10 березня о 18:00Вебінар: Шкільне діловодство. Документація заступника директора з навчальної роботи

Виготовлення гладіуса

Про матеріал
Сформувати поняття учнів про особливості формування римської армії, та їхнього озброєння; ознайомити з озброєнням римського легіонера; розвивати уміння працювати з деревом; виховувати самостійність, акуратність; розглянути порівняння апостолом Павлом римської зброї, зокрема меча, з духовними чеснотами християнина
Перегляд файлу

Тема: «Римська імперія. Озброєння римського легіонера. Виготовлення гладіуса»

Мета: 

Сформувати поняття учнів про особливості формування римської армії, та їхнього озброєння;

ознайомити з озброєнням римського легіонера;

розвивати уміння працювати з деревом;

виховувати самостійність, акуратність;

розглянути порівняння апостолом Павлом римської зброї, зокрема меча, з духовними чеснотами християнина.

 

ХІД УРОКУ

1. Вступна частина

1.1 Організаційний момент

Доброго дня діти. Сьогодні ми з вами почнемо вивчати  Давньоримську державу. Підкоренню величезних територій та утворенню імперії римляни завдячують, окрім інших чинників, організації та озброєнню свої могутньої армії. Головними елементами зброї давніх воїнів, зокрема і римлян, був щит та меч. Сьогодні ми розглянемо озброєння римських легіонерів та виготовимо зразок римського меча – гладіуса.

1.2 Розповідь вчителя

Історія меча

Гладіус був прийнятий на озброєння у Римській імперії з IV століття до н. е. по ІІ століття н. е. і був типовою холодною зброєю легіонерів. Використовувався для бою в строю. Хоча гладіусом можна було і рубати, вважалось що вбити противника можливо лише колючим ударом, і для таких ударів гладіус і був призначений. Виготовлялися гладіуси із заліза.

У ранні роки Стародавнього Риму римляни використовували мечі, подібні до давньогрецьких ксифосів. З 3 століття до Р.Х. римляни прийняли на озброєння мечі, конструкцію яких запозичили у кельтіберів та інших народів Іспанії під час Завоювання Іспанії Римом.

Поява гладіуса — довгий процес у військовій історії, якому передували різні еволюціонуючі форми меча. На формування гладіуса сильний вплив мала зброя етрусків. Носили гладіус у піхвах на перев'язі з правого боку — щоб можна було витягнути зброю, не відкриваючись щитом. У центуріонів меч висів ліворуч, оскільки ті не часто використовували щити, отже, не було потреби у носінні меча з правого боку. У вищих колах армії замість меча часто носили кинджал-пугіо (теж ліворуч).

2.2 Будова і виготовлення

Існували такі модифікації гладіуса:

«Майнцівський» гладіус

«Іспанський» гладіус

«Фулемський» гладіус

«Помпейський» гладіус

«Майнцівський» гладіус

Сучасна реконструкція «Помпейського» гладіуса

«Майнцівський» гладіус — ранній тип меча. Виготовлявся до середини І ст. н. е. Довжина меча становила 60-70 см. Таку назву він отримав на честь німецького міста Майнца, яке виросло з римського військового табору Могонтіакум/Могонціакум (Mogontiacum), заснованого близько 13 р. до н. е. Саме там були знайдені мечі подібної форми. Клинок у даного типу був ширший, ніж у іспанського гладіуса, але зберігав форму листка, і тому був лише ширшою модифікацією останнього.

«Іспанський» гладіус

Був у вжитку між 200 до н. е. до 20 до н. е. Клинок являв собою звужену форму «Майнцівського» гладіуса і мав листоподібну форму (чим був схожий на мечі етрусків) Довжина меча становила близько 75-85 см. Важив меч 900г — 1 кг. Цей тип має схожість з іберійським (іспанським) мечем, і, ймовірно, є його видозміненням, центр ваги був спрямований у бік вістря, що робило його ідеальним для важких рублячих ударів.

«Фулемський» гладіус

Перший екземпляр даного типу був знайдений у річці Темзі у лондонському районі Фулем, від чого і пішла назва меча. Датується даний тип не раніше 43 р. н. е. — періодом римської окупації Британії Авлом Платієм. Цей тип мав дедалі плавно вужчий приталений клинок та трикутне вістря, що робило зброю зручною для уколу, який був ефективний у щільному строю. Довжина — 65-70 см. Вага — 700 грамів. Цей тип вважається перехідною ланкою між «Майнцівським» гладіусом та «Помпейським» гладіусом.

«Помпейський» гладіус

«Помпейський» гладіус — пізня модифікація гладіуса. Назва походить від міста Помпеїв, де було знайдено чотири зразки даного типу, і які збереглися завдяки вулканічному попелу, який покрив ціле місто у 79 р. н. е. Був на озброєнні після 50 року н. е. Цей тип меча мав пряму форму з трикутним вістрям (дещо коротшим, ніж у «Фулемського»). Довжина меча становила 60-65 см. Через таку незначну довжину важив даний тип близько 700 грамів.

2.3  Інтеграційна частина

 

Господь у різний спосіб промовляє до людини. Увесь створений світ є  свідоцтвом могутності, величі та мудрості Бога. Господь Ісус Христос – це Слово Боже , що прийшло на землю та стало людиною. Біблія – записане Слово Господнє.

Безумовно Слово Господнє , Біблія, має надзвичайне значення в житті віруючої людини, тому невипадково його порівнюють з такими важливими речами як їжа, молоко, світло, скарб тощо.

 Але цікаво, чому Слово Боже порівнюється також і з мечем, тобто небезпечною зброєю?  Адже не всі погодяться, що меч це важлива і корисна річ. В посланні до Єфесян апостол Павло пише: “Візьміть і шолома спасіння, і меча духовного, який є Слово Боже ”(До Єфесян 6:17). Також автор послання до євреїв говорить: «Бо Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця». Євр.4:12.

Отже, чому саме меч? Спробуємо дати відповідь на це питання. Якщо взяти перший вірш, то там мова йде про воїна-християнина. Тобто, бути християнином означає бути воїном і боротися з дияволом та його слугами. Диявол не злякається звичайного меча, оскільки він духовна істота, а от меч духовний – Слово Господнє, є досить небезпечним для нього. Ми бачимо, як сам Господь Ісус використав цей меч проти диявола у пустелі, коли диявол спокушав його (Мт. 4-й розділ).

Другий вірш говорить про те, що слово Господнє «проходить… аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця». Ми бачимо що в сучасному світі люди не сприймають критику та дуже не люблять коли їм докоряють. Людям більше подобається коли інші схвалюють їхню поведінку, завжди сприймають їх такими, якими вони є, не критикують їх тощо. Але чи було Слово Боже написано тільки для нашої втіхи та схвалення? Бачимо, що ні. Інколи Слово Господнє вказує нам на наші прогріхи та недоліки, заради нашого виправлення.

Давайте звернемося до другого послання Апостола Павла  до Тимофія третій розділ вірш шістнадцять. “Усе Писання Богом натхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності”. Отже ми бачимо що Слово Боже може докоряти, щоб ми  змінювали або виправляли свою поведінку.             

Сам Ісус Христос не тільки Своїм Словом вгамовував бурю (Марка 4:38-39) , зцілював хворих, воскрешав мертвих (Івана 11:42-44), втішав , але також навчав і, навіть, докоряв. В Євангелії від Матфія у 23 розділі він звинувачує єврейських вчителів фарисеїв у лицемірстві, пихатості, марнославстві, тільки зовнішній праведності тощо.

Отже, Слово Боже може проникати, як духовний меч у душу людини та виявити чим вона насправді сповнена. Також це потужна зброя, що здатна протистояти дияволу, змінювати світогляд, характер та поведінку людини і ,навіть, цілих народів. Наш український народ після прийняття християнства також відчув благотворний вплив Слова Божого. Не випадково найдавнішими рукописними та друкованими книжками на Україні були Євангелія, Псалтир та інша християнська література.

2.4 Інструктаж учителя

Щоб не поранитися та успішно працювати в будь-якій майстерні, треба знати і виконувати правила техніки безпеки.

Дотримуватися трудової дисципліни:

а) не залишати робочого місця без дозволу вчителя;

б) не гратися інструментами;

в) не розмовляти, не заважати працювати іншим;

г) без потреби не крутити ручки і важелі верстатів, не вмикати будь-які електричні прилади без дозволу вчителя.

Доглядати за робочим місцем:

а) на робочому місці забороняється класти зайві інструменти та матеріали;

б) прибирати робоче місце треба щіткою; не можна здувати або змітати руками стружку, ошурки, тирсу.

2.5 Практична робота учнів

Діти починають роботу, учитель за потреби допомагає.

  • Вирізання меча з дошки
  • Зачищення меча від заусенців
  • Заточення меча
  • Створення гарди
  • Фарбування меча
  • Покриття ручки меча тканиною

Фізкультхвилинка

2.6 Випробування меча

Учні перевіряють ефективність меча, чи удобно ним орудувати і чи ефективне воно в бою

3. Заключна частина

3.1 Заключні питання

3.2 Прибирання робочих місць

 

docx
Додано
31 березня 2020
Переглядів
239
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку