Відтворення глибини простору.

Відтворення глибини простору

Урок образотворчого мистецтва   в  2 класі

 

Тема уроку:          Відтворення глибини простору за допомогою кольору.

 

Мета уроку:              ознайомити учнів із творчістю Т. Г. Шевченка як художника-графіка і поета; розвивати навички створення графічних малюнків; закріплювати поняття про графіку як лаконічну мову образотворчого мистецтва; розвивати художньо-образне сприйняття учнів, кольоросприйняття ока, уяву, формувати естетичні почуття, смак; привчати працювати охайно під час малювання фарбами; виховувати любов до мистецтва, народної творчості, до рідного краю.

Цілі уроку

Учні знатимуть: деякі просторові явища (лінію горизонту, ілюзорне зменшення віддалених предметів, часткове загороджування дальних предметів ближніми);

                                 врівноважену та неврівноважену, симетричну та асиметричну композиції;

                                 як відтворювати глибину простору за допомогою кольору,

як деталізовувати передній план, використовувати метод                                 загороджування, способи передавання глибини простору, за принципом “ближче – нижче”, “ближче – більше”, “далі – вище”, “далі – менше”;

 

Учні вмітимуть:  виявляти особистісно-ціннісне ставлення до творів     мистецтва          та              естетичного у житті;

орієнтуватися в поняттях та вживати у спілкуванні з приводу мистецтва спеціальну термінологію (формат, пропорції, симетрія  тощо);

                                                                   узгоджувати зображення з форматом;

малювати великі цільні зображення, уникаючи дрібності, узгоджувати величину зображення з розміром робочої поверхні;

повною мірою використовувати всю зображувальну площину, заповнювати малюнок кольором, не залишаючи білих прогалин між елементами зображення і тлом (у роботі на білому папері);

передавати (на елементарному рівні) динамічний стан об’єктів;

у художньо-творчій діяльності різні колірні відтінки використовувати для передачі певного стану природи, настрою.

 

Тип уроку:             засвоєння знань, умінь та навичок.

Форма уроку:        подорож

Оснащення уроку

 

Матері                  Матеріалии: папір для малювання, гуаш, пензлі, ємності з      водою, серветки для витирання рук та пензлів.

Зоровий ряд: репродукції картин (Т. Шевченко «Мальовнича Україна»,

В. Бакшеєв «Блакитна весна», О. Шевельов «Весна. У садибі»,

І. Левітан «Квітучі яблуні»).

            Літературний ряд: приказки про весну, поезія Л.Ржегак «Весна прийшла…»

Методи, прийо              Форми роботи: колективна і самостійна роботи, асоціативний кущ, метод навіювання, «Незакінчене речення», проблемне питання, евристична бесіда.

 

Хід уроку

 

I. Мотиваційний етап.

          1. Забезпечення емоційної готовності учнів  до уроку (обмін посмішками).

 

                                                                       Ось вже дзвоник пролунав,

                                                                       2-ий клас за парти став.

                                                                       Станьте рівно, як годиться.

                                                                      Чи все на парті - подивіться.

                                                                       Дружно назад озирніться,

                                                                      Мило гостям посміхніться.

                                                                      Додалося вам охоти?

                                                                     Тож берімось  до роботи.

          2. Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань.

Бесіда.

– Діти, уважно послухайте і поясніть прислів’я і приказки. Як ви вважаєте, чому вони з’явилися?

Весна багата водою.

Весна багата на квіти, а хліба в осені позичає.

Весна – наш отець і мати: хто не посіє, не буде жати.

Проспиш весною – заплачеш зимою.

Весна красна квітками, а осінь пирогами.

Весна кличе в поле.

У весняну погоду і смутний веселим буває.

Квітень – з водою, а травень – з травою.

Травень ліси одягає – літа в гості чекає.

3. Слово вчителя

Діти! Чи помітили ви, що наш клас сьогодні нагадує чудову галерею мистецтв?!

– Які жанри зображені на репродукціях картин?

Правильно. Саме про пейзаж йтиметься на уроці.

– А які слова ви можете пов’язати зі словом «пейзаж»?

 

4. «Асоціативний кущ»

 

5. Колективне прослуховування  й аналіз поезії.

