Відмінювання іменників ІІ відміни. Особливості відмінювання іменників чоловічого роду ІІ відміни в родовому відмінку. Букви -а (я), -у (ю) в закінченнях іменників чоловічого роду.

Відмінювання іменників ІІ відміни. Особливості відмінювання іменників чоловічого роду ІІ відміни в родовому відмінку. Букви -а (я), -у (ю) в закінченнях іменників чоловічого6 клас

саніта́р — саніта́ра, корса́р — корса́ра, бригади́р — бригади́ра, букси́р — букси́ракобза́р — кобзаря́, апте́кар — апте́каря, пусти́р — пустиря́, ко́зир — ко́зиря. Винятки:комар, варвар, долар, панцир, пластир. Винятки:Ігор, Лазар, якір, кучер (волосся), єгер, хабар

школя́р — школяра́, бджоля́р — бджоляра́ , бетоня́р — бетоняра́, човня́р — човняра́ювіля́р — ювіля́ра, капіля́р — капіля́ра, сто́ляр — сто́ляра

{08 FB837 D-C827-4 EFA-A057-4 D05807 E0 F7 C}Тверда група. М’яка група. Мішана групаІменники чоловічого роду із нульовим закінченням або -о та середнього роду із закінченням -о, основа яких закінчується на твердий приголосний (крім шиплячих):Іменники чоловічого роду із нульовим закінченням та середнього роду із закінченням -е,-а,-я, основа яких закінчується на м’який приголосний:Іменники чоловічого роду із нульовим закінченням та середнього роду із закінченням -е, основа яких закінчується на шиплячий приголосний:- хліб, друг, бізнесмен, індекс, Петро, батько; - велетень, місяць, гай, обрій;- товариш, ткач;- золото, місто, марево.- поле, море, життя, зілля.- плече, ложе, прізвище.

{08 FB837 D-C827-4 EFA-A057-4 D05807 E0 F7 C}Тверда група:-ові, -у. М’яка група після приголосного та мішана група: - еві, -у (-ю)М’яка група після голосного й апострофа: -єві, -юбатьковібатькутоваришевітоваришуучителевіучителю. АндрієвіАндрію. У давальному відмінку однини більшість іменників ІІ відміни чоловічого роду мають паралельні закінчення: -ові, -еві (єві) та -у (-ю). ПОРІВНЯЙМО: Паралельні закінчення мають також деякі іменники середнього роду. НАПРИКЛАД: панові директору, Василеві Симоненку. У місцевому відмінку однини деякі іменники ІІ відміни мають паралельні закінчення. НАПРИКЛАД: на робітникові й на робітнику; на коневі й на коні; у гаї та у гаю.

{08 FB837 D-C827-4 EFA-A057-4 D05807 E0 F7 C}ПРАВИЛЬНОНЕПРАВИЛЬНОЧитати по складах. Читати по складам. У кличному відмінку однини іменники ІІ відміни чоловічого роду мають закінчення –у (-ю) або – е. Закінчення –ю притаманне іменникам м’якої групи. НАПРИКЛАД: братику, Андрію, друже. У місцевому відмінку множини іменники І та ІІ відмін мають закінчення –ах (-ях). ПОРІВНЯЙМО: Деякі іменники в орудному відмінку множини мають паралельні закінчення: -ами (-ями) та –ми. НАПРИКЛАД: конями й кіньми, колінами й коліньми,крилами й крильми. Іменники очі, плечі мають форми очима, плечима. У орудному відмінку однини іменники ІІ відміни твердої групи мають закінчення –ом, а м’якої та мішаної (крім середнього роду на –я) - -ем (-єм). НАПРИКЛАД: краном, кущем, Василем, солов’єм.Іменники середнього роду на –я мають закінчення –ям. НАПРИКЛАД: життям, обличчям.

ЗАКІНЧЕННЯ ІМЕННИКІВ ЧОЛОВІЧОГО РОДУ ВРОДОВОМУ ВІДМІНКУ ОДНИНИ{10 A1 B5 D5-9 B99-4 C35-A422-299274 C87663}Закінченя -а (-я) мають іменники, які означають: Закінчення -у (-ю) мають іменники, які означають:а) назви осіб, імена, прізвища: товариша, Мороза (прізвище);а) речовину, масу, матеріал: азоту, меду борщу, піску; АЛЕ хліба;б) назви тварин і дерев: ведмедя, дуба;б) збірні поняття: ансамблю, лісу, гаю, полку;в) назви предметів: ножа. воза, малюнка;в) назви кущових і трав’янистих рослин: барвінку, звіробою;г) назви населених пунктів: Києва, Парижа;г) назви будівель, приміщень та їх частин: вокзалу, коридору;ґ) інші географічні назви з наголосом у Р.в. На закінчення: Дніпра՛, Дністра՛;ґ) назви установ, організацій: інституту, комітету;д) назви мір довжини, ваги, часу, місяців, днів тижня, грошових знаків: кілограма, жовтня, вівторка, долара;д) місце, простір тощо: яру, майдану, світу;АЛЕ: ярка՛, ліска՛, ставка՛.е) назви машин і їх деталей: комбайна, мотора;е) явища природи: вітру, морозу;є) терміни, які означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури: атома, радіуса, ромба;є) назви почуттів: болю, страху;ж) українські за походженням терміни: відмінка, додатка;АЛЕ: виду, родуж) назви процесів, властивостей, абстрактних понять: бігу, крику, спорту;з) літературознавчі терміни: сюжету, роману;и) назви ігор і танців: тенісу, вальсу; АЛЕ: гопака;і) географічні назви (крім зазначених у першій колонці): Бугу, Криму, Світязю, Кавказу, Дону

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!У низці іменників зміна закінчення впливає на значення слова. НАПРИКЛАД: листопада (місяць) – листопаду (падолист); Каменя (одна штука) – каменю (збірне, матеріал);Рима (місто) – Риму (Римська імперія). Деякі іменники ІІ відміни в родовому відмінку можуть мати паралельні закінчення. Це залежить від наголосу. НАПРИКЛАД: моста՛ – мо՛сту, двора՛ - дво՛ру, стола՛ – сто՛лу.

ВИКОНАЙ ЗАВДАННЯПоставте іменники у формі родового відмінка однини. Запишіть їх у дві колонки: 1) із закінченням -а (-я); 2) із закінченням -у(-ю). Туман, стіл, футбол, скейт, монітор, Луцьк, холод, вітер, чотирикутник, грам, ансамбль, ставок, вальс, ячмінь, сад, дим, бензин, болар, сантиметр, грім, пісок, страх.

Перевір! -а(-я) -у(-ю)Стола. Скейта. Монітора. Луцька. Чотирикутника. Грама. Ставка. Долара. Сантиметра. Туману. Столу. Футболу. Холоду. Вітру. Ансамблю. Вальсу. Ячменю. Саду. Диму. Бензину. Грому. Піскустраху

І ТАКЕ БУВАЄ- Я поїду на екскурсію до Риму, - повідомляє Світлана однокласниці.- Але це неможливо, - заперечила Іринка. Стародавньої Римської імперії давно немає. Хіба що ти винайшла машину часу.-Та ні, я маю намір відвідати столицю сучасної Італії – Рим.!Поясніть, чому сталося непорозуміння між дівчатами.!

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:§30-31 (ст.100-105). Вправа 262.