22 серпня о 18:00Вебінар: Як зробити урок цікавим: перевірені лайфхаки

Відкритий урок " Збереження довкілля рідного краю"

Про матеріал

Відкритий урок для районного семінару вчителів природничого циклу. Урок створений на місцевому матеріалі, який був зібраний учнями 10 класу в процесі роботи гуртка "Юний еколог", під керівництвом вчителя біології Беркути Юлії Михайлівни.

Перегляд файлу

Інтегрований урок.  Переважно – урок систематизації та узагальнення знань, умінь та навичок учнів.

Завданням інтегрованого уроку є розкриття загальних закономірностей, законів, ідей, теорій відображених у різних науках та відповідних їм навчальних предметах.

Прийоми (у підготовці уроку беруть участь кілька вчителів – вчитель історії, вчитель хімії): спілкування вчителів та учнів, коментарі, доповнення, опанування матеріалу, рецензування, підбиття підсумків уроку.

Структура уроку.

1.Повідомлення теми, цілей та завдань уроку.

2.Мотивація навчальної діяльності учнів.

3.Актуалізація та корекція опорних знань.

4.Повторення та аналіз основних фактів, подій.

5.Творчі перенесення знань та навичок учнів у нові ситуації.

6.Узагальнення та систематизація навчальних досягнень учнів.

ТЕМА:  Проблеми збереження довкілля нашого краю.

МЕТА:  навчальна: систематизувати й узагальнити знання учнів з проблем

оточуючого середовища, використовуючи міжпредметні зв’язки біології та історії, біології та хімії, біології та правознавства, показати багатство і різноманітність живої природи нашого краю, ступінь її руйнування; сформувати практичні навички поведінки в природі, раціональне використання живої природи.

      Розвиваюча: розвивати логічне мислення учнів, вміння аналізувати, порівнювати, робити узагальнення, працювати із джерелами інформації, формувати вміння і навички роботи в мікрогрупах, вести бесіду на наукову тему, та аргументовано викладати свою точку зору; розвивати поняття про лікування рослинами та ознайомити з деякими з них, формувати навички підготовки повідомлень і рефератів.

       Виховна: виховувати бережливе ставлення до природи, формувати почуття відповідальності за стан довкілля.

         Форма проведення:  урок – засідання екологічного клубу.

        Методи навчання:  інформаційно-рецептивний, проблемного викладу, евристичний, частково пошуковий.

       Форми організації навчальної діяльності учнів: індивідуальна, фронтальна, диференційована – групова.

        Демонстраційні матеріали та обладнання:  плакати: “Цицерон. Не досить оволодіти премудрістю, потрібно також уміти користуватись нею.” “Через красиве, до людяного”.

Школа “ейдетики” (авторська методика Ігоря Матюгіна) :

  • Усе, що хочеш запам’ятати, - уявляй! (Не уявляю – не запам’ятовую)
  • Міркуй не словами – міркуй образами.
  • Не заучуй уроки, а уяви щось цікаве, що допоможе легко пригадати необхідну інформацію.

 

“Майстром своєї справи може стати кожен, якщо йому допоможуть, якщо сам працюватиме. Майстер робить справу, справа створює майстра.”

        (А.С.Макаренко);

Плакат – семантики, картки семантики, картки для тестування, альбом про гриби, буклет про лісове джерело; таблички:  “Блок семантиків”, “Блок правозахисників”, “Блок агрономії”, “Блок гідрологів”, “Блок екологічної стежини”, “Лікар- фітотерапевт”. “Вчений – міколог”.

Виставка літератури, учнівських рефератів. Червона книга України.

       Міжпредметні  зв’зки:  хімія, історія, біологія, валеологія.

       Девіз уроку :  “Природа, в якій вам, молодим, доведеться жити, забруднюється, піддається руйнуванню, знищується. Чи багатьом з вас щастило бачити прозору річкову воду, чистий пісок, насолоджуватися тишею без реву моторів, дихати чистим повітрям без домішок бензину, мазуту, пестицидів? Ваше майбутнє може стати жахливим, якщо не почати негайно лікувати цю проказу. Прийшов ваш час діяти”

 

ХІД   УРОКУ.

 1.Організація класу, визначення дедактичних цілей і завдань уроку, мотивація навчальної діяльності.

 Учитель: ( на фоні музики)  Жива природа… Скільки емоцій іі роздумів викликають ці слова! У природі ми черпаємо силу й наснагу, розділяємо з нею найкращі, найщасливіші хвилини нашого життя та разом з тим шукаємо розради у важкі періоди. ЦЕ вона нам дає можливість пізнати прекрасне, почуття безмежної любові й відчути себе дрібненькими частинами нашої матінки- Землі. Природа – це ми самі! (пауза).

 Ще вчора, найстрашнішим словом було слово “війна”, сьогодні – “екологічна катастрофа”. Перед людством стоїть багато не розв’язаних проблем, проте  екологія та здоров’я залишається однією з найважливіших.

 І тут немає перебільшень. Вдумаємося в такі цифри:  наша країна посідає 45-те місце у світі за тривалістю життя, 36-те за рівнем дитячої смертності, і одне із перших місць – за забрудненням атмосфери, водойм, вмістом шкідливих хімічних речовин у грунті та сільськогосподарських продуктах. Усі це впливає на здоров’я її громадян. 20% населення проживає в зонах екологічного лиха, а 40% - в екологічно неблагонадійних умовах.

 А тепер, уявімо собі, що наша голуба планета – це гігантський космічний корабель, який летить просторами Всесвіту. „Всі ми пасажири цього корабля, а значить пересісти з нього просто нема  куди” – ці слова належать французькому письменнику Антуану де Сент – Екзюпері.

 І сьогодні у нас незвичайний урок – ми розглянемо та проаналізуємо проблему збереження довкілля нашого краю.

Я хочу розпочати відкрите засідання екологічного клубу “Едельвейс”  .

Основне завдання нашого засідання:

-обговорити стан природи села Таврійського, показати її багатства і різноманітність, і ту шкоду, якої завдає їй людина своєю бездумною діяльністю;

-пробудити відчуття вашої особистої відповідальності перед рідною природою;

-сформувати у вас поняття “екологічна освіта” – відповідальність перед майбутніми поколіннями;

-розвивати екологічне мислення, щоб практична діяльність людини була підкорена законам природи і вимогам охорони довкілля.

На засіданні нашого клубу присутні представники від блоків:

-блок симантиків ;

-блок правозахисників ;

-блок агрономії;

-блок гідрологів ;

-блок екологічної стежини .

Також, ми вислухаємо виступ вчителя хімії. А соціолог проведе обстеження “Чи вмієш ти охороняти природу?”

Раніше, кожному блоку були запропоновані спеціальні завдання, де ви повинні були знайти шляхи вирішення тої чи іншої проблеми.

Для результативної роботи ми повинні були прийняти план нашого засідання.

1. Школа екологічної грамоти. Заняття проведуть представники від блоку семантиків.

2. Моральна відповідальність людини за збереження довкілля. Виступ представників від блоку правозахисників.

3. Екологічний стан сільськогосподарської продукції в межах нашого господарства. Звіт блоку агрономії.

4. “Вода – наше багатство”. Доповідь від блоку гідрологів.

5. “Ліс – краса і біль нашого села”. Звіт роботи блоку екологічної стежини.

6. “Чи вмієш ти охороняти природу”. Тестування, яке проведе соціолог.

В кінці нашої роботи ми повинні  прийняти  рішення засідання екологічного клубу “Едельвейс”.

ІІ.Викладання змісту матеріалу.

Учитель:  і так, починаємо. Для кращого сприймання інформації, яка буде звучати на нашому уроці, вам треба ознайомитись з деякими термінами. Слово надається вчителям, які працюють в школі екологічної грамоти. Вони представляють блок семантики.

(виступ учнів)

2 учня на дошці вивішують плакат, де написан словник грецьких і латинських морфем. Групам роздаються картки з цими морфемами і вони повинні скласти з них терміни і їх пояснити. Для перевірки роздаються картки з термінами і поясненнями до них.

Учень:  і на останок, ми б хотіли закінчити чергове заняття в нашій школі на оптимістичній ноті. У мене в руках 2 терміни, написані червоним кольором і чорним “Червона книга – це перелік назв рідкісних і таких, яким загрожує знакнення видів рослин і тварин”. “Чорний список” – міжнародний список вимерлих видів тварин і рослин від яких залишилися лише опудала, кістяки, тушки, малюнки, гербарії, що зберігаються в музеях.

І щоб не було чорного кольору в мене є ще третій кольор -  зелений – це життя – еволюційний спосіб існування органічних сполук, які характеризуються постійним обміном речовин та енергії з навколишнім середовищем і здатністю розмножуватися. Так давайте зробимо так, щоб в нашому житті було більше зелених кольорів.

Учитель:  Готуючись до цього уроку, я знайшла чудові рядки про життя. Послухайте їх, будь ласка.

 

Життя – це можливість,

Скористайся ним.

Життя – це краса,

Милуйся нею.

Життя – це мрія,

Здійсни її.

Життя – це виклик,

Прийми його.

Життя – це повинність

Твоя насущна,

Виконай її.

Життя – це гра,

Стань кравцем.

Життя – це багатство,

Не розтрать його.

Життя – це кохання,

Насолоджуйся ним сповна.

Життя – це таємниця,

Пізнай її.

Життя – це король лиха,

Побори все.

Життя – це боротьба,

Стань борцем.

Життя – це прірва  невідомого,

Ступи в неї, не боячись.

Життя – це фортуна,

Шукай цю мить.

Життя таке чудове,

Не згуби його,

Це твоє життя,

Борись за нього!

 Право на життя має не тільки людина, але й тварина, і рослина. Тільки шансів у них набагато менше, ніж у нас.

Учитель:  Наступне питання, яке нас дуже хвилює – що ми можемо зробити для збереження природи і які закони про охорону існують. Слово надається правозахиснику.

/виступ учениці/

 

 Основний закон України – Конституція України. Головне її завдання – дбати про забезпечення прав і свободи людини та гідних умов її життя. Однією з цих умов є природа. Відкрийте, будь ласка, Конституцію України сторінку 13, знайдіть статтю 14. Держава зобов’язана охороняти земні багатства. Про це свідчить стаття 14, у якій сказано, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

 Небезпечною ознакою для життя людини є забруднене навколишнє середовище, На сторінці 23 Конституції України ви знайдете статтю 50, в якій сказано, що кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Але і людина повинна дотримуватись правил про охорону природи. На сторінці 26 є стаття 66 в ній сказано, що кожен зобов’язаний не заподіювати шкоду природі, відшкодувати завдані ним збитки.

 В природоохоронному  законодавстві є стаття 60,  в якій сказано, що існують природні території та об’єкти, які мають велику екологічну цінність і підлягають особливій охороні. Вони утворюють єдину територіальну систему і включають території та об’єкти природно – заповідного фонду, курортні та лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні та інші типи територій та об’єктів, що визначаються законодавством України.

 Учитель: Для одержання сільськогосподарської продукції людина створила штучні угруповання  організмів – агроценози. Що з цього поводу скаже агроном.

 Агроном: Агроценоз – збіднене видами угруповання рослин, тварин, грибів і мікроорганізмів, створене людиною для одержання сільськогосподарською продукцією. Створюючи агроценози людина порушує рівновагу в біоценозах – тобто осушує болота для збільшення орних ділянок, знищує ліси, забруднює грунт та водойми отрутохімікатами, зменшує родючий шар грунту тощо. Яке ж становище агроценозу у нас, в селі?

/виступ учениці/

 В господарстві ВАТ ім.Покришева використовують різні препарати для підвищення продукції. Але екологія полів занедбана. В землю вносять гербіциди, добрива, пестициди. Вона не витримує таких знущань над собою.

 Прислухайтесь до таких цифр. З минулого року в нашому господарстві вирощують олійну культуру – ріпак. За дослідженнями українського вченого Гайдаша для утворення тони насіння ріпак виносить з грунту 45 – 80 кг азоту, 18 – 40 кг фосфору, 25 – 100 кг калію, 30 – 100 кг кальцію, 5 -15 кг магнію, 30- 45 кг сірки, 0,25 – 0,30 кг бору. Уявляєте скільки треба внести добрив, щоб поповнити баланс. А це все нітрати! А що можна сказати про овочеві культури і баштан?

 Наші поля стають біднішими з кожним роком на родючий грунт. Культури висмоктують поживні речовини, а пестициди і гербіциди є отрутохімікатами для неї.

 Створюючи штучні біоценози, необхідно враховувати особливості взаємозв’язків агроценозів з біоценозами. Особливо враховувати властивості грунту, необхідність його охорони від руйнування, збереження природної структури й цілісності ґрунтового покриву. Тому необхідні бережно ставлення до біогеоценозів та їхня охорона.

 Учитель:  Для того щоб краще вам було зрозумілим поняття пестицидів та гербіцидів ми запросили вчителя хімії. Надаємо їй слово.

/виступ учителя хімії/

 Учитель:  Ще великий лікар середніх віків Парацельс вважав,  коли природа створила хворобу, то вона приготувала і ліки проти неї, які обов’язково повинні існувати в тій місцевості, де живе людина. Про ліки рослинного походження вам розповість лікар-фітотерапевт.

 

 Лікар – фітотерапевт

 

 Науково-технічний прогрес впевнено великими кроками йде по нашому житті. І все це робиться на благо людини. І атом, і пестициди, і біотехнології… Все, все!

 Але ви ніколи не задумувалися над тим, що у кожного наукового відкриття є свої  “так” і “ні”. Останнім часом, вчені часто проводять експерименти з ДНК. Можна сказати, що вони його підкорили.  Ми згодні – це нові сорти рослин, які підвищують врожайність, це нові породи тварин, які дають або більше молока, або більше м’яса. Навіть продукти харчування – і те можна синтезувати. Є таке поняття -  генетично модифіковані продукти харчування. Не важко здогадатись, що воно означає. Тобто, це такі продукти, які створені не природою, а людиною, синтетичним способом, в комерційних цілях. Вони дуже широко застосовуються за кордоном. Декілька років назад, завдяки слаженій  роботі партії Зелених генетично модифіковані продукти харчування заборонили завозити в нашу країну. А навіщо, коли продукти харчування ростуть на наших грядках, в садах, на полях. І якщо їх розумно вирощувати, то ніякої шкоди для здоров’я вони не принесуть.

 Здавніх - давен людина знала про лікувальні властивості рослин. Великий лікар Гіппократ описав та використовував 236 видів лікарських рослин. Діоскорид, лікар римського імператора Нерона, використовував 200 видів рослин. А стародавній римський лікар Клавдій Гален розробив методику лікування рослинами, яка використовується й в наш час. Великий внесок в розвиток фітотерапії зробив таджицький лікар середніх віків Авіцена. В ХІХ столітті в Україні працювали лікарі – фітотерапевти – Н.М.Максимович -Амбодік та Ф.І.Іноземцев. Вони використовували близько 300 видів лікарських рослин від різноманітних захворювань. Ось інформація про деякі з них.

Соняшник звичайний.

 Використовується не тільки олія, але цей продукт володіє здатністю очищувати судини. Свіже насіння радили вживати при алергіях. За останні роки з’явилися дані про здатність деяких речовин, виділених із соняшника, пригнічувати ріст ракових утворень.

 Яблуня звичайна.

 Вітаміни головним чином, нагромаджуються в шкірці плода та м’якуші під самою шкіркою. З плодів виготовляють лікувальний препарат, що призначають при малокрів’ї, оскільки ферум, що міститься в яблуках, сприяє кровотворенню.

Зовнішньо свіжо-натерті яблука використовують для лікування опіків, виразок, подряпин. У дерматології та косметиці застосовують яблучні маски при захворюваннях шкіри.

 Вишня звичайна.

 Усі частини рослини містять чималий набір активних речовин у кількостях, що мають лікувально-профілактичне значення. У листках та корі є органічні кислоти та дубильні речовини; у плодах – цукри, вітаміни понад 10 органічних кислот, сполук феруму і калію. Плодоніжки використовують при лікуванні хвороб нирок, суглобів. Плоди застосовують при застудах, як антимікробний засіб; вони поліпшують апетит, тамують спрагу при гарячці. Водні настої плодів виявляють заспокійливу дію. При зовнішніх кровотечах (ушкоджені шкіри, носові кровотечі) до ран прикладають свіжі потовчені листки.

 Картопля або паслін бульбастий.

 В народі прозвали її другим хлібом. Під час термічної обробки більшість речовин руйнуються. Щоб зберегти цінні речовини, фахівці радять класти її у киплячу воду або бульйон. Корисною є картопля в “мундирах”. За останні роки доведена проти опікова та антиалергічна дія картоплі. У ній міститься багато калію, який є дуже важливий для роботи серця. Цю рослину широко використовують у косметиці. Вона покращує стан шкіри рук та обличчя.

 Помідор їстівний.

 Помідори дуже багаті на вітамін “С” і за його вмістом залишають позаду апельсини та лимон. Незважаючи на всі позитивні якості помідорів (антибактеріальні властивості) їх треба обережно вживати людям з хворобами печінки та жовчного міхура, оскільки вміст органічних кислот у помідорах може викликати спазм жовчного міхура та посилити біль. Помідори використовують в дерматології та косметиці, вони підживлюють шкіру.

 Квасоля звичайна.

 В Україні квасоля – це популярна харчова рослина, яка широко застосовується в національній кухні. Насіння квасолі та її зелені плоди – цінний харчовий продукт, що містить майже всі основні речовина, необхідні для повноцінного харчування. Дуже багато в ній цинку. Слід пам’ятати, що сирим насіння квасолі вживати не можна: воно містить отруйну речовину фазин, яка легко руйнується під час варіння. Квасолю використовують для підвищення стійкості проти інфекційних хвороб та хвороботворних мікробів, а також як засіб пришвидшення загоєння ран.

 Соя.

 У різних країнах світу з бобів сої виготовляють борошно, крупи, молоко, хліб, печиво, шоколад тощо. Соєві продукти вживаються при цукровому діабеті – вони містять менше цукрів, а самі білки сої більш цінні. З насіння сої вчені виділили речовину, здатну гальмувати ріст пухлини на початковій стадії.

 Капуста городня.

 Цей овоч багатий на вітамін “С”. Його широко використовують у лікувальному харчуванні при серцево-судинних та шлунково-кишкових захворюваннях. Виявлена в капусті особлива речовина – татронова кислота – нормалізує жировий обмін. Це справжній засіб для збереження молодості. Використовують капусту також і в косметиці. Якщо ваше волосся тонке і посічене, втирайте в шкіру голови суміш соків свіжої капусти, лимона та шпинату – це зміцнить волосся, надасть йому чудового блиску.

 Гарбуз звичайний.

 Незважаючи на “історичну молодість”, гарбуз здобув велику популярність як лікарська та харчова рослина. З м’якоті гарбуза рекомендують робити компреси, які є протизапальним засобом при опіках. Гарбуз вживають у їжу при морській хворобі. Плоди гарбуза в сирому, вареному, печеному, смаженому вигляді мають чудові смакові якості, добре очищують судини від шлаків. Склянка гарбузового соку, випита на ніч, заспокоїть нерви та сприятиме кращому сну. При серцевих хворобах, порушенні обміну речовин та при зайвій вазі гарбузова дієта дає чудові результати.

 Огірок посівний.

 За часів Петра І огірки вирощували тільки на царському городі. Уже тоді знали про їх лікувальні властивості, радили пити відвар цього овочу замість води, адже він усуває будь-яку спрагу. Огірок використовують як засіб від кашлю та опіків. Ще одна позитивна риса огірка – вміст йоду в легкозасвоюваній формі, потрібний для нормальної роботи щитоподібної залози. Широко застосовують у косметиці.

 Кавун звичайний.

 Араби надавали цьому овочу велике значення. Вони вважали, що кавун здатний очищати тіло та виводити хвороби. З лікувальною метою використовують м’якоть, насіння та шкірку кавуна. Кавуни дуже ефективні  при лікуванні та профілактиці хвороб нирок. Вміст легкозасвоюваних цукрів та води зумовлює застосування кавуна в лікуванні хвороб печінки. Завдяки наявності в кавуні феруму він є дуже корисним при недокрів’ї.

 Морква посівна.

 Має високу дієтичну, лікувальну та харчову цінність. До того ж морква має антисептичні, протизапальні, знеболювальні властивості. Моркву та її сік радять вживати при малокрів’ї, а також корисно їсти хворим на запалення нирок.

 Буряк звичайний.

 Це вітамін “В” – сприяє росту організму, регулює рівень цукру та діяльність нервової системи, бере участь в утворенні життєво необхідних для організму людини речовин. Він є одним з найбільш забезпечених йодом овочів. Особливо корисно вживати столовий буряк сирим та вареним., у вигляді салатів, людям, що страждають на хвороби печінки, нирок, серця.

 Цитрусові.

 У скандинавських сагах згадуються “сонячні яблука безсмертя”, які дарують людині вічну молодість, силу, міцне здоров’я. В українському фольклорі теж зустрічаються згадки про "золоті яблука", які мають здатність омолоджувати людей.             

 Першим з’явилися кислий апельсин або лимон. Авіцена настійно радив хворим вживати сік кислого апельсина. Пізніше став відомим солодкий апельсин – його вживають як полівітамінний засіб. Він збуджує апетит, поліпшує травлення, добре вгамовує спрагу при підвищенні температури. І нарешті, у 1840 році з Китаю до Італії було завезено мандаринове дерево. Здавна і, власне, до тепер мандарини слугували загально-зміцнювальним засобом. Настій зі шкірок плодів вживають для покращення апетиту, пом’якшення кашлю. Завдяки сильним бактерицидним властивостям свіжий сік апельсина здатний лікувати грибкові захворювання шкіри.

 Земляна груша, або топінамбур.

 Багаторічна трав’яниста рослина. Походить з Північної Америки. У Росію земляна груша потрапила у ХVІІ столітті, але використовувалась не як овоч, а як лікарська рослина для лікування серцевих хвороб. В Україні вона втратила свою популярність. Сьогодні топінамбур широко культивують у Західній Європі, особливо у Франції.

 Цінною ця рослина є для людей, хворих на цукровий діабет.

 Щавель звичайний.

 Використовують для приготування супів, борщу, салатів і навіть пирогів. Він багатий на вітаміни “С”, “К” і “РР”. Щавель здатен покращити функції печінки та жовчного міхура. Він містить багато мінеральних солей і залізо, тому його радять вживати при серцево-судинних захворюваннях.

 Учитель:  В народі говорять: „Водиця – всьому цариця”, „Без води і не туди, і не сюди”, „Вода – кров землі”. У цих прислів’ях відображено значення  води для життя на Землі.

 З давніх – давен  люди оселялися на берегах річок та морів. Водойми були колискою цивілізації. Згодом , в них почали скидати різний бруд та сміття. Водойми перетворилися на помийні ями. Забруднені річки та озера стали джерелом інфекції.

 На засідання клубу ми запросили ученицю 11 класу Ремінну Лілію, члена гуртка „Юний еколог”. В минулому році Ліля була учасницею конференції „Жива вода”,  яка проходила в рамках обласної акції з охорони водних багатств і була нагороджена грамотою. Зараз Ліля розповість про стан водних ресурсів нашого села.

/виступ учениці/

 Учитель:  Один із девізів нашого уроку є девіз „Через красиве - до людяного”.  /на фоні музики демонструються слайди про ліс/.

Найціннішим скарбом нашого села – є ліс. Ліс зачаровує оксамитовим килимом моху, прозорістю і незворушністю повітря, неповторною красою.

 Тиша в осінньому лісі. Червоним полум’ям палають клени. Пожовкли берези. Багряними стали дуби. І тихо – тихо. Незвичайна осінь. Сонячна. Замріяна. Золота осінь! Небо голубе-голубе. Повітря прозоре, як джерельна вода.

  Коли ти входиш в ліс духмяний, прохолодний,

  Серед глухої тиші

  Зустрінеш ти завжди так радісно, жадано

  Ніжне дихання трав і аромат сосни.

  Твоя нога пройде по росяних стежках,

  Й зашелестить трава краплинами роси,

  І сумні крони віт замріяних ялинок

  Сплетуться з листям вільх та молодих беріз.

  Вологою війне, а чи торішнім листям,

  Чи запахом грибним від зрубаного пня,

  Там в вітах соловей десь пісню подарує,

  І вітер зашумить в сумнім відлунні дня.

  Привіт тобі, красо вкраїнського терна,

  Мій неповторний ліс у сяйві неба,

  Ти повний свіжості у зоряним намисті,

  І скільки є в тобі загадок і чудес.

  Ти з сивини віків здружився з чоловіком,

  Бере для себе він усе з твоїх щедрот.

  Гриби та ягоди у сонячних просіках,

  Папір, деревину, і їжу, і житло.

  Тут в лоні твоїх віт, де все для серця миле,

  Де груди наповнює чистий аромат,

  Є в вітах, в травах цих така гігантська сила

    Для тих, хто вміє оці чари розгадать.

 Осінній ліс нас приваблює не тільки різнобарвними відтінками. Це гаряча пора для грибників. Восени починається масовий збір грибів.

 Гриби – сапротрофи. Їхні представники виконують роль санітарів природи, але можуть завдавати шкоди людині. Чи знаємо ми гриби? Або, ще раз про гриби. Нас проінформують спеціалісти – мікологи.

/виступ учнів/

 Учитель:  І гордістю нашого класу, гордістю гуртка „Юний еколог” є екологічна стежина.

/виступ учнів від блоку  екологічної стежини/

 

 

Маршрутами екологічної стежини

 

У 2001 році група учнів екологічного загону, на чолі з вчителем історії Тунієм Олександром Анатолійовичем здійснили похід до Гладківського лісу з метою придбання саджанців берізок для озеленення шкільної території. Яке було здивування, коли ми побачили, що з-під землі, в березовому гаю, несміливо пробивається засмічене листями і гілками джерельце. Негайно його очистили і воно ожило.

Так почалася історія створення екологічної стежини до лісового джерела. Це стало основою роботи  вчителя біології Беркути Юлії Михайлівни. Одержавши дозвіл про створення екологічної стежини від сільської ради та Гладківського лісництва, ми почали  працювати. Головною метою нашої роботи стала охорона та збереження цього джерела. Очищаючи його від сміття, не даючи замулитись, прибираючи від заносів джерельце перетворилось в джерело.

 Маршрут екологічної стежини проходить через дендропарк школи, Меморіал Слави, акаційовий гай, кучугури, молодий сосновий ліс, яр, березовий гай і закінчується лісовим джерелом. На даний час проводиться робота по організації і виготовлені стендів на місця зупинок. Проводимо і дослідницьку роботу:

 -збираємо первинну інформацію про навколишнє середовище;

 -вивчаємо екологічні системи лісу;

 -складаємо карти із зазначенням занедбаних дільниць лісу.

 Так, ми, діти нашої голубої планети намагаємося оберігати і примножувати природу – це в наших силах.

 Дорога до джерела починається зі шкільного дендропарку. Головним завданням  екологічної стежини спочатку було очищення лісового джерела взимку і сміття в теплий період року.

Роботи дуже багато і весною і восени.

Весною вивчаємо видовий склад стежини, а восени прибираємо прилеглу територію від сушняку.

Учні школи ведуть постійно фенологічні спостереження за природою. На маршруті, який пролягає через молодий ліс ведуться роботи по вивченню видового складу рослин.

На основі екологічної стежини в школі проводяться шкільні акції „Живи, дерево!” Біля школи висаджуємо берізки та інші дерева. Тепер ці берізки великі.

Щороку діти  приймають участь у обласних акціях „Допоможемо зимуючим птахам” та „Свято зустрічі птахів”.

 

Учитель: Роблячи висновки з усього вищесказаного, можна зазначити, що екологічний стан довкілля села Таврійського в критичному стані. Проблеми з водою, вимирання лісу і зелених насаджень, засміченість прилеглої до села смуги лісу повинні насторожити місцеву владу. Треба приймати рішення, треба діяти, щоб через нестачу води ліси не перетворились в пустелю, через несправність очисних споруд не виникла загроза на захворювання інфекційними хворобами. І тому, ми зробили маленький крок – створили екологічну стежину. Ми впевнені, що надалі у нас таких стежин буде багато.

Ми почули, наскільки різноманітна, унікальна, неповторна наша природа. Але частиною природи є ми, люди. І головний наш обов’язок – це охороняти її. А чи вмієте ви охороняти природу? З таким питанням до вас звертається соціолог.

Соціолог:  Я пропоную вам тести, з яких ви дізнаєтесь, чи готові до охоронної роботи.

ТЕСТИ

Чи вмієш ти охороняти природу.

1.Ти знайшов на поляні невідому, дуже гарну квітку. Як ти вчиниш?

 * Помилуюся нею й піду далі. (1 бал).

  • Засушу для кабінету біології або географії.(3 бали)
  • Обережно зріжу і поставлю в гарну вазу.(5 балів).

2.Ти знайшов гніздо з пташенятами. Що ти зробиш?

  • Погодую пташенят. (3 бали).
  • Покличу друзів, щоб вони теж подивилися.(5 балів).
  • Буду спостерігати здалека.(1 бал).

3.Друзі зібралися в ліс за березовим соком.

Чи підеш      ти з ними?

  • Піду, але буду збирати сік обережно. (5 балів).
  • Не піду й інших не пущу.(3 бали).
  • Спочатку розпитаю про це вчителя біології.(2 бали).

4.Після привалу в поході у всіх залишилося багато  банок і пляшок. Щоб ти зробив з ними, перед тим як піти?

  • Взяв із собою, щоб здати в місті. (3 бали).
  • Заніс би в кущі, щоб ніхто не поранився (5 балів).
  • Закопав би в землю. (1 бал).

5.Як ти сам оцінив свої знання з охорони природи?

  • Майже все знаю і завжди її охороняю. (3 бали).
  • Дещо знаю, але хотів би знати більше. (1 бал).
  • Я люблю природу, але ми цього ще не вивчали. (5 балів).

 

Підрахування балів.

 

 5-11 балів – якби всі були такими, як ти, то не страждали наші ліси і ріки від невмілого втручання. Ти не тільки багато знаєш про природу, але й умієш її охороняти. Але головне – не зупиняйся, прагни знати більше.

 

12-18 балів – ти, безумовно, дещо знаєш про природу і хотів би їй допомогти. Але твої знання неповні й ти, сам того не бажаючи, можеш завдати їй школи. Більше читай і розмовляй з обізнаними людьми. І ти зі своєю величезною енергією можеш принести користь.

 

19-25 балів – ти, мабуть, любиш природу. Це добре. Але ти мало про неї знаєш. Тобі необхідно вивчати життя рослин, поведінку тварин. А поки ти ще знаєш небагато.

 

Учитель:  Ви уважно заслухали звіти всіх блоків. Давайте тепер повернемося до нашої таблиці. Оскільки випрацювали групами то й домашнє завдання опрацьовуєте разом.

Домашнє завдання:  запропонуйте свої власні заходи щодо вирішення вищесказаних проблем.

 

Підсумок уроку:

 Учитель: Я думаю, що головне, що ви повинні взяти з нашого уроку, - це розуміння того, що тепер мало обмежитися тільки наведенням порядку, треба навчитись дивитись на життя розуміючими очима, виховувати в собі екологічне сумління, розвивати екологічне мислення, поважати закони природи – основні закони існування всього живого на Землі. Тільки в співдружності з нею людина може бути щаслива.

А зараз, наші учні  виступлять із зверненням до всіх школярів.

 

 

ЗВЕРНЕННЯ

 

 Ми, учні 10 класу, глибоко усвідомлюємо, що любов до Батьківщини починається з любові до рідної оселі, до стежки, що веде до неї, до рідного лісу, до рідної Землі. Оберігаючи природу, ми оберігаємо нашу Вітчизну. Ми повинні сказати “Ні!” варварському відношенню до природи і закликаємо всіх учнів школи берегти кожне деревце, кожну квіточку, кожну тваринку, кожну живу билиночку.

  • Озеленіть свою оселю, школу, її коридори, класні кімнати.
  • Улаштуйте квітники.

Молодші школярі й підлітки:

  • Не руйнуйте пташиних гнізд, приваблюйте пташок в садки, парки, створюючи для них місця для гніздування і підгодовуючи їх у тяжкий для них час;
  • Створюйте живі куточки, пізнавайте природу та її таємниці; поповнюйте ряди зелених і блакитних патрулів.

Учні школи! Візьміть участь в озелененні рідного міста, школи. Відгукніться на наше звернення конкретною справою – посадіть на пам’ять зелену алею.

Пам’ятайте слова Андрія Платонова, що  “людство без ушляхетнення його тваринами і рослинами – загине, збідніє, впаде в злобу відчаю, як одинокий наодинці


 

1

 

doc
Додано
10 липня 2018
Переглядів
899
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку