Виховна година " Історія української національної символіки"

Виховна година «Історія української національної символіки»

Мета: ознайомити учнів з історією виникнення і встановлення державної символіки України; виховувати почуття національної свідомості, повагу до державних символів, патріотизм; розвивати почуття відповідальності до своїх обов’язків перед державою; виявити знання про національну символіку.

Хід заходу

Учитель. Держава Україна...

Кожна людина найбільше любить той край, де народилася і живе. Кожен пишається своєю рідною землею, завжди хоче сказати про неї найкраще. Територія нашої Вітчизни така велика, що, аби перетнути її пішки із заходу на схід, треба йти 44 дні, долаючи щодня 30 км. Нашими найближчими сусідами є росіяни, білоруси, поляки, чехи, словаки, угорці, румуни, молдавани, болгари.

Україна — правова держава. Вона, як ви знаєте, має свою Конституцію — Основний Закон України, тобто правила, за якими живуть громадяни нашої держави. Її ухвалено 28 червня 1996 року Верховною Радою України. Україна — незалежна держава. 24 серпня 1991 року було ухвалено Акт проголошення незалежності України. Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Це означає, що вона має право самостійно, без втручання інших держав вирішувати всі свої внутрішні та зовнішні справи. А ще Україна — демократична. Це означає, що влада в ній належить народу.

Кожна країна світу обов’язково повинна мати свої три символи (герб, гімн, прапор).

Історія наводить безліч прикладів безмежної відданої любові до Батьківщини. З літописних джерел нам відомі імена далекоглядних і мудрих правителів: Олега, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха, Данила Галицького. Овіяні незвичним ореолом постаті славних дочок України: Ярославни, Роксолани, Марусі Чурай, Марусі Богуславки.

Слово «Україна» означає країну, край, де живуть українці, український народ. Ця назва вперше згадується 1187 року в давньоруському літописі.

28 червня 1996 року о 9 год 19 хв було прийнято Конституцію України, і в статті 20 читаємо: «Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України...».

Прапор України

Слово «прапор» у перекладі з грецької означає «горіти, спалювати». Скільки на землі країн, стільки і є прапорів. І всі вони різні: однокольорові, багатокольорові, з візерунками, смугами, зірками, хрестами тощо. Кожний знак або символ на прапорі має своє значення. Кожний прапор має свою історію.

Згідно із нею, слово «хохол» — монгольського походження: «хох» — синій, «улу» — жовтий. Символами України є чисте небо — символ миру та пшеничне поле — символ достатку.

Прапор Руської землі мав червоне поле із зображенням на ньому золотого тризуба або двозуба. А полотнище Галицько-Волинського князівства виготовлялося з тканини блакитного кольору і мало за герб зображення золотого лева.

Продовженням розвитку історії прапора України стало XVIII століття. На знаменах Київського, Чернігівського та Лубенського полків на синьому або блакитному тлі проступали золоті та червоні хрести й інші знаки.

А вже з XIX століття жовто-блакитний прапор наполегливо заявляє про себе. Так, 1848 року мешканці Львова підняли на міській ратуші український національний прапор. І Австрійська влада була змушена прийняти цей виклик нашого народу. Вона дозволила українцям використовувати жовто-блакитну символіку.

Синьо-жовтий прапор над Верховною Радою замайорів 4 вересня 1991 року, а 22 січня 1992 року Верховна Рада затвердила цей прапор як Державний.

Гімн України

Слово «гімн» у перекладі з грецької означає «величальна, урочиста пісня». Її виконують у певних урочистих випадках. Гімн звучить при вступі президента країни на посаду, при закритті та відкритті урочистих заходів, під час зустрічей та проводів голів держав, під час спортивних та інших свят, парадів.

До найбільших святинь будь-якого народу належить гімн. Походження Гімну України також досить цікаве. Слова урочистої пісні «Ще не вмерла України...» написав у 60-х роках XIX століття Павло Чубинський — український поет, фольклорист і етнограф. Уперше текст твору був надрукований 1863 року. Спочатку його навіть приписували перу Тараса Григоровича Шевченка.

На музику вірш майбутнього гімну поклав композитор Михайло Вербицький. На жаль, доля Гімну України також була нелегкою. За виконання цього твору наші співвітчизники переслідувалися Радянською владою, потрапляли до в’язниць. І лише 29 січня 1991 року в місті Бориспіль його виконанням було урочисто вшановано пам’ять Павла Чубинського. А 16 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила гімн як Державний Гімн України, трохи замінивши слова «Ще не вмерла України і слава, і воля» на «Ще не вмерла України ні слава, ні воля».

Під час звучання Гімну України присутні мають встати, покласти праву руку на серце, а військові — віддати честь. Усі мають стояти обличчям до Прапора України.

Герб України

Тризуб є одним із найдавніших знаків на території України, його зображення дійшло до нас з часів Трипільської культури (V–III тис. до н. е.). Він був родовим знаком Рюриковичів — князів Русі.

Він зустрічається на монетах князя Володимира, його синів Святослава і Ярослава Мудрого. Він є у гербі Анни Ярославни, королеви Франції. Аналогічне клеймо має й церква, яка знайдена при розкопках Десятинної церкви у Києві.

Слово «герб», що в перекладі з німецької мови означає «спадщина», на Русі з’явилося у XIV ст. Герб — символ, знак держави, міста, області. Його зображають на державних прапорах, печатках, офіційних документах, державних спорудах, монетах, купюрах, поштових марках. Він свідчить про приналежність до тієї чи іншої країни, області, міста.

Створити герб — дуже непроста справа. Є така наука — геральдика, яка містить правила створення гербів:

• Герби можуть бути різними за формою: трикутними, квадратними, овальними, чотирикутними, з різними закрутками та чудернацькими візерунками.
• Герби можуть бути різного кольору. Це можуть бути символічні кольори країни, місцин або кольори зі значеннями: пурпурний — символізує хоро­брість; блакитний — вірність, чесність; зелений — волю; чорний — сміли­вість; червоний — пристрасть.
• На гербі можна розташовувати тварин, рослини, геометричні фігури, елементи неживої природи, міфічні образи. Але в кожний знак вкладається глибокий зміст та значення.

Малий Державний Герб — золотий Тризуб (знак княжої держави Володимира Великого) на синьому щиті — затверджено постановою Верховної Ради «Про Державний Герб України» від 10 лютого 1992 року. Великий Державний Герб повинен містити як головний Герб України, так і зображення герба Війська Запорозького.

Ерудит-лото

• Коли звучить Гімн України? (Він звучить щоденно о 6-й і 24-й годині по українському радіо та на урочистих заходах, у свята.)
• Хто написав текст Гімну України? (Павло Чубинський)
• Композитор, який створив музику до Гімну України? (Михайло Вербицький)
• Що символізує тризуб? (Волю, славу, силу)
• Як у християнській релігії пояснюють цей знак? (Бог-Отець, Бог-Дух Святий, Бог-Син)
• Яке призначення прапора? (Бути попереду, вести людей за собою.)
• Назвіть кольори нашого прапора. (Синій — небо, жовтий — колосся)

— Майже в усіх народів є улюблені рослини-символи. У нас це верба, калина та барвінок. Про це говорить прислів’я: «Без верби та калини нема України».

Калина — це символ кохання, краси, щастя. Навесні вона вкривається білим цвітом, а восени палахкотить ґронами червоних ягід. Калиною уквітчують весільний коровай, оселю; нею лікуються.

Про калину складено багато пісень, легенд, приказок: «Пишна та красива, як червона калина»; «Стоїть у дворі дівонька, як над ставом калинонька. Щоки червоні, як кетяги калинові»; «Убралася в біле плаття, як калина в білий цвіт»; «Посади біля хати калину — будеш мати долю щасливу».

Почувши слово «Україна», відразу уявляєш вербу над водою, тополю у полі. Верба не тільки красива, а й корисна. Копають криниці під вербою, бо на сухому місці це дерево ніколи не росте. У Вербну неділю святять вербові гілочки. Дорослі й діти легенько б’ють одне одного освяченими прутиками, при казуючи:

Не я б’ю — верба б’є.

За тиждень — Великдень.

Недалечко — червоне яєчко!

Спаси і збережи, Матір Божа,

Під своїм покровом.

У народі говорять: «Дім без рушника, як сім’я без дітей». Рушники — це теж символи українського народу, старовинні обереги дому. Вишитий рушник — неодмінний атрибут багатьох обрядів: з рушником виходили в поле, справляли обжинки; проводжали в далеку дорогу; дівчата подавали рушник на знак згоди при сватанні; молоді ставали на рушник під час шлюбного обряду.

Бліц-вікторина

• Основний Закон України — ... (Конституція).
• Як співають і слухають Гімн України? (Стоячи)
• Синій колір українського прапора символізує... (небо).
• Скільки кольорів має український прапор? (Два)
• Державний Герб України — ... (тризуб).
• 28 червня 1996 року — це ... (День Конституції).
• Столиця України — ... (Київ).
• Найголовніша пісня України — ... (Гімн).
• 24 серпня 1991 року — ... (День Незалежності).
• Жовтий колір прапора символізує... (колосся).
• Державна мова України — ... (українська).
• Кого українці називають Великим Кобзарем? (Шевченка)