Виховна година "День Захисника України"

Про матеріал
Виховна година "День Захисника України". Сценарії до 14 жовтня – День захисника України, козацтва та тисячолітніх християнських традицій
Перегляд файлу

Виховна година

День Захисника України

МЕТА:

- формувати уявлення учнів про обов’язок, мужність, героїзм;

- викликати почуття захоплення і гордості подвигами українських людей, здійсненними в роки війни і в мирний час;

- показати роль самовиховання в формуванні моральної стійкості, мужності, почуття обов’язку і відповідальності перед Вітчизною;

- викликати прагнення виховувати в собі волю, цілеспрямованість, моральну красу.

ХІД ВИХОВНОЇ ГОДИНИ

1-Й УЧЕНЬ.

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай,

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж щемний в пустині рай.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини, а нас, людей, без Батьківщини…

2. МІНІ-ДИСПУТ.

ВЧИТЕЛЬ. А що для вас означає Батьківщина?

2-Й УЧЕНЬ. Для мене Батьківщина – це вулиця, де я живу і живуть мої рідні.

3-Й УЧЕНЬ. Батьківщина – це моє місто, в якому я народився і виріс.

4-Й УЧЕНЬ. Батьківщина – це та стежина, яка впродовж багатьох років веде мене до рідної школи, це поле, річка і гай, де я відпочиваю і насолоджуюся спілкуванням із природою.

5-Й УЧЕНЬ. А для мене Батьківщина – це поля широкополі, пісні дзвінкоголосі, сади пишноквітні, пшениці ряснії.

ВЧИТЕЛЬ. Всі ви народилися в найпрекрасніших куточках планети Земля. Але всіх нас об’єднає одна географічна назва, всіх нас об’єднало одне слово – Україна! Україна… Що стоїть за цим словом? Які асоціації у вас виникають з цим словом, коли ви його промовляєте?

1-Й УЧЕНЬ. Україна – це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці…

2-Й УЧЕНЬ. Україна – це розкішний вінок із рути, барвінку, що над ним світять заплакані золоті зорі…

ВЧИТЕЛЬ. Наша Україна – чудовий куточок планети, де ніколи не буває ні міцних морозів, ні страшної спеки, злив та інших природних катаклізмів. У нас мякий, помір-ний клімат, родючі землі, великі ліси, могутні ріки й моря. Широкі лани прикраша-ють нашу привільну країну. І тому-то на наш край, на наші любі «тихі води, ясні зорі» неодноразово зазіхали вороги: турки і татари, поляки. Вони хотіли підкорити собі на-шу Батьківщину, володіти її безмежними просторами. Вони руйнували, палили села і міста, забирали в полон красивих українських дівчат, які славились на весь світ своєю вродою; міцних хлопців, яких потім продавали на невільницьких ринках, а старих лю-дей просто безжалісно вбивали. Плач і стогін стояли над рідною землею. Але україн-ський народ не корився лихим нападникам, мужньо боровся проти них. У цій боротьбі особливо відзначилось козацтво.

3. РОЗПОВІДІ УЧНІВ ПРО КОЗАКІВ І ВИЗВОЛИТЕЛІВ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ.

14 жовтня церквами східного обряду (православними та греко-католиками) відзначається Покрова Пресвятої Богородиці. Походження свята пов’язане із легендою про захист Богородицею своїм покровом Константинополя.

В українській традиції це свято тісно пов’язується з ідеями захисту від ворогів. У «Літописі Руському» згадується, що князь Ярослав Мудрий віддав Київ і всю Землю Руську під покров Божої Матері. Велика кількість православних церков, побудованих в княжі і козацькі часи, були присвячені пошануванню Богородиці.

Покрова Пресвятої Богородиці була одним з найголовніших свят запорозьких козаків. Відомий дослідник Запоріжжя Дмитро Яворницький писав: «…під покровом Богородиці запорожці не боялися ні ворожого огню, ні грізної стихії, ні морської бурі». Для запорізьких козаків це свято було храмовим, адже у центрі козацької твердинізавжди стояла Покровська церква. Вона була священною для кожного січовика – від її порога вони вирушали на захист рідної землі і з подякою за порятунок поверталися до неї після походів. Саме на свято Покрови козаки проводили свої ради, на яких вибирали нового гетьмана або кошового отамана.

Значного поширення культ Покрови набув і в Українській козацькій державі – Гетьманщині. Найактивніше будівництво церков та іконописання, пов’язаних з Покровою, припадає на добу гетьманування Івана Мазепи.

Завдячуючи шанобливому ставленню українського козацтва, за святом закріпилася ще й друга назваКозацька Покрова, а у свідомості народу воно почало асоціюватися з такими поняттями, як військова честь, звитяга, мужність та лицарство.

У ХХ столітті козацькі традиції наслідували борці за незалежність України – Армія Української Народної Республіки та Українська повстанська армія.

В 1999 році Указом Президента 14 жовтня встановлено як День українського козацтва.

Про Українську повстанську армію

Українська Повстанська Армія – військово-політична формація українського визвольного руху. Символічним днем створення УПА вважається 14 жовтня 1942 року. УПА діяла до вересня 1949 року, після чого реорганізована у збройне підпілля, діяльність якого тривала до початку 1960 років.

УПА була єдиною військовою силою у Другій світовій війні, яка визначала стратегічною метою своєї боротьби створення незалежної Української держави, відповідно боротьба розгорталася проти усіх держав, що намагалися завадити цьому.

Від самого початку УПА творилася як реакція населення на німецький окупаційний терор, тому протягом всього періоду німецької окупації велася активна антинімецька боротьба. Цілі регіони були звільненні від окупаційної присутності, тут творилися так звані «повстанські республіки», найвищою владою в яких оголошувалася УПА.

В 1943-1944 рр. тривало гостре протистояння проти польських сил, які намагалися відновити довоєнні кордони Польщі.

Поруч із тим, протягом усього часу існування Повстанської армії, головним ворогом вважався СРСР як держава, що завдала українському народові найжахливіших втрат від масових політичних репресій, Голодомору та депортацій населення.

У 1944 році як орган політичного керівництва УПА та всього визвольного руху було створено Українську Головну Визвольну Раду – протопарламент, який складався з представників різних політичних сил.

Пік активності УПА припадає на другу половину 1944 року, в цей час вона охоплювала терени теперішніх Волинської, Рівненької, Житомирської, Хмельницької, Вінницької, Тернопільської, Івано-Франківської, Львівської, Закарпатської областей, східні землі Підкарпатського та Люблінського воєводств Польщі, південні терени Брестської та Пінської областей Білорусі. Загальна площа території, охопленої повстанським рухом у 1944 році становила близько 150 000 квадратних кілометрів, на ній проживало близько 15 000 000 населення. Це приблизно чверть площі теперішньої української держави, територія більша, ніж сучасна Греція, з населенням, що дорівнює населенню Нідерландів. Разом із тим націоналістичне підпілля ОУН, пов’язане з УПА, діяло на території всієї України, включно з Кримом та Донбасом.

За час діяльності через лави УПА пройшло понад ста тисяч осіб. За участь в повстанському русі чи його підтримку каральними органами СРСР було репресовано понад півмільйона осіб.

Діяльність УПА була логічним продовження попередніх періодів розвитку українського визвольного руху, тобто національної революції 1917-1920-х років, підпільно-бойової діяльності Української військової організації та Організації українських націоналістів 1920-1930-х років. З іншого боку продовженням боротьби УПА у формі ненасильницького опору, став дисидентський рух та національно-демократичне відродження кінця 1980-х початку 1990-х років.

Боротьба українських повстанців була одним із антитоталітарних рухів народів Центрально-Східної Європи. Аналогами УПА виступають польські та балтійські підпільні формації. Діяльність УПА відповідає праву кожної нації на самовизначення і суверенність. Ознаками збройної сили визвольного руху, згідно міжнародних конвенцій, мала бути наявність чіткої командної вертикалі, особливих відзнак армії, відверте носіння зброї, дотримання міжнародних правил війни. Всі ці ознаки цілком притаманні Українській Повстанській Армії.

Діяльність УПА цілком підпадає під визначення українського визвольного руху – різноманітні форми діяльності організацій та окремих осіб, спрямовані на відродження державної незалежності українського народу. Тому її ветерани, як і учасники аналогічних формацій в Польщі та країнах Балтії, мали б отримати від української держави особливий статус учасників визвольного руху.

ПІДСУМКИ ВИХОВНОЇ ГОДИНИ

ВЧИТЕЛЬ. Протягом сьогоднішньої зустрічі ми згадали героїчну історію нашої держави, згадали імена людей, які, не шкодуючи власного життя, захищали рідну землю. Так було, є і буде, поки існує світ. А ви як вважаєте, потрібні Україні Збройні сили, потрібні їй захисники? Може, хтось із вас мріє в майбутньому стати воїном чи офіцером?

Хлопчики, пам’ятайте, що ви не тільки майбутні інженери, лікарі, банкіри, але і воїни. Змалку готуйте себе до військової служби, будьте витривалими, терплячими і не бійтеся труднощів. Будьте благородними в дружбі. Залишити товариша в біді – ганьба. Відмовитися від друга, якщо той допустив помилку – безчесно. Якщо ви зустрінете людину з медалями на грудях – поклоніться їй. Завдяки цій людині ви живите на світі – вільні, щасливі і спокійні. Якщо ви зустрінете офіцера, воїна України – поклоніться йому. Він захищає ваше життя. Він на сторожі вашого спокою і щастя. Армія – могутній щит і меч нашої Вітчизни, який завжди зможе дати відсіч нападникам і ворогам.

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Петрушко Віта Миколаївна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
18 лютого 2019
Переглядів
3686
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку