Відкритий урок Земля — планета Сонячної системи. Форма та розміри Землі. Обертання Землі навколо своєї осі.

Про матеріал

Мета: дати дітям поняття про планету Сонячної системи - Землю, ознайомити з розмірами, формою, особливостями руху планети, пояснити процеси, що відбуваються в сонячній системі та на Землі. Навчити їх розрізняти півкулі, пояснювати зміну пір року, дня і ночі. Розвивати уміння користуватися глобусом, атласом, визначати сторони горизонту за небесними світилами. Формувати науковий світогляд та продовжувати розвивати мовлення, пам¢ять, увагу, спостережливість, мислення. Активізувати словниковий запас учнів і вміння робити самостійно висновки. Виховувати інтерес до вивчення природничих наук, бережливе ставлення до природи.

Перегляд файлу

Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів с.Городище

Піщанського району Вінницької області

Відкритий урок

Земля — планета Сонячної системи.

Форма та розміри Землі.

Обертання Землі навколо своєї осі.

природознавство 5 клас

$D:\GALERY\космос\1 Земля і Місяць\4.jpg$

Вчитель природознавства

Кроча Л.І.

Земля — планета Сонячної системи. Форма та розміри Землі. Обертання Землі навколо своєї осі.

Мета: дати дітям поняття про планету Сонячної системи - Землю, ознайомити з розмірами, формою, особливостями руху планети, пояснити процеси, що відбуваються в сонячній системі та на Землі. Навчити їх розрізняти півкулі, пояснювати зміну пір року, дня і ночі.

Розвивати уміння користуватися глобусом, атласом, визначати сторони горизонту за небесними світилами. Формувати науковий світогляд та продовжувати розвивати мовлення, память, увагу, спостережливість, мислення. Активізувати словниковий запас учнів і вміння робити самостійно висновки.

Виховувати інтерес до вивчення природничих наук, бережливе ставлення до природи.

Основні поняття і терміни: Сонячна система, Земля, орбіта, полюси, північна й південна півкулі, добовий та річний рух Землі, вісь, екватор, дні сонцестояння та рівнодення.

Методи і методичні прийоми:

словесний (бесіда, розповідь, пояснення, робота з підручником),
наочний (демонстрація наочності).
практичний (робота з глобусами, атласами).

Обладнання: фотографії планети Земля, підручник, комп’ютер, глобуси, атлас,

телурій. Земля не рабиня наша, а мати,

сонце не вітчим, а рідний батько,

ліси – наші брати, річки – сестри,

дощі, вітри, сніги – гості,

а ми на своїй планеті – не тимчасові

мешканці, а Мудрі Господарі.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Емоційне налаштування на урок

Усміхнімось один одному, погляньмо ласкаво, побажаємо кожному добра.

Сьогодні ми працює під девізом:

міркуємо – швидко,
відповідаємо – правильно,
працюємо – плідно.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. Сонце — джерело енергії, це свято життя. Дозріла пшениця, мед — дари бога Сонця для людства; колір вогню, що ним живе Земля і Сонце,— жовтий. Це колір радісної музики, колір золота. Сонце на небі — колір синій і жовтий — це гармонія. І ці ж кольори є і на нашому прапорі. Україна — земля сонячної бла-годаті, райська земля. А нам на ній жити, творити добро, приносити користь людям. Але, крім того, що ми — жителі України, ми ще й мешканці великого спільного дому — планети Земля.

Отже, на сьогоднішньому уроці мова піде про колиску людства — Землю.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Метод «ґронування»

Використовуючи епіграф уроку та набуті знання, назвати географічні поняття, що відносяться до теми, і встановити між ними зв’язки.

IV. Вивчення нового матеріалу

Оголошення теми та мети уроку. Слайд 1.

Сьогодні ми будемо розширювати знання про Сонячну систему та планету - Земля. На нашому уроці ми дізнаємося:

Форми та розміри Землі.
Орбіта Землі.
Вісь Землі, полюси, екватор.
Чому відбувається зміна пір року?
Чому відбувається зміна дня і ночі?
Дні сонцестояння та рівнодення.

Розповідь учителя (з демонстрацією комп’ютерних слайдів, таблиць)

Земля — це планета кулястої форми. До розуміння правильної форми Землі люди йшли протягом століть.

ЯК ЗМІНЮВАЛИСЯ УЯВЛЕННЯ ЛЮДЕЙ ПРО ЗЕМЛЮ?

Вам було задано випереджальне завдання, знайти відомості про уявлення людей про Землю.

відповіді учнів.

Стародавні єгиптяни, індійці та інші народи уявляли Землю у вигляді диска, що стоїть на спинах тварин. Навколо диска вирувало море, а зверху — небосхил із прикріпленими до нього зорями.
Українці вважали, що Земля створена Богом із ґрунту, принесеного із морського дна. Було також поширене уявлення про Землю, як пласке та округле тіло, зверху прикрите небесним дахом. Вважалося, що Земля стоїть на воді і з усіх боків оточена водою.

Уявлення про справжню форму Землі з’явилось у стародавніх греків. Вчений Ератосфен вперше виміряв та досить точно вказав розміри Землі. Минав час. І люди знаходили докази кулястості Землі. Таким доказом стало навколосвітнє плавання Фернана Маґеллана 1519-1522 роки..

Слайд 2 А які ви знаєте докази кулястої форми Землі? (Фотознімки Землі з космосу; форма горизонту на рівній відкритій місцевості) 3

Слайд 3 Так, наша планета — куля, але незвичайна. Виміри розмірів Землі засвідчують, що вона трохи сплюснута біля полюсів (на 21 км). Поверхня Землі не ідеально рівна: на ній є гори, рівнини, западини, і тому форму Землі не можна виразити геометричною фігурою. Вчені дали їй назву геоїд.

Вік Землі — близько 4,6 млрд. років. У космосі Земля — не найбільше небесне тіло. Однак розміри її значні. Середній діаметр Землі становить 12 750 км. Земля має магнітне і тісно зв'язане з ним електричне поля. Гравітаційне поле Землі зумовлює її сферичну форму й існування атмосфери.

Робота з навчальними атласами, глобусом та визначення ліній екватора, полюсів, півкуль. Слайд 4, Слайд 5

Учитель. Вісь Землі — це уявна лінія, яка проходить через центр Землі і в Північній півкулі спрямована на Полярну Зірку. Точки, в яких кінці земної осі перетинають земну поверхню, — це полюси Землі (демонстрування глобуса, земної осі, екватора), навколо якої вона обертається проти годинникової стрілки (із заходу на схід), здійснюючи повний оберт майже за 24 години (добу). Земля обертається не тільки навколо Сонця, а й навколо своєї осі. Екватор — це уявна лінія, яка проходить на однаковій відстані від полюсів і поділяє Землю на дві півкулі — Північну і Південну. Довжина екватора приблизно дорівнює 40 тис. км.

Зверніть увагу в опорний конспект.

Полюси — це точки, в яких кінці земної осі перетинають земну поверхню.

Екватор — уявна лінія, що ділить земну кулю на дві півкулі — Північну і Південну.

Робота з картою та глобусом

Учням пропонується знайти та показати на карті, глобусі всі ці лінії.

Слайд 6 , Слайд 7 Внаслідок обертання Землі навколо осі, Сонце освітлює тільки ту половину земної кулі, що повернута до нього. Цим пояснюється зміна дня і ночі. У різних точках Землі швидкості обертання не однакові. Максимальна швидкість на екваторі — 464 м/с, на полюсах вона дорівнює нулю, а столиця України — Київ — обертається приблизно зі швидкістю 260 м/с. Цього руху ми не помічаємо тому, що разом із нами обертається все, що знаходиться на Землі.

Слайд 8 Земля рухається і навколо Сонця по своїй орбіті зі швидкістю 29,7 км/с, здійснюючи повний оберт за 365 діб 5 годин 48 хвилин 48 секунд. Цей час ми називаємо зоряним роком. Проте підраховувати роки з такою кількістю неповних діб незручно. Тому календарним роком вважають рік, який має 365 діб. А з годин, хвилин та секунд, що залишилися, через чотири роки до лютого додають ще одну добу. Такий рік називають високосним. У ньому 366 днів. З цим рухом пов’язана зміна пір року.

Земля обертається непомітно. Це тому, що ми обертаємось разом з нею, як і все, що розташоване на земній поверхні (моря, океани, ліси, гори, всі предмети). Земля обертається навколо своєї осі із заходу на схід. Обертання навколо своєї осі викликає зміну дня і ночі, а нахил осі і обертання навколо Сонця — зміну пір року. Слайд 9

Висновок Земля, крім руху у складі Сонячної системи навколо центра Галактики, рухається навколо своєї осі й навколо Сонця.

Фізкультхвилинка.

Встало вранці ясне сонце,

Зазирнуло у віконце.

Ми до нього потяглися,

За промінчики взялися.

Будем дружно присідати.

Сонечко розвеселяти.

Встали-сіли, встали-сіли.

Бачите, як звеселили.

Стало сонце танцювати,

До навчання закликати.

Слайд 10

Люди давно помітили, що висота Сонця о 12 годині дня в різні пори року різна. Добу, коли висота Сонця ополудні у Північній півкулі найбільша (22 червня), називають днем літнього сонцестояння, а добу, коли висота Сонця ополудні

найменша, називають днем зимового сонцестояння (22 грудня). 21 березня та 23

вересня встановлюється однакова тривалість дня і ночі. Це дати весняного та

осіннього рівнодення відповідно. Такі зміни повторюються рік у рік.

Як ви вважаєте, чи однаково рівномірно сонячні промені нагрівають Землю?

Так, дійсно, сонячні промені нагрівають планету Земля в різних її точках і в різний час дня неоднаково. Вісь Землі нахилена до площини орбіти під кутом 66,5⁰, тому кількість сонячної енергії, яку отримують окремі ділянки Землі, залежить насамперед від кута падіння сонячних променів. Чим ближчий напрямок падіння сонячних променів до прямовисного, тим більше сонячної енергії припадає на одиницю площі Земної поверхні. Поблизу екватора ця кількість найбільша, біля полюсів -найменша, а на території України — помірна. Крім того, Північна і Південна півкулі освітлюються нерівномірно в одну й ту ж саму пору року. Там, де сонячні промені падають на земну поверхню вертикально — тепло, де промені Сонця ковзають під малим кутом до поверхні — холодно. З цим пов'язана зміна пір року: весна, літо, осінь, зима.

Висновок Зміна пір року – природний циклічний процес.

Наші пращури поділили світ на чотири сторони схід, захід, південь, північ. Так само поділили добу - ранок, день, вечір, ніч; рік - зима, весна, літо, осінь - усе за рухом сонця.

Демонстрація телурія Слайд 11

А тепер подивіться на коло. Це річний рух Землі навколо Сонця. Отже, коли весняне сонце - природа відроджується; влітку ж, коли сонячна сила найбільша, природа розквітає найбуйніше. А 7 липня ми святкуємо Купала - свято літнього сонцестояння, коли день найбільший. Після цього день скорочується, природа мало-помалу завмирає. Зима - смерть природи. Чому це відбувається, людина не могла пояснити У світі, уявляла вона, відбувається боротьба добрих і злих сил, світлих і темних. З настанням зими починають перемагати ворожі сили, скорочують день, крадуть у сонця силу. І нарешті, 25 грудня, коли день найкоротший, ніч найдовша, вважалося, що природа вмерла і сонце також. Його з'їдає злий Коротун - темне праслов'янське божество.

Отже, в природі було два переломних моменти: день літнього і день зимового сонцестояння.

V. Узагальнення і систематизація знань.

Контрольно-перевірна бесіда.