Виховна година на тему : "Математична казка"

  Жила на світі поважна фігура. Поважність її визнавалася всіма людьми, тому що при виготовленні багатьох речей її форму брали за зразок. А мала фігура такий вигляд. (показую фігуру квадрат)

    Кого б не зустріла вона на своєму шляху, всім хвалилася «Подивись, який у мене красивий вигляд: сторони мої всі рівні, кути всі прямі. Якщо перетнуся я  по середній вертикальній лінії, то протилежні сторонимої так і зіллються і кути мої один з другим співпадуть. Якщо перегнусь я по середній горизонтальній лінії,знову кути мої і протилежні сторони зрівняються. Захочу перегнутися по будь – якій прямій, яка виходить з одного кута в другий, тоді і сусідні сторони зійдуться. Кращої від менефігури нема на світі! І ви не дивуйтесь, якщо побачите мене то великим , то малим: я за величиною сторін можу бути різним. Тільки краса моєї фігури від цього не зміниться.»

• То як же тебе звуть, брате? – спитали зустрічні.
• А звуть мене просто Квадрат.

    Ходив Квадрат по світу. І стала мучити його самотність: навіть поговорити ні з ким. Яка ж веселість одному? Весело буває тільки з друзями. І вирішив Квадрат пошукати своєї рідні. «Якщо зустріну свояка, то я його відразу впізнаю, - думав Квадрат. – Він повинен бути схожим чимось на мене».

    Одного разу зустрічає він на своєму шляху таку фігуру. ( Прямокутник вивішую)

    Почав Квадрат до неї придивлятися. Щось знайоме, рідне знаходив він у цій фігурі. І запитав він тоді:

• Як звуть тебе, друже?
• А звуть мене Прямокутник.
• А чи рідні ми з тобою? – продовжував запитувати Квадрат.
• Я би теж був радий дізнатися про це. Правда, за величиною і за відношенням моїх суміжних сторін я можу бути різним. Але якщо у нас знайдуться чотири незмінні схожі ознаки, то значить ми з тобою із

 одного роду і у нас є своя назва , відповідав Прямокутник.

    Почав він шукати і знайшов ці чотири ознаки схожості:

1). Всі кути рівні, а саме мають 90 градусів, тобто прямі;

2). Всі протилежні сторони рівні;

3). Протилежні сторони паралельні;

4). Діагоналі рівні між собою.

    Зраділи фігури, що знайшли один одного. Почали вони тепер удвох жити – поживати, разом трудитись, разом і веселитись, разом по білому світі ходити.

    Відпочивають вони одного разу на узліссі і бачать: виходить якась нова

фігура і йде прямо до них. А мала вона такий вигляд. ( показую трапецію)

    Привіталася ввічливо фігура з Квадратом і Прямокутником і з полегшенням говорить:

• Довго я вас шукала, представників нашого старого роду. Нарешті я вас зустріла, розшукала своїх рідних.
• А звати тебе як? – зі здивуванням запитали нову фігуру.
• Звати мене Трапеція.
• Але як ти доведеш, що ми рідня?
• Дуже легко. Ми всі маємо дві загальні ознаки:

1). Маємо по чотири сторони;

2). Маємо по чотири кути.

    Так зустрілися і почали жити разом три рідні фігури, які називалися тепер одним словом – чотирикутники.