ВІДКРИТИЙ УРОК ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ: ПЛАНУВАННЯ, ОРГАНІЗАЦІЯ, АНАЛІЗ

Про матеріал

Методичні рекомендації до планування, організації, аналізу та проведення відкритого уроку виробничого навчання для професії КУХАР.

Перегляд файлу

ВІДКРИТИЙ УРОК ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ:

ПЛАНУВАННЯ, ОРГАНІЗАЦІЯ, АНАЛІЗ

2024 р.

АНОТАЦІЯ

У даній роботі розкрито деякі теоретичні, методичні та практичні аспекти теми «Відкритий урок виробничого навчання: планування, організація, аналіз» .

Опрацьовано літературні джерела за темою роботи; результати аналізу і систематизації джерел представлено у теоретичній частині роботи.

У практичній частині роботи надано методичну розробку відкритого уроку виробничого навчання з професії кухар на тему «Приготування супів картопляних з макаронними виробами».

Робота може бути цікавою для педагогів з професійно-теоретичної та професійно-практичної підготовки професійних навчальних закладів у контексті вдосконалення їх професійної компетентності.

ЗМІСТ

ВСТУП

І. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1. Мета, завдання та функції проведення відкритого заняття

1.2. Вимоги до сучасного уроку виробничого навчання

1.3. Порядок планування, проведення та спостереження відкритого уроку виробничого навчання

1.4. Види аналізу заняття: загальний, системний, аспектний, поетапний, по-елементний

1.5. Методика самоаналізу відкритого уроку

1.6. Методика підготовки майстра виробничого навчання до проведення відкритого заняття

ІІ. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

2.1. Методична розробка відкритого уроку виробничого навчання з професії кухар

2.2. Схема самоаналізу заняття, представленого у методичній розробці

2.3. Аналіз відкритого заняття, представленого у методичній розробці

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

Додаток 1

Додаток 2

ВСТУП

Актуальність теми підсумкової випускної роботи «Відкритий урок виробничого навчання: планування, організація, аналіз» обумовлена тим, що дана тема є однією із основних у навчально-організаційній діяльності майстра виробничого навчання у контексті компетентнісного підходу підвищення результативності освітнього процесу шляхом вдосконалення методики проведення занять з професійно-практичної підготовки в умовах ЗП(ПТ)О. Слід відмітити той факт, що деякі педагоги професійної школи мають теоретичні уявлення з даної теми, але не мають (або мають недостатні) уміння і навички з практичного їх використання у процесі планування, організації і проведення уроків виробничого навчання. Розкриття даної теми підсумкової випускної роботи дає змогу автору проаналізувати концепцію сучасного відкритого уроку у закладах професійної освіти та виявити проблеми і перспективи при плануванні, організації та його аналізу.

Мета підсумкової роботи:

На основі аналізу сучасної педагогічної та методичної літератури систематизувати знання та удосконалити методичні уміння з планування, організації та проведення відкритого уроку виробничого навчання у процесі професійно-практичної підготовки учнів ЗП(ПТ)О.

Завдання підсумкової роботи:

Підібрати і проаналізувати педагогічні та методичні джерела інформації з теми підсумкової випускної роботи.
Представити результати аналізу і систематизації інформації, отриманої з опрацьованих літературних джерел, у теоретичній частині даної роботи.
Створити методичну розробку відкритого уроку виробничого навчання.

Практична значущість дослідження полягає у тому, що за результатами ії виконання буде вдосконалено методику проведення уроків з професійно-практичної підготовки шляхом підготовки сучасного навчально-методичного супроводу та впровадження сучасних форм та методів при навчанні учнів за професією кухар.

І. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1. Мета, завдання та функції проведення відкритого заняття

Сучасний урок – це твір мистецтва, де педагог уміло використовує всі можливості для розвитку особистості учня.

В.О. Сухомлинський

Особливе місце в удосконаленні освітнього процесу і підвищення педагогічної майстерності викладачів і майстрів виробничого навчання займають відкриті уроки. Відкриті уроки відносяться до колективних форм методичної роботи.

Вони допомагають колективно визначити і на конкретних прикладах показати, які методи, прийоми і педагогічні засоби доцільно використати при вивченні найбільш складних тем програми, як краще використати на уроках технічні засоби навчання, як організувати і провести лабораторно-практичні роботи, як при мінімальних затратах навчального часу добитись ефективного засвоєння здобувачами освіти нового навчального матеріалу, як вчити їх думати, робити висновки тощо.

Підготовка до відкритого заняття проводиться відповідно до оптимальних вимог методики проведення занять: аналіз змісту навчального матеріалу; аналіз особливостей конкретного контингенту учнів на даному занятті; вибір методів, форм і засобів навчання; короткий опис ходу заняття відповідно до плану навчального заняття.

Вибір теми відкритого заняття майстер в/н мусить робити самостійно, з урахуванням аналізу навчального матеріалу, на якому він зможе краще показати розроблені ним удосконалення, прийоми та методи своєї професійної майстерності, організацію освітньої діяльності здобувачів освіти на різних етапах уроку.

Починати підготовку необхідно з формулювання методичної мети відкритого заняття. Вона повинна відображати вибрану домінуючу методику чи технологію проведення уроку. Це допоможе найконструктивніше й об’єктивно підійти до самоаналізу та аналізу уроку, оцінити вірність підібраних методів і прийомів, форм організації уроку тощо.

Методичну мету відкритого заняття, як приклад, можна сформулювати таким чином:

- вивчення системи роботи майстра виробничого навчання;

- застосування технічних засобів навчання та наочних посібників при вивченні навчального матеріалу;

- вивчення методики проведення поточного інструктажу;

- активізація пізнавальної діяльності учнів на заняттях у процесі роботи з наочними посібниками та дидактичним матеріалом;

- використання групової роботи учнів у процесі вивчення нового матеріалу чи оцінювання навчальних досягнень учнів тощо.

- створення проблемних ситуацій, використання дидактичного та роздаткового матеріалу;

- застосування інноваційних технологій та інтерактивних методів навчання тощо.

Відповідно до методичної мети заняття педагог вибирає навчальний матеріал у такий спосіб, що дозволить якнайповніше розкрити ті методи, прийоми та засоби, що і складають основу власної педагогічної майстерності, та продемонструвати ті технології, за якими він працює.

При підготовці до відкритого заняття майстер в/н ставить перед собою завдання: вдосконалити окремі прийоми роботи, використовувати найсучаснішу інформацію в повному обсязі, підбирати матеріали з педагогічної, науково-технічної та методичної літератури, застосувати, наприклад, результати відвідин методичних виставок, презентацій, майстер-класів тощо. Усе це допоможе зробити заняття цікавим і пізнавальним, дозволить здобувачам освіти бути в курсі сучасних досягнень.

1.2. Вимоги до сучасного уроку виробничого навчання

Багатоплановість сучасного уроку дозволяє сформулювати декілька груп вимог до нього.

Дидактичні вимоги до уроку виробничого навчання:

- поєднання теорії з практикою;

- нерозривність навчальних, розвиваючих та виховних цілей уроку;

- наявність оптимального матеріально-технічного забезпечення уроку;

- організація робочих місць учнів у відповідності до вимог безпеки праці;

- наявність справного обладнання, інструменту, пристосувань; необхідної навчально-технічної документації, її методична ефективність;

- раціональний вибір форм організації занять (інтегрованої, диференційованої, індивідуальної, змішаної);

- використання на уроці передових методів праці, інноваційних виробничих і педагогічних технологій;

- логічність, доступність викладання навчального матеріалу, вибір ефективних прийомів закріплення й розвитку практичних умінь і навичок учнів.

Виховні вимоги:

- реалізація виховних можливостей, закладених у змісті, цілях і методах навчання;

- вплив на мотиваційну сферу особистості учнів, стимулювання і формування позитивного відношення до навчання, розвиток самостійності і творчих здібностей;

- висока вимогливість педагога, що сполучається з повагою до особистості учнів;

- дотримання педагогічної культури й такту.

Психологічні вимоги:

- спрямованість уроку на розвиток інтелектуально-пізнавальних процесів: уваги, пам’яті, мислення, просторової уяви, абстрактного мислення тощо;

- врахування психологічних особливостей і стану учнів на уроці;

- зібраність педагога під час проведення уроку, його вміння розподіляти свою увагу між всіма учнями, самоконтроль, доброзичливість й справедливість по відношенню до учнів.

Організаційні вимоги:

- чітка структура уроку, яка відповідає його меті, змісту, методам навчання;

- раціональне використання навчального часу впродовж проведення всіх структурних елементів уроку.

Гігієнічні вимоги:

- попередження розумової й фізичної перевтоми;

- забезпечення чистого повітря, сприятливого температурного режиму, норм освітлення в навчальних приміщеннях;

- відповідність матеріально-технічного обладнання навчальних приміщень фізичним даним учнів.

Сучасний зміст освіти та закономірності процесу навчання визначають ряд неодмінних вимог до сучасного відкритого уроку:

- відкриті уроки проводять педагоги, які мають високий рівень науково-методичної підготовки та забезпечують високу ефективність освітнього процесу.

- молоді та малодосвідчені педагоги, що мають менше двох років педагогічного стажу не повинні проводити відкриті уроки. Вони можуть тільки відвідувати відкриті уроки, які є джерелом інноваційного досвіду;

- відкриті уроки присвячуються лише актуальним проблемам методичної науки. Показ уроків, в яких реалізується широко поширена на практиці методика, не сприяє професійному зростанню інших педагогів, при цьому слід зазначити, що в методичній роботі з молодими та малодосвідченими педагогами це обмеження не завжди потрібно враховувати, оскільки для них і традиційні, і загальновідомі методики являють певну зацікавленість;

- відкритий урок обов’язково повинен мати новизну. Новизна може відноситися до змісту навчального матеріалу або методики його вивчення;

- відкритий урок показує рішення методичної проблеми, над якою працює педагог. Його індивідуальна методична проблема повинна бути пов’язана з загальною методичною проблемою закладу освіти;

- відкритий урок повинен показати переваги та високу ефективність новації. Тому педагог, який показує відкритий урок, обирає тему, зміст якої дозволяє це зробити.

1.3. Порядок планування, проведення та спостереження відкритого уроку виробничого навчання

Приступаючи до складання плану проведення відкритих уроків, спочатку методична рада повинна вирішити, який кращий досвід накопичений в закладі освіти, які цікаві й такі, що виправдали себе на практиці методи та прийоми повинні бути показані на відкритих уроках. Але спочатку ці питання обговорюються на засіданнях методичних комісій, а вже потім – на методичній раді. Яке головне питання порушуватиметься, який досвід і хто з майстрів виробничого навчання буде проводити відкриті уроки – визначається конкретна методична мета кожного відкритого уроку, тобто те, що повинен дати в першу чергу учням майстер виробничого навчання на цьому уроці, а також запрошеним на урок. При проведенні відкритого уроку дотримуються всі вимоги до освітнього процесу. Урок повинен проводитись у звичайних умовах, із звичайною тривалістю тощо. Обрати тему відкритого уроку доручається самому педагогу, який буде проводити урок. Адже, він краще всього визначить, на якому навчальному матеріалі доцільно показати своїм колегам розроблені або удосконалені ним методичні прийоми та вид навчальної роботи. Відкритий урок має відобразити стиль щоденної роботи майстра виробничого навчання та не повинен порушити послідовність вивчення програмного матеріалу.

Відкритий урок не повинен завдавати шкоди системі знань, умінь і навичок учнів. Учні повинні отримати стільки знань, скільки вони засвоїли б на звичайному уроці. Для відвідувачів обов’язково готуються робочі місця. Місця повинні розташовуватися за спиною учнів, щоб відвідувачі не відволікали їх увагу. Відкриті уроки та їх зміст не повинні суперечити навчальним програмам. Не можна непомірно розширювати зміст навчального матеріалу, щоб показати нову методику, неприпустима організація вивчення проблем, які не включені в програму. Не рекомендується також збільшувати час, відведений на вивчення тем. Неприпустима «репетиція» відкритого уроку з однією і тією ж групою. Рекомендується повідомити учням про проведення відкритого уроку (найменше, напередодні). Це підготує учнів до ситуації, коли на уроці будуть присутні відвідувачі. Затверджений план проведення відкритих уроків вивішується в методичному кабінеті (кімнаті майстрів виробничого навчання) закладу освіти. Майстер виробничого навчання, який проводитиме урок, повинен попередньо проробити всі види робіт, які сам або учні виконуватимуть на уроці: розв'язання задач, виконання графічних робіт, проведення дослідів тощо. Така підготовка до уроку надасть педагогу впевненість у його діях і забезпечить успіх у досягненні мети уроку. При складанні плану відкритого уроку (як і планів звичайних уроків), ніколи не обмежувати майстра виробничого навчання обов’язковою стандартною формою уроку. Важливо, щоб план чітко відображав весь хід уроку та взаємозв’язок окремих його частин. Усі свої рекомендації, поради, особи, які беруть участь у підготовці уроку, повинні зробити в процесі підготовки, не відкладаючи їх до обговорення результатів уроку. У майстерні для запрошених заздалегідь готуються місця, які вони мають зайняти до дзвінка, але ні в якому випадку не після нього. Кожному із запрошених роздають план уроку. Присутність адміністрації закладу освіти обов’язкова. Кожен запрошений робить запис по ходу уроку (аналіз), що використовує при його обговоренні.

1.4. Види аналізу заняття: загальний, системний, аспектний, поетапний, по-елементний

Аналіз уроків виробничого навчання - це один із важливих видів педагогічної діяльності в системі внутрішньоучилищного управління, який свідчить про рівень професійної компетентності, сприяє підвищенню ефективності навчально-виробничого процесу та педагогічної майстерності викладачів і майстрів виробничого навчання. У педагогічній практиці існують різні методики аналізу уроків, які відображають різні аспекти. В основі підходу до аналізу уроку лежить розуміння його структури, тобто послідовного взаємозв'язку елементів, що забезпечують його цілісність.

Найпростішим методом аналізу уроку можна вважати поетапний, що полягає в розподілі уроку на етапи, які відповідають основним ланкам освітнього процесу, і почергове їхнє вивчення (наприклад, опитування, викладання нового матеріалу, закріплення нового матеріалу тощо). Однак поетапний аналіз у ряді випадків виявляється неефективним, тому що розглядається тільки структура, а не логічна побудова заняття. Це не відповідає визначенню уроку як цілісної системи, а тому можливості поетапного аналізу обмежені. Методика поелементного аналізу припускає розподіл заняття на основні елементи (зміст, методи та прийоми навчання, форма організації занять тощо) і почергове їх вивчення з точки зору викладача і педагога, який аналізує. Методика поелементного аналізу глибше й ефективніше поетапного, однак не розглядає урок як цілісне явище. З його допомогою можна визначити досягнення і недоліки уроку, але такий аналіз не пояснює їх причин, оскільки не враховує взаємозв'язок структурних етапів уроку і його результативності.

Загальний аналіз уроку передбачає всебічний розгляд цілей, змісту, форм та методів організації уроку. Аналіз проблемних уроків припускає аналіз етапів розумової діяльності учнів на уроці: якість актуалізації опорних знань, умінь і навичок; формування нових понять і способів дій; формування умінь і навичок. Застосування цієї методики також пов’язано з розподілом уроку на структурні компоненти – етапи інтенсифікації розумової діяльності учнів, однак кожен наступний етап зв'язаний з попереднім, тому урок вивчається як цілісне явище. Методика системного аналізу розглядає два види структурних компонентів: етапи уроку та елементи уроку, які трактуються так само, як при поетапному і поелементному аналізі. Додатково досліджується два види функціональних компонентів: - взаємодія між елементами у середині кожного етапу уроку; - зв'язки між етапами. При системному аналізі після з'ясування основної дидактичної мети і задач уроку спочатку вивчаються елементи всередині кожного етапу і їхній взаємозв'язок. Подальше просліджуються причинно-наслідкові зв'язки між етапами, що дозволяє розглядати урок як цілісну систему. Недоліком системного аналізу можна вважати його трудомісткість. Складності, що виникають при аналізі окремих етапів уроку, вимагають високої кваліфікації аналізуючих для того, щоб зробити науково обґрунтовані висновки і рекомендації з уроку. При проведенні аспектного аналізу зосереджують увагу на окремих сторонах уроку: виховної, методичної, організаційної, дидактичної, психологічної тощо. Вибір методики аналізу уроку залежить від його типу, виду, фахової спеціалізації, педагогічної майстерності автора уроку та професійної компетентності того, хто аналізує. Обов’язкову і універсальну методику аналізу уроків теоретичного та виробничого навчання запропонувати важко, оскільки вона залежить від реального ходу уроку, цілей і задач, періоду і місця навчання, змісту навчального матеріалу, досвіду викладача тощо. Тому можна запропонувати методики, які є результатом узагальнення багатьох різних рекомендацій при аналізі уроків. Вони також не претендують на універсальність, їх мета – надати допомогу відвідувачам уроків в проведенні розгорнутого і об’єктивного оцінювання уроків.

1.5. Методика самоаналізу відкритого уроку

Аналіз відкритого уроку проводиться в той же день. Головна його мета – навчити майстрів виробничого навчання бачити окремі методичні прийоми, розкрити ефект, що вони дають, показати значення цих прийомів у процесі навчання на конкретному відкритому уроці. Методист слідкує за тим, щоб аналіз був проведений на основі раніше визначеної методичної мети та не відводив обговорення в сторону від методичної мети уроку. Перше слово надається педагогу, який проводив урок. Цей виступ (самоаналіз) не просто формальність. Дуже важливо, щоб особисто педагог, який проводив урок, чітко розкрив мету, показав, де і як реалізував її на уроці, чого досяг тим чи іншим методичним прийомом, а якщо не досяг, то самокритично пояснив. Продуманий виступ самого педагога, який проводив урок, приносить користь не тільки колегам, але і йому самому, так як він привчає його критично оцінити свою роботу, результати даного уроку, прививає навички самоконтролю та самоаналізу.

Орієнтовна схема самоаналізу уроку

1. Мета уроку: Ознайомити, охарактеризувати, висвітлити, проаналізувати, розвивати в учнів уміння, визначати роль і місце, давати власну оцінку, вдосконалювати навички, співставляти та узагальнювати, цінувати досвід тощо.

2. Місце уроку в темі: Даний урок є складовою частиною в темі, першим в системі уроків з цієї теми. Тема уроку логічно випливає з тем попередніх уроків, та посідає вагоме місце у вивченні наступного матеріалу, специфіка уроку полягає в тому, що він містить елементи інтегрованого уроку оскільки тема уроку має тісний зв’язок з ; за типом – це урок….

3. Чи раціонально був розподілений час: В процесі проведення уроку на всі етапи був раціонально та пропорційно розподілений час, відповідно до значущості кожного етапу в контексті уроку. Перехід від одного етапу до іншого здійснювався з дотриманням причинно-наслідкових зв’язків та на основі синтезу матеріалу.

4. Методи навчання, їх обґрунтування: При організації освітнього процесу на уроці використовувалися такі методи, як …. Доцільність обрання цих методів обумовлена тим, що в межах даної теми уроку вони допомагають найбільш ефективно розвивати критичне мислення учнів, реалізовувати поставлені цілі, досягати очікуваних результатів та здійснювати компетентнісний підхід.

5. Форми навчання: При вивченні нового матеріалу використовувалися такі форми роботи, як робота з … розв’язання проблемних завдань.

6. Характеристика учнів. Урок проводився у …, більшість учнів є досить працездатними, активними, володіють основними уміннями і навичками, в той же час, не всі здатні вирішувати навчальні проблеми, в учнів недостатньо розвинені навички роботи в групі, більше звикли до індивідуальних та фронтальних форм і методів роботи на уроці. При проведенні уроку була врахована особливість …, в учнів не досить розвиненим є …, частина учнів є пасивними.

7. Чи була забезпечена працездатність: На уроці була забезпечена досить висока працездатність, всі учні були залучені до роботи, працювали активно і плідно. Це було забезпечено шляхом добору відповідних методів і форм роботи, а також, за рахунок встановлення доброзичливої та психологічно комфортної атмосфери на уроці.

8. Контроль знань: Контроль засвоєння знань умінь і навичок здійснювався за методом самооцінювання.

9. Атмосфера на уроці: На уроці була забезпечена атмосфера доброзичливості та взаєморозуміння, було встановлено психологічний та міжособистісний контакт з учнями.

10. На випадок непередбачуваної ситуації: На випадок непередбачуваної ситуації планувалися різні форми і методи роботи. Так, було передбачено декілька варіантів актуалізації знань учнів. Поруч з електронними засобами навчання було заготовлено і паперові матеріали які зрештою і були використані.

11. Реалізація мети: Мету уроку вдалося повністю реалізувати та досягнути очікуваних результатів уроку.

1.6. Методика підготовки майстра виробничого навчання до проведення відкритого заняття

У процесі підготовки до відкритих уроків навіть найбільш досвідчений майстер виробничого навчання ще раз критично розглядає свою систему роботи, особливо старанно аналізує методи, що застосовує, прийоми, засоби навчання й виховання учнів. Така ретельна підготовка та обмін думками про урок не тільки надає впевненості майстру виробничого навчання в правильності його пошуків, ефективності застосування методів, прийомів, засобів, але й нерідко допомагає педагогічну знахідку спрямувати в правильне русло освітнього процесу. З іншої сторони, конкретні поради запрошених на урок допомагають навіть найбільш досвідченим педагогам позбутися деяких недоліків, яких вони не бачать на своїх уроках. Планування відкритих уроків має базуватися на результатах аналізу освітнього процесу за попередній навчальний рік. Проведення відкритих уроків доручається досвідченим майстрам виробничого навчання, які зможуть продемонструвати свої нові методи, у яких є чому повчитися молодим та малодосвідченим педагогам.

Велику увагу необхідно приділити формуванню мотивації на уроці. Мотив як спонукальна причина окремої дії та сукупність дій є результатом складної взаємодії мотивів - цілей, пізнавального інтересу, соціальних, моральних, практичних.

Готуючись до відкритого уроку, майстер визначає його структуру і час на кожен елемент. Структура і розподіл часу багато в чому залежать від періоду навчання, від місця даного уроку в темі. Так, при вивченні «операційних» тем структурною складовою уроків, як правило, є спеціальні тренувальні вправи, відпрацювання окремих трудових прийомів і способів, що становлять операцію. При проведенні уроків, де основу складає виконання навчально-виробничих робіт комплексного характеру, цей структурний елемент відсутній.

Обов'язкові структурні елементи уроку — вступний інструктаж, вправи (самостійні роботи) учнів і поточний інструктаж майстра, заключний інструктаж. Цим елементам зазвичай у ході уроку відводиться певне місце, хоча в ряді випадків при вивченні трудових операцій вступний інструктаж учнів може поєднуватися з вправами.

Розподіляючи час уроку на елементи, необхідно враховувати реальні умови вивчення навчального матеріалу. Зазвичай на вступний інструктаж відводиться 40—50 хв., на заключний — 10—15 хв., решту часу — на вправи (самостійну роботу) учнів і їх поточне інструктування.

Найважливішим елементом підготовки майстра до занять є визначення конкретних навчально-виробничих робіт, які будуть виконувати учні на відкритому уроці. З урахуванням індивідуальних особливостей, рівня підготовленості учнів, навчально-матеріальних та інших умов майстер визначає, хто, які і скільки навчально-виробничих робіт буде виконувати, встановлює загальну кількість робіт на групу, готує заготовки, матеріали, інструменти, пристосування — усе необхідне для якісного проведення уроку, перевіряє справність устаткування, якість матеріалів і відповідність заготовок вимогам робочого креслення, схемі, технічної документації.

Готуючись до уроку, майстер уважно продумує всі найважливіші моменти його проведення: що і коли потрібно пояснювати, які трудові прийоми і в якій послідовності показувати, кому і які питання задавати, коли і які наочні посібники та технічні засоби використовувати, як організувати вправи, на які моменти звернути особливу увагу в процесі поточного інструктування учнів, як контролювати роботу учнів. Таким чином, при підготовці до відкритого уроку майстер продумує не лише свою роботу, а й майбутню роботу своїх учнів. На цьому етапі підготовки до занять він намічає, проектує форми і методи найбільш ефективного вирішення виховних завдань: підбирає приклади і факти, які ілюструють зв'язок роботи учнів із загальними завданнями (зокрема — виробничими), що стоять перед навчальним закладом, визначає шляхи і способи виховання в учнів акуратності, ощадливості, відповідальності, культури і дисципліни праці, творчого ставлення до навчально-виробничої діяльності.

Певні особливості має підготовка до уроків, на яких використовуються проблемні ситуації. При цьому підбираються такі проблемні ситуації, які пов'язані з матеріалом уроку, продумується формулювання пізнавального завдання, форми і методи введення учнів в ситуацію, способи обговорення і вирішення проблемних завдань у процесі вступної бесіди і вправ, зміст і форми підведення підсумків вирішення проблемної ситуації.

При підготовці до проведення нетрадиційних уроків — уроків-конкурсів «Хто краще», «Хто швидше»; уроків творчості («Аукціонів ідей»); уроків — ділових (рольових) ігор і т.п. майстер розробляє детальні сценарії їх проведення. Важливим елементом підготовки таких уроків є матеріально-технічне забезпечення. Це складні з підготовки та проведення уроки, тому проводяться вони так, щоб урок вийшов ефективним і за змістом, і за формою, і за процедурою, і за результатами, і за враженнями.

Заключним етапом підготовки майстра до уроку є складання плану уроку, який служить робочим документом при його проведенні. Стандартних обов’язкових планів уроків виробничого навчання не існує, тому що план уроку, як і його зміст, глибина розкриття процедури проведення, змінюється в залежності від змісту уроку, його дидактичних цілей, характеру навчально-виробничих завдань, організації самостійної роботи тощо.

Відкритий урок — це знаменна подія у житті кожного педагога. Відкритий урок пройде успішно, якщо майстер виробничого навчання відповідально поставиться до підготовки до нього. Тому підготовка до відкритого уроку має бути реалізована за весь час роботи педагога. Урок має бути барвисто оформленим, пізнавальним, «живим».

ІІ. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

2.1. Методична розробка відкритого уроку виробничого навчання з професії кухар

Тема програми: Приготування супів

Тема уроку: Приготування супів картопляних з макаронними виробами

Тип уроку: урок формування первинних умінь.

Вид уроку: урок-турнір.

Форма організації: ланкова.

Мета уроку: закріпити практичні уміння і навички та раніше набуті

теоретичні знання по приготуванню перших страв:

 навчальна мета: надати знання та сформувати уміння з приготування

і подачі перших страв, навчити раціонально організовувати робочі місця.

 виховна мета: виховувати в учнів любов до обраної професії, відповідальності, естетичності, смаку, звичку бережного ставлення до сировини та матеріальних цінностей

 розвиваюча мета: розвивати в учнів самостійність у роботі, сприяти розвитку зацікавленості у обраній професії, умінні застосовувати теоретичне знання на практиці, вміння орієнтуватись у виробничих умовах.
Методи ведення уроку:

Інформаційний: пояснювальний виклад навчального матеріалу.
Демонстраційний: показ прийомів, операцій та навчально-наочних посібників.
Частково-пошуковий: організація самостійного рішення завдань з наданням допомоги майстром виробничого навчання.

Дидактичне забезпечення уроку: презентація, тести, технологічні карти, технологічні схеми, інструкційні картки, Збірник рецептур 1982 р., роздатковий матеріал, картки-завдання.

Місце проведення: навчальна виробнича лабораторія кухарів.
Матеріально-технічне забезпечення: виробничі столи, ножі кухарської трійки з маркування «ОС», «МС», «МВ», розробні дошки з маркуванням «ОС», «МС», «МВ», ваги електроні, плити електричні, кухонний посуд для приготування (миски емальовані різних ємкостей, каструлі, сковорідки, дерев’яні копистки, шумівка, ополоники, друшляк) та столовий посуд для подачі (тарілки, ложки, супниці).

Очікуваний результат виконання практичного заняття учень повинен

знати:

організацію робочого місця, вимоги безпеки праці;
технологічний процес приготування овочевої пасеровки;
загальні правила приготування заправних супів;
калькуляцію продуктів на задану кількість порцій;
технологію приготування супу картопляного з макаронними виробами

вміти:

підготувати сировину для приготування супу картопляного з макаронними виробами;
готувати, проводити органолептичну оцінку страви;
оформляти і подавати заправні супи.

Міжпредметні зв'язки:

«Технологія приготування їжі» – тема «Супи».

«Організація виробництва та обслуговування» – тема «Організація гарячого цеху: супове відділення»; Устаткування підприємств громадського харчування - тема «Теплове обладнання»; Фізіологія харчування, санітарія, гігієна – тема «Особиста гігієна кухаря», «Санітарні вимоги до інвентарю та інструментів».
Тривалість заняття – 6 години.

Хід уроку

І. Організаційна частина уроку – 2 хв.

привітання;
перевірка присутності учнів згідно зі списком;
перевірка санітарного одягу, дотримання правил особистої гігієни
зосередження уваги учнів на темі уроку.

ІІ. Вступний інструктаж – 40 хв.

Повідомлення теми, мети та завдання уроку
Повторення попереднього вивченого матеріалу за допомогою інтерактивних методів навчання.
Перегляд презентації з теми.
Закріплення нового матеріалу.

Актуалізація опорних знань:

Гра «Брейн-ринг»

Учні поділенні на дві команди. Команда, що першою правильно відповіла позбавляє суперника можливості відповісти на це ж питання. За правильну відповідь команда отримує 1 бал.

Правила користування електроплитою

Заземлення, сан. стан, цілісність робочої поверхні,

справність шнура, розетки, вилки, наявність діелектричного килимка, справність перемикачів та сигнальних ламп.

Правила пересування каструль з їжею.

Обережно пересувати каструлі з їжею тільки при закритій кришці.

Як відкривають кришку котла?

Кришку котла відкривають тільки на себе, щоб не обпектись парою.

Якою повинна бути поверхня електроплити?

Рівною, без тріщин.

Де здійснюють первинну обробку овочів? В овочевому цеху.
На які групи поділяють овочі залежно від того, яку частину використовують у їжу? На вегетативні та плодові.
Скільки підгруп мають вегетативні овочі? Сім.
До якої підгрупи належить картопля? До бульбоплодів.
Форми нарізки картоплі

Соломка, брусок, часточка, кубик великий, середній, малий, кружальця і скибочки.

10. Які форми нарізки картоплі застосовують при приготуванні перших страв?

брусочки – для борщів (крім селянського та полтавського) супів з макаронними виробами

кубики – великі – супи картопляні, борщі селянський і полтавський

часточки – приготування перших страв.

Який овоч нарізають шашками? Капусту
Кулінарне використання капусти нарізаної шашками

Для тушкування супу овочевого селянського та борщів флотського та полтавського

З чого готують рибний бульйон?

З риби (краще родини окуневих) та рибних оброблених відходів (голів, плавників, шкіри, кісток)

Де обробляють і підготовляють рибу для теплової обробки?

В рибному або м'ясо-рибному цехах, де організовують окремі робочі місця для обробки риби

З яких кісток варять бульйони?

З трубчастих, тазових, грудних, хребтових та крижових кісток

Кістки яких тварин використовують для варіння бульйонів?

Кістки свиней, телят, баранів, великої рогатої худоби

Які частини м’яса використовують для варіння бульйонів?

М'ясо грудинки, лопаткової та підлопаткової частини, пружка, частини задньої ноги масою 1,5-2 кг

Бульйон з птиці варять з

Кісток птиці, потрохів (крім печінки) і цілих заправлених тушок

З яких грибів готують грибний бульйон?

Із сушених різних розмірів та свіжих грибів

Що таке крупи, бобові і макаронні вироби?

Це продукти переробки зерна, які мають велике значення в харчуванні людини

Назвіть асортимент круп

Рис, гречка, пшоно, манна крупа, ячна. крупа, вівсяна, перлова, кукурудзяна

Назвіть асортимент бобових

Горох, квасоля, сочевиця, боби-нут

Правила варіння кольорових бобів

Замочують на 2-3 години, відварюють 15-20 хв., відціджують, заливають гарячою водою і зварять до готовності

Чому перлову крупу перед додаванням у супи попередньо відварюють?

Щоб уникнути помутніння супу

Роздати картки-завдання 1, 2, тест учням або

Завдання для команди 1

https://drive.google.com/drive/folders/1Mtr_WlxF_uCFV1cZ8L2DQIIxd2qfV4S3?usp=sharing

Завдання для команди 2

https://drive.google.com/drive/folders/1YFt9u2-SaWiD2F3gkKtnhzdjUzuogg1w?usp=sharing

Викладення нового матеріалу:

Міні-лекція з показом презентації

Свіжі обчищені овочі для супів з макаронними виробами нарізають соломкою або кубиками залежно від виду макаронних виробів. Моркву і цибулю пасерують. Під час пасерування в жиру розчиняються ефірні масла цибулі та каротин, який міститься у моркві, і підфарбовує його, завдяки цьому супи набувають золотистого забарвлення, приємного зовнішнього вигляду та запаху.

Послідовність закладання продуктів залежить від виду макаронних виробів.

Макарони кладуть у бульйон за 10—15 хв. перед картоплею, локшину одночасно з пасерованими овочами, а вермішель — після овочевої пасеровки.

За 3-5 хв. додають сіль, перець, лавровий лист. Якщо пересолили першу страву не розводьте її водою, а краще опустіть марлевий мішечок з вареним (без солі) рисом і прокип’ятіть. Не залишайте лавровий лист у готовій страві: від нього вона набуде гіркуватого смаку.

Супи картопляні з макаронними виробами не настоюють, бо макаронні вироби втрачають форму.

Перед подаванням у підігріту столову глибоку тарілку, або супову миску кладуть кусочок м’яса або птиці, наливають суп, посипають зеленню. Суп подають гарячим, при температурі не нижче 75^оС і вище.

Оскільки при тривалому варінні і зберіганні супів макаронні вироби деформуються, супи з такими виробами слід готувати невеликими партіями, щоб реалізувати їх протягом 30—40 хв.
Закріплення нового матеріалу:

Закріплення нового матеріалу за допомогою методу «Мікрофон»

Учень відповідає на запитання тримаючи в руках «мікрофон». Право відповіді передається наступному учню разом з «мікрофоном». За правильну відповідь нараховується 1 бал.

Питання до гри «Мікрофон»

Що являється основою для приготування супів картопляних з макаронними виробами?
Яка мета пасерування цибулі, моркви?
В якій послідовності закладають овочі при приготуванні овочевої пасеровки?
Як нарізати овочі в супи з макаронними виробами?
Від чого залежить послідовність закладання продуктів при приготуванні супу картопляного з макаронними виробами?
Який посуд використовують для подачі перших страв?
Норма відпускання супу і правила його оформлення.
Температура подачі супу картопляного з макаронними виробами.

Завдання по групах:

Розв’язування проблемних питань у вигляді виробничої ситуації. Група поділена на 2 підгрупи. Кожній підгрупі видано проблемне питання. На вирішення проблемної ситуації дається 5 хвилин. Кожна підгрупа має право робити зауваження другій підгрупі учнів. За правильне розв’язування проблемної ситуації підгрупі зараховується 3 бали, а за доповнення 1 бал. (Картка-завдання 2)

Проводиться аналіз роботи підгруп.

Інструктаж з охорони праці:

 Перед початком роботи;

 Під час роботи;

 Після закінчення роботи;

 Пожежна безпека.
ІІІ Поточний інструктаж – 180 хв.

Вправи на поточне інструктування учнів, виконання робіт по приготуванню страв з макаронними виробами.

Цільові обходи робочих місць з метою перевірки:

Перший обхід: майстер виробничого навчання перевіряє готовність робочого місця відповідно до правил т/б, спостерігає за ходом виконання завдання.

Другий обхід: майстер виробничого навчання підходить до учнів, які неправильно виконують завдання, і додатково інструктує (пояснює) та вказує на помилки, допущені під час виконання даної роботи.

Третій обхід: майстер виробничого навчання перевіряє правильність здійснення самоконтролю. Якщо трапляються типові помилки при виконанні роботи, зупиняє учнів і проводить додатковий інструктаж.

Четвертий обхід: майстер виробничого навчання перевіряє, як дане завдання виконане у відповідності до технологічних умов, технологічних карт, перевіряє смакові якості, правила відпуску даної страви, аналізує помилки, оцінює роботу учнів.

VI. Заключний інструктаж

Підбиття підсумків заняття:

- Бракераж готових страв.

- Аналізуються характерні недоліки в роботі учнів. Дається оцінка досягнення мети заняття.

- Оголошення оцінок. Відзначення учнів, які найкраще виконали завдання.

- Оголошується тема наступного заняття і домашнього завдання.

- Домашнє завдання: Л.Я. Старовойт «Кулінарія» ст. 146-147; Збірник рецептур 1982 р., підготувати технологічну картку «Суп овочевий»; «Юшка волинська з грибами»

2.2. Схема самоаналізу заняття, представленого у методичній розробці

1. Мета уроку: формувати початкові уміння і навички учнів у приготуванні супів картопляних з макаронними виробами, розвивати професійне мислення і здібності самостійного і колективного аналізу вирішувати проблемні ситуації, сприяти формуванню виховання в учнів трудової і робочої дисципліни, виховувати творче ставлення до трудового процесу тощо

2. Місце уроку в темі: Даний урок є складовою частиною в темі, першим в системі уроків з цієї теми. Тема уроку логічно випливає з тем попередніх уроків, та посідає вагоме місце у вивченні наступного матеріалу; за типом – це урок формування первинних умінь.

3. Чи раціонально був розподілений час: В процесі проведення уроку на всі етапи був раціонально та пропорційно розподілений час.

4. Методи навчання, їх обґрунтування: При організації освітнього процесу на уроці використовувалися такі методи, як інформаційні, частково пошукові, проблемні, інтерактивні. Доцільність обрання цих методів обумовлена тим, що в межах даної теми уроку вони допомагають найбільш ефективно розвивати критичне мислення учнів, реалізовувати поставлені цілі, досягати очікуваних результатів та здійснювати компетентнісний підхід.

5. Форми навчання: При вивченні нового матеріалу використовувалися такі форми роботи, як робота з розв’язання проблемних завдань, презентація учнів, гра «Брейн-ринг», гра «Мікрофон», картка самооцінювання учня.

6. Характеристика учнів. Урок проводився у групі К-11, більшість учнів є досить працездатними, активними, володіють основними уміннями і навичками, в той же час, не всі здатні вирішувати навчальні проблеми, в учнів недостатньо розвинені навички роботи в групі, більше звикли до індивідуальних та фронтальних форм і методів роботи на уроці.

7. Чи була забезпечена працездатність? На уроці була забезпечена досить висока працездатність, всі учні були залучені до роботи, працювали активно і плідно. Це було забезпечено шляхом добору відповідних методів і форм роботи, а також, за рахунок встановлення доброзичливої та психологічно комфортної атмосфери на уроці.

8. Контроль знань: Контроль засвоєння знань умінь і навичок здійснювався за методом тестування та самооцінювання.

11. Реалізація мети: Мету уроку вдалося повністю реалізувати та досягнути очікуваних результатів уроку.

2.3. Аналіз відкритого заняття, представленого у методичній розробці

Професія: кухар

Курс: перший

Група К-11

Мета відвідування уроку: розвиток освітніх компетентностей учнів

Місце проведення уроку: навчальна виробнича лабораторія кухарів

Тема програми, тема уроку, їх відповідність поурочно-тематичному плану: даний урок є складовою частиною в темі, першим в системі уроків з цієї теми. Тема уроку логічно випливає з тем попередніх уроків, та посідає вагоме місце у вивченні наступного матеріалу

Прізвище, ім’я та по батькові майстра виробничого навчання: Єлакова Вікторія Олександрівна

Дата: 27 листопада 2021 року

Матеріально-технічне і дидактичне забезпечення уроку:

на уроці наявне дидактичне і матеріально-технічне забезпечення, що відповідає цілям і змісту уроку: цегла , інструменти (15 комплектів), технічні засоби: мультимедійний проектор, екран, презентація учнів на тему «Приготування супів картопляних з макаронними виробами» , інструкційно–технологічні карти, гра «брейн-ринг», питання з безпеки праці для гри «Мікрофон», тест, картка самооцінювання учня.

Організація робочих місць учнів та їх відповідність вимогам охорони праці: робочі місця учнів організовані відповідно до вимог охорони праці.

Характеристика ходу уроку

- Правильно визначені тема, мета, цілі уроку.

- мотивації учнів, її ефективність.

- Актуалізація знань учнів проведена у формі гри «Брейн-ринг», що спонукало учнів до активної діяльності.

- Системно, логічно та доступно пояснювався новий матеріал, цьому сприяла евристична бесіда майстра та дослідницька робота учнів.

- Інформація щодо застосування новітніх технологій виробництва за темою уроку подавалась у вигляді презентації.

- В процесі вступного інструктажу реалізовувались міжпредметні зв'язки: матеріалознавство, технологія пічних робіт, охорона праці, креслення, використовувалась інтерактивна вправа «Мікрофон», проводилась активізація та стимулювання розумової і професійної діяльності учнів.

- Показ прийомів виконання навчально-виробничих робіт майстер проводив особисто.

- Майстер використовував різні прийоми, для попередження типових помилок за темою уроку: добра видимість прийомів роботи, правильне співвідношення демонстрації та слова майстра, давав попутні пояснення, звертаючи увагу учнів на найбільш суттєві помилки при роботі, використовував інструкційну карту

- Методика проведення вступного інструктажу відповідала виду виконуваних операційних робіт.

- в процесі поточного інструктажу майстром проводились різні форми і методи роботи: цільові обходи робочих місць учнів, роз’яснення, вказівки, зауваження, поради для коректування дій учнів та пробудження їх до самостійних дій, вимоги та вказівки, які сприяли вихованню у учнів обережності, акуратності, уваги.

- використано диференційований підхід: кращі учні виконували складніші операції, слабким учням було задано легше завдання.

- для підбиття підсумків роботи учні відповідали на тест, заповнювали картки самооцінки, що посилює їх обізнаність та відповідальність за результати власної навчальної діяльності.

- під час підсумкового контролю майстром було вказано на типові помилки та характерні недоліки, розглянуто шляхи їх попередження та усунення.

- Оцінювання робіт майстром: критерії оцінювання робіт учнів відповідали сучасним дидактичним вимогам.

- зверталась увага на відношення учнів до роботи: активність, дисципліна, організованість.

- Оголошення домашнього завдання: домашнє завдання диференційоване, майстер надає короткі роз’яснення щодо кожного завдання.

Загальні висновки

Майстром раціонально були використані усі прийоми і методи навчання , що спонукало до досягнення усіх цілей та завдань уроку. Урок мети досяг. У ході уроку було видно, які освітні компетентності набувають учні.

Рекомендовано:

- звертати увагу на активність усіх учнів у ході опитування;

- слідкувати за мовленням , не вживати русизми.

ВИСНОВКИ

Цілі підсумкової випускної роботи досягнуто та виконано такі завдання:

Підібрано і опрацьовано 11 джерел педагогічної та методичної інформації з теми підсумкової випускної роботи, 3 з яких є електронними та (або) мережевими.
Результати аналізу і систематизації інформації, отриманої з опрацьованих літературних джерел, представлено теоретичною частиною даної роботи. Автором визначено мету, завдання та функції проведення відкритого уроку виробничого навчання. Досліджено вимоги до сучасного уроку виробничого навчання. Вивчено методику підготовки майстра виробничого навчання до проведення відкритого заняття.
Створено методичну розробку відкритого уроку «Приготування розчинів з готових сухих сумішей», що знайомить з методикою роботи майстра, методичною проблемою, над якою працює, методами, прийомами та засобами, що складають основу власної педагогічної майстерності, та демонструють ті технології, за якими він працює.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

Азбука уроку: планування, методика, технологія проведення аналізу. – Харків: Вид. група «Основа», 2006. – 144 с.
Методика професійного навчання: Методичний посібник / І.Є. Сілаєва, С.С.Шевчук, С.О. Заславська. – Донецьк: ІПО ІПП УМО. – 2014. – 292 с.
Островерхова Н.М. Методологія аналізу якості уроку як педагогічної системи : Монографія / Н.М.Островерхова. – Харків : ТИТУЛ, 2008. – 402 с.
Теорія і методика професійної освіти: Навч. посіб. / За ред. З.Н. Курлянд. – К.: Знання, 2012. – 390 с.
Сілаєва І.Є. Контроль професійно-практичної підготовки у професійному навчальному закладі : методичні рекомендації / І.Є. Сілаєва. – Біла Церква : БІНПО ДВНЗ «УМО» НАПНУ, 2015. - 62 с.
Сілаєва І.Є. Сучасний урок у професійній школі: проектування, організація, аналіз: Методичний посібник /І.Є. Сілаєва, С.С. Шевчук. – Донецьк: ДІПО ІПП. – 2008. – 160 с.
Стечкевич О.О. Організація уроків виробничого навчання: компетентнісний підхід: навчально-методичний посібник /О.О.Стечкевич. – К.: Педагогічна думка, 2013. – 128с.
http://vpu25.km.ua/pdf/Metodkabinet2/5.pdf
9. www.ltklntu.org.ua › 2016_Metodika_provedennya