Виховна година: "Ми особливі та щасливі"

 

 

 

                               

 

                                    Виховна година

                                             з теми:

                           «Ми особливі та щасливі»

                                   для учнів 5 класу

 

 

 

                                                                          Підготувала

                                                                   вчитель

 Катерина Волосова

 

 

 

 

Мета: розвиток емоційної  сфери дитини;  розвиток  її  як особистості; розширення уявлення дітей про те, що кожна людина – творець свого щастя, формування  поняття щастя, розкриття позитивних здібностей дитини; формування  знань про особистість

та спілкування; формування в класі дружніх відносин,  взаєморозуміння та взаємоповаги. Виховувати почуття любові до рідного краю, своєї сім’ї, школи,

виховати людяність, доброту, чуйність, повагу до ближніх, любов до прекрасного

Завдання: створити в колективі мікроклімат, який сприяв би духовному

 і творчому саморозкриттю, саморозвитку й самоформуванню особистості.

 Обладнання: аркуші паперу, кольорові олівці, записи на дошці, надруковані    

  правила.

                                                                 Хід заняття:

1.  Організація класу.

2.   Мотивація діяльності на уроці.

  Вчитель

Добрий день,шановні учні!

    Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів всим . А для того, щоб впоратися на  нам  з завданнями, будьте старанними і слухняними.

     Вчитель

Постановка проблеми.

•  Дорогі діти, сьогодні я хочу поговорити з вами про дуже важливу річ у житті

 людини – про…..

•  А як Ви думаєте про,що? ( відповіді учнів)

• Так вірно, всі  відповіді вірні, а все ж  здоров’я  – одне з основних джерел щастя, радості і повноцінного життя дітей,батьків, вчителів, суспільства в цілому. Для України головною проблемою, яка пов’язана з майбутнім держави, є збереження і зміцнення здоров’я дітей та учнівської молоді. Як відомо, здоров’я людини закладається в дитячому віці і обумовлене способом життя та економічними умовами.

• «Хто найважливіша людина на Землі?»

• У вас може бути не одна, а декілька відповідей. Даю вам 1 хвилину для обговорення. Відповіді дітей.

•   Я почула багато відповідей. І мені важко визначити, яка з них найточніша, бо всі вони правильні. Вирішити цю проблему нам допоможе « Чарівна скриня». Ось вона. Зараз кожен, кого я викликатиму, загляне у скриньку і побачить найважливішу людину на Землі.

• Тільки домовимось: бажаючі піднімають мовчки руки, не встаючи з місця. Це буде одним з правил нашої гри. Поки всі по черзі не заглянуть туди, не можна розкривати «секрет».

• Так хто ж найважливіша людина на Землі? ( Я, я, я, я....)

• А якщо скласти всі відповіді, отримаємо ось таку формулу. Прочитаємо її разом!

     Я+ТИ=МИ

• Ось ми і дізналися, що найважливішою людиною на Землі може бути кожен.

•   Слово вчителя: «Складно любити того, кого ви не знаєте. Тому  сьогодні,
• ми виконаємо вправу «Знайомство»».

• Запропонуйте дітям назвати своє ім'я та зачитати добре про себе (Завдання 1).

• Підсумуйте: «Як ми бачимо, у кожного з вас є позитивні риси».

3. Інформаційно-мотиваційне повідомлення

 «Ти — особливий!»

• Слово вчителя: «Друзі, сьогодні ми ближче познайомимося з вашим

найкращим другом. Спочатку визначимо, чи гідні ми цього найкращого

друга.

•   Піднесіть руку ті, хто вважає себе доброю людиною?

- А тепер ті, хто не вважає себе такою.

- А тепер ті, хто не визначився. Те, що ви зробили, — це  ваша самооцінка».

• Сформулюйте визначення: Самооцінка — це ставлення людини до себе.

• Поясніть, чому людям важливо мати позитивну самооцінку.Відповіді

         Підсумуйте: «Ті з вас, хто сумнівається у тому, чи добра він людина, має     

    занижену самооцінку. А даремно. У кожного з вас є багато доброго, і за це ви

     повинні  себе любити і поважати. Завжди ставтеся до себе, як до обдарованої,

      доброї та  порядної людини».  

•  Діти, я пропоную пограти у гру «Спільне та відмінне» (діти по команді об’єднуються у групи)  Діти, станьте у коло:

 Ті, у кого світле волосся;

 Ті, хто любить танцювати;

 Ті, хто маленького зросту;

 Ті, у кого є косички;

 Ті, у кого смаглява шкіра;

 Ті, хто має братів;

 Ті, хто любить своїх батьків та інше                                                                            

   4. Мозковий штурм «Унікальність людини» (називають те, що відрізняє людей

одне від одного)

    Слово вчителя: «Як ви гадаєте, що люди цінують найбільше? Те, що існує

лише в одному екземплярі, чого не можна замінити.

«Ти не такий, як усі. Ти — особливий», — так люди висловлюють одне одному своє захоплення. І це правда, бо кожен з нас не такий, як усі.

• Люди на світ народжуються різними: несхожими, своєрідними. Щоб інших ми

могли розуміти, потрібно терпіння у собі виховати, треба бути добрим, толерантним

по відношенню до інших людей, дружбу, любов у своєму серці зберігати!

•   Діти, а в якій країні ми живемо?
•   Що ви знаєте про Україну? ( Наша країна багатонаціональна)
• А що ви знаєте про людей ?

• Люди навколо нас – це частина нашої Батьківщини. Ми повинні ставитись до всіх без винятку з повагою, дарувати одне одному тепло своїх сердець, робити добро, щоб світ довкола ставав кращим, а люди дружними. Наші діти радо відкривають для всіх свої серця: Не можна бути байдужими до чужого горя, потрібно завжди пам'ятати, що кожен з нас може допомогти тому, хто потребує нашої допомоги.

   Ми живемо один раз на Землі, тому давайте творити добро щодня.

  Вправа «Мрія»

• Кожний народ у своєму образі уособлює якогось птаха. Таким птахом для України є лелека. (У конверті паперові птахи лелеки).
• Напишіть на лелечих крилах, яким ви бачите майбутнє України. Відповіді учнів.
• Метафорична релаксація «Подорож у дитинство».

Настроювання. Сядьте зручно, зніміть затиски з усіх  частин тіла легкими рухами. Зробіть кілька легких вдихів під фразу  « Мені чудово», настройте дихання на цей ритм. Заплющте очі, уявіть собі білий екран, на якому будуть послідовно з’являтися різні картини. Ось перед вами дерево великим планом, яке поступово віддаляється…, ось хмари, що повільно пливуть і теж зникають…, здається, ваш погляд на чомусь затримується…,дайте волю вашій уяві…

Кожен подумки не раз повертається у своє дитинство. А дитинство та казка нерозлучні, як нерозлучні річка і береги, сонячне світло і день, квітка і земля, ніч і місяць. Кожний любив слухати казки, і ви можете знову і знову згадати, як ви всім серцем співчували і співпереживали з головним героєм, проходячи разом з ним через усі випробування та радіючи за нього і за його успіхи. Та кожен любив не раз перегортати сторінки книги, вкотре розглядаючи малюнки з казковими героями. А ви можете переглянути іншу книгу – книгу вашого життя і знайти в ній найцікавіші сторінки. Похваліть себе за кожну удачу, за кожний успіх. Ви доклали зусиль, виявили здібності, у вас щось вийшло – і це чудово! Вам подобається такий стан і це добре…

На цих сторінках ви бачите себе радісною, щасливою, упевненою і задоволеною людиною, яка легко долає всі труднощі і незмінно досягає успіху у своїх справах. Іноді вам трапляються сторінки, де ви бачите свої колишні невдачі та поразки, де ви когось образили або образили вас, де вас роздирає гнів, клекоче обурення, бажання заподіяти нападнику біль або мучить почуття провини, страху образи. Ви можете вирвати ці аркуші зі своєї книги і попрощатись з ними назавжди, або ви можете залишити їх та подякувати кожній ситуації за те що отримали в ній уроки життя. Малюк, який вчиться ходити, багато разів падає, набиває собі гулі. Але знову і знову встає, щоб, можливо. Знову впасти… не можна навчитися ходити, не падаючи. Не можна навчитися жити без труднощів. Скажіть «спасибі» усім своїм життєвим проблемам і труднощам, за можливість порівняти і зрозуміти стан злету і падіння, неприємності і радощів, гіркоту поразки і радість перемоги. Без неприємностей ми дуже швидко звикли б до радощів і життя було б нудне та нецікаве, як квітка без запаху…, як весілля без музики…, як ліс без птахів. Подякуйте усім, хто колись вас образив, знехтував, відмовив, - вам було боляче, проте ви багато навчились і піднялися духовно на одну, а, може на кілька сходинок. А тепер погортайте свою книгу знову вперед і поверніться у сьогоднішній день, у цю годину, у цю кімнату. Зробіть глибокий вдих та енергійний видих під фразу: «Бадьорий Я» і відкрийте очі.

 

• Вчитель
• Як діятимеш у запропонованих ситуаціях? Питання та відповіді учнів.

1.Тебе залишили з немовлям, яке спало.Раптом воно почало плакати. Які твої дії?

2.У твоїй родині живе бабуся. Вона дуже старенька і геть усе забуває. Одного разу, коли вдома нікого небуло, бабуся вийшла з подвір’я і пішла вулицею. Ти боїшся, що вона може загубитися. Твої дії?

3.Уяви, що ти стоїш на перехресті доріг поруч зі сліпою людиною.Ти бачиш, що вона вагається, чи можна переходити дорогу.Твої дії?

4.У сусідній квартирі (у твоєму під’їзді, будинку) проживає самотня людина літнього віку.Яку допомогу можеш їй запропонувати?

Висновок

   Один відомий психолог почав свій семінар із психології, піднявши вгору

500-гривневу купюру. У залі було близько 200 осіб. Психолог запитав, хто хоче отри-

мати гроші. Всі, як один, піднесли руки.Перш ніж один з вас отримає цю купюру,

я дещо з нею зроблю. Психолог зім’яв купюру і запитав, чи хоче хтось все ще отри-

мати її. І знову всі піднесли руки. Тоді він кинув купюру на підлогу і потоптав її че-

ревиком. Купюра стала пом’ята і брудна, а психолог запитав: «Кому з вас вона потріб-

на в такому вигляді?» І всі знову піднесли руки. «Дорогі друзі», — сказав психолог,

— «щойно ви отримали цінний наочний урок. Незважаючи на все, що я зробив

з цією купюрою, ви всі хотіли її отримати, адже вона не втратила своєї цінності.

Вона все ще купюра номіналом у 500 гривень. У нашому житті часто трапляють-

ся ситуації, які приносять нам розчарування, прикрість, ми немовби та купю-

ра змінюємося під впливом обставин, але неважливо, що трапилося чи трапиться —

ви НІКОЛИ не втратите своєї цінності. Нехай кожен із вас пам’ятає: брудний або

чистий, пом’ятий чи відпрасований, ТИ ЗАВЖДИ БУДЕШ БЕЗЦІННИМ ДЛЯ

ТИХ, ХТО ТЕБЕ ЛЮБИТЬ. Наша цінність визначається не тим, що ми робимо

або з ким знайомі, а тим — ЯКІ МИ Є!»

Підсумок заняття

 

Завершальна вправа «Відкритий мікрофон». Запропонуйте учням продовжити фразу «На цьому уроці я дізнав(-ла)ся…» або «Мені сподобалося…».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                         

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Я+ТИ=МИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                           «Ми особливі та щасливі»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Година спілкування для учнів молодшого

шкільного віку   «Дорога добра»

 

Виховний захід з використанням інформаційно-комунікаційних технологій активізує пізнавальну діяльність учнів, урізноманітнює форми виховної діяльності, розвиває самостійність, творчість. Такі технології дозволяють максимально підвищити ефективність виховного процесу, дають можливість створити умови, за яких усі учні залучаються до активної, творчої діяльності, самореалізації, учаться співпрацювати, критич¬но мислити, відстоювати свою позицію.

 

Година спілкування «Дорога добра» для учнів молодшого шкільного віку з використанням інформаційно-комунікаційних технологій проводиться з використанням пакету Місrosoft Оffісе, який включає в себе окрім текстового редактора Word ще й електронну презентацію Роwer Роіnt та медіапрогравач.

У виховному заході використані такі методи та прийоми: інформаційно-рецептивні, репродуктивні, проблемно-пошукові. Організатор формує моральні основи дитячої особистості засобами друкованого слова, використовуючи звукові файли.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій дасть змогу урізноманітнити виховний захід, зробити його більш наочним і цікавим.

 

Мета: формувати моральні основи дитячої особистості засобами друкованого слова; сприяти вихованню доброї, чуйної, лагідної людини; навчати оволодівати мистецтвом спілкування та формувати навички взаємодопомоги; пробуджувати щирий інтерес до всього корисного; виховувати в дітей людяність, гуманізм у стосунках, доброзичливість, бажання бути справжнім другом.

Обладнання: мультимедійний проектор, ноутбук, сигнальні картки, роздатковий матеріал, макет «смайлик» для створення проекту «Я у майбутньому», музичний супровід.
 

 

Хід виховного заходу
 

Організатор. Треба всім нам привітатись.

Добрий день!

Один одному всміхнутись.

Добрий день!

Привітно всміхнувшись, ми побажали один одному доброго дня. Правда, діти, від посмішки стало тепліше в нашому залі?

 

Я вірю в силу доброти,
Добро завжди сильніше злого,
Дає наснагу, щоб цвісти
І світлу обирать дорогу.
                              В. Крищенко

 

- Діти, зверніть увагу на дошку.

- Як ви гадаєте, про що ми сьогодні поговоримо?

- Правильно, про добро.

Один мудрець сказав, що людина—це її вчинки. Усе своє життя люди пізнають, що таке добро і зло, гарно і погано... Але шлях до доброти непростий і не завжди легкий, тому треба вчитися доброти, учитися бути уважним до людей, берегти й дбати один про одного.

Шлях до добра

- Сьогодні ми спробуємо зробити ще кілька кроків на шляху до доброти. А в помічники я пропоную взяти мислення, увагу до слова, творчість і фантазію. Ми будемо вчитися спостерігати, згадувати, думати, творити, відчувати, робити висновки та виконаємо багато різних завдань.

Завдання:

● пригадати прислів'я та приказки про добро і зло, про дружбу і товаришування;

● помандрувати сторінками чарівних книжок, що вчать дружби, доброти й милосердя,

● дізнатися, що таке дружба, та прислухатися до порад, яким має бути справжній друг;

● створити проект «Я у майбутньому».

- Діти, що ж таке людяність, на вашу думку?

(Учні висловлюють свої міркування.)

 

Учень. Здавна на Землі цінувалося праведне життя — життя чесне, щире й правдиве. Завжди користувалися повагою люди, готові прийти на допомогу, Добрі, привітні, увічливі, тактовні, вдячні, чесні, терплячі, щедрі.

Організатор. Дуже важливо, діти, уміти втримуватися від шкідливих звичок, учинків та лихих намірів. Очевидно, ви знаєте, що за свої вчинки треба відповідати перед Богом, людьми, своєю совістю і законом. Зло завжди буде покаране...

— Але як учинити щодо людей, які вас образили? Відповісти образою на образу? Помститися? Чи треба вміти прощати?

(Учні висловлюють свої міркування.)

 

Добро перемагає зло

Учень. Зло породжує лише зло... Кращим за помсту є прощення. Тому треба вчитися перемагати свій гнів, бути поблажливим, терпимим і не брати прикладу з тих, хто вас зневажає чи кривдить.

Організатор. Здатність людини, прощати ближньому зло, не мститися йому, утримуватися від сварки — свідчить про силу та красу людської душі. З давніх-давен стосунки між людьми, взаємна підтримка, милосердя були основою життя, і про це народ висловлювався в усній народній творчості.

- Діти, вашим домашнім завданням було пригадати прислів'я та приказки про добро і зло, про дружбу і товаришування.

Учні. Добро довго пам'ятається.

Хто людям добра бажає, той і собі має.

Не одяг красить людину, а добрі діла.

Робиш добро не кайся, робиш зло — зла і сподівайся.

Поведінка — це дзеркало, в якому кожен показує своє обличчя.

Дружбу шукають дружбою.

Друга пізнаєш в біді.

Коня пізнаєш в їзді, а людину в дружбі.

— Діти, що ж таке дружба, на вашу думку?

(Учні висловлюють свої міркування.)
 

Закони дружби

 

 

1. Друзі все ділять навпіл.

2. Спочатку подбай про друга.

3. Друг завжди допоможе в біді.

4. Друг вміє прощати.

- Діти, що ж таке людяність, на вашу думку?

- Діти, що таке дружба, та яким повинен бути справжній друг? Прислухайтесь до порад практичного психолога.

     Поради практичного психолога

- Чи замислювалися ви коли-небудь над тим, що таке дружба?

Дружба — це особливі стосунки між людьми. Вона може бути між хлопцями, між дівчатами, між хлопцями та дівчатами. Для дружби важливим є вміння зрозуміти, пробачати, допомагати у важку хвилину й довіряти один одному. Дружба неможлива без взаємної симпатії. Я хотіла б дати вам поради, які дають змогу подобатися людям і бути привітно прийнятими ними. По-перше, щиро цікавитися іншими людьми, бо в щирості ваша перемога. По-друге, ваша посмішка — приємний подарунок людям. По-третє, якнайчастіше звертайтеся до інших по імені, згадайте, як вам неприємно, коли вас кличуть по прізвищу. По-четверте, умійте слухати. Навчишся слухати ти, згодом почують і тебе. І остання порада: намагайся говорити щирі компліменти, бо кожному приємно чути добре слово.

- Діти, а зараз ми пограємо в гру. Я називаю добрий вчинок, ви показуєте зелену картку, якщо злий, поганий — червону.

     Гра «Зелене-червоне»

● Привітатися підчас зустрічі.

● Штовхнути когось і не вибачитись.

● Допомогти підняти річ.

● Обманювати товариша.

● Захищати слабшого за себе.

● Насміхатися з чужого горя.

● До всіх бути добрим і ласкавим.

Організатор. Людяність, милосердя, доброта. Такі знайомі нам ці слова. Усе частіше ми говоримо про них, а чи кожна душа відкрита для добра? Чомусь сьогодні наше суспільство заражене вірусом егоїзму, зла й жорстокості. Зачерствіли людські серця, заросли ряскою байдужості до чужого горя, чужої біди, яких у нашому житті дуже багато. З давніх-давен закономірно вважалося за потрібне допомогти знедоленому, нещасному, поділитися шматком хліба, дати притулок безхатченку, захистити старість і немічність, порятувати хворого чи каліку, заступитися за беззахисного й скривдженого, розрадити самотніх. Хотілося б, щоб ви, діти, збагатили свої серця любов'ю до людей, своїх рідних, до природи, щоб назавжди викоренили зі своїх душ зло, жорстокість, ненависть, бо тільки у світі добра панує любов і повага, мир і спокій.

- Діти, а зараз ви переглянете сценку, підготовлену вашими товаришами, і зробите висновок.

     Сценка

(Кімната. Лунає дуже гучно музика (реп), хлопчик витанцьовує, старенька бабуся сидить, потім повільно встає з паличкою. Після перегляду учні висловлюють свої міркування.)

Бабуся. Сєня, трішки приглуши,
Голова уже тріщить.
Онук. Ой, сидиш собі й сиди,
В тебе завжди щось болить.
Скільки раз казать, я — Сем,
Не понятно вам, чи що?
Ви, бабулю, вже совсєм,
Не цікавить вас ніщо.
Зараз реп саме у моді,
Відчуваєте прилив?
Бабуся. Ой, прошу, онучок, годі,
Вимкни геть вже цей мотив.
Вже весна співа надворі,
Чуєш пісню солов'їв?
Онук. Ви насправді, бабцю, хворі,
Це давно старі пісні.
В них ні кайфу, ні приколу,
Можна і коньки отдать.
Бабуся. Ой, не чула я ніколи.
Щоб коньки весною брать.
Вже пирій шумить в городі,
І осот, як біс, поліз.
Онук. Ой, бабань, ну досить, годі,
А то ще добавиш сліз,
Тяпка — це у прошлем вєкє,
Совремєнна жизнь бурлить.
Зараз мисль о человєкє!
Вже. пора перекусить.
Бабуся. Ось картопелька тепленька,
Солоненькі огірки...
Їж, прополемо гарненько
Й відпочинем залюбки.
Онук. Ой, наївсь, тепер поспати б,
Я люблю відпочивати.
Бабуся. Та щоб їсти — треба мати:
Працювати й заробляти.
Онук. Йди вже, бабцю, на городик,
Поспілкуйся з бур'янцем.
Бабуся. Спину ломить на погоду.
Онук. Та гімнастика лікує й збереже твоє лице.
Бабуся. Може, й справді розімнуся,
Хай дитина ще поспить, (бере паличку)
Боже ж мій, я не нагнуся, (виходить)
Ой болить, болить, болить.

 

 

- Діти, що ви можете сказати про цього хлопчика? (Діти відповідають.)

Щоб збагатити себе всім добрим, ви повинні звернутися до книжки. Шкільний бібліотекар ознайомить вас з мудрим порадником - книжкою.

Ознайомлення з мудрим порадником — книжкою (озвучено)

Шановні учні, а зараз ми з вами помандруємо сторінками чарівних книжок, що вчать дружби, добра й милосердя.

Книжка — це справжнє диво, створене людиною. Ще не вміючи читати, ми розглядаємо малюнки до казок, слухаємо цікаві історії, які розповідали нам мами і бабусі. Щодня маємо справу з книжкою в школі та вдома, адже вона — наш вірний друг і порадник. Книжки порівнюють з річками, які напувають планету мудрістю. Книжка — вікно у світ, але щоб зрозуміти твори своїх улюблених поетів і письменників, потрібно постійно працювати над мистецтвом читання, не шкодуючи ні часу, ні сил. Саме тоді книжка допоможе пізнати себе, зрозуміти світ, що нас оточує. Людина, яка вміє й хоче читати, — щаслива. Навколо неї завжди багато розумних, добрих, вірних друзів. Саме з такими друзями ми й познайомимося сьогодні, гортаючи сторінки книжок зі шкільної бібліотеки.

Учитель. Любі діти! Бібліотекар дасть вам рекомендації, які книги прочитати, щоб збагатити себе тими рисами характеру, яких, може, в когось і немає.

Рекомендації шкільною бібліотекаря (озвучено)

Збірка Василя Сухомлинського для сімейного читання «Чиста криниця» мудро й тактовно допоможе вам, любі читачі, стати добрішими й чуйнішими до проблем своїх друзів.

Григір Тютюнник у книжці «Степова казка» розповів нам про добро й милосердя, взаємодопомогу дітей, яким випала доля жити за часів війни.

А щоб стати справжнім другом, обов'язково треба прочитати книжку, до речі, давайте послухаємо фахівця.

Відомий педагог, знавець дитячих душ Василь Сухомлинський у збірці казок та оповідань «Вічна тополя» познайомить із пригодами ваших ровесників, які у спілкуванні з друзями ніколи не забувають, що таке співчуття, добро, милосердя.

«Земля світлячків» Віктора Близнеця — це спогади автора про веселі пригоди його друзів, які надихнули написати цю дивовижну повість-казку, до якої тобі, читачу, не раз захочеться повернутися.

Книга — джерело знань (озвучено)

- Діти, ви отримали інформацію про те, що таке людяність, добро, справжня дружба, якими рисами повинна володіти вихована людина. А зараз нам потрібно скласти проект «Я у майбутньому», даючи відповіді на запитання: Які риси я хотів би пронести крізь усе життя? Яких нових рис та навичок хотів би набути?

А підказкою для вас будуть слова, записані на дошці.

Разом із автором Всеволодом Нестайком та його твором «Тореадори з Васюківки» ви поринете у веселі пригоди нерозлучних друзів — Яви та Павлуши, дізнаєтеся, чого варта справжня дружба, коли вона щира й безкорисна.

 

Учитель. Діти, найкоротша відстань між людьми — це усмішка. Тому давайте нашому «смайлику» намалюємо велику посмішку.

(Учні на кружечках записують число, обирають ту рису характеру, яка кожному до вподоби, і малюють посмішку «смайлику».)

     Рефлексія

Організатор. Любі діти, ви знаєте один одного вже декілька років. Але я впевнена, що ввічливі слова ви говорите один одному дуже рідко. Ви погодитесь зі мною, що кожній людині приємно, коли їй кажуть компліменти, або просто добрі, приємні слова про її зовнішність, риси характеру. То давайте зараз скажемо один одному такі приємні слова. А допоможе нам у цьому ось така дитяча іграшка.

(Організатор з іграшкою в руках обходить кожну дитину, діти говорять чарівні слова.)

Організатор. А закінчити нашу зустріч я хочу такими рядками:

 

Добро творіть на світі, люди,
Воно, як сонце, серце зігріва,
Й теплом наповнить наші груди,
Й мудріше буде голова.
Живіть у серці з добротою!
Та не чекайте нагород!
А тою вірою старою —
Цінує ласку наш народ.

До нових цікавих зустрічей.

 

(Звучить пісня «Дорогою добра».)

 

 

 

 

 

Пам’ятка батькам першокласника

1. Підтримайте в дитині його прагнення стати школярем. Ваша щира зацікавленість в його шкільних справах і турботах, серйозне відношення до його перших досягнень і можливих труднощів допоможуть першокласникові підтвердити значущість його нового положення і діяльності.
2. Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими він зустрівся в школі. Поясніть їх необхідність і доцільність.
3. Ваш малюк прийшов у школу, щоб вчитися. Коли людина вчиться, у нього може щось не відразу виходити, це природно. Дитина має право на помилку.
4. Складіть разом з першокласником розпорядок дня, стежте за його дотриманням.
5. Не пропускайте труднощів, які можуть виникнути у дитини на початковому етапі навчання в школі. Якщо у першокласника, наприклад, є логопедичні проблеми, постарайтеся впоратися з ними на першому році навчання.
6. Підтримайте першокласника в його бажанні добитися успіху. У кожній роботі обов'язково знайдіть, за що можна було б його похвалити. Пам'ятайте, що похвала та емоційна підтримка ("Молодець!", "Ти так добре впорався!") здатні помітно підвищити інтелектуальні досягнення.
7. Якщо вас щось турбує в поведінці дитини, його учбових справах, не соромтеся звертатися за порадою і консультацією до вчителя або шкільного психолога.
8. Зі вступом до школи в житті вашого малюка з'явилася людина авторитетніша, ніж ви. Це вчитель. Поважайте думку першокласника про свого педагога.
9. Навчання - це нелегка і відповідальна праця. Вступ до школи істотно міняє життя дитини, але не повинно позбавляти її різноманіття, радості, гри. У першокласника повинно залишатися досить часу для ігрових занять.

10 речей, які повинні зробити батьки першокласника

1. Малюк, швидше за все, буде хвилюватися і сам прокинеться вдосвіта. Прикрасьте його кімнату повітряними кульками, плакатом із веселим надписом.
2. Багато хто з батьків вважає, що подарунків цього дня робити не обов’язково. Між тим яскравий згорток поруч із подушкою трохи розвіє дитячі хвилювання і, з іншого боку, підкреслить важливість події.
3. Звичайно ж, ранець із потрібними речами ви разом з дитиною склали ще тиждень тому. Напередодні 1 вересня варто ще раз зазирнути до нього… і покласти туди якусь дрібничку: чи то кумедний ластик, чи незвичайний олівець. Дитина зрадіє, побачивши таку знахідку!
4. На весь сьогоднішній день забороніть собі повчати дитину, не хмуртеся, не гнівайтеся, не обурюйтеся і не підвищуйте голос!
5. Відкладіть усі справи, візьміть на роботі відгул. Коли малюк вперше переступить шкільний поріг, ви маєте бути поруч із ним.
6. Скажіть своєму першокласнику, який він має чудовий вигляд.
7. Зустрічаючи дитину зі школи, розпитайте її, як пройшов перший день. Поцікавтеся, що вона робила і, обов’язково похваліть за те, що вона трималася впевнено (навіть, якщо вона вмудрилася щось загубити).
8. Увечері влаштуйте святковий чай. З такого приводу запросіть бабусь, дідусів – їм також буде приємно привітати першокласника.
9. Сподіваємося, ви не забудете сказати дитині, як сильно ви її любите.
10. Засинаючи, дайте собі слово бути стосовно дитини й надалі такими ж спокійними та уважними, як сьогодні!

 

                          

 

 

             Десять заповідей для батьків майбутнього першокласника

 

 

 

1. Починайте "забувати" про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов'язків. Зробіть це м'яко: "який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд".
2. Визначте загальні інтереси. Це можуть бути як пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (обговорення сімейних проблем).
3. Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той і на інший продукт).
4. Не лайте, а тим більше - не ображайте дитини в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя, відповідайте: "Спасибі, ми обов'язково поговоримо на цю тему".
5. Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.
6. Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення - запорука гарного навчання. Були в театрі (цирку, кіно) - нехай розповість, що більше всього подобалося. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина почувала, що це вам цікаво.
7. Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не вгасне.
8. Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачити світ очима іншого - основа для взаєморозуміння.
9. Частіше хваліть вашу дитину. На скарги про те, що щось не виходить, відповідайте: "Вийде обов'язково, тільки потрібно ще раз спробувати". Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте, що ваша дитина може все, потрібно тільки допомогти. Хваліть словом, усмішкою, ласкою й ніжністю.
10. Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз - фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                              Адаптація першокласників

                Для першокласника дуже важливо відчути себе прийнятим в шкільну сім'ю, а також реалізувати своє бажання бути почутим і зрозумілим. Тому на першому етапі адаптаційного періоду, який триває приблизно тиждень, вчитель, перш за все ставить завдання познайомити дітей один з одним, створити спільну атмосферу в класі, дати можливість дітям відчути себе членами нового співтовариства.

Працюючи на другому етапі над режимом школяра, учні отримують перший досвід учбової співпраці в групах. Група в даному випадку працює, перш за все як механізм підтримки дитини в новій ситуації. Режим дня в кожному класі вишиковувався по-своєму. Діти згадують, що вони роблять вранці, готуючись до школи, і увечері, прийшовши зі школи. В одному класі першокласники показують пантоміму, в іншому - малюють, а в третьому - підбирають картинки, які ілюструють необхідні дії. Кожна група будує свій план шкільного дня і обґрунтовує його. Потім першокласники обговорюють, що ж, на їх погляд найважливіше для справжнього школяра і що відрізняє школяра від дошкільника. В результаті роботи на цьому етапі діти осмислюють досвід учбової співпраці, тобто розбираються, що їм заважає, а що - допомагає стати справжніми школярами.

На третьому етапі вчитель обговорює з учнями можливі критерії оцінки учбової роботи (правильність, акуратність, краса, старанність, інтерес та ін.) і способи, як всього цього можна досягти.

Четвертий етап адаптаційного періоду першокласників присвячений контролю освоєння введених раніше правил і прийомів роботи. Важливо, щоб вчитель створив ситуацію, коли не він, а самі діти здійснюють цей контроль. Завданням педагога на цьому етапі є спостереження і фіксація основних труднощів учнів (дуже повільні або дуже імпульсивні, дуже тривожні і так далі). Діти працюють в парах, в групах, прагнучи домовитися в ситуації зіткнення думок. Найнепростішою справою для першокласників виявляється сперечатися, не посварившись і не ображаючись один на одного. Шукати аргументи і докази своєї позиції в рішенні тієї або іншої задачі. В кінці роботи хлопці оцінюють, наскільки аргументовано вони сперечалися і обстоювали свою думку, аналізують труднощі, що зустрілися. Вчитель звертає увагу наскільки по-шкільному працюють діти, і які правила шкільного життя допомагають їм впоратися із завданнями.

На завершальному етапі хлопці обмінюються враженнями про перші шкільні дні, малюють, що їм більш всього запам'яталося і сподобалося в школі, розподіляють суспільні доручення. Потім в шкільному дворі вони беруть участь в конкурсі малюнків на асфальті. Закінчується адаптаційний період першокласників святом "Присвячення в учні".

Значимим моментом цього періоду є батьківські збори. Вчитель прояснює очікування батьків від навчання їх дитини в школі, знайомить з особливостями навчання і специфікою нової учбової ситуації, розповідає про перші труднощі і успіхи дітей, проявлені в ході адаптаційного періоду.

Однією з проблем вчителя початкових класів є адаптація учнів, прибулих з інших шкіл в 3-4 класах. Адаптація учнів в цих умовах повинна відбуватися природно, молодший шкільний колектив має бути готовий прийняти до своїх лав новачка. Це новий друг, потрібний класу, повноправний член колективу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальні поради батькам першокласників

1. Вранці піднімайте дитину спокійно, з посмішкою та лагідним словом.
2. Не згадуйте вчорашні прорахунки, особливо мізерні, не вживайте образливих слів.
3. Не підганяйте її, розрахувати час - це ваш обов'язок, якщо ж ви цю проблему не вирішили, - провини дитини у цьому немає.
4. Не посилайте дитину в школу без сніданку: в школі вона багато працює, витрачає сили. Коли щось не виходить, порадьтеся з учителем, психологом.
5. Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів без подібних застережень: "Дивись, поводь себе гарно!", "Щоб не було поганих оцінок!" тощо. У дитини попереду важка праця.
6. Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитись (згадайте, як вам тяжко після важкого робочого дня).
7. Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитись, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте, на це ви не витратите багато часу.
8. Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоїться, тоді вона все сама розкаже.
9. Зауваження вчителя вислуховуйте без присутності дитини.
10. Вислухавши, не поспішайте сваритися. Говоріть з дитиною спокійно.
11. При спілкуванні з дитиною не вживайте виразу: "Якщо ти будеш добре вчитись, то ..." Часом умови ставляться важкі - й тоді ви опиняєтеся у незручному становищі.
12. Протягом дня знайдіть (намагайтесь знайти) півгодини для спілкування з дитиною. В цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.
13. У сім'ї повинна бути єдина тактика спілкування всіх дорослих з дитиною. Всі суперечки щодо виховання дитини вирішуйте без неї. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.
14. Завжди будьте уважними до стану здоров'я дитини, коли щось турбує її: головний біль, поганий стан. Найчастіше це об'єктивні показники стомлення, перевантаження.

Поради батькам щодо підтримки дитини в період адаптації до школи

Безумовно, найкращим профілактичним засобом збереження психічного здоров'я в період адаптації до школи є добре ставлення батьків до дітей, розуміння їхнього внутрішнього світу, проблем, переживань. Відомо, що не існує готових рецептів та моделей виховання, які можна просто взяти і без змін "прикласти" до своєї дитини.

Але не дивлячись на це, можна дати деякі рекомендації з полегшення процесу адаптації дітей до школи.

• Повірте в унікальність та неповторність власної дитини, в те що Ваша дитина – єдина у своєму роді, несхожа на жодну сусідську дитину і не є точною копією Вас самих. Тому не варто вимагати від дитини реалізації заданої Вами життєвої програми і досягнення поставленої Вами мети. Надайте право їй прожити життя самій.
• Дозвольте дитині бути самою собою, з своїми недоліками, слабкостями та достоїнствами. Приймайте її такою, якою вона є. Спирайтесь на сильні сторони дитини.
• Не соромтесь демонструвати дитині свою любов, дайте їй зрозуміти, що будете її любити за будь-яких обставин.
• Не бійтесь "залюбити" свою дитину, беріть її на коліна, дивіться їй в очі, обіймайте та цілуйте коли, вона того бажає.
• В якості виховного впливу використовуйте частіше ласку та заохочення, ніж покарання та осудження.
• Намагайтесь, щоб Ваша любов не перетворилась на вседозволеність та бездоглядність. Встановіть чіткі межі та заборони (бажано, щоб їх було небагато – лише самі основні на Ваш погляд) і дозвольте дитині вільно діяти в цих межах. Суворо дотримуйтесь встановлених заборон і дозволів.
• Не поспішайте звертатись до покарань. Намагайтесь впливати на дитину проханнями – це самий ефективний спосіб давати їй інструкції. У випадку непокори, батькам необхідно переконатись, що прохання відповідає віку і можливостям дитини. Лише в цьому випадку можливо використовувати прямі інструкції, накази, що достатньо ефективно, якщо дитина звикла реагувати на ввічливі прохання батьків. І лише тоді, коли дитина демонструє відкриту непокору, батьки можуть думати про покарання. Немає потреби нагадувати, що покарання повинно відповідати вчинку, дитина має розуміти за що її покарали. Батьки самі вибирають міру покарання, але важливо зазначити, що фізичне покарання – тяжка за своїми наслідками каральна міра.

Пам'ятайте:

• Покарання – це моральний замах на здоров'я: фізичне і психічне.
• Покарання не повинно бути за рахунок любові. Не залишайте дитину без заслуженої похвали і нагороди. Ніколи не відбирайте подарованого вами чи кимось іншим.
• Краще не карати, ніж карати із запізненням. Запізнілі покарання нагадують дитині про минуле, не дають змоги стати іншою.
• Покараний – значить вибачений. Інцидент вичерпано – сторінка перегорнута. Наче нічого й не трапилось. Про старі гріхи ні слова. Не заважайте починати життя спочатку!
• Хоч би що там трапилось, хоч би якою була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною як перевага вашої сили над її слабкістю, як приниження.
• Дитина не повинна боятися покарання. Найвразливіше для неї — ваше засмучення.
• Не забувайте, що ключ до серця дитини лежить через гру. Саме в процесі гри Ви зможете передати їй необхідні навички, знання, поняття про життєві правила та цінності, навчите краще розуміти один одного.
• Частіше розмовляйте з дитиною, пояснюйте їй незрозумілі явища, ситуації, суть заборон та обмежень. Допоможіть дитині навчитись вербально висловлювати свої бажання, почуття та переживання, інтерпретувати свою поведінку та поведінку інших людей.

Прийнята в деяких родинах система залякування дітей, безумовно, заслуговує осудження, бо стає джерелом виникнення особливого способу самозбереження – неправдивості та нещирості. Тяжкі переживання особливо негативно впливають на формування таланту, особистості дитини, легко призводять до психостенічних реакцій, імпульсивних дій та афектів.

Існує термін "шкільна фобія", тобто острах у деяких дітей перед відвідуванням школи. Насправді часто йдеться не стільки про школу, скільки про побоювання дитини йти з дому, розлучатися з батьками. Якщо дитина дуже хвороблива, то, як правило, вона перебуває в умовах гіперопіки з боку батьків.

Іноді зустрічаються батьки, котрі самі побоюються школи і побіжно навіюють це побоювання своїм дітям, або драматизують проблеми початку навчання. Вони намагаються виконувати замість дітей їхні домашні завдання, контролюють кожну написану дитиною літеру і тим самим створюють у неї "навчальну фобію".

Як результат – у дітей виникають, невпевненість у своїх силах, сумніви щодо своїх знань, виробляється звичка сподіватися на допомогу в найпростішій ситуації.

Дуже важливо піклуватись про те, щоб створити дитині ситуацію з гарантованим успіхом. Можливо, це буде вимагати від батьків деякої зміни вимог до дитини, але справа того варта. Потрібно чітко усвідомлювати, що успіх породжує успіх і посилює впевненість у своїх силах як у дитини, так і в батьків.

Лікарі-педіатри сьогодні відмічають різке зростання у дітей таких захворювань, які раніше були властиві тільки дорослим, що постійно знаходяться у стресових ситуаціях. Для сучасної дитини стресовою ситуацією стає все те, що є буденним життям для дорослого, який не може або не бажає створювати спеціального режиму для ще незміцнілого організму.

Сучасна література і практичний досвід психологів вказує на велику кількість випадків, коли погіршення і психічного, і фізичного здоров'я дитини пов'язано тільки з тим, що дорослі водять дитину з собою по місцях масового скупчення людей.

Деякі батьки не помічають різниці між собою і дитиною (забуваючи про те, що дитина – це не маленька копія дорослої людини, а маленька людина, яка живе і розвивається у своєму світі і вимірі, за власними законами), придушуючи її зливою інформації, непосильними для неї емоційними навантаженнями, характерними для їх спілкування. Все це не минає безслідно, і в дітей з’являються такі "дорослі" захворювання, як безсоння, виразка, коліт, мігрень. Якщо в родині негаразди і дитина постійно знаходиться в сфері спілкування батьків, тобто активно залучається як активний співучасник у їх сварках і з’ясуваннях, то, можливо, ніхто не здивується, коли у дитини з'являться невротичні симптоми та інші порушення психічного і фізичного розвитку, які будуть блокувати розвиток у дитини її таланту.

Коли дитина йде до школи, різко змінюється її спосіб життя. І якщо дитина не готова до цієї зміни, то школа для неї перетворюється на пекло і дитина поступово набирає стільки негативних відчуттів, що навіть відмовляється йти до навчального закладу.

Як робити уроки з першокласником?

Ось парадокс! Крихітка так готувалася до школи і з нетерпінням чекала першого вересня, а через місяць вона не хоче ходити на заняття і погоджується робити уроки лише під пильним наглядом батьків. Що ж сталося? Чому маля не хоче вчитися? В небажанні дітей вчитися винні насамперед самі батьки. Саме вони, діючи з самих кращих спонук, відбивають у дитини потяг до знань.

Перехід від дошкільника до першокласника - величезна подія в житті шестирічного маляти і його батьків. Перший дзвінок, перша вчителька, перше домашнє завдання, перші перемоги і перші невдачі... З першого шкільного дня навчання стає обов'язком, і маляті потрібний час, щоб пристосуватися до змін, що сталися. Подальша успішність і прагнення вчитися закладаються саме в перший шкільний рік. І тут багато що залежить не лише від вчительки, але і від поведінки батьків.

Найпоширеніша батьківська помилка - це прагнення виростити вундеркінда. Ще задовго до вступу до школи дитя освоює велику частину програми першого класу і йому нецікаво зупинятися на досягнутому. Крихітка готовий рухатися вперед, а шкільна програма не дозволяє. Звичайно, батьків теж можна зрозуміти. Їм хочеться, щоб їх маля було най-най і вони стараються щодуху. Але, якщо малюк дійсно геній, то він і без вашої допомоги проявить себе. А звичайній дитині дуже багато вчитися теж шкідливо. Діти швидко втомлюються. І чим більше ви її заставлятимете сидіти за книжками, тим гірше. В цьому випадку маля сприймає навчання, як неприємний важкий обов'язок і погоджується робити уроки лише з-під палиці. Підготовка дитини до школи повинна полягати в розвиткові пізнавальних процесів - уваги, пам'яті, мислення і сприйняття. Не намагайтеся якомога раніше, навчити дитину письму, рахунку і читанню. Все це йому потрібно буде освоїти в школі, причому дуже швидко і легко. Основне завдання батьків - підтримка інтересу до знань в цілому.

Крім того, не варто забувати, що першокласники переживають величезний психологічний стрес. Для дитини почалося нове життя, і вона не в змозі миттєво звикнути до нової ролі. Поставте себе на її місце: новий колектив, замість вихователя - вчителька і нові обов'язки. А батьки замість того, щоб допомагати, починають пред'являти до першокласників дуже високі вимоги і маля фізично не в змозі їх виконувати. Окрім цього дорослі, бояться, що малюк без діла хитатиметься по вулиці, і прагнуть максимально завантажити дитяче дозвілля. Вони віддають чадо в декілька секцій і вимагають від нього неможливого. Не кожен дорослий в змозі задовольнити запити батьківських амбіцій, не кажучи за шестирічне маля.

Найбільш поширені проблеми першого класу:

• дитина не може зосередитися і перескакує з однієї справи на іншу;
• дитині необхідно, щоб його контролювали. Вона не в змозі самостійно впоратися навіть з простим завданням;
• малюку важко просидіти без руху 45 хвилин;
• дитині не подобається вчитися. Її значно більше цікавлять іграшки, а не книжки і прописи.

І спільні поради, як їх здолати Багато батьків, намагаючись привчити малюка до самостійності, не допомагають йому робити уроки, а лише перевіряють вже виконане завдання. Але не кожне дитя в змозі самостійно зробити навіть просте завдання. Буде потрібно декілька місяців, щоб маля зрозуміло, що домашнє завдання це його обов'язок, який треба виконувати. Тому перший час ви повинні м'яко нагадувати маляті, що пора сідати за книжки і допомагати йому, хоч би своєю присутністю.

Неодмінним атрибутом навчання є шкільне приладдя. Всілякі пенали, зошити, ручки, гумки, теки - першокласник сприймає, як нові іграшки. Тому не економте на цих необхідних атрибутах. Дозвольте дитяті брати участь у виборі шкільного приладдя, вони підтримують інтерес до навчання.

Першокласникові необхідний жорсткий розпорядок дня. Після школи і обіду - дайте малюкові одну-дві години вільного часу. Хай він відпочине, відключиться, пограє, подихає свіжим повітрям. Але не відкладайте домашнє завдання на пізній вечір. Після 17-18 годин зосередженість і здатність сприймати нову інформацію різко знижується. Оптимальний час для виконання уроків 16-17 годин - маля вже відпочило після школи і ще не втомилося грати. Лише не заставляйте його швидко кинути іграшки і сідати за уроки, бо прийшов час. Діждіться моменту, коли дитя відкладе одну іграшку і ще не візьметься за іншу. Якщо ви перериватимете захоплено граючого малюка - виникне протест і необхідність виконання домашніх завдань швидко придбає негативне забарвлення.

Завжди починайте з найважчого, поки увага на висоті. А те, що дитині знайоме з дитячого саду (наприклад, малювання) він зуміє зробити і після того, як крива зосередженості піде на спад.

Якщо у дитини щось не виходить, допоможіть йому на проміжних стадіях. Лише не варто робити за нього домашнє завдання цілком. Плавно підведіть малюка до вірного вирішення, але остаточну відповідь він повинен дати сам. В кінці обов'язково похваліть: "Ось бачиш який ти молодець. Я тобі лише трохи допомогла, і ти сам вирішив цей складний приклад". Тоді у дитини з'явитися позитивна установка "Я сам все можу".

Частіше хваліть малюка, за будь-яку перемогу і не акцентуйте увагу на невдачах. Якщо крихітці легко дається рахунок і не виходить правопис, то розповідайте йому, як він здорово рахує, а якщо він старатиметься, то обов'язково навчиться так само добре писати. У ваших силах вселити маляті волю до перемоги. Не обзивайте маля смішними прізвиськами, якщо він щось погано робить (наприклад, "курка криволапа"), щоб уникнути вашого кепкування дитя взагалі перестане писати або змириться зі своїм прізвиськом і не захоче красиво писати.

Якщо дитина регулярно просиджує над домашніми завданнями на 30-40 хвилин більше, ніж рекомендується, запропонуйте йому допомогу (підкресліть кольоровим олівцем букви/цифри, виліпіть з пластиліну або намалюйте на піску, поясніть іншими словами). Якщо ситуація не покращується, має сенс поговорити з фахівцями (шкільним психологом, педіатром). У деяких дітей процес формування тонкої моторики, яка необхідна для навчання, закінчується лише до 8 років. Такого малюка рекомендується не тягнути вперед, а навпаки ще на рік залишити в підготовчому класі. Краще втратити один шкільний рік, чим втратити бажання вчитися.

Не забувайте, що багато чого залежить і від генів. Якщо ви не відрізнялися в школі хорошою успішністю і насилу отримали атестат, то не вимагайте від свого маляти неможливого. Хай краще у вас виросте твердий трієчник, а не замучений зубрінням відмінник. Гріш ціна знанням, які насильно вбиті дитині.

Як ми засвоюємо інформацію Навчання - це процес, в якому взаємодіють різні органи чуття: слух, зір, дотик, інколи навіть нюх і смак. Ось їх найбільш поширений розподіл.

Руки - 90% від того, що дитя зробить саме, хоч би один раз - він засвоює. Тому старайтеся, щоб крихітка не лише слухав, але і намагався самостійно повторити приклад, навіть якщо йому здається, що нічого незрозуміло. Нехай спробує, а ви при необхідності допоможете. Лише не беріть ініціативу в свої руки при першій помилці.

Рот - 70% того, про що ми говоримо - відкладається в пам'яті. Нехай дитина повторює за вами вголос, а не мовчки слухає. Обговорюйте свої дії. Навідними питаннями підводьте малюка до правильної думки, але старайтеся, щоб остаточну правильну відповідь він виголошував сам.

Вуха - лише 20% того, що дитина чує - вона запам'ятовує. Тому тільки ваших пояснень буде недостатньо.

Очі - 30% того, що малюк бачить - він засвоює. Малюйте йому наочні картинки, що пояснюють матеріал. Лише малюнки мають бути не нудними, а веселими і оригінальними, тоді у дитини виникатимуть асоціації, і вона легко зрозуміє матеріал.

Як уникнути помилок, працюючи з учнями початкової школи над виконанням домашніх завдань? (Пам’ятка для батьків)

1. Виховувати звичку виконувати домашнi завдання систематично.
2. Починати виконувати завдання можна вже через 1,5 - 2 години пiсля шкiльних занять. Оптимальний час — з 15.00 до 17.00.
3. Привчати дитину сiдати до роботи без нагадувань.
4. Навчити дитину користуватися годинником. Показати, як за годинником робити перерви (10 - 15 хв) для активного вiдпочинку i знову сiдати до роботи. Усе це дитина має виконувати незалежно вiд того, можете ви їй придiлити увагу чи нi.
5. Навчити дитину спочатку складати орiєнтовний план майбутнiх дiй, радитися з вами та обговорювати, як виконати завдання, а потiм самостiйно братися до роботи.
6. Навчити видiляти головне й другорядне, умiти зосередитись на головному.
7. Не забувати нагадувати учневi повторити правила, якi вивчали на уроках.
8. Виховувати у дитини самоконтроль, самоаналiз та самооцiнювання. Найпростiший спосiб — порiвняння сьогоднiшнього рiвня виконання з учорашнiм. Акцентувати увагу навiть на незначних перемогах, щоб дитина помiчала їх і намагалася досягати бiльших результатiв.
9. Не порiвнювати результати навчання своєї дитини з результатами iнших дiтей, а тiльки з її власними!
10. Не забувати вiдзначити стараннiсть дитини. Не створювати “хронiчний дефiцит похвал” через те, що дитина одержує нижчий бал замiсть очiкуваного високого.
11. На початку навчального року корисно контролювати, як дитина виконує домашнi завдання. Перевіряти, чи правильно вона зрозумiла пройдений матерiал. У І семестрi краще це робити щовечора, а у ІІ — контроль можна зменшити до 2 - 3 разiв на тиждень.
12. Перевiряти — не значить “робити замiсть”: нiколи не пiдказуйте дитинi готових рiшень.

Примiтка. Пам’ятайте, що телевiзор — ворог № 1 успiшного навчання. Не потрiбно вмикати його ранiше, нiж будугь виконанi усi завдання. Якщо дитина дивиться телевiзор пiд час денного вiдпочинку, то їй буде важко зосередитися. Бажано дозволяти дивитися тiльки дитячi передачi.

Масло і джем корисні всім

Діти, навіть з найздоровішою нервовою системою, можуть відреагувати на школу дуже важко. У багатьох порушується сон, їм сняться кошмари. Хтось починає - абсолютно несподівано для батьків – мочитися в ночі. Деякі шалено втомлюються і засинають мало не на уроці.

Якщо порушується сон, малюк мається, не може заснути, а завтра рано вставати - посидьте з ним, погладьте по голівці, постарайтеся, щоб він розслабився. Як ви його заколисували однорічного, так і зараз. Не бійтеся його розбалувати. Головне у цей момент – створити для нього відчуття комфорту і упевненості в собі. Можна деякий час давати дитині легке заспокійливе на ніч. Але всі препарати мають бути гомеопатичними! В аптеках продаються спеціальні дитячі гомеопатичні пігулки. Можна заварити дитині м'яту, заспокійливі трав'яні збори. Зараз почали продавати коробочки, подушечки з травами, так звані сухі духи. Подушечку з м'ятою, мелісою, звіробоєм можна покласти в узголів'я дитяти: аромат трав заспокоює

Якщо у дитини почалися нічні кошмари, не треба відразу бігти до лікаря. Просто ваш малюк переніс сильний стрес, і ваше завдання не лікувати його, а допомогти адаптуватися в новій ситуації. Страшні сни сняться приблизно шістдесяти відсоткам першокласників. Самі кращі ліки - бути поряд з дитиною, можливо, навіть деякий час спати з ним в одній кімнаті. Якщо ви чуєте, що дитині сниться поганий сон, розбудіть її, дайте попити, поцілуйте, щоб вона зрозуміла: все добре - і спокійно заснула. І звичайно, жодних мультиків перед сном. Ванна із заспокійливими травами, чай або молоко з медом. Почитайте дитині що-небудь життєрадісне

У багатьох першокласників може виникнути енурез (як нічний, так і денний). Не лайте дитину. Скажіть їй: хай не соромиться відпрошуватися з уроку. Попросіть вчительку постежити за тим, щоб малюк відвідував туалет перед кожним уроком, навіть якщо він не відчуває в цьому необхідності. Зазвичай подібні проблеми зникають після двох-трьох тижнів від початку навчання.

В перші місяці навчання малята так втомлюються, що буквально валяться з ніг.

А тому не треба засаджувати дитину за уроки, як тільки вона переступила поріг будинку. Можна навіть не вимагати, щоб дитя вмить сідало за обід, - хай відпочине. В крайньому випадку укладете першокласника спати вдень, якщо це не позначиться на нічному сні. Або просто дозвольте йому годину-другу повалятися на дивані. А після відпочинку уроки він зробить швидше і краще.

Навіть якщо ваше дитя - ходяча реклама "Масло і джем корисні всім", забудьте на пару місяців про його товсті щоки і попку. Годуйте першокласника хорошими м'ясом, рибою, сирами, навіть булочками і шоколадом. Звичайно, на столі завжди мають бути фрукти і овочі. Непогано попити полівітамінний комплекс.

І останнє. У вихідні дозволяйте дитині все. Або майже все. Хай "відірветься". Але з оглядкою: максимум розваг повинно проходити на свіжому повітрі. Можна піти поїсти морозиво, накататися досхочу на атракціонах у парку, грати весь день у дворі. Але комп'ютер або телевізор вимикайте сміливою рукою!

Ігри на розвиток пам'яті

Пам'ять може бути зоровою, слуховою, емоційною, руховою. Для дошкільного віку найбільш розвиненою є мимовільна пам'ять. На початок навчання і на початку шкільного навчання переважає механічна пам'ять. Діти запам'ятовують матеріал за рахунок багатократних повторень. У завдання навчання школяра повинно входити формування осмисленої логічної пам'яті, яка покращується за рахунок опанування різних допоміжних засобів, прийомів і способів запам'ятовування і пригадування.

Ряд завдань направлений на розвиток здатності утримувати в пам'яті задані інструкції. Подібну роботу слід проводити регулярно, оскільки часто причиною невиконання учбових завдань є "втрата" умови завдання, нездатність утримувати в пам'яті задані дії. Ці завдання формують також зосередженість, концентрацію і перемикання уваги, навик самоконтролю.

Роботу з формування пам'яті доцільно проводити на неучбовому матеріалі в різних життєвих ситуаціях.

Незалежно від того, хороша або погана у дитини пам'ять, перенавантажувати її шкідливо.

Шафки

Матеріал: шафки, склеєні з 4 і більш сірникових коробок, дрібні предмети. Хід гри: Дорослий ховає іграшку в одну з коробок на очах у дитини. Потім шафка забирається на декілька секунд і показується знову. Дитину просять знайти іграшку.

Що зникло?

На столі розкладають декілька предметів або картинок. Дитя розглядує їх, потім відвертається. Дорослий прибирає один предмет. Дитя дивиться на предмети, що залишилися, і називає, що зникло.

Що змінилося?

На столі розкладають декілька іграшок. Дитині пропонують їх розгледіти і запам'ятати. Дитя відвертається, одну іграшку забирають (додають), або іграшки міняють місцями. Дитя відповідає, що змінилося.

Художник

Малюк грає роль художника. Він уважно розглядує того, кого малюватиме. Потім відвертається і дає його словесний портрет. Можна використовувати іграшки.

Запам'ятай і відтвори

Варіант 1. Дитині називають числа і просять їх відтворити. Кількість чисел у ряді поступовий зростає.

Варіант 2. Дитині називають слова і просять їх відтворити (від 4 до 10 слів).

Варіант 3. Дитині називають числа (слова) в довільному порядку, просять відтворити в зворотному порядку.

Пригадай і покажи

Дітям пропонується відтворити рух знайомих об'єктів (наприклад, птицю, яка махає крилами, клишоногого ведмедя, повзучу гусінь, настовбурченого півня і так далі).

Ланцюжок дій

Дитині пропонується ланцюжок дій, які необхідно виконати послідовно. Наприклад: "Підійди до шафи, візьми книгу для читання, поклади її на середину столу.

- Якщо дитині важко запам'ятати слова, які ви їй назвали, дайте їй папір і кольорові олівці. Запропонуйте до кожного слова зробити малюнок, який допоміг би потім пригадати ці слова.

Те ж саме можна зробити і при запам'ятовуванні фраз. Дитя саме вибирає, що і як буде малювати. Головне, щоб це допомогло потім пригадати прочитане.

Наприклад, називаєте сім фраз.

  Хлопчикові холодно.

  Дівчинка плаче.

  Папа сердиться.

  Бабуся відпочиває.

  Мама читає.

  Діти гуляють.

  Пора спати.

До кожної фрази дитя робить малюнок (схему). Після цього запропонуйте малюку точно відтворити всі фрази. Якщо виникають труднощі, допоможіть підказкою.

Наступного дня знову попросіть дитину повторити фрази за допомогою його малюнків. Відзначте, чи допомагають йому малюнки. Якщо він згадує 6-7 фраз - дуже добре.

Переказ

Якщо малюк не може переказати текст, прочитайте йому розповідь ще раз, але попросіть його звертати при цьому увагу на окремі специфічні деталі. Поставте йому питання: "Про що ця розповідь?" Спробуйте зв'язати прочитане з тим, що добре знайомо дитині, або з якоюсь аналогічною історією порівняйте ці історії (у чому схожість і відмінність). Відповідаючи на ваші питання, дитя мислить, узагальнює, порівнює, виражає свої думки в мові, проявляє активність.

Така бесіда значно активізує пам'ять і мислення дитини.

Попросіть дитину знову зробити переказ і ви переконаєтеся в тому, наскільки він став точним і осмисленим.

Ігри на розвиток дрібної моторики рук

Систематичні вправи на тренування рухів пальців рук роблять стимулюючий вплив на розвиток мови. Це доведено рядом дослідників (М.І. Кольцова, Е.І. Ісеніна, А.В. Антакова-Фоміна та ін.). Роботу з розвитку дрібної моторики рук бажано проводити систематично, приділяючи їй по 5-10 хвилин щодня. З цією метою можуть бути використані всілякі ігри і вправи.

Для формування тонких рухів пальців рук можуть бути використані ігри з пальчиками, супроводжувані читанням народних віршів.

"Сидить білка... " 
Сидить білка, вчить потішки, 
Продає вона горішки: 
Лисичці-сестричці, 
Горобцеві, синичці, 
Ведмедикові товстоп’ятому, 
Зайченяті вусатому.

Дорослий і малюк за допомогою лівої руки загинають по черзі пальці правої руки, починаючи з великого пальця.

"Дружба" 
Дружать в нашій класі дівчата і хлопчики 
(пальці рук з'єднуються в "замок"). 
Ми з тобою подружимо маленькі пальчики 
(ритмічне торкання однойменних пальців обох рук). 
Раз, два, три, чотири, п'ять 
(почергове торкання однойменних пальців, починаючи з мізинців), 
Починай знов рахувать. 
Раз, два, три, чотири, п'ять. 
Ми закінчили рахувать. 
(руки вниз, струсити кистями).

"Будинок і ворота" 
На поляне дом стоит ("дом"), 
Ну а к дому путь закрыт ("ворота"). 
Мы ворота открываем (ладони разворачиваются параллельно друг другу), 
В этот домик приглашаем ("дом").

Поряд з подібними іграми можуть бути використані всілякі вправи без мовного супроводу.

"Кільце"

Кінчик великого пальця правої руки по черзі торкається кінчиків вказівного, середнього, безіменного пальців і мізинця;

  ту ж вправу виконувати пальцями лівої руки;

  ті ж рухи проводити одночасно пальцями правої і лівої руки.

"Пальці вітаються"

З'єднати пальці обох рук "будиночком". Кінчики пальців по черзі ляскають один по одному, вітаються великою з великим, потім вказівний з вказівним і так далі.

"Оса"

Випрямити вказівний палець правої руки і обертати їм;

  то ж лівою рукою;

  то ж двома руками.

"Чоловічок"

Вказівний і середній пальці "бігають" по столу;

  ті ж рухи проводити пальцями лівої руки;

  ті ж рухи проводити одночасно пальцями обох рук ("діти біжать наввипередки").

"Коза"

Витягнути вказівний палець і мізинець правої руки;

  ту ж вправу виконати пальцями лівої руки;

  ту ж вправу виконувати одночасно пальцями обох рук.

"Окуляри"

Утворити два кружки з великого і вказівного пальців обох рук, з'єднати їх.

"Зайчик"

Витягнути вгору вказівний і середній пальці правої руки, а кінчики безіменного пальця і мізинця з'єднати з кінчиком великого пальця;

  ту ж вправу виконати пальцями лівої руки;

  ту ж вправу виконувати одночасно пальцями обох рук.

"Дерева"

Підняти обидві руки долонями до себе, широко розставити пальці.

"Пташки летять"

Пальцями обох рук, піднятих до себе тильною стороною, проводити рухи вверх-вниз.

"Згинання-розгинання пальців"

По черзі згинати пальці правої руки, починаючи з великого пальця;

  виконати ту ж вправу, лише згинати пальці, починаючи з мізинця;

  виконати дві попередні вправи пальцями лівої руки;

  зігнути пальці правої руки в кулак, по черзі випрямляти їх, починаючи з великого пальця;

  виконати ту ж вправу, лише випрямляти пальці, починаючи з мізинця;

  виконати дві попередні вправи пальцями лівої руки.

"Бочонок з водою"

Зігнути пальці лівої руки в кулак, залишивши зверху отвір.

"Миска"

Пальці обох рук злегка зігнути і прикласти один до одного.

"Дах"

З'єднати під кутом кінчики пальців правої і лівої рук.

"Магазин"

Руки в тому ж положенні, що і в попередній вправі, лише вказівні пальці розташувати в горизонтальному положенні перед дахом.

"Квітка"

Руки у вертикальному положенні, притиснути долоні обох рук одна до одної, потім злегка розсунути їх, округливши пальці.

"Коріння рослини"

Притиснути руки тильною стороною одна до одної, опустити пальці вниз;

  одночасно повертати кисті рук вгору долонями - тильною стороною, супроводжуючи рухи віршованим текстом:
"Бабуся пече млинці, дуже вони смачні";

  грона рук одночасно стискувати в кулак - розтискати, при кожному русі кулаки і долоні класти на стіл;

  покласти грона рук на стіл: одна рука стисла в кулак, інша розкрита. Одночасно поміняти положення.

"Кулак-ребро-долонь"

На площині столу три положення руки послідовно змінюють один одного. Виконується 8-10 разів правою рукою, потім лівою, далі обома руками.

Описані вище ігри і вправи забезпечують хороше тренування пальців, сприяють виробленню ізольованих рухів, розвитку точності рухів пальців.

Розвитку ручної моторики сприяють також:

• заняття з пластиліном, глиною, солоним тестом, дрібним будівельним матеріалом, конструктором;
• нанизування намистин, бісероплетіння;
• викладання з сірників малюнків, букв, складання колодязів;
• одночасно лівою і правою рукою складати в коробку ґудзики;
• малювання за трафаретом букв, геометричних фігур, штрихування;
• малювання по крапках, пунктирних лініях;
• масаж рук. (Проводиться спочатку на одній руці, потім на іншій);
• розминка пальців: інтенсивні кругові рухи довкола кожного пальця;

Вправа "Сорока-білобока"

  Інтенсивні рухи великого пальця вперед-назад, вверх-вниз, по колу;

  Згинання-розгинання всіх пальців одночасно;

  Згинання-розгинання руки в кистьовому суглобі;

  Інтенсивне розтирання кожного пальця;

  Точковий масаж кожного пальця між фалангами з бічних і фронтально-тильних сторін.

"Пальці лягають спати"

Почергове загинання пальців, потім їх одночасне випрямлення у супроводі вірша: 
Цей пальчик хоче спати, 
А цей - в ліжечко лягати, 
Цей пальчик позіхнув, 
Цей пальчик вже заснув. 
Тихіше, пальчик, не шуми, 
Братиків не розбуди. 
Встали пальчики, ура! 
Нам у школу йти пора.

Розширення розуміння учнями значення слова "доброта", розвиток вміння відрізняти погане від доброго. 
Беруть участь учні 2 класу, класний керівник. Діти розсідаються по 3 групам. Назви зупинок з'являються один за одним. 
Хід класного години: 
1. Введення в тему. 
- Добрий день, дорогі діти! Пропоную розпочати нашу зустріч з прослуховування пісні. Вона допоможе вам дізнатися, про що в нас сьогодні піде розмова. (Звучить пісня "Дорога добра".) 
- Правильно, ми поговоримо про добро. 
2. Поняття "доброта". 
- Що таке добро? ( Це все хороше, добре, гарне. Наприклад, весна, сонце, усмішка, мама...) 
- Ви любите подорожувати? Давайте уявимо, що ми отруїлися на ракеті в космічний простір і приземлилися на планеті Добра. 
Зупинка 1. Проспект Добра. 
Робота в групах. 
- Пофантазуйте і намалюйте, що ви побачили на планеті під назвою Добро. 
Виступи груп. 
- На цій планеті, напевно, живуть добрі люди. А яку людину можна назвати доброю? ( Добрий чоловік той, хто любить людей і готовий у важку хвилину прийти на допомогу. Добра людина любить природу і береже її. Добра людина любить птахів і звірів і допомагає їм вижити в зимову холоднечу. Добра людина намагається бути ввічливим і чемним у спілкуванні з товаришами і дорослими. ) 
- Давайте заглянемо в тлумачний словник С. В. Ожегова і дізнаємося значення слова "доброта". 
(Доброта - чуйність, душевна прихильність до людей, прагнення робити добро іншим.) 
3. Читання і обговорення вірша. А. Барто "Визнання". 
Зупинка 2. Поетична вулиця. 
Один учень читає вірш А. Барто "Визнання". 
Піди дізнайся, піди зрозумій, 
Що стало з хлопцем років восьми? 
Він усіх в один з ясних днів 
Мало не довів до сліз, 
Його звуть - стоїть як пень, 
Як ніби в землю вріс. 
- Дивись, не пий води сирої!- 
Радить сусід. 
Один стакан, потім другий 
Андрійко п'є у відповідь. 
Піди дізнайся, піди зрозумій, 
Що стало з хлопцем років восьми? 
- Прийдеш обідати до трьох годин,- 
Йому сказала мати. 
Він пробурчав: - Я знаю сам... 
І сам з'явився в п'ять. 
- Ну що з тобою, Андрюшенька? 
І син зізнався їй: 
- Коли я вас не слухаюсь, 
Я виглядаю подорослішала! 
- Чи можна героїв цього вірша назвати добрими? 
- Додасть грубість року Андрійку? Чи стане він доросліший від непослуху і неввічливості? ( Невихованість та грубість не роблять людину старше.) 
- Чому вірш називається " Визнання" ? 
4. Вправа на усвідомлення своєї індивідуальності. 
- У цьому світі кожна людина неповторна, унікальна. У кожного з нас є свої відмітні особливості, свій характер. 
Зупинка 3. Струмочок Доброти. 
- Побудуємо струмочок, вставши в 2 лінії обличчям один до одного. Струмочок допоможе нам дізнатися, якими якостями ви володієте. Один з вас проходить по струмочку, а інші хлопці, доторкаючись до проходить, висловлюють йому свою похвалу, любов і схвалення. 
З потічка виходить щаслива людина. Щасливим його зробило добре слово. Частіше говоріть людям компліменти, добрі слова. "Добре слово людині, що дощ у засуху,"- говорить народне прислів'я. Як ви розумієте сенс? ( Добре слово може нас підбадьорити, вселити впевненість, зігріти душу.) 
5. Добрі справи. 
- Тільки за кількістю добрих слів, які вимовляє людина, можна судити про його доброту? ( Не тільки слова, але і справи повинні бути добрими.) 
" Не одяг красить людину, а добрі справи,"- говорить прислів'я. 
Зупинка 4. Ситуативні завдання. 
У житті доводиться стикатися з різними складними ситуаціями. Вчинити правильно, зробити добру справу часом виявляється не так-то просто. Як би ви вчинили в запропонованих ситуаціях? 
Робота по групам. 
Ситуація 1. 
Один з ваших однокласників сміється над вашим другом, обзиває його. Як ви вчините? 
- будете плакати 
- будете захищати товариша кулаками 
- теж будете сміятися над одним 
- свій варіант 
Ситуація 2. 
Ваш однокласник схопив вашу ручку без дозволу. Як ви вчините? 
- будете кричати і спробуєте відібрати ручку 
- поскаржитеся вчителю 
- нагамсельте однокласника 
- поясніть, що чужі речі брати без дозволу не можна 
Ситуація 3. 
Хто з однокласників навмисне штовхнув вас і звалив з ніг. Як ви 
ступите? 
- будете плакати 
- поскаржитеся вчителю 
- не кажіть нічого 
- свій варіант 
Загальне рішення можна знайти у тому випадку, якщо сторони, між якими відбулися розбіжності, готові вислухати один одного і прийти до згоди. 
6. Ігрова ситуація. 
Зупинка 5. Сад Добра. 
Ми потрапили в сад Добра. Пройдемося по цьому саду і уявимо, що ми-дерева, що ростуть в саду. Я буду називати справи, які роблять хлопці. Якщо ви схвалюєте поведінку дітей, то піднімаєте руки вгору. Дерево радіє, шелестить листочками. Якщо вам не подобається поведінка хлопців, то опускаєте руки вниз. Дерево засмучується, гілочки плачуть. 
- привітатися при зустрічі 
- поступитися місцем в автобусі літній людині 
-скаржитися на всіх підряд 
- шпаківню змайструвати 
- перебивати дорослих, які розмовляють 
- приготувати подарунок мамі на 8 Березня 
- допомогти полити влітку грядку на городі 
- смітити у класі та в інших громадських місцях 
- допомогти товаришеві вирішити завдання 
7. Розвиток уміння бути самокритичним. 
Зупинка 6. Старовинні ваги. 
- Як ви думаєте, навіщо ми сьогодні завели розмову про доброту? Чого на землі більше: добра чи зла? 
Розібратися в цьому питанні нам допоможуть старовинні ваги. На одну чашу терезів ми будемо " класти зло", на іншу - "добро".У останнім часом з'явилося багато зла. Зло звершується по відношенню один до одного, до природи. 
- Що ви вважаєте злом? ( Заздрість, жадібність, грубість, зрада, брехня, війна.) 
- У вашому житті були випадки, коли вас ображали? ( Діти беруть з кошички крапельки синього кольору і поміщають їх на чашу "зла".) 
Щоб перемогти зло, треба наповнити чашу ваг з добром. Пригадайте, які добрі справи ви зробили і покладіть їх на чашу ваг з добром. ( Діти беруть з кошички крапельки жовтого кольору і поміщають їх на чашу "добра".) Здійснюючи добрі справи, можна перемогти зло. Крапельки добра, зливаючись, перетворюються в струмочок, струмочки - в річку, ріки - море добра. Зробивши добро, людина сама стає краще, чистіше, світліше. 
8. Колективна творча робота. 
Зупинка 7. Як прекрасний цей світ. 
Пропоную всім разом зробити спільну добру справу. На столі лежать вирізки зі старих журналів. Створимо колаж . 
Діти працюють колективно. 
- Як ми назвемо нашу картину? ( Як прекрасний цей світ.) 
- Кому можна подарувати? ( Майбутнім першокласникам і розповісти про правила доброти.) 
- Яке почуття ви відчували, роблячи добру справу? ( Було приємно і радісно.) 
9 . Рефлексія. 
Зупинка 8. Піраміда Добра. 
Пропоную всім встати в коло і взятися за руки. Ви відчуваєте, як тепло переходить від однієї руки до іншої? Стає добре і спокійно на душі. Піднімемо наші ручки вгору і побудуємо піраміду Добра. Дивіться, яка вийшла висока піраміда. Я вірю, що попереду у вас багато славних справ, і наша піраміда добра буде зростати. 
Закінчується наша зустріч. Що ви можете побажати своїм друзям? 
Я дякую всім за теплий довірлива розмова, за добрі думки, за творче ставлення до роботи. Пам'ятайте: добрі слова - коріння, добрі думки - квіти, добрі справи - плоди, Добрі серця - сади. Піклуйтеся про свій сад і не дозволяйте йому заростати бур'янами, наповнюйте його сонячним світлом, добрими словами і справами. 

 

Запис

Даруй усмішку людям,

Остерігайся зради,

Будь стриманим, люб`язним,

Радій усякій перемозі,отримуй ласку в Бозі.

Отак  живи  щодня і запанує в світі Доброта.

 

Навряд чи хтось мріє бачити свою дитину злою,егоїстичною,чи яка розповсюджує навколо себе лихо. Утім, злі люди зовсім нерідкість на даний час. Ми можемо пригадати когось із свого оточення, хто нам зробив зло, а задумаймося, що й самі ми деколи аж ніяк не є втіленням добра. Проте, якими б різними не були уявлення у людей про добро(адже кожен з нас має власну думку) його потрібно творити! Це єдине, що нам залишається, в умовах сьогочасної світової кризи. Адже якщо ми почнемо робити добро один одному, то разом подолаємо цю проблему.

Добро має здатність бути щедрим та не потребує нагороди. Справжнє добро можливе тільки за умови великого душевного багатства. Хто щедро робить добро, у відповідь отримує ще більше.
Добра людина схожа на ясне сонечко, тому що всіх вміє зігріти своєю любов’ю , турботою, ласкою, щирістю та щедрістю. І щоб жилося усім нам добре, у мирі і злагоді, необхідно щохвилини, щоденно творити добро!
Завжди пам’ятайте, що і зараз, і у майбутньому щоб бути людьми з красивою доброю душею, в якій немає місця підлості і заздрощам, лицемірству і злості. Живіть так, щоб людям було добре поряд з вами, даруйте добро і воно повернеться до вас сторицею!

«Добро починається з тебе»!

Конспект виховного заходу “Вміння творити добро”

Ведучий.   Вітаю усіх присутніх в цім залі. Сьогодні ми з Вами поринемо в країну добра і   милосердя.
Ведуча.  Людина приходить у світ для добра. Вона наділена розумом, тому може дуже багато чого навчитися, здатна творити сама свою долю. Але щоб бути господарем власної долі, їй потрібно з дитинства вчитися, багато працювати над собою, гартувати волю і характер, набувати добрих звичок, вдосконалювати дух і тіло, виробляти різні вміння і навички.

Ведуча.  Все це під силу кожній людині, бо знання, вміння і навички самі не приходять, їх треба здобувати наполегливою працею. З дитинства людина повинна зайняти активну життєву позицію і досягати всього сама. І щоб жити в цьому багатогранному і складному світі гідно, треба багато чого навчитись, знати, вміти, а головне – бути доброю і мудрою людиною.

У світі завжди протилежності є:
Хороший — поганий, є добрий і злий.
Та кожен життя проживає своє,
Як вміє. А ти в цьому світі який?
Ти радість даруєш, добро в світ несеш?
Та щиро й сердечно в біді співчуваєш?
Чи, може, з гординею в світі ідеш
Та зла своїм рідним та близьким бажаєш?

 

Ти, може, привітний і добрий з людьми,
Усмішку, як сонечко людям даруєш?
У світ для добра всі приходимо ми,
Можливо і ти добротою дивуєш?
Чи зло заподіяти всім норовиш:
Украсти, збрехати, образити можеш?
І з демоном зла ти по світу летиш…
Затям — так робити негоже!

 

Бо зло до серденька притягує зло,
Сім бід за собою людині приводить.
Не видумка це, а так завжди було.
Усім чорна сила в житті дуже шкодить.
Бо наслідки просто жахливі несе.
Загрожує бідами, карою висне.
То ж добре подумай і зважуй усе,
Чи варто в собі нести зло ненависне?

 

Пісня « На нашій планеті прекрасній»

 

Ведучий.  Кожен з нас розуміє, що таке доброта і що таке жорстокість і не хотіли б зустрітись у своєму житті з жорстокою людиною. Тому давайте поговоримо про те, як не стати жорстоким, а вирости добрим, чуйним, співчутливим до чужого горя.

Ведуча. Отож ,  уявіть себе добрими чарівниками. Ви творите добро і вам від цього приємно, ви набираєтеся нових сил!  Розплющіть очі, усміхніться, у вас – хороший настрій.

 
Не лінуйтесь робити добро,
Лише зла не бажайте нікому,
Бо воно, як велика гора,
Стане вам на шляхові земному.
І заступить навколишній світ,
Зробить серце жорстоким, холодним.
Ви з любов’ю живіть з юних літ,
Будьте чуйним, веселим і добрим.

 

І старайтесь робити добро
День і ніч, і у кожну хвилину.
Щоб серденько, як сонце, цвіло,
Це доброю робить людину!

 

Хай душа буде світлою в вас
Й промениться завжди добротою.
Йдіть робити добро! В добрий час!
І живіть в цьому світі з красою.

 

Правда в світі є дуже проста:
Сонце землю теплом зігріває.
А людину – її доброта,
І любов у житті прикрашає.

Крок за кроком, все далі і далі

Ми втрачаємо наше життя.

Чого варті ми без добра і моралі,

Без любові – найціннішого почуття?”

 

Пісня «Промінчик доброти»

Ведучий.   Добро, милосердя… Ми часто чуємо ці слова і навіть вживаємо

їх у мовленні, іноді не відчуваючи всю глибину їх змісту. Якщо

вдуматись, то можна сказати, що вони означають безцінні риси характеру,

стан душі, певний комплекс реакцій, психологічний підхід не тільки до

людей, які потребують допомоги, а й до всіх живих істот.

 

Ведуча.    Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердність, уміння

розділити чужий біль, підтримати у важку хвилину, розрадити в горі й

біді – це в характері нашого народу.

 

Чи сонячне світло носити в душі
І радість та щастя усім дарувати.
Тому ти добро всім робити спіши —
Ти кращого, світлого, вищого вартий!

 

Краса людської душі — доброта
Освітлює дивним промінням людину.
Відому ця істина й дуже проста —
Добро накопичуй у серці невпинно!
Від сонця візьми промінець доброти
В долоньки свої — хай в них сонечко буде.
З любов’ю і ласкою в серці рости
І хай доброта розцвітає повсюди.
Найкращі у серці плекай почуття,
Щоб щирість і щедрість у ньому дзвеніла.
І людям даруй усміх свій, співчуття,
Бо в цьому — велика є сила!

 

Щоб ласку, щирість і любов відчули
Й купались в світлі щастя й доброти.
Щоб всі цю істину, як Божий день, збагнули
І доброту уміли в світ нести.
Бо всім приємно, щоб його любили
І приголубили, й розраду принесли.
Й слова найкращі часто говорили
І щоб у мирі завжди всі жили.

 

Ведуча.   Милосердя й доброта – як два крила, на яких тримається людство.

Як же могло так статися, що милосердя втратило сьогодні свою цінність, а

його зміст звівся в основному до милостині. Невже для того, щоб відчути

доброту наших сердець, потрібні землетрус чи Чорнобильська катастрофа чи війна.

Шепоче все навколо,

що прийшла весна.

А десь іде війна…

Квітує вишня, прокидаються гаї.

А десь гримлять бої…

Вирує місто, з розмахом нових ідей.

А десь статистика смертей…

Та в тім то і підступний фокус весь,

Війна іде в моїй країні, а не десь.

 

 

Герої  України – воїни відваги,

Мужності,добра.

Ми молимось і не стомлюємось чекати,

Коли до рідного дому

З Перемогою повернетесь Ви!

Дякуємо за терпіння величезне,

Мужність і любов.
Як хочеться, щоби у світі
Панувало лише добро
Щоб кожна пташечка співала
Й приносила усім тепло.

Щоб кожне деревце у лісі
Гойдав легенький вітерець,
А люди, щоб були добріші
Та усміхалися частіше.
Пісня «На добро»

Ведуча.  На жаль, багато поряд із нами бідних людей, які з різних причин

ледве виживають. Якщо кожен із нас буде небайдужим до чужого горя, то це

полегшить їхнє життя. Коли ви закінчите школу, самі творитимете затишок

у нашій країні такий, щоб тепло було всім.

 

Приємно завжди поділитись

Своїм багатством і теплом,

Ясним промінчиком світитись,

Щоб затишно усім було.

 

Треба гаряче серце мати,

Не черствіє душа – в турботі ми,

Я хочу на весь світ сказати:

О, люди! Залишайтеся людьми.

 

Добро спішіть творити, люди,

Воно, як сонце, зігріва,

В добрі нам всім зручніше буде,

Без нього затишку нема.

 

Це так природно і усім потрібно,

Тому і ти у світ добро неси.

Нехай вона дзвенить у серці срібно,

Щоб стало більше щастя і краси.

 

Уважним будь, хай шлях твій на землі

Злама байдужості холодні грати,

Є цінності великі і малі,

Багатий той, хто вміє віддавати.

 

Милосердний — серцю милий,
Співчувати вміє.
Він привітний, незлобивий,
Словом душу гріє.
Вміє весело сміятись,
Гнів і сум здолає.
Для людей він звик старатись —
Добру вдачу має.
Ділом людям допоможе,
Скаже добре слово.
Добре все зробити може —
Він на це готовий.
Благородний, дивовижний,
Має добру вдачу.
Чесний, вірний, світлий, ніжний —
Вас такими бачу!

 

Ведуча.             Лікування добротою потребують не тільки хворі й самотні, а й цілком благополучні і здорові люди, у яких душа черства і глуха до чужого горя. Лікування милосердям потрібне і тим, хто не бачить і не чує кривди й болю, несправедливості, горя. Із такими сліпими, глухими треба терпеливо говорити, будити їх словом життєлюбним і проникливим.

 

Не нарікай на глухість душ людських,

І не гостри в злобі на них зубів…

А ти що людям доброго зробив,

Що вимагаєш доброти від них.

Кажуть, юність живе лиш майбутнім,

Кажуть, зрілість цінує лиш мить.

Тільки старість живе незабутнім,

Тим, чого не вернуть, не спинить.

 

Плекай добро, воно повернеться до тебе,

Чини добро, і будеш ти в раю…

Роби добро. Господь сказав: так треба!

Я здалека добро розпізнаю…

Ведуча.  У житті людина робить різні справи: добрі і не зовсім добрі, погані і просто жахливі. Зазвичай вона бажає іншим добра. Та інколи забуває про всім зрозумілу пересторогу: чини добро, остерігайся зла.

         Ведучий.  Милосердя, доброта… Ще з часів давньоруських благодійність була в традиціях нашого народу. Цілком природним і закономірним вважалося допомогти знедоленому, нещасному, поділитися шматком хліба, дати притулок бездомному, захистити старість і немічність, порятувати хворого чи каліку, заступитися за беззахисного і скривдженого.

 

Ведуча. Допомогти ближньому пережити горе – значить, наслідувати Бога в доброті. Для цього Бог дав нам заповіді Любові, Добра і Милосердя.

 

Чого мовчиш? Подумай і збагни.

Але уже з низької висоти.

І зваж, і переваж, а хто ти є?

І, зваживши нікого не вини.

 

Зло нічого не дає, крім зла.

Вмій прощати, як прощає мати,

На добро – добром спіши воздати –

Мудрість завжди доброю була

 

 

 Ведуча.           Недарма кажуть : ”Раз добром зігріте серце вік не прохолоне”. А чи всі можуть і хочуть відгукнутися на чуже горе ?..

 

Не чекай від життя на землі
Особливих дарунків для себе.
Пригадай, що лише в доброті
Є частинка безмежного неба.

Не чекай, що з тобою завжди
Будуть лагідні друзі і рідні.
Ти краплинку живої води
Дай отим, хто нещасні і бідні.

Добротою тримається світ,
І її подолати не може
Ані злий буревій лихоліть,
Ані демонська сила ворожа.

Збагати добротою життя,
Щоб присутні навколо відчули,
Що ти справді Господнє дитя,
І любов Його дивну збагнули.

Зрозумій — в цьому щастя твоє,
В цьому вічна душевна потреба.
Та любов, що у серці живе,
Нехай буде частинкою неба.
Пісня « А ми бажаєм Вам добра»

 

Пісня “Промінчик доброти”

Якщо стало тобі сумно і у серці гіркота,
І пробачити так важко то порада лиш одна:
Впусти в своє серце промінчик доброти
і сонечко зігріє, і всіх пробачиш ти.

Якщо стало тобі сумно і серденько щемить,
І пробачити так важко, то порада лиш одна:
Впусти в своє серце промінчик доброти
і сонечко зігріє, і всіх пробачиш ти.

Коли з’являється дитина –
Господь запалює зорю,
І тихо, наче у раю,
По небосхилу пісня лине.
І скільки тій зорі світить –
Не зна ніхто на цілім світі,
То ж треба вірити й любити
І кожен день добро творить.
Приспів:
Даруй добро на цілий світ!
Даруй добро! Віддай, що маєш!
Даруй добро багато літ!
Нехай зоря твоя палає!

Хто за минулим не жаліє,
Той віри в себе не згубив.
Той, хто хоч раз в житті любив,
Свою зорю тобі відкриє.
І скільки тій зорі світить –
Не зна ніхто на цілім світі,
То ж треба вірити й любити
І кожен день добро творить.

На нашій планеті прекрасній
Лиш милий один серцю край
Небо блакитне і зіроньки ясні
Ти гарна земля, наче рай.
Приспів:
Я і ти, я і ти
Ніде правди діти
На своїй землі святій –
Ми щасливі діти!

Хай в цілому білому світі
Панує краса і любов
За все, що дала нам земля наша рідна
Ми дякуємо знов і знов.

Приспів.

Давайте ми всі, любі діти,
Посіємо щастя зерно
Тут нам жити, тут нам любити,
Тут нам творити добро.

Приспів. (2)

Мета:

Навчальна: розширити поняття  про милосердя і співчутливе ставлення до інших; дати визначення поняттю «добро». Вчити учнів проявляти доброту, співчуття, турботу про інших. На основі християнської та загальнолюдської моралі формувати в учнів риси людяності допомогти тим, хто в біді; наголосити на важливості гармонії виховання у сім`ї та школі.

Розвивальна: розвивати почуття відповідальності за свої вчинки і викликати бажання робити добро людям, радіти за інших,сприймати чужий біль,як свій.

Виховна: виховувати милосердя, добре ставлення до батьків, оточуючого світу,  інвалідів, слабших за себе.

Форма проведення: бесіда з використанням  презентації за даною темою та елементами розважально-конкурсної програми; відвідування інвалідів з святковою програмою до Новорічних та Різдвяних свят.

Обладнання та наочність: епіграф до уроку, мультимедійні засоби; матеріал для роботи: паперові кружечки, олівці, прислів’я про доброту, милосердя .

 

  

Хід виховного заходу

І. Вступ

Учитель. Доброго дня. Раді всіх бачити! Тема нашої виховної години «Милосердя і доброта»

Мета нашого заходу:

    Дати визначення поняттям «добро»  і «милосердя»

    Навчатися творити Добро, радіти за інших, сприймати чужий біль, як свій

    Розвивати відповідальність за свої вчинки

    Виховувати в собі Милосердя, добре ставлення до батьків, до оточуючого світу, до інвалідів, до слабших за себе

Слайд № 1.                            

Епіграф сьогоднішнього заходу  буде народна мудрість  "Поки живеш, твори добро, лише шлях добра порятунок душі"  

Давайте для початку розділимось на 2 команди. Придумайте назву своєї команди. Назва повинна бути пов`язана з темою нашого уроку.

Учитель  Що таке Добро, Милосердя? Як ви думаєте, діти? Відповіді дітей.

Добро                  Слайд № 2.                           

*Усе позитивне в житті людей, що відповідає їхнім інтересам, бажанням, мріям.

*Добра, корисна справа, дія, вчинок. 

Зло

*Що-небудь погане, недобре.

*Нещастя, лихо, горе.

*Почуття роздратування, гніву, досади, розлюченості.

                  ( Великий тлумачний словник сучасної української мови.

                                                                                         В. Г. Бусел)

Слайд № 3.                           

Милосердя – щиросердечність, співчуття, готовність робити добро всякому, любов на ділі, здатність відгукнутися на чужий біль. Людям милосердним притаманне співчуття по відношенню до сироти, інваліда, тяжко хворої людини, людини похилого віку, людини, що потрапила в біду.

(«Тлумачний словник» В.І.Даля)

Учитель . Кожна  людина дотримується певних моральних принципів, норм, правил, поглядів, переконань. Адже від цього залежить її життя, спілкування з людьми. Добрі слова і вчинки спрямовані на порозуміння  між людьми, взаємодопомогу, підтримку одне одного.

Слайд № 4

Учитель:Отже,зверніть увагу на екран. Давайте прочитаємо вірш і поміркуємо про що мав автор на увазі:

 

 

Від серця і до серця

 

Від серця і до серця

ми прокладем стежинку,
у кожного позичим
любові на краплинку.
І ось уже — дорога,
по ній ітимуть люди.
Краплинка до краплинки —
з любові море буде.

Ми ключик доберемо
до кожного серденька.
Попросим милосердя
насипати у жменьку.
Зернята в колос повний
піднімуться у краї,
і нація духовні
збиратиме врожаї.
Від серця і до серця
збудуємо місточок.
Ми доброти попросим
малесенький шматочок.
Усім за ці щедроти
сторицею воздасться,
бо вміти дарувати —
найвище в світі щастя.

Леся Вознюк

ІІ частина.  Учитель. Я дуже хочу,щоб кожен із нас мав  можливість зрозуміти,як ми живемо,для чого живемо,що робимо не так. Щоб кожен із нас зміг зазирнути в найпотаємніші куточки душі. Давайте поміркуємо,чому довкола стільки зла?Чому люди такі жорстокі? Слайд № 5.                           

Я б хотіла, діти щоб ви усвідомлювали свої вчинки, несли за них відповідальність, бо без відповідальності за них, не буде добра  і милосердя. Подивіться Слайд №6

 «Мої відповідальні вчинки». На ньому п’ять принципів відповідальності.

    Принципи відповідальності              (Учні по черзі читають)

1.  Я несу відповідальність за все, що роблю.

2.  Я несу відповідальність за своє навчання.

3.  Я несу відповідальність за своє шанобливе ставлення до людей, до батьків.

4.  Я несу відповідальність за своє місто, країну і цілий світ.

5.  Я несу відповідальність за дбайливе ставлення до довкілля та збереження його для наступних поколінь.

Без добра світ просто загине. Як же могло так статися,що милосердя втратило свою цінність. Що сталося з душею людини? Хто винен? З чого все починається?

Слайд №7

Учитель:Пригадайте казку «Снігова королева». Давайте прочитаємо уривок і дамо відповіді на запитання. Що трапилось з Каєм?

Кай. Ой, мене щось кольнуло в серце, і щось попало в око!

(Герда дивиться, а Кай відштовхує її, вона плаче)

Кай. Чого ти плачеш? Ти тепер така негарна

Слайд №8

Учитель:Ось,що написав з приводу цього письменник.

“Людина широко відкриває своє серце, душу, очі і дозволяє, щоб туди потрапило зло. Тоді її серце стає крижаним, душа черствою, а очі незрячі. А коли цей лід розтопиться, залежить тільки від самої людини і від оточуючих її людей”.

Слайд №9

Учитель:Отже,що треба робити?Давайте зробимо висновки за допомогою цієї поезії:

Кажімо більше ніжних слів
Знаним, друзям і коханим.
Нехай комусь тепліше стане
Від зливи наших почуттів,
Нехай тих слів солодкий мед
Чиюсь гірку загоїть рану
(Чи перший біль, чи то останній, -
Коли б то знали наперед).
Кажімо більше ніжних слів,
Комусь всміхаймось ненароком,
То не життя людське жорстоке,
Жорстокі в нас слова черстві…
Кажімо більше ніжних слів!

Слайд №10

Учитель: Як нам хочеться чути тільки добрі,ласкаві,ніжні слова,бо жорстокі,черстві глибоко ранять душу,можуть навіки вбити людину, знівечити її життя, мрії. Давайте поміркуємо, як часто ми даруємо людям любов, добро, і як часто говоримо зле слово? Отже, діти, що ви віддаєте людям, те воно й вам повертається.

ІІІ.  частина

Слайд №11

 Народна мудрість розкриває велику таємницю природи Добра.

ГРА «Добро і ЗЛО»

Проведемо гру між командами: перед вами будуть слова,які мають різні значення. Знайдіть спочатку слова,які символізують Добро,а потім ті,які відносяться до Зла. Випишіть їх в дві колонки.

Учитель: Молодці!Ви правильно визначили значення слів. Ми зробили перший крок до визначення поняття «Добро».

Слайд №12

Учитель:Давайте кожен із вас скаже,як він уявляє Добро.

1.Чи можна доторкнутися до добра?

 2.З чим асоціюється добро?

 3.З яким предметом ви зв'язуєте поняття “Добро”?
 4.Яку людину можна назвати доброю?

Слайд № 13.                           

Учитель: Отже,зараз кожна команда намалює Добро,так,як ви його уявляєте. Можливо це сонечко чи квітка,а може руки матінки?

(Прикріпити малюнки на дошку)

Учитель:Отже,Добро-це духовна категорія,її не можна торкнутися. Добро можна тільки відчути:це ласкаве,добре,ніжне ставлення, готовність допомогти в скрутну хвилину,це любов до оточуючого світу.

Слайд № 14

Учитель: Давайте поговоримо про Добро більш конкретно. Хто перший у вашому житті допомагає пізнати суть Добра? У кого найдобріші очі,найласкавіші у світі руки? Уважно послухайте оповідання:

Маленька дівчинка приїхала з мамою у велике місто. Пішли вони на базар. Мама вела доньку за руку. Дівчинка побачила щось цікаве. І загубилася в юрбі. Загубилася і заплакала:

-  Мамо! ... Де моя мама?

-  Люди оточили дівчинку і питають:

-  А маму як звуть? Скажи, ми зараз її знайдемо.

-  Маму звуть... мама... матуся. Люди усміхнулися. І знову питають:

-  Ну, скажи, які в твоєї мами очі: карі, сині, блакитні, сірі?

-  Очі в неї... найдобріші...

-  А коси? Які в мами коси - чорні, русі?

-  Коси... найкрасивіші...

Знов усміхнулися люди. Питають:

-  Ну скажи, які в неї руки?

-   Руки в неї... найласкавіші.

Пішли люди і оголосили по радіо: "Загубилася дівчинка. У її мами найдобріші очі, найкрасивіші коси, найласкавіші в світі руки".

Учитель: А як ви ставитеся до своєї мами? Чи завжди слухаєте її,промовляєте їй добрі слова? Матуся дала нам життя. Отже,віддячте мамі своєю добротою,щоб у неї менше було сивих волосинок на голові та сумних сльозинок на обличчі.

Слайд №15

Завдання для команд.Скласти сенкан зі словом «мама» .

Звучить пісня про маму. Послухати відповіді дітей. Добре, молодці!

Слайд № 16

Учитель:А зараз  гра «Конструктор».

Ви бачите слова із яких треба скласти  прислів`я .

Учні зачитують прислів`я.

    Світ не без добрих людей.

Добре ім’я краще багатства.

Добре все, що добре кінчається.

Зло прийде саме, а добро треба шукати.

Добре чути далеко, а зле ще далі.

 Учитель. Є у нас ще людина, яка іноді, любить нас навіть більше, ніж мама, захищає від злого в світі,пече смачні пиріжки. Хто це? (Бабуся)

Послухайте ще оповідання та зробіть висновок.   Слайд №17

Святковий обід

     Марина живе у великій родині. В неї мати, батько, два брати, дві сестри і бабуся. Марина в родині найменша, а бабуся найстарша: їй уже вісімдесят два. Коли родина обідає, у бабусі тремтять руки. Несе вона ложку до рота, ложка тремтить і з неї капає на стіл.

 Незабаром у Марини день народження. Мама сказала, що на її іменини буде в них святковий обід. На обід Марина запросить своїх друзів. Ось і гості прийшли. Мама накриває стіл білою скатертиною. А Марина думає: «Це ж і бабуся за стіл сяде. А у неї руки тремтять... Подруги сміятимуться. Розкажуть потім у школі, що у Маринкиної бабусі руки тремтять.

Марина тихенько й каже:

-         Мамо, нехай бабуся з нами за стіл не сідає.

-         Чого? – дивується мама.

-         У неї руки тремтять. На стіл капає.

Мама зблідла. Не сказала ні слова, зняла зі столу білу скатертину й сховала її в шафу. Вона довго сиділа мовчки, а потім сказала: «Бабуся нездужає, тому святкового обіду не буде. Вітаю тебе, Марино, з днем народження. Моє тобі побажання – бути людиною».

- Так що ж означає бути людиною?

Бути людиною – це поважати старість, терпимо ставитися до її проявів, пам’ятаючи , що ніхто в цьому житті не вічний, кожен колись буде стареньким та немічним. А чи знаєте Ви, що на сьогоднішній день на Україні проживає багато самотніх літніх людей. Це теж чиїсь батьки, які на схилі літ виявились непотрібними власним дітям. У когось не вистачило часу для старенької матері, а у когось просто зачерствіло серце…

Цілком природним і закономірним раніше вважалося допомагати нещасному, знедоленому, поділитися шматком хліба, дати притулок бездомному, захистити старість, порятувати хворого і каліку, захистити скривдженого.

Тому, що Біблія говорить, що на останньому суді для людства  Син Божий сяде на престолі слави Своєї і перед Ним зберуться усі народи. Тоді  одним скаже «Прийдіть, благословенні Мого Отця, бо Я голодував був – і ви нагодували Мене, прагнув - і ви напоїли Мене, мандрівником Я був – і Мене прийняли ви. Був нагий – і Мене зодягли ви, хворів – і ви відвідали Мене, у в’язниці був – і ви прийшли до Мене. Тоді скажуть йому праведні: «Господи, коли то Тебе ми голодного бачили – і нагодували, або спрагненого – і напоїли? Коли Тебе мандрівником ми бачили і прийняли, чи нагим – і зодягли. Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в’язниці – і до Тебе прийшли. Тоді Господь відповість і промовить до них: по правді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, - те Мені ви вчинили.»

Пісня «Суд» автор та виконавець Сергій Мінєєв  

ІV.Заключна частина

Слайд № 18

Учитель читає вірш:

Схаменімося на хвилину.
Божу заповідь згадаймо,
Любімо ближнього свого,
Й про добро не забуваймо.
Поможім бідній людині,
Вибачмо образу,
І на нашому серденьку
Стане легше зразу.
Будем всім допомагати,
Й пам’ятати лиш одне,
Що добро і милосердя
Цілий світ від бід спасе.

 

Слайд № 19

Учитель:Сьогодні всі команди добре працювали. Я сподіваюсь,що ви запам`ятали про що ми говорили,зробили висновки,і що хоч часточка з того,що ви сьогодні дізналися, залишиться у ваших серцях.

Запам’ятаємо для себе золоті правила:

Золоті правила:

1.     Ставитися до інших так, як ви б хотіли, щоб ставилися до вас.

2.     Поважати інших, особливо старших і слабших від  себе.

3.     Не знущатися, не сміятися над каліками.

4.     Не проходити байдуже мимо людської біди, горя, розпачу.

5.     Вміти не тільки поспівчувати у горі, а й порадіти чужому успіху.

    

 

 Давайте поділимось своєю добротою не тільки на папері,а й у реальному житті.

    Проведемо для учнів та вчителів  нашої школі акцію «Збери подарунок на Різдво», завдяки якій всі бажаючі можуть привітати з святами і подарувати частинку свого душевного тепла і турботи для нужденних дітей: вихованців шкіл-інтернатів, інвалідів.

    Відвідаємо  інвалідів нашого села: Жекова Ю., Ламбова Є., Цук І.; вихованців школи-інтернату: Россюк К., Подолянець О. та

           Подолянець В. (які навчалися у нашому класі)  із святковою      програмою до Новорічних та Різдвяних свят   і подаруємо їм зібрані подарунки .

    Продовжимо приймати участь в Молодіжному соціальному проекті «Ініціатива» Всеукраїнської благодійної акції «Милосердя» відвідуючи одиноких, людей похилого віку, інвалідів, ветеранів війни.

 

ДОДАТОК

Сенкан — це вірш, що складається з п’яти рядків.
1. перший рядок має  слово, яке позначає тему (звичайно, це іменник)
2. Другий рядок – це опис теми, складається з двох слів (два прикметника)
3. Третій рядок називає дію, і складається з трьох слів ( це дієслова).
4. Четвертий рядок є фразою, яка висловлює ставлення до теми, почуття.
5. Останній рядок складається з одного слова –синоніма допершого слова.

Життя
Багатостороннє, бурхливе
Виховує, розвиває, навчає
Дає змогу реалізувати себе
Мистецтво

 

 Друзі
Щирі, рідні
Слухають, говорять, тішать
В моєму серці живуть
Наймиліші

 

Квіти
Ніжні, пахучі
Ростуть, посміхаються, квітнуть
Почуття танцюють з вітром
Весна

 

 Душа
Зачарована, сильна
Дозріває, шанує, прагне
Немов ніжний пуп'янок правди
Кристал

 

Доля
Милосердна, добра
Вчить, штовхає, цілує
Абсурдно глухий не почує
Шлях

Тема «Душі людської доброта»

Мета: вчити дітей доброті; формувати уявлення про чуйність і доброзичливість; виховувати людяність, милосердя, здатність боротися проти зла.

Обладнання: плакати з висловлюваннями про доброту, виставка малюнків; словник С.І. Ожегова; картки із прислів’ями про доброту; стіннівка та листівки у формі серця; аудіозаписи пісень

Епіграф до уроку:

“Нехай ця істина стара — Людина починається з добра!”

(Л. Забашта)

“Перед розумним треба схилити голову, а перед добрим — стати на коліна”.

(Й.В. Гете)

 

Хід уроку 

1. 1. Привітання.

Ми кожного дня кажемо один одному «доброго ранку», що це значить, це просто слова, чи вони, щось позначають? (Відповіді учнів).

1. 2. Інтерактивна вправа «Золоте правило».

Сьогоднішній захід я хотіла б почати з Вами з гри. (пропонується вийти до дошки 3 хлопцям та 3 дівчаткам. Хлопцям потрібно загадати будь –яке бажання, яке дівчата повинні виконати зараз,поки хлопці думають на дошці з’являється золоте правило «Як хочете, щоб люди вчиняли відносно вас, так і ви чиніть відносно них» Після того як хлопці скажуть свої побажання, вони читають золоте правило на дошці, і розуміють, що свої побажання будуть виконувати самі, те що побажали іншим.)

Після гри бесіда: чому вчить нас це правило? Чи завжди ви відноситись до інших так, як хотіли б, щоб вони відносились до вас?

1. 3. Притча про доброту.

Ранок було дуже холодний. Хлопчик, який продавав газети, дуже замерз, і від голоду у нього вже не було сил. Йому потрібно було продавати газети, так як необхідно було заробляти на проїзд на автобусі до школи, так як в його селищі не було старших класів.

Хлопчик настільки був голодним, що набрався сміливості і вирішив підійти до найближчого будинку і попросити їжі. Коли йому відчинили двері, то йому стало ніяково, і він попросив тільки попити.

Жінка, яка відчинила йому двері, зрозуміла, глянувши на хлопчика, що він голодний. Вона винесла йому молоко у великій склянці. Коли хлопчик випив все молоко, він запитав:

- Скільки мені треба заплатити за молоко?

- Нічого, - жінка з посмішкою на обличчі йому відповіла, - мене вчили з дитинства не брати гроші за добрі справи.

- Я буду молитися за Вас, - тихо прошепотів хлопчик.

Він відчув себе повним сил, коли він відійшов від будинку, і його віра стала сильнішою. Він зрозумів, що Бог завжди допомагає стражденним і приходить на допомогу в самий важкий момент.

Минуло багато років і все навколо змінилося. Та молода жінка, яка вже стала бабусею та її здолала важка хвороба. Лікарі, які були в тому селищі, не могли їй допомогти. Її перевели в міську лікарню. Все одно діагноз ніхто не міг поставити. Для цього викликали доктора медичних наук.

Як тільки доктор дізнався звідки ця жінка, то він відразу ж пішов оглядати цю жінку. Це був той самий хлопчик, який підробляв, продаючи газети.

Він дізнався цю жінку і робив все можливе і неможливе, щоб їй допомогти.

Лікування зайняло багато часу і зусиль від доктора, але, зрештою, хвороба залишила стареньку.

Після лікування доктор сказав, щоб рахунок за лікування спочатку було надано йому.

Коли він отримав рахунок, то він написав щось внизу рахунку і тільки тоді розпорядився, щоб рахунок передали жінці.

Жінка чекала, коли їй прийде рахунок за її лікування і розуміла, що воно обійдеться їй дуже дорого і, можливо, їй доведеться продати все своє майно.

Коли їй принесли рахунок, то вона молилася Богу. Вона почала пильно дивитися на рахунок з кругленькими цифрами і побачила внизу рахунку напис: «Рахунок повністю сплачений за один стакан молока» і підпис лікаря.

Жінка розплакалася і тут же згадала голодного хлопчика і склянку молока, який вона йому винесла.

Бесіда за текстом притчи: хто проявив доброту та милосердя? Як би ви поступили на місці хлопчика та бабусі? Які добрі справи робили Ви?

4.Робота зі словником.

А що ж таке доброта?

Доброта - ласкаве, дружнє, дбайливе ставлення.

Добро - загальне поняття моральної свідомості, категорія етики, що характеризує позитивні моральні цінності. Спочатку було протилежно поняттю лиха (тобто означало результат дії блага, на противагу результату дії зла), а в більш пізній час стало вживатися як антонім поняття зла, означаючи навмисне, безкорисливе і щире прагнення до здійснення блага, корисного діяння, наприклад, допомоги ближньому, а також незнайомій людині або навіть тваринному і рослинному світу. В життєвому сенсі цей термін відноситься до всього, що одержує в людей позитивну оцінку, або асоціюється зі щастям, радістю, любов'ю тих чи інших людей, тобто стає близьким релевантному поняття «добре»

А як ви можете охарактеризувати слово доброта?

5. Підведення підсумків. Релаксація. (Вчитель читає під ліричну музику)

Запам'ятай, моя дитино, з юних літ

На все життя, щоб знала, як прожити.

Людина для добра приходить в світ

Й покликана завжди добро творити.

Нелегко це, хто що б не говорив,

Й не кожному зробити це вдається.

Бо в світі стільки смертних є гріхів,

Що доброта не завжди йде до серця.

Та ти людина і тому учись

Добро творити, людям співчувати.

До цього світу пильно придивись,

Злим помислам навчися лад давати.

Йди з добротою — це собі затям,

Із ласкою, прихильністю, привітно.

Й не розлучайся з добрим почуттям,

Хай доброта в душі суцвіттям квітне.

Дискусія “Добра людина та, що робить добро, чи та, що не робить зла”

Мета: викликати в учнів роздуми про всесильність любові, захоплення красою доброго вчинку, осуд жорстокості.

Обладнання: вислови

“Чим людина мудріша і добріша, тим більше вона помічає добра в людях”

(Б. Паскаль)

“Робиш добро — не кайся, робиш зло — зла і сподівайся”

“Хто людям добра бажає, той і собі має”

(Й.-В. Гете)

Плакат “Моральний кодекс народної мудрості” із написами: світ не без добрих людей; все добре пам’ятай, а зла уникай; хто не чинить лиха, тому не страшно нічого.

Мета. Викликати в учнів роздуми про всесильність любові, захоплення красою доброго вчинку, осуд жорстокості.

І. Слово учителя.

Юні друзі! Чим швидше дорослішаєте ви, тим більше тривоги в нас, батьків ваших і вчителів, за ваше майбутнє: яким воно буде? Чи будете щасливими? Як уберегти вас від зла, якого так багато у світі? А залежить усе від того, чи буде у вас сила протистояти злу, боротися проти нього і перемагати його. Де джерело тої сили? — Запитаєте ви. — І якою зброєю боротися?

Про джерела фізичної сили ми з вами вже говорили. Головне із них — здоровий спосіб життя. Сьогодні поговоримо про силу духу, яка значить для людини більше, ніж сила мускулів. У чому вона виявляється? Проведемо невеличкий експеримент. Ви хочете стати сильною особистістю. Уявіть собі дві групи людських рис, необхідних, по-вашому, сильній людині. Яку групу ви оберете? Які риси більше пасуватимуть мужній людині? Свій вибір аргументуйте.

І                                         II

Добро.                        Злість.

Любов.                       Жорстокість.

Милосердя.                Немилосердність, бездушність.

Щедрість.                   Байдужість.

Людяність.                 Самозакоханість.

Скромність.                Грубість.

Щирість.                     Хитрість.

(Учні висловлюють свої думки, учитель вислуховує всіх бажаючих виявити своє бачення.)

Моя мета — показати вам силу добра. Адже недарма у народі кажуть: “Добро віддасться сторицею”. Згадується один випадок, описаний О. Гончарем у щоденнику. Був 1985 рік. Лилась людська кров на землі Афганістану. Багато юнаків-українців було заслано туди, на цю непопулярну в народі війну. Чимало повернулись звідти у цинкових трунах, багато покалічених, фізично і морально (далі цитуємо.)

“А один… вернувся у Карпати — молодий, а білий, як сніг. Ніби такої був удачі, що любив захищати всяких звірят і, стоячи на посту серед дикого чужого каміння, навіть кобру підгодовував молоком, і вона звикла до нього. Поп’є — і в нору. А то раптом кинулась на нього, обвила кругом, руки йому притисла до тіла і дивиться в очі… І так довго тримала, завмерлого від жаху. А тоді відпустила й шурхнула в нору.

Тут він помітив, що зміни йому нема, хоча давно мусила б бути. Вирішив спуститися до табору. Лежать його товариші, вирізані поголовно. З усіх він лишився — один. І коли це збагнув, на місці посивів. І ще зрозумів, що кобра життя йому врятувала; то вона, обплутавши його, навмисне затримала, не пустила вниз, де саме чинили розправу бандити…”

Як би ви назвали його порятунок? Доля? Перст Божий? Випадок? Є у святому письмі слова, що без волі Божої і волосинка з голови нашої не впаде. Але не треба розуміти це буквально. Воля Божа в тому, що людина наділена розумом і волею. І від того, як чинить вона, чим керується, залежить її доля. Юнака-гуцула врятувала його любов до всього живого, його людяність у всьому до чого б не доторкався.

Деякі молоді люди ототожнюють силу із суворістю, жорстокістю, грубістю. Вони соромляться добрих вчинків, намагаються демонструвати фізичну силу (особливо над слабшими), засмічують свою мову вульгарними словами з лексикону злочинців, бандитів. На жаль, цьому сприяють деякі телевізійні передачі, відеофільми, в яких демонструються насильство над людиною, вбивства, інші злочини. Мова персонажів цих фільмів убога і брутальна, свою “правоту” в них доводять здебільшого кулаками, ногами або зброєю. Ті, хто захоплюється такими фільмами, самі духовно збіднюються й уподібнюються до побаченого. Не випадково почастішали випадки проявів жорстокості серед підлітків і молоді.

Я хочу, щоб ви розуміли: мужність і нахабство — різні речі. Мужність проявляється не там, де нахабство процвітає, а там, де йому протистоять. Жорстокість — це не прояв сили, а лють від безсилля. Чим пояснити сатанинську розправу над журналістом Г. Гонгадзе? Тим, що злодії, які добралися до влади, боялися його правдивого і сміливого слова. Усяке зло, рано чи пізно, має бути покаране. Злочинець ніколи не почуватиметься щасливим. Страх перед майбутньою розплатою викликає в нього лють, жорстокість і прагнення нищити те, що краще, чистіше, чесніше від нього.

Усе в житті починається з малого. І зло також. Ті, що висаджували в повітря храми Божі — витвори генія людського, і ті, що винищували людей у катівнях і таборах смерті, морили голодом, палили в концтаборах, і маніяк, який дав наказ, відкривши шлюзи, топити разом з госпіталями тунелі берлінського метро, — усі вони колись були дітьми, юнаками, вони не народилися злочинцями. Зло, оселившись у їхніх душах, поступово розросталося, пустило коріння, повністю заполонило, витіснило все людське. Коли я читаю у пресі або спостерігаю, як діти чи підлітки, юнаки, іноді й дівчата б’ються між собою і яку проявляють при цьому жорстокість, мені стає страшно. І страшно не лише за жертву їхньої розправи, а й за них. Звідки у них таке зло? Від чого так зачерствіли й озвіріли їхні юні серця? Що буде з ними далі? Адже в них уже проявляється не лише бажання перемогти суперника, а і завдати болю, покалічити. Як тільки в людини проявилися ознаки садизму (пристрасть до мордування, насолода від чийогось болю), вона вже опинилася у тенетах зла. Більше всього бійтеся, щоб у вашому серці не вилилося зло. Але як це зауважити? Завжди відчувайте серцем поряд з собою людину.

Наведемо приклад. Ви з товаришем ідете в школу. По дорозі ви побачили, як, посковзнувшись, упала дівчина, вдарилась, забруднила свій одяг. Ваша реакція, дії, слова? Уявимо один із варіантів. Дійшовши до дівчини, кидаєте глузливо: “Щасливого приземлення! Он що значить бути роззявою…” І, сміючись, проходите далі. Здається, дрібничка. Що такого сталося? Упала — встане й піде далі. А от ваш сміх — це не дрібничка. Це сміх недоброзичливий, це насмішка над людиною, яка потрапила в незручне становище. На думку В. Сухомлинського, той, хто сміється над помилкою, невдачею товариша, може стати жорстокою людиною. Далі цитую слова видатного педагога: “Як вогню, я боюся жорстокого сміху… Його не подолаєш забороною чи покаранням. Це вчинок, до якого веде людину весь склад її духовного життя, бачення нею добра і зла, моральна, емоційна й естетична культура, особливо те, що Януш Корчак називав пізнанням серцем, у кого людська біда не викликає жалю, ‘ співчуття, співпереживання, той здатний сміятися “на кутні” — так українська народна мудрість таврує жорстокий сміх.”

Повернемось до уявної героїні “дорожньої пригоди”. Ви, сміючись, пішли і не бачите, як у дівчини з’явилися сльози. Не від болю в коліні, а від образи. Від вашої бездушності. А могло бути по-іншому. Підкажіть, як повинні були вчинити хлопці, щоб замість сліз, її обличчя осяяла усмішка, і не ви, а сама вона пожартувала над своєю пригодою: “От роззява!”?

—               А тепер давайте подискутуємо по таких питаннях:

1. Як уберегти себе від зла, якого так багато у світі?
2. Чи є у вас сила протистояти злу, боротися проти нього, перемагати його?
3. 3.                У чому виявляється сила духу?
4. 4.                Чи можна ототожнювати силу із суворістю, жорстокістю, грубістю?
5. 5.                Чи потрібно соромитися добрих вчинків?
6. 6.                Чи згідні ви з думкою В. Сухомлинського, що той хто сміється над помилкою, невдачею товариша, може стати жорстокою людиною?
7. 7.                Чи приносить мені радість чиєсь щастя?
8. 8.                Чи засмучує чуже горе?
9. 9.                Чи виникає в мене бажання як не допомогти, то бодай добрим словом полегшити чужий біль?
10. 10.           Чи не проходив(-ла) я сотні раз мимо людських сліз, навіть не поцікавившись, що трапилось?

От бачите, ви знаєте, як потрібно поводитися. І це приємно. Неприємно тільки, коли вчинки людей не співпадають з їхніми словами. А для цього потрібно так небагато: вмійте поставити себе на місце тієї людини. Поводьтеся з людьми так, як ви хочете, щоб поводилися з вами. Не лише вчинений вами акт насильства над людиною — жорстокий. Жорстокістю є і ваша байдужість. Умійте ділити з людьми і горе, і радість.

Хочеться, щоб ви замислились, заглянули собі в душу.

“Будь добрим! Зроби людині, хоч і незнайомій, бодай маленьке добро і відчуєш як стане легше і світліше на душі, у ній запанують людяність і чистота” (О. Гончар).