Виховна година Андріївські вечорниці

Тема: Андріївські вечорниці.

Мета: Залучення учнів до нетлінних скарбів народної творчості;

Ознайомлення з народними традиціями, звичаями;

Прищеплення любові до духовних оберегів, пам'яток української культури.

навчально-розвивальна:  

збагатити знання учнів про давні традиції українського народу, ознайомити дітей з традиційним проведенням Андріївських вечорниць та обрядами пов’язаними з ними: обрядами ворожіння й  кусання калити, вчити розуміти значущість того, що створено народом;

виховна:  

виховувати в учнів любов до рідної землі, повагу та любов до традицій рідного народу, до української народної пісні,народної творчості, до краси і гармонії навколишнього світуінтерес до вивчення минулого рідного краю, прагнення зберегти народні звичаї та обряди, знати і передавати кращі народні надбання, берегти і шанувати історію своєї держави, свою національну сутність;

розвивальна:

сприяти розвиткові творчих здібностей дітей, артистичність, викликати бажання берегти свою національну культуру; розвивати комунікативну, інформаційну компетентності та компетентність творчої діяльності.

 

Оформлення: інтер’єр селянської хати, лави півколом, застелені килимами, на столі скатертина, збоку – піч, лопата, глиняний посуд та макітра;рушники на стінах, на дошці рушники, розтяжка, килим старовинний, подушки.

 

Хід заняття:

Звучить пісня «Ой зелене жито, зелене…» . на фоні музики слова.

Вчитель: Україна! Найкращий куточок землі. Але найбільше її багатство -  народ. Народ трудолюбивий, нескорений, міцний як граніт, співучий.  Наша Україна славиться традиційними святами та обрядами. Кожен, хто не черствіє душею, хто сповнений любові, доброти  повертається до традицій свого народу. Сьогодні ми з вами через призму сучасності поглянемо на минуле, щоб відчути красу та поезію давніх звичаїв і обрядів, станемо учасниками одного з чудових свят. Вечір на передодні свята Андрія вважався чарівним, а ніч – доленосною. Молодь цієї ночі спати не лягала, адже це була своєрідна українська карнавальна ніч. Це була ота єдина ніч протягом року, коли дозволялися різні жарти та витівки.

Хором: Запрошуємо Вас на Андріївські вечорниці.

Є у місті у нас

Дружний і веселий клас.

В 13 школі вчиться

І проводить вечорниці.

Всіх шанованих гостей

Щиро ми вітаємо

І годину вечорниць

Вже розпочинаємо.

Гей, на наших вечорницях

Хто сумний – розвеселиться!

Співи й танці, небилиці –

Гарні будуть вечорниці.

Вчитель: Давайте ж завітаємо до однієї з українських хат, де на нас вже чекають гостинні господарі.

Дід: Щось добреньке з’їсти хочу

Тільки що – не знаю сам.

Баба: Голови б ти не морочив

Що зварила – те й подам.

Дід: Варенички, борщ і каша,

В животі від них бурчить.

Баба: Вередливий став ти, діду,

Що тобі іще зварить?

Дід: Знаю, бабо, ти не сердься,

Я, мабуть, би з’їв оце…

Коровай із борошенця,

А туди ще вбить яйце.

Баба: От же клятий!

Хоть бери й тікай із хати.

Будь по твоєму, спечу.

Дід:  Ти готуй, стара, швиденько,

Повечеряєм гарненько.

Баба в мене, молодець.

Але гріх самому їсти

Цей рум’яненький хлібець.

 

Пам’ятаєш моя люба,

Як були ми молоді

Напечеш, бувало, хліба – повна хата молоді.

Баба: О-о-о. Танці, співи, сміх до ночі.

Вечорниці, а тепер…

 

Заходять дівчата співаючи пісню «Просо…»

Баба: Добрий вечір, любі гості,

Просим до світлиці.

Будемо розпочинати наші вечорниці.

Дід: Просим всіх у нашу хату,

Превелику, пребагату

Від зірниці до зірниці.

Хай лунають вечорниці.

 

Учень: Добрий вечір вашій хаті

Уклін господині

Чи веселі вечорниці

В нашій Україні?

 

Учень: Добрий вечір, господине,

Славна молодице,

Чули що у цій хатині

Будуть вечорниці.

Баба: Прошу, заходьте до хати.

 

Учень: Даруємо Вам хліб і сіль,

Щоб добро йшло у Ваш дім.

 

Учень: Принесли ми вам мішечок гречки,

Щоб не було між вами суперечки.

 

Учень: А ми принесли мішечок вівса

Щоб родина була здорова уся.

 

Учень: Додаю ще й цукор.

Щоб солодко жилося.

 

Учень: Подарую бурячок,

Щоб любили ви діточок.

Костюк: Подарую вам гарбуза,

Щоб не хворіла ваша коза.

 

Учень: Дарую вам мед оцей.

Щоб завжди щиро приймали гостей.

Баба: Дякую вам, дівчата, а тепер сідайте та беріться до роботи.

Танцюють «Ой говорила чиста вода..»

Сідають, та вишивають.

Учень: Ось наліпимо вареників,

Біленьких пухкеньких

Та й запросимо до нас в гості

Хлопчиків гарненьких.

Учень: Щоби вони разом з нами

Гарно святкували,

Андріївські вечорниці

Піснею стрічали.

Учень: Швидко голка вишиває,

Оці гарні рушники.

Нитка голку доганяє

Я ж співаю пісеньки

Дівчата водять подоляночку

Баба: Стало в хаті холодати

По дрівця когось послати

Учень:Я піду, давайте, тітко,

Наберу дровець верітку.

 

Стукіт у двері.

Дід: ой, хто це так до нас рветься.

Господиня:

Піду, відчиню, бо й хату рознесуть!

(Дівчатка з визом біжать на свої місця, до хати заходять хлоп’ята.)

Учень: Добрий вечір всім, хто у цій хаті!

Дівчинка: Здрастуйте! І вам не хворіти!

Учень. Добрий вечір, вам, дівчата,

Та вам, молодиці,

Чули ми , що в цій хатині

Будуть вечорниці

Учень: Йшли ми оце, йшли вулицею. Чуємо – дівчата співають, та й вирішили зайти, привітатись, себе показати, на людей подивитись.

Учень: А ми, хлопці, козачата

Дужі та завзяті

Підростемо й Батьківщину

Станем захищати.

Хлопці разом: Пустіть до хати!

Дівчинка: Не пустимо вас до хати, бо вас дуже багато!

Хлопець (погрожує кулаками): Пустіть, бо гірше буде!

А ми вам пісню заспіваємо.

 « Ти ж мене підманула».

Учень: Дівчата, а давайте жартувати.

Дівчата: Давайте.

Учень Ми з тобою йшли?

Йшли.

Кожух знайшли?

Знайшли.

Я тобі його дав?

Дав.

Ти його взяв?

Взяв.

Де кожух?

Який кожух?

Учень От так диво-дивина

Виріс ріг у кабана.

Льоха вбралася у пір’я.

Пси порили все подвір’я.

А лаписько в курнику

Заспівав «кукуріку»

Лізуть горобці на квочку,

Щоб сховатись в холодочку.

Самуйло: А ягнята, мов коти,

Геть обсіли всі плоти.

Віл на яворі пасеться.

Кіт у кошику несеться.

А індики на воді

Плавають мов лебеді.

А тепер скажіть мені.

Де тут правда. А де ні.

Учень Ой, кумо,зима люта буде.

Невже?

Страшенні морози будуть!\

Та ну!

Так буде холодно!

А ти звідки знаєш?

Бо у мене ж кожуха нема.

Учень Сторож упіймав хлопчика, який крав яблука.

Негіднику – кричить сторож, я тебе зараз навчу як красти.

Навчіть, а то мене вже втретє ловлять.

Сценка з Грицем

Дівчинка: Хлопці, дивіться, а що наш Грицько заснув?

Гриць: Що! Я не спав!

Дівчинка: То ставай до роботи.

Пісня «Грицю..»

Учень Ну й заговорили ви мене, забула про калиту. Вона вже спеклася.

Вчитель: В народі кажуть, хто калиту відкусить, тому буде щастити цілий рік. І ось настала година, коли молодь здійснювала головний ритуал- кусання калити. Калита – це великий корж із білого борошна, замішаного на медові. Він символізував сонце.. посередині дірка. В дірку протягували червону стрічку і підвішували калиту. Біля калити стояв вартовий – пан Калитовський. Він піднімав і опускав калиту.він мав квач, вмочений у сажу. Якщо гість розсміється, то отримував сажею в обличчя.

Учень Хто вкусить і не засміється

Тому минеться.

А хто буде реготати

То наш писар буде крейдою писати.

Учень: Ой, калита, калита,

Із чого ж ти вилита.

Ой я з жита сповита,

Ой я сонцем налита

Для красного цвіту

По білому світу.

Хлопці по черзі кусають калиту.

Учень Калита, калита

Солодка була.

А ми її з’їли.

Аж до сонця підлетіли.

Вчитель: А зараз давайте позмагаємось, хто кого перебалакає, краще розкаже скоромовку.

Хлопець:

Наша Варка – господарка.

Господарка, квітникарка

У дворі біля криниці

Сіє айстри й чорнобривці!

Дівчинка:

На печі, на печі

Смачні та гарячі.

Пшеничні калачі.

Хочеш їсти калачі –

Не сиди на печі.

Хлопець:

Ми носили воду в ситі,

Та дерева не политі

Воду в ситі не носити,

Саду ситом не полити

Хлопець:

Вибіг Гришка на доріжку.

На доріжці сидить кішка.

Взяв з доріжки Гришка кішку.

Хай впіймає мишку кішка.

Дівчинка:

Ти малий, скажи малому,

Хай малий малому скаже.

Хай малий теля прив’яже.

Баба: гарні вечорниці у нас в хаті. Добре, що прийшли до нас

Бачу вмієте сміятися, веселитися.

Дід: А глядачів скільки у залі.

То це теж наші гості.

І по очах бачу, теж вареників хочуть.

Зараз,зараз скуштуєте.

Березюк: Варенички-великомученики

Велику муку терпіли

В гарячій воді кипіли

Сиром були понапихані

Маслом очі позаливані

Як є сметана- то вмочай

А як нема  - вибачай.

Учень Нехай ваша добра хата

Буде радістю багата

І ділами, й пирогами

І гостями, і друзями.

Учень шановні гості

Все, що в серці мали

Вам подарували

Світлу мрію й казку

Нашу пісню й ласку

Щебет солов’їний

Славу Україні.

Пісня «Моє ім’я»