виховна година "Милосердя -перший крок до людяності"

                            

 

 

 

                             Виховна година

 

 

 

        « Милосердя – перший крок до людяності»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                  Підготувала студентка групи ХІМ-51

                                                                                                Класний керівник 5 класу

                                                                                                Берестівського НВК «ЗОШ І-ІІ ст.-ДНЗ»

                                                                                                Дацька Людмила Петрівна

  

 

                     

                                          2020

 

 « Милосердя – перший крок до людяності»

 

Мета:

Навчальна: розширити поняття про милосердя і співчутливе ставлення до інших;дати визначення поняттю «добро», «милосердя». Вчити учнів проявляти доброту,співчуття,турботу,про інших. На основі християнської та загальнолюдської моралі формувати в учнів риси людяності допомогти тим,хто в біді;наголосити на важливості гармонії виховання у сім’ї та школі.

Розвивальна: розвивати почуття відповідальності за свої вчинки і викликати бажання робити добро людям,радіти за інших,сприймати чужий біль,як свій.

Виховна:виховувати милосердя,добре ставлення до батьків,оточуючого світу,інвалідів,слабших за себе.

 

Учитель. Життя одне – хто стане суперечить?

  Людині в нім, як дереву, рости.

  Щоб і тоді, коли настане вечір,

  То вистачило думці чистоти!

  А дні летять, неначе птахи в вирій,

  Буває в них і лиха, і біди,

  Та тільки той, хто в щастя завжди вірить,

  Не згубить душу в зимні холоди,

  І той, хто віри не згубив,

  Умів добро у людях відшукати,

  Не марно вік на цій землі прожив

  І має що нащадкам передати.

Перший учень.

 Для краси народжується квітка,
Для родин народжується рід,
Для польоту – лебідь і лебідка,
А людина – для добра і щастя…

Другий учень.

Сказав мудрець; « Живи, добро звершай!

Та нагород за це не вимагай.

Лиш добро і вищу правду віра

людину відрізня від мавпи й звіра.

Хай оживає істина стара –

людина починається з добра!»

Третій учень.

 Коли ти будеш добрим,

 Про тебе люди скажуть.

 Ніколи не забудуть про ввічливість твою.

 У школі і удома усім давно відомо

 Що добрих не народжують, а добрими стають.

 

Четвертий учень.
Добро спішіть творити, люди,
Воно, як сонце, серце зігріва,
В добрі нам всім зручніше буде,
Без нього затишку нема.
Живіть, добро звершайте!
Та нагород за це не вимагайте!

 Хай оживає істина стара:
Людина починається з добра.
Учитель.  Милосердя, доброта… Ще з давньогрецьких часів благодійність була великою чеснотою. Цілком природним і закономірним вважалося допомогти знедоленому, нещасному, поділитися шматком хліба, дати притулок бездомному, захистити старість і немічність, порятувати хворого чи каліку, заступитися за беззахисного і скривдженого.
       Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердність, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати  у важку хвилину, розрадити в горі й біді – є в характері нашого народу .
       Доброта і милосердя – багатоликі. Потреба в них є повсякчас. Навіть тоді, коли немає біди. Милосердя й доброта – як два крила, на яких тримається людство. Як же могло так статися, що милосердя втратило сьогодні свою цінність, а його зміст звівся в основному до милостині? Невже для того, щоб виіскрити доброту та милосердя із наших сердець, потрібні землетрус чи катастрофа? Хіба без них не можна бути милосердним? Хіба у звичайному плині днів немає людей, які потребують допомоги?

Сценка « Допоміг »

— Іванку, агов!
— Агов.
— Тебе я знайшов?
— Знайшов.
— Ти погріб копав?
— Копав.
— У яму упав?
— Упав.
— Давно ти упав?
— Давно.
— Куди ти упав?
— На дно.
— А що там на дні?
— Струмок.
— А що в глибині?
— Пісок.
— Каміння нема?
— Нема.
— А холод пройма?
— Пройма.
— Нагору спішиш?
— Спішу.
— Лежиш чи сидиш?
— Сиджу.
— І нудно сидіть?
— Ага.
— Що в тебе болить?
— Нога.
— Драбину чекав?
— Чекав.
— На поміч гукав?
— Гукав.
— То, кажеш, сидиш?
— Сиджу.
— Посидь…Я гулять біжу!

Учитель. Чи добрий вчинок зробив хлопчик, чи проявив милосердя? А милосердя – це перший крок до людяності. Слово "людяність" утворено від слова "людина". Оскільки ми люди, ми повинні бути людяними.

Людяність – увага до людини, повага до людської особистості; добре ставлення до всього живого.

Ведучий 1.

Людина залишається Людиною, коли вона здатна чинити добро.

Віддавати серце, а не вимагати цього від інших – це теж людяність. 

Хто прагне називатися і бути Людиною, мусить виховувати в собі людяність.

Ведучий 2.

Неважливо, який соціальний статус, рівень добробуту чи зовнішній вигляд має людина, бо справжня її велич полягає в здатності любити інших, в умінні поважати й прощати, жертвувати й творити добро.

Дорогі діти! На сьогоднішній годині спілкування я хочу звернутися до вашої душі. Душа – це сховище таємниць і почуттів, спогадів та всього доброго і злого, це внутрішній світ людини.

Ведучий 1.

Синонімом людяності є милосердя.

В світі є найсвятіші людські почуття – доброта, любов, прощення. Їх не купиш в магазині, аптеці, їх ні в кого не позичиш, їх просто безкоштовно можна набути, навчити себе бути добрим, людяним і милосердним.

Ведучий 2.

Та де візьметься милосердя, коли сьогодні покоління заражене вірусом егоїзму. Значна частина дорослих, а то й дітей бачить тільки себе і не бачить іншого. Багато людей стають байдужими до чужого горя, черствіє душею. Не вміємо бачити чужої біди, людського горя. Немає у нас найголовнішого – доброти, співчуття, людяності, ввічливості, бути милосердними і поблажливими для людей, їхніх слабостей і страждань.

В житті багато залежить від нас. То лише в казках жива вода змиває рани і каліцтво, даруючи людині силу, могутність, здоров’я. Ні, ми не маємо живої води з її чудодійними властивостями. Але ми повинні і зобов’язані захистити когось від розпачу, від гірких думок і болю. Тільки чомусь не завжди пам’ятаємо про це.

Сьогодні ми часто чуємо слова: милосердя, любов, доброта, людяність, співчуття. Та нас тривожать сумні картини, чому переповнені дитячі будинки при живих батьках, будинки перестарілих, незважаючи на те, що їхні здорові діти прекрасно живуть у світі і працюють.

Оповідання

 Учитель. Хто перший у вашому житті допомагає пізнати суть Добра? У кого найдобріші очі,найкрасивіші коси,найласкавіші у світі руки? Уважно послухайте оповідання:

Маленька дівчинка приїхала з мамою у велике місто. Пішли вони на базар. Мама вела доньку за руку. Дівчинка побачила щось цікаве. На радощах заплескала в долоні. І загубилася в юрбі. Загубилася і заплакала:

—  Мамо! … Де моя мама?

—  Люди оточили дівчинку і питають:

—  Як тебе звуть, дівчинко?

—  Оля.

—  А маму як звуть? Скажи, ми зараз її знайдемо.

—  Маму звуть… мама… матуся. Люди усміхнулися. І знову питають:

—  Ну, скажи, які в твоєї мами очі: карі, сині, блакитні, сірі?

—  Очі в неї… найдобріші…

—  А коси? Які в мами коси — чорні, русі?

—  Коси… найкрасивіші…

Знов усміхнулися люди. Питають:

—  Ну скажи, які в неї руки? Може, якась родимка у неї на руках є,

згадай.

—   Руки в неї… найласкавіші.

Пішли люди і оголосили по радіо: «Загубилася дівчинка. У її мами найдобріші очі, найкрасивіші коси, найласкавіші в світі руки».

Класний керівник. Як ви гадаєте, мама знайшлася? А як ви ставитеся до своєї мами? Чи завжди слухаєте її,промовляєте їй добрі слова,цілуєте її?

Діалог сина та матері

Син. Матусю рідна, я лише ступаю
На цей важкий, тернистий шлях життя,
В усьому тільки добре помічаю,
А кажуть, вистачає в світі й зла?

Мати. А світ  розпочинається з любові,
Як день із світанкової зорі.
Коли пречисті, рідні колискові
Співають невсипущі матері.
І долю вам хрещато вишивають
Піснями, що тепліших не знайти,
І денно й ночно в Господа благають
Вас від страждань і горя вберегти.

Син. А світ мережаний то цвітом, то снігами,
А в світонька такі шляхи круті!

Мати. І між його вітрами й віражами
Ви осягнете істини святі.
Не нарікай на труднощі даремно,
Не підкоряйся млявості імлі…

Син. Коли ж навколо раптом стане темно?

Мати. У грудях сонечко любові засвіти.
Для себе, для родини й України.
Пильнуй вогонь добра від зла і марноти,
Бо ти на світі білому — Людина,
Бо в світі трудному світильник Божий-ти.
У цій шаленій чорно-білій січі,
Крізь болісні і радісні літа
Несімо любові промені одвічні —
Хай торжествують світло й доброта!

Ведучий 1.

Навіщо людина прийшла у цей світ? Перш за все для праці, для того щоб робити добро, любити людей. Та щоб було більше добрих людей, слід і самому робити більше добра.

Ведучий 2.

Треба привчити себе тамувати гнів, роздратування, бо зло неминуче повертається до людини. Ненависть, заздрість – це ті риси, які негативно впливають на здоров’я.

Милосердя – це любов до ближнього. Найвищим проявом милосердя є Божа милість до людей. 

Відео «Милосердя»

Учитель.  А чи знаєте ви вірші про доброту і милосердя до ближніх?

Учні:

1.Добрим бути просто чи не просто?

Не залежить доброта від зросту,

І дитина робить добру справу,

Як не кине друга на поталу.

2. Як людей полюбиш, пошануєш,

Силу для добра в душі відчуєш

І закрутиться земля скоріше,

Якщо разом станемо добріші.

3. Доброта з роками не старіє

Доброта від холоду зігріє

І якщо вона як сонце світить,

То радіють і дорослі й діти.

4. Не говори про доброту

Коли ти нею сам не сяєш,

Коли у радощах витаєш,

Забувши про чужу біду.

5. Бо доброта – не тільки те

Що обіймає добре слово,

В цім почутті така основа,

Яка з глибин душі росте

6. Коли її не маєш ти,

То раниш людяне в людині

Немає вищої святині,

Ніж чисте сяйво доброти.

7. Роби усім добро

І стережися злого,

Люби ближнього свого,

Як себе самого.

8. І дасть тобі Бог силу

Для боротьби із злом,

І серце та душа

Наповняться добром

9. Краса і море доброти

Оточує нас всіх

Подібним будь до сонця ти,

Щоб зазвучав твій сміх.

10. Щоб ти освітлював всім шлях,

Як сонце з висоти

Хай сяє усмішка в очах

Будь завжди добрим ти!

11. Криниця без джерела – це не криниця

І колос – це не колос без зерна

Без доброти душа – то є безкрила птиця,

Не заспіває жайвором вона.

 

Гра «Збери прислів’я»

Учитель. Перед вами конверти в яких ви знайдете слова. Ви повинні скласти з цих слів прислів’я про добро.

1. Добре діло твори сміливо
2. Добрі діла тихо ходять, а злі, як дзвони дзвонять
3. Хто людям добра бажає, той і собі має
4. З добрим дружись, а злого й лихого стережись
5. Без доброго діла немає доброго імені
6. Роби добро скільки можеш, від того не занеможеш
7. За добро добром і платять
8. Якщо народився людиною, треба нею і померти

9) На обличчі твоєму совість і чесність, а у вчинках твоїх людяність.

10) Слово без діла нічого не варте

11) Пташка красна пір’ям, а людина вчинками

12) Чого собі не зичиш, і іншому не жадай.

13) Не копай другому ями, бо й сам упадеш

Оповідання «Сьома дочка»

Було в матері сім дочок. Ось поїхала мати в гості до сина, а син жив далеко-далеко. Повернулася додому аж через місяць.

Коли мати ввійшла до хати, дочки одна за одною стали говорити як вони знудьгувалися за матір’ю

• Я скучила за тобою, немов ластівка за сонячним промінням, - сказала перша дочка
• Я чекала тебе, як суха земля жде краплину дощу, - промовила друга дочка
• Я плакала за тобою як маленьке пташеня плаче за пташкою, - сказала третя
• Мені було тяжко без тебе, як бджолі без квітки, - щебетала четверта
• Ти снилася мені як троянді сниться краплина роси, - промовила п’ята
• Я виглядала тебе, як вишневий садок виглядає соловейка, - сказала шоста
• А сьома дочка нічого не сказала. Вона роззула матусю і принесла їй води у ночвах – помити ноги.

Хто найбільше любив свою матір?

Ведучий 1.

Добро – дієве. Воно любить конкретні справи. Керуйтеся у своєму житті принципом: якнайменше красивих фраз, якнайбільше красивих справ. За таким принципом жила мати Тереза – католицька черниця, засновниця доброчинних місій, лауреат Нобелівської премії миру за 1979рік. Впродовж понад сорока років допомагала злиденним, хворим і сиротам у місті Колката в Індії.

Ведучий 2.

Зростаючи під керівництвом матері Терези, доброчинні місії розповсюдили свою діяльність на інші країни. На порозі 70-х років мати Тереза здобула міжнародну відомість і визнання як заступниця злиденних і безпомічних.

Відео про матір Терезу.

Ведучий 1.

Отже, ми можемо зробити висновок. Людина без переконань – це нікчема. Знайди своє призначення у житті, бо це джерело щастя.

Тільки через труд лежить шлях до мудрості, творчості, науки, а наука потребує не тільки розуму, а й великої мужності, працелюбності, терпіння.

Ведучий 2.

Виховуй у собі Людину – ось що найголовніше. Виховай у собі людську душу, а основний засіб самовиховання душі – краса. Це і мистецтво, і музика, і сердечні стосунки з людьми. Знай, що в житті нашому є речі ні з чим не зрівнянні – це Батьківщина, рідний народ. Без будь – кого з нас Батьківщина може обійтись, але будь – хто з нас без Батьківщини – ніхто. Прагни бути справжньою людиною. Хай сьогоднішня виховна година засвітить у кожному вашому серці світло великої любові і доброти, а це є головним завданням і покликанням людини на землі.

Витисніть із серця самолюбство, а впустіть доброту і самовіддачу. Витисніть злобу, а впустіть любов, витисніть образу, а впустіть терпеливість, витисніть самозакоханість, а впустіть прощення і милосердя.

І якщо очистите своє серце, то воно буде сіяти і давати вам енергію жити і працювати на благо нашого народу і на славу Україні.

Ведучий 1.

Щоб жили в мирі, я і ти

Під рідним небом України

Живи, кринице доброти

У серці кожної дитини.

Ведучий 2.

В світ прийшли ми: я і ти –

Для любові й доброти!

Будь привітним і прихильним,

Добрим, лагідним і сильним.

Ведучий 1.

Вчися правдою прожити,

Теплим словом вмій зігріти

Вчись завжди допомагати

І людині співчувати.

Ведучий 2.

І старайся так прожити,

Щоб як сонечко світити!

І в душі завжди неси

Теплий промінь доброти.

Пісня « Промінчик доброти »

Учитель. Пам’ятайте, любі діти,

Істина така проста!

Найцінніше в цілім світі –

Це любов і доброта                                                                                                         

А тому основне ваше завдання, поряд із тим, що ви повинні здобувати знання, ви повинні вчитися жити у цьому великому світі за законами добра, вміти розрізняти добро і зло.

Хай пісня-молитва несеться до неба

І випросить ласки у Бога для вас,

Живіть у любові, бо в тім є потреба

Любіть свої ближніх завжди й повсякчас.

Молитва « Боже Великий, Єдиний »