– Діти, будь-які зміни у природі найтонше відчувають, звичайно, поети. От де невичерпна образність, політ фантазії, спостережливість.   Послухайте вірш

Л. Ржегак.

 

Весна прийшла, примчала, прилетіла –

Ще краща, веселіша, як торік.

То променем в очах замерехтіла,

А то в сріблястий вскочила потік.

Стрімка, легка, із свіжими вітрами,

Та довгождана, мила, як завжди.

Майнула, як у казці, рукавами –

Прокинулись, задихали сади.

Біжать роки. Земля міняє шати

І рухається ніби все скоріш.

Красу життя так любо споглядати...

Чим старший вік, тим веснонька миліш.

– Які ще слова з вірша доповнять наші уявлення про весну?

– Чому автор називає цю пору року лагідно: «веснонькою»?

     Весна славиться не тільки красивими пейзажами, а й чудовими святами. Які  з них ви знаєте? Що ми традиційно відзначали нещодавно? Шевченківські дні.

     Весна починається з Шевченка. Саме на початку березня ми вшановуємо пам’ять Великого сина українського народу, пророка, генія, художника  – Тараса Шевченка, слава про якого розійшлася по всьому світу. У нашому ліцеї відбувся Шевченківський тиждень, у рамках якого було організовано вікторини, виставки, конкурси на кращого знавця життя і творчості поета та геніального художника.

 

II. Цілевизначення і планування.

1. Представлення концепту теми.

     Шановні учні! Перед нами стоїть серйозне завдання: здійснити екскурсію  галереєю творів Т. Г. Шевченка, але не тільки заради знайомства з художніми творами, а й спробувати відшукати елементи його художньо-образної мови. На нас чекають змістовні повідомлення, ігри, мультиплікаційний фільм і ще багато чого корисного й цікавого.

2. Повідомлення мети уроку.

     Сподіваюся, гарного настрою нам додасть подорож у казкову країну Весни. Ми  помилуємося неповторними краєвидами, повторимо відомості про зображення природи, а також будемо створювати весняний пейзаж .

 

IІІ. Пояснення нового матеріалу

1. Розповідь учителя.

Ще маленьким хлопчиком Тарас намагався відтворити природу, що його оточувала, за допомогою крейди та вугілля. За полотна юному художникові були стіни, хатні двері, ворота. Про це нам відомо зі спогадів сучасників митця.

Отже, перший учитель у Шевченка – це природа. Потім у його мистецькій долі друзями і наставникам стали К. Брюллов, І. Сошенко, В. Жуковський,

О. Венеціанов. Саме вони за 2500 карбованців викупили Тараса Григоровича з кріпацтва у поміщика Енгельгардта. Особисто Василь Жуковський 22 квітня 1838 року у будинку Карла Брюллова вручив Шевченку відпускну. З цього ж дня Тарас став учнем Петербурзької Академії мистецтв.

Уже в перші роки навчання в Шевченка виник задум відтворити в серії офортів (гравюра на металі) природу України, життя і побут її народу, її історичне минуле. У 1843 р. у Петербурзі вийшли шість його гравюр серії «Мальовнича Україна»: «У Києві», «Видубицький монастир», «Казка», «Судна рада», «Старости» та «Дари в Чигирині 1649 року». (Учитель демонструє репродукції.)

За високу майстерність у графіці Шевченкові у 1860 р. Вченою радою і загальними зборами Академії мистецтв було присвоєно почесне звання академіка.

Поезія, живопис, малюнок цілком заполонили його серце. Глибоке розуміння народного життя, величезна художня обдарованість поета дозволили йому і в графіці, і в живопису посісти чільне місце, створити драматичні, соціально загострені, глибоко національні поетичні картини, малюнки, гравюри.

 

2. Перегляд мультиплікаційного фільму «Картинна галерея тітоньки Сови», створеного на основі художніх творів  Т. Г. Шевченка.

 

3. Обмін враженнями. Евристична бесіда.

– Яке враження справив на вас цей мультиплікаційний фільм?

– Як ви думаєте, чому саме цей відеоролик ми переглянули сьогодні?

– Що найчастіше зображує художник?

– Які висновки ми можемо для себе зробити?

ІV.   Практична робота

1. Слово вчителя.

Поет обожнював природу. Вона давала йому сили і натхнення упродовж усього життя, тому  дерева, квіти, сонце, вітер виступають як живі істоти. Вони бачать, чують, пам’ятають, плачуть, сміються.

Зараз і ви, слухаючи мелодії весни, уявіть краєвиди рідного краю і намалюйте композицію. Це буде графічна робота. Вам знадобляться простий ї кольорові олівці.

2. Постановка проблемного запитання.

– Діти, а що таке композиція?

3. Коментар учителя.

Отже, композиція – це ціле. А ціле складається з окремих частин. Окремими частинами в нас будуть віршовані слова Шевченка, які ви перетворите на малюнки. Намалювати – це передати відчуття. Спробуйте відчути настрій поета. Прислухайтесь до його мелодійної мови.

4. Обмін враженнями. Евристична бесіда.

– У Шевченка дерева одухотворені. А ким вам здається дуб? (Старим дідом.)

– А тополя, калина, верба? (Це дівчата: тополя, верба – зажурені, калина – весела і щаслива дівчина.)

У народі з деревами пов’язано дуже багато легенд. Що ви знаєте про вербу, калину, тополю?

5. Самостійна робота учнів у супроводі коментаря вчителя (метод навіювання).

    У кожної пори року свій аромат. Зима пахне свіжістю, осінь – прілим листям та дозрілими яблуками. А ось навесні повітря насичене ароматом землі та квітучих дерев.

    З приходом весни наші українські сади потопають в запашних квітах. Здається, що весь сад укрито пухнастим білим, а іноді рожевим снігом… (Пауза для роздумів).

    Подивіться на роботи художників, які малювали квітучі сади. Як яскраво та соковито виглядають біли квіти на фоні землі та неба..! (Пауза для переконаності, спостережливості).

   Зверніть увагу на те, що в роботах художників, крім яскравих насичених кольорів, присутні й м’які, розбілені кольори (рожевий, світло-жовтий).

   На картині Ісака Ілліча Левітана «Квітучі яблуні» ви можете побачити молоді яблуньки, вкриті квітами. Для того щоб передати простір на картині, автор зобразив квітучий сад. Яблуньки, які знаходяться ближче до нас, зображені більшими за розміром, ніж ті, що далі. Зверніть увагу на квіти, якими вкриті гілки яблунь. На деревах, що ближчі до нас, квіти чіткіші, а ті, що далі, перетворюються на ніжні біло-рожеві хмаринки.

6. Фізкультхвилинка.

 

7. Зосередження уваги учнів, нагадування вчителя.

    Діти! Пам’ятайте, що предмети, які знаходяться ближче до нас, зображуються чіткішими, ніж ті, що розташовані вдалечині.

    А ще важливим для зображення є те, що ближчі предмети завжди загороджують предмети, що знаходяться далі.

8. Самостійна практична діяльність учнів (Зображення весняного квітучого саду з урахуванням правил розміщення ближчих та дальших предметів на площині аркуша)*.

*  Можлива колективна робота (вирізання зображень дерев та квітів, намальованих учнями, та приклеювання їх на колективне панно).

V. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1. Заключна бесіда.

– Діти, яку пору року ви сьогодні зображували?

– Чим відрізняється весна від зими?

– Що навесні відбувається з деревами?

– Як правильно зобразити весняний пейзаж?

– Які у вас виникли відчуття, коли ви починали роботу?

– Що відчуваєте зараз?

2. Учнівський вернісаж (загальна оцінка уроку, перегляд дитячих робіт, демонстрування кращих).

3. Технологія «Незакінчене речення»

– Сьогодні на уроці я зрозумів (-ла), навчився (-ла)…  

 VІ. Домашнє завдання.

1. Розглянути репродукції картин , на яких зображено мишей та кішок.

2. Принести пластилін, стеки, дощечки для ліплення.

 VІІ. Завершення уроку.

                                    

                                                                             

 

Любі діти!

Ми старались, утомились.

Всі на славу потрудились.

А малюнки ваші гарні:

Працювали руки вправні.

Ось і пролунав дзвінок,

Закінчився наш урок.

За роботу по заслузі,

Щиро дякую вам, друзі!