Вільнянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1
Вільнянської районної ради Запорізької області
Відкритий урок з географії
у 11 класі
по темі: «Води суходолу, чинники їх нерівномірного розподілу на материках та по території України. Взаємозв’язок геологічної будови, рельєфу і річкової мережі території. Прісна вода як ресурс і чинник розміщення населення та виробництва. Мінеральні й термальні води: поширення, використання. Водозабезпеченість регіонів і країн світу. Чинники дефіциту води. Сучасні системи очищення води. Опріснення морської води».
Вчитель: Стешенко О.В.
2020 р.
Тема уроку: Води суходолу, чинники їх нерівномірного розподілу на материках та по території України. Взаємозв’язок геологічної будови, рельєфу і річкової мережі території. Прісна вода як ресурс і чинник розміщення населення та виробництва. Мінеральні й термальні води: поширення, використання. Водозабезпеченість регіонів і країн світу. Чинники дефіциту води. Сучасні системи очищення води. Опріснення морської води.
Навчальна мета: узагальнити знання про води суходолу, систематизувати розуміння взаємозв’язку клімату, геологічної будови, рельєфу і річкової мережі території, розвивати вміння аналізувати, визначати закономірності взаємодії всіх оболонок.
Розвивальна мета: розвивати картографічну, громадянську компетентності, логічне й аналітичне мислення, вміння аналізувати й прогнозувати наслідки забруднення прісних водойм.
Виховна мета: екологічне виховання учнів, виховання бережливого ставлення до ресурсів планети.
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:
Знаннєвий компонент: називає складові Світового океану, найбільші гідрографічні об’єкти материків, України; формулює залежність між тектонічною, геологічною будовою, рельєфом, кліматом і водами суходолу; знає формулу обрахунку показника забезпеченості водними ресурсами.
Діяльнісний компонент: розпізнає на контурних картах різного масштабу найбільші річки, озера; класифікує річки, озера, болота, льодовики за різними критеріями; складає характеристику вод певного регіону (країни) та України; порівнює водозабезпеченість окремих регіонів світу, України; аналізує густоту і конфігурацію річкової мережі території, режим річок; установлює взаємозв’язок між літосферою, атмосферою, гідросферою на прикладі окремих ландшафтів своєї місцевості; використовує фізичні й топографічні карти для характеристики гідрографічних об’єктів; застосовує гідрографічні поняття для опису (характеристики) водних об’єктів; розв’язує задачі на визначення показника водозабезпеченості території.
Оцінно-ціннісний компонент: оцінює ресурси прісних вод на суходолі, вплив запасів водних ресурсів на розташування водомістких виробництв; визначає рівень безпеки проживання на узбережжях океанів, в районах поширення катастрофічних паводків, повеней, карсту; усвідомлює загрози забруднення вод Світового океану і суходолу, вплив якості води на здоров’я людей; пропонує способи розв’язання проблеми забруднення річок і водойм своєї місцевості.
Обладнання: фізична карта України, світу, атласи, обладнання для досліду.
Тип уроку: комбінований (засвоєння нових знань та практичне використання знань, умінь та навичок).
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань та умінь учнів
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Прийом «Мікрофон»:На Землі вода є символом руху: вона тече вічно, не зупиняючись і не знаючи втоми…це жива кров, яка створює життя там, де його не було». ЕлізеРеклю
ІV. Вивчення нового матеріалу.
Технологія: «Викликаю асоціацію» (доберіть асоціацію до слова «вода»)
На суходолі воду можна знайти майже скрізь: під землею, високо в горах, у пустелях, на рівнинах. Не всі води суходолу прісні, є солоні, мінеральні й навіть кислотні. У річка міститься менше 0,01% всіх прісних вод. Однак річки завдяки рухомості своїх вод відіграють головну роль у кругообігу води на земній кулі й водному балансі суходолу.
До вод суходолу, які іноді ще називаються внутрішніми водами, відносять річки, озера, підземні води та природний лід. Чинники їх нерівномірного розміщення на материках: клімат та рельєф. На стан вод суходолу впливає господарська діяльність людства.
За розміщенням води суходолу поділяють на дві великі групи: поверхневі та підземні.
Річки представляють собою найважливішу частину гідросфери. Річка – природний водний потік, що тече у зниженні рельєфу створеним її руслом, (схема річкової системи).
Технологія «Дивуй» (повідомлення учнів про річковий басейн Амазонки).
Робота з підручником: характеристика річки (падіння, похил, швидкість течії, втрата води, річковий стік).
Річки, залежно від рельєфу, поділяють на рівнинні й гірські.
«Картографічна хвилинка» (за картами атласу виявити взаємозв’язок геологічної будови, рельєфу і річкової мережі території).
Ділянки річки із швидкими течіями, приурочені до місць виходу на поверхню порід, які важко розмиваються, називають порогами.
Технологія«Дивуй» (повідомлення учнів про пороги на р. Дніпро).
Падіння вод з високого уступу в руслі річки називають водоспадом.
Технологія «Дивуй» (повідомлення учнів про водоспади: Ігуасу, Анхель, Ніагарський та водоспади України: Учан-Су, Шипіт, у с. Дерезівка).
Найважливішою характеристикою річок є характер їхнього живлення. Виділяють чотири типи живлення: снігове, дощове, льодовикове, підземне. Більшість річок мають мішане живлення.
Озеро є великою за площею замкнутою природною водоймою на поверхні землі. Озера не мають зв’язку зі Світовим океаном, тобто, не з’єднані з морями річками і протоками.
Найбільше за площею озеро у світі – Каспійське море;
Найглибше – озеро Байкал, глибина якого досягає 1620 м.
Всі озера розділяються (за методом утворення улоговин) на такі типи: вулканічні, тектонічні, загатні, залишкові, льодовикові, лиманні, карстові, стариці, заплавні.
Вплив геологічних процесів на формування озер
Більшість озер сформувалось внаслідок рухів земної кори чи вивержень вулканів(ендогенні процеси). Деякі були залишені льодовиками, що відступили, а деякі утворились внаслідок відділення від моря.
Озера екзогенного походження: озера-стариці зустрічаються в заплавах річок; дельтові озера утворюються в дельтах великих річок; лагуни та лимани морських узбереж – утворилися переважно внаслідок відокремлення від моря заток наносами (узбережжя Чорного, Азовського, Білого, Балтійського морів).
Карстові озера виникають у районах поширення вапняків, гіпсів, доломітів і утворюються під дією впливу підземних вод на розчинні породи. Улоговини цих озер мають правильну овальну або округлу форму і досить значну глибину. Це озера Світязь, Пулемецьке, Кримне та інші.
Льодовикові озера виникли внаслідок дії льодовика - на кристалічних масивах Скандинавії, Канади; карові виникли на схилах гір (Альпи, Кавказ, Памір), льодовиково-акумулятивні (моренні) утворилися внаслідок акумулятивної діяльності льодовиків і типові для Прибалтики, Полісся, північного заходу Росії. Озера льодовикового походження є в Українському Поліссі (Лука) та в Українських Карпатах (Несамовите, Бребенескул).
Особливу категорію льодовикових озер складають ще малодосліджені озера, які розташовані в районах покривного заледеніння, наприклад, в Антарктиді. В останні роки в Антарктиді відкрито і досліджено значну кількість великих і малих озер, що мають різну площу, температуру, мінералізацію води, льодовий режим (є озера, які скресають влітку або завжди знаходяться під льодом). Прикладом може бути озеро Схід, яке відкрите нещодавно поблизу російської станції «Восток» в Антарктиді. Дзеркало цього озера знаходиться нижче поверхні льодовикового щита приблизно на 3800 м. Воно має площу більше 10000 км. кв, довжину 250 км, ширину 50 км, глибину 750 м.
Схема на дошці: озера прісні, солоні; стічні, безстічні.
Льодовики - рухомі скупчення льоду. Вони утворюються за рахунок твердих атмосферних опадів. Льодовики бувають двох видів:покривні та гірські.
Гірські льодовики – це льодовики, які розташовані на гірських вершинах (Памір, Гімалаї).
Покривні льодовики вкривають велику частину суходолу (Гренландія, Антарктида).
Підземні води – води, що містяться у порожнинах та тріщинах земної кори.
Гірські породи: водопроникні та водонепроникні (водотривкі)
«Дослідницька лабораторія» (пісок, глина: пісок пропускає воду, він може бут вологим, насиченим водою; глина затримує воду)(по групам)
За умовами залягання розрізняють верховодку, грунтові, міжпластові й артезіанські води (мал..1, с.67).
«Проблема»: позитивні та негативні наслідки роботи підземних вод. (по групам)
«Картографічна хвилинка» (назвіть відомі вам мінеральні джерела та курорти України).
Україна належить до держав з недостатнім забезпеченням водними ресурсами. Вона – одна з найменш водозабезпечених країн Європи. Водні об’єкти України вкривають 24,2 тис.кв.км, що становить 4,0% від її загальної території (603,7 тис. кв. км ). До цих об’єктів належать річки, озера, водосховища, ставки, канали тощо. Територія України має не дуже густу річкову мережу, тут нема великих природних водойм і небагаті запаси підземних вод. Болота, що були природним регулятором водності річок, нині наполовину осушені. Отже, водні природні ресурси України – це, насамперед, місцевий і транзитний стік річок, водні запаси озер, штучних водойм і підземних горизонтів.
Робота з підручником: назвіть найбільш та найменш забезпечені прісною водою країни світу.
Причини нестачі води у світі такі: інтенсивне збільшення потреб у воді у зв'язку з ростом чисельності населення планети й розвитком галузей господарської діяльності, що вимагають величезних витрат водних ресурсів. Відбувається втрата прісної води внаслідок скорочення водоносності річок; забруднення водойм стічними водами.
Сучасні системи очищення води. Опріснення морської води.
Методи очищення води: механічний, хімічний, фізичний, електрохімічний, біологічний. Механічний спосіб – відстоювання, фільтрування.
Хімічний процес очищення води, як правило, полягає в її хлоруванні чи озонуванні.
Фізичний спосіб очищення води: кип’ятіння. Інша технологія фізичного очищення – це опромінення води ультрафіолетом.
Біологічні методи очищення води полягають у тому що мікроорганізми очищають воду від твердих і рідких продуктів життєдіяльності людини і господарсько-побутових органічних забруднень.
Очищення води сріблом відоме людям вже багато століть і сприятливий вплив срібла використовується дуже широко.
Опріснення води ́— видалення з води розчинених в ній солей до концентрації, яка є допустимою під час використання води для господарсько-питних або технічних потреб.
IY .Закріплення нових знань, умінь та навичок
«Геоматематичний практикум»: користуючись таблицею, с.75, обчисліть показник водозабезпеченості територій країн світу.(по групам)
Y. Підсумок уроку
YI.Домашнє завдання : опрацювати п.13-14, підготувати дослідження, с.75, (на вибір).
Додатки
Технологія «Дивуй»
Найбільший басейн у річки Амазонки. Його площа сягає 7 км. кв., а це майже дорівнює такому материку, як Австралія. В Амазонку впадає понад 500 приток завдовжки 3,1 тис. км кожна. За останніми даними вчених, доведено, що Амазонка є ще й найдовшою річкою у світі, обігнавши у першості Ніл.
Гирло має ширину 80-150 км, через яку проходить така величезна кількість води, що на відстані 64 км від берега вода на поверхні океану залишається прісною.
Рівень води в річці піднімається на 15 м. В гирлі є протитечія на відстані 1400 км. Вода котиться 5 метровою стіною зі шв. 25км/с.
Технологія «Дивуй»
• Найпотужнішим водоспадом планети вважають Іґуасу, що розташований на річці Іґуасу на відстані 26 км від її впадіння в Парану. «Іґуасу» мовою індіанців гуарані означає «велика вода». Ця гігантська водяна підкова завширшки 2,7 км щосекунди несе з 72-метрової висоти 12 866 т води або в середньому 39 м3/с, тобто 766 тис. т щохвилини чи понад 1 млн т за добу.
• Найвищий водоспад світу — Анхель на річці Чурун у горах Венесуели в Південній Америці. Його висота — 1054 м. Цей водоспад був відкритий у 1935 р. американським льотчиком Джеймсом Ейн-джелом.
• Найбільш відомий у світі — Ніаґарський водоспад, хоча він і не найбільший — його висота всього 51 м. Водоспад розташовується на річці Ніаґара, за 25 км від американського міста Баффало. Ніаґарський водоспад складається з двох водоспадів — Підкова (Канадський водоспад) і Американський водоспад.