відкритий урок "Вишивка як традиціний вид декоративно- ужиткового мистецтва"

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ОСВІТИ

«СЕРЕДНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА №50»

ДНІПРОВСЬКОЇ  МІСЬКОЇ РАДИ

                  Відкритий урок на тему:

«Вишивка як традиційний вид декоративно - ужиткового мистецтва»

                                              6 клас

         Підготувала:    вчитель трудового навчання

                        Попко Лариса Євгенівна

м. Дніпро

Дата: 

Тема.   Вишивка як традиційний вид декоративно - ужиткового мистецтва

Мета:  ознайомити учнів із традиційними видами рукоділля й декоративно

            ужиткового мистецтва, видами вишитих виробів, дати уявлення про

            регіональні особливості оздоблення виробів вишивкою, знаки й символи в

            українській вишивці, навчити розрізняти поняття «вишивка» та

            «вишивання», розширювати кругозір учнів, розвивати увагу, уміння

             узагальнювати й робити висновки.

Очікувані

результати:   учні розрізняють види декоративно-ужиткового мистецтва, характеризують вишивку як традиційний вид декоративно-ужиткового мистецтва, пояснюють значення знаків і символів в українській вишивці, аналізують особливості традиційної вишивки свого етнографічного регіону.

Основні

поняття:   види рукоділля (шиття, вишивання, в’язання, килимарство, художня обробка шкіри, випалювання, художнє різьблення, мозаїка, вітраж, декупаж, плетіння, скрапбукінг, батик, розпис), знаки, символи української вишивки.

Наочні

посібники:   малюнки, фотографії виробів, виконаних різними видами рукоділля, вишиті вироби, ілюстрації, зразки виробів, прикрашених вишивкою, дидактичні картки для міні-практикумів, перегляд презентації «Символи української вишивки»

Тип заняття:   комбіноване, групове.

Структура заняття

1.  Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Бесіда:

• Які вироби, види одягу в Україні традиційно оздоблювалися вишивкою?

( вчитель на дошку вішає малюнки одягу з вишивкою, про які учні розповідають)

• Які матеріали, інструменти необхідні для вишивання?

ІІІ.  Вивчення нового матеріалу (із практичним закріпленням)

1. Традиційні види рукоділля й декоративно-ужиткового мистецтва.

•       «Мозковий штурм»

• Назвіть відомі вам традиційні види рукоділля?

                               Слухання підготовленими учнями есе.

ви

Шиття – створення  матеріалів на тканині, шкірі) стібків і швів за допомогою голки й ниток. Один з найдавніших видів ручної праці, що виник  ще в кам’яну добу.

Вишивання – оздоблення різноманітними візерунками різних тканин і матеріалів: від найбільш грубих і цупких( сукно, полотно, шкіра) до найтонших (батист, серпанок, газ, тюль).

В’язання  – виготовлення виробів із ниток за допомогою нескладних інструментів (спиць, гачка) уручну або на спеціальній машині.

Килимарство – виробництво килимів уручну або за допомогою спеціальних верстатів.

Художня обробка шкіри – виготовлення з різних видів шкіри предметів як побутового, так і декоративно – художнього призначення.

Випалювання – процес нанесення малюнка на поверхню деревини за допомогою розжареної голки (пірографія).

Художнє різьблення – один з найдавніших і значно поширених видів обробки деревини, каменю, кістки. Візерунки наносяться сокирою, долотом, стамескою та іншими інструментами в техніці свердління, полірування, шліфування, розпилювання, гравірування.

Мозаїка – спосіб створення зображень за допомогою компонування, складання й закріплення на поверхні різнокольорових камінців, смальти, керамічних плиток та інших матеріалів.

Вітраж – витвір декоративного мистецтва з кольорового кла, що призначений для наскрізьного освітлення в отворі ( віконному) архітектурної споруди.

Декупаж – декоративна техніка, що полягає в скрупульозному вирізанні зображень із паперу, які потім наклеюються або прикріплюються іншим способом на різні поверхні ( тканину, посуд, меблі) для декорування.

Плетіння – спосіб виготовлення жорстких конструкцій і матеріалів з менш міцних матеріалів: ниток, рослинних стебел, волокон, кори, прутів, коріння, бісеру, лози.

Скрапбукінг – декоративне оформлення фотоальбомів.

Батик – ручний розпис по тканині з використанням спеціальних фарб.

Розпис – нанесення вручну малюнка на деревяні або металеві поверхні.

2. Українська народна вишивка — традиційний вид оформлення виробів.

Вишивка — це один з найулюбленіших і найпоширеніших видів декоративно-ужиткового мистецтва в Україні. У вишивці розкрива­ється душа українського народу, його прагнення до краси. Це давнє й вічно молоде мистецтво.

Декоративне оздоблення одягу й предметів побуту відоме з дав­ніх-давен, про що свідчать археологічні знахідки, писемні джерела, свідчення стародавніх істориків.

Всесвітньовідома золота пектораль із кургану Товста Моги­ла (IV ст. до н. е.), знайдена під час археологічних розкопок біля м. Орджонікідзе (Дніпропетровська обл.), срібна амфора зі скіфсько­го кургану Чортомлик (IV ст. до н. е.), знайдена біля м. Нікополь (Дніпропетровська обл.), дають можливість ознайомитися з побутом давніх скіфів. Відомо, що парадне вбрання скіфів було щедро при­крашене золотими нашивками із зображеннями грифонів, левів, оленів, декоративними швами, аплікаціями з кольорової шкіри.

Орнаменти у вигляді смуг геометричного малюнка розташовувалися по краях коміра, подолу, на рукавах. Штани скіфи розшивали ві­зерунками у вигляді завитків, зигзагів, ромбів, спіралей.

Одяг сарматів, які витіснили скіфів у III ст. до н. е., також свідчить про високий рівень мистецтва вишивання. При розкопках кургану Сватова Лучка (Луганська обл.) були знайдені залишки жіночого вбрання, рясно прикрашеного вишивкою бісером. Одяг заможних сарматів прикрашався розкішним золотим шиттям і на­шивками, а вбрання бідних — звичайною кольоровою вишивкою.

Про поширення вишивки в ранньослов’янський період свідчить срібна фігурка, знайдена в Мартинівському кургані на Черкащині (IV ст. н. е.). На ній збереглися залишки сорочки з довгими рукавами, прикрашеними широкою вишивкою з геометричним орнаментом.

У період становлення Київської Русі (IX ст.) вишивка стає ху­дожнім мистецтвом і досягає надзвичайного розквіту. Про це свід­чить те, що наприкінці IX ст. сестра Володимира Мономаха Анна заснувала в Києві школу, де вчили вишивати золотом і сріблом.

Наприкінці XVIII — на початку XIX ст. на території України повсюдно існували поміщицькі майстерні, у яких кріпачки виши­вали одяг і різноманітні предмети побуту (скатертини, рушники, гаманці тощо). Однією з характерних рис української вишивки є яскраво виражена самобутність.

Вишивкою оздоблювали одяг, предмети побуту, постільну бі­лизну, рушники, вишивали ікони. Вишиті узори розташовували на рукавах, подолі, горловині сорочок у чоловіків і жінок, рясно вишивали спідниці, жилети.

Вишитими виробами (рушниками, серветками, скатертинами) при* крашали інтер’єр як заможних осель, так і селянських хат. У багатьох родинах і донині збереглися сімейні реліквії: рушники, вишиті на­реченою до весілля чи як придане. Без весільного рушника не відбу­валося жодне українське весілля. Ця традиція збереглася в багатьох українських родинах і до наших днів.

Учитель демонструє ілюстрації, зразки виробів, оздоблених ви­шивкою, доповнюючи свою розповідь

Бесіда

— Пригадайте, як виглядає оселя вашої бабусі в селі. Які вишиті вироби є у вашій домівці? Хто їх вишивав? Чи передається любов до вишивання у вашій родині від покоління до покоління? Чи можете ви продемонструвати вишивки, які створили ваша мама, бабуся?

3. Регіональні особливості оздоблення виробів вишивкою.

Розповідь учителя

У процесі історичного й культурного розвитку етнографічних ре­гіонів України (Поділля, Гуцульщини, Полтавщини, Полісся та ін.) у ножному з них сформувалися характерна колірна гама, орнаменті и її і мотиви й композиції, техніки вишивання, властиві саме для цієї місцевості.

Полтавська область. Кінець XIX - початок XX в.       Поділля. Кінець XIX - початок XX в.

► Робота в малих групах

Завдання:

1.   Ознайомтеся з інформацією, представленою на дидактичних картках,
2.   Складіть кластер, у якому відобразіть традиційну для даного регіону колірну гаму ниток, особливості декорування виробів, які тканини використовуються найчастіше тощо.

Учні виступають з повідомленнями, демонструють складені ними кластери.

Учитель доповнює й коментує їхні відповіді.

4.Символи й знаки в українській вишивці.

В українській традиційній графіці часто використовуються символи й образи з пісенної народної творчості, легенд, обрядів і звичаїв. їх ви­шивають на сорочках, рушниках тощо, відтворюють у розписі посуду, кованих виробах, різьбленні, барельєфних прикрасах житла, розписах печей у хатах, гончарних виробах, гравюрі, а також в окремому виді української творчості — писанках. Ще 100 років тому, досліджуючи вишивку, історик мистецтва, етнограф В. Стасов відзначав: «У народів стародавнього світу орнамент ніколи не містив у собі жодної зайвої лі­нії, кожна рисочка мала тут своє певне значення... Це — складна мова, послідовна мелодія, що має свою причину й призначена не тільки для очей, але також для розуму й почуттів».

Вишивка як вид мистецтва була відома ще в дохристиянський період. Саме тоді зароджувалися знаки, що символізують сили при­роди, уявлення про будову Всесвіту, створювалися образи, які потім довго використовувалися у вишивці та в інших видах мистецтва, пригадуючи про язичеські вірування наших предків.

Символами людина намагалася захистити себе від ворожого впли­ну непізнаних сил. Саме для цього вона зверталася до орнаментів ніс до своєрідних замовлянь. Захисні функції виконували різьблені и намальовані символи на фасадах і в інтер’єрах житла, декоративні тканини, дрібна пластика, писанки тощо. Вишивка також була своє­рідним оберегом від злих сил. Протягом багатовікової історії мисте­цтва вишивання губився безпосередній конкретний зміст символів іш вишивках, втратилося первинне призначення вишивки. На перше місце вийшла її декоративна функція. Однак традиції використання давньої символіки у вишивці збереглися й сьогодні.

Народні українські символи поділяють на рослинні й тваринні.

Перегляд презентації

                              Міні – практикум.    Заповнити таблицю. Робота в групах.

«Символи української вишивки»

Обговорення таблиць, складених учнями.

Вишиті візерунки, що збереглися до наших днів, якими ми із задоволенням милуємося, складені з простих елементів, кожний з яких має особливе значення.

Перегляд презентації

Знаки-символи, які трапляються на візерунках у традиційній українській  вишивці:

•     пряма горизонтальна лінія позначала поверхню землі;
•     горизонтальна хвиляста лінія позначала воду;
•     вертикальна хвиляста лінія символізувала дощ;
•     трикутники символізували гори, а перехрещені лінії — вогонь і блискавку;
•     Сонце й Місяць — світні небесні тіла — зображувалися у вигляді кола, квадрата або ромба;
•     фігура жінки з піднятою або опущеною рукою використовувалася для зображення матері-землі, з якою було пов’язане поклоніння природі. Східнослов’янська богиня була покровителькою води, родини, серця, дому й рукоділля;
•     зображення дерев і жаб символізували родючу землю;
•     трава, квіти, кущі й дерева називалися «волоссям землі символізували живу природу;
•     вісником Сонця, тепла й світла, символом щастя й радості б! п/пах, який передвіщав урожай і багатство. Символ птаха, вишиті крупним планом або в складній композиції, утілював образ мате що опікує своїх дітей-пташенят, працьовитої господині;
•     олень і кінь були пов’язані з культом неба й Сонця; уважало що вони приносять успіх, радість і процвітання;
•     ромб — один з найдавніших головних знаків і мав багато значень: ромб із гострими кінцями символізував Сонце й вогонь, а так родючість і життєдайність; ланцюг із ромбів символізував Дер життя, продовження роду, безперервність життя;
•     квадрат, розділений на чотири частини, у кожній з яких бу коло або точка, позначав садибу або пооране й засіяне поле.

V. Закріплення нових знань і вмінь учнів.

Закінчіть схему. Наведіть приклади символів різних типів.

             Рослинний                                                                 Тваринний

• Чи сподобався вам урок?

На це запитання ви відповісте смайликом .  Піднімуть той , який відповідає на питання.

VI. Підсумки заняття

Вишивка — це один з улюблених та поширених видів декоративно- ужиткового мистецтва в Україні. У вишивці яскраво розкривається душа українського народу, його прагнення до краси. Це давнє й вічно молоде мистецтво.

Декоративне оздоблення одягу й предметів побуту відоме з давніх-давен, про що свідчать археологічні знахідки, писемні джерела, свідчення давніх істориків. Вишитими виробами (рушниками, серветками, скатертинами) оформляли інтер’єр оселі. У багатьох родинах і донині збереглися сімейні реліквії: рушники, вишиті нареченою до весілля чи як придане. Без весільного рушника не проходило жодне українське весілля.

Народні символи України — це святині українського народу, відтворюють у вишивці на сорочках, рушниках, у розписі посуду, кованих виробах, у різьбленні, у барельєфних прикрасах житла, розпис печей у хатах, гончарних виробах, у гравюрі, а також в окремому в української творчості — писанках. Символами людина намагалася захистити себе від ворожого впливу непізнаних сил. Сьогодні на пер місце вийшла їхня декоративна функція. Однак традиції використай прадавньої символіки у вишивці збереглися до наших днів.

VII. Домашнє завдання

1    Продумати (дібрати) малюнок для вишивання.

2.  Підготувати матеріали для практичної роботи: аркуші форм A4, олівці або фломастери, лінійки.
3.  Підготувати повідомлення «Орнамент», «Види орнаментів»
4. Підготувати есе «Традиції оздоблення виробів вишивкою в нашому регіоні»