Виховна година: «Берегти природу – означає берегти Батьківщину!»

Відкрита виховна година:

Тема: «Берегти природу – означає берегти Батьківщину!»

 

Мета: збагатити знання дітей про навколишнє середовище, показати тісний зв’я-зок природи i людини. Розвивати мовлення учнів, уміння висловлювати свої думки. Розвивати бажання робити все для того, щоб бути завжди здоровим. Виховувати бажання оберігати природу, вносити свою часточку для збереження навколишнього середовища.

Завдання:

• освітні (учасники засвоюють нові знання і закріплюють наявні; прищепити екологічне мислення; сформувати основи екологічної культури; навчити вирішувати екологічні завдання і проблеми);
• розвиваючі (в процесі гри відбувається підвищення освітньої мотивації, розвиток творчих здібностей та індивідуальних позитивних психологічних якостей, формування дослідницьких навичок, самореалізація дітей);
• виховні (навчити дітей взаємодіяти в колективі однолітків, підвищити атмосферу згуртованості і дружби, розвивати самостійність, активність та ініціативність; формувати навички толерантності, взаємодопомоги та інші)

Обладнання: Плакат «Берегти природу — означає берегти Батьківщину!»; великий плакат із намальованим будинком, квадрати із зображенням рослині тварин, розрізані на геометричні фігури, таблиця оцінювання, картинки із зображенням тварин, рослин (для окраси залу).

Форма організації заходу: урок – гра (квест).

Учасники заходу: 7 і 8 класи

Тривалість заходу: 45 хвилин.

ХІД ЗАХОДУ

1. Організаційний етап

Учитель:

Хто здоровий, той сміється,

Все йому в житті вдається,

Це ж чудово для людини!

Хто здоровий, той не плаче,

Жде його в житті удача.

Він yміє працювати,

Вчитись i відпочивати.

Хто здоровий — не сумує,

Над загадками мудрує,

Biн сміливо в світ іде

Й за собою вcix веде.

Бо здоров’я — це прекрасно,

Здорово, чудово, ясно!

I доступнi для людини вci дороги i стежини!
 

Здоров’я — це найбільше багатство, яке має людина. А людина — це частина природи. I тому, чим здоровіша природа, тим краще самопочуття у людини.

Учитель: Любі діти! Ми живемо на планеті, яка називається Земля. Вона – наш  спільний дім. Гарний, багатий, щедрий. І щоб комфортно нам жилося, ми повинні створити такі умови, які б не знищували нашу планету, а навпаки, сприяли її розквіту.

Упродовж свого існування людина будувала греблі, перегороджувала річки, знищувала прадавні ліси.

Сьогодні ми зібралися для того, щоб зрозуміти, як впливає людина на довкілля, і запропонувати шляхи вирішення проблем на побутовому рівні, у вигляді гри – квест. Адже, берегти природу – означає берегти нашу Батьківщину. І в ході нашої гри, ми з вами побудуємо будинок, у якому можна безпечно жити…

Учитель: Ви об’єдналися в 2 групи за кольором, який ви обрали. «(Синьожовта)»  група визначатиме шляхи збереження вод і повідомлять про назавжди зниклі види рослин і тварин; «(блакитнозелені)» досліджуватимуть грунти і висунуть нам свої пропозиції, щодо збереження атмосфери.

Попередньо вдома ви мали можливість проглянути статті, енциклопедії, довідники спеціальну літературу з цієї теми. І сьогодні ми висунемо пропозиції, щодо збереження навколишнього середовища й нашої планети.

Правила гри

У грі беруть участь 2 команди.(У першій групі знаходяться Гідрологи і Ботаніки; у другій групі Грунтознавці і Знавці атмосфери) Кожна із команд обирає капітана, придумує назву і коротеньке представлення. За кожне виконане завдання наше вельмишановне журі виставлятиме бали.

Перемагає та із команд, яка набирає більшу кількість балів.

За шум бали знімаються!!!

 

 

2. Основна частина

Відводиться 7 - 10 хв.

Оцінюється 9 балів (1 пит 1 бал)

1.Якою мірою Україна забезпечена водними ресурсами? Куди використовують воду?

(За власними запасами води, доступними для використання, - Україна є однією з найменш забезпечених країн Європи. Найвищий рівень водозабезпечення жителів - у західних і північних областях України. Територіальний розподіл водних ресурсів України є нерівномірним і не відповідає розміщенню водомістких господарських комплексів. Найменша кількість водних ресурсів формується у місцях зосередження потужних споживачів - Донбас, Криворіжжя, Автономна Республіка Крим, південні області України.

Основними споживачами води є промисловість (в першу чергу електроенергетика, металургія, хімічна промисловість), сільське господарство, комунальне господарство. Для пом'якшення територіальних відмінностей у забезпеченні поверхневими водами в Україні побудовано 1,1 тис. водосховищ (повний об'єм 55,0 куб. км), найкрупніші з яких знаходяться на Дніпрі. Створено близько 29 тис. ставків, 7 крупних каналів і 10 водоводів тощо.)

Учитель: Молодці! А зараз озвучте пропозиції дбайливої людини, які ви розробили. Запишемо їх у фундамент будинку.

Міні – проект «Без води і ні туди, і ні сюди»(презентація)

(Учні зачитують пропозиції і записують у фундамент будинку)

Пропозиції:

1. Памятай, що тільки з чистого джерела можна пити воду.
2. Оберігай малі річки, бо саме вони формують великі. Наша маленька річка живить могутній Дніпро.
3. Коли відпочиваєш на березі, не викидай сміття в річку – забери його з собою.
4.  Не мий машину на березі річки.
5. Не запускай у водойми види риб, що не є типовими для цієї території.

Учитель: Далі нам необхідно поставити каркас будинку і тут не обійтись без гри «Конструктор»

Гра « КОНСТРУКТОР»

(квадрати із зображенням рослині тварин, розрізаний на геометричні фігури. Ваше завдання: з даних фігур скласти рослини або тварини, хто швидше.

 

Відводиться 3-5 хв.

Оцінюється 5 балів

 

А поставити каркас будинку нам допоможуть «Грунтознавці»

Запитання для підгрупи «Грунтознавців»:

1. Який тип грунтів в Україні має найбільшу площу?

(Як відомо, Україна володіє третиною світового запасу найпродуктивніших земель - чорноземів. Завдяки цьому, а також зручному, здебільшого рівнинному рельєфу, більше 60% площі нашої країни зайнято сільськогосподарськими угіддями.)

2. Які грунти поширені в нашій місцевості?

(Однак, крім чорноземів, зустрічаються і деякі інші типи грунтів: дерново-підзолисті і торф'яно-підзолисті грунти характерні в основному для півночі України (Полісся). Вони сформувалися під хвойними і змішаними лісами з трав'янистою рослинністю за умови великої кількості опадів, яка сприяє заболочуванню низинних місць. Сірі лісові грунти (які є перехідними від дерново-підзолистих до чорноземних) зустрічаються в Лісостепу і південних районах Полісся. Каштанові грунти сформувалися під сухими степовими ділянками з бідною рослинністю при недостатньому зволоженні. Бурі лісові грунти розташовуються в гірських районах Криму і Карпат, а також на рівнинних територіях Закарпатської низовини і Передкарпаття. Солонці і солончаки - малородючі і неродючі грунти відповідно. Перші зустрічаються фрагментарно в лісостепу і степу і мають значний вміст солей. Другі містять підвищену кількість солей у всьому шарі і характерні для південних степів ( на терасах річок Дніпро, Південний Буг, Дністер, Дунай і на морських узбережжях).

 

3. У яких регіонах України грунти найбільше забруднені нітратами?

(Нітратні забруднення – проблема, яка турбує весь світ. Вона переважно повязана з інтенсивним розвитком сільськогосподарської діяльності. Найбільша кількість нітратів накопичується в рослинних харчових продуктах, і саме вони є основним джерелом надходження нітратів в організм людини. Проблему можна розвязати такими гляхами:

• підбір культур, що вимагають менших кількостей добрив;
• свочасне внесення добрив(у сезон росту);
• застосування кращих методів підгодівлі рослин;
• скорочення сезону випасу худоби)

Учитель: Ну, що ж, то може з допомогою ваших пропозицій ми порставимо каркас будинку?

(Учні зачитують пропозиції і записують у каркас будинку)

Міні – проект «Родючі грунти  – багатство країни» «Не дозволяй собі бути бідним»(презентація)

Пропозиції:

1. Дотримуйся сівозміни, грунт хоче теж відпочити.
2. Не сій будь-яке міндобриво для збільшення врожаю, проконсультуйся із фахівцем.
3. Узимку побудуй снігозатримні огорожі – полю потрібно багато води весною.
4. На схилах ори грунт у поперек, бо повздовжі смуги можуть утворити яри.
5. Посади полезахисні смуги, нехай сильний вітер не видуває грунт.

Учитель: Отже, ми маємо фундамент і каркас. Але це ще не справжній будинок. У ньому мають з’явитися ще вікна, двері, дах….

Але я думаю, що ви всі і в тому числі наші глядачі заморилися і нам необхідна розминка. А для розминки вашій увазі пропоную конкурс:

Конкурс «Я тваринок гарно знаю, метаграми розгадаю» (розгадування метаграм)

1.  Не цвірінькає — співає,
   Жовто-чорне пір'я має,
   З лісових густих кущів
   До родини горобців
   Пташка в гості прилітає,
   Як харчів не вистачає.
   Після «С» як замість «и»
   Букву «У» напишем ми,
   Будем мати запашну,
   Гарну ягоду смачну. (Синиця суниця)

 

2. До мене можна з річки допливти.
   Мене дівчина може заплести,
   Дід як знаряддя — на плечі нести,
   «К» спереду відкинеш — полечу,
   Почуєш тільки, як я задзижчу. (Коса — оса)

 

3. Гуде собі, літає,
   З квіток нектар збирає,
   А якщо «Дж» зітерти, —
   Вмить стане одяг жерти. (Джміль — міль)

 

4. На неї птах сідає,
   Вона його гойдає,
   А звук ви замініть —
   Звірятком стане вмить. (Гілка — білка)

 

5. З «Л» твердим — рудий, хвостатий,
   З «Л» м'яким — густий, листатий. (Лис — ліс)

 

6. Я з «М» літаю в зграї,
   Бо я мала комаха.
   А з «Д» мене в сараї, —
   Приб'ють до планки. (Мошка — дошка)

 

7.  «К» відняти, «Соб» додати —
   Стане гавкати й скавчати.
   «Соб» на «К» як замінити —
   Буде на водоймах жити. (Собачка — качка)

 

8. У воді я проживаю,
   Кого хочу — всіх щипаю.
   А коли з кінця читати —
   Стану птахом я кричати. (Рак — «кар»)

 

9. Що за диво-буква! Так,
   З «С» — я риба, а з «Ф» — птах. (Сазан — фазан)

 

10. В цифрі «сім» букву змініть,
    Тоді в воді його ловіть. (Сім — сом)

 

11. Тече річка-невеличка,
    У Прип'ять впадає,
    Як додати до неї «В» —
    Повзти починає. (Уж — вуж)

 

12. Люблять нас усі збирати
    Після дощику в ліску,
    А як букву «Г» відняти,
    Будем плавати в ставку. (Гриби — риби)

 

Відводиться 5-6 хв.

Оцінюється  (1 питання 1 бал)

 

Далі побудувати наш будинок нам допоможе підгрупа «(Знавців рослин і тварин) Ботаніків».

Запитання для підгрупи «Ботаніків»:

1. На  скільки відсотків забазпечена Україна лісами? Які функції виконують ліси?

(Загальна площа лісового фонду України становить – 10,4 млн. га, із яких вкритих лісовою рослинністю – 9,6 млн. га. Лісистість території країни становить 15,9%. За 50 років площа лісів зросла на 21%, а запас деревини майже у три рази.

Ліси України за своїм призначенням і розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі та інші функції і забезпечують потреби суспільства в лісових ресурсах. )

2. Де зосереджені найбільші лісові масиви в Україні?

(Найбільша лісистість — в Українських Карпатах(32 %))

3. Який показник лісистості на тернопільщині?

(Загальна площа лісового фонду Тернопільської області становить 199.3 тис. га, в тому числі вкриті лісовою рослинністю землі становлять 192.4 тис. га. Лісистість області — 13,8%. Загальний запас деревини в лісах області — 32,9 млн м³, у тому числі стиглих і перестійних — 3,9 млн м³. За розрахунками вчених, оптимальний показник лісистості для Тернопільщини — 17,8%.)

4. Скільки тварини і рослин нашої місцевості занесені до Червоної книги?

(За статистикою: 88 видів тварин (видра річкова, тхір лісовий, ящірка зелена, лелека чорний тощо) і 119 видів рослин (горицвіт весниний, зозулені черевички, сон тощо))

Учитель: Запропонуйте способи збереження і відновлення лісів, а також пропозиції щодо збереження рідкісних видів рослин і тварин, які допоможуть нам у встановленні вікон.

Міні – проект «Ліс – легені планети»(презентація)

Пропозиції:

1. Не вивозь сміття в ліс.
2. Не пали вогнище в лісі, бо може статися пожежа.
3. Не бий скляного посуду й не залишай його після пікніка, адже скло розкладається більше 1000 років.
4. Коли відпочиваєш у лісі, не викидай сміття будь-де – забери його з собою.
5. Не вирізуй на корі дерев послання, бо коли через роки прийдеш сюди з дітьми – тобі буде соромно.
6. Не знищувати рідкісних видів рослин і тварин.

Учитель: І тут ми несподівано ми потрапили в такі «Екологічні ситуації»:

«Екологічні ситуації»

Відповісти на запитання

1. Ви побачили гніздо в траві. Ваші дії.
2. Ти пішов в ліс за ягодами. Як ти їх збираєш?
3. Навесні ви пішли до лісу і побачили, що на галявині розпустилися перші конвалії. Що ви будете робити?
4. Збираючи гриби в лісі ви побачили мухомори. Ваші дії.
5. ви побачили в лісі великий, білий гриб. вам захотілося принести його додому, але ви не взяли з собою ножа. Як ви вчинете?
6. Діти знайшли в дуплі лісові горіхи і гриби. Що вони повинні зробити?
7. Після походу залишилося сміття. Ваші дії.
8. Хлопчик стоїть біля берези. Він збирається поласувати березовим соком. Чи правильно він робить?

(- Береза не повинна бути надто молодою (найкраще від 10 років);

- Робіть маленькі дірочки для витікання соку, причому не сокирою, а спеціальними інструментами.

- Не робіть у березі забагато отворів;

- Не цідіть весь сік до останнього: після збору закрийте дірку корком відповідного розміру та замажте садовим варом.)

 

Відводиться 4 хв.

Оцінюється 5 балів (1 питання 1 бал)

 

Учитель: Вибратись з таких складних ситуацій нам допомогли учасники підгрупи «Знавців атмосфери»

Запитання для підгрупи «Знавці атмосфери»:

1. Які наслідки антропогенного впливу на атмосферу?

(Головними і найбільш небезпечними джерелами забруднення навколишнього середовища є антропогенні, з огляду на те, що саме людина, наслідки її діяльності корінним чином впливають та змінюють довкілля.

Головними джерелами забруднення є:

• тепло-, гідроелектростанції, атомні електростанції та теплоцентралі, що спалюють органічне паливо
• транспорт, перш за все автомобільний
• чорна та кольорова металургія
• машинобудування
• хімічне виробництво
• видобуток і переробка мінеральної сировини
• відкриті джерела (видобуток корисних копалин, сільськогосподарська рілля, будівництво)
• викиди, пов'язані з видобутком, обробкою і зберіганням радіоактивних речовин

Головними екологічними глобальними наслідками забруднення атмосфери є: парниковий ефект, руйнування озонового шару, кислотні дощі, смог.)

2. Яким чином у природі постійно відбувається обмін вуглекислим газом?

(Вуглекислий газ – одна з головних складових довкілля. Він міститься в повітрі і підземних мінеральних водах, виділяється при диханні людини і тварин, бере участь у фотосинтезі рослин. Вдихаючи близько 30 літрів кисню на годину, людина виділяє 20-25 літрів вуглекислого газу. За допомогою вуглекислого газу роблять різні освіжаючі напої: квас, мінеральну воду і інші улюблені дітьми і дорослими газовані напої.)

Учитель: Таким чином, ми продовжуємо зводити будинок у якому нам буде комфортно жити. Прошу зачитайте пропозиції, як можна вберегти чисте повітря.

Міні – проект «Атмосфера захищає Землю»(презентація)

(Учні зачитують пропозиції і записують у двері будинку )

Пропозиції:

1. Використовуй для опалення будинку новітні технології.
2. Не спалюй речі, які під час горіння можуть виділяти токсичні речовини.
3. Коли вносиш добрива, то не розпилюй їх з великої висоти, а спрямовуй безпосередньо під коріння.
4. Без потреби не користуйся транспортом. Ходьба чи велосипед не тільки покращить твою фізичну форму, а й убережуть повітря від токсичних викидів.
5. Насаджуй молоді дерева, колись вони стануть лісом чи садом.

Учитель: Отже, із частинок ми склали будинок. Чого в ньому не вистачає? Що необхідно для завершення будиночка? (Дах)

Учитель: Ну, що ж, поки наше журі підбиває підсумки, давайте зробимо його спільно.

Учень 1:

Вмійте природу любити, вам у походи ходити

Вмійте  ж природу любити,

Кожній стеблинці радіти.

В полі, у лісі, над яром –

Квіти, дерева і трави.

Оберігайте повсюди

Шлях і стежиночку в гаї.

Все це окрасою буде

Нашого рідного краю.

 

Учень 2:

Гартуй свій дух і волю, й тіло,
Берися за роботу сміло.
Уже тепер з маленьких літ
Іди добро творити в світ!
 

Учень 3:

Свій голос віддаю за матінку-природу
За чистоту Землі, красу і вроду.
За екологію довкілля і душі.
Ставай і ти й діла свої верши.

 

Учень 4:

Очистимо Землю від бруду і скверни,
Посіємо скрізь доброти й квітів зерна!
Хай буде планета красива й зелена
Для щастя, добра і для тебе й для мене!
 

 Учень 5:

Давайте боротись за чистоту природи.
Планеті не будем наносити шкоди.
Посадимо ліс і гайочки зелені,
Сади і діброви — планети легені!
 

Учень 6:

Очистимо струмки і будуть жити ріки,
Бо із малих струмків течуть річки великі.
Вода — де є життя, без неї не прожити.
Вже час прийшов для нас — природі послужити!
 

 Учень 7:

Ми посадим довкола берізки і клени.
Хай наш край розцвітає і буде зелений.
Ми очистимо землю свою від сміття
Й буде в нас чарівне і здорове життя!
 

 Учень 8:

Назавжди запам'ятай —
Бережи свій рідний край!
Це твоя земля, країна,
Край батьківський — Батьківщина! 

 

3. Підсумки заходу

Учитель: Ми створили будинок, у якому хочемо жити. У ньому на родючих грунтах ростуть розкішні зелені ліси, із чистих джерел тварини п’ють воду, дихати в ньому вільно – вільно…

Ви всі сьогодні молодці! Оберігати природу треба нам усім і кожен з нас всіх чимало може зробити у цій справі.

Я думаю, що знаня, які ви отримали сьогодні, супроводжуватимуть вас у продовж усього життя в нашому спільному будинку.

Загадки

1. Хто подорожує по повітрю на нитці?

(Павук).

2. У кого на сучку комора?

(У білки).

3. Яку птицю називають “білобока”?

(Сорока).

4. Пташенята, якої птахи не знають своєї матері?

(Зозулі).

5. Є на річках лісоруби

У сріблясто-бурих шубах

З дерев, гілок, глини

Будують міцні греблі.

(Бобри).

6. Скаче звірятко:

Чи не рот, а пастка.

Потраплять в пастку

І комар, і мушка.

(Жаба).

7. Над рікою він в польоті,

Цей диво-літачок.

Над водою літає він гладкою,

На квітці його посадка.

(Бабка).

8. На спині я будинок ношу,

Але гостей не запрошу:

У кістяному моєму будинку

Місце тільки одному.

(Черепаха).

9. Лежить мотузка,

Шипіт шахрайка,

Брати її небезпечно –

Вкусить.

(Змія).

10. Хвилі до берега несуть

Парашут – чи ні

Чи не пливе він, не пірнає,

Тільки торкнешся – обпікає.

(Медуза).