Впровадження stem-проектів в освітній процес закладів професійної освіти

Про матеріал

У даній роботі розкриті деякі теоретичні, методичні та практичні аспекти теми «Провадження stem-проектів в освітній процес закладів професійної освіти». Робота може бути цікавою для педагогів закладів професійної (професійно-технічної) освіти.

Перегляд файлу

ВПРОВАДЖЕННЯ STEM-ПРОЕКТІВ В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

2023 р.

АНОТАЦІЯ

У даній підсумковій випускній роботі автор розкриває деякі теоретичні, методичні та практичні аспекти теми «Провадження stem-проектів в освітній процес закладів професійної освіти».

Автором опрацьовано літературні джерела за темою роботи; результати аналізу і систематизації джерел представлено у теоретичній частині роботи.

У практичній частині роботи надано методичну розробку уроку з використанням сучасних педагогічних технологій.

Робота може бути цікавою для педагогів закладів професійної (професійно-технічної) освіти у контексті вдосконалення їх психолого-педагогічної компетентності.

ЗМІСТ

ВСТУП

1.ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА. Теоретичні аспекти STEM-технологій навчання

1.1. Сутність поняття вимоги часу до впровадження stem-проектів в освітній процес в ЗП(ПТ)О

2.2. Основні форми організації STEM-навчання

2.2. STEM-проєкти

2.3. Принципи впровадження STEM-проєкту в освітній процес

2.4. Особливості реалізації STEM-проєкту

3.5. Етапи реалізації навчальних STEM-проєктів

3.7. Розвиток дослідницьких умінь у STEM-проєкті

3.8. Діяльність педагога в організації STEM-проєкту

ІІ. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА. Використання STEM - проектів під час навчання в ЗП(ПТ)О.

2.1. Методична розробка STEM - проекту на уроці виробничого навчання

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Освітній процес у закладі професійної (професійно-технічної) освіти має забезпечувати необхідні умови для всебічного розвитку особистості, громадянина, здатного до свідомого суспільного вибору, займаючи певну ланку в навколишньому середовищі. Нєвід’ємна роль в цьому процесі належить майстру виробничого навчання. Перед ним постає одне із головних завдань – розвинути у здобувачів освіти професійні навички та вміння на основі здобутих знань та виховати в них конкурентоспроможних працівників для потреб сучасного ринку праці.

Ефективність роботи майстра виробничого навчання залежить від рівня його педагогічної підготовки та професійної майстерності. Він формує особисті якості здобувача освіти и передаючи свої професійні навички, певний досвід. Для цього йому необхідно бути професійно компетентним, активним фахівцем.

Актуальність цієї теми зумовлена необхідністю реалізації у ЗП(ПТ)О Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти), впровадження у освітній процес ЗП(ПТ0О STEM-орієнтованого підходу, підготовки педагогічних працівників ЗП(ПТ)О до його використання.до теперішнього часу робота майстра виробничого навчання розглядалася як процес навчання професії, не звертаючи уваги на виховний аспект. Важливо зазначити те, що правильно підібрані напрями виховної роботи майстра виробничого навчання вирішують проблему соціальної адаптації випускників закладів професійної (професійно-технічної)освіти. Результатом цього є не лише бажання одержати професію, а й стати конкурентоспроможним спеціалістом, відкрити свою справу, знайти своє місце на сучасному ринку праці.

Мета роботи: на підставі аналізу сучасної літератури дослідити основні напрями поглиблення і систематизація знань, формування та розвиток умінь слухачів щодо впровадження в освітній процес ЗП(ПТ)О STEM-орієнтованого підходу у підготовку кваліфікованих робітників. в сучасних умовах.

Відповідно до мети поставлені наступні завдання:

актуалізація та систематизація знань щодо запровадження інноваційного підходу STEM для підвищення якості, ефективності освітнього процесу у ЗП(ПТ)О;
формування та удосконалення умінь щодо впровадження у освітній процес ЗП(ПТ)О STEM-орієнтованого підходу,
формування умінь необхідних для організації і проведення STEM-орієнтованих занять у ЗП(ПТ)О

Практична значущість роботи полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані для підвищення ефективності організації навчального процесу. STEАM-підхід дає змогу педагогам ЗП(ПТ) Оохопити сферу творчого потенціалу, об’єднуючи творчість, дослідницьку та інноваційну діяльність і створюючи горизонтальні зв’язки між галузями знань, суспільством і навколишнім світом.

1.ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА. Теоретичні аспекти STEM-технологій навчання

1.1. Сутність поняття вимоги часу до впровадження stem-проектів в освітній процес в ЗП(ПТ)О

Поява Інтернету докорінно змінила суспільство. Сучасна економіка – це економіка інновацій, у якій важливі не лише «чисті» знання і факти, а розуміння способу їх застосування. Загальновизнано, що акцент в освіті необхідно перенести з виконання рутинних механічних завдань, запам’ятовування інформації для підготовки до різноманітних тестів на формування навичок ХХІ століття: ефективної співпраці, творчого розв’язання проблем, ухвалювання важливих рішень, керування проектами, визначення та досягнення цілей, рішучості й наполегливості, спрямування своїх талантів і захоплень на покращення світу та інших. У цьому контексті STEM-освіта, впровадження якої на державному рівні розпочато у США з програми «Educate to Innovate» з 2009 року, є педагогічною інновацією початку ХХІ століття.

STEM = Science, Technology, Engineering, Mathematics - акронім слів: природничі науки, технологія, інжиніринг, математика.

Нині не існує загальноприйнятого визначення поняття STEM-освіти. У широкому контексті – це педагогічна технологія формування та розвитку розумово-пізнавальних і творчих якостей здобувачів освіти, рівень яких визначає конкурентну спроможність особистості на сучасному ринку праці. Так, більша частина STEM-сфер діяльності стосуються широкого спектру інженерії, а інша частина – інформатично-математичної та науково-природничої діяльності, серед яких аерокосмічна, комп’ютерна, біомедична, хімічна, машинобудівна, атомна, енергетична, екологічна, хімічна інженерія, інформаційні технології, геоматика, мехатроніка, програмування, агротехнологія, атмосферні та космічні дослідження тощо. The Partnership for 21st Century Learning Навички для України 2030: Погляд бізнесу 7 Упровадження STEM-освіти в умовах інтеграції формальної і неформальної освіти обдарованих учнів Ключові аспекти STEM-підходу в навчанні: – інтеграція в єдину парадигму змісту та методології природничих наук, сучасних технологій, зокрема інформаційних, інженерного дизайну та математичного інструментарію; – конструювання навчальних планів і програм на міждисциплінарних засадах; – інтегроване навчання відповідно до певних тем, а не окремих дисциплін; – застосування когнітивних і соціальних технологій, а також трансферу знань; – навчання на реальних техніко-технологічних, економічних і соціально значущих проблемах; – акцент на комплексному формуванні наукового та інженерного мислення. STEM як процес зовнішнього впливу на індивіда має особистісний (здобуття автентичного практичного досвіду інноваційної діяльності) та соціальний (підготовка до подальшого навчання і працевлаштування відповідно до вимог ХХІ століття) аспекти.

Завдання STEM-освіти

формування найбільш затребуваних на ринку праці ХХІ століття компетенцій і навичок;
різнобічний розвиток індивідуальності, формування ціннісних орієнтацій, задоволення соціально значущих потреб;
формування цілісного наукового світогляду, оволодіння засобами пізнавальної і практичної діяльності;
формування здатності до здійснення самостійного вибору і прийняття відповідальних рішень;
виховання потреби і здатності до навчання упродовж усього життя;
формування умінь творчого застосування здобутих знань.

Переваги STEM-освіти:

Інтегроване навчання;

Застосування знань у реальному житті.

Розвиток навичок системного, критичного мислення;

Активна комунікація і командна робота;

Розвиток інтересу до технічних дисциплін;

Креативні та інноваційні підходи до проектів;

Міст між навчанням і кар'єрою STEM.

Мал. 2.1. переваги віртуального STEM-центру

2.2. Основні форми організації STEM-навчання

Реалізація STEM-навчання може здійснюватися з використанням таких основних організаційних форм, як урок (заняття), проєкт, курс, квест; хакатон та ін., у яких діяльність вчителя та учнів здійснюється у встановленому порядку і в певному режимі (рис. 3.1).

Основні форми реалізації освітнього напряму STEM:

STEM-урок (заняття) – це форма організації навчання у відведений проміжок часу з групою учнів постійного складу, що передбачає інтеграцію трьох і більше STEM-дисциплін (біологія, фізика, хімія, географія, математика, технології). Використання STEM-уроків практикується в освітніх закладах для узагальнення знань із декількох навчальних дисциплін і з метою демонстрації їх взаємодії. STEM-заняття використовують переважно в неформальній освіті, де поєднують знання та навички більшості STEM-дисциплін для отримання результатів переважно практичного характеру (моделей приладів, технічних елементів, пристроїв, готових виробів тощо).

STEM-курс – це об’єднання декількох STEM-дисциплін в єдину навчальну дисципліну.

STEM-квест – це командно-пошукова гра, головний принцип якої полягає в покроковому виконанні заздалегідь підготовлених логічних завдань зі STEM-дисциплін, що спрямовані на отримання єдиного кінцевого результату.

STEM-хакатон – це спільна діяльність спеціалістів (учнів із різними захопленнями) STEM-напрямів, які працюють над розв’язанням поставленої проблеми або створенням нового продукту.

2.2. STEM-проєкти

Найчастіше у формальній і неформальній освіті (з-поміж запропонованих форм реалізації STEM-напряму в освіті) використовують STEM-проєкт. Загалом проєкт визначають як обмежену в часі цілеспрямовану зміну об’єкта з попередньо встановленими вимогами до якості результатів, можливими розрахунками витрат засобів і ресурсів, описом процесу реалізації. Пропонуємо конкретизувати поняття «STEM-проєкт» з урахуванням основних особливостей STEM-напряму в освіті.

STEM-проєкт – це групова навчально-пізнавальна, творча або ігрова діяльність учнів, яка має загальну ціль, методи, засоби діяльності передбачає інтеграцію трьох і більше STEM-дисциплін та спрямована на досягнення загального практичного результату. STEM-проєкт надає можливість здобути та узагальнити знання з основних STEM-дисциплін на основі дослідницького пошуку в освітньому процесі формальної та неформальної освіти.

STEM-проєкт поєднує основні елементи дослідницької, проєктної діяльності та враховує зовнішні вимоги з підготовки спеціалістів затребуваних напрямів. Відповідно, під час підготовки та реалізації STEM-проєкту необхідно враховувати деякі умови та вимоги, щоб досягти основної мети в реалізації STEM-напряму в освіті.

2.3. Принципи впровадження STEM-проєкту в освітній процес

Основні принципи впровадження STEM-проєкту в освітній процес формуються відповідно до базових принципів STEM-напряму в освіті. Варто зазначити, що можна виокремити не один десяток принципів, які використовуються в процесі впровадження визначеного підходу в освітню систему, проте зауважимо, що будь-який підхід має домінантні вектори, які його об’єктивно характеризують (рис. 2.3.).

Рис. 2.3. Основні принципи впровадження STEM-проєкту в освітній процес

2.4. Особливості реалізації STEM-проєкту

Реалізація STEM-проєкту передбачає використання ресурсів за певних умов (див. Рис. 2.4.). Так, основними вимогами до планування та реалізації навчального STEM-проєкту в умовах інтеграції формальної та неформальної освіти є такі:

Рис. 2.4. Особливості STEM-проєкту

– визначення проблеми або задачі, що для свого вирішення потребує інтеграції різних сфер знань і використання дослідницького підходу;

– проблема має бути актуальною на період її розв’язання або в найближчому майбутньому, що визначається практичною, теоретичною, пізнавальною значущістю отриманих результатів;

– передбачається використання дослідницьких і проєктних методів;

– переважає самостійна (індивідуальна, групова) діяльність;

– обов’язковим є дотримання структури проєкту із зазначенням поетапних

результатів його виконання;

– робота над проєктом здійснюється за попередньо розробленим планом і

відповідно до етапів виконання проєкту;

– результати мають пізнавальну, теоретичну та практичну значущість;

– отримані результати характеризуються новизною та оригінальністю;

– результати є обов’язково практико спрямованими з можливістю комерційної реалізації;

– важливим є дотримання цілісності структури, систематичності та системності в плануванні та реалізації (поетапності виконання) проєкту (рис. 2.5).

Упровадження STEM-освіти в умовах інтеграції формальної і неформальної освіти обдарованих учнів

Рис. 2.5. Реалізація STEM-проєкту

Головне завдання будь-якого проєкту полягає в отриманні практичного результату. Існує чимало видів проєктів за окремими ознаками, які застосовують в різних галузях. Ми зупинимося саме на освітній галузі й обмежимося обговоренням навчального проєкту.

Рис. 2.6. Ознаки навчального STEM-проєкту

Навчальний STEM-проєкт має спеціальні ознаки, які відрізняють його від інших форм впровадження STEM-напряму в освіті.

З-поміж визначальних особливостей варто назвати такі (рис. 2.6.):

– унікальність організації та реалізації, що характеризується логічним поєднанням дослідницьких і проєктних підходів до навчання;

– чітко встановлені часові межі реалізації проєкту, обмеженість у часі та чітко встановлений початок і кінець;

– чіткість та конкретність у постановці цілей, прогнозуванні результату;

– інтеграція знань в галузях STEM-напряму, що дає змогу розширити рамки пошуку розв’язання проблеми;

– системність і систематичність у виконанні задач;

– чіткі зміни (динаміка) у процесі реалізації проєкту;

– обмеженість у використанні ресурсів, які визначаються попередньо;

– комплексність, взаємодія зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на проєкт;

– оригінальність проєкту – незалежність від інших проєктів та обмеження кола впливу на предмет впливу;

– навчальна мета, що полягає в отриманні суб’єктивно нових знань для учасників, проте не виключає отримання об’єктивно нових знань для соціуму;

– основною метою реалізації проєкту є отримання нових знань (об’єктивних або суб’єктивних).

Для виконавців проєкту важливим є усвідомлення результату проєктної діяльності та критеріїв її оцінювання, які зазвичай пропонуються у вигляді певних вимог. Це надає можливість передбачити та попередньо оцінити можливі результати (рис. 3.6).

Рис. 3.6. Аксіоми для педагогів із використання STEM-проєкту

Необхідність усвідомлення результату діяльності та критеріїв її оцінювання, які зазвичай пропонуються у вигляді вимог до певного виду діяльності, дає

виконавцю змогу проаналізувати й оцінити власні можливості.

Упровадження STEM-освіти в умовах інтеграції формальної і неформальної освіти обдарованих учнів

Важливим елементом також є технологія реалізації діяльності (у нашому випадку – проєктної), оскільки кожна технологія передбачає чітку послідовність виконання дій. Таким чином, виконавці мають ознайомитися з нею завчасно.

Технологією організації проєктної діяльності має володіти наставник (учитель, керівник гуртка), а учні ознайомлюються з нею в процесі виконання проєкту.

До обов’язків наставника належить покрокове ознайомлення учнів з етапами виконання проєкту; підбір методів дослідження, які залежать від вікової категорії учасників проєкту та галузі знань (або ж галузей знань), з якими вони пов’язані.

3.5. Етапи реалізації навчальних STEM-проєктів

На процес організації навчальних STEM-проєктів впливає значна кількість чинників (наприклад, дисципліни, які інтегруються, кваліфікація керівників, вікова категорія учнів, особистісні якості учасників, природні, технічні, матеріальні можливості, терміни реалізації проєкту тощо). З огляду на це, можна зазначити, що кожний проєкт буде особливим, оскільки під час його реалізації використовують різні ресурси для досягнення однієї й тієї самої мети.

У процесі організації та реалізації STEM-проєктів необхідно дотримуватися послідовності виконання дій та орієнтуватися на основні види навчальної діяльності. Послідовність дій в організації проєктної діяльності передбачає певна технологія.

Процесу поетапної реалізації навчального STEM-проєкту передує його детальне планування з визначенням проблематики, мети та постановки задач, а також передбаченням основного результату в процесі реалізації.

3.7. Розвиток дослідницьких умінь у STEM-проєкті

У процесі виконання проєктної STEM-діяльності в учнів формуються такі уміння:

– визначати коло актуальних проблем сьогодення та здійснювати їх аналіз;

– виокремлювати та формулювати актуальні проблеми;

– висувати гіпотези щодо розв’язання обраної проблеми;

– визначати мету та завдання дослідження;

– формулювати задачі для розв’язання обраної проблеми;

– здійснювати планування діяльності та визначати пріоритетність цілей;

– проводити інформаційний пошук відбір та аналіз даних у межах обраної проблематики;

– підбирати ефективні методи дослідження та використовувати нові технології фіксації та обробки даних (цифрові);

– планувати та здійснювати теоретичне й експериментальне дослідження;

– моделювати та прогнозувати рішення;

– знаходити нові конструктивні рішення, винахідницькі ідеї;

– представляти результати дослідження у будь-якій формі;

– здійснювати самоаналіз та рефлексію (аналіз успішності та результативності розв’язання проблеми в межах навчального STEM-проєкту та власної діяльності).

3.8. Діяльність педагога в організації STEM-проєкту

Вагому роль в навчальному проєкті відіграє педагог-наставник, який окрім мети самого STEM-проєкту закладає педагогічну мету, що загалом полягає в оволодінні новими знаннями у процесі практичної діяльності. Під керівництвом вчителя, у процесі виконання STEM-проєкту учні засвоюють технологією проєктної діяльності та методи дослідницького пошуку. Діяльність педагога пов’язана з формуванням STEM-компетентності, яку можуть набути учні в процесі STEM-проєкту, але водночас педагог сам потребує нових знань та навичок, пов’язаних із реалізацією STEM-напряму в освіті. Певним орієнтиром на цьому шляху є перелік основних завдань, щодо організаційної діяльності педагога в STEM-проєкті:

– ознайомлення та впровадження ідей проєктно-орієнтованого навчання;

– організація дослідницької діяльності в межах STEM-проєкту;

– мотивація дітей до дослідницької, проєктної діяльності з метою оволодіння знаннями та практичними навичками в процесі її виконання;

– допомога у визначенні проблеми дослідження та постановки завдань;

– індивідуальна підтримка учасників проєкту при плануванні дій з його виконання;

– корегування задач відповідно до можливостей учасників і ресурсів, які можуть бути залучені;

– контроль результатів діяльності на кожному з етапів проєкту; – консультування під час підбору методів дослідження;

– допомога в інформаційному пошуку та науковому консультуванні (пошук наукових консультантів) з проблематики проєкту та методів дослідження;

– контроль за дотриманням вимог під час виконання експериментальної діяльності учнів (дотримання техніки безпеки під час роботи з приладами або в спеціальних приміщеннях);

– допомога в обробці експериментальних даних, аналіз і коректні висновки за результатами;

– допомога в оформленні результатів STEM-проєкту;

– оцінка результатів діяльності кожного з учасників STEM-проєкту;

– допомога учасникам у формулюванні перспективних напрямів, які можуть стати дослідницькою проблемою наступних STEM-проєктів;

– підбір заходів, їх організація для представлення результатів STEMпроєкту;

– залучення учнів до конкурсів різного рівня (від шкільних до міжнародних), на яких можна представити результати власних досягнень, що мотивує до набуття суб’єктивно й об’єктивно нових знань;

– обмін практичним досвідом з організації STEM-проєктів, участь у конкурсах педагогічної майстерності.

ІІ. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА. Використання STEM - проектів під час навчання в ЗП(ПТ)О.

2.1. Методична розробка STEM - проекту на уроці виробничого навчання

План-конспект STEM- уроку виробничого навчання на тему програми: «Приготування перших страв»:

Розробка STEM- проекту виробничого навчання: «Приготування борщу українського»

Професія: кухар

Розряд 4, курс 3, група К-31

Методична мета: « Використання STEM-системи на уроках виробничого навчання.

Тема програми: Приготування супів.

Тема уроку: Приготування борщу українського.

Мета уроку: навчити учнів готувати борщ український, підбирати

інструмент, інвентар, посуд, з дотриманням технологічного процесу, правил

охорони праці, санітарії та гігієни на робочому місці.

Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь і навичок.

Комплексно-методичне забезпечення: інструкції з охорони праці,

підручник «Українська кухня» В.С. Доцяк, інструкційні картки, ножі

кухарської трійки, розробні дошки «ОС», сотейник, каструлі, сковорідки,

лопатка, ложки столові, ємкість для відходіть, чайник, фільтр, лід.

Міжпредметні зв’язки: історія, хімія, санітарія і гігієна в харчовому

виробництві, фізіологія харчування,організація виробництва та

обслуговування, виробниче навчання.

Література:

Доцяк В.С. «Українська кухня»., в-во «Оріяна – Нова» 1998 р.;

Хід уроку

I. Вступний інструктаж

1. Організаційна частина

Перевірка наявності учнів;

Перевірка готовності учнів до уроку;

Повідомлення теми і мети уроку;

• Мотивація навчальних досягнень учнів на уроці;

• Проведення інструктажу по безпеці праці та пожежної безпеки під час занять;

Актуалізація опорних знань учнів, необхідних їм для подальшої роботи на уроці;

• Пояснення характеру і послідовності самостійної роботи учнів на уроці;

II. Поточний інструктаж і самостійна робота учнів

Самостійна робота учнів в лабораторії, цільові обходи робочих місць

майстром

Цільові обходи:

1.Провести інструктаж на робочому місці;

2.Перевірити як розпочато роботу і чи виконуються вимоги безпеки праці;

3.Перевірити правильність виконання робочого процесу;

4.Здійснювати контроль за дотриманням правил особистої гігієни, санітарії,

охорон праці під час виконання даного завдання.

III. Заключний інструктаж

- Приймання майстром виконаних робіт.

- Аналіз причин та помилок.

- Оголошення оцінок за самостійну роботу.

- Прибирання робочих місць.

- Видача домашнього завдання по темі уроку: «Приготування капусняка домашнього»

Майстер розповідає: сьогодні у нас не звичайний урок тому що, ми з вами не тільки навчимося готувати борщ український, а й вникнемо в предмети такі як історія та хімія, які на перший погляд, зовсім можуть не стосуватися нашого уроку.

ІСТОРІЯ ПОХОДЖЕННЯ БОРЩУ

Майстер запитує: чи знаєте ви історію походження борщу?

Учні відповідають: . . .

Майстер розповідає: За однією з версій, борщ був уперше приготовлений на території Київської Русі ще в XIV столітті. Назва супу утворилося за допомогою кореня «бор» і стародавнього «щ»: перший означає «червоний» і відображає колір страви, другий – наявність в рецепті капусти, яку традиційно використовують в щах.

Хтось же вважає, що слово «борщ» походить від рослини борщівник, яке додавали в найперший борщ. Згодом борщ став дуже популярний, його полюбили не тільки прості люди, а й представники царської крові.

Майстер запитує: На вашу думку, що за рослина зображена на малюнку?

Мал. 1. Борщовик

Учні відповідають: . . .

Майстер оголошує правильну відповідь: це борщовик. Якщо подивитися в словник, то назва «борщ» походить від старослов’янського «бърщъ», що означає буряк, що і є обов’язковою складовою частиною всіх борщів.

Суперечки між слов’янськими народами про те, кому ж належить першонародження борщу тривали довго, але все ж вважається, що борщ – українська національна страва.

Готували борщ із квасолею (на Придніпров’ї, Поділлі, Полтавщині), додавали підсмажене борошно(«затерали» борщ), додавали пшоняну або гречану кашу (південь України), а на Полтавщині галушки. На Поділлі заквашували борщ квасом з висівками – грисом. У свята варили борщ на м’ясі, у будень - на воді, а затовкували салом із часником та цибулею.

Майстер запитує: на вашу думку, чи є різниця, яку використовувати воду для приготування борщу?

Учні відповідають: . . .

Майстер говорить: давайте з вами проведемо експеримент.

Таблиця 2.1. Групи, які заздалегідь підготували воду для борщу:

№ групи	Спосіб підготовки води для борщу	За допомогою
1	Фільтрування води за допомогою домашнього фільтра.
2	Кип’ятіння води
3	Заморожування води та розморожування
4	Фільтрація води за допомогою активованого вугілля
5	Використання звичайної води із під крану

Тепер кожна підгрупа приготує борщ з води, яку вона приготовила і в кінці ми порівняємо органно-ліптичні показники кожної підгрупи.

Майстер розповідає за хімічні властивості води:

Ви знаєте, що вода - найпоширеніша на Землі речовина. Майже 3/4 поверхні земної кулі покриті водою, що утворює моря, океани, ріки, озера. Вода має дуже велике значення у житті рослин, тварин, людини. Необхідність очищення (обробки) води виникає тоді, коли якість води природного джерела водопостачання не відповідає нормативним вимогам того чи іншого водокористувача (за органолептичними показниками, мінералізацією, вмістом інших хімічних та органічних речовин, за санітарногігієнічними показниками). Вимоги до якості води, а відповідно і методи очищення природної води залежать від того, для яких цілей вона використовується.

Вода зі значною кількістю органічних речовин, в яких можуть розвиватися мікроби, цілком непридатна не тільки для пиття, а й для цілої низки інших цілей. Така вода непридатна, наприклад, для харчової промисловості, для цукрового, крохмального і паперового виробництва. Органічні домішки можуть викликати гниття паперу та бродіння крохмалю і цукру.

Особливо високі вимоги висуваються до якості питної води. Фактично, контроль починається з відповідних нормативних вимог до якості води джерел господарсько-питного водопостачання, оскільки від цього залежить, власне, якість «приготовленої» на водопровідній станції питної води.

Тому важливо очищувати воду і в сільській місцевості, і в містах.

Перевірка знань по темі « Борщ український»

1.Чому супи називають заправними?

Заправні супи - страви, які готують на бульйонах, відварах або воді і заправляють пасерованими овочами (цибулею, морквою, петрушкою, селерою), томатом і борошном.

2.Яка може бути рідка основа для борщу українського?

(Бульйон)

3.В якому цеху готують заправні супи?

(Гарячий цех)

4.Чому овочі пасерують?

(По-перше, при такій обробці значна частина корисних речовин не

руйнується і передається готовому блюду. По-друге, посилюється аромат і

смак. І по-третє, деякі овочі просто необхідно пасерувати, якщо потім вони будуть варитися.)

5.Як подають борщ український?

(Подаючи на стіл, в тарілку кладуть м'ясо, наливають борщ, додають сметану, посипають зеленню. Пампушки подають окремо з часниковим соусом).

Вивчення технології приготування борщів ( Додаток 1-5)

Сирі столові буряки шаткують соломкою, додають оцет, жир, томатне пюре, трохи бульйону і тушкують до напівготовності. Ріпчасту цибулю, моркву, петрушку шаткують соломкою і пасерують з жиром. М'ясо-кістковий бульйон проціджують, доводять до кипіння. У киплячий бульйон кладуть нарізану часточками картоплю, доводять до кипіння, кладуть нашатковану капусту і варять 10-15 хв., потім додають тушковані буряки, пасеровані овочі. За 5-10 хв. до закінчення варіння кладуть солодкий перець, нарізаний соломкою, пасероване розведене бульйоном борошно, сіль, цукор, спеції.

Готовий борщ заправляють салом шпик, розтертим з часником, настоюють 20 хв. Перед подаванням у тарілку кладуть м'ясо, наливають борщ, додають сметану, посипають зеленню.

Окремо подають пампушки з часниковою підливою. Приготування пампушок. Готують дріжджове тісто безопарним способом. Для цього у підігріту до температури 35-40 °С воду долають розчинені у теплій воді і проціджені дріжджі, цукор, сіль, просіяне борошно і добре вимішують до однорідної консистенції, поки тісто не відставатиме від стінок посуду. Тісто ставлять у тепле місце для бродіння на 3,5-4 год. У процесі бродіння, коли тісто збільшиться в об'ємі у 2-3 рази, його обминають 1-2 хв. і знову залишають для бродіння. Тісто обминають 1-2 рази.

З підготовленого тіста формують кульки масою 30 г, щільно укладають на змащений олією лист і залишають, щоб вони підійшли. Потім змащують яйцем і випікають 7-8 хв.

Приготування часникової підливи. Часник розтирають з сіллю, додають олію і переварену охолоджену воду.

Після приготування борщу порівнюємо органно-ліптичні показники по досліджуваним водам.

1 підгрупа - фільтрувала воду за допомогою домашнього фільтра. Зовнішній вигляд – овочі нарізані відповідної форми до форми капусти і картоплі.

- Колір - малиновий.

- Консистенція - овочі м’які, не зберегли форму.

- Смак-кисло-солодкий.

- Запах – не насичений.