Виховна година
« Ми – українці»
Мета: поглибити знання учнів про Україну; розширити зміст поняття «громадянин України»; розвивати мовлення учнів; виховувати патріотичні почуття приналежності до українського народу.
Обладнання: карта України; вишиваний рушник, колосся і калина, український рушник із хлібом-сіллю; на екрані «Видатні українці» (портрети Т. Шевченка, М. Лисенка, С. Корольова, К. Білокур)
І. Організаційний момент
ІІ. Основна частина
Ведучий. Кожна людина з великою любов’ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де промайнуло її дитинство, дитинство з дивосвітом-казкою, з материнською ласкою у затишній батьківській оселі. То родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини. То її велике «Я», з якого починається людина, родина, Батьківщина і вся наша велична й неповторна Україна. Її красою захоплювалися поети, художники, композитори.
Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,
Оці степи, це небо, ці ліси,
Усе так гарно, чисто, незрадливо,
Усе як є – дорога, явори,
Усе моє, все зветься Україна.
Л. Костенко
Україна – одна з найбільших держав Європи. Оскільки це велика країна, то живуть у ній люди різних національностей. Поряд з українцями мешкають росіяни, білоруси, поляки, чехи, молдавани, болгари, євреї, греки. Усі вони мають однакові права, усі вони громадяни України. Громадянин – людина, яка постійно живе в державі, користується її правами і виконує обов’язки, встановлені законами цієї країни.
І якої б не були національності громадяни України – всі вони її діти, про всіх вона дбає, всім дає однакові права.
Наша держава багата на творчі, обдаровані постаті. Громадяни країни багато зробили в минулому і роблять зараз для розвитку мистецтва, культури, науки, спорту.
Благословенна хай буде година
І тая хата, і село,
Що Україні принесло
З великих найбільшого сина.
І. Франко
1. Розповідь учнів про видатних людей України, які прославили нашу країну на весь світ ( на екрані «Видатні українці»)
Тарас Шевченко, великий Кобзар – так називали і називають його люди. Геніальний син українського народу прославляв Україну на весь світ. Його збірка «Кобзар» перекладена багатьма мовами світу. Народ України береже пам’ять про видатного поета. Йому збудовані пам’ятники, його ім’ям названі вулиці, порти, театри, університети. Його вірші знають дорослі і діти.
Микола Амосов – академік, заслужений діяч науки України. Очолював клініку грудної хірургії Українського науково-дослідного інституту туберкульозу. Основні наукові праці присвячені питанням хірургії серця і легень. З 1983 року – директор Київського інституту серцево-судинної хірургії. Лауреат Державної премії УРСР 1978 року.
Катерина Білокур – живописець. Народна художниця України з 1956 року. Читати, писати і малювати навчилася самотужки. Жила у злиднях. Нею написані такі картини: «Квіти увечері», «Декоративне панно», «Жар-колос», «Жоржини», «Рожі і троянди», «Осінь», портрети та автопортрети.
Михайло Грушевський – учений-філолог, літературознавець, організатор науки, письменник, критик, політичний діяч, публіцист. Голова Центральної Ради (1917 – 1918 рр.). У 1919 році емігрував. У 1924 на його прохання уряд України дозволив йому повернутися в Україну для наукової діяльності. Із його ім’ям пов’язаний розвиток історичних подій від перших кроків Центральної Ради до ІV Універсалу про самостійність УНР. Багато працював у царині історії літератури, це насамперед відповідні екскурси в його основних працях: «Історія України-Руси» та «Історія української літератури», що охоплює українську народну творчість і письменство до початку ХVІІ століття.
Портрет видатного сина українського народу землі зображено на п’ятдесятигривневій купюрі сучасних українських грошей.
Сергій Бубка – шестикратний переможець чемпіонату світу з легкої атлетики, 35-кратний рекордсмен світу. Народився в Луганську. Закінчив Київський інститут фізкультури. Уславився як стрибун з жердиною. Починаючи з 1984 року йому підкорялися різні висоти. У 1986 році чотири рази був рекордсменом світу. Заслужений майстер спорту, кандидат педагогічних наук, Герой України. Живе в Донецьку, де започаткував міжнародний легкоатлетичний турнір «Зірки жердини», який став традиційним. Почесний громадянин Братислави, Парижа і Донецька.
Віталій та Володимир Клички – відомі всьому світу боксери. Їх вражаючі перемоги на ринзі не залишилися без пильної уваги відомих спортивних діячів.
Віталій – 6-кратний чемпіон світу з кікбоксінгу, 3-кратний чемпіон України з боксу, срібний призер чемпіонату світу серед любителів, неодноразовий чемпіон Європи серед професіоналів, інтерконтинентальний чемпіон за версіями WBO і WBA, чемпіон світу в суперважкій ваговій категорії за версіями WBO і WBC . У 1999 році внесений до «Книги рекордів Гіннеса» як перший чемпіон світу в суперважкій ваговій категорії, який виграв 26 боїв нокаутом, для чого йому знадобилася найменша кількість раундів. Має звання Заслуженого майстра спорту України.
Володимир – п’ять разів виборював звання чемпіона України з боксу, став чемпіоном І Всесвітніх ігор військовослужбовців у важкій ваговій категорії (Італія, 1995 рік), срібним призером чемпіонату Європи з боксу (1996 рік). Найбільше його досягнення на аматорському боксерському ринзі – золота медаль і звання чемпіона з боксу в надважкій категорії на Олімпійських іграх а Атланті (1996 рік). Ця перемога була відзначена орденом «За мужність».
В’ячеслав Узелков 9 листопада 2013 року в Києві здобув перемогу нокаутом у бою проти американця Джейдоно Кодрінгтона й завоював титул Інтернаціонального чемпіона за версією IВО у напівважкій вазі.
До відомих людей України належить видатний конструктор радянських часів, засновник першої космічної ери у Радянській державі Сергій Корольов.
Усі вони працьовиті та волелюбні люди.
2. Робота з картою України (розповідь учня-екскурсовода)
Погляньте на карту України. На ній позначено кордони української землі.
Україна – це отча земля, рідний край, де ми народилися. Столиця України – Київ. Широкі і чарівні простори, прекрасні села і міста. Могутньо котить до Чорного моря сиві хвилі найбільша річка України – Дніпро. Буйною зеленню шумлять на його берегах сади, ліси. Золотистим морем розливається безкраїми нивами жито-пшениця.
Простір землі, заселений українським народом, великий. Щоб його перетнути, потрібно пішки йти із заходу на схід півтора місяці, долаючи щодня по 30 км.
Україно, соборна державо,
Сонценосна колиско моя,
Ще не вмерла
Й не вмре твоя слава,
Завойована в чесних боях!
Квітни й міцній, Українська державо!
Вмирали у битвах мільйони борців,
Щоб стяг синьо-жовтий піднявсь величаво
Й над Києвом стольним віки майорів.
Г. Маняко
ІІІ. Підсумок заходу
Завдання. Знайдіть і з’єднайте обидві половинки прислів’їв.
Земля там найкраща, там і рай.
Де рідний край - на своєму корені росте.
Кожна травичка і в жмені мила.
Рідна земля як своя сторона.
Людина без вітчизни, де вродився ти!
Нема в світі кращої, як соловей без пісні.
В е д у ч і . Любіть Україну, як сонце , любіть…
Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радісну мить,
любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов’їну.
Між братніх народів, мов садом рясним,
сіяє вона над віками…
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.
Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі…
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі,
у квітці, в пташині, в електровогнях,
у пісні у кожній, у думі,
в дитячій усмішці, в дівочих очах
і в стягах багряному шумі…
Як та купина, що горить - не згора,
живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
і в хмарах отих пурпурових,
в грому канонад, що розвіяли в прах
чужинців в зелених мундирах,
в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях
до весен і світлих, і щирих.
Юначе! Хай буде для неї твій сміх,
і сльози, і все до загину…
Не можна любити народів других,
коли ти не любиш Вкраїну!..
Дівчино! Як небо її голубе,
люби її кожну хвилину.
Коханий любить не захоче тебе,
яоли ти не любиш Вкраїну…
Любіть у труді, у коханні, в бою,
Як пісню, що лине зорею…
Всім серцем любіть Україну свою –
і вічні ми будемо з нею!
Любити Вітчизну, любити завжди
Поля її росні, зелені сади
І їй не жаліти за дні молоді
Ні крові у битві, ні поту в труді.
Любити Вітчизну, любити завжди
І села її і її городи,
І їй всі бажання, пориви й думки
На світлій дорозі у світлі віки.