Екологічний вечір “ПОЕТИЧНА ЕКОЛОГІЯ”

Мар’ївський навчально -  виховний комплекс

  “загальноосвітній навчальний заклад 

- дошкільний навчальний заклад”

Біленьківської сільської ради

 

Екологічний вечір “ПОЕТИЧНА ЕКОЛОГІЯ”

 

Стрижак Людмила Миколаївна

бібліотекар

село Мар’ївка вул.Шкільна  ,14

тел.0665196514

2020 рік

 

Епіграф : Все на Землі, все треба берегти:

   І птаха, й звіра, і оту рослинку,

Не треба думати, що цар природи ти,

   Бо врешті, ти лише її частинка!

 

Форма проведення :екологічний вечір

Дата і місце проведення :22.04.2020 , бібліотека

Бібліотекар , педагог організатор, класні керівники 5 – 8 класів

 

Мета:   виховати в учнів любов  і бережливе ставлення до природи, людяність , доброту , почуття патріотизму викликати відчуття відповідальності за майбутнє , навчити  дітей розуміти природу, розвивати творчість, мислення, зв’язне мовлення.

 

Обладнання: малюнки із зображенням рослин, тварин, ноутбук , проектор,  презентація , колаж поетів: https://cutt.ly/EyolDzR ,   інтерактивна вправа “екологічна ігротека”: https://cutt.ly/NyobDP5 ,  хмара слів https://cutt.ly/xyolnbi , колаж природи: https://cutt.ly/NyovLko ,  гра - пазл  “Як добре ви знаєте світ у якому живете? “ https://cutt.ly/bypaYRO.

 

Час проведення: 1година

 

Оформлення та наочність: Еко виставка « Нехай Земля квітує всюди »

 

  Однією з проблем , над якою працює бібліотека разом із педагогічним колективом , є екологічне виховання .

   Людина і природа … Філософи , поети і художники усіх часів і народів віддали данину цій вічній і актуальній темі. Та ніколи вона не стояла так гостро , як  у наші дні , коли загроза екологічної кризи , а може й катастрофи , нависла над людством і проблема екологізації матеріальної і духовної діяльності людини стала життєвою необхідністю.

  Вперше термін запропонував німецький біолог Ернст Генкель в 1866 р. в книзі «Загальна морфологія організмів» («Generelle Morphologie der Organismen»). Він утворив його від двох коренів : “ойкос”(житло),”логос”(наука).З часом поняття розширилося.

  До бібліотеки часто приходять учні із завданням підготувати доповідь з екології. Ми разом з учнями добираємо матеріал  і діти старанно пишуть доповіді, реферати, повідомлення. 

  Щоб у дитини виникла потреба захищати тваринний і рослинний світ, не допустити його повного зникнення і знищення , треба навчити дитину любити. І в цьому чимало сприяє шкільна бібліотека, використовуючи весь арсенал наочних , усних методів популяризації книги.

  За допомогою книг бібліотеки, допомагаю дітям побачити чарівний світ природи, підкреслити його беззахисність , розвиваючи у дитини естетичне, духовно - практичне ставлення до природи .

  Популяризуючи екологічні знання серед учнів , я проводжу різноманітні масові заходи : вікторини, презентації, бесіди, повідомлення - “Світ тварин”; “Тварини та рослини Червоної книги”.

 Екологія – наука, яка вивчає взаємодії рослин, тварин, грибів, мікроорганізмів і вірусів між собою та з довкіллям.Світ навколо нас прекрасний і дивний , і ми частинка цього незвичайного світу. Можна бути байдужою людиною і нічого не помічати навколо , а можна бути допитливим , бачити й відчувати красу оточуючого нас світ . І щоразу відкривати для себе щось нове, дивуватися і захоплюватися. Хіба це не диво - розмаїтість форм і незвичайна палітра фарб нашої природи ! Й одне з дивовижних творінь природи - це дерева.

(У залі , де проходить  екологічний вечір , столи поставлені півколом. На кожному з них ваза з квітами, аркуш паперу з зображенням інтерактивної програми “хмара слів” https://cutt.ly/xyolnbi у вигляді землі . Лунає спокійна музика для читання.

Плакати з висловами :

Найбільша таїна Всесвіту — життя,

 таїна життя — людина,

Найбільша таїна людини — творчість,

Тобто, щасливий дар душі.

Світ прекрасний навколо тебе - 

Сонце ясне і синє небо,

Птахи, звірі, гори і ріки —

Нехай він буде такий навіки!”, 

Перед проведенням вечора учасників було розділено на три групи. Кожна група отримала завдання: зібрати вірші українських поетів про природу, довкілля. Перша група працювала над тематикою: «Краса рідною краю», друга — «Оспівування дерев і квітів в українській поезії», третя — «Природу треба берегти, вона в небезпеці»).

Бібліотекар. Рідна природа... Мабуть, немає на світі іншої теми, що так хвилювала б людські душі, як оця. Людина — дитя природи, тому їй і властиво кохатися в її красі. Людина просто не може жити без того, щоб біля порога, двору, житла не  цвіли квіти, не шуміла калина чи верба, не плодоносила яблуня чи груша... Ця давня любов до краси землі, можна сказати, споконвічна. Тема краси природи здавна хвилювала художників і композиторів, учених і письменників, і, мабуть, немає жодного поета, який би не оспівав красу квітки, річки, неба, дерева, птаха, гір, долин, усього того, що є у храмі природи. Тож сьогодні на вечорі ми познайомимося  лірикою, в якій звучить гімн красі природи, екологічною поезією. Любов до рідної землі, її природи є тим глибинним корінням, яке живить душу поета, читача, кожної людини. Сила, краса, неповторність і довговічність природи в непорушній гармонії її складових частин уражають багатьох поетів, викликають захоплення, яке вони й передають нам у своїх поетичних творах.

Бібліотекар . (Показуючи колаж .)https://cutt.ly/EyolDzR Скажіть діти,  кого саме ви бачите на фото колажі.(Оброворюють колаж), Так молодці! Це поети  вірші  яких  і  будемо ми читати на  нашому екологічному вечорі “Поетична екологія”.

1 - й  учень (читає вірш  Т.Г. Шевченка).

Край неба палає,

Соловейко в темнім гаї

Сонце зустрічає.

Тихесенько вітер віє,

Степи, лани мріють,

Між ярами над ставами

Верби зеленіють.

Сади рясні похилились,

 Тополі поволі               

Стоять собі, мов сторожа,

Розмовляють з полем,

І все-то те, вся країна

Повита красою,

Зеленіє, вмивається

Дрібною росою.

Споконвіку вмивається,

Сонце зустрічає...

І нема тому спочину

 І краю немає.

 2 -й  учень. ( читає вірша Я Шоголіва “В діброві”).

Колись від скрути й гаму я

Пішов в зеленую діброву

Послухать пісню солов’я

І дерев таємную розмову.

Я сів під явора і став

В задумі тихо дочуватись,

Он чорний шпак співа вгорі,

Зозуля голосно кукука;

Скриплять червоні снігурі,

В дубову кору дятел стука.

Щебече зяблича сім'я,

І сиза горлиця воркує;

Чудова ж пісня солов'я

Над всіми співами царює.

І не хотілося мені

Із царства тиші і покою

Вертатись в улиці курні

Й зустрічатись з гамом і юрбою.

3 - й учень (читає вірша М. Сингаївського “Родинне”).

Якби не ви , мої ліси і луки,

Якби не ви , джерела поміж трав,

Я б мучився від ніжності й розлуки,

Я б від черствої спраги умирав.

Хвала життю! Хвала джерелам чистим!

Зеленим лукам, травам і лісам,

Що гомоніли наді мною листом,

Що цвіт землі давали небесам!

Що дарували голоси і тіні,

Що колисали душі і слова,

Що поруч з нами в помислі єдинім

Душа і пісня споконвік жива!

Бібліотекар. Поет підкреслює, що природа дає йому силуй натхнення бентежить  розум, збагачує душу. Вслухаючись у рядки поетичних творів про красу природи, ми також  зачаровуємося співом солов’я , тихою березою над річечкою чи почорнілим від осінніх дощів очеретом. Усе це неповторна краса України.

4 -й учень.  (читає вірша М. Братана “Зачарування”)

Засинаю — іволга співає, прокидаюсь — іволга співа.

Не скажу, що часто так буває, а проте хоч інколи бува.

Крізь будення з ношею свинцевою,

Крізь його марнот шумливий плин

Повіває запах чебрецевий

З подніпровських сонячних долин.

Світе красний, жадібно співаю барви, звуки, пахощі, слова.

Прокидаюсь — іволга співає, засинаю — іволга співа.

5 - й учень. (читає вірша В. Бойченка “Отак ідеш”).

Отак ідеш у тихім березі...

Ледь чутно річечка тече.

Кує зозуля десь у бересті,

Листочок пада на плече.

Вже сонце до землиці чалиться,

Душа ж із гаєм заодно.

Немов із мамою стрічається,

Хоч мами вже нема давно.

6- й   учень.  (читає вірша Л. Диркавеця “Очерет почорнів”).

Очерет почорнів, бо намок.

Йдуть осінні дощі проливні.

А лелеки лишають ставок,

Крила чистять притихлі, сумні.

Холода їх у вирій женуть, їм сьогодні ніяк не до сну.

На світанку рушатимуть в путь,

Щоби знов принести нам весну.

7 - й учень. ( читає вірша С. Галябарди “Напливає прохолода”).

Напливає з річки прохолода,

Під рядном туману нишкне ліс.

Білим горобцем на кетяг глоду

Місяць , озираючись, заліз.

8 - й учень. ( читає вірша Л. Тама “Картина”).

Ти вийдеш уранці - пушать пшениці,

Дощем розгойдало півнеба,

Стосильні, стокрильні полощуть дощі,

Зелені виблискують верби.

І важко земля повертає боки,

Зелені пливуть діброви.

і тихо на небо виходять зірки,

Усі як одна чорноброві,

В туманних запливах тече осока,

М’язи напружили клени.

На сході, де річка рожева й дзвінка,

Ранок піднявсь на стременах.

Бібліотекар.  У цьому вірші поет розповів про трепетні хвилини замилування красою рідного краю. А зараз я хочу зробити інтернет хвилинку та запропонувати вам  зробити інтерактивну вправу https://cutt.ly/NyobDP5. Діти виконують вправи.

Так ви всі молодці , а ми продовжуємо наш  екологічний вечір.А зараз я хочу звернути увагу на ваших столах лежить аркуш з зображенням хмари слів у вигляді землі проаналізуйте .Так і саме про природу зараз ми послухаємо вірші. 

9 - й учень.  (читає вірша В. Куліковського “Природа”)

Зорі у небі дихали

Після гарячих снів.

Китайкою вечір тихий

На заході багрянів.

Ось у таку-то пору

Трапилось чудо з чудес:

Озеро втратило сором —

Зорі зорало з небес.

Місяченька послали,

Щоб їх на землю вернув,

Але в обіймах ласкавих

Він і сам потонув.

10 - й учень. Читає вірша Н.Горик “У лісі”

Шумлять дуби … Висока пісня в дуба, 

Могутня і красива, як гроза,

Її уже ніколи не розлюбиш , 

Підеш і всоте вернешся назад.

Стою і слухаю неначе колискову,

Зелену душу рідної землі.

А дятли тут кують вітрам підкови

У чорному великому дуплі.

Я тут своя , у цьому зеленграї,

В його повільному розкішному руслі,

Шумлять зелені крила мого краю,

Не в змозі відірватись від землі.

Бібліотекар. Деякі види сучасних комах, наприклад бабки, з’явилися на Землі мільйони років тому й без помітних змін дожили  до наших днів — так написано в енциклопедії. Послухайте вірш Станіслава Тельнюка «Прозора крапля вічності» про цю комаху-бабку.

11 - й учень . 

А над Землею вічномолодою,

Що знає стільки радостей (і втраті),

Літає бабка (мовчки над водою!) —

Довершений літальний апарат

З мільйоннолітнім стажем,

Крізь гени йде нечутною ходою,

Летить, летить над сміхом і бідою,

Виблискує прозорістю крильцят,

 Із космосу галактика наддальня

Цій бабці заздро дивиться услід.

А та натхненно творить свій політ —

Така складна, прозора, безпечальна...

В минуле глянь — в мільйон далеких літ —

Була й тоді природа геніальна.

 

Бібліотекар .А зараз я хочу запропонувати вам гру - пазл  “Як добре ви знаєте світ у якому живете?”https://cutt.ly/bypaYRO отож відповідайте на запитання та збирайте пазл. Успіху вам!

Бібліотекар. Мабуть, не знайдеться такого дерева , яких  би  не оспівали  поети  у своїй ліриці. Пропонуємо вашій увазі кілька поезій на цю тему.

12 - й учень.  (читає вірші В. Бойченка ).

“Гледичії”

Гледичії — зелені наші други,

В степу гуртують зранені ряди,

Свідомі, що живлющі лісосмуги

Ковток повітря, тиші і води.

Посивілі, як стародавні міфи,

Як викопні рослини  зниклих ер.

Шпичками-акінаками, як     скіфи,

Бороняться супроти НТР.

Надійно в землю вгрузши, як піхота,

Позиції тримають стільки літ! –

Міцною і розгонистою плоттю

Живить мене цей дужий живопліт.

А здалеку, крізь сяйво ожеледиць,

Ця лісосмуга в сутіні живій —

Сивіючий козацький оселедець

На степовій чоластій голові.

“Верби”

Знов до порога повертаю 

По радості чи по біді,

І поглядами обіймаю

Ці тихі верби при воді.

Хвилини кращої немає,

Ф зайві будьякі слова,

Як їх зелена кров скипає

Й мою червону зігріва…

13 учень. ( читає вірша С Тельника “Дерево”).

Цей дуб у серце вріс мені,

Живе й шумує день при дні,

Жене свої живлющі соки

Під небо чисте і високе

І не всихає він, о ні!

Та й як всихать йому? Адже

Він ліс і поле стереже,

І зморшки на корі — мов сходи.

І я малим на нього сходив...

Йому ж півтисячі уже.

А може, вже сторіч й за шість...

Тут не одна лунала вість...

Тут пісня й кров лились гарячі...

Лиш він про те, що перебачив,

На жаль, нікому не повість...

він у серце вріс мені!

І я іду в самотині

Під крону горду та дзвінкую,—

І серце жде: а мо почую

В віках загублені пісні?!

14 - й учень.( читає вірші Т. Завади).

“Біле проміння акацій”

Така я ніжна, така тривожна,

Гака... одна.

 Як мед, збираю день свій кожний

І п'ю до дна.

І що я хочу, й чого не хочу —

Навіщо вам?

Хай кволий місяць удень регоче

Назло ночам...

 Пекуче сонце, незрозуміле —

Весна моя!

Зліта акацій проміння біле,

А з ним — і я!

Ще несмілива і обережна,

Але — весна!

Така я ніжна, така бентежна.

Така... одна.

“Листок осокори”

Ви чули, що каже листок осокора

Осіннім холодним, задумливим днем?

«Ім'я моє нині — печаль, непокора:

Ґанковий мороз обпікає вогнем.

І ми опадаєм, не встигши зів'яти,

Встеляємо землю, що прагне тепла.

Чиїсь черевики нас будуть топтати, '

Змітатиме з шурхотом груба мітла.

А ви ж наслухали наш лагідний шепіт,

У  парі чи то в самоті ідучи.

Н а ріднім гіллі ми купалися в небі

 І чули розмову зірок уночі.

І сонячні промені радо спивали,

І музику дня відчували сповна,—

Як люди сміялись, як птиці співали...

І все це сьогодні минає, мина...

 Хто з вас не помітив красу мою долі?

Ось вітер дмухнув — я зірвавсь, полетів.

І от я лежу на дівочій долоні,

Я більшого щастя в житті не хотів».

Бібліотекар . А зараз прошу переглянути колаж про природу https://cutt.ly/NyovLko, скажіть  діти  чи подобається вам природа , яка зображена на колажі (аналізують ) . А хто мені може сказати , чому одна каритинка зображена  не така як всі?  Саме тому давайте  послухаємо вірші українських поетів, у яких звучить тривога за стан навколишнього середовища, занепокоєння байдужістю деяких людей у ставленні до проблеми безпечного життя на Землі.

15 - й учень . (читає вірша К. Піки).

Як тихо над краєм, а серце стривожено б’ється,

Земля промовляє, як їй нелегко живеться.

Від горя і болю давно перестала,

Бо в’їлися бомби, снаряди впилися, як жала,

Виходить в дорогу в чудовім весільнім цвітінні,

Збиває босі ноги об посипане ядом каміння.

Чудове повітря отруйним насичене газом,

І дихати грудям все важче і важче щоразу.

Сплюндрована врода водою гнилою і сміттям,

Ледь видно природу під порваним сірим лахміттям.

В покраянім тілі пластами лежать хімікати,

Рубці затверділи, а їй же ще жить і кохати,

Що буде – не знає, в тривозі заламує руки,

Скрізь горе безкрає і всюди Чорнобиля муки.

Напевне, загине, як зміни на краще не буде.

Ви, мужні і сильні, під захист візьміть її люди!

16 - й учень . (читає вірша Л. Паниченко ).

Природа просить: «Захистіть мене!»

Не з хомута підкова, а з дуги,

Усе на світі ясновидець бачить…

Тоді виходять ріки з берегів,

Коли Нептун в своїм безсиллі плаче.

В журбі зеленій завмирає ліс,

Як браконьєр націлиться у лося.

Благають верби сиві: «Зупинись!»,

Відвести чорну руку не вдалося.

З морської піни (наче бірюза)

Вже не виходить юна Афродіта, –

Потвора у мазуті виповза,

Багном і тванню рясно оповита.

Загроза в небі – в розпачі земне

Тривожно стогнуть ріки, океани.

Природа просить: «Захистіть мене!», –

В надії до людини руки тягне.

17 - й учень . (читає вірша В.Соколова ).

“Під вечір у гаю”

Під вечір у гаю настала тиша,

Лише столітній дуб зітхає тяжко.

Під ним - концервні банки, бита пляшка,-

Весь день він духом горілчаним дише.

То і його вже починає хмільно

Що із рогатки бив пташок прицільно

І кидає свої й судженій під ноги…

“Блукаю в лісі”

Блукаю я в лісі між дерев старих.

Вони на мене дивляться з довірою, 

Бо впевнені , що я прийшов до них

Ніяк не ради целюлози сірої,

І їх на дрова зроду не поріжу,

І ложок чи стільців не нароблю.

Бо є в них інша річ незрівнянно цінніша - 

Поезія . За це я їх люблю.

“Зрубали ”

Зрубали . В дім внесли. Принарядили.

І веселились навкруги досвіту…

В ту ніч вона в своїм наряді дивнім

Здавалась найкрасивішою в світі.

Щаслива - в лісі заздрили ялини, -

Як у раю віднині буде жить.

Вони не знали, що вже третю днину

На смітнику їх подруга лежить.

“ Земля ”

Земля від роду і до роду

У спадщину передається.

Шануймо ж все на ній, що зветься

Так просто й коротко -  “Природа”:

І буйні трави , й тихі води ,

І кожну квіточку в росі…

Щоб світ у всій своїй красі

Дістався і новому роду

 

Бібліотекар . А зараз пропонуємо вашій увазі переглянути фрагмент документального фільму «Земля», знятого американськими режисерами Марком Лінфілдом та Аластером Фовергіллом https://cutt.ly/4yoEyJB.

 

Бібліотекар . Я розповім вам історію однієї пісні. Слова й музику до неї написав відомий український композитор Анатолій Пашкевич. Анатолій Пашкевич іноді знаходив час порибалити на своєму улюбленому місці. Там біля річки на узліссі стояв красень-дуб. Величний і могутній, він, наче добрий господар, оглядав свої володіння. Бувало, нападали на нього грози й блискавки, налітали шалені вітри, які рвали листя, кружляли його вихором навколо дуба, хотіли пригнути красеня до землі. Але він витримував негоди. І ось одного разу в композитора відбулася остання зустріч з... Ні, не з дубом. Перед ним був широчезний пень з безліччю шрамів від пилки й сокири. За тими шрамами можна було здогадатися: довго пиляли... Він торкнувся рукою. Пень глухо застогнав. Клубок підкотився до горла. Злякано й насторожено мовчав ліс. А з серця полилися слова.

Усі разом :“Люди , давайте ж будемо людьми ”

 (співають пісню  на музику  пісні “Береги любовь ” “Фабрика - з”) 

 

Поглянь , що стало з світом навкруги , 

Та пам’ять , що тут живеш і ти,

Та не ставай на хибний шлях:

Просить допомогти в тебе уся Земля.

 

А поряд ті, кому потрібен ти.

Даруй їм ласку і добро твори.

І друзям ти скажи своїм:

“Землю бережіть, бо Земля - усім нам дім”.

 

Приспів: 

Бережіть ліси , ріки і поля,

Пам’ятай завжди:

Лиш з ними разом зможем

 Жити я і ти   

Бережіть свій дім ,душі і серця.

Біда вже ближче , ніж нам може здатися.

 

 Список літератури:

1. Доброрез О. Поетична екологія : [сцен. бібл. заходів для старшокласників] /Доброрєз О. //Шкільна бібліотека. - 2011. - №3. - С.122-125.
2. Проблеми екології і роль бібліотек в екологічному вихованні населення [Текст]: Огляд / ЖОУНБ ім.О.Ольжича, Наук.- метод.відділ; [Уклад.О.В.Костюченко]; Ред.вип. Г.Й.Врублевська. – Ч.2. - Житомир, 2016. – 29с.   [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://cutt.ly/MyoEw7T   вільний . - Назва з екрана
3. ЗЕМЛЯ: ОДИН ВРАЖАЮЧИЙ ДЕНЬ / EARTH: ONE AMAZING DAY, офіційний український трейлер, 2018 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  https://cutt.ly/4yoEyJB вільний. - Назва з екрана
4. Виступ екологічної агітбригади «Око»[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://cutt.ly/eyoRRcG вільний. - Назва з екрана