ВИХОВНА ГОДИНА НА ТЕМУ: «ЗУСТРІЧ ПТАХІВ»

ВИХОВНА ГОДИНА 

НА ТЕМУ:

 «ЗУСТРІЧ ПТАХІВ»

 

Мета:  продовжити формування поняття «птахи»;

            розвивати пам'ять , мислення, зв’язне мовлення;

            виховувати естетичне сприймання природи,

            прагнення берегти природу, охороняти її.

 

Обладнання: малюнки птахів, маски птахів, книги і журнали про життя      птахів, шпаківні та синичники, саморобки, ліплення птахів, плакати та вислови про птахів.

Хід уроку:

 

Учениця :

 Зійшли сніги, шумить вода…

…Земля вже квіти викида,

Буяє травка молода,

Все мертве ожива.

Діти коли це буває ?

Діти. Весною.

 

Вчитель. Що з весною настає?

Діти. Сніг у полі розтає.

Вчитель. А чому це так буває?

Діти. Сонце його пригріває.

Вчитель. Що ж синіє на землі?

Діти. Ніжні проліски малі.

Вчитель. А що пнеться з-під листа?

Діти. То травичка пророста.

Вчитель. А над полем що бринить?

Діти. Любий жайворон дзвенить

 

Учитель. Здається зовсім недавно ми з глибоким щемом в душі проводжали останні журавлині ключі, останню зграю гусей, останній табун качок. Сьогодні наступила пора, коли знову, вже в котрий раз, іде велике переселення птахів на батьківщину. На шляху їх чекають перешкоди й біди. Густі тумани сірою стіною встають перед крилатими мандрівниками. В сірій мряці птахи гублять дорогу, з розмаху розбиваються до гострих невидимих скель. Морські бурі ламають їм пір’я, збивають їм крила, відносять далеко від берегів. Раптові холоди сковують води – птахи помирають від холоду і голоду, тисячі їх гинуть від пожадливих хижаків – орлів, соколів, яструбів. Але ніщо не може зупинити густі потоки крилатих мандрівників. Через тумани і всі перешкоди летять вони на батьківщину, до своїх гнізд, несучи на своїх втомлених крилах весну.

 

Учениця. Що роблять птиці навесні,

 Коли із вирію вертаються?

 Вони в такі блакитні дні

 З ланами і людьми вітаються.

 Чиї ж то голоси дзвенять,

 Як ліс під сонцем вишумовує?

 Дрозди й синиці гомонять

 Пташиною своєю мовою.

 Що робить жайворон-трудар.

 Як луг ромашками квітчається?

 Він з неба розсипає жар,

 І щедра пісня не кінчається!

 Що роблять гуси і качки,

 Як річка грає і хлюпочеться?

 Б'ють крилами, як новачки,

 їм плавать і пірнати хочеться.

 А чом лелеки крадькома

 Стоять і ловлять сонця промені? Бо кращої землі нема, Вони красою зачаровані. Вони вертаються сюди, Радіють, плачуть і хвилюються. І так одвічно, так завжди Землею рідною милуються.

 

ЩЕБЕТАЛА ПТАШЕЧКА(народна)

 Щебетала пташечка під віконечком,

 Сподівалась пташечка тепла з сонечком! (Двічі)

 Прилинь, прилинь, чаронько, весна красная,

 Як легенька хмаронька в небі ясная! (Двічі)

 Осип луки перлами, вкропи росами,

 Розлийся джерелами стоголосими! (Двічі)

 Щебетала пташечка під віконечком,

 Сподівалась пташечка тепла з сонечком! (Двічі)

 

Учитель. Сила людини – у її корінні , у знанні та збереженні своїх оберегів: традицій, звичаїв своїх предків. Давайте полинемо в наше далеке минуле, дізнаємося, як жилося – булося навесні нашим пращурам, почерпнемо знань у криниці народної мудрості.

 

Учитель. У наших предків новий рік починався навесні, з прильотом птахів, коли пробуджувалася й оновлювалася природа, оживала матінка Земля.

Учень. Наші предки вважали, що весну приносять на своїх крилах птахи. Тому зустрічали птахів з обрядовим печивом у вигляді пташок, які діти розносили по селу. Закликаючи весну, пекли і круглі калачі – символ сонця. Не можна уявити собі ліс, парк або сад тихим, беззвучним, німим. Не може бути поля без птахів, весни без пісні жайворонка, співу синиці, цвірінькання горобців. А зараз послухайте розповіді про найулюбленіших пташок нашого краю.

Шпак. Я прилітаю до вас у середині березня. Пташенят виводжу двічі на літо. Люблю гніздуватись у дуплах і шпаківнях.

Грак. Як вісник весни я одним із перших прилітаю до вас. Ми, граки, гніздимося великими колоніями, у яких іноді буває кілька сотень гнізд. Граки приносять велику користь, знищуючи шкідників.

Синиця. Синиці нікуди не відлітають, вони зимують тут. У той час, коли багато птахів на зиму залишають сади й ліси, ми, синиці, продовжуємо очищати дерева від різних шкідливих комах.

Зяблик. Зяблик – один із найбільш поширених співочих птахів. Нас можна зустріти в кожному саду і парку. Зяблики прилітають у кінці березня – на початку квітня.

Мухоловка. Я – маленька мухоловка, охороняю ваші сади і парки протягом літа. За вміння ловити мухи в повітрі мене і назвали мухоловкою.

Сова. Спят деревья, спит трава,

 Но не спит всю ночь сова.

 Учит мама малышей

 По ночам ловить мышей.

Сорока.

 He сидит она на месте, На хвосте разносит вести. Может, в них и мало прока, Но горда собой сорока.

Щегол. Умывается росой,

 Спинка с жёлтой полосой.

 Слышит лес и слышит дол

 Как поёт с утра щегол.

 

Учень. Серед птахів людина не має ворогів. Скільки б не ходило легенд про жахливих грифів, які нібито крадуть дітей, але жодного подібного випадку в наш час не зареєстровано. Правда, хижі птахи крадуть курчат, каченят, гусенят. Великі яструби і сови можуть поцупити навіть дорослу птицю. А найбільші орли можуть вкрасти ягня, козенятко.

 

 

Учитель. Отож, друзі, бережімо пташок, допомагаймо їм. Не можна чіпати, руйнувати їхні гнізда. Пташки зникають через нерозумне ставлення до них людини.

1-й учень.

Рослини і звірі – то наші брати.

 Ми – старші, і маємо їх берегти,

 Щоб нас не винила зламана гілка,

 Сполоханий птах, налякана білка.

 Хай краще з довірою, як і годиться,

 Вам сяде на руку маленька синиця.

 І ніжно гілками цілує в лице

 Посаджене вами в саду деревце.

 

Учитель. А зараз для всіх вас загадки. Це теж своєрідні перлини народної мудрості й творчості. Як влучно дає в загадках народ характеристику птахам – один, два штрихи, і ми безпомилково впізнаємо їх. Ось послухайте і відгадайте:

 Які ключі до неба добираються? (Журавлині)

 Хату на хаті має,

 жабам рахунок знає? (Лелека)

 Вдень мовчить,

в вночі кричить (Сова)

 За вікном гніздо будує,

 тільки в нас не зимує (Ластівка)

 Дзьоб міцний і гострий має,

 шкідників ним добуває (Дятел)

 Двічі родиться,

а раз умирає (Птах)

 Летіло, як міх, упало як сніг,

 лопатами ходить, а рогом їсть (Гуска)

 У воді купалася,

а сухою зосталася (Качка)

 Із землі підніме й мале,

 а через хату не перекине й велике (Пір’їна)

 

Гра на увагу.

 «Прилетіли пташки у весняні садки»

Вед: Я буду називати пташок, а коли ви почуєте, що з’явились не птахи, а щось інше – сповістіть мене плесканням чи тупотінням.

 Прилетіли пташки

 У весняні садки:

 Голуби, синиці,

 Галки та лисиці...

 (Діти тупотять ніжками.)

 

Вед: Що невірно? (Відповідь: „Лисиці!”)

 Чибіси, чижі,

 Мухи та стрижі...

 (Діти тупотять ніжками.)

 Граки, горобці,

 Гави, голубці,

 Лелеки, ворони,

 Галки, макарони...

 (Діти тупотять ніжками.)

 Прилетіли птахи –

 Ластівки, комахи...

 (Діти тупотять ніжками.)

 Голуби, синиці,

 Галки та куниці...

 (Діти тупотять ніжками.)

 Іволги, зозулі,

 Повітряні кулі...

 (Діти тупотять ніжками.)

 Прилетіли пташки

 У весняні садки:

 Ластівки, стрижі,

 Зяблики, чижі,

 Лелеки ворони,

 Навіть сови-соні,

 Лебеді та качки –

 Ми за жарти вдячні.

 

ГРА РУХАНКА

Вед: Діти, повторюйте