Відкритий урок з української мови у 1 класі
«Українська хата. Обереги»
в рамках проекту
«Сім'я-ключ до щастя»
Вчитель:Лягуша Г.П.
(Урок з використанням елементів методики критичного мислення
та літературного читання.)
Мета. Узагальнити , систематизувати та розширити знання дітей про українські символи та обереги, розуміння їх ролі у культурному розвитку України; формувати у дітей поняття про казку як художній твір; розвивати усне мовлення, уяву, фантазію, вміння самостійно робити висновки; збагачувати мовленнєвий словник дітей, виховувати почуття доброти, уваги до ближнього,а також розвивати творчі здібності при створенні учнями власних композицій – оберегів, виховання патріотизму, почуття національної гідності.
Обладнання. Роздатковий матеріал з малюнків, малюнки до казки,малюнки символів,презентація
Хід уроку
І. Організація класу.
1. Хвилинка психологічного настрою.
Шкільний дзвоник вже лунає,
Учнів на урок скликає.
Ось і гості завітали
ми їх чемно привітаєм.(Діти вітаються.)
А зараз в коло станемо, щоб зібратись,
І урок цікавий розпочати. (Діти утворюють коло.)
- На що схоже коло, яке ми з вами утворили? (На сонечко, яєчко.)
- Згадайте, під час якого свята, українці стають в ланцюг, беруться за руки і говорять один одному теплі слова, бажають, щоб наш народ був щасливим і багатим.(День Соборності.)
-Коли його святкують українці? (22січня.)
- І ми почнемо урок зі щирих слів вітання та побажання, при цьому будемо вживати імена у кличній формі. (Вероніко, Єгоре, Маріє, Настю, Дарино, Маргарито, Сашо, Юлю, Євгене, Іллюшо, Дашо, Тарасе, Аліно, Віолето, Максиме.)
- А що ми побажаємо один одному на урок?
- Нових знань, успіхів, бути уважним, активним, гарного настрою, добра, радості.
- Посміхніться один одному, хай посмішка зігріє нас так само ласкаво та ніжно, як промінці сонця. Дякую, тихенько сідайте.
II. Актуалізація опорних знань учнів.
1.Оголошення плану уроку.
-Над яким проектом ми працюємо? («Сім′я- ключ до щастя»)
-Сьогодні на уроці української мови, продовжуючи працювати над проектом,ми згадаємо українські символи-обереги;завітаємо в гості до бабусі з дідусем і послухаємо казочку та навчимося її переказувати; завітаємо до лялькового театру;
пограємо у гру – танок; та завершимо композицію «Оберіг для моєї сім’ї».
2.Проблемне питання.
-Починаючи працювати над темою «Обереги» у нас виникло проблемне питання. Згадайте це питання.
-«Чи потрібні українські символи й обереги сучасній молодій сім’ї? Віддати перевагу китайським символам чи українським оберегам?»
В кінці уроку кожен матиме змогу висловити свою думку.
3.Закріплення знань про символи.
-А зараз подивіться на дошку. Розгляньте малюнки.
-Назвіть, що зображено?
-Як одним словом можна назвати? (Символи.)
-На які дві групи можна розділити символи (Державні та народні.)
Будь ласка,розподіліть на групи.(Біля дошки працюють 2 учні.)
-А для чого нам треба знати українські символи?
-Відомий український поет Максим Рильський писав:
"Хто не знає свого минулого, той не вартий щасливого майбутнього". І це справді так. Кожний народ шанує свої святині, символи, обереги.
4.Розповідь про виставку.
А в класі у нас відбулася виставка українських символів та сімейних оберегів, якими прикрашені домівки учнів. Після уроку ми запрошуємо гостей на нашу виставку.
5.Перевірка роботи учнів.
-А ми подивимось, як учні виконали завдання.
-Як назвати символи 1 групи? (Державні.)
-А коли був прийнятий закон про державні символи (підказки –дати) у січні та лютому . 1992 року
-Молодці. Дякую.
6.Робота із сенканом про хату.
А ще група учнів під час роботи над проектом виконувала творчу роботу і разом з батьками складали сенкани про українські символи. Подумайте, про який символ йдеться:
Затишна, батьківська.
Зігріває, оберігає, чекає.
Запрошуємо гостей до неї.
Це символ. (хата)
-Молодці.
-Доберіть слова - синоніми(нанизати намистинки із слів) :хата-дім,будинок,оселя.
-Споріднені:хата,хатинка,хатній.
Ось яке гарне намисто. Воно теж є українським символом і означало здоров'я, щастя та вроду дівчині та жінці.
7. Мовна розминка. В гості до бабусі з дідусем.Слайд 2
-А нас біля хатинки чекають в гості бабуся з дідусем. Але спочатку вивчимо віршик ,з яким ми завітаємо в гості. Послухайте.
1.2-в гості радо ми йдемо,
Ось намисто несемо
Сонечко ласкаве світить
Усміхнулись щиро діти.
-Чітко вимовляємо слова: щиро(от души), сонечко, намисто. Повторіть.
-Піднялися і, утворюючи коло, йдемо до бабусі з дідусем.Слайд 3
-А зустрічають вас шановні господарі (вчитель одягає ляльку-бабусю,а учень ляльку - дідуся).
-Згадайте слова вітання та зверніться до господарів.
-Доброго дня, дідусю і бабусю. (Спочатку запитати 1 учня, а потім хором повторити:добридень, хорошого дня, доброго здоров’ячка.)
-Добре. Сідайте зручненько.
-Бабуся хоче запитати,чи знаєте ви найдавнішу богиню добра і захисту від усякого зла.(Берегиня.)
-А тепер відгадайте дідову загадку
Який предмет хатнього побуту має особливе значення?(Піч.)
Молодці.
III.Вивчення нового матеріалу.
1.Розповідь вчителя. Зв'язок теми уроку з проектною діяльністю.
Розповідь учителя.
І саме лежачи на печі, діти слухали перші казочки. А казки, які дитина вперше чула від батьків, бабусі та дідуся також є народними оберегами. В них зібрана життєва мудрість всього народу. Отже до наших символів ми можемо додати ще й казку.(На дошці табличка-КАЗКА.)
2.Бесіда. Встановлення рівня знань про казки. Складання кластера «Казки»
-Давайте згадаємо, з якими українськими народними казками ми познайомились на уроках української мови?
-«Лисичка і Журавель», «Рукавичка», «Лисиця та Вовк».
-Хто є головними героями цих казок?
-Як називаються казки, в яких розповідається про життя тварин? (вивішується з малюнком - про тварин.)
-Які ще групи казок ви знаєте? ( Вивішується з малюнком - чарівні та побутові.)
-В залежності від того,хто їх написав на які дві групи діляться казки?
(Вивішується з малюнком - авторські та народні.)
-Так який твір називається казкою?(Це твір фантастичного змісту.)
3. Визначення особливостей казки.
-А які особливості має казка? (Відповіді дітей)
Особливості казки
4.Оголошення теми, мети та завдань уроку.
-Сьогодні ми послухаємо казку, навчимося правильно розповідати її українською мовою,а також визначимо її особливості та вид.
Ця казка знайома кожній дитині.
-А що це за казка, дізнаєтесь, відгадавши загадку. (Вставити голосні та прочитати назву казки.)
-Так, це українська народна казка «Курочка Ряба».
-Хто чув цю казку?
Цю казку змалечку знає кожна дитина.
5.Передбачення,визначення відомого та нового в казці.
-Як ви думаєте, чи дізнаєтесь ви про щось нове, прослухавши її ще раз? Ну що ж побачимо.(Вивішується схема «Відоме, нове».)
6.Первинне сприймання казки «Курочка Ряба». (Демонстрація діафільму).
Жили собі дід та баба, і була у них курочка Ряба. Знесла курочка яєчко.
Дід бив — не розбив, баба била — била — не розбила.Слайд 5-15
Мишка бігла, хвостиком зачепила, яєчко покотилося та й розбилося.
Дід плаче, баба плаче, а курочка кудкудаче:
—Не плач, діду, не плач, бабо, знесу вам яйце не просте, а золоте.
7.Бесіда.
-Кому сподобалось слухати казочку?
-Хто зможе визначити,яка це казочка? (Про життя тварин, чарівні чи побутові.)
-Чому ти так вважаєш? (Йде мова про життя діда й баби.)
-Чи дізнались ви про щось нове? (Ні ,нам все було відомо.)
-А що саме відомо?
Тоді працюємо далі.
8.Словникова робота Слайд 16
Послухайте і повторіть.
9. Розповідь казки за малюнками, відтворюючи послідовність подій.
10.Робота в парі. Самостійно відтворити події.
-А хто може розказати казку,як справжній казкар. А допомагатимуть йому наші актори.
А всі працюють в парі, виконуючи завдання на кольорових смужках. Розкажіть казку за малюнками, правильно відтворюючи події. Слайд 17
11.Визначення нового в казці.
-Чи дізналися ви про щось нове?(Ні,все було відомо.)
-Працюємо далі. Доведіть,що цей твір можна назвати казкою, спираючись на знання отримані з попередніх уроків.
-Зачин як у казці. А як ще можна було почати? (Давно це було. В одному селі жили дід і баба.)
(В хаті повинен бути порядок. Вміти допомагати один одному. Всякому лиху можна зарадити. Із будь-якої ситуації є вихід).
12.Фізкультхвилинка.
Оскільки у нас щасливий кінець казки, а коли людям на Україні весело і радісно, то вони співають і танцюють. Ми теж будемо танцювати гопачок Слайд
Я навприсядки скачу,
Чобітками тупочу.
Тупу-тупу-тупочу-
Наче пташка я лечу.
Гоп! Гоп! Тупочу!
Наче пташка я лечу.
Тілі-тіль, веде смичок
Гарний танець - гопачок,
А бандура -
Брень-брень-брень -
Танцював би цілий день!
Гоп! Гоп!
Брень-брень-брень!
Танцював би цілий день
IV.Інсценування казки. Ляльковий театр.
V. Узагальнення та систематизація знань учнів.
1.Закінчення виконання композиції «Оберіг для сім'ї».
-Так що є чарівним предметом в казці?Слайд 19
-А в народі говорять, що яйце - символ весняного відродження та продовження роду. І тому я пропоную додати до вашого оберега цей символ і завершити роботу.
- У вас на партах – паперові яєчка. Візьміть олівці і зробіть їх добрими, теплими та веселими. Який колір допоможе нам в цьому.Доберіть яєчкові ласкаве ім'я.
(Яєчко раєчко, яєчко-веселечко, яйце-райце.) Якого кольору буде яйце.Якщо хочете, можете орнаментом його прикрасити(різними лініями, візерунками).
2. Розповідь учня про створений оберіг.
VI. Рефлексія.Підсумок уроку.
-А зараз підніміть руки , хто задоволений своєю роботою – оберегом?
-Кому ви її подаруєте?
Підсумок роботи над проектом.
-Зробимо підсумок.Яку роботу ми виконували, працюючи над проектом «Українські обереги»?
-Вивчили пісню і танок.
-Малювали українське село.
-Дізналися про українські символи та обереги.
-Складали сенкани разом з батьками.
-Слухали українську казку та вчилися її переказувати.
-Зробили виставку українських оберегів та символів. А для чого ми все це робили?
Гра «Мікрофон».
Висновок: щоб знати і зберігати традиції нашого народу.
-Повернімося до проблемного питання:
-Чи потрібні українські символи й обереги сучасній молодій сім’ї? Віддати перевагу китайським символам чи українським оберегам?(Учні висловлюють власну думку.)
-Отже ми недаремно працювали.
Заключне слово вчителя.
- Вчитель: Я хочу, діти, щоб для вас, коли станете дорослими, дорогою залишилась рідна домівка, щоб любили рідний край, його звичаї, мову.Слайд 20
А тепер, як говориться в прислів’ї «Хочеш їсти калачі – не сиди на печі», а ви на печі не сиділи, а добре працювали і основна берегиня в світлиці піч-мати приготувала смачні українські калачі. Будьте добрі, пригощайтесь! Але спочатку треба пригостити наших дорогих гостей.
1