Відкритий урок "Відновлення влади Романовичів на Волині та в Галичині. Коронування Данила Романовича"

Про матеріал

Матеріал уроку підібраний відповідно до підручника «Історія України» підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти Дрібниця В. О., Щупак І. Я, Бурлака О. В., Піскарьова І. О.

Перегляд файлу

Дата: 05.02.2024

Історія України

7 клас

Тема. Відновлення влади Романовичів на Волині та в Галичині. Коронування Данила Романовича

Мета:

освітня: охарактеризувати особливості відновлення влади Романовичів на Волині та в Галичині, визначити роль Данила Романовича в процесі державотворення, проаналізувати зовнішню та внутрішню політику Данила Романовича, встановити історичне значення коронації Данила;

розвиваюча: розвивати вміння аналізувати історичні факти й події, оцінювати їх значення, визначати роль особистості в історичному процесі, сприяти розвиткові критичного мислення здобувачів освіти;

виховна: виховувати почуття гордості за славне минуле свого народу, повагу до видатних історичних діячів.

Формування груп компетентностей:

-Вільне володіння державною мовою для розуміння україномовних текстів різних жанрів, вміння переказувати прочитане, висловлювати власну думку в усній та письмовій формі;

-Соціальну та громадянську компетентності для розуміння важливості вивчення історії своєї держави, формування патріотизму та громадської позиції;

-Математичну компетентність шляхом побудови логічного ланцюжка подій;

-Інформаційну компетентність для виявлення джерел й авторів інформації.

Наскрізні змістові лінії: громадянська відповідальність; здоров’я і безпека;

підприємливість та фінансова грамотність.

Очікувані результати:

- Знаннєвий компонент: знатиме основні дати та розумітиме основні терміни, поняття з теми;

- Діяльнісний компонент: аналізуватиме внутрішнє та зовнішньополітичне становище Галицько-Волинської держави за князя Данила (Романовича) Галицького, розкривши основні напрямки його внутрішньої та зовнішньої політики;

- Ціннісний компонент: висловлюватиме своє ставлення до особи короля Данила та його ролі в розбудові української держави.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: шкільний підручник з історії України для 7 класів, автори: І.Я. Щупак, О.В. Бурлака, В.О. Дрібниця, І.О. Піскарьова (2020 р.), мультимедійна дошка, презентація, стікери, картки настрою, сигнальні картки, корона, лист, роздатковий матеріал на картках, плакат, фейсбук-сторінка, маркер, карта (електронна).

Основні поняття і терміни: Королівство Русь, коронація, Холм, Львів, Дорогичин, король, Польща, Литва, Угорщина.

Основні дати:

1237 р. – заснування м. Холма

1238 р. – утвердження Данила Романовича в Галичині

1238 р. – Дорогочинська битва

1239 р. – захоплення Данилом Києва

1245 р. – битва під Ярославом

1253 р. – коронація Данила

1256 р. – перша літописна згадка про Львів

Структура уроку

І. Організаційний момент (5 хв)

1. Вправа «Мій настрій»

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок (5 хв)

1. Онлайн-вправа «Золота Орда: поняття та їхні визначення»

2. Фронтальне опитування

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку (5 хв)

1. Завдання на встановлення історичної постаті

2. Постановка проблемного запитання

3. Повідомлення теми та мети уроку

IV. Вивчення нового матеріалу (20 хв)

1. Розповідь вчителя з елементами бесіди

2. Робота в групах

3. Робота над відео

Фізкультхвилинка

Психологічна хвилинка «Тренуємо увагу»

4. Робота з історичним документом

5. Робота з картою

V. Узагальнення та систематизація знань (5 хв)

1. Скетчноутінг

2. Розв’язування проблемного запитання методом «Прес»

VІ. Підсумок уроку (3 хв)

1. Формувальне оцінювання

2. Вправа «Мій настрій»

VІІ. Домашнє завдання (2 хв)

Хід уроку

І. Організаційний момент

1. Вправа «Мій настрій»

Вітаю вас! Сьогодні ми знову у гостях у її величності історії України. Перський філософ Сааді́ зауважував, що учень, який навчається без бажання, схожий на птаха без крил. Я бажаю вам бути сьогодні на уроці прекрасними орлами з міцними, великими крилами. А з яким ви сьогодні прийшли настроєм, ми дізнаємося, виконавши вправу «Мій настрій». Виберіть картку вашого настрою і посніть, чому саме такий настрій ви обрали. У кінці уроку ми дізнаємося: чи змінився ваш настрій.

Посміхніться самі до себе, до мене, подаруйте посмішку один одному. Бачу у вас гарний настрій. Сподіваюся, що він буде у вас таким увесь день. Тим паче, що посмішка – це головна умова успіху, коли йдеш у гості або зустрічаєш гостей. Привітайте гостей, які завітали до нас на урок.

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

1. Онлайн-вправа «Золота Орда: поняття та їхні визначення»

На попередньому уроці ми ознайомилися з кочовими племенами - монголами.

Давайте з вами пригадаємо матеріал попереднього уроку. З’єднайте на екрані терміни та їх вірне визначення.

https://learningapps.org/watch?v=pgr21scyc20

2. Фронтальне опитування

1. Хто очолив могутню монгольську державу, яка постала на початку ХІІІ ст.? (Чингісхан)

2. В якому році відбулась битва на річці Калка? (1223 р.)

3. Хто переміг у битві на річці Калка? (монголи)

4. В якому році відбулась облога і взяття Києва монголами? (1240 р.)

5. Яку назву мала держава, утворена монголами в 1242 році? (Золота Орда)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку

1. Завдання на встановлення історичної постаті

Всі ми добре знаємо вислів: «Народ, що не знає минулого, не вартий майбутнього», але як часто ми про це згадуємо у повсякденному житті? Сьогодні ми повернемося до теми «Галицько-Волинська держава» і спробуємо зрозуміти, чи здатна одна людина відіграти провідну роль в історичному процесі.

Запитання:

Коли утворилася Галицько –Волинська держава? (1199 р.)

Хто став її першим правителем? (Роман Мстиславич)

А про кого ж буде йти мова на сьогоднішньому уроці? Цікаво? Тож слухайте…

Виходить учень з короною і зачитує лист

Народився я близько 1201 р. Після смерті батька в 1205 р. був проголошений князем у Галичині, але під час міжусобної війни змушений разом із матір’ю та братом Васильком перебувати в Польщі та Угорщині. Близько 1213 р. знову на короткий час був визнаний боярами князем галицьким. Спільно з іншими руськими князями брав участь у битві на Калці, під час якої був поранений. У 1239 р. поширив свою владу на Київ, де залишив воєводою Дмитра, який очолив оборону міста від орд хана Батия в 1240 р. Звуть мене Данило Галицький.

Отже, сьогодні ми будемо говорити про Данила Романовича або Галицького. Чому Галицький?! Оскільки вся його діяльність здебільшого була пов’язана з Галичиною.

2. Постановка проблемного запитання

Князів, що боролися за владу, були знатного походження, історія знає багато, але рівних за значущістю та популярністю Данилові майже не було. Недаремно Данила порівнюють з Соломоном.

У 2008 році проходив такий проєкт «Великі українці». Було вибрано 100 діячів, що багато зробили для держави. Серед цих діячів є ім’я Данила.

Проблемне питання: Сьогодні на уроці нам потрібно відшукати відповідь на надзвичайно важливе питання: яке ж місце посідає Данило Галицький в історії нашої держави? За що князя віднесли до «Великих українців»?

3. Повідомлення теми та мети уроку

Тема уроку. Відновлення влади Романовичів на Волині та в Галичині. Коронування Данила Романовича

Маємо після цього уроку:

знати дати та розуміти основні терміни, поняття з теми;
аналізувати внутрішнє та зовнішньополітичне становище Галицько- Волинської держави за князя Данила (Романовича) Галицького, розкривши основні напрямки його внутрішньої та зовнішньої політики;
висловлювати своє ставлення до особи короля Данила та його ролі в розбудові української держави.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Розповідь вчителя з елементами бесіди

Нагадую вам, що створена Романом Мстиславовичем Галицько-Волинська держава у 1199р., трималася переважно на сильній особистості князя і вже цим була приречена по його смерті. За спадщину великого князя вступили в боротьбу руські князі з інших земель, Угорщина та Польща. Проте головною руйнівною силою єдиного князівства було галицьке боярство. Ні малолітні сини Данило й Василько, ні вдова Анна не могли встояти проти них (котре було міцною опозицією для князя, адже мали промисли, військо). Тільки після 40 років жорстокої боротьби сини Романа Данило ті Василько змогли відродити єдність володінь свого батька.

Анна із синами навіть мусила тікати до Володимира, а потім під захист польського короля. Почалася міжусобна боротьба бояр і князів.

Запитання:

Пригадайте, що таке міжуособна боротьба (велися між князями, за бажання керувати).

Хоч польський і угорський король нібито визвали права на Данила на батьківський престол, але насправді намагалися заволодіти землями.

Данило плекав надії повернути собі батьківський престол. У 1215 р., за підтримки краківського князя Лешка I Білого, Данило Романович став князем у Володимирі на Волині.

Разом з іншими руськими князями брав участь у битві на р. Калка проти монголів. Був поранений у груди й відступив з поля битви.

Данила підтримували волинські бояри, міське населення у прагненні повернути батьківські землі. Далі він розпочав боротьбу за Галич. Нелегкою ця була боротьба.

У 1238 р. Данило Романович вигнав з Галича чернігівських князів і сів на батьківський престол. Василько залишився на Волині. Обидва князівства існували як одне ціле під зверхністю старшого Данила. Цього ж року відбулася битва під Дорогочином, яка завершила зазіхання німецьких лицарів-хрестоносців на руські землі. У 1239 р. Данило захопив Київ та посадив свого намісника-воєводу Дмитра, чим завершив відновлення володінь свого батька. Столицею відновленого князівства було обрано новозбудоване місто Холм, щоб не залежати від галицького боярства. Для будівництва і заселення міста Данило запросив багато майстрів із Європи.

Монгольська навала стала поворотним пунктом в історії руських князівств. Монголи фактично знищили Київське, Переяславське та Чернігівське князівства. Меншої шкоди було завдано Галичині та Волині. Міста та господарства на цих землях швидко відновилося, проте єдність знову була порушена. Данило знову після повернення з Польщі (1241 р. орди хана Батия, рушили на Волинь та Галич. У цей час, князь Данило не був на своїх землях - їздив до Арпадів з сином Левом сватати королівську доньку Констанцію. Коли отримав відмову, поїхав у Польщу, де залишався до відходу татар) відстоював своє право на князівство в боротьбі із сином чернігівського князя Михайла Всеволодовича Ростиславом. 17 серпня 1245 р. під стінами фортеці Ярослав (нині місто Підкарпатського воєводства Польщі, неподалік кордону з Україною) князь Данило Галицький завдав нищівної поразки об’єднаним силам угорців, поляків і галицької боярської опозиції. Це була одна з наймасштабніших битв в історії України XIII століття.

2. Робота в групах

Перемога під Ярославом поклала край тривалій боротьбі за відновлення єдності Галицько-Волинської держави. Було страчено чимало боярських ватажків.

Зараз ми дізнаємося, яка була внутрішня та зовнішня політика Данила Романовича. Одна група опрацьовує внутрішню політику, а друга група - зовнішню політику. На стікерах необхідно записати тези. Створимо фейсбук сторінку Данила Галицького.

3. Робота над відео

А зараз ми дізнаємося як Данило Галицький став став першим королем Русі?

https://www.youtube.com/watch?v=UphjfSIFYc4&t=366s

1. Як Данило галицький став став першим королем Русі?

(Папа Інокентій IV хотів, щоб Данило визнав його верховним релігійним лідером, папа виношував ідею антитатарської коаліції. Данило хотів об’єднати католицьких правителів в боротьбі проти монголів)

2. Що отримав князь від Папи? (Інокентій IV відправив свого легата до Данила й подарував йому корону. Проте Данило Галицький був не стільки зацікавлений у зведенні рахунків із татарами, скільки у вирішенні стосунків із північними сусідами – ятвягами і литовцями. Так, Данило Галицький став королем Русі. Коронація стала важливою подією в історії України. Із цього часу Галицько-Волинська держава стала Королівством Руським і була визнана окремою державою, спадкоємницею Русі-України)

Слово вчителя: Так, українці мали власну корону таку як французи, англійці чи італійці. Можливо, згода волинського князя стала несподіванкою для Папи, бо того року корона великому правителеві була запропонована вже втретє. Упродовж попередніх п’яти років Данило Галицький двічі відмовився від титулу короля: уперше через те, що посольство застало його не на рідній землі – князь тільки-но прибув до Кракова; удруге корона була надіслана без оголошення походу проти Данилових ворогів, на що він сказав: “Рать татарська не перестає. Зле вони живуть із нами. Та як можу я прийняти вінець без підмоги твоєї?”. Джерела кажуть, що і втретє у князя не було наміру давати згоду, проте він був змушений дослухатися до слів своєї матері Анни та польських князів Сомовита й Болеслава Сором’язливого: “Прийняв би ти вінець, а ми (готові) єсьмо на підмогу проти поганих”.

3. Коли і де відбулася коронація? (1253 р., 7 жовтня (за іншими даними – в грудні), м. Дорогичин (сучасна Польща))

4. Давайте порахуємо скільки минуло років від цієї події. (770 р.)

5. Чи відбувся спільний похід європейських монархів проти монголів? (Великі надії молодого короля на допомогу з боку європейських держав не були виправдані. Данилові Галицькому, як і раніше доводилося самотужки воювати з ворогом. Перебудовуючи фортеці, реорганізовуючи війська, правителеві, на щастя, вдавалося успішно боротися і перемагати монголів і без сторонньої допомоги)

6. Яке значення мала коронація Данила? (Засвідчила визнання держави, підтвердила авторитет князя)

Слово вчителя: Упродовж століття сусіди Галицько-Волинської держави називали її правителів королями Русі, адже наступники Данила Галицького мали усі атрибути королівської влади: корону, скіпетр, королівську печатку, що їх привіз папський посланець.

Не одне століття корона зберігалася у греко-католицькому кафедральному соборі Святого Івана Хрестителя у Перемишлі у якості митри місцевого єпископа. Вже у 1915 році, під час 1-ї світової війни, російська армія вивезла її до Москви, проте через 7 років вона була повернена на батьківщину. Із початком другої світової війни, тодішній єпископ велів зняти з митри усі коштовності і закопати їх у підвалі. На жаль, сьогодні невідомо, де знаходиться ця безцінна для нашого народу реліквія.

Термін: Коронація або коронування – формальна церемонія отримання влади в країні монархом (королем, царем, імператором), що символізує приняття монархом влади та її атрибутів.

Слово вчителя: Після Дорогочинської коронації ні Папа, ні інші європейські правителі ніякої допомоги проти татар не надіслали. Данило припинив відносини з Римом і вступив у відкрите протистояння із Золотою Ордою.

Наприкінці 1254 р. Данило Галицький перейшов у наступ проти хана Куремси і відвоював у монгол значну територію. У 1258 р. проти військ князя було направлено орду під командуванням воєводи Бурундая, який не лише розбив русичів, а й наказав зруйнувати всі укріплення навколо міст. Данило остаточно визнав себе васалом Золотої Орди.

Всі ці події підкосили здоров’я князя і у 1264 р. він помирає в улюбленому Холмі.

Фізкультхвилинка

https://youtu.be/UxAcrq7Cn94?si=Mw0GHQjWRgFmygV3

Ми – історики веселі

Крутимось на каруселі.

Трохи вправо, трохи вліво.

Ми гойдаємось красиво.

Пострибали, пошуміли

І за парти тихо сіли.

Психологічна хвилинка «Тренуємо увагу»

Вчитель називає їстівне та неїстівне, діти плескають в долоні (Хліб, цукор, яблуко, веселка, печиво, морозиво, вареники, борщ, монголи).

4. Робота з історичним документом

Давайте дізнаємося, як у Галицько-Волинському літописі описується про заснування Данилом Романовичем м. Холма с.119.

1. Як літописець оповідає про заснування м. Холма? Чим можна пояснити вибір місця для його спорудження? (За літописами, князь Данило Романович 1237 року збудував Холмський замок, який згодом сильно укріпив (з часом отримав в місцевих жителів назву «оборонний городок»). Завдяки цьому Холм протистояв татарській навалі 1240 р. Сюди Данило переніс свою столицю з Галича. Він обрав місце для його спорудження через його вигідне географічне розташування - на верхів'ї пагорба, що було обмежене річкою та болотом. Це місце було важливим для торгівлі та забезпечувало легку оборону від ворогів)

2. Що сприяло піднесенню і розквіту міста? (Піднесенню та розквіту міста сприяли кілька факторів, зокрема: його вигідне географічне розташування, розвиток торгівлі та майстерності, а також захист від нападів ворогів завдяки добре обладнаній оборонній стіні та розташуванню на висоті. Також важливу роль відігравало підтримання порядку та правопорядку в місті )

5. Робота з картою

Користуючись картою «Галицько-Волинська держава — безпосередня спадкоємниця традицій Київської держави», виконайте завдання.

1. Назвіть столицю Галицько-Волинської держави за часів Данила Галицького.

2. Покажіть найбільші міста, які були засновані Данилом Галицьким.

3. Назвіть країни, з якими довелося воювати Данилу Галицького.

V. Узагальнення та систематизація знань

1. Скетчноутінг

А зараз створимо скетчноутінг до діяльності Данила Галицького.

Підберіть два прикметника, три дієслова до постаті Данила Галицького.

Вкажіть рік та місце коронації Данила Галицького.

Вкажіть роки керування в Галицько-Волинській державі.

Вкажіть рік заснування м. Львів, м. Холм.

В якому році відбулася Дорогочинська битва? Битва під Ярославом?

2. Розв’язування проблемного запитання методом «Прес»

Яка роль Данила Галицького в історії України? За що князя віднесли до «Великих українців»? «Я вважаю, що …», «Тому, що ….», «Наприклад …», «Таким чином …»

Отже, сьогодні до галереї «Великих українців» ви додали ще одного героя – Данила Галицького – першого українського короля! Він є прикладом мудрого правителя, відданого патріота, люблячого брата. І пам’ятайте, що історія – це ліхтар у майбутнє, який світить нам із минулого!

VІ. Підсумок уроку