Ю. В. Бондарчук
студентка 6 курсу
Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії
ВИХОВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ
НА ЦІННОСТЯХ
У статті висвітлено основи ціннісного підходу до визначення змісту виховання, побудови процесу виховання здобувачів початкової освіти на цінностях у Новій українській школі, створення програми виховання завдяки певним практикам та педагогічним стратегіям.
Ключові слова: цінності, програма виховання, спільні цінності, виховний процес
Постановка проблеми. Навчання на основі цінностей стає дедалі актуальнішим, бо Нова українська школа розбудовується завдяки їм. Вона формує в здобувачів початкової освіти ціннісні ставлення і судження, які слугують основою для подальшого щасливого життя та успішної взаємодії з суспільством. Загальнолюдські цінності не є вродженими, вони набуваються в процесі виховання.
У зв’язку з цим особливого значення набуває проблема забезпечення виховання учнів на основі формування цінностей.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблему виховання особистості на цінностях широко досліджують науковці та практики. Так, О. Вишневський виділяє актуальні питання сучасної української освіти та змісту виховання на цінностях [1], О. Савченко окреслює виховний потенціал початкової освіти [2], О. Сухомлинська розкриває загальні тенденції, індивідуальний пошук духовно-морального виховання на основі християнських та моральних цінностей [3], А. Гжегорчик робить спробу змістового опису світу цінностей та його етичних наслідків [4]. Цілісну концепцію ціннісно-смислового змісту виховання в Україні розвинули І. Бех, К. Журба. С. Кириленко, Л. Корецька, І. Шкільна [5].
Однак, не зважаючи на дослідження науковців, питання наскрізного виховання цінностей в українській науці залишається малодослідженим, тому потребує вдосконалення й упровадження в інноваційному освітньому середовищі Нової української школи.
Мета статті – висвітлити основні практики та педагогічні стратегії виховання здобувачів початкової освіти на цінностях у Новій українській школі.
Виклад основного матеріалу. Законом України «Про освіту» запроваджене поняття “освіта”, “освітній процес” в їх сучасному розумінні, що охоплює навчання, виховання і розвиток.
Сучасне виховання, що здійснюється в системі освіти, зорієнтоване на створення в закладах загальної середньої освіти соціально-педагогічних умов для формування та розвитку духовності зростаючої особистості на основі загальнолюдських і національних цінностей, надання допомоги у життєвому самовизначенні, громадянській і професійній компетентності та цілісній самореалізації. Духовно-моральне виховання в цьому значенні виступає основою виховання особистості та впливає на досягнення його головної мети.
Цінність - будь-яке матеріальне або ідеальне явище, яке має значення для людини чи суспільства, заради якого вона діє, витрачає сили, час, гроші, здоров'я тощо, заради якого вона живе.
Цінність - властивість того чи іншого предмета, явища задовольняти потреби, бажання, інтереси соціального суб'єкта (індивіда, групи людей суспільства) [6].
Нова українська школа у своїй концептуальній основі опирається на гармонійне і всебічне виховання. Провідною метою виховання в освітньому просторі НУШ є розвиток духовно-моральної особистості, здатної бути повноцінним суб’єктом суспільно-значущих соціальних взаємин, а цінності, на наше глибоке переконання, мають стати життєвими й особистими смислами зростання особистості учня. Для виховання важливою є наскрізна дія визначення внутрішньої потреби плекати потребу української ідентичності та втілення ролі відповідального громадянина-патріота, сина, дочки, товариша, учня тощо. Виховання в цьому значенні - це цілісний, постійний і наскрізний процес формування духовно-моральної особистості та розвитку в неї таких рис характеру та якостей, що необхідні самій особистості.
Як свідчить теорія сучасної української педагогіки, основою будь-якого виховання є цінності, і саме за цінностями визначається його зміст та виховні норми, еталони, досвід, практика. Під їх впливом формується світ цінностей особистості. Сучасна українська педагогіка опирається на системно-ціннісний підхід до визначення змісту виховання, що ґрунтується на ієрархізмі цінностей національного, громадянського, сімейного, валео-екологічного, духовного та іншого виховання [1, с. 53–56].
Навчання з формуванням цінностей та виховання особистості дитини здійснюється завдяки певним практикам та педагогічним стратегіям:
1. Ефективна взаємодія однолітків. Дітям потрібно вчитися будувати ефективні відносини з однокласниками, вчителями та іншими людьми, бо якщо зараз їм в цьому допомагають вчителі та батьки, то в дорослому віці необхідно буде самостійно будувати нормальні відносини з іншими. Тому цю практику взаємодії з людьми потрібно впроваджувати ще в школі. На даний момент школи активно впроваджують навчання в групах - так зване кооперативне навчання. Якщо учнів об’єднувати у групи та давати завдання, де в них буде спільна ціль, то тоді це буде сприяти виробленню таких навичок, як вміння домовлятися, йти на компроміси, де потрібно, відстоювати свою позицію, створювати спільну навчальну стратегію та зосереджуватися на цінностях, які важливі усім учасникам групи.
Щоб зрозуміти цінності суспільства, необхідно проводити дискусії на морально-етичні теми. Це також допоможе порівняти свої цінності з цінностями суспільства.
2. Допомога іншим. Вчителі мають навчати дітей не бути байдужими та допомагати іншим. Завдяки цьому розвиваються моральні цінності, чесноти та звички. Щоб діти хотіли допомагати іншим, потрібно давати їм хороший приклад. Це має робити людина, яка є лідером для дитини. Можуть бути як і батьки, так і вчителі. А ще в приклад можна ставити однокласників, які зробити якусь добру справу.
Необхідно хвалити дитину за хороші вчинки. Це буде її надихати та мотивувати допомагати іншим. Допомога іншим – це не тільки допомога однокласникам чи старшим людям, а й також допомога тваринам. Вчитель має розвивати любов до братів наших менших, почуття обов’язку перед ними, бо ми відповідальні за тих, кого приручили.
3. Дисципліна розвитку. В кожного учня свій характер, тим темпераменту. Від цього залежить, як дитина буде себе поводити з іншими. Вчитель повинен навчити учнів як правильно себе поводити в школі та за її межами, щоб запобігти небажаній поведінці та, відповідно, незручним ситуаціям.
Дисципліна розвитку фокусується на побудові стосунків, дискусіях про поведінку та її наслідки, запобіганні і реагуванні на недоречну, небажану поведінку. Для ефективності такого виховання можна наводити учням різноманітні приклади з життя інших людей, де вони себе вели недоречно, запропонувати учням уявити себе на місці тієї людини та обговорити з учнями, як вони себе відчували б у цій ситуації. Вже від їхніх відповідей будуть залежати подальші кроки вчителя, бо він почує думки учнів та буде знати, як з ними працювати.
4. Наставництво (менторство). Наставниками (менторами) можуть бути як вчителі, так й інші учні. Спочатку ментор, тобто вчитель, може бути прикладом для учнів, а вже потім самі ж учні спробують себе на місці вчителя. Це дуже цікава стратегія, бо завдяки ній учні можуть розкрити свої таланти, показати себе, реалізувати свої навчальні цілі.
5. Особистість у центрі уваги. Дуже часто вчителі роблять одну і ту ж помилку – порівнюють учнів, виділяють для себе найулюбленіших, до яких потім прирівнюють решту. Навіть якщо вчитель не озвучує свою таку думку, то підсвідомо діти все відчувають, бачать це через певні дії вчителя, ставлення його до одних та інших учнів. Тому варто забути про таке порівняння, бо кожна дитина – це особистість, яка має свої риси характеру, різну успішність у навчанні.
Вчитель повинен знайти до кожного учня індивідуальний підхід, щоб ефективність навчання була максимально високою. Коли учнів не порівнюють один з одним, а допомагають знати свої сильні та слабкі сторони, при цьому не принижуючи учня, тоді дитина відчує свою цінність та буде старатись виправити свої помилки, щоб досягти певних освітніх цілей.
6. Трикутник «школа-батьки-учень». Між родиною учня постійно має відбуватися взаємодія. Вчитель може залучати батьків для того, щоб ефективність навчання була більшою. Також батьки можуть бути партнерами зі школою, педагогічним колективом для реалізації певних завдань.
Важливо побудувати у Новій українській школі наскрізний виховний процес, що формує і розвиває цінності, закладені у нормативних документах про освіту та у постулатах українського суспільства і держави, європейського освітнього простору.
У цілому перед освітою вимальовується новий зміст виховання, який у освітньому процесі конкретного закладу освіти оформляється у послідовну педагогічну систему, яка вимагає спеціально створених умов для досягнення виховної мети і завдань та наповнення цілеспрямованою діяльністю. Цей новий зміст виховання необхідно не тільки окреслити, а й оформити, укласти у програму для досягнення мети Нової української школи - виховання на цінностях свідомого патріота, активну людину-громадянина, творчу особистість, а також створити відповідне науково-методичне забезпечення, як це відбувається для пілотування Нової української школи.
Програма виховання – це осмислений, відібраний та оформлений зміст виховання, окреслене поле діяльності, оформлене точними положеннями, практичне втілення яких забезпечує очікуваний результат [7, с. 437].
За наявності основного змісту виховання заклади освіти, органи управління освітою та науково-методичного забезпечення розвитку освіти визначають виховну програму для окремого закладу чи освіти регіону в цілому. Для її створення і реалізації можна використати різні варіанти й підходи, наприклад:
- виховна програма складається на основі осмислення змісту виховання, розділи якої відображають виокремлені найвищі цінності;
- виховна програма доповнюється віковими модифікаціями, орієнтуючись як на загальну програму, так і на завдання-домінанти;
- виховна програма складається поетапно, зміст виховання розбивається на розділи за віковими періодами шкільного життя [7, с. 438–439].
Для створення програми виховання на спільних цінностях у закладі освіти інструментально слід ви- значити та обґрунтувати не надто велику їх кількість за допомогою діагностики важливості певних груп цінностей для освітнього процесу. Тобто, необхідно виділити 7-9 наскрізних цінностей, які повністю охоплюють освітній процес, увесь простір життєдіяльності особистості та узгоджуються із настановам щодо виховання у Новій українській школі.
Для наскрізного виховання цінностей важливо також те, що цінності за своєю природою мають спільні та відмінні смисли, зокрема одна цінність може реалізовуватись через іншу. Таким чином, без цінностей як внутрішнього ідейного смислу особистість не відчуває своєї цілісності, не може керувати задоволенням своїх духовних і емоційних потреб, тобто не може творити себе.
Цінності є орієнтиром, який допомагає особистості не збитися із життєвого шляху, а наскрізне виховання цінностей - це адаптивний механізм здійснення соціального замовлення для виховання, в основу змісту якого в конкретному закладі освіти покладаються спільні цінності [8].
Висновки та перспективи подальших розвідок. Аналіз педагогічної літератури та джерел допомагає зробити висновок, що виховання здобувачів початкової освіти на цінностях – це важлива складова Нової української школи.
В кожному закладі можливо створити систему цінностей, яка закладається у програму виховання на спільних цінностях з урахуванням поданої у програмних документах ціннісно-смислової характеристики ключових компетентностей та пошуку із педагогами закладів освіти ціннісного потенціалу предметних компетентностей.
Навчання з формуванням цінностей допомагає учням виявити особисті переваги, приховані таланти та реалізовувати власні навчальні ідеї. Навчаючись цінностям як особистісним та соціально значущим смислам, нормам людського існування, учні проявлятимуть справедливу поведінку, дружні відносини, позитивні судження, доброчесні вчинки, активні дії. Таке виховання допоможе учням стати успішними людьми, повноцінними господарями власного життя.
Подальші дослідження планується провести у напрямку більш досконалого вивчення питання виховання здобувачів початкової освіти на цінностях у Новій українській школі.
ЛІТЕРАТУРА
1. Вишневський О. На шляху реформ. Актуальні питання сучасної української освіти та змісту вихо- вання. Вибрані науково-публіцистичні праці / О. Ви- шневський. – Дрогобич : Коло, 2005. – 176 с.
2. Савченко О. Я. Виховний потенціал початкової освіти : [посіб. для вчителів і методистів почат. навч.] / О. Я. Савченко. – Вид. 2-ге, доп. і перероб. – К. : [Видав. Богданова А. М.], 2009. – 225 с.
3. Сухомлинська О. В. Духовно-моральне виховання дітей та молоді: загальні тенденції й індивіду- альний пошук / О. В. Сухомлинська. – Київ, 2006. – 43 с.
4. Гжегорчик А. Спроба змістового опису світу цінностей та її етичні наслідки / А. Гжегорчик // Філо- софія освіти. – 2017. – № 2. – С. 115–152. URL: http:// nbuv.gov.ua/UJRN/PhilEdu_2017_2_9 (дата звернення: 18.04.2022).
5. Програма «Нова українська школа» у поступі до цінностей. URL: https://ipv.org.ua/prohrama-nova- ukrainska-shkola/ (дата звернення: 18.04.2022).
6. Презентація на тему: "Виховання на цінностях – як один з ключових компонентів формування Нової української школи: від теорії до практики". URL: https://naurok.com.ua/prezentaciya-na-temu-vihovannya-na-cinnostyah-yak-odin-z-klyuchovih-komponentiv-formuvannya-novo-ukra-nsko-shkoli-vid-teori-do-praktiki-219043.html (дата звернення: 18.04.2022).
7. Підкасистий П. І. Педагогіка : навч. посіб. для студ. пед. вузів і пед. коледжів. – М. : Педагогічне то- вариство Росії, 1998. – 640 с.
8. Виховання особистості. Позашкільна освіта. URL: https://journals. indexcopernicus.com/api/file/viewByFileId/1052136.pdf
(дата звернення: 18.04.2022).