Відкриття Міжнародного мовно-літературного конкурсу серед учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка

Святкова лінійка. Відкриття мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка

(Учні 5-6 класів із квітами, хлібом-сіллю на вишитому рушнику вишикувались перед портретом Шевченка)

Учень 1.В дні перемог і в дні поразок,

                В щасливі дні і в дні сумні

                 Іду з дитинства до Тараса,

                 Несу думки свої сумні.

Учень 2. Іду крізь свята і крізь будні,

                Крізь глум юрби і суєту,

                Ні. Не в минуле, а в майбутнє

               До тебе я ,Тарасе, йду.

Учень 3. Між берегами вічності клекоче час,

                 Дзвенить весела пісня дня нового.

                 Живуть, Тарасе рідний, поміж нас

                 І голос твій, і пензель, і слово.

(Учень 8 класу читає вірш «Заповіт»)

Учень 4. Я маленька українка,

                Десять років маю,

               Про Тараса Шевченка вже багато знаю.

                Він-дитя з-під стріхи,

                 У подертій свиті,

                 А здобув нам славу,

                 Як ніхто на світі.

                А то наша слава не вмре, не загине.

                 Наш Тарас Шевченко-сонце України.

Учень 5. Я так люблю тебе, Тарасе,

                 І пензлем не змалюю.

                Нема в палітрі фарб,

                Які у серці чую.

Учень 6.  Я так люблю тебе, Тарасе,

                 І музика не скаже.

               Є сім у неї нот,

                Де восьма нота ляже.

Учень 7. Наш Кобзар-то велич наша,

                І душі окраса.

                 Тож читайте і любіть,

                Шануйте Тараса.

Учень 8. У пісню переллєм

                 Любов свою дитинну.

                 Нехай вона крізь вічність

                  До тебе аж полине.

(Учні 7 класу виконують пісню «Зацвіла в долині червона калина»)

Учень 9.  То була дивовижна зоря,

                   На убору і світом забута,

                   Щоб її до життя повернути,

                    Бог послав Кобзаря.

Учень 10. Ти, Тарасе, сьогодні

                   Нас зібрав докупи,

                   І зібрались у цій школі

                    Шевченка онуки.

Учень 11. Хліб і сіль тобі, Тарасе,

                   Сьогодні підносимо,

                  Вшанувати цю гостинність

                   Оплесками просимо.

(Учениця покладає хліб-сіль на вишитому рушнику перед портретом Шевченка на стіл, звучить пісня «Реве та стогне Дніпр широкий»)

(Виходять ведучі)

Ведучий 1.  І знову, як і щорічно, у цю осінню пору починає наша Україна день новий із Шевченковим іменем. Всі ми маємо збагнути, що наше минуле, теперішнє і майбутнє- це його Доля, Муза і Слава.

Ведучий 2. Без сумніву, дух Шевченка й нині тримає нас. Без нього не буде нашого повернення до власного пракореня. Місце Тараса Григоровича сьогодні не стільки на покуті в рушнику і в «Кобзарі» на полиці, як у серцях і головах наших. Він- Пророк, символ нашої славної України.

(Виходять учні 9 класу)

Учень 1. Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,

                 І голос твій нам душу окриля.

                  Встає в новій красі, забувши лихоліття,

                   Твоя, Тарасе, звільнена земля.

Учень 2. Немає тих доріг, де закипалась мука,

                 Де відчай і журба ходили, мов брати.

                 Нові шляхи кладуть тобі онуки,

                 Нове життя прийшло у їх хати.

Учень 3. У росяні вінки заплетені суцвіття

                 До ніг тобі , титане, кладемо,

                 Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,

                 Тебе своїм сучасником звемо.

(Учні покладають квіти до портрета Шевченка, звучить пісня «Учітеся, брати мої..»)

Учень 4.Минають весни, пройде літо,

                За осінню прийде зима,

                Шевченку не дано старіти-

               Для нього старості нема.

Учень 5. Живи, поете, в бронзі і граніті!

                 Живи, поете, в пам’яті людській!

                  Живи в піснях, живи у «Заповіті»,

                   У слові праведнім, у славі віковій.

Ведучий1. Шевченко був. Є і завжди буде з нами.  Його світле немеркнуче слово допомагає і сьогодні долати труднощі, примножувати духовну скарбницю, вірити в краще майбутнє. Ми вважаємо тебе ,Тарасе, своїм сучасником. Ти- наш Пророк, духовний батько, який зробив незриме в історії зримим у слові, дав народному духові точку опори і повернув самоповагу українцям.

Ведучий 2. Серед відомих галактик, далеких країн є чудова країна, омита безмежними морями та синьоокими річками. У блакитний колір розфарбувала вона бездонне небо, краплини цілющої джерельної води, волошки в житі і мамині очі. А жовтий колір –це колір пшениці в полях, колір сонця. ласкавого й духмяного хліба.

Ведучий 1. Ця країна навесні буяє пишним цвітом вишневих садів, а восени вигойдує багряні калинові грона. Саме в цю золоту пору ми раді вітати вас на відкритті Міжнародного мовно-літературного конкурсу серед учнівської та студентської молоді імені Т, Г. Шевченка.

(Звучить Гімн України)

Ведучий 2. Участь у Конкурсі- це, перш за все, ваша повага до Генія слова, до держави, до школи, вчителів, які навчають нас  мови калинової, її літературним нормам, культури спілкування. Пам’ятаймо! Лише там, де звучить рідне слово, живе український народ!

Ведучий 1. Нас просто не існує без Шевченка. У ньому- вся історія наша, усе буття, усі мрії. Відомо: Україна-це Шевченко, Шевченко-це Україна.

Ведучий 2. Тарас Шевченко. З цим іменем сьогодні на планеті відома Україна. І хто б не був, де б не  жив, той, хто перечитає «Кобзаря», не зможе уявити своєї долі без Генія слова. Той, хто крізь алмазну грань Кобзаревого слова гляне у світ, той уже ніколи не спиниться в дорозі до ідеалу-істинного братства між людьми і народами.