Виховна година: "Чорнобильська катастрофа 26 квітня1986 рік та її наслідки для України".

Чорнобильська катастрофа 26 квітня1986 рік та її наслідки для України

Мета: Ознайомити учнів з екологічною катастрофою, яка сталася на території України в 1986 році; навчати учнів уболівати за минуле своєї держави; формувати загальнорозвинену людину, що буде протистояти руйнуванню навколишнього світу; виховувати почуття сприймання чужого болю як свого, повагу до людей, які віддали своє життя в ім‘я майбутнього життя людства, до прав і свобод інших людей; прищеплювати любов до рідного краю, почуття відповідальності за благополуччя нашої держави. Очікувані результати: Учні приходять до розуміння, що «мирний атом», став для України і світу трагедією наслідки якої доведеться відшкодовувати дуже довго. Обладнання: Портрети пожежників, що загинули під час ліквідації аварії, мультимедійне устаткування.

Чорнобильська катастрофа — техногенна, екологічно-гуманітарна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року, розташованої на території УРСР.

Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Відбувся радіоактивний викид потужністю в 300 Хіросим.

Історія Чорнобиль – невеличке українське містечко, яких сотні в Україні. У 1971 році неподалік від Чорнобиля розпочали будівництво потужної атомної електростанції. На 1983 рік стали до ладу чотири енергоблоки, приступили до будівництва п’ятого. Згодом, за кілька кілометрів від станції виникло місто. Його назвали Прип’ять – за назвою тутешньої повноводної річки.

Ніщо не віщувало біди. Стояла тиха весняна ніч. Саме в таку з ночей… ... 25 на 26 квітня 1986 року 1година 23 хвилини 43 секунди на Чорнобильській атомній станції сталася аварія – вибухнув один з блоків.

Першими на невидиму смерть прийшли - пожежники. В перші хвилини їх було 28. Вони працювали без спеціального спорядження і отримали смертельні дози опромінення у перші хвилини перебування на станції.

Телятников Леонід Петрович

Володимир Павлович Правик

Віктор Миколайович Кібенок

Ігнатенко Василь Іванович

Ващук Микола Васильович

Титенок Микола Іванович

Тищура Володимир Іванович

Максимчук Володимир Михайлович

Статистика Згідно з офіційною статистикою, протягом перших трьох місяців після вибуху загинула 31 людина, проте, навіть через 31 рік після аварії, остаточна кількість жертв катастрофи невідома й досі.

Причини аварії: Існує принаймні два різні підходи до пояснення причини чорнобильської аварії, які можна назвати офіційними, а також декілька альтернативних версій різної міри вірогідності. Грубі порушення правил експлуатації АЕС, скоєні персоналом ЧАЕС, за цією версією, полягали в наступному: Проведення експерименту будь-якою ціною, незважаючи на зміну стану реактора; Вивід з роботи справного технологічного захисту, який просто зупинив би реактор ще до того як він потрапив би в небезпечний режим; Замовчання масштабу аварії в перші дні керівництвом ЧАЕС.

У сучасному викладі, причини аварії такі: реактор був неправильно спроектований і небезпечний; персонал не був проінформований про небезпеки; персонал допустив ряд помилок і ненавмисно порушив існуючі інструкції, частково через відсутність інформації про небезпеки реактора; відключення захисту або не вплинуло на розвиток аварії, або не суперечило нормативним документам.

Евакуація населення

Наслідки аварії: Після аварії утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише сучасну Україну, Білорусь та Росію, які знаходилися поблизу ЧАЕС, але й всю Західну Європу. Інформація про радіацію прийшла не з СРСР, як мало б бути, а з Швеції, коли на одязі співробітників 27 квітня було знайдено радіоактивні частинки .Після пошуків витоку радіації на самій АЕС, стало зрозуміло, що в західній частині СРСР існує серйозна ядерна проблема. Забруднення території після аварії на ЧАЕС залежало від погодних умов. Повідомлення радянських і західних учених вказують на те, що Білорусь отримала близько 60% радіоактивного забруднення від загальної кількості на СРСР.

В той час, коли всі іноземні засоби масової інформації говорили про загрозу для життя людей, в Києві і інших містах України та Білорусі проводилися демонстрації і гуляння, які були присвячені Дню міжнародної солідарності трудящих. Особи, відповідальні за приховування інформації, пояснювали згодом своє рішення необхідністю запобігти паніці серед населення. Хоча рівень радіації, наприклад в Києві, згідно з даними розсекречених документів СБУ перевищував в декілька десятків разів

Ліквідація наслідків аварії

Забруднення довкілля В результаті аварії з сільськогосподарського користування було виведено близько 5 млн га земель, довкола АЕС створена 30-кілометрова зона відчуження, знищені і поховані (закопані важкою технікою) сотні дрібних населених пунктів.

Перед аварією в реакторі четвертого блоку знаходилося 180–190 тонн ядерного палива (діоксиду урану). За оцінками, які в наш час вважаються найбільш достовірними, в навколишнє середовище було викинуто від 5 до 30% від цієї кількості. Забрудненню піддалося понад 200 000 кмІ, приблизно 70% — на території Білорусі, Росії і України.

Карта радіоактивного забруднення

Радіоактивні речовини поширювалися у вигляді аерозолів, які поступово осідали на поверхню землі. Забруднення було дуже нерівномірним, воно залежало від напряму вітру в перші дні після аварії. Найсильніше постраждали області, в яких в цей час пройшов дощ. У містах основна частина небезпечних речовин накопичувалася на рівних ділянках поверхні: на лугах, дорогах, дахах.

Значному забрудненню піддалися ліси. У 1988 році на території, що піддалася забрудненню, був створений радіаційно-екологічний заповідник. В результаті природа почала відновлюватися швидкими темпами, зросли популяції тварин, збільшилося різноманіття видів рослинності.

Дози радіації Рівень радіації в деяких місцях після аварії був близько 5.6 Р/сек, тобто 20 000 Р/год. Смертельною вважається доза, яка дорівнює 500 Рентген за 5 годин. Тобто в деяких місцях незахищені працівники могли отримати смертельну дозу радіації за декілька хвилин. На момент аварії на ЧАЕС було 2 дозиметра, кожен на 1000 Рентген. Але внаслідок аварії один був зруйнований, а інший після ввімкнення виявився не робочим. Всі інші дозиметри мали ліміт в 0.001 Р/сек. Тому працівники могли визначити максимальний рівень радіації в 3.6 Р/год, справжні ж рівні радіації в окремих місцях перевищували даний в 5600 разів.

Вплив аварії на здоров`я людей Ґрінпіс і міжнародна організація «Лікарі проти ядерної війни» стверджують, що в результаті аварії лише серед ліквідаторів померли десятки тисяч чоловік, в Європі зафіксовано 10 000 випадків вроджених патологій в новонароджених, 10 000 випадків раку щитоподібної залози і очікується ще 50 тисяч. За даними організації Союз «Чорнобиль», з 600 000 ліквідаторів 10% померло і 165 000 стало інвалідами.

Гостра променева хвороба Було зареєстровано 134 випадки гострої променевої хвороби серед людей, що виконували аварійні роботи на четвертому енергоблоці. У багатьох випадках променева хвороба ускладнювалась променевими опіками шкіри, викликаними β-випромінюванням. Протягом 1986 року від променевої хвороби померло 28 чоловік. Протягом 1987–2004 року померло ще 19 чоловік, проте їх смерть не обов'язково була викликана перенесеною променевою хворобою.

Рак щитовидної залози Щитоподібна залоза — один з органів, найбільш схильних до ризику виникнення раку в результаті радіоактивного забруднення, оскільки вона накопичує йод-131; особливо високий ризик для дітей. За даними UNSCEAR, протягом 1990-2005 років було зареєстровано більше 6000 випадків раку щитовидної залози серед дітей та підлітків, які отримали опромінення під час аварії на ЧАЕС. Враховуючи низьку вірогідність спорадичних випадків раку щитоподібної залози серед дітей та підлітків, частину з цих випадків вважають прямим наслідком радіації. Експерти Чорнобильського форуму ООН вважають, що при своєчасній діагностиці і правильному лікуванні цей рак характеризується сприятливим прогнозом, проте є повідомлення про 15 випадків смерті від даного злоякісного новоутворення. Експерти вважають, що захворюваність на рак щитоподібної залози буде зростати ще протягом багатьох років.

Лейкемія Деякі дослідження вказують на збільшення числа випадків лейкемії і інших видів раку як у ліквідаторів, так і у жителів забруднених районів. Ці результати суперечливі і часто статистично недостовірні, переконливих доказів збільшення ризику цих захворювань, пов'язаної безпосередньо з аварією, не виявлено. Проте спостереження за великою групою ліквідаторів, виявило збільшення смертності на декілька відсотків. З досвіду, отриманого раніше, наприклад, при спостереженнях за постраждалими при ядерних бомбардуваннях Хіросіми і Нагасакі, відомо що ризик захворювання лейкемією знижується після декількох десятків років після опромінення, інших видів раку — навпаки. Протягом перших 10-15 років ризик захворіти невеликий, а потім збільшується. Проте не зрозуміло наскільки можна застосовувати цей досвід, оскільки більшість постраждалих в результаті чорнобильської аварії отримали значно менші дози.

Спадкові хвороби Різні громадські організації повідомляють про дуже високий рівень вроджених патологій і високої дитячої смертності в забруднених районах. Було виявлено збільшення числа вроджених патологій в різних районах Білорусі між 1986 і 1994 роками, проте воно було приблизно однаковим як в забруднених, так і в чистих районах. У січні 1987 року було зареєстровано незвично велике число випадків синдрому Дауна, проте подальшої тенденції до збільшення захворюваності не спостерігалося. Дитяча смертність дуже висока у всіх трьох країнах, які найбільше постраждали від чорнобильської аварії. Після 1986 року смертність знижувалася як в забруднених районах, так і в чистих. Хоча в забруднених районах зниження в середньому було повільнішим, зміна значень, що спостерігався в різні роки і в різних районах, не дозволяє говорити про чітку тенденцію. Крім того, в деяких забруднених районах дитяча смертність до аварії була істотно нижча середньої. У деяких найбільш забруднених районах відмічено збільшення смертності. Незрозуміло чи пов'язано це з радіацією або з іншими причинами — наприклад, з низьким рівнем життя в цих районах або низькою якістю медичної допомоги.

Інші хвороби… За результатами деяких досліджень, ліквідатори і жителі забруднених районів схильні до підвищеного ризику різних захворювань, таких як катаракта, серцево-судинні захворювання, зниження імунітету. Експерти Чорнобильського форуму прийшли до висновку, що існує зв'язок між можливістю захворіти катарактою з опроміненням після аварії встановлена досить достовірно. Встановлено, що опромінення малими дозами радіації спричиняє підвищення рівня тривожності, агресивності, погіршує атенційномнемічні процеси, впливає на психічний розвиток

Вшанування пам`яті ліквідаторів аварії на ЧАЕС та жертвам Чорнобиля Пам'ятник Героям Чорнобиля, Ххмельницький Пам'ятний знак відселенцям із Прип'яті, Київ

ПАМ'ЯТНИК ЧОРНОБИЛЬЦЯМ У ЦЕНТРІ ВАРАШУ. ПАМ'ЯТНИК ГЕРОЯМ ЧОРНОБИЛЯ, ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ

ПАМ'ЯТНИК ЖЕРТВАМ АВАРІЇ НА ЧАЕС, ЖИТОМИР ПАМ'ЯТНИК ЖЕРТВАМ АВАРІЇ НА ЧАЕС, КОВЕЛЬ

Пам'ятна монета НБУ до 10-річчя аварії на ЧАЕС

На честь пам'яті про чорнобильську трагедію моторвагонне депо Люботин Харківської дирекції Південної залізниці обладнано пам'ятний електропоїзд «Чорнобилець».

СЮЖЕТ ПРО АВАРІЮ НА ЧАЕС

Дякуємо за увагу