Виховна година на тему : « Стежками Тараса Григоровича Шевченка»

Про матеріал
Познайомити з життям і творчістю великого сина українського народу – Т.Г.Шевченка. Ознайомити учнів з часом відвідування Т.Г. Шевченка міста Прилуки. Виробити вміння осмислити і зрозуміти тяжку долю поета, прищепити повагу і любов до нього, до України, до її чудової природи, до співучої солов’їної мови. Формування бажання малювати природу України. Поповнювати словник дітей образними виразами (прислів’ями та приказками). Розвивати пам’ять, увагу. Виховувати інтерес до його творів, розуміти їх зміст, бажання їх розповідати.
Перегляд файлу

 

КЗ «Яблунівський ліцей» Чернігівської обласної ради

 

 

 

C:\Users\user\Desktop\зображення_viber_2021-03-09_08-57-47.jpg

Виховна година на тему :

« Стежками Тараса Григоровича Шевченка»

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала та провела

Класний керівник 5 класу

Романенко О.А.

 

 

 

 

 

 

 

Виховна година на тему : « Стежками Тараса Григоровича Шевченка»

Мета.  Познайомити з життям і творчістю великого сина українського народу – Т.Г.Шевченка. Ознайомити  учнів з часом відвідування Т.Г. Шевченка міста Прилуки.  Виробити вміння осмислити і зрозуміти тяжку долю поета, прищепити повагу і любов до нього, до України, до її чудової природи, до співучої солов’їної мови. Формування бажання малювати природу України. Поповнювати словник дітей образними виразами (прислів’ями та приказками). Розвивати пам’ять, увагу. Виховувати інтерес до його творів, розуміти їх зміст, бажання їх розповідати.

Попередня робота. Бесіди з дітьми про життєвий і творчий шлях поета, розглядання ілюстрацій «Кобзаря», сприймання його віршів, знайомство з історією українського народу, з його звичаями та традиціями.

Обладнання. Портрет Т.Г.Шевченка, ілюстрації до творів поета, виставка дитячих робіт, книги, рушники, посуд, українські костюми, хліб (паляниця), кросворд для роботи в парах, народна гра «Калина».

Хід виховної години

І.Вступна частина

1. Повідомлення теми і мети.

Наша мета - розширити знання про великого народного поета, ознайомитись з творами Шевченка. Це дуже цікава тема і всі ви до неї готувалися з великим задоволенням. А девізом нашого заняття стануть слова Кобзаря.

Учні (читають усі разом):

Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

І свого не цурайтесь.

Учень.

Хлібом-сіллю за старим звичаєм,

З радістю ми сьогодні гостей зустрічаєм,

Ми вас, гості, щиро вітаєм,

Щастя й радості всім вам бажаєм.

І в вам, і в нас хай буде гаразд,

Щоб ви і ми щасливі були!

Доброго здоров’ячка!

(Діти вклонилися, віддали хліб-сіль)

Вчителька.

Шановні гості! Дорогі мої діти! Звертаюсь сьогодні до вас мовою землі нашої, мовою матерів наших, народу нашого мовою. Давайте разом заспіваємо пісню «Подоляночку».

- А який сьогодні день? (весняний, сонячний, веселий, березневий, цікавий, незвичайний)

- Ось у такий сонячний весняний, березневий день і народився Тарас Григорович Шевченко.

- А де і в якій сім’ї народився малий Тарас?

(Малий Тарас народився в селі Моринцях в сім’ї бідних кріпаків)

- А хто такі кріпаки?

- Яким був батько Тараса?

(Його батько – Григорій Іванович – був з роду вільних козаків. Тобто прадід його та далекі предки були вільними: жили і працювали тільки для себе і своєї сім’ї. Григорій Іванович був людиною письменною, тобто грамотною.)

- Якою була мати Тараса?

(Мати – Катерина Бойко – була з бідного кріпацького роду. Вона була ніжна, чутлива, роботяща жінка. Мати дуже любила співати пісні своєму коханому синочку.)

Ось слова колискової:

Спіть, діточки, спіть,

Віченька стуліть!

Дрібен дощик стукотить,

Вікнам казку гомонить.

Дрібен дощик пада там,

А тут тихо, тепло нам.

При матусі та й рідненькій,

У світлиці та й чистенькій.

Спіть, діточки, спіть,

Віченька стуліть!

Шевченко і Прилуки.

        Вперше Т. Г. Шевченко відвідав Прилуки у червні 1845 р. за завданням Археографічної комісії. Тут він спілкувався з протоіреєм Іллею Гавриловичем Бодянським, титулярним радником Михайлом Івановичем Данчичем (портрет останнього в образі косаря бачимо серед малюнків Шевченкового альбому 1845 р.), робив замальовки Спасо-Преображенського собору, їздив у Густинський монастир та с. Дігтярі. 1 липня митець залишив Прилуки і рушив до Лубен. Ще двічі Шевченко був проїздом.

 19 лютого 1846 р.,  їдучи з Лубен до Ніжина, у Прилуках перепрягали коней. У цей час на сусідній вулиці горів будинок бідної єврейської сім’ї, і Тарас  Григорович кинувся допомагати родині виносити майно з пожежі. Спогади про  цей епізод залишив О. С. Афанасьев- Чужбинський, який супроводжував  Шевченка.

 20 серпня 1859 р.,  прямуючи з Києва до Петербурга, Шевченко з Прилук написав листа своєму брату В. Г. Шевченку.

 За не офіційними даними Шевченко ще двічі був у Прилуках. Місцевий краєзнавець А. Г. Риженко доводить , що Тарас Григорович був влітку 1843, коли їхав з Качанівки на Київ через Прилуки (за Журом); 1844 роках з І. К. Корбе, В. Закревським та  Яковом де Бальменом написали листа М. А. Маркевичу (за В. Шубравським).

 Вперше Т. Г. Шевченко відвідав Прилуки у червні 1845 р. за завданням Археографічної комісії. Тут він спілкувався з протоіреєм Іллею Гавриловичем Бодянським, титулярним радником Михайлом Івановичем Данчичем (портрет останнього в образі косаря бачимо серед малюнків Шевченкового альбому 1845 р.), робив замальовки Спасо-Преображенського собору, їздив у Густинський монастир та с. Дігтярі. 1 липня митець залишив Прилуки і рушив до Лубен. Ще двічі Шевченко був проїздом.

 19 лютого 1846 р.,  їдучи з Лубен до Ніжина, у Прилуках перепрягали коней. У цей час на сусідній вулиці горів будинок бідної єврейської сім’ї, і Тарас  Григорович кинувся допомагати родині виносити майно з пожежі. Спогади про  цей епізод залишив О. С. Афанасьев- Чужбинський, який супроводжував  Шевченка.

 20 серпня 1859 р.,  прямуючи з Києва до Петербурга, Шевченко з Прилук написав листа своєму брату В. Г. Шевченку.

 За не офіційними даними Шевченко ще двічі був у Прилуках. Місцевий краєзнавець А. Г. Риженко доводить , що Тарас Григорович був влітку 1843, коли їхав з Качанівки на Київ через Прилуки (за Журом); 1844 роках з І. К. Корбе, В. Закревським та  Яковом де Бальменом написали листа М. А. Маркевичу (за В. Шубравським).

doc
Додано
9 березня 2021
Переглядів
607
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку