Методична розробка для учнів 5-11 класів (Розробка, Презентація, анкета) "Соціальне середовище та його виховні функції через призму соціальних мереж "

ВЧИТЕЛЬ ІНФОРМАТИКИ

КЛАСНИЙ КЕРІВНИК

ЧЕЛЕНКОВА НАТАЛІЯ ТИМОФІЇВНА

Велика роль у вихованні підростаючого покоління покладається на соціальне середовище, що його оточує.

Соціальне середовище — це сукупність суспільних, матеріальних та духовних умов, факторів, відносин, в яких існує особистість і які так чи інакше впливають на її свідомість, поведінку і діяльність.

Соціальне середовище створює умови для розвитку, соціалізації та формування особистості.

Вплив соціального середовища на особистість та його подальший розвиток неоднобічний, він відбувається через мікросередовище.

Одним з структурних компонентів сучасного соціального мікросередовища для  підростаючого покоління є соціальні мережі Інтернет-простору.

Соціальні мережі існували завжди, проте останні технічні розробки в сфері комунікації зробили їх домінуючою формою соціального середовища.

Соціальні мережі є структурою, яка відображає стосунки людей та зв’язки між ними через різноманітні соціальні взаємовідносини.

Термін «соціальна мережа» в контексті інформаційного середовища вперше використав у 1954 році соціолог Джеймс Барнс.

Сьогодні під цим терміном найчастіше розуміють віртуальну платформу, Інтернет-сайт, веб-сервіс, портал в Інтернеті, мета якого – об’єднати якомога більшу кількість людей, надавши їм максимум можливостей комунікації між собою.

Соціальні мережі стають джерелами найрізноманітніших цінностей та інтересів.

Сьогодні соціальні мережі стали тим соціумом, який взяв на себе левову частку виховання молодого покоління.

Постало питання: «Чому так сталося?»

Щоб дати відповідь необхідно розібратись, а що підштовхнуло наших дітей на виховання в соціальну мережу.

Можливо це:

• віяння часу;
• цікавість;
• відсутність батьківської любові;
• проблеми в підлітковому оточенні;
• непорозуміння з дорослими;
• самотність.

На це питання надали відповідь підлітки, яки брали участь в опитуванні «Я- в соціальних мережах».

До речі, онлайн-опитування проводилося в мережі Google+, а результати опитування підводилися на платформі Форми- Google.

В опитуванні брали участь 65 респондентів

37 жіночої

28 чоловічої статі.

Віком:

8-12 років – 41 чол.

13-17 років – 22 чол.

більше 25 років – 2 чол.

За результатами опитування виявилося, що 57 (89,1%)  респондентів користується соціальними мережами постійно, 7(10,9 % )- іноді.

В Інтернеті підліток буде тим, ким себе називає, оскільки саме на основі цього очікування з часом формується мережа соціальної взаємодії. Іноді підліток «ховається» під звичкою бути невидимкою. При цьому підліток втрачає свою індивідуальність, перестає бути собою, у нього формується постійна звичка приховувати свою життєву позицію, свої проблеми, відсутність готовності нести відповідальність за свої дії та вчинки.

Соціальні мережі являють собою складну проекцію суспільства на інтернет-простір, що ґрунтується на засадах публічності, загальнодоступності, всезагальної рівності. В соціальних мережах кожен учасник має рівне право голосу і це приваблює молодь.

Спілкування в соціальних мережах займає одне з пріоритетних місць. І це підтверджують 80,0% респондентів, 9,2 % любителів втечі від реальності, використовують соцмережі для розваг, 4,6%  респондентів самопрезентують себе, 10,8% - для інших потреб та інтересів. 

 На запитання:

62,5% опитаних відчували задоволення, а 34,4% - радість! – інше – 3,1 %. І ні жодного розчарування чи страху.

Які соціальні мережі приваблюють молоде підростаюче покоління?

 Невміючи в реальному житті вести діалог, в соціальних мережах підлітки вільно виражають свою думку за допомогою приватних повідомлень, записів на «стіні», у вигляді постів, «лайків», посилань, при цьому їх не турбують етичні  норми поведінки, стилі спілкування, які  відходять на другий план.

З легкістю викладають особисті біографічні дані та свої вподобання. Своєрідним залученням інших до спілкування є завантаження нових фотографій або заміна головної фотографії профілю.

Традиційні правила граматики майже не використовується підлітками для спілкування в соціальних мережах, вони здебільшого використовують спрощену мову, іноді опускаються до безграмотності та вульгарності. Набуває поширене спілкування мережевим сленгом (вживання англомовних та російських абревіатур); «олбанська мова» (слова або словосполучення, написані неправильно з точки зору правил орфографії, зазвичай з іронічним або сатиричним змістом).
Тут криється небезпека, оскільки деякі молоді люди використовують ці жаргонізми у повсякденному спілкуванні. На жаль, в Інтернеті можна зустріти і ненормативну лексику, іноді її маскують трикрапками або символами, але це справи не змінює. У ранньому юнацькому віці вона швидко засвоюється, і пояснити, що так не можна розмовляти, буває складно.

Характерною є значна візуалізація тексту, тобто використання різноманітних «смайликів», картинок та «гіфок»,  які відображають емоції чи ставлення людини та, частково або повністю, замінюють текст. Використовується також вживання акронімів – скорочених фраз або слів, утворених шляхом упущення голосних або абревіатур. Невербальне спілкування в соціальних мережах:«лайки» та «поширення», а також заміна вербальних повідомлень картинками або «гіфками» призводить до втрати навичків «живого» спілкування, стає штучними замінниками емоцій, тембру голосу, сміху.

Це все пояснюється тим, що головним у спілкуванні в мережі– є донести свою думку, передати емоції.

Для розвитку емоційної сфери це, напевно, добре, але вкрай збіднює і без того небагатий словниковий запас сучасної особистості у ранньому юнацькому віці.
       Завдання вчителів і батьків – виховувати культуру Інтернет-спілкування, розкривати можливості Інтернету, своєчасно і повно розповідати молоді про всі небезпеки та труднощі такого проведення часу. Безумовно, тут важливими є особистий приклад дорослих, обережно-спостережливий контроль за діяльністю  підлітків, виховання в них культури в цілому, розвиток їх творчих здібностей, організація дозвілля.

Важливим способом спілкування в соціальних мережах є обмін посиланнями. Замість того, щоб переповідати щось своєму опоненту достатнім стає просто надіслати йому покликання на той сайт чи пост в соціальній мережі, де про це йдеться. Втрачається вміння замап’ятати, переказати, узагальнити отриману інформацію.

Під час спілкуванні  в соціальних мережах теми дискусій виникають спонтанно, не носять визначеного характеру, не спонукають до роздуму.

Отримання інформації можливо тільки після того, як вона буде прочитаною, а не почутою, тому часто втрачає свою своєчасність.

Велика кількість соціальних контактів в мережі стають для підлітка все більш безособистісними та швидкоплинними, випадковими. 

До 50 віртуальних друзів у 26,2% респондентів, 32,3% мають від 50-100 друзів у соціальній мережі, від 100 до 200 віртуальних друзів у 33,8 % опитаних, 3,1% склали респонденти 200-500 друзів-віртуалів, та  4,6% стали володарями більше 500 віртуальних фантомів.

Заспокоює той факт, що для наших респондентів  ще не втрачена  цінність друга, товариша в реальному житті.

Перевагою у спілкуванні в соціальних мережах є реалізація кількох видів комунікації:

• міжособистісна
• між групова
• міжсоціумна
• комунікація між собою і групою,
• між групою та суспільством
• між особою та суспільством

Говорячи про складну структуру образу «Я» користувачів соціальних мереж, не можна не спиратися на джерела – мотиви і потреби, що стимулюють його  взаємодії з зовнішнім світом, в тому числі і  віртуальним.

То ж на що чекають юні відвідувачі соціальних мереж?

71,9% чекають на нові знайомства, 12,5% - на відчуття свободи, безвідповідальність за будь-які дії – 4,7%, 10,9% самовиражаються в соціальній мережі.

Функції Інтернет-середовища можна розділити на три основні групи:
1) задовольняють потреби людини як індивіда, як особистості;
2) задовольняють потреби певних соціальних груп і людини як члена групи;
3) задовольняють потреби суспільства в цілому як цілісної соціальної системи і відповідно людини як члена суспільства.
Соціальні мережі мають у собі елементи кожного з цих типів. З їх допомогою підростаюче покоління  реалізує безліч своїх потреб.
На основі цього можна зазначити: багатоплановий і гнучкий віртуальний простір, що надається сучасними соціальними мережами, забезпечує можливість особистості реалізувати виникаючі у неї потреби, які, можливо, фрустровані в реальному житті або реалізовані недостатньо бажаною мірою.

Ваговими стали відповіді респондентів на запитання:

29,7% ствердно відповіли "так", 34,4% - частково вирішують свої проблеми завдяки соціальним мережам, 17,2% респондентам спілкування в соціальних мережах не допомагає вирішити свої проблеми та тільки 18,8% відвідувачів соцмереж свої проблеми вирішують в реальному житті! Невтрачений потенціал молодого покоління складається з 17,2%  («ні») та 34,4% («частково»), а це майже половина віртуальних респондентів за яких варто боротися нам, дорослим, мудрим, обізнаним, щоб повернути їх до реальності!

Не менш важливим постало запитання:

І тут ми маємо певні втрати: вплив на життєву позицію соціальних мереж відбувається у 15,4% респондентів, частково підлягають цьому впливу 38,5% опитаних, 6,2% не можуть відповісти на це запитання, тобто вони взагалі, на жаль, не мають життєвої позиції, категорія інші склала 1,5% . І тільки 38,5% респондентів мають реальну життєву позицію!

Незважаючи на залежність підростаючого покоління від соціальних мереж приємно констатувати, що для 87,7% респондентів віртуальне середовище не може замінити родину, для 6,2% соціальна мережа може іноді стати родиною, для 4,6% респондентів -  «матір’ю» або «батьком” та 1,5% вже «мають» віртуальну родину.

І що в 55,4% опитаних підлітків світогляд не змінюється в результаті перебування в соціальних мережах, а в 41,5% ці зміни відбуваються частково і тільки в 3,1% він повністю змінюється.

Соціальні мережі спонукають підлітка обмежити своє життя повідомленнями, посиланнями, лайками, смайликами, гіфками…великою мірою обумовлюють процеси відчудження від реального світу, не можуть надати повноцінного розвитку підростаючого покоління, але за результатами опитування, якщо  39,1% просто проводить час в соціальних мережах, то 60,9% вже набувають в них нового життєвого досвіду.

Так, соціальні мережі  дозволяють зробити  життя підлітків яскравішим, цікавішим: це і спілкування з друзями, і нові знайомства, обмін інформацією, навчання, розваги. Взагалі, соціальні мережі стали частиною життя молодого покоління і відмовитися повністю від них практично не можливо.

Але респонденти запевняють, що рішення виходу з соціальних мереж було б: легким для 49,2%, можливим для 44,6%, та безболісним - для 6,2% опитаних.

Результати опитування свідчать про те, що соціальні мережі відіграють в житті підростаючого покоління важливу роль. Взявши на себе левову частку виховання молодого покоління соціальні мережі впливають на формування особистості в цілому.

Для підлітка соціальні мережі це скарбничка в яку він збирає саме цінне:

• Комунікабельність;
• Пошук свого «Я»;
• Вміння обирати друзів;
• Самооцінку.

Результати опитування надають сподівання на те, що кожен раз бажаючи поринути в віртуальне середовище, молоде покоління  не забуде про своє перебування в живому соціальному осередку: про просте людське спілкування з друзями з нашого двору, з батьками та знайомими, про прогулянку в парку, про сонячні промені та посмішку на обличчах. Світ прекрасний і проводити своє життя в віртуальному просторі - безглуздо!

Альберт Ейнштейн стверджував: "Коли технології замінять живе спілкування, ми отримаємо покоління ідіотів. " Щоб цього не сталося  необхідно запропонувати нашому молодому поколінню альтернативу соціальним мережам: наприклад, долучати учнівську молодь до участі в:

• онлайн-опитуваннях;
• онлайн-диспутах на проблемні теми;
• обговореннях на форумах актуальних питань учнівського середовища;
• батьківських міні-зборах в онлайн-режимі (вебінари);
• створенні відеоматеріалів для уроків, виховних та позакласних заходів;
• освітніх онлайн- порталах;
• автоматизованих  системах дистанційного навчання.

Не завжди доросла людина має доступ до віртуального життя дитини в соціальній мережі, оскільки іноді дитина обмежує цей доступ. Тому дуже важливо мати довірливі відношення зі своєю дитиною, своїм вихованцем.

Учнівський колектив, в якому панує атмосфера доброзичливості та щирості, взаєморозуміння та любові – те соціальне середовище, саме тут формуються душі  майбутніх громадян нашої країни. 

Школа – це острівець або окреме маленьке держава, зі своїми усталеними правилами, законами і традиціями. Це - те місце, де кожен може бути самим собою, зберігати свою індивідуальність і водночас відчувати себе, як частку єдиного цілого. Дітям завжди треба знати, що їх люблять і розуміють, що в житті дорослих для них є місце. Їм потрібні бабусині казки і мудрі поради, мамина ласка і ніжність, увага і турбота тата, порозуміння з вчителем, гарні стосунки з однокласниками.

Яким буде соціальне оточення нашого підростаючого покоління, віртуальним чи реальним, залежить від нас, дорослих людей.