Виховна година "Моє місто - краплинка на карті України."

Про матеріал

Конспект виховної години на тему "Моє місто - краплинка на карті України."

Перегляд файлу

Виховна година

Тема: Моє місто – краплинка на карті України.

Мета: Узагальнити та поглибити знання учнів про місто, у якому вони живуть, його історичне минуле та сьогодення. Познайомити з пам’ятними місцями рідного краю. Формувати уявлення дітей про виникнення міста та його історію.

Виховувати почуття патріотизму, національної свідомості, людяності, гордості за рідне місто, його людей. Формувати у дітей громадянську позицію, уміння брати на себе відповідальність за чистоту та красу свого міста. Створювати сприятливі умови для становлення соціальної компетентності дитини.

Форма проведення: подорож сторінками усного журналу

Очікувані результати:

- Збагачення знань дітей про історію рідного міста.

- Поглиблення громадянських почуттів учнів.

Обладнання: відео презентація,мультимедійні засоби, фото пам’яток культури, музичні записи пісень про рідне місто, зображення герба міста, карта України,виставка книг про місто, вишитий портрет Б.Хмельницького,дитячі малюнки.

Хід заняття

І. Організація класу

Епіграф уроку: (надруков.)

Як багато є міст на землі!

Біля них є річки і долини.

Є міста і великі й малі,

Та таке як у мене – єдине!

Вч: - Жовтоводці – гостинні, щирі, привітні люди, які завжди з радістю приймають

гостей.

- У наш клас завітали гості нині. Привітайте в добрий час гостей посмішкою щиро.

(діти повертаються

Доброго дня вам гості шановні!(всі)

Раді вас бачить в хорошім здоров’ї!

Щиро бажаємо вам плідного дня

Хай радість і успіх приходить щодня!

ІІ. Оголошення теми та мети заняття.

Вч: Радію, діти, за те,

Що ми зібрались знову

Про наше місто дороге

Поведемо розмову.

-Діти, скажіть, який куточок на території нашої славної України є для вас наймилішим і найріднішим?

Відповіді учнів

( Діти,можна відповідати не піднімаючись)

Це рідний будинок, вулиця.

Це місце, де ми народились і зростаємо.

Це тато і мама, братики й сестрички, вся родина.

Це мої друзі.

Наше місто Жовті Води – найрідніша маленька батьківщина.

Вч: - Молодці,ви все правильно сказали.

Сьогодні ми поговоримо про рідне місто – Жовті Води.

Наше місто маленьке,але затишне, воно завжди турботливо дбає про власних мешканців, радо зустрічає своїх гостей.

(Звучить музика і в класі з’являється Лунтик, він проходить між рядами незвичайною ходою,потім здивовано роззирається довкола)

Вч: - Шановний друже,хто ти, звідки ти ?

Лунтик: -Ой, вибачте,я не привітався. Я – Лунтик, мешканець Місяця.

-Доброго дня.

Сьогодні я літав на повітряній кулі , але сильний вітер заніс мене далеко від Місяця. Карту, з якою я подорожував, я загубив. Де ж я знаходжуся,скажіть,будь ласка.

Діти: - Звісно скажемо, Лунтику! Ти потрапив у найкраще місто на Землі – Жовті Води.

Лунтик: - Вибачте,але я не розумію,де це?

Ви можете показати мені на карті?

(діти показують)

Діти : -Ось тут знаходиться наше найкраще місто.

Лунтик: - Та ваше місто - це зовсім маленька краплинка . І чому ви вважаєте його найкращим?

Вч: - Лунтику, як добре, що саме до нас ти потрапив – ми якраз збираємось подорожувати

сторінками усного журналу.

Лунтик: - Ні,ні ,я зовсім не люблю читати.

Вч: - Не хвилюйся , це незвичайний журнал, його сторінки цікаві і захоплюючі. Діти спробують довести, що наше місто – не просто маленька краплинка, а місто із славним минулим,воно надзвичайно красиве, зелене , багате на творчих і талановитих людей.

- Лунтику,наші 2-класники гостинно запрошують тебе приєднатися до них. Присядь , тут тобі буде зручно (вказує на стілець)

-Діти, ми вже багато знаємо про наше місто.

- То ж давайте пригадаємо все,що пов’язане з його історією і перегорнемо першу сторінку нашого журналу.

Сторінка 1 Історична

Сторінка історична.

Веде нас в давнину

Історію про місто

Розкаже не одну.

Вч: - Чи знаєте ви, чому наше місто має назву Жовті Води?

Діти:

1. Долину річки Жовтої з її притоками в давнину називали урочищем Жовті Води. Свою назву і річка, і долина отримали від запорізьких козаків через колір річкової води, яка в деяких місцях омивала залізну руду, і яскраво-жовта фарба потрапляла до річки. Від цього колір води набував жовтого відтінку.

2. – А моя старенька бабуся Олена розповіла мені таку цікаву легенду. Колись річка в нашій околиці була така широка і повноводна,що по ній баржами перевозили різний товар. Якось одна баржа,вщент наповнена золотом, затонула. Золото розсипалось по дну. У ясний погожий день воно блищало на сонці. І вода в річці здавалася жовтою.

Вч: -Діти, про наше місто ще кажуть,що це місто козацької слави.

- Згадайте,хто такі козаки?

Діти: - Козаки – це воїни,які служили у війську .

-Як називалося їхнє воєнне містечко.

Діти:- Запорізька Січ.

А якими були козаки.

Діти: - Сміливими,мужніми,хоробрими,кмітливими.

Козаків в Січі називали народними лицарями,бо вони заступалися за рідну Україну,захищали рідний народ і рідну землю від ворогів.

Вчитель : - Так,Україна - чудовий куточок планети. У нас родючі землі,великі ліси,могутні ріки. Тому на наш край неодноразово зазіхали вороги: поляки, татари, монголи. Вони руйнували міста і села,забирали в полон дівчат та хлопців. Але український народ не хотів коритися лихим нападникам,мужньо боровся проти них. І саме у 1648р. під Жовти ми Водами відбулася переможна битва козаків із польською шляхтою під проводом славного гетьмана Б. Хмельницького.

-Перегорнемо наступну сторінку

Сторінка 2 Історичні пам’ятники

Промайнули наче мить

Дні славетні,давні

Нам нагадують про них

історичні пам’ятники.

Вч: - Історію держави можна прослідкувати в архітектурі міста . Готуючись до сьогоднішнього заняття, ви підготувати цікавинки про історичні пам’ятники нашого міста.

Тому запрошую вас поділитися своїми дослідженнями.

Діти: - Я хочу розповісти про пам’ятник «Героям визвольної війни українського народу 1648-1954 років». Він розташований у мальовничому куточку Жовтих Вод – парку «Слави». Висота па-

м‘ятника — 11 метрів, а вага близько 25 тонн. Подібного йому немає в Україні.

Ця кінна композиція, що зображує трьох вершників – Богдана Хмельницького, Максима Кривоноса та Івана Богуна, - стала візитною карткою нашого міста.

І я горджуся,що мій дідусь брав участь у роботах по встановленню цього пам’ятника.

Діти: - А я живу по вулиці ,яка названа на честь Богдана Хмельницького. Разом із мамою ми дослідили,що пам’ ятник славному гетьманові був встановлений у 1960 році з нагоди перейменування селища Жовта Ріка в місто Жовті Води.

Діти: - Взимку ми з мамою ходили кататися на санчатах біля кургану і матуся розповіла мені, що це історичне місце. Послухайте,що я дізналася про цю пам’ятку:

За переказом, Богдан Хмельницький під час бою з польським військом використовував курган як вартовий пункт. У народі скіфський курган звуть «Богданів». У 1957 році на кургані було встановлено опорну стіну з природного каменя й горельєф із епізодом історичної битви.

-Перегонемо наступну сторінку.

Сторінка 3 Жовті Води – це Я

Жовті Води – це я,

Бо я тут живу

Понад усі міста

Рідне місто люблю!

Вч: - Усі ви, діти,— маленькі громадяни нашого міста. Це значить, що ви маєте поводитися належним чином, тобто ставитися до рідного міста з повагою, пишатися ним. А ще ви повинні змалку дбати про те, щоб наше рідне місто було гарним, процвітаючим.

Давайте виробимо правила турботливого мешканця і пограємо в гру. Уважно слухайте і додавайте слова буду- не буду( плескати,коли кажуть:буду?)

Гра «Буду – не буду»

Смітити у своєму місті я … (не буду).

Цікавитися життям свого міста я … (буду).

Забувати своє місто я… (не буду).

Дбати про чистоту рідного міста я… (буду).

Радіти досягненням мого міста я … (буду).

Вивчати історію рідного міста я … (буду).

Ставитися байдуже до життя свого міста я …(не буду)

Добре навчатися,щоб в майбутньому прославляти своє місто

я…(буду)

Сторінка 4 Мальовниче місто

(відео подорож перегляд ролика)

Мальовниче місто наше

На усій землі найкраще.

Вч: -Діти, давайте ще раз пройдемося вулицями рідного міста і полюбуємося його красою.

Мовленнєва гра «Скажи комплімент місту»

Вч: - Наше місто таке гарне,що хочеться сказати йому про це.

-Діти,пропоную вам зараз швидко,в кого що на серці сказати комплімент рідному місту.

(Діти по черзі говорять слова: «Ти – красиве»,»Ти – дороге», «Ти – зелене», «Ти – багатолюдне», «Ти – сучасне», «Ти – мальовниче, найкраще, найрідніше, )

Вч: - Я горджуся вами, у свої слова ви вклали стільки тепла і любові. Ви у мене такі чуйні та турботливі - справжні патріоти свого міста.

Сторінка 5 Відгадай

Це сторінка – відгадай.

Добре знаєш ти свій край.

Пазл до пазла підбери.

Що за місце – розкажи

Вч : -Діти, а зараз перевіримо, як добре ви знаєте наше місто і чи зможете стати екскурсоводом для нашого Лунтика.

Складіть з отриманих пазлів картинку і відгадайте, що це за об’єкт. Розкажіть,що ви знаєте про нього.

(діти складають пазли і називають пам’ятники)

( один представник складає на дошці пазл,інший – розповідає)

Вч: -А ти,Лунтику,допомагай дітям.

Пазл №1 Центр народної творчості, культури й дозвілля

Перлиною нашого міста є Центр народної творчості, культури й дозвілля. Збудований ще в 1957 році,він захоплює своєю красою величчю. Його внесено до переліку архітектурних пам'ятників Дніпропетровщини.

У центрі народної творчості працює багато колективів художньої самодіяльності.

Скажу вам по секрету, що вже другий рік я відвідую ансамбль танцю « Світанок» і вже маю неабиякі успіхи.

Пазл №2 Історичний музей

Діти: - Це історичний музей,який існує вже 30 років. У музеї зберігається багато цікавих експонатів,які розповідають і про минуле нашого міста,і про сьогодення.

Наш музей носить ім’я почесного громадянина міста

Юхима Ілліча Пригожина – одного з ініціаторів створення міського музею.

Пазл №3 Меморіальний комплекс загиблим воїнам у роки Великої Вітчизняної війни

Меморіальний комплекс загиблим воїнам у роки Великої Вітчизняної війни

встановлений в пам`ять про тих, хто віддав свої життя за звільнення цього краю. Складається меморіал з центрального елемента - вічного вогню, і більш ніж 30 плит з іменами і прізвищами загиблих воїнів.
Щороку тисячі жовтоводців несуть до меморіалу квіти Пам’яті, вшановуючи подвиг героїв-визволителів.

Пазл №4 Центр дитячої творчості

У мальовничому куточку нашого міста, в дитячому парку, розташована надзвичайно гарна будівля, яка обов’язково приверне вашу увагу – Центр дитячої творчості. Тут працює більше 30-ти гуртків. Я також відвідую гурток « М’яка іграшка».

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

Ми із вами мандрували

різні сторінки гортали

Давайте на хвилинку

Проведемо

Нашу улюблену

Фізкультхвилинку

Вч: - Прошу, центр «Здоров’ячок»

Лунтику,відпочинь і ти разом із дітьми.

Ой яке чудове рідне місто!

Сяє над ним сонечко іскристе.

Вулиці в нім — ось які широкі,

А будівлі — ось які високі,

В зелені алеї тут зростають,

Нам привітно гіллячком кивають.

Мчить транспорт вулицями всюди,

Поспішають на роботу люди,

Серед них — і я іду-крокую,

Рідне місто від душі люблю я!

Сторінка 6 Творча скарбничка

Співаєм,малюєм

Вірші декламуєм

Ми творчу скарбничку

Місту даруєм

Вч: -У Жовтих Водах є багато відомих поетів. У своїх поезіях вони оспівують славну історію нашого народу, красу рідної землі.

Серед них - Анатолій Ворфлик,

Олександр Бережний, Алла Ковалішина та багато інших.

-Діти, у нашій школі працює педагог - організатор Гаєвська О.В., яка є автором гімну нашого міста та багатьох інших чудових віршів.

Л. А. Бабенко,яка теж працювала у нашій школі ,є автором гімну нашої країни «Дивосвіт».

-Діти,колись, може, хтось із вас також впише своє ім’я в поетичну скарбницю нашого міста .

-А зараз пропоную звернутися до художнього слова і висловити свої почуття до рідного міста.

1. Під синім небом України

Край Придніпровський розквітає.

А в ньому місто Жовті Води

Привітно всіх людей стрічає!

На картi лиш кружечок синiй,
але найкращий в Укранi.

I Ми за честь велику маєм

що в Жовтих Водах проживаєм.

I людини такої немає,

що про битву славетну не знає

про перемогу війська козацького

при Жовтих Водах над польською шляхтою.

Залiзнi руди, цiннi сплави,

принесли нам шахтарську славу.
Славетне місто шахтарів -
Нам честь і гордість жити в нім.

Хай рідне місто молодіє,
твоє майбутнє ми й надія.
І ми за честь велику маєм,
Що в Жовтих водах проживаєм.

Жовті Води, на світі єдині,

Ви - Богданова слава жива,

У державі моїй, в Україні

Ви козацька міцна булава!

Ми вчимося сьогодні у школі

І гартуємо наші серця.

З рідним краєм пов'язуєм долі,

Будем вірні йому до кінця.

Я – житель свого міста

І я пишаюсь цим,

Любити своє місто –

Це значить жити ним.

Маленькі Жовті Води,

Але яка краса!

Бульвари і алеї,

Блакитні небеса.

Вирушаю в подорож вулицями звичними

З рідної домівки – колиски доброти.

Здрастуй, рідне місто,горде і величне,

Твоїм патріотом хочу я зрости!

Сторона моя кохана,

Жовтоводський рідний край,

Тебе люблю я до нестями

Живи, квітуй і процвітай!

Вч: - Діти, ми з вами нещодавно були на виставці картин нашого вчителя образотворчого мистецтва

Милосердного Я.М. Багато своїх картин він присвятив нашому місту.

Ви теж спробували себе у ролі юних художників.

Запрошуєм вас до галереї,

Де горять ліхтарі й кленові алеї,

Палац - і на площі фонтан виграє:

Візьму й намалюю я місто своє!

Вч: - Я хочу подякувати вам за чудові роботи.

Ви ще такі маленькі! Але у ваших малюнках,на яких ви зобразили наше місто,стільки

добра і любові!

-Діти, а ви хочете,щоб і на вашу виставку малюнків прийшли відвідувачі?

Тоді давайте після уроку запросимо наших друзів з 2-А та 2-Б класів. Доручаю це лідеру класу.

У нашому класі

Спів дзвінкий лунає

Тобі ми,рідне місто,

Свої пісні співаєм.

Вч: - Лунтику, наші 2-класники дуже люблять співати. Вони хочуть подарувати тобі чарівну пісню про наше чудове місто.

Лунтик: -Я дуже люблю слухати пісні. Заспівайте.

(діти виконують пісню)

Пісня

Ми тут живемо, тут співаємо пісні
Тому що рідне місто -

саме краще місто на землі
Тому що рідне місто дбає про всіх нас
І знайте люди рідне місто любить вас

Приспів:
Жовті Води
Тут лунає спів
Жовті Води
Тут щасливі всі
Жовті Води
В майбутнє ми ідем
З рідним містом

кращу долю ми знайдем

Ми з рідним містом досягнемо до мети
Рідніше міста - знаю нам ніколи не знайти
І ми його шануєм, бережем
Його ми славим і будуєм день за днем

Приспів:

Сторінка 7 Моє місто в майбутньому

Ми вірим в майбутнє твоє, Жовті Води, -

Говорять сьогодні дорослі й малі,

Бо ти в нас найкраще, бо ти в нас єдине,

Немає такого на цілій землі!

- Діти, ви любите мріяти?

Помріємо разом. Ви вже задумувалися,ким хочете стати?

Подумайте ,що кожен зробитить в майбутньому , для того,щоб наше місто стало ще красивішим. - Давайте прикрасимо ( своїми мріями) вулиці нашого міста.

(діти наклеюють квіти)

відповіді дітей :

Я стану будівельником ,і збудую гарні сучасні будинки.

А я – лікарем,буду піклуватися про здоров’я жовтоводців.

Я – журналісткою,буду писати статті про рідне місто.

Я хочу стати шахтарем,як мій дідусь ,щоб добувати руду для нашої країни.

Я мрію стати вчителькою,навчатиму жовтоводську малечу любити рідну землю.

Я- квітникаркою,зроблю наше місто квітучим і різнокольоровим.

Хочу стати міліціонером,щоб у нашому місті був спокій і порядок.

Я мрію стати пекарем- випікатиму для жовтоводців смачний хліб.

Я – художником,писатиму краєвиди рідного міста.

А я мрію стати мером і дбати про всіх мешканців нашого міста.

Вч: (приклеюючи квітку)

-А я мрію,діти,щоб усі ваші мрії здійснилися.

- Ну а,хто ще поки що не визначився із своєю мрією, просто любіть своє місто , цікавтеся історією та сучасним життям Жовтих Вод і гідно несіть ім’я жовтоводець. А зараз ваше головне завдання – гарно навчатися,робити добро і славити своїми ділами себе,родину,своє місто,Батьківщину.

Так швидко чомусь пролетів цей урок.

Ми щойно здійснили в історію крок.

Про місто своє ми багато дізнались

Старанно сторінки журналу вивчали.

Діти: На згадку дарунки гостям приготували,

Щоб Жовті Води завжди пам’ятали.

(діти дарують магнітики )

Лунтик: - Дуже дякую за подарунок. Діти, я сьогодні побував у надзвичайно цікавій та захоплюючій подорожі. Тепер я знаю,що Жовті Води не просто маленька краплинка , а місто із героїчним минулим та славним сучасним .

- Я ніколи не забуду ваше красиве місто і гостинність його мешканців.

Вч.- Лунтику,залишайся ще з нами і діти розкажуть тобі багато цікавого про своє місто.