Виховна година "Лихослів`я в нашому житті"

Тема: Лихослів’я  в нашому житті

Мета: нагадати учням про вплив, значення і силу слова в житті людини, формувати негативне ставлення до лихо­слів'я шляхом надання інформації про його вплив на здоров’я та розвиток особистості,  удосконалювати вміння керувати власними емоціями, контролювати гнів, поважати почуття інших; надихнути до морального саморозвитку та самовдосконалення.

Форма проведення: виховна година.

1. Вступне слово класного керівника.

Наша виховна година присвячена одній із найважливіших і в той же час важких тем. Сьогодні ми говоритимемо про лихослів’я. Дивне сполучення – лихо і слово, адже «Спочатку було СЛОВО…», - говорить Біблія, книга всіх книг. Ця біблійна фраза говорить про те, що спочатку Бог виговорив слово, а потім уже відповідно до сказаного утворилася земля, вода й ін. Виходить, первинно – Слово. Це наводить на роздуми про важливість мови, мовлення, людських слів. Широко відомий вислів: "Слово може убити, слово може врятувати, слово може полки за собою вести". Ще з незапам’ятних часів люди відчували, що слова над нами мають владу.

Свого часу турецькому мандрівникові Елії Челебі, який у XVIII столітті подорожував Україною, вдалося почути серед українців і записати лише 4 лайливі слова: «дідько», «чорт», «щезни, собако». Без сумніву, якби той турецький мандрівник потрапив у наші краї у теперішні часи, то був би вражений не лише кількістю і «якістю» нецензурної лайки, по-народному - мату,  який вживають українці (особливо молодь), а й тим, що багато хто використовує його, мов артиклі для «зв’язування слів».

Брутальний стиль спілкування стає не лише нормою, а модою, причому для різних верств населення - від підлітків, а то й дітей дошкільного віку, - до сивочолих. 

Подивишся: і що воно таке?

Не допоможе й двоопукла лінза.

Здається ж люди, все у них людське,

але душа ще з дерева не злізла.

                                                                                 Ліна Костенко

2. Постановка проблемних питань.

• Що таке лихослів’я ?

Одні  кажуть про те, що це ознака обмеженого словарного запасу або невміння виражати свої думки , тобто порок. Інші вважають, що це хвороба, як алкоголізм, наркоманія чи паління. Але праві всі. Так як лихослів’я спочатку починається як порок, але потім стає хворобою.

Визначення за словником.

 В наш час лихослів’я існує в багатьох проявах, наприклад:

• Звичне лихослів’я, яке  властиве людям з невисоким рівнем культури. В цьому випадку нецензурні слова для людини, яка їх вживає, ніяк не відмічені. Вони використовуються автоматично.
• Другий вид – це афективне лихослів’я. Воно пов’язано з виразом будь-яких емоцій, як негативних, так і позитивних.
• Третій вид – навмисний епатаж, виклик суспільству, намагання порушити правила поведінки.  Це може бути як звичайне хуліганство – написи на стінах, так і вживання нецензурної лексики  у витворах мистецтва – творах, спектаклях, піснях, кінофільмах.

Підніміть, будь ласка, руки, хто з вас ніколи не лихословив.

Як ми бачимо, сьогодні майже немає людей, які у своєму щоденному спілкуванні не вживають "поганих" або "мертвих" слів.

• Чи це небезпечно для суспільства?

Так, бо воно набуває вже загрозливої форми та охопило всі стани населення та всі вікові групи.

• А якщо я не вживаю таких слів, скажете ви, чи це небезпечно для мене?

Так, бо, як і при пасивному палінні, те, що ми чуємо такі слова, вже небезпечно для нас. Чому це так ви дізнаєтесь трохи пізніше.

Сьогодні ми з вами поговоримо про лихослів’я та його вплив на особистість. З’ясувати це нам допоможуть язичник, історик, філолог, науковці, біолог, психолог, дослідник, юрист.

3. Повідомлення учнів.

Надається слово язичнику.

 Язичник: Історія виникнення лихослів’я уходить своїм корінням в глибину віків. У часи язичництва такі слова-закляття міг казати лише жрець на святах, коли імітував події в темному боці світу. Потім ці слова стали закляттям проти нечистої сили. Всі знали, що сварити дітей нецензурними словами  не можна, бо дитину будуть мучити біси. Вживати такі слова в домі також не можна, бо нечисті сили будуть жити в ньому. Також лаятися не можна в лісі: лісовик образиться, на березі річки чи озера – водяник образиться.

Залишалося лише поле, тому і виникло словосполучення поле брані, тобто місце, де можна лаятись.

• А що говорять історики? Можливо, лихослів’я здавна вважалося нормою?

 Історик: У часи царя Олексія Михайловича Романова почути на вулиці матюки було просто неможливо. За вживання таких слів накладалося жорстоке покарання — аж до смертної кари. При Петрі І була випущена книга «Юності чесне дзеркало», де писалося, що  пристойною поведінка вважається лише тоді, коли людина ніколи не вживає нецензурних слів. В Україні, як зазначає Радевич–Винницький (професор, який вивчав українську лайку), вірили в магічну силу слова. Наприклад, під час будівництва хати та господарських приміщень дуже пильно стежили аби хтось з майстрів часом не сказав поганого слова – це може накликати лихо на тих, хто там житиме (а згадаймо собі «висловлювання» сучасних майстрів!)

 У ХІХ сторіччі лихослів’я стає мовою фабричних робітників, офіційною мовою в’язниці. За часів демократії нецензурна лексика стає дуже популярною та вживається повсемісно.

Послухаємо думку філолога

Філолог: Для того, щоб знищити народ, зовсім не обов’язково його завойовувати, достатньо просто знищити його культуру та передусім - мову. Як? А дуже просто. Замініть його абетку, додайте жаргон, велику кількість незрозумілих іноземних слів, дозвольте вживати нецензурні слова. Те, що зараз робиться з українською мовою, можна назвати екологічною катастрофою.

• Що з цього приводу думають психологи?

 Психолог: Вживаючи мат у розмові, сучасні люди, самі того не підозрюючи, вершать таємний ритуал, закликаючи зло день у день, рік у рік на свою голову й на голови своїх близьких. Кількість лайки переходить у якість. Спочатку в людей з'являються дрібні неприємності, потім великі, далі виникають проблеми зі здоров'ям і, нарешті, ламається саме життя.

-Яке ж навантаження несуть певні слова? Про це нам нагадає філолог.

Філолог:

• Благословляючі. Це слово складається з двох слів: "благо" і "славити", які завжди несли тільки добро, зберігали від зла. Особливо цінні благословення батьків, які чистосердечно люблять і бажають добра своїм дітям.

• Добрі, лагідні, люблячі, ніжні слова приносять радість, заспокоєння, окрилюють, надихають, підбадьорюють. Від них людина розкривається, готова на добрі справи і хороші слова, вчинки.
• Привітливі, заспокоюючі слова дають надію на успіх, створюють гармонію з самим собою та навколишнім світом.
• Грубі, злі слова несуть розруху, горе, зло не тільки оточуючим, але й тій людині, яка вибрала таку модель поведінки. Зло руйнує, не може творити, грубість відштовхує і ранить душу. Такі люди часто приречені на самотність.
• Сварливі, холодні, заздрісні слова і думки сіють зло, атмосферу недовір’я, неприйняття один одного.
• Проклинаючі слова сіють горе і сльози, часто повертаючись бумерангом до того, хто проклинає.
• Брутальні і нецензурні слова, які стосуються дітородних органів. Відомо, що слово "мама" і "мат" мають спільний корінь. Перш за все, на рівні підсвідомості негативні емоції зв’язані зі словом "мат", розповсюджуються і закріпляються до слова "мама", що формує неправильне відношення до мами, як того, хто говорить, так і до того, хто слухає.

Класний керівник: Памятайте! Усі слова - і добрі, й лихі - не розчиняються, а проростають.

4. Створення дерева доброти

Давайте з вами  створимо власне дерево доброти. Для того, щоб воно росло міцним і здоровим, потрібно удобрити ґрунт добрими словами. Запишіть їх на аркуші під деревом, а на кроні приклейте листочок із своїм ім’ям. Нехай проростають добрі слова!  

• А що ж відбувається з людьми, які вживають нецензурні слова? Про це нам розкажуть науковці.

Науковець 1: Більшість населення щодня вживає «міцне слівце» з приводу і без нього. Але ж релігія і тепер уже наука попереджають — лихослів’я є смертельно небезпечним для здоров’я. Немає більшого зла, ніж вживати саме дороге слово "мама" в поєднанні з лихослів’ям. Люди, які матеряться, завдають собі шкоди. У них розвивається склероз, загальна слабкість, серцева недостатність, руйнується нервова система, пам’ять. Люди, які в лихослів’ї використовують дітородні органи, раніше стають імпотентами, хворіють урологічними захворюваннями, крім того, через них страждають їхні близькі, рідні, оточуючі, бо це падає важким прокляттям на майбутнє покоління.

 Лікар-біолог Іван Бєлявський з групою колег впродовж 17 років намагалися з'ясувати, яким чином на людський організм впливають окремі слова. Ученим вдалося з математичною точністю довести, що кожне слово має енергетичний заряд. Зарядів може бути тільки два: або позитивний, або негативний. Вчені довели, що лихослів'я має знак «мінус».

 Науковець 2: В 90-ті роки ХХ століття згадана група вчених видала книгу, у якій наводиться багато прикладів, пов'язаних зі спостереженнями за конкретними людьми. Обстеження протягом декількох років двох груп людей одного віку, з яких одна - лихослови, а друга - ті, хто обходиться без міцного слівця, показало, що в лихословів дуже швидко з'являються вікові зміни на клітинному рівні, а пізніше - і різноманітні захворювання. У другій групі картина протилежна. Наприклад, організм п'ятдесятирічної вчительки, незважаючи на її нервову роботу, виявився молодшим за її паспортний вік на 13-15 років!

Таким чином, ще раз було доведено, що в поганому слові криється величезна руйнівна сила. І якби людина могла бачити, який потужний негативний заряд, немов ударна хвиля від бомби після вибуху, поширюється в усі боки від поганого слова, вона б ніколи не промовила його.

• Повернемося до запитання: чи небезпечне лихослів’я для людей, які чують ці лихі слова? Давайте послухаємо думку біолога.

 Біолог: Доктор біологічних наук П. Горяєв у книзі «Хвилевий генетичний код» доводить, що лихослів’я та погані слова не просто пролітають повз нас, вони завдають нам великої шкоди. Від сили звукових хвиль людина отримує радіоактивне опромінення в 10-40 тисяч рентген, після чого розпадаються хромосоми і розриваються ланцюжки ДНК. Навіть може відбуватися зміна генів, що впливає вже на ще ненароджених дітей. В тих країнах, де не має лайки, пов’язаною з органами дітородіння, майже відсутні хвороби Дауна та ДЦП.

Це питання вивчається в різних країнах світу. Послухайте думку дослідника.

 Дослідник : Вода зберігає вплив звуків протягом 30 днів. Підтвердженням цього є досліди японського вченого Масару Емото. Він довів, що вода змінюється під впливом слова. Він зміг сфотографувати воду під мікроскопом. Та побачив наступне: позитивно заряджена вода має чіткі кристали. Слова з негативним змістом не створюють чітку форму. Після молитви вода має інший вигляд, ніж до неї. Організм людини складається на 80% з води, тому він також зберігає вплив слів.  І уявіть собі, якщо слова роблять таке з водою, то що вони можуть зробити з людиною.

Рослинний світ також реагує на позитивні та негативні звуки: від позитивних він розквітає, а від негативних — гине.

Класний керівник: Знаєте, є така тропічна рослина - стапелія. Погляньте на цю квітку (фото). Чарівна? Її квіти - сама досконалість форми і кольору. Але неймовірно! Від яскравих пелюсток, що світяться, виходить запах гниючого м'яса. Коли з прекрасних жіночих вуст вилітає матірна лайка – це можна порівняти саме з особливостями цієї квітки: зачаровуюче, але огидно… І дивно, навіщо було укладати в модну зачіску волосся, підбирати фасон і забарвлення одягу, підправляти якісь вади на обличчі, щоб потім відштовхнути від себе ураганом брудних слів? Мова найбільш яскраво дозволяє оточуючим побачити наше справжнє обличчя. «Заговори, щоб я побачив тебе», - цей вислів належить Сократу, наймудрішому із стародавніх греків. Жінка з грубою лексикою може виглядати привабливо тільки тоді, коли вона мовчить, як квітка стапелія за склом.

А тепер ще трішки інформації від психолога.

 Психолог:  Усі вчені прийшли до висновку, що лихослів’я не лише знищує людську особистість, але й сприяє її внутрішньому розтлінню. Лихослів’я сприяє знищенню в свідомості людини сорому і совісті. У психіатрії ця хвороба називається іменем французького доктора "Синдром Туретта". Люди з розладами нервової системи сприятливі впливу зла і з величезною силою обрушують на оточуючих потік страшних нецензурних слів. За останні 10 років в Україні хворих, які страждають на синдром Жиля де ля Туретта, стало приблизно на 20 % більше в порівнянні з попередніми роками. Хвороба спадкова.

5. Перегляд відео про лихослів’я (Священик Олександр Вронський, настоятель парафії Преподобного Іова Почаївського у Луцьку Волинської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату, — про лихослів’я.)

   Класний керівник: Отже, ви познайомилися з інформацією про лихослів’я, яка, думаю, змусила вас замислитися. Пропоную вам її обговорити.

6. Дискусія. «Чи треба нам лихослів’я?»

•  Чим можна пояснити велике поширення лайки та лихослів’я в сучасному світі? ( низький рівень культури, бажання бути схожими на інших, наслідування кумирам, не бажання виділятися поміж інших)

•  Зараз в моді здоровий спосіб життя. Люди займаються спортом, слідкують за харчуванням, дотримуються режиму дня. Як ви вважаєте чи це можна поєднувати із вживанням нецензурних слів?

•  Лихослів’я – це погана звичка. А які ще погані звички вам відомі? Чому їх називають шкідливими?

• Чи вважаєте ви, що лихослів’я, наркотики, алкоголь допомагають розслабитися? Чи є інші засоби, щоб розслабитися? (туризм, спорт, музика, танці, колекціонування та інші).

А зараз ще одна інформація для роздумів: Чи є покарання за вживання лихослів’я в нашій країні?

Юрист: Кодекс України про адміністративні правопорушення:

Стаття 173. Дрібне хуліганство

«Дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.»

         Питання вголос: Чи можна побороти  в собі вживання лихослів’я?

7. Складання пам’ятки  « Як подолати лихослів’я у себе?»

Уявіть собі, що вам доручили скласти пам’ятку для молоді «Як позбавитися звички вживати нецензурну лексику?» Які пункти ви  включили б до пам’ятки?

Беріть приклад з людей, які не лаються

     Вдосконалюйте рідну мову!

Керуйте своїми емоціями!

Пам’ятайте про те, що лайка – ГРІХ!

Уникайте людей, які сильно лихословлять!

Уникайте слів, що провокують різку реакцію!

Пам’ятайте про наслідки!

Проявляйте доброту, милосердя, терпимість, повагу до людей.

Пам'ятайте про те, що лайка викликає хвороби не тільки у Вас, але й у Ваших нащадків.

          Читайте класичну літературу.

А що нам радять зробити психологи, коли в стані гніву хочеться лаятись?

Психолог: Якщо ви відчуваєте, що вас охоплює гнів, психологи радять зробити одне з переліченого.

Рекомендації «Стоп-гнів»:

1. Порахуйте до 10 або до 100 і в цей час спитайте себе: «Чи вирішить дану проблему моє бажання вилаятися, чи зробить це мене щасливим?».

2. Спробуйте усміхнутися. Негативна емоція буде зменшуватися, тому що наше тіло не може усміхатися й злитися одночасно.

3. Подивіться навколо, помітьте щось маленьке й розглядайте уважно.

4. Коли на вас кричать, ображають, ви це слухаєте, чуєте, і це на вас впливає. Ви можете переключитися зі слухового каналу сприйняття на зоровий: наприклад, зверніть увагу на те, як у крикуна ворушаться вуха або зморщується лоб. Ви переключили увагу і перестали його чути.

5. Сильно стисніть кулаки до напруження всього тіла. Зафіксуйте це положення на кілька секунд. Повільно розтисніть кулаки. Після перенапруження обов'язково настане розслаблення всіх м'язів, спаде загальне напруження.

     Класний керівник:  Послухайте притчу:

«Жив собі хлопчик із жахливим характером. Якось батько дав йому мішок цвяхів і звелів по одному забивати їх у паркан щоразу, коли хлопчик втрачає терпець і з кимось свариться. У перший день він забив 37 цвяхів. Згодом навчився контролювати себе, і кількість цвяхів щодня зменшувалася. Хлопчик зрозумів, що легше опановувати свої емоції, ніж забивати цвяхи.

Нарешті настав день, коли він не забив жодного цвяха. Син підійшов до батька і сказав про це. Тоді батько звелів синові витягати з паркана по одному цвяху в ті дні, коли він не втратить самоконтролю і ні з ким не посвариться.

Минав час, і згодом син зміг похвалитися батькові, що у паркані не залишилося жодного цвяха. Батько відповів: «Ти добре поводишся, але подивися, скільки дірок залишилося... Паркан уже ніколи не буде таким, як колись».

Класний керівник: Якщо ви з кимось сваритеся й говорите щось неприємне, то залишаєте після себе такі ж рани, як дірки від цвяхів. І рани зостаються, незважаючи на те, скільки разів ви потім вибачитеся. Словесні рани заподіюють такий же біль, як і фізичні.

Не залишайте на своєму шляху таких дірок! Не забивайте цвяхів ворожнечі, непорозуміння, жорстокості в душі людей! Будьте толерантними!

Там, де ворожнеча, сійте мир.

Там, де образа, сійте прощення.

Там, де сумнів, сійте віру.

Там, де безнадійність, сійте надію.

Там, де смуток, сійте радість.

Там, де темрява, сійте світло.

Успіхів вам у житті. Та не забувайте все те, про що сьогодні говорили. До побачення.