Виховання в гуртківців ціннісного ставлення до суспільства та держави через призму виховного процесу в позашкільному навчальному закладі

 

 

 

 

 

Тема: «Виховання в гуртківців ціннісного ставлення до суспільства та держави через призму виховного процесу

в позашкільному навчальному закладі»

 

 

 

 

Сидорової Інни Анатоліївни

Керівника гуртка Комунального позашкільного

навчального закладу  «Центру дитячої та

юнацької творчості  «Дивосвіт»

Криворізької міської ради

м. Кривий Ріг, Покровський район

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП  ………………………………………………………………….………..… 3

РОЗДІЛ 1 .....ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ УЧНІВ: МЕТА, ЗАВДАННЯ ПРИНЦИПИ  ………………………………………………………...……………...4

1.1. Різновиди патріотизму  ………………………………………………………..4

1.2. Принципи виховного процесу національно - патріотичного виховання………………………………………………………………….…….......6

РОЗДІЛ 2 ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ПІДЛІТКІВ ТА ЮНАКІВ ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ПЕДАГОГОМ  ………………………………..........................8

2.1.  Показники вікових психологічних особливостей підлітків та юнаків …….8

ВИСНОВКИ …………………………………………………………………..……10

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………….……..………11

Додаток  Цикл занять «Україна – єдина країна»  …………………………..…....12

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

      Запорукою ефективності виховного процесу є органічне поєднання принципів національно-патріотичного виховання в цілісну систему, яка забезпечує досягнення відповідних результатів – міцно та органічно засвоєних загальнолюдських і українських національних цінностей.

       На основі Концепції національно-патріотичного виховання молоді в КПНЗ «Центр дитячої творчості «Дивосвіт» розроблено низку заходів на її виконання. Однією з форм роботи з національно-патріотичного виховання є цикли тематичних заходів, закладених в річному плані закладу.

        Розроблені заходи з циклу «Україна – єдина країна» сплановані та проводяться 4 рази на навчальний рік для різних вікових категорій гуртківців нашого центру. Представлений виховний захід розрахований на гуртківців молодшого шкільного віку. Оскільки у цьому віці в дітей домінує образне мислення, то найбільш характерною є така форма роботи як гра. А використання дидактичних матеріалів, підкріплених яскравою наочністю, вдало поєднується з грою і робить спілкування дітей під час заходу невимушеним, змістовним і цікавим. 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. Патріотичне виховання учнів: мета, завдання, принципи

Патріотизм (від гр. patriotes – Батьківщина) – любов до своєї Батьківщини, відданість своєму народу, гордість за свій народ, прагнення захистити його надбання, продовжити примноження його загальнолюдських і національних морально-духовних цінностей. Патріотизм проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне і що любить особистість. Як зазначав В.О. Сухомлинський, патріотизм як діяльна спрямованість свідомості, волі, почуттів діалектично пов'язаний з освіченістю, етичною, естетичною й емоційною культурою, світоглядною стійкістю, творчою працею. Виховання патріотичної свідомості, почуттів і переконань неможливо відокремити від складного цілісного процесу формування особистості [10, с. 76].

1.1. Можна виділити щонайменше три різновидності патріотизму:

Етнічний патріотизм, що ґрунтується на почутті власної причетності до свого народу, на любові до рідної культури, до власної історії тощо. Цей патріотизм започатковується природою як відчуття родовидових ознак народу, що є вродженими. Ці ознаки розвиваються повноцінно, якщо дитина виростає у національно свідомій і національно-орієнтованій сім'ї, навчається в українській школі.

Територіальний патріотизм – ґрунтується на любові до того місця на землі, до місцевості, ландшафту, клімату тощо, де людина народилася. На думку Г. Ващенка, є всі підстави вважати, що любов до рідного краю, в першу чергу, заснована на ранніх дитячих переживаннях, захопленнях. Для людини, як, зрештою, і для деяких інших живих істот, рідним стає все те, що вона сприймає найперше, найраніше.

Державницький патріотизм. Якщо остаточною метою нації є побудова власної держави – її державне самовизначення, то головною метою виховання є розвиток у наших дітях державницького світогляду і державницького почуття – того вищого патріотизму, який ґрунтується на державній ідеології й пов'язується з поняттям громадянськості. Різні люди і різні народності на нашій землі йдуть до цього патріотизму різними дорогами, але приходять до спільного. В ідеалі – до нього повинні вести й етнічний та територіальний чинники, хоча етнічний патріотизм має тут значення вирішальне.

Сучасне розуміння патріотизму характеризується різноманітністю і неоднозначністю. Багато в чому воно пояснюється складною природою даного явища, багатим його змістом і розмаїттям форм прояву. Крім того, проблема патріотизму розглядається різними дослідниками в різних історичних, соціально-економічних і політичних умовах, залежно від особистої позиції, відношення до своєї Вітчизни, від використання різних сфер знань та інше.

Нація приходить до свого самоусвідомлення на основі віри в національні ідеали. Головним для нас є ідеал України – образ досконалого державного буття, який об'єднує українців.

В усі часи українська ідея була для нашого народу інтегруючою силою. Вона спонукала козаків до подвигів та до великої жертовності, гартувала волю і шліфувала світогляд наступних поколінь борців за нашу свободу, зокрема, в часи світових воєн, коли воскресала надія на визволення.

Українська ідея завжди була цілющим джерелом для нашої культури, мови, звичаїв. Саме її стійкість спонукала чужинців визнавати нас і устами Вольтера сказати: "Україна завжди змагала до незалежності".

Національна ідея в своїх загальних вимірах постає як синтез національних цінностей і опредмечується в кодексах (наприклад, "Декалог націоналіста" та ін.), культурі та в світогляді українського народу.

Нарешті, вона може розглядатися як на національно-етнічному, так і на державному рівнях. І хоч ці рівні протиставляти не можна, все ж є підстави сподіватися, що вона матиме вирішальне історичне значення саме на рівні державності. Ось чому головним завданням сучасного українського виховання в цій ділянці є сприяти становленню в дитини державницького світогляду і громадянського патріотизму [3, с.55].

1.2. Держава, спираючись на формування високої правосвідомості підростаючих громадян, створює умови для соціального становлення та розвитку молоді, які ґрунтуються на визначених Законом України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" принципах:

1) поваги до загальнолюдських цінностей, прав людини і народів, історичних, культурних, національних особливостей України, її природи;

2) безпосередньої участі молоді у формуванні й реалізації політики та програм, що стосуються суспільства взагалі та молоді зокрема;

3) врахування потреб молоді, співвіднесення їхньої реалізації з економічними можливостями держави;

4) доступності для кожного молодого громадянина соціальних послуг і рівності правових гарантій;

5) відповідальності держави за створення умов щодо саморозвитку і самореалізації молоді;

6) єдності зусиль держави, всіх верств суспільства, політичних і громадських організацій, підприємств, організацій, установ та громадян у справі соціального становлення та розвитку молоді;

7) відповідальності кожного молодого громадянина перед суспільством і державою за дотримання Конституції та законодавства України. Формування правосвідомості тісно пов'язане з формуванням політичної культури [15, с. 69].

Здійснення патріотичного виховання ґрунтується на сукупності принципів, які відображають загальні закономірності і принципи виховного процесу і специфіку патріотичного виховання підлітків в загальноосвітній школі. До їх числа відносяться: 

1. обумовленість патріотичного виховання розвитком суспільства і подіями, що відбуваються в ньому; 

2. обумовленість змісту, форм і методів, засобів і прийомів патріотичного виховання віковими і індивідуальними особливостями учнів; 

3. діалектична єдність і органічний зв'язок між учбовим матеріалом і змістом позакласних і позашкільних заходів; 

4. інтеграція патріотичного виховання з іншими напрямами виховної роботи;

5. спирання на нові концепції організації і здійснення учбово-виховного процесу і на нове розуміння основних педагогічних понять; 

6. спирання на позитивне в особі вихованця і створення сприятливої психологічної атмосфери в процесі педагогічної взаємодії;

7. координація взаємодії школи, сім'ї і громадськості в системі патріотичного виховання. 

В арсеналі діяльності з патріотичного виховання підростаючого покоління є багато засобів і методів впливу. Однак головне – це включення кожної особистості в конкретну діяльність з творення й примноження багатства і краси своєї Вітчизни. [10, с. 48]

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. Вікові особливості підлітків та юнаків та їх застосування педагогом

 

Виховання патріотизму в закладі, гуртку має величезне значення, оскільки мова йде про долі сьогоднішнього і майбутнього поколінь, оскільки наші молоді сучасники повинні не тільки володіти належним об'ємом знань, але вони повинні стати зрілими духовно і інтелектуально.

Матеріалізм продовжує все більше панувати над суспільством і людиною, витісняючи найважливіші проблеми виховання, що приводить до життєвих суперечок. Звідси – гостра необхідність у вихованні патріотизму підлітків та юнаків, що на основі позакласної роботи виховуватиме в молодому поколінні якості, що у всі часи відрізняли український характер: доброта, відвертість, гідність, співчуття, благородство.

У психології інколи забувають про психологічні особливості підлітків, констатують тільки фонд наявних психологічних проявів. Звідси виникає безліч непорозумінь, помилок при використанні вчителем психологічних даних про учнів. От чому вчителеві потрібно розумно застосовувати знання про психологічні особливості підлітків та юнаків, враховувати їх у педагогічному процесі, інакше він може потрапити в скрутне становище, коли дані психології "не спрацьовують", більше того, протидіють ситуації реальної поведінки учнів.

Вікові психологічні особливості не догма, а тільки орієнтир для більш чіткої та суворої думки педагога про своїх учнів. Вікові психологічні особливості підлітків та юнаків залежать від попереднього психічного розвитку підлітків, від їх готовності до сприйняття виховних дій дорослих.

2.1. Приведемо тут найбільш типові показники вікових психологічних особливостей підлітків та юнаків, що зустрічаються:

- моторна активність;

- сенсорно-перцептивна активність (здатність і потреба в сенсорних нових враженнях, їх відтворенні, збереженні);

- інтелектуально-вольова активність (інтелектуальна ініціативність, допитливість, інтерес до виявлення зв'язків, причинно-наслідкових відносин, об'єктивування і відтворення "важких" ситуацій, виділення себе і поля дії і так далі);

- мотивація і емоційно-виразна активність (соціальний діапазон життєвих мотивів, здатність їх до емоційно-виразного виявлення, "позначення", символізування, комбінаторики, заміщення);

- здібність (її міра) до включення всіх цих форм психічної активності в реальну соціальну діяльність, поведінку, спілкування в ім'я їх ефективної побудови, регулювання і соціальної оцінки.

Перші чотири показники зароджуються і природно виявляються в "самодіяльності" дітей цього віку. Останній показник є найбільш складним, інтегральним. Він визначає в психологічному сенсі позицію підлітка та юнака вже як дорослого, діяльність якого характеризується всіма основними рисами суспільно-корисної діяльності. Виховання цієї здатності через негативну оцінку, осудження веде до порушення спадковості з попереднім психічним розвитком. Навпаки, виховання здібності до цільової регуляції діяльності через заохочення, позитивну оцінку успіхів підлітків та юнаків зберігає багатство попередніх досягнень психічного розвитку молодших школярів. Дії відповідно до необхідного результату формують у підлітків та юнаків такі якості, стійкість поведінки, здібність до мобілізації, до дії з урахуванням чинника часу, до регуляції своїх станів відповідно до результату, що досягається. Школа покликана піклуватися про формування психології дитини, у вихованні її в дусі терпимості і братської любові до людей, школа зобов'язана навчити молодих людей умінню розрізняти добро і зло. Патріотичне виховання повинне гармонійно поєднуватися із залученням учнів до кращих досягнень світової цивілізації. Дана система повинна сприяти виробленню патріотичного мислення, прихильності до своєї національної спадщині і усвідомленню його ролі і місця в світовому духовному розвитку, також пошані і відвертості до всіх інших систем і традицій. Тільки глибока і усвідомлена любов до своєї спадщини спонукає людину з повагою ставитися до почуттів інших, бути не байдужим до трагедій Вітчизни і народу.

ВИСНОВОК

Патріотичне виховання повинне гармонійно поєднуватися із залученням учнів до кращих досягнень світової цивілізації. Дана система повинна сприяти виробленню наступного мислення, прихильності своїй національній спадщині і усвідомленню його ролі і місця в світовому духовному розвитку, також пошані і відкритості до всіх інших систем і традицій. Тільки глибока і усвідомлена любов до своєї спадщини спонукає людину з повагою відноситися до відчуттів інших, бути небайдужим до трагедій Вітчизни і народу.

       Виховний захід з циклу «Україна – єдина країна» різноплановий за видами діяльності. В достатній мірі використані наочні та дидактичні матеріали. Гуртківці мали змогу показати свої знання про Україну, прийняти участь у декорі національного вбрання, складанні пазлу.

      Зміна видів діяльності зробила захід цікавим і достатньо інформативним для гуртківців молодшого шкільного віку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Чи вважаєте Ви себе патріотом України? [Електрон. ресурс] //Центр Разумкова [веб-сайт] - Режим доступу: http://www.uceps.org/ukr/poll.php?poll_id=399 

2. Сорока Г.І.  „Річний цикл шкільний світ” навчально-методичний посібник для вчителів, класних керівників слухачів ІПО - Харків: НМЦ „СД” 2009.

3. Росіцька І.В., Росіцький Р.П. Сьогодніі свято! Нестандартні виховні заходи Частина V. – Тернопіль: Мандрівець, 2006 р.

4. Вікіпедія (Електронний ресурс) – режим доступу https://uk.wikipedia.org/wiki/Головна_сторінка

5. Кузьмінський А.І. Педагогіка у запитаннях і відповідях. Київ, 2005. – 486 c.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Цикл «Україна -  єдина країна»

 

 

   Заняття 1.       

«Шлях до незалежності»

Мета: поглибити знання учнів про нашу державу – Україну; формувати

національну свідомість школярів; розвивати пізнавальні інтереси учнів;

виховувати любов до рідного краю, повагу до його історичного  минулого і сучасного, шанобливе ставлення до символів держави.

 

Обладнання: Конституція України, плакати із зображенням  Державного  Прапору України, Державного Герба України

 

Хід заняття

 

Живи, Україно! Живи для краси,

для сили, для правди, для волі!

Сьогодні я пропоную вам видати нашу власну газету, газету трохи незвичайну — живу. Ви самі станете її видавцями. (На дошку прикріплюється аркуш ватману, на якому протягом уроку будуть з’являтися сторінки газети). Тема нашої газети записана на ватмані. Отже, за справу!

Основна частина

Ведучий:  Видавати газету – це важка справа. Головне в газеті що? Правильно, це передова стаття. Отже, відкриваємо першу сторінку нашої газети.

1.Перша сторінка (Додаток №1)

 

 

Шлях до незалежності

    Діти, дивіться, яка у нас гарна передова стаття. Але, що ж це трапилося? Уявляєте, коли стаття була відправлена на друкування, виявилося, що в ній пропущені слова. Треба рятувати ситуацію. Допоможете?

Робота в парах. Вправа «Коректор»(«реставрація» пошкодженого тексту).

Молодці! Дуже д0,обре, нарешті, перша сторінка готова! (відреставрований текст прикріпляється до ватману на дошці)

2. Друга сторінка (Додаток №2)

Ведучий:Вже 20 років Україна — незалежна самостійна держава. У нас є свій прапор, герб, гімн і, звичайно, Конституція. А це і буде нашою другою сторінкою.  Ваше завдання прочитати вірша про наші державні символи.

Гра «Розсипанка»

Небеса блакитні сяють з глибини,

А пшеничні й житня мерехтять лани.

Прапор наш, як літо,  в сонці майорить –

По долині – жито, по горі блакить.

3.Третя сторінка (Додаток №3)

Ведучий: Ще наша держава славиться своїми вишиванками. Про них ми і розкажемо на третій сторінці нашої газети. Але візерунок розсипався і нам з вами потрібно його відновити.

Гра «Склади візерунок»

4. Четверта сторінка (Додаток №4)

Ведучий:От і закрито ще одну сторінку нашої газети, залишилася остання сторінка. За традицією це розважальна сторінка. На ній звичайно друкуються кросворди, тести, анкети. А ми з вами розкажемо цікаві факти про нашу державу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Заняття 2.   

«Допитливі малята хочуть все про Україну знати»

Мета: Учити розуміти та поважати споконвічні традиції, звичаї, символи українського народу. Формувати узагальнені уявлення про країни – сусіди України, сторони світу, національні  символи, пам’ятки архітектури України та Києва, найбільші міста України та їх герби.Розвивати інтерес до історії рідного краю та прагнення бути свідомими патріотами свого народу. Вправляти в умінні планувати й контролювати свої дії під час виконання роботи у колективі.Виховувати почуття приналежності до свого народу його духовної і матеріальної культури. 

Обладнання: карта України, ватман для наклеювання національних символів, зображення національних символів України, назви країн – сусідів України та сторін світу, назви міст та зображення їх гербів.

Хід заняття

- Україна - це Батьківщина. Це найкраще і найдорожче місце на землі. Україна – країна з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею і мудрими талановитими людьми.

А тепер ми трішки пограємо.  Погляньте, у нас є перше запитання.

На екрані з’являється слайд з запитанням: «Країни – сусіди України на Півдні, Півночі, Сході та Заході»

Діти обирають назви країн: Росія , Білорусія, Польща, Угорщина,Румунія, Словаччина, Молдова та розміщують їх на карті у відповідному місці. )

-Ну що, діти, справилися із завданням? (відповіді дітей. Вихователь спонукає до повних відповідей. Наприклад: «Зі сходу, сусідом України є Словаччина)

• У нас уже з’явилося і друге запитання.

( На екрані з’являється слайд з запитанням :«Найбільші міста України»)

(Діти беруть назви міст та зображення їхніх гербів)

• У вас в руках  назви міст з гербами цих міст. Ваше завдання – розмістити пару на карті.

         (У ході виконання  завдання ставляться запитання.  Наприклад: «-  Чому на гербі міста Чернігів зображений чорний орел?»  Діти наклеюють назви міст  на карту України)

А як називається місто в якому ми живемо? (Відповідь дітей) 

• І знову запитання     ( На екрані з’являється слайд з запитанням: «Національні символи України»)
• Я сподіваюся ми знаємо відповідь і на це запитання?( діти  дають визначення поняттю «національні символи», після цього обирають лише вірні відповіді, пояснюють їх і розміщують на ватмані)
• А чи знає хтось легенду про один з національних символів?

( Попередньо з одним із вихованців вивчається легенда, щоб інші діти не знали. Дитина розповідає легенду  про лелеку.).

• А на закінчення давайте складемо пазл і подивимося, що ми отримали.

 

 

 

 

 

 

 

Заняття 3  

«Національний одяг»

Мета: Закріпити знання дітей про Україну, її державні символи, ознайомити  із народними символами країни. Розвивати діалогічне та монологічне мовлення, увагу, пізнавальний інтерес до народних символів. Виховувати у дітей глибокі почуття любові до Батьківщини, її культури та традицій, пробуджувати інтерес до історії виникнення народних символів країни.

Обладнання: Ляльки одягнені в українські національні костюми, дидактичні картинки з народними символами, трафарети пелюсток соняшника, кольорові олівці, клейстер; українські національні костюми за кількістю хлопчиків і дівчаток; лялька-дівчинка та лялька хлопчик в українському національному вбранні; готові форми для викладання геометричних та рослинних орнаментів; готові форми українського національного одягу для хлопчика і дівчинки (сорочки, шаровари, віночок, чоботи, спідничка, пояс);

Хід заняття

1.         Активізація опорних знань:

•             Як називається один із найдавніших та найбільш поширених видів народної творчості українців? (Вишивка).
•             Які символи використовувалися у вишиванні? (Геометричні фігури, рослини, тварини).
•             На чому вишивали наші предки? (На рушниках, скатертинах, сорочках, серветках).

•             Зараз ми з вами пограємо в гру яка називається «Так чи ні», Я буду вам задавати питання, а ви будете відповідати на них.

Гра «Так-Ні»

- Українська сорочка  вишита, тоненька, лляна, біла

- Українські шаровари  широкі, червоні, просторі, великі, українські

- Українська спідничка невеличка, яскрава, зручна, синя, пряма, вишита

- Український пояс чоловічий, широкий, міцний, довгий, ошатний

- Українські чобітки червоні, міцні, високі, невисокі, зручні

- Український віночок різнокольоровий, гарний, квітучий, новий, барвистий

 - Молодці, малята! А зараз ми з вами трішки відпочинемо.

•             Дидактична гра: «Одягни дівчинку – українку, хлопчика – українця».(додаток № 1)

Мета: перевірити та закріпити знання дітей про особливості національного одягу українського народу; розвивати наполегливість, уважність, вміння спів ставляти побачене із відповідними зображеннями; виховувати повагу та інтерес до національних традицій.

Обладнання: дві ляльки зображення національного та сучасного одягу.

Хід гри:

Вихователь демонструє дітям ляльок і пропонує одягти їх у національний одяг, такий який ми всі бачили на виставці.Діти по черзі підходять до ляльок, обирають частину одягу, називають її та одягають на ляльку.

Ведучий:
      Ось ми з вами вже в крамничці. Давайте роздивимось вітрину. Хто меніназве який одяг тут є? (сорочка –вишиванка жіноча, спідничка, фартух,шаровари, сорочка- вишиванка чоловіча, пояс, чоботи і тд).

Діти: різні квіти, пелюстки, листячко, калина,стеблинки.

Ведучий: А чи знаєте ви , що означають квіти на вишиванці?

Калина – символ краси і дівочої вроди.

Мак –символ суму та печалі;

Барвінок –  символ життя;

Троянда – символ любові;

Квіти мальви , льону –  означають рідну домівк

Діти, ви звернули увагу, що одяг, який ми підібрали лялькам, якийсь буденний, не святковий? Як ми можемо його прикрасити? (можна вишити, можна домалювати, можна наклеїти візерунки тощо)

Діти, а чи знаєте ви , що означають кольори на вишиванці? Ні? То послухайте мене, будь ласка!
Кожен колір має свою мову:

червоний колір  означає символ любові і щирості;

синій колір – символ неба, сили і здоров’я;

жовтий колір – символ сонця і хліба;

зелений колір – символ життя, рослинного світу.

•             Зверніть, будь ласка, увагу, що орнаменти на вишиванках різні:геометричні і рослинні. Що на рослинних орнаментах зображено?

Самостійна робота дітей за столами(додаток №2)

Діти з готових форм викладають орнаменти на одязі ляльок.

Ведучий: Наші бабусі досі пам’ятають багато секретів давнього ремесла. Наприклад, фарбували нитки для вишивання колись лише природними барвниками. Брали те, що було під рукою: кору, коріння, листя і квіти. Цікаво, що для закріплення кольору нитки запікали у житньому тісті – так вони не втрачали забарвлення протягом десятиліть. Дивовижно, та українським майстриням відомо близько 250 видів вишивальних швів, які базуються на 20 техніках.

 

Заняття 4

« Герої живуть поруч»

Мета: виховувати глибокі патріотичні почуття, причетність і відповідальність за все, що  відбувається в країні, вдячність тим, хто віддав за неї життя; формувати активну громадянську позицію школярів щодо єдиної, цілісної держави та захисту її кордонів, повагу, толерантність до інших   народів, віру в краще майбутнє України.

Наочне оформлення: національна  символіка: Державний  Прапор, вишиті рушники. Малюнки дітей.
Музичне оформлення: пісня «Україна» музика і слова Т. Петриненка; відеокліпи «Любіть Україну!Вона єдина», «Я волонтер», «Україна»
Технічні засоби: мультимедійна установка.

Хід заходу:
( Звучить пісня   Т. Петриненко « Україна»).
Демонстрація відеокліпу «Україна».

Ведуча:
 Сьогодні наш захід присвячений воїнам, які захищають незалежність нашої держави.  З березня 2014 року наша країна  знаходиться в стані неоголошеної війни. Багато страждань випало на долю нашого народу за цей час, але він проявив свій незламний дух.  Сьогодні на Сході України йдуть військові дії, точаться криваві бої.  Там вирішується доля і майбутнє України. Весь народ нашої держави об‘єднався нині проти агресора.  Сили АТО намагаються протистояти терористам. На полі битви – захисники, воїни.
Вони мужні, сміливі, хоробрі. Не шкодуючи власного життя, захищають неньку Україну. Це  бійці, що зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України, лікарі, які в мирний час повертають поранених в АТО з того світу, волонтери, на плечах яких тримається наша армія.

(Перегляд відеофільму. «Я волонтер» з  участю криворізької волонтерки Надіі Градченко (39 жіноча сотня)
Виступ гості Надії Градченко
Ведуча:Багато синів, наших земляків, пішли виконувати свій обов’язок  перед  Батьківщиною.  Вони з гідністю несли і несуть бойову службу в лавах Збройних Сил України.

(Виховнка гуртка «Папірус» Дарина Дмітрієва читає вірш «Повертайтесь живими»).

Повертайтеся живими!
Молитися я не втомлюся
За Україну і за Вас.
Вам до землі я поклонюся,
солдати, Ви - це все для нас.
Спасибі, що ходжу до школи,
а не шукаю укриття.
Спасибі вам за спокій вдома,
просто спасибі за життя.
Для нас немає тут загрози:
тут тиша, мир, а там - війна...
І біль, і страх, і сум, і сльози,
смерть, жах, скалічене життя.
Лиш три години розділяють
Вас від домівки і родин,
що щиро люблять і чекають
своїх синів, батьків, дідів.
Я б і сама пішла служити,
шкода, що не беруть дівчат,
тож залишається молитись
За Ваші, воїни, життя.

(Перегляд відеокліпу «Повертайтесь живими»)

Ведуча:В результаті бойових дій за даними ООН на квітень 2015 року в Україні загинули понад 6 116 людей, ще 15 тисяч 474 людини отримали поранення. Солдати добровольчих загонів та регулярної армії віддали життя за кожного з нас!
Саме в ці дні вирішується доля країни, і кожен її громадянин може зробити свій внесок в боротьбу за мир. Самий простий спосіб – підтримати українську армію.
Наш навчальний заклад  не залишився осторонь тих непростих подій, що відбуваються у нашій державі. Постійно  проходять акції «Лист пораненому», «Лист воїну АТО», «Діти – воїнам АТО». Учні  написали тисячі листів, збирали теплий одяг, гроші, продукти для воїнів АТО та пораненим бійцям у шпиталь.
Сьогодні нам треба гартуватися, допомагати один одному .Україна – мирна держава, українці – толерантні, ввічливі люди, які з повагою ставляться до кожної нації  і мови.  Ми – єдина Україна!
Ми знаємо, що ми – єдині, що перемога буде за нами. Єдина Україна – іншого шляху у нас немає.
(Перегляд відео кліпу «Любіть Україну!Вона єдина»)