Виховна година для 4 класу на тему "Закони шкільної родини для української дитини"

 

 

 

 

 

«Закони шкільної родини – для української дитини»

Виховна година з елементами інсценізації для учнів 1-4 класів

 

 

Підготувала вчителька

початкових класів

НВК «ЗОШ І-ІІ ст. – ДНЗ»

с. Калагарівка

Кукуруза Ольга Костянтинівна

Тел.:0961908109

Ел.адреса:

Olha.Kykyryza@gmail.com

 

 

 

Тема. ЗАКОНИ ШКІЛЬНОЇ РОДИНИ – ДЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДИТИНИ.

Мета.  Розширити уявлення учнів молодшої школи про основні права дитини, визначені Конвенцією про права дитини,  правила поведінки у суспільстві та у школі, зокрема. Викликати в школярів бажання знати свої права, знати закони, які їх захищають. Сприяти розумінню учнями важливості прав дитини для розвитку особистості. Розвивати дружелюбність, доброзичливість у стосунках, виховувати відповідальність за свої вчинки.

Обладнання. Плакат «Права дитини», картинки із назвами прав дитини, маски і костюми казкових героїв.

Місце проведення. Актова зала.

ХІД ЗАНЯТТЯ

ВСТУПНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ

 Ти – дитя світу. Хто б не були твої батьки, де б не жили і у що б не вірили, ми будемо поводитися з тобою як з рівним. Ти гідний отримати все найкраще з того, що може дати світ.

 Ми піклуємось про тебе, щоб ти мав змогу рости гідно і вільно. Нехай у тебе буде ім’я і земля, яку ти можеш назвати своєю.

  Ти не повинен мерзнути і в тебе має бути дах над головою. Ми забезпечимо тебе їжею та місцем для ігор. У тебе є можливість жити в сім’ї, ходити до школи.

 Ми будемо добре навчати тебе, щоб ти міг бути щасливим і плідно прожити своє життя.

 У важку годину ми будемо першими, хто тобі допоможе. Ми будемо захищати тебе, дитино, від жорстокості.

 Ти ростимеш в умовах терпимості, свободи та любові і, коли виростеш, станеш разом з ровесниками гарантом миру і розуміння між народами, гарантом майбутнього для дітей світу.

 - Хто, на вашу думку, звертається такими словами до вас, школярі?

 - Це дорослі, які хочуть, щоб ви, діти, виросли справжніми людьми. У цьому зверненні вони виражають основні правила, висловлені в Декларації прав дитини.

СЛОВА УЧНІВ:

1. Ти знаєш, що ти – людина?

Ти знаєш про це чині?

Усмішка твоя – єдина,     

Мука твоя – єдина,

Очі твої – одні.

2. Більше тебе не буде

Завтра на цій землі

Інші ходитимуть люди –

Добрі, ласкаві й злі.

3. Сьогодні усе для тебе –

Озера, гаї, степи.

І жити спішити треба,

Гляди ж не проспи!

4. Бо ти на Землі – людина,

І хочеш того чи ні –

Усмішка твоя – єдина,

Мука твоя – єдина,

Очі твої – одні.

СЛОВО ВЧИТЕЛЯ.

Сьогоднішня виховна година присвячена саме вам, діти, бо 21 листопада – це всесвітній день прав дитини. У цей день було прийнято Конвенцію Організації Об’єднаних Націй про права дитини. Деякі із статей ви бачите ось на цьому плакаті( вчитель показує плакат «Права дитини» видавництва «Підручники і посібники»).

Трошки історії. Текст Конвенції про права дитини готувався, обговорювався та узгоджувався більше десяти років. Конвенція ООН про права дитини – це угода між країнами. В ній записано як уряд кожної держави має дбати про дітей. Цей особливий документ було ратифіковано, тобто, схвалено, прийнято, 191 країною світу. Конвенція ООН про права дитини набула чинності в Україні з 27 вересня 1991року і з цього часу є частиною національного законодавства.

 У школі ви не просто діти, а школярі, учні. Ви прийшли до школи навчатися. Це – ваше головне завдання. Щоб було добре всім: і вам, і тим, хто поряд з вами, потрібно кожному пам'ятати і виконувати «Закони шкільної родини – для української дитини», які теж складені на основі Декларації прав дитини та Конвенції про права дитини.

 СЛОВА УЧНІВ (учні виходять у мантіях, схожих до суддівських)

Закон 1 Я – «Гомо сапієнс»!

     Я – мисляча людина.

     Я мушу дбати, щоб цвіла Земля!

Закон 2 Люблю я край свій дорогий,

     Що зветься Україна.

     І Батьківщині я своїй зросту достойним сином.

Закон 3 Зі слова починається людина,  

     Із мови починається мій рід…

     Люблю я рідну мову і пісню солов’ їну,

     Що полонила ніжністю весь світ.

Закон 4 Повинен кожен гідний син

     Сторінки роду свого знати

     І свято їх оберігати!

     Варт пошани сивий волос

   І старечий тихий голос.

    Я люблю і шаную матір і батька своїх.

Закон 5 Моя рідна школа – святиня моя,

    Люба і дружна велика сім’я.

     Я люблю і шаную учителя свого.

     Буду добре я учитись

     Дуже старанно трудитись.

     Буду гідний скрізь і всюди,

     Щоб нести вам радість, люди!

Закон 6 Людей буду я любити,

     Добро й милосердя творити.

Закон 7 Вишита сорочка, рушник та калина –

     З цього починається Ненька-Україна.

     Обереги пращурів завжди поважай,

     З ними ти наслідуєш рідний дім і край.

Закон 8  Святими хай вічно будуть слова

      «Вітчизна, як ненька, у мене одна».

Всі разом: І жити ми хочем завжди, як нині,

         На мирній землі, у своїй Україні.

Закон 9 Я за те, щоб дружили на світі

      Дорослі і діти,

       Народи великі й малі…

       Треба тільки всім серцем цього захотіти,

      Стати мешканцем гідним планети Землі!

Закон 10 Хочеш людиною справжньою стати –

      Наші закони навчись поважати,

      Зумій їх виконувати завжди і всюди, -

      Тоді і тебе поважатимуть люди!

СЛОВО ВЧИТЕЛЯ:

 Наші школярі покажуть і розкажуть про декілька законів і прав, які захищають дітей, якими може скористатися кожна дитина.

(Учні розігрують сценки. Один учень показує ілюстрації-малюнків учнів з виставки «Наші права» до інсценівки і називає право, про яке розповідається.)

 1. Кожна дитина має невід’ємне право на життя.

(Дійові особи: мама з дитям-лялькою, воїн захисник із жовто-синім прапором, ведучий.)

Ведучий:            У неньки народилося дитя.

 

Воїн-захисник:  Дитя моє! Бог дав тобі життя.

          І щоб ніхто не заподіяв шкоди

          Тобі, малесенький громадянин, -

          Бог дав закони нашого народу.

 

Ведечий:            Від дня народження, від іменин –

         Він твій, цей світ широкий за вікном.

 

Воїн-захисник: Ти на життя і щастя маєш право

         Під золото-блакитним знаменом

         Своєї української держави.

 

2. Усі діти рівні між собою.

  (Дійові особи: олов’яний солдатик, Буратіно, ведучий.)

Буратіно:    Була одна нога всього

  В солдатика із казки.

  Та він вояка був – ого!

  І полюбили ми його.

  Хоч і одна нога всього

  В солдатика із казки.

 

Олов'яний солдатик: Мав Буратіно довгий ніс,

                 Який встигав завжди і скрізь

                 Попереду хлоп’яти.

                 Ну, чим поганий довгий ніс,

                 В людей розумних є девіз:

                 Ні з кого не сміятись.

 

Ведучий:     І той, і та, і ти, і я –

  Ми всі – одна міцна сім’я.

  Так, люди різні. Але рівні

  Права у всіх людей,

  Чи ти рудий, чи чорнобривий,

  Вкраїнець, чи єврей.

3. Ніхто не має права розлучати дітей із батьками.

(Дійові особи: Івасик-Телесик, мама,тато, ведучий)

Ведучий:    Івасика-Телесика

  Украла люта відьма.

  Як гірко, як невесело

Його батькам самітним.

Як боязко хлопчині

Без мами і без тата.

Сидить він на калині

І просить гусенята:

Івасик-Телесик: «Гуси-гуси-гусенята,

        Візьміть мене на крилята,

        Понесіть до мами й тата…»

 

Ведучий:    Гуси-гуси-гусенята

Взяли його на крилята

Та й віднесли у село.

Ох, і радощів було!

То у казці. Але нас

Хай та відьма не лякає.

 

Всі разом:  Є закон, який не дасть

Розлучить дитя з батьками.

4. Дитина має право на медичне обслуговування.

(Дійові особи: биця, бик, лікарі, ведучий.)

Ведучий:    Засвербіли ріжки в биці.

  Закортіло биці биться.

  Тупи-тупи, гупи-гупи…

  А кругом – ніде нікого.

 

Биця:          Довелось дубасить дуба:

  Чом стоїть серед дороги?

  Биця рогом дуба – гуп!

  Дуб – ні руш. На те і дуб.

  А у биці ріжки – хруп!

  Одвалились навідруб.

 

Ведучий:     Хоч той биця – забіяка,

  Та шкода його – маля ж.

  Каже бик:

 

Бик:             «Не треба плакать.

  Подорожником помаж.»

Биця:           Вже не хоче биця биться.

  Поламались ріжки в биці.

  Тупи-тупи з усіх ніг

  До лікарні я побіг.

 

Ведучий:     Там його зустріли радо.

  Лікували роги биці.

  Пригощали рафінадом,

  І варенням з полуниці.

  Ще й навчили забіяку,

  Щоб не був такий вояка.

 

Биця:           Засвербіли ріжки в биці.

  Закортіло биці биться.

  Але вже я був учений.

  Навіть пасся – самопас.

  Тож спитав я дуба чемно:

  «Можна чухатись об вас?»

 

Ведучий: жодна дитина не повинна бути забіякою.

5. Початкова освіта повинна бути безоплатною і обов’язковою.

(Дійові особи: зайчик, зайці, вчитель, ведучий.)

Ведучий:    Прискакав до школи зайчик,

  Вчителів питає:

 

Зайчик:       «Чи у вас і тих навчають,

  Хто грошей не має?»

 

Вчитель:     «Ну, звичайно, ну, звичайно! –

Ведучий:    Кажуть зайченяті –

 

Вчитель:     В нашій школі всіх навчають,

  Бідних і багатих.

  І читати, і писати

  Ми вчимо маляток.

  І на лапках рахувати,

  І пісень співати».

 

Ведучий:    В темнім лісі зайчик радий

  Скликав заячу нараду.

  І сказав таке:

 

Зайчик:        «Освіта

  Всім обов’язкова!

  Для усіх малят відкрита

  Початкова школа.

  Безкоштовно і сумлінно,

  З самого початку

  Вивчимо «права дитини»

  І «права зайчатка».

6. Жодна дитина не повинна брати участь у конфліктах, не повинна бути жертвою конфліктів.

(Дійові особи: лис, коза, лисеня, козеня, сіамський кіт, ведучий)

Ведучий:     Біля лісу за лозою

  Лис побився із козою.

  Лис козу – хвостом, зубами,

  А коза його – рогами.

  На вояках шерсть – аж дибом,

  Між кущів літає пух.

  А за що? За кусень хліба,

  Що згубив його пастух.

Дітки, перейнявши досвід,

  Раптом – в бійку і собі.

  Те побачили дорослі

  Й припинили бій.

Лисеня схопивши, лис

  Відтягнув його у ліс.

  А коза – за  козеня

  І додому поганя:

 

Коза:           «Йди до школи, йди учитись!

  Не гайнуй намарне час!

  Як дорослим треба битись,

  То поб'ються і без вас».

 

Ведучий:    А сіамський кіт культурний

  Мудро нявкнув:

 

Сіамський кіт: «Взагалі,

       Люблять бійки тільки дурні.

       Чи дорослі, чи малі».

 

Ведучий:    От якби по всіх світах

  Президенти й генерали

  Та послухали кота –

  Гарне би життя настало.

СЛОВО ВЧИТЕЛЯ:

 Отже, на прикладах героїв відомих нам усім казок ми хотіли вам розказати , як поводити себе і як чинити не слід.

 А зараз давайте пограємо в гру «Якщо я людина, то повинна…» (Якщо ви почуєте правильне твердження – кажіть «так», якщо неправильне – промовляйте «ні»)

• Допомагати мамі мити посуд.
• Робити комусь зло, коли ніхто не бачить.
• Не вмиватись.
• Берегти та охороняти рідну природу.
• Шанувати працю інших людей.
• Галасувати, коли хтось відпочиває.
• Бути вихованим, стриманим.
• Обманювати, вихвалятися.
• Насміхатися з чужого горя.
• Добре вчитися, багато читати.
• Не слухати батьків.
• Допомагати друзям у біді.
• Ділитися тим, що в тебе є.
• Ображати інших і грубіянити.
• Захищати слабшого.
• Красти.
• Піклуватися про менших і слабших за себе.

СЛОВО ВЧИТЕЛЯ:

 Закінчилась наша виховна година. А нашу розмову я хочу завершити таким прислів'ям: «Поводь себе з іншими так, як би ти хотів щоб поводились з тобою». Дякуємо за увагу.