Виховна година до Всеукраїнського дня бібліотек

Виховна година до Дня бібліотек

«Для мене книга – світло дня!»

Вчитель: Бачить – не баче, чути – не чує

                 Мовчки говорить, дуже мудрує.

                Часом захоче, правди навчає.

                Часом регоче, всіх звеселяє.

                Хто ж то така, в світі щаслива.

                Мудра, правдива і жартівлива?( книга)

Дорогі діти! Сьогодні ми зібралися у цій святковій залі з нагоди професійного свята - Всеукраїнського дня бібліотек, який відзначається 30 вересня  згідно з Указом Президента України № 471/ 98 від 14. 05. 1998 р. 

Ведучий 1: Сьогодні у нас дещо незвичайне свято. Його немає в календарі, але воно є в серці і в душі людей, які люблять книги. А давайте замислимося, що таке книга, яку деякі з вас уже полюбили.

Ведучий 2:  Адже, якщо ви вмієте читати – станеться диво, книга вам відкриє свою таємницю. Одна – подарує нове знання, інша – дасть пораду, третя – розповість вам про вас же, що ви й не знаєте, четверта – втішить і дасть віру, п’ята – розвеселить.

Учень1.

У тиші храму, де живуть слова,

І мови, й пісні рідної до болю,

Ти опромінена і трепетно жива,

Чаклуєш всіх великою любов'ю.

Учень2.

Хвилюєш душу, лиш як зазвучить

Рядок, що сяє в променях світання,

Або коли осінньо – ніжна мить

Враз спалахне кольорами востаннє.

Учень3.

А серце – тук!.. Щемливе серце: тук!..

І ще раз: тук!.. І не дає спокою…

У тиші Храму Книг той перегук –

Це світ краси, народжений тобою.

Учень4.

І я черпаю із його криниць,

Немов з молитви на саму Покрову,

Тепло і ласку маминих зіниць

І вільну правду в українськім слові.

Учень5.

То як мені, вже зрілому в літах,

Перед тобою не склонять коліно!..

О, Мудросте, захована в книжках,

Ти невмируща, й у віках нетлінна.

Ведучий 1: У книгах зібрано всі знання, надбанні людством за часи його існування. Тому, якщо людина багато читає, вона не  тільки багато знає, але й проживає багато цікавих життів.

Ведучий 2:  Без книги не можна набути професію, побудувати хату, виховати дитину, виростити дерево чи гарні овочі. Книга допомагає в навчанні, самовихованні, пробуджує мрію і фантазію.

Вчитель : А давайте подивимось, як створюється книга:

https://youtu.be/9_i7CS1WDYw

Якщо хочеш розумним стати,
Потрібно багато книг читати.
Щоб знайти всі книги ці,
Ми йдемо в …
(Бібліотеку)

 Ведучий 1: Коли ми говоримо слово "бібліотека “ -то уявляємо собі духовне місце, куди можна завжди прийти, де зустрінеш бібліотекаря - людину, яка завжди рада допомогти в пошуках істини, підібрати необхідні книги, дати пораду.

Ведучий 2: Є поняття: "домашнє вогнище", " вогнище культури". З давніх – давен повелося, що вогонь, вогнище повинна підтримувати жінка. Мабуть тому і в бібліотеках працюють в основному жінки, які бережуть духовне тепло, потрібне людям.

Ведучий 1: Сьогодні ми хочемо згадати тих, хто присвятив цій нелегкій праці все своє життя. Хто, багато років тому прийшов до бібліотеки, в ній залишився і знайшов своє покликання. Ми говоримо зараз про Стрільчук Яну Іванівну.

Учень1.

Щиро з святом вас вітаємо

Мудрі, знаючі, тактовні -

Ми сьогодні вам бажаємо:

Учень2.

Щоб ваш невтомний, чесний труд

Був плідним, як багата осінь.

І кожен день, що йде новий

Хай тільки щастя вам приносить!

Учень3.

Нові книги щоби купували

Більше й більше з року в рік.

Щоб були просторі зали,

Нові меблі й дах не тік

Учень4.

Щоб незгоди й негаразди

Мимо вас летіли.

Щоб були в вас молоді

І душа і тіло.

Вчитель: Тож надаємо слово нашому шкільному бібліотекарю.

Ведучий 2: За вагомий внесок і відданість професії «бібліотекар», вручаємо Вам “ Подяку” від наших читачів.

Ведучий 1: А також хочемо зробити і свій внесок у нашу шкільну бібліотеку та подарувати цікаві книги:

«Незвичайні пригоди Алі» та

«Таємниця козацької шаблі»

    Учень:

Хай слова подяки і любові

Звучать сьогодні щохвилини.

А від мене цей букет чудовий -

Від читача, прихильника, мужчини!

Вчитель: Тож , любі діти, запам’ятайте, що книга - це невичерпне джерело знань!А на згадку отримайте таку пам’ятку: