Виховна година на тему: "Вибір є завжди у кожного з нас. Життя без алкоголю, наркотиків та тютюну"

Про матеріал

Мета виховного заходу: розглянути і обговорити на засіданні «круглого столу» історію виникнення і поширення шкідливих звичок у суспільстві, проаналізувати ситуацію з даної проблеми в наш час і зробити ак­цент на знайденні шляхів виходу із наявної важ­кої ситуації.

Перегляд файлу

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки

Полтавської обласної державної адміністрації

Вище професійне гірничо-будівельне училище

 

 

З  ДОСВІДУ  РОБОТИ

 

Виховна година

на тему:

"Вибір є завжди у кожного з нас. Життя без алкоголю, наркотиків та тютюну"

 

Майстра в/н

Рябич Л. Є.

 

 

 

 

Горішні Плавні - 2018

 


Мета. Розглянути і обговорити на засіданні «круглого столу» історію виникнення і поширення шкідливих звичок у суспільстві, проаналізувати ситуацію з даної проблеми в наш час і зробити ак­цент на знайденні шляхів виходу із наявної важ­кої ситуації.

Учасники. Адміністрація ліцею, вчителі, учні, практичний психолог, лікар-нарколог, представ­ник кримінальної міліції у справах неповнолітніх.

I:\Intel\Portfolio_Turina_Yaroslav\dopol_materialy\alc.jpg

 

І. Вступне слово майстра.

Речовини, які вважають наркотиками, визна­чені Конвенціями від 1961, 1971, 1988 рр. та Національним переліком речовин, що визнаються наркотиками. Наркотиками визнаються речовини, які за трьома критеріями (медичним, соціальним, правовим) приносять величезне лихо як особис­тості, так і суспільству в цілому.

У поняття токсичні речовини, входять окремі види ліків, що не визнані наркотиками згідно з Конвенціями і Національним переліком, але ма­ють суттєвий вплив на розвиток наркотизації.

Структура наркотизації неповнолітніх в Україні представлена наркотичними речовинами різних видів і якості. Найбільш характерним для підлітко­вого віку є комбіноване вживання різних груп і видів наркотиків. Дорослий наркоман вживає, як правило, обмежену кількість наркотиків однієї групи.

Замість назви «наркотики» стали використову­вати термін «психоактивні речовини». Втім, для простоти сприймання матеріалу ми будемо вико­ристовувати термін — «наркотики».

Згідно з Класифікацією ВООЗ десятого (остан­нього) перегляду (1989 р.) в перелік наркотиків включено:

• алкоголь;

• опіати;

• канабіс;

• седативи (гіпнотичні);

• кокаїн;

Ф стимулятори (у тому числі кофеїн);

• галюциногени;

• тютюн;

• летючі речовини;

• неідентифіковані речовини, що приймаються з психоактивною метою.

Головна ознака наркотиків — наявність визна­ченого, або не визначеного психоруйнівного ефекту.

Відповідно до специфіки дії наркотиків, їх мож­на розділити на такі головні групи:

• гіпнотичні засоби;

• стимулюючі засоби;

• галюциногенні засоби;

• неідентифіковані;

II. Виступ представника кримінальної  міліції у справах неповнолітніх.

Серед головних причин дитячої та підліткової наркоманії чинне місце посідає вплив оточення, друзів та компанії. Потрапивши у компанію, де вживають наркотичні речовини, підліток часто по­чинає вживати наркотики, тому що боїться бути «білою вороною». Для нього дуже важливо увійти до компанії та пристосуватися до неї, якщо підлітка «визнали своїм», він відчуває залежність і підтримку компанії, друзів.

Саме в цей час вплив товаришів може бути особливо сильним на думки, поведінку, дії. Підліток може не помічати і не відчувати цього. Коли товариші і друзі починають курити сигаре­ти, вживати алкогольні напої або наркотики, до­сить важко сказати: «Ні, я не хочу» . Він може злякатися втратити друзів, компанію. У цій важкій ситуації важливо вміти зробити правиль­ний вибір.

Установки на вживання наркотиків особливо швидко формуються під тиском негативного ото­чення. Таким значимим оточенням для підлітків стає негативно спрямована група однолітків. Залу­чення до норм таких груп (субкультурних норм) здійснюється через:

навіювання — через  молодіжну філософію вільного поводження з наркотиками, прово­куючі знання;

відчуття — задоволення від участі у незвичних групах;

свідомість — залежно від ставлення оточуючих і групи, коли спонукання до вживання є обов'язковою умовою знаходження у групі.

Визначеність установок особистості вживати наркотичні речовини виявляється в появі якісно нових механізмів групової поведінки і психічної активності, які орієнтують її на здійснення відповідно до ціннісних субкультурних норм.

Розвиток простого механізму мотивації забез­печується переключенням емоційного відношення до наркотиків на набуті ними в досвіді стимули їх вживання.

Наркомани зі стажем знають, що назад ворот­тя майже не буває, але ніхто з них зупиняти но­ваків не буде. Вживання наркотиків має ще нере­гулярний характер.

У цей період особа здобуває потребу ділитись наркотиками, переказувати іншим міфи нарко-субкультури. Для підлітка стає характерним пев­ний альтруїзм по відношенню до одноліток з нар­котичною орієнтацією. Вони бажають «відкрити очі» своїм друзям, залучити їх до «наркотичного кайфу», поділитись наркотичним засобом, навчи­ти його вживати. Це явище називається про­зелітизмом. Водночас відбувається його рольове визначення в наркогрупі. Визначається «хто є хто». Слабкі стають «шістками», «кроликами». Сильні — «діловими». Відтак з'являються пробле­ми поведінкового характеру. Вони відповідають визначеним у наркогрупі ролям. При цьому, за­гальною метою стає придбання наркотику.

Для субкультурних груп характерна спільна психічна залежність. Вона характеризується на­явністю особливого психологічного стану рефере­нтної групи — контактного «наркотичного кай­фу». Молода людина приймає відведену для неї роль у груповій диференціації. Контактний нарко­тичний кайф — це збочена симпатія, що виникає у новачків до своїх товаришів по нарковживанню. Може проявлятись при зустрічі з незнайомими наркотизованими особами. Дуже швидко зав'язу­ють приятельські стосунки, ставляться один до од­ного без упереджень, допомагають один одному. Контактний наркотичний кайф визначається особливим емоційним піднесенням під час групо­вого вживання наркотиків. Споглядання за това­ришем, який споживає наркотик, може принести задоволення. Якщо молода людина працює, то на свої гроші купує наркотики і для товаришів. Якщо ні, то може скоїти аморальний або кримінальний вчинок, аби тільки добути для себе і групи гроші чи необхідну дозу наркогенного засобу. У такому стані людина починає позбуватись прихильності рідних. Може вдатись до пограбування своїх близьких. У разі неможливості задовольнити своїх друзів, відчуває провину, знижує самооцінку.

Тільки перші ін'єкції не викликають страху у споживачів. Через певний час молода людина починає розуміти, про що саме йшлося — про «систему», «торбу». Опинитись у «системі», «торбі» на жаргоні споживачів наркотиків означає стати узалежненим від наркотиків. Це означає включення у жорстокий системний ритм життя «наркотик—людина». Підкорити всю свою волю, знання і бажання для його добування, оскільки у разі відсутності наркотику наступає фізично і пси­хологічно тяжкий стан — абстиненція.

У випадку, коли молоді люди тільки починають вживати наркотики, вони недостатньо поінформо­вані про такі речі, як «брудна голка», «брудне вве­дення», «передозування». Вони покладаються на тих, в кого є «досвід». Саме тому останнім часом зросла кількість ВІЛ-інфікованих підлітків, які інфікувались через спільну голку або спільну ріди­ну у наркогрупі.

III. Запитання присутніх до виступаючого.

1. Що, на вашу думку, зумовило зростання да­ної проблеми серед молоді?

2. Які ви бачите шляхи виходу із даної ситуації?

IV. Учнівські повідомлення.

Куріння

Куріння тютюну — одна з «молодих» шкідли­вих звичок, яка має майже 500-літню історію, по­чаток їй було покладено відкриттям Колумбом Америки. Після захоплення тютюном, що нібито стимулює сон, знімає втому, заспокоює біль, людство побачило серйозні негативні наслідки, що спостерігалися внаслідок його систематичного вживання. Так, нікотин, що міститься в тютюні, впливає на настрій курця і викликає оманне відчуття певного благополуччя і спокою. Але це тільки на початковій стадії вживання. Доведено, що систематичне куріння у підлітковому віці дуже шкідливо впливає на розвиток організму. Зокрема, гальмується процес статевого дозрівання, уповіль­нюється ріст, погіршується розвиток грудної клітки та м'язів, шкіра втрачає свою еластичність, з'являються зморшки. Внаслідок куріння у бага­тьох молодих людей постійно болить голова і пос­лаблюється пам'ять, знижується концентрація ува­ги, порушуються сон та апетит. .

I:\Intel\Portfolio_Turina_Yaroslav\dopol_materialy\25784766_1211750912_951995d9487037d8.jpgАлкоголь

Важко переконати людину в тому, що вживан­ня алкоголю небезпечне, на тлі існуючих числен­них тверджень про його нібито тонізуючу дію.

Чи не тому 28000 з 100000 українців вкорочу­ють собі вік?

Так. Алкоголізм — це хвороба. Зрозуміло, що вживання спиртних напоїв і зловживання ними — ще не хвороба. Однак це той шлях, що може призвести до хвороби. Найчастіше на нього ста­ють люди, що легко попадають під вплив «автори­тетів», — молоді люди з слабкими нервами, ті, хто конфліктує зі своєю сім'єю чи суспільними нор­мами. Іноді основним мотивом спробувати алко­гольні напої стає цікавість, але частіше причина саме в складних, неприємних відносинах, що склались в колі друзів чи в сім'ї. Дуже небезпеч­не бажання молодих людей пити заради підтрим­ки компанії, створення гарного настрою, або для того, щоб бути схожим на дорослих.

Людині, яка вживає алкоголь, здається, що йо­го невелика доза притупляє неприємні відчуття, знімає втому. Виникає уявне відчуття благополуч­чя і звільнення від турбот і тривог, поліпшується самопочуття. На жаль, захоплення малими дозами, рано чи пізно призводить до систематичного вжи­вання алкоголю. Поступово справа доходить до ал­коголізму, а це найпростіший шлях до деградації особистості.

Наркотики

Наркоманія — це справжнє лихо у всіх країнах світу. Наркотики стали причиною передчасної смерті багатьох людей. У цей вир втягуються юна­ки, дівчата і навіть діти.

Наркотики — це речовини, які завдають вели­чезну шкоду як окремій особистості, так і суспільству в цілому.

Наркотики можна розділити на легалізовані і нелегалізовані. Легалізовані наркотики — тютюн, алкогольні напої, ліки, кава, чай, засоби побутової хімії, рослини тощо.

Нелегалізовані наркотики — коноплі, героїн, кокаїн та інші, занесені до міжнародного переліку заборонених психотропних речовин.

Всі наркотики характеризуються руйнівним впливом на фізичний та психічний стан здоров'я підлітків і їхню соціальну поведінку.

Трагедія полягає в тому, що для деяких людей (особливо молодих) навіть одноразового вживання наркотику може бути достатньо, щоб опинитися у полоні наркотичної залежності.

Наркотики — не страшно! Зроби свій вибір.

V. Виступ лікаря-нарколога.

Аналіз звички палити дає змогу стверджувати, що є чотири етапи паління:

1) Знайомство з цигарками;

2) звичка (отруєння нікотином);

3) залежність від нікотину;

4) погіршення здоров'я — слабкість, біль у гру­дях, кашель, задишка, важке дихання тощо.

Близько 90% курців вважають паління шкідли­вим для себе, і лише дві третини роблять спробу покинути палити. Є кілька типів наслідків паління.

1. Миттєві негативні наслідки паління (протягом кількох хвилин після першого затягування) ви­являються у прискоренні серцевих скорочень, підвищенні кров'яного тиску, подразненні тка­нин гортані, потраплянні чадного газу (оксиду вуглецю) у кров, прямому й швидкому попа­данні канцерогенів у легені, подразнення очей.

2. Тривалі негативні наслідки паління: рак легенів, порожнини рота, стравоходу, шлунка, підшлун­кової залози й жовчного міхура, захворювання серця (інфаркт), виразка шлунка і дванадцяти­палої кишки, захворювання судин, хронічний бронхіт.

3. Інші негативні наслідки можуть виявлятись у пошкодженні слизової оболонки губ, язика, гортані, появі сильного кашлю, неприємного запаху з рота та захворювання порожнини ро­та; прискореній появі зморщок на обличчі; жовтих плям на зубах; пошкодженні нормаль­ного дихання і зниженні фізичної витрива­лості.

Якби підлітки мали таку достовірну інформацію ще на етапі так званого експериментального паління, імовірно, багато хто з них не пішов би далі цієї стадії.

Незважаючи на те, що паління швидко стає звичкою й може призвести до нікотинової залеж­ності, людина у змозі покинути палити. Деякі мо­лоді люди вважають, що в підлітковому віці, коли ти ще здоровий, можна палити, а потім у будь-яку мить можна покинути. На жаль, це зробити потім непросто. Організм уже залежний від нікотину, і бажання закурити стає нестерпним.

Дорослі, що забороняють палити дітям і підліткам, мають також розуміти, що це нелегко. Усі, хто хоче покинути палити, потребують особ­ливої підтримки зі сторони оточуючих.

За результатами опитування учнів 5—9 класів шкіл Києва, у віці 15 років кожен п'ятий школяр хотів би покинути палити.

Серед школярів, які хочуть покинути палити, проблема з дорослими виникає у 18%, а в цілому — у 5%.

Тобто оптимальним варіантом є проведення профілактичної роботи щодо боротьби з палінням серед тієї категорії молоді, яка ще не почала пали­ти чи палить експериментально.

VI. Запитання присутніх до виступаючого.

1. Яке місце куріння серед шкідливих звичок?

2. Як потрібно боротись проти куріння непов­нолітніх?

VII. Учнівські повідомлення під рубрикою «Цікаво знати».

• У жовтні 1992 року людство відмічало сумний 500-річний ювілей залучення до тютюну. Прав­да, знайомство людей з тютюном відбулось раніше, до відкриття Америки. Так, у Єгипті при розкопках могил фараонів були знайдені глиняні курильні люльки. Геродот, розповідаю­чи про скіфів, зазначав, що ті вдихали дим рос­лин, які спалювали. У стародавній китайській літературі  можна  знайти  свідоцтва  куріння тютюну, на зображеннях на давніх індійських картинках. Куріння тютюну мало місце у Ста­родавній Азії. Однак більшість народів дізна­лись про тютюн лише після відкриття Колум-бом Америки у 1492 році, в Європі розповсюд­ження тютюну стало відбуватися після того, як у 1496 році Колумб вдруге прибув до Америки. Його супутник — іспанський монарх Роман Па-но, вивіз з провінції Рабачо на острові Гаїті насіння тютюну і вперше посіяв його в Іспанії як декоративну рослину. З Іспанії тютюн пот­рапив у Португалію.

• У 1560 році французький посол Жан Ніко по­дарував своїй королеві Катерині Медичі листя тютюну у вигляді порошку для нюхання. На йо­го думку, листя тютюну мало лікувальні власти­вості, вгамовувало головний біль. Від прізвища Ніко і пішла назва тютюну — нікотин. Мода нюхати тютюн розповсюджувалась і в наших країнах. Лікарі стверджували, що тютюн виліковує різні хвороби. Купці скуповували тю­тюн в Америці і обмінювали його на коштов­ності. В Росії куріння з'явилося тільки у XVII столітті.

• Горілка («хлібне вино», як говорили на Русі) з'явилась в південних давньоруських містах лише в кінці XVI ст., звідти поступово до кінця XVI ст. розповсюдилася на північно-східні області. Існує дві версії того, як горілка потрапила на Русь. За однією версією, її за­везли генуезькі купці, за іншою — німецькі. Першим з царів, хто провів ряд послідовних заходів по монополізації винної торгівлі, був Іван Грозний. Він жорстоко карав тих, хто таємно займався винокурінням і підпільно продавав горілку (корчмарив). В той самий час в царевих кабаках, перший з яких було відкрито у Москві, пияцтво схвалювалося, З 1555 року кабаки почали розповсюджуватися по всій Росії. Протягом всього XVII ст. прос­тий люд ніс царю багаточисельні поклони з проханням обмежити виноторгівлю, так як ба­гато хто «п'є і жахливо бродяжить». В 1652 році пішов ряд обмежень: цар Олексій Ми­хайлович заборонив торгівлю горілкою по неділях, середах і п'ятницях, а також у Різдвя­ний і Петрівський піст. Влітку торгівля дозво­лялась з трьох годин дня і закінчувалась «за годину до вечора», а взимку — «в оддачу го­дин денних».

VIII. Психологічний тренінг на тему «Курити чи не курити»

(Учасники розділяються на групи. Кожна з них отримує картку з описом ситуації, яку необхідно вирішити. Перед учасниками розкладаються картки. Кожна з груп вибирає одну з карток. Користуючись схемою прийняття рішень, групи мають знайти вихід із запропонованої ситуації).

Ситуація: «багато моїх друзів курять і мені про­понують закурити».

Проблема, яку повинні вирішити групи: «заку­рити чи не закурити».

Після обговорення завдання групи представля­ють свої виходи з проблемної ситуації для обгово­рення в загальному колі учасників.

Питання для обговорення:

1. Чому ми вибрали саме цю картку?

2. Що ми виграли, отримавши саме цю картку?

3. Що ми втратили, коли зробили свій вибір?

Картки прийняття рішень

Картка 1

Картка 2

Картка 3

Не встояв і по­годився з про­позицією

Агресивно відмовився

Відмовився і розповів про шкоду куріння

До уваги тренера: тренер нагадує учасникам схему прийняття рішень, яка допоможе у вирішенні проблем та життєвих ситуацій. Плакат «Етапи» висить на стіні. Важливим є якщо учас­ники наводять приклади ситуацій, розширюючи їх, додаючи нових елементів. Це є ознакою ак­тивного збагачення досвіду учасників. Але це не повинно завдавати шкоди аналізу тих чи інших дій.

Схема прийняття рішення

Етап 1:

Формулювання рішення. Сформу­люй своє рішення, яке ти хочеш прийняти, або проблему, яку ти хо­чеш розв'язати

Етап 2:

Аналіз варіантів. Збери інфор­мацію або розглянь можливі варіан­ти, в яких можна вибрати кращий. Розглянь добрі і погані наслідки кож­ного варіанту

Етап 3:

Прийняття рішення. Вибери варіант, який розв'яже проблему або буде найкращим рішенням

Етап 4:

Прийняття відповідальності. Візь­ми на себе відповідальність за власне рішення

Етап 5:

Дай оцінку своєму плану і рішен­ню. Дай оцінку розвитку подій. Чи було рішення, яке ти прийняв, пра­вильним?

IX. Підсумки «круглого столу».

Використана   література

 

  1. Газетне видання "Факти". 2008-2009

 

  1. Журнал "Кореспондент". 2008

 

  1. Журнал "Позакласна година". – Київ. 2008

 

  1. ttp://www.chasipodii.net/mp/article/500/?vsid=c4f321683e9c7ccc5bba4cd591ch26057

 

  1.  http://6koles.com/gops_forum-apteka-shpric-sintez-narkotikov.html&usg=alkjrhit3brp-ro0r43wcvgpyyx5eyjhga

 

  1. http://www.ukrjurist.com/?article=716&issue=33&page=5

 

 

 

 

 

1

 

docx
Додано
2 січня 2018
Переглядів
6540
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку