Виховна година "День Перемоги"

Тема: День перемоги.
Мета: поглибити знання учнів про героїчне минуле нашого народу, допомогти усвідомити велич подвигу у Вітчизняній війні; розвивати почуття відповідальності до своїх обов'язків перед державою,об'єктивно оцінювати історичні події; виховувати в учнів шану і повагу до тих, хто ціною свого життя здобув перемогу.
Обладнання: Тема на дошку,жетони, відео, аудіо,ноутбук, презентації, малюнки на дошку, подарунки,свічка.
Вид заняття:розповідь з елементами бесіди.

Хід роботи

І. Вступна частина.

1. Привітання.

• Доброго ранку,діти! Ми вас  раді бачити.

2. Перевірка готовності до роботи.

• Подивіться чи все у вас готове до заняття.

3. Повідомлення теми і мети.

День Перемоги! День Перемоги!

Іде по країні весна.

Дев’ятого травня! Дев’ятого травня!

Війна закінчилась страшна.

• Тож тема нашого сьогоднішнього заняття «День перемоги».

ІІ. Основна частина.

1. Розповідь про війну.

• Війна – це подія, про яку можна говорити багато, але її хочеться забути водночас. Війна – це мільйон людських жертв, слізні спогади наших дідів та прадідів, які були свідками тієї жахливої події, коли під уламками гранат та свистом куль захищали свою Батьківщину. Болісною раною в історії нашого народу залишилася Велика Вітчизняна війна 1941-1945 років.
• 22 червня 1941 року на кордонах України почалися запеклі бої. Боротьба почалася не тільки на фронту, але й в тилу. Це були жахливі часи для всіх жителів країни. Скільки пролито крові, скільки сліз матерів, скільки переживань та скільки загиблих забрала з собою Велика Вітчизняна війна! Але все-таки ми перемогли. У 1944 почався відступ фашистів. Війська ворога залишали територію Радянського Союзу.
• Діти, а що ж таке війна?
• Хто розпочав війну?

2. Презентація.

• Скільки років тривала війна?
• Коли розпочалася війна?
• Коли ми святкуємо День перемоги?

3. Розповідь

• 22 червня 1941 рік, о 4 годині ранку, коли вся наша країна спокійно відпочивала від денних турбот, фашистська Німеччина, без оголошення війни, вчинила варварський напад на нашу Батьківщину. Саме в цю чарівну ніч ворожі бомби і снаряди впали на мирну землю. Україна стала ареною жорстоких смертельних боїв. Фашисти хотіли зруйнувати все, що було створено розумом та працею людей. А що вони хотіли зробити з самим українським народом? Частину його знищити, а частину перетворити в рабів. Влаштовувалися десятки тюрем, таборів для військовополонених, в яких знущалися жорстоко і бездушно над нашими людьми. Фашизм приніс з собою звірства, розруху, голод, сльози, смерть. У страхітливому вогнищі війни народилися мільйони героїв, чиї подвиги стали легендою і вічно житимуть у віках, викликатимуть захоплення і велику шану всіх наступних поколінь вільних і чесних людей світу. Є герої відомі всім, є герої – маловідомі, а є – і взагалі нікому невідомі. Але ж значення подвигу, його цінність, вимірюється не знаменитістю. На знаменитість ніхто із героїв в ті моменти і не розраховував. Просто вони знали і завжди собі повторювали: “Якщо не я, так хто ж…” І з молитвою на губах, з ім’ям матері, дружини чи дитини, солдати здійснювали неймовірні подвиги.
• Яка мета була у фашистів?
• Які були герої?

4. Фізкультхвилинка. (відео)
5. Відеофрагмент.

(День перемоги)

• Діти що ви запам’ятали ?
• Що вас найбільше вразило?

6. Розповідь

• Я думаю, що хтось із вас чув історію про солдата, який дав можливість своїм товаришам продовжити атаку і взяти древнє польське місто Коло, - закривши грудьми амбразуру ворожого дзоту. Подвиг його не забутий. Ім’ям Миколи Носулі названа вулиця в його рідному місті в Донецькій області. Наші люди проявили неповторну мужність, відстоюючи волю і незалежність своєї Батьківщини.
  За героїчні подвиги у Великій Вітчизняній війні звання Героя Радянського Союзу удостоєно понад 11 тисяч чоловік. В числі відважних захисників Вітчизни були і діти. І хоч були вони зовсім юними і їм дуже хотілося жити, вчинки їх були вже не дитячими, зневажливо ставилися до своїх мучителів і ні за яких умов, навіть, коли йшлося про життя чи смерть, вони не зраджували своїх друзів, свою Батьківщину…
• В якій області було названо вулицю ім’ям Миколи Носулі?
• Яке звання давали за героїчні подвиги у Великій Вітчизняній війні?

7. Аудиозапис (День победи).
8. Розповідь.

• Діти війни… Війна забрала в них отчий дім, материнську ласку, батьківську турботу, безхмарне дитинство і юність, а найголовніше – позбавила права жити. Не можна забути сповнені тугою їхні очі, опухлі від голоду животики, опущені в німому відчаї головки і маленькі рученята, які міцно тримали свою єдину іграшку. А скільки останків дітей, їхніх іграшок було розкопано після війни на подвір’ях шкіл, чи знайдено в попелі згорілих будинків. Гнів перехоплює подих при згадці про ці страшні звірства фашистів. Дорогою ціною дісталася нам Перемога. Я знаю, що пройдуть роки, змінюватимуться люди, покоління і настане той час, коли зовсім не залишиться живих свідків того страшного лихоліття, але я впевнена, залишиться пам’ять про них, про їхні подвиги, про ту жорстоку і бездушну війну, яка забрала життя мільйонів людей, принесла лихо і горе на нашу українську землю. І від нас усіх залежить, щоб це залишилося у пам’яті наступних поколінь. Бо без пам’яті немає майбутнього. Уклонімося ж тим, хто поліг у бою… Хто покрив рідну землю собою.
• Що війна забрала у дітей?

9. Хвилина мовчання.

• Діти,встаньте всі рівненько біля своїх парт і зараз хвилиною мовчання вшануємо пам’ять загиблим під час війни.

ІІІ. Заключна частина.

1. Підсумкова бесіда.

• Яка тема нашої виховної години?
• Якого року розпочалась війна?
• Що ви запам’ятали?
• Що ви винесли собі з цього заняття?
• Назвіть роки Великої Вітчизняної війни?

2. Нагородження.

• Діти,а зараз дістаньте свої конвертики і ми порахуємо кількість зароблених вами жетонів.
• Ви усі молодці, кожен з вас був активним, тому кожен отримає від нас невеличкий подаруночок.

3. Прощання.

• Діти, сьогодні у нас з вами було останнє заняття. Нам з вами було дуже весело, ви всі розумні, активні, дружелюбні і цей веселий час пролетів дуже швидко.
• Тож ми сьогодні з вами прощаємось.
• До побачення!