Відкритий урок з використанням формувального оцінювання на тему "Скандинавія в добу Середньовіччя. Походи вікінгів та їхні завоювання"

Конспект відкритого уроку 

Всесвітня історія

Тема.  Скандинавія в добу Середньовіччя. Походи вікінгів та їхні завоювання

 

Мета: сформувати в учнів уявлення про природно- кліматичні умови, спосіб життя, духовний світ вікінгів в середні віки, причини, напрямки та результати їхніх походів; розвивати вміння порівнювати скандинавські держави та висловлювати власну думку щодо значення їхніх походів, продовжувати розвивати навики роботи в групах, вміння узагальнювати опрацьований матеріал; виховувати повагу до минулого інших народів.     

Тип уроку:  комбінований.

Обладнання: підручники,  карта, дидактичний матеріал, мультимедійна презентація, макети зброї вікінгів.

Основні поняття та терміни: вікінги, нормани, варяги, конунг, дракари.

Основні дати та події:

• 787р. – перша згадка про норманів.

• 982 р. – відкриття Гренландії Еріком Рудим.

• 1000 р. — відкриття Північної  Америки норманами.

    Історичні постаті:

   Ерік Рудий, Лейв Щасливий, Альфред Великий, Кнуд Могутній.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть: показувати на карті територію Скандинавії; характеризувати спосіб життя вікінгів у мирний та військовий час; описувати особливості будови дракарів; визначати причини походів вікінгів; позначати на контурній карті напрями походів вікінгів; застосовувати нові поняття; робити висновки про наслідки походів вікінгів.

 

ХІД УРОКУ

     I.Організаційний момент

Взаємне привітання. Перевірка готовності учнів до уроку. Організація уваги учнів: побажання  гарного  настрою,  цікавої  роботи, нових  знань  та  відкриттів.

          1. «Психологічна  настанова»

Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів на цілий день. Для того, щоб впоратися на уроці  із завданнями, будьте старанними і слухняними. Завдання наші такі: 

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно і плідно працювати.

     II. Актуалізація опорних знань

1. Фронтальне опитування

Тож, давайте  з вами пригадаємо тему Європейське середньовічне місто

  1. Де виникали середньовічні міста?(біля стін замків, монастирів, річкових мостів, торгівельних шляхів)

   2.Хто населяв середньовічні міста? (патриції:духовенство, великі чиновники; бюргери:купці, торговці, ремісники; плебеї:бідняки)

  3. Як здійснювалась забудова середньовічного міста?

   4.Що таке цехи?

  5. Хто такі лихварі?

  6.Яке було повсякденне життя людей Середньовіччя?

 

ІІI. Мотивація навчальної діяльності

- «Боже, позбав нас від ярості норманів!» - з такою молитвою до Бога зверталися священники багатьох країн Західної Європи у VIII – ХІ ст. А  Карл Великий, свідок одного з перших нападів норманів біля берегів Франції, з сумом сказав: «Передбачу, скільки  зла накоять ці люди моїм нащадкам та їхнім підлеглим».

- Чому ж населення Європи відчували величезний жах тільки при одному вигляді кораблів вікінгів?  Що це був за народ? Де він проживав та чому здійснював завойовницькі походи?

Все це ми і з’ясуємо на сьогоднішному уроці.

Проблемне питання

Чому у VIII – ХІ ст. в історії Західної Європи вважають «добою норманів»?

 

ІV. Повідомлення теми та мети уроку

Тема сьогоднішнього уроку «Скандинавія в добу Середньовіччя. Походи вікінгів та їхні завоювання».

V.Вивчення нового навчального матеріалу

 1.Розповідь вчителя

Скандинавський півострів завдовжки у 2 тис. км є найбільшим у Європі. За часів Середньовіччя більшу частину його поверхні вкривали гори та ліси. Земель, придатних до землеробства, тут було мало. Велику роль у житті місцевої людності відігравали мореплавство й рибальство. Жителі півострова добре знали морські шляхи й не боялися далеких мандрівок.

Скандинавію здавна заселяли північні германські племена. Наприкінці VIII ст. германські племена, які жили на півночі Європи, на Ютландському, Скандинавському півостровах і деяких островах Балтійського моря, рушили на завоювання нових земель. У Західній Європі їх називали норманами. Звичною молитвою тоді було прохання до Бога врятувати від люті норманів, коли зненацька біля берегів з’являлися їхні довгі безпалубні кораблі — дракари.

 

Робота з термінами та поняттями

Вікінги — у VIII—IX ст. воїни-мореплавці зі Скандинавії; у Західній Європі відомі як нормани (латинською мовою — «північні люди»). У руських літописах узагальнена назва прибульців із берегів Балтійського моря — варяги.

У самій Скандинавії тих, хто не хотів працювати вдома, а віддавав перевагу життю, сповненому небезпек і пригод, називали вікінгами (походження цього слова остаточно не з’ясовано). Вікінги плавали не лише на захід, а й на схід. Балтійським морем і далі Західною Двіною вони діставалися земель, де жили східні слов’яни, які називали чужинців варягами. Тут вони торгували з місцевим населенням, засновуючи свої факторії (торгові поселення), або рухалися шляхом «із варягів у греки» далі, до Константинополя. Варязькі загони наймалися до візантійських імператорів, які високо цінували хоробрість і військову майстерність норманів. Тут їх називали «варангами» (найманцями). Імовірно, від цього й походить назва «варяги». Про роль варягів у подіях, які відбувалися в Русі-Україні, ви дізналися з курсу історії України.

Дракари норманів були найкращими суднами в тогочасній Європі. Вони мали довжину понад 20 м, а ширину — 4—5 м. Одне судно вміщувало близько 150 осіб. За необхідності його можна було перенести на руках. Корма й ніс дракара мали загострену форму, тому для того щоб змінити курс, було достатньо лише переставити весла. Крім цього, корабель мав чотирикутні вітрила, зазвичай червоні або смугасті. Самі нормани з гордістю називали їх «кіньми моря». Ніс свого корабля вони прикрашали вирізьбленою з дерева головою дракона або змія.

 

Наприкінці VIII ст. населення Скандинавії налічувало близько 2 млн осіб. Від початку IX ст. кількість населення півострова почала досить швидко зростати. Це призводило до нестачі засобів до існування й спонукало норманів нападати на сусідні землі та намагатися оселитися там.

Походи вікінгів були останньою хвилею Великого переселення народів. Перша його хвиля в V—VI ст. зруйнувала Західну Римську імперію та призвела до появи в Європі «варварських королівств». Друга хвиля в IX—XI ст. докотилася до нової середньовічної Європи. Вікінги не змогли зруйнувати існуючі тут правила суспільного життя та були змушені пристосуватися до змін, запозичуючи місцеві традиції та феодальні порядки.

2.Робота з історичною картою

1.Які країни були батьківщиною вікінгів?

2. Покажіть торгівельний шлях «з варягів в греки»

2.Які землі вдалося завоювати та колонізувати?

 

3.           Робота за підручником

с. 68-70

Опрацюйте текст підручника і скажіть Які землі вдалося вікінгам завоювати та колонізувати?

4.           Скетчноутінг

https://www.youtube.com/watch?v=vUFa6upVF0k

Перегляньте відео і створіть скетчноутінг

Напишіть прикметник та дієслово до слова Вікінги

 

Фізкультхвилинка

Вікінги-народ військовий,

Воювать завжди готовий:

Спис вперед і щит підняли,

дружно всі покрокували,

Від стріли всі ухилились,

Вліво-вправо подивились,

Всі присіли,підвелись

І в атаку подались.

 

5. Робота в парах

Опрацюйте цікаві факти про вікінгів

Жінка в скандинавському суспільстві.

У скандинавському суспільстві панівну роль відігравали чоловіки. Вони воювали, торгували, займалися полюванням та сільським господарством. Натомість головними заняттями жінки були приготування їжі, догляд за житлом і виховання дітей.

Деякі скандинавські жінки мали надзвичайно високий статус. Одне з найбільших поховань, знайдених у Скандинавії, належить жінці- «королеві», похованій на пишно прикрашеному кораблі з величезною кількістю коштовностей і золота у 834 р.

Однак жінки мали досить високий для свого часу рівень свободи. Скандинавські жінки в суспільстві «епохи вікінгів» мали більші права й владу, ніж в інших громадах Середньовіччя. Сучасні дослідження довели, що чимало скандинавських жінок частіше, ніж вважалося раніше, подорожували разом із чоловіками. Вони могли мати власність, вимагати розлучення та повернення свого приданого. Під час походів чоловіка жінка мала повну владу в домашніх справах. Якщо чоловік помирав, дружина брала на себе всі його обов’язки. Жінки виходили заміж у 12—15 років. У цьому питанні вони мали вирішальне право голосу.

                                          -------------------------------------------------

 

Вікінги ховали своїх померлих у човнах

Човен та корабель для вікінгів, відігравав не тільки господарську та військову функцію, але й також був містичним символом. Вікінги вірили, що доблесні воїни після смерті досягають Валгалли – аналог Раю для давніх германців. Щоб потрапити у Валагаллу, воїнів ховали у човнах, з допомогою яких, воїни мали досягли Валгалли.

Вікінги займалися работоргівлею

Багато вікінгів багатіли на торгівлі рабами. Вони нападали на англо-саксонські, кельтські та слов’янські поселення, і брали у полон молодих чоловіків та жінок. Яких згодом продавали на ринках рабів Європи та Близького Сходу.

Вікінги каталися на лижах для розваги

Близько 6 тис років тому в Скандинавії були винайдені примітивні лижі. В часи походів вікінгів, лижі розглядалися, не лише як ефективний засіб пересування, але й вид активного відпочинку. Давні германці навіть мали окремого бога, який був покровителей спорту та лиж зокрема – Уль.

Вікінги прагнули бути світловолосими

Ідеалом краси у вікінгів був блондин. Чоловіки прагнули штучно відбіліти своє волосся. Для цього використовували спеціальні мила з високим вмістом лугу, які освітлювали волосся. Проте історики пояснюють таку моду на біле волосся доволі просто – боротьбою з вошами.

Вікінги ніколи не були однорідною етнічною группою

Сучасні історики називають вікінгами  всіх жителів Данії, Швеції та Норвегії. Проте, в часи походів вікінгів, населення цих територій жили роздільно, та ніколи не називали себе так. Часто, одне поселення вікінгів нападало на інше поселення. Кожне поселення вікінгів об’єднувалося навколо вождя, разом з яким вікінги вирушали у далекі походи.

 

 

 

 

 

6. Робота з історичним документом

на ст. 70 підручника.

Яка була роль варягів у становленні давньоруської держави

Родина Ярослава Мудрого була тісно пов'язана зі скан­динавськими країнами. Його дружина Інґігерда була доч­кою шведського короля. Вона стала православною і після хрещення прийняла ім'я Ірина. З ініціативи Інґігерди в Києві був споруджений перший жіночий монастир при церкві Святої Ірини.

Найстарша донька Ярослава Мудрого Єлизавета стала дружиною норвезького конунга Гаральда Суворого. Нор­манські саги оповідають про службу сміливого полковод­ця, поета, майбутнього короля Норвегії Гаральда Суворо­го при дворі Ярослава Мудрого і його любов до дочки кня­зя — Єлизавети. Однак йому було відмовлено в сватанні як чужоземцеві, що «не має держави для управління» та «багатства для викупу нареченої». Тоді Гаральд вирушив до Константинополя, де на службі в імператора здобув собі славу й багатство. У цей період, сумуючи за коханою, він написав 16 балад, відомих як «Станси Гаральда на честь Єлизавети Ярославівни». Кожен вірш, що описує звитяги лицаря, закінчується строфою: «А проте дівчина з руської країни, Що в короні сяє, Мене не приймає...»

 

 VI. Систематизація та узагальнення вивче­ного

 

        1.Розв’язання проблемного питання

Чому у VIII – ХІ ст. в історії Західної Європи вважають «добою норманів»?

 

       2.Інсценізація походів вікінгів

Уявіть себе одним із учасників походу Ейріка Рудого й опишіть свої пригоди (використовуйте назви земель країн, морів, річок тощо, якими пройшов уявний похід; зазначте, що б ви взяли із собою, якими були б результати)

 

      3.Онлайн-вправа «Норманські завойовання»

   С. 71 вправа QR-код

 

VII.Домашнє завдання

Опрацювати параграф 15 с.67-71

Створити хмаринку слів WordCloud через Play Market*

 

VIII. Підведення підсумків уроку

 

 1.Самооцінування