Виховна година на тему: "Владика – хліб священним є для українців"

Міністерство освіти та науки України

Відділ освіти Апостолівської райдерадміністрації

Апостолівська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 4

                                     Підготувала

                                                       вчитель початкових класів

                                                       спеціаліст вищої категорії

                                                                  Мороз Н. І

2019 р.

Тема : Владика – хліб священним є для українців

Мета : Вчити дітей бережно ставитися до хліба, розвивати уяву у дітей про те, як хліб приходить до столу, виховувати інтерес до минулого своєї країни, вчити шанувати хліб.

Обладнання : ІКТ, ілюстрації, роботи учнів

Хід проведення

Хоч не солодкий, та дуже смачний

Хоч сам маленький, проте дорогий

Сядем обідати він на столі

Люблять його і дорослі,й малі.( хліб)

Вчитель.  Хліб! Скільки б не мали його люди – завжди говорять про нього зі щирою повагою, беруть його до рук трепетно і урочисто. Хліб ! Скільки сказано про нього добрих слів, віршів, проспівано пісень. Від хліба все : і радість, і пісня, і життя, і кроки дитини, і доля щаслива.

Учні

• Де починається хліб?
• У тісті.
• Де починається тісто?
• У борошні.
• Де починається борошно?
• У зерні.
• Де починається зерно?
•  У землі .

Використовую ІКТ « Колобок» на новий лад

Вчитель  Початок хліба – маленька зернина. Кожна зернина хоч і мала, але дорога , тому що це хліб

Учениця розповідає власну казку

Казка про золоту Зернину

Жила собі золота Зернина.  Лежала вона у засіку і мріяла про те, яку користь вона може принести людям. Одного разу вона почула чиїйсь голос, який наказав їй іти на поле і заритися в землю. Послухала зернина , побігла на поле, зарилася у землю та й заснула. Прокинулася вона рано – вранці, а в неї на маківці зелені росточки. Поглянула вона навкруги, а поряд багато таких росточків. Усе поле з чорного перетворилося на зелене.

  Росла зернина і перетворилася на зелену стеблину з колосом. Колосок під жарким сонцем пожовтів. Поле із зеленого перетворилося на золоте. Незабаром по полю пішли комбайни і Зернина разом зі своїми братами і сестрами потрапила на тік . Потім у млин. Тут із золотої вона перетворилася на біле борошно . Потім її повезли на хлібокомбінат і спекли великий і добрий коровай.

На дошку прикріплюємо малюнок короваю

Легенда про пшеницю

Дуже давно , коли людина ще не вміла вирощувати хліб, люди годувалися всім, що сипалося з дерева : листям, корою, гілочками. Тоді Господь вирішив дати пшеницю. Тільки дав він її собаці, бо собака дуже скиглив від голоду. Бог кинув йому з неба колос пшениці прямо в пащу . Людина вихопила у собаки цей колос, посіяла і розвела таким чином пшеницю .

Використовую ІКТ « Як хліб вирощували у давні час»

Вчитель   Яке щастя, яке добро, що є хліб на світі! Спочатку він у землі, потім у борошні,і нарешті на столі. Хліб, який народжений працею, зарум’янений , пахучий, вірний наш годувальник.

Але є у світі страшне слово голод . Людина, яка пережила його, із жахом згадує це слово. У роки Великої Вітчизняної війни люди вмирали не тільки від куль, але й від голоду.

А ще був страшний голодомор  1932 – 1933 років. Пішов голод Україною. Вмирало все : поля, дороги, хати, вмирали поодинокі люди, сім’ї, родини, села. У людей забирали не тільки зерно,, а й крупу, картоплю, квасолю, уже випечений хліб. Селяни почали їсти котів, собак, ловили диких птахів. В їжу додавали тирсу, люди почали пухнути від голоду. Ті люди, які вижили – написали книгу Пам’яті, де записали  свої спогади. Зараз нам їх зачитають ваші товариші від імені дітей

П’ять колосків

Мені заподіяли смерть 5 колосків. Це було влітку 33 – го року. Я з маленькою сестрою Катрусею пішла на колгоспне поле по колосочки. Ой як же хотілося їстоньки… Катруся опухла від голоду, сіла  вона на межу і рученятами хотіла зловити волошку, щоб з’їсти . Я озирнулася, зійшла з межі, зірвала один колосок, другий, третій, п’ятий. І раптом схопив мене голова сільради і потягнув і бив, бив, поки не вбив. Вбив за 5 колосочків, а мені було тільки 6 рочків . І Катруся померла там на межі …

Розповідь Петрика

І мені хотілося їстоньки, мене Петриком звали . Спочатку померли мої дідусь та бабуся. З голоду вони опухли і здавалися дуже великими. Приїхали дядьки, повкидали їх на воза і повезли за село в яму . Тато пішов до міста за хлібом і не повернувся – його дядько міліціонер з рушниці застрелив. А я у мами просив їсти. Мама обнімала мене, цілувала мене, а з її очей текли сльози. А на ранок нас просто не стало …

Використовую ІКТ « Голодомор» кіно  ,прикріплюю 5 колосочків поруч з короваєм

Вчитель  Поруч з хлібом на столі завжди стояла сіль : хліб – сіль Народжувалась дитина – йшли з хлібом –сіллю, виряджали сина в далеку дорогу з хлібом , справляли весілля -  благословляли батьки хлібом і сіллю., Дорогих гостей ми зустрічаємо хлібом – сіллю .

Я тримаю у руках хліб – возрадуйся йому, віддай шану тим хто зростив його, зібрав і змолов. Шануй руки, котрі подарували духмяне , схоже на сонце диво. Хай завжди він , совість наша – буде в хаті, лежатиме, прикрашений вишитим рушником, свіжий і святий

НЕ  КИДАЙСЯ ХЛІБОМ, БО ВІН СВЯТИЙ !