Відмінки іменників, їх значення.

Про матеріал
Повторити і поглибити знання учнів про іменник як частину мови; навчити учнів визначати відмінки іменників в реченні; розвивати логічне мислення, пам’ять, формувати вміння самостійно робити висновки; виховувати в учнів самостійність, старанність, любов до мови, слова.
Перегляд файлу

 

                      Тема:  Відмінки іменників, їх значення.

 

      Мета: повторити і поглибити знання учнів про іменник як частину мови;   навчити учнів визначати відмінки іменників в реченні; розвивати логічне мислення, пам’ять, формувати вміння самостійно робити висновки; виховувати  в учнів самостійність, старанність, любов до мови, слова.

      Методи і прийоми: бесіда, «Мікрофон», робота в групах, самостійна робота, вибірковий диктант.

      Тип уроку: комбінований урок (повторення вивченого; вивчення нового матеріалу)

      Обладнання: підручник, портрет Д. Білоуса, наочність «Іменник», наочність «Відмінки».

Хід уроку

     І. Організаційний момент.

     ІІ. Актуалізація опорних знань.

  1. Складання кошика– іменника.
    • Іменник – це самостійна частина мови;
    • означає предмет;
    • відповідає на питання хто? що?;
    • має назву істот і неістот;
    • власні і загальні назви;
    • бувають конкретні і абстрактні;
    • у реченні найчастіше виступає підметом або додатком;
    • має   числа однини та множини;
    • має рід;                                              
    • має сім відмінків;

ІІI. Оголошення теми і мети уроку.

Проблемне питання: ви назвали вірно, що іменник має сім відмінків, сьомий відмінок кличний. І сьогодні на уроці ми з вами з вами над цим будемо працювати.

 

  1. Колективна робота.

 (Читання вірш Дмитра Білоуса «Відмінки», та відгадування відмінків)

              Є ще люди сонні, наче сови,

              А глухі до слова –це найгірше,

              Ти до рідної прислухайсь мови,

              Прокажи відмінки – це ж як вірш!

                     Хто питає: хто ти? що ти?

                     Хоче він про наслідки робити

                     І про себе чути лиш похвали,

                     Щоб тебе як приклад називали.

                                             (Називний)

 

              А оцей досвідчує свого –

              Хоче знати він: кого? чого?

               І про тебе знать, якого роду,

               Що немає роду переводу.

                                             (Родовий)

 

               Все він дасть – не жаль йому,

               Але хоче знать: кому? чому?

               Знать про тебе, гожого на вроду

               Що даєш і ти своєму народу.

                                              (Давальний)

 

               А ось в цього є свої потреби,

               Він – кого? і що? Питає в тебе.

               І кого всі ми за друзів маєм,

               І що друзі роблять нам навзаєм?

                                              (Знахідний)

 

               Це й же хоче знать: ким? чим?

               У труді орудуй з ним.

               Хоче знать, що здатний ти утнути?

               Чим ти станеш? Ким ти хочеш бути?

                                               (Орудний)

 

               Де? В якому місці?

               Хоче знати – у селі чи в місті?

                                                  (Місцевий)

               Кличе всіх навколо:

               Гей Іване, Петре чи Миколо!.

                                                ( Кличний)

      Отже, слова змінюються за відмінками. Цей процес називається        відмінюванням. В українській мові є сім відмінків. Кожний відмінок, крім кличного, відповідає на певне питання, має своє значення і форму його вираження. Слугують вони для зв'язку з іншими словами в реченні .

 

Сьогодні ми познайомимось з відмінюванням іменників.

 

Теоретичний матеріал (робота з презентацією).

IV. Виконання вправ на закріплення матеріалу.

  1. Вибірковий диктант. Прослухайте текст. Випишіть у стовпчик усі іменники ,визначте відмінок.

    Довго стояла вода весняна, пам’ятаю. Ще в переплавну середу було її багато по левадах і долинах, тому і косовиця в те літо розпочалася пізно…
Прокидаюсь на березі Десни під дубом. Сонце високо, косарі далеко, коси дзвенять, коні пасуться. Пахне в’ялою травою, квітами. А на Десні краса! Лози, висип, кручі, ліс – все блищить і сяє на сонці. Стрибаю з кручі в пісок до Десни, миюся, п’ю воду. Вода ласкава, солодка. П’ю ще раз, забрівши по коліна і витягнувши, як лошак, потім стрибаю на кручу і гайда по сінокосу. І вже я не ходжу, а тільки літаю, ледве торкаючись лугу. Вбігаю в ліс – гриби. У лози – ожина. В кущі – горіхи. В озері воду скаламучу – риба… (О. Довженко).

  1. Записати речення. Вказати іменники, визначити їхнійй відмінок

     Двори стоять у хуртовині айстр. Яка сумна й красива хуртовина! (Л.Костенко.) Вже обтрусили айстри роси, коли торкнув їх вітру змах. Багряне листя в жовті коси. Вплітає осінь у садах. (В.Сосюра.)

  1. Записати речення, ставлячи іменники в потрібній формі. Визначити відмінки цих іменників.( на М.В.)

    (Шипшина) й (пісня) не віддам нікому! Рідне все мені в ріднім (край). Я в безлистій (діброва) стою.

  1.  Групова робота. Відредагувати речення.

( за поданими   словами скласти речення, вказати відмінок)

       1). Я, любити, свій, рідна, мова.

       2).  Мій, мова, найкращий, з, усі, мова, у, світ.

       3).  Він, є, найдорожчий, скарб, народ.

5. (Усно) Розкрити дужки, визначити відмінки. Віднайти зайве словосполучення.

     Книжка про (дружба), малювати (пензлик), говорити зрозумілою (мова), дихати свіжим (повітря).

6. Відредагувати речення,підібравши іменник у потрібному відмінку.

   На канікулах ми з класом відвідаємо …( З.в) ім. Тараса Шевченка.

   На подвір'ї лежав білий … (Н.в), але було не дуже холодно.

    Кожен повинен допомогти …. ( Д.в), якщо той опиниться в біді.

     Сьогодні ми з батьком побували на…(М.в), і наловили величезну кількість різноманітної риби.

 7..Виписати з вірша слова у формі кличного відмінку.

"Ой не стелися зелень барвінку…"
Одвертий кличний – немов дитинний,
Музичний, зичний та ще й гостинний.
Звертання щире, душевне, щедре –
Василю, Павле, Іване, Петре.
І так сердечно і так ласкаво –
Наталю, Лесю, а чи Любаво!
До зборів, сходки відкрито й радо –
Чи товариство, а чи громада.
А найсвятіше душі пришле –
Моя Вкраїно, кохана земле,
Ти, сивий Дніпре, і ти – Дунаю ,-
Миліших серцю звертань не знаю.

V. ПІДСУМОК УРОКУ

1. Метод «Мікрофон».

 Як називається змінювання іменників за питаннями? (Відмінювання)

 Скільки всього є відмінків? (7). Назвіть за порядком.

 Що треба зробити, щоб визначити відмінок іменника? (Поставити запитання).

 Яка форма іменників є початковою? (Форма називного відмінка однини)

 

Закінчи речення:

Тепер я

 знаю…,

 умію…,

 навчився…

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Ст.      Впр. 255

Рівень А. Скласти 3 речення з використанням кличного відмінку.

1

 

docx
Додано
7 травня 2020
Переглядів
1496
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку