Тема: Життя у взаємній любові. Світло і сила християнської любові
Мета:
Хід уроку
1. Вступна частина
1.1 Організаційний момент
Доброго дня діти, наш урок буде проходити під девізом:
«Якщо Ви Мене любите, Мої заповіді зберігайте!» Івана 14:15
Ми сьогодні поговоримо з вами про вічну тему, яка хвилювала серця людей у всі часи. Також пролунає тема чистого, зворушливого почуття — кохання
1.2 Обговорення теми
2. Основна частина
2.1 Розповідь учителя з елементами бесіди.
Життя — це велика радість. Але також це нелегка робота… Чому? Будемо говорити про це далі.
Щоб графік життя був максимально наближений до стрімко піднесеної прямої, людині допомагають Віра, Надія, Любов. до коринтян 13:13
Які християнські чесноти ви почули щойно?
Я бажаю, щоб ви на протязі всього свого життя виховували в собі ці християнські чесноти, то й світ навколо нас зміниться на краще. Нам би про душу хоч не забути, нам би, хоч трохи добрішими бути!
Людина починається з любові. Любов виростає з дитинства, з лагідного дотику маминих рук, з ласкавого маминого слова, з тихої колискової пісні, з квітки вишні і яблуні під вікном.
З любові Бог створив світ. Творець створив людину, а от же і нас з вами на Образ Свій і Подобу. Коли у людини на душі світло і радісно, то Господь дарує їй почуття любові. А любов завжди породжує добро. Любов і добро завжди є основою життя. Життя у цьому світі можливе тільки у взаємній любові.
Люби, дитино, квітку і комаху
Люби усе, що бачиш ти навкруг,
Бог дав любов, але не пута страху,
Він є Отець. Він є найкращий друг!
Діти, які ви знаєте прояви любові?
ЛЮБОВ ДО СІМЇ
Любов починається з любові матері. З моменту, коли вона дізнається, що Бог благословив її можливістю стати мамою і подарувати світу ЛЮДИНУ…
А зараз я хочу пригадати з вами Біблійну історію «Суд Соломона», яка розкриває готовність матері віддати своє життя заради дитини, і постараємося дати змістовні відповіді на деякі запитання
ВИСНОВОК: виявляти терпіння, мудрість у стосунках з рідними, радість від можливості бути корисним батькам, виявляти вдячність за все, що вони роблять для вас.
У сім’ї трапляються непорозуміння, конфлікти, образи. Але справжня любов вища за всі ці негаразди. Слово «Пробач», спроба зрозуміти рідну людину, прагнення зберегти мир у стосунках – великі скарби, які потрібно зберігати і примножувати усе життя.
ЛЮБОВ ДО СВІТУ, ДЕРЖАВИ
Сьогодні у світі не вистачає духовності й моральності: більшість людей байдужі до горя інших, не вірять у добро, порядність, любов. Живуть без надії на краще… Як нам потрібно кричати, дзвонити, щоб бути почутими? Тільки віра, надія, любов допоможуть людині встояти перед спокусами й ілюзіями. Здавна за церковним календарем 30 вересня люди навіть святкують День Віри, Надії, Любові …
Гурт «Біла вежа»: «Те, що бачиш ти…»
https://www.youtube.com/watch?v=hmfE95Sw-xc
Обговорення
У народі кажуть, що людину прикрашає не ім’я, а її вчинки. Вважаю, що Віра, Надія, Любов просто зобов’язані стати для всіх людей компасом щастя.
Висновок: Тільки духовна людина може нагодувати голодного, утішити знедоленого, подати руку зневаженому. Це єдиний великий закон любові.
ЛЮБОВ ДО СПРАВИ
Всі люди різні, але нас єднають деякі речі, зокрема, всім нам хочеться займатися улюбленою справою. Це робить людину щасливою.
Ми живемо у прекрасному, але складному світі. На жаль не всі люди мають змогу працювати за професією, про яку мріяли. Більшість людей заробляють на хліб важкою працею.
Проте кожна людина має захоплення. І заняття улюбленою справою творить дива – людина відновлює сили, знаходить натхнення, поліпшує настрій, усвідомлює себе здатною творити, прикрашати собою та своїми справами світ, і тоді відчуває.ю що будь які труднощі їй до снаги. Особливо, якщо є підтримка сім’ї і друзів.
https://www.youtube.com/watch?v=OngqT0iYucE&ab_channel=%D0%A2%D0%A1%D0%9D
У чому може виявитися любов до праці інших людей?
Любляча людина ніколи не зневажить працю іншої, якщо бачить, як важко досягати результатів.
Ніколи не викине хліб. Вона ж знає, які це зусилля, перед очима постає втомлена людина, яка вночі випікає запашний хліб, щоб зранку ви мали що їсти.
Не кине на підлогу обгортку від цукерки, про себе подумавши «Все одно приберуть», «Не моя це справа», «Все одно не побачать,хто це».
Висновок:
У народі кажуть: «Роблячи щось за спинами людей, ти робиш це на очах у Бога». Вчиняючи якийсь вчинок, подумайте, чи зробили ви це на очах людей і зважте свої дії… Врешті решт, дайте чесну відповідь: чи полюбите ви себе за негідні усвідомлені вчинки…
ЛЮБОВ ДО СЕБЕ
Любов до себе, ми б хотіли почати з «Легенди про нарциса»
https://www.youtube.com/watch?v=MKyqte5fDLA&ab_channel=Radmila%D0%9Cilova
Сьогодні нарцисами називають людей егоїстичних,самозакоханих.
Людина у стосунках невиправдано вимоглива до партнера і мало вимоглива до себе (приклади). Вважає, що чи не весь світ їй повинен, а вона – не повинна нічого і нікому.
Висновок: Любити себе – поважати у собі людину, бути уважним до свого внутрішнього, своїх потреб, почуттів, прагнення пізнавати і розвивати себе. Любити себе - приймати себе таким який ти є, з недоліками і достоїнствами, розвиваючи найкращі риси своєї особистості, вірити у свої сили і свою значущість. Люди порівнюють душу людини із садом, за яким потрібно доглядати. Постійно, з терпінням.
КОХАННЯ
Вправа «Асоціації»
Діти висловлюють асоціації зі словом «Кохання»
Висновок: Кохання має покращувати наш внутрішній світ , спонукати нас до достойних вчинків.
2.6Виготовлення «дерева любові»
А зараз давайте разом з вами виготовимо дерево любові. Всі ви зараз отримаєте сердечко, на якому пропонується написати. За що ви любите своїх батьків. Потім, хто напише приклеїть його до дерева
3. Заключна частина
3.1 Слово вчителя
«Бог є любов», - свідчить Святе Письмо (1Ін. 4,8). Якщо людина любить Бога, то наповнює всі свої думки, наміри і справи любов’ю. Адже Бог, який живе в нашому серці, постійно виявляє Себе, подає нам Свою силу та Свою благодать. Так Любов стає основою нашого буття, способом нашого життя та мислення. І в цьому разі ми запитаємо себе: а чи може така людина не любити інших людей, навіть тих, хто її проклинає й ненавидить, ображає та проганяє? Звісно, любов до ближнього – для багатьох недосяжний ідеал.
Та якщо поставити собі за мету сходження до цього ідеалу, поступове просування до нього через викорінення ненависті, через прийняття в свою душу жалю, розуміння та співчуття до ближнього, через справи добра та милосердя, то як дивно перетвориться наше життя!
3.2 Заключні питання
1. Що ви засвоїли з нашої виховної години?
2. Що ви ж ви запам’ятали з нашого уроку?