Виховна година на тему: «Всесвітній день авіації і космонавтики»

Міністерство освіти і науки України

ДНЗ „Професійний ліцей м.Українки”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виховна година  на тему:

«Всесвітній день авіації і космонавтики»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                        Розробив майстер виробничого навчання

 ПОСТУ Роман Степанович

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Українка

 

 

 

Сценарій  виховного заходу

 

Тема: всесвітній день авіації і космонавтики.

Мета: познайомити з історією святкування  Всесвітнього дня авіації і космонавтики, ознайомити з  біографією першого космонавта України, розвивати  творчі здібності, мислення, знання про космос, фізичні основи польоту, прививати цікавість до пізнання космічних просторів.

Обладнання: мутимедійний проектор, ноутбук, акустична система.

Хід заходу

І. Організаційний момент.

ІІ.  Проведення виховної години.

1. Вступ
2. Історія свята
3. Біографія першого космонавта незалежної України.
4. Україна – космічна держава
5. Космічне сьогодення

Вступ

12 квітня все людство відмічає Всесвітній день авіації та космонавтики. Це свято з'явилось на честь першого польоту у космос людини і тим самим воно підкреслює нестримну жагу людського роду до пізнання нових знань. Бажаю і Вам у цей день замислитись над своїм існуванням і від душі захотіти дізнатися про навколишній світ більше!

Ера польотів людини спочатку на літаку, а потім і у космічному кораблі відкрила для людства принципово нові можливості у подоланні відстані та швидкості руху. У цей знаменний день варто пам'ятати, що можливості нашого пізнання не обмежені, і за наявності наполегливої праці та терпіння ми можемо здолати будь-які перешкоди.

До космічних ви висот

Прагнете щодня,

Поважає вас народ

Тішиться рідня,

Бо найближче до зірок

Ви з усіх із нас.

Вас вітаємо тепер

В цей зірковий час.

 В цей день, 12 квітня, у 1961 році громадянин СССР старший лейтенант Юрій Олексійович Гагарін на космічному кораблі "Восток" вперше в світі здійснив орбітальний політ навколо Землі, відкривши епоху пілотуємих космічних польотів. Він здійснив один виток довкола земної кулі, який тривав 108 хвилин.

Біографія першого космонавта незалежної України.

З 19 листопада по 4 грудня 1997 року у складі міжнародного екіпажу здійснив політ на американському кораблі багаторазового використання «Колумбія» громадянин України Л.К.Каденюк.

Леонід Костянтинович Каденюк Герой України, Перший космонавт незалежної України.

 У шість років я подивився фільм "Повість про справжню людину", i образ Маресьєва визначив моє майбутнє життя. Вже тоді я знав, що стану льотчиком. А в 1961 році у космос полетів Юрій Гагарін. I я захотів стати космонавтом. (Л. Каденюк)

 Він мріяв про політ у космос довгі роки, десятиріччя, і можна лише здогадуватися, яка залізна воля, який колосальний труд льотчика-випробувача, що опанував 54 типи військових літаків, знадобилося йому, аби ця мрія стала реальністю

Народився 28 сiчня 1951 року в селi Клiшкiвцi, Хотснького району, Чернiвецької областi в сiм'ї сiльських вчителiв. Мати - вчителька молодших класiв, батько - вчитель фiзкультури та працi, iнвалiд вiйни: носив у собi 7 осколкiв.

 Чернігівське училище льотчиків, аеродроми Чернігова і Сум - ось початок його шляху як пілота.

...Він ніколи не забуде свого першого самостійного польоту. Озирнувся, бо не вірилося - за спиною немає інструктора. Це враження так і залишилося найсильнішим, навіть після польоту в космос. Учився Леонід добре, і після закінчення навчання його залишили працювати інструктором в училищі.

 У 1976 р. був вiдiбраний у групу космонавтiв при Центрi пiдготування космонавтiв iм. Ю. Гагарiна (Зоряне мiстечко). Проходив пiдготовку льотчика-випробувача в Державному науково-дослiдному командному iнститут i Вiйськово-повiтряних сил Радянського Союзу, що завершив у 1977 р. У 1978 р. завершив курс загального космiчного пiдготування в Навчальному центрi iм. Ю. Гагарiна. Курс включав бiологiю, екологiю, медицину, метеорологiю, космiчну геологiю i геоботанiку. Як космонавт дослiдник одержав пiдготовку по виконанню наукових дослiджень i експериментiв по кожнiй iз зазначених дисциплiн.

 У 1978-1983 р. Л.К.Каденюк служив у якостi космонавта-випробувача i льотчика-космонавта в Групi космiчних систем багатократного використання в Центрi пiдготовки космонавтiв iм. Ю.Гагарiна. У цей час вiн пройшов пiдготовку пiдвищеного рiвня по проведенню польотних наукових експериментiв. Курс пiдготовки включав тренування по технiках виживання, роботам у вiдкритому космосi й в умовах iмiтацiї невагомостi. Брав участь в експериментальних дослiдженнях i iспитах космiчної технiки для транспортної системи багатократного використання "Буран".

У 1984-1988 р. Л.К. Каденюк працював льотчиком-випробувачем у Державному льотно-iспитовому центрi Вiйськово-повiтряних сил. Вiн виконав ряд iспитових польотiв у рамках трьох програм Державних iспитiв на лiтаках СУ-27, СУ-27УБ i МИГ-25, одержав звання льотчика 1-го класу, брав участь у льотних iспитах лiтакiв МИГ-23, МИГ-27, МИГ-31, а також iспитах режимiв зниження i посадки космiчного корабля "Буран" на лiтаках МИГ-31 i МИГ-25.

Літав більше як на 50-ти типах та моделях літаків різного призначення.

Нелегким був шлях Л.Каденюка до загону космонавтів. У колишньому СРСР його група відбиралася з кількох тисяч кандидатів, але вибрали лише дев'ять чоловік, в тому числі і його. Каденюк переміг численних конкурентів саме тим, що володіє всіма потрібними якостями - "відмінним здоров'ям, професіоналізмом, волею у виборі і досягненні мети." До того ж, він - космонавт-дослідник, отже до старту пройшов відповідну і наукову підготовку.

Ще 1990 р. за ініціативою Л.Кравчука було порушено питання про запуск космічного корабля з українським екіпажем. І цю пропозицію Москва підтримала. Старт корабля призначили на 1991 р., а його екіпаж (в тому числі й Л.Каденюк) приступив до інтенсивних тренувань. Однак із розпадом Радянського Союзу здійснитися цьому проектові не судилося. На жаль, внаслідок політичних розбіжностей між Києвом і Москвою не відбувся ще один запланований космічний старт за участю Л.Каденюка у 1992 р. Космічний корабель "Союз-ТМ" мав провести на навколоземній орбіті спершу стикування з багаторазовою космічною системою "Буран", а згодом - ще й з орбітальною станцією "Мир". Складність експерименту полягала у тому, що зістиковочні системи "Союзу-ТМ" (рятувальник) і орбітальної станції "Мир" суттєво відрізнялися одна від одної, а відтак вимагали проведення цілої низки експериментальних випробувань. Як тільки в незалежній Україні було оголошено про формування загону космонавтів, Леонід Каденюк написав рапорт на звільнення зі служби в лавах Збройних Сил Російської Федерації, і його негайно задовольнили: російські колеги добре розуміли, що після стількох років напружених тренувань за програмою підготовки космонавтів він має право реалізувати свою давню мрію - полетіти у космос. Після досягнення домовленостей між Україною і США про політ українського громадянина на американському зоряному кораблі багаторазового використання було проведено прискіпливий відбір кандидатів.

Відтак 19 листопада 1996 р. Л.Каденюк ступив на територію Сполучених Штатів Америки для передполітної підготовки. Кількома тижнями пізніше його приклад наслідував i дублер - Ярослав Пустовий. 19 листопада - 5 грудня 1997 р. відбулася довгоочікувана експедиція міжнародного (громадяни США, Японії та України) екіпажу (командир - Кевін Крегл) на борту американського "човника" багаторазового використання -"Колумбії". На офіційній емблемі 87-го запуску "Колумбії" на навколоземну орбіту було вміщено прапор України. Згідно з програмою, яку розробили 16 українських учених та 6 їхніх американських колег, Л.Каденюк у космосі, а його дублер - на Землі - провели десять біологічних експериментів з трьома видами рослин: соєю, мохом та brassica rapa. Останню рослину американський учений Пауль Вільямсон вирощував понад 20 років. Нині у біології одним із основних питань є дослідження впливу гравітації на розвиток рослин. Саме тому українські космонавти й вивчали рослини у стані невагомості та у природному середовищі. Крім того, виконано низку досліджень щодо запилення рослин і їх запліднення. На думку Л.Каденюка, цей політ сприяв не лише піднесенню авторитету України на міжнародній арені, але й позбавив багатьох наших співвітчизників комплексу меншовартості. Нині Леонід Каденюк несе службу на відповідальній посаді у лавах Збройних Сил України, передає власний досвід молодшим колегам, мріє про нові зоряні старти, живе сподіваннями на реалізацію нової космічної програми, котра передбачає польоти українських космонавтів у складі міжнародних екіпажів. Нагороджений відзнакою Президента України "Герой України", орденами і медалями, заступник Генерального інспектора генеральної військової інспекції при Президентові України з питань авіації і космонавтики. Автор п'яти нукових праць.

Перебування Леоніда Каденюка на орбіті значно вплинуло на його світогляд. Коли людина на власні очі переконується в тому, яка маленька наша планета, яка тендітна навколо неї повітряна оболонка, то починає ставитися до природи по-іншому: хочеться берегти кожну травинку.

 Леонід Каденюк одружений, виховує двох синів, захоплюється бігом на довгі дистанції, прогулянками на природі, науково-технічною та історичною літературою.

Леонід Каденюк взяв з собою у політ Державний прапор України, «Кобзар» Т. Г. Шевченка, касети з записами пісень Назарія Яремчука, Софії Ротару, Павла Дворського , капсулу із землею батьківського обісття.

Факт участі українського космонавта у польоті на кораблі «Колумбія» свідчить, що Україна є космічною державою.

      Розвиток польотів в колишньому союзі проходило поетапно. Від перших пілотуємих кораблів та орбітальних станцій до багатоцільових космічних, які пілотували орбітальні комплекси.

      За рішенням Міжнародної авіаційної федерації (ФАІ)  12 квітня святкується як "Всесвітній день Авіації та Космонавтики".

"Україна – космічна держава”

     Україна і космос - нероздільні. Зв'язок цей міцно встановився на зорі космонавтики, і витравити його зараз просто неможливо. Українське походження мали такі творці теорії польотів у світовому просторі, як Костянтин Ціолковський (до речі, повне прізвище Циолковський-Наливайко), Микола Кибальчич, Юрій Кондратюк.

       У Київському політехнічному свого часу вчилися Сергій Корольов і Володимир Челомей (конструктор відомої ракети-носія "Протон"). Ракетна техніка взагалі пішла  із просторів "неньки": перші у світі бойові ракети (після китайських дослідів) створив нащадок українських козаків генерал-лейтенант Олександр Засядько, він же організував у російській армії першу ракетну роту. А іменами Янгеля і, пізніше, Уткіна (генеральних конструкторів КБ "Південне" у Дніпропетровську, творців серії балістичних ракет, включаючи "Сатану" і "Скальпель") на Заході починаючи з 50-х рр. лякали діточок.

     Хоча порох та ракети власне винайшли хитромудрі китайці, але перший поштовх для розвитку ракетної техніки в Європі дав українець - генерал-лейтенант Олександр Засядько, який ще у середині 19 століття розробив цілу серію різних бойових ракет та створив у російській армії ракетну роту.

      Першим, хто додумався використати ракети для польоту людини у космос теж був українець - Микола Кибальчич. Народився він на Чернігівщині в сім’ї місцевого священика. Свого часу Кибальчич прославився головним чином тим, що виготовив унікальну бомбу, якою народовольці прикінчили російського імператора Олександра ІІ. Пристрій для реактивних польотів Кибальчич розробив у останні дні свого життя - ескіз космічного корабля було видряпало уламком ?ґудзика на стіні тюремного каземату. Перед самою стратою Кибальчичу вдалося передати папери з розробками реактивного літального апарату адвокатові, але їх вилучила царська "охранка”. Унікальний винахід надовго було поховано в архівах спецслужб...

      Лише після революції світ дізнався, що Ціолковський був не першим і що його майже на три десятиріччя випередив страчений 3 квітня 1881 року українець Микола Кибальчич. До речі, Ціолковський теж не був 100% русаком і мав добрячу частину української крові. Зокрема серед його українських предків був Северин Наливайко.

Житомирянин Сергій Корольов, той самий,  чия ракета 12 квітня 1961 року виведе у космос першу людину планети.

        Мало хто знає, але свій шлях "любимый лунный трактор” СРСР до Місяця розпочав в Україні. Для підготовки команди, що керувала "Луноходом”, та для випробовувань самого апарату в кримських горах під Сімферополем було створено спеціальний "місяцедром”.

           На Місяць було запущено усього два "трактори” - "Луноход-1” (1970 р.) та "Луноход-2” (1973 р.). Під час виконання місячної місії "трактористи” теж знаходилися у Криму - у центрі керування в селищі Шкільне. Пізніше зі Шкільного керували роботою космічних кораблів "Союз”, брали участь у здійснення першої міжнародної стиковки "Союз”-”Аполон”, відстежували перший, і єдиний політ радянського "човника” "Буран”...

Космічне сьогодення

         За роки незалежності Україна впевнено посіла своє місце серед провідних космічних держав світу. Сьогодні ми випускаємо найрізноманітніші ракетоносії. Від "космічної малолітражки” - типу "Циклон-3” (супутники до 600 кг), до важкої "космічної фури” "Зеніт-2 SLВ”, здатної вивести на орбіту до 14 тонн. На базі балістичної ракети SS-18 "Сатана” створено мирні космічні носії серії "Дніпро”. Усього на трьох закордонних космодромах - Байконур, Плесецьк і "Сі Ленч” - експлуатуються п’ять українських ракетно-космічних комплексів: "Циклон-2”, "Циклон-3”, "Зеніт-2”, "Зеніт-3SL”, "Дніпро”, якими, з 1991 року здійснено майже вісім десятків пусків, та виведено на орбіту понад півтори сотні супутників. На сьогодні Україна контролює 10% ринку космічних послуг.

Чудовим вираженням міжнародного співробітництва в освоєнні Всесвіту, пізнанні його таємниць став політ українського космонавта Леоніда Каденюка на борту американського корабля «Шаттл», я кий стартував 19 листопада 1997 року. Цей політ тривав 16 діб.

Останнім часом з’явилася інформація про те, що НКАУ планує разом з НАСА розпочати нову спільну Місячну програму... Адже сьогодні космічні дослідження - це не лише престиж держави, але й надзвичайно прибутковий та перспективний бізнес. Потенціал поки що є.

 Цього дня у 1961 році Юрій Гагарін на космічному кораблі "Восток" здійснив перший в історії людства політ навколо орбіти Землі. Політ тривав 180 хвилин. Хто з дітей в залі підкаже скільки це годин?

Правильно! І ці нещасні три години перевернули хід науки! Те, що раніше вважалося неймовірним, стало дійсністю. Це все одно що ви, побачили б на власні очі чаклунство Гаррі Поттера! Тепер ми знаємо як виглядає поверхня Місяця і навіть Марса!!! Хтозна, можливо коли ви підростете, то зможете подорожувати космосом так само вільно, як і Україною. І якщо це трапиться, то ви маєте знати, що таке космос і що саме там можна відвідати. Саме тому я і пропоную вам пофантазувати і здійснити уявний тур по сонячній галактиці!!!

Будь-який космонавт довго тренується перед тим, як відправитись у космос. Тому і ми перед своїм польотом маємо перевірити наскільки ви готові до невагомості. Хто з вас знає що це таке?

У невагомості люди літають як пір'я на вітру. Їх крутить у різні боки і дуже важко владнати зі своїм тілом, адже в космосі ви стаєте буквально невагомими, тобто нічого не важите!!! Отже виходьте до мене і ми будемо тренуватися до польоту в космос.

ІІІ. Перегляд документального фільму «Українська космічна одісея».

ІV.  Підведення підсумків виховної години.

Висновок:

Сподіваюсь, що і нинішнє та майбутнє покоління українців також досягнуть великих успіхів в освоєні космічного простору, адже космічні дослідження і освоєння космічного простору в Україні – один із найважливіших проявів сучасної науково-технічної революції, одне з найвагоміших досягнень людського генія.

 ХХІ – ше століття принесе надзвичайні результати в освоєні космосу. І ми щиро віримо, що Україна займе там вагоме місце, оскільки дослідження в галузі космонавтики продовжують розвивати в незалежній Україні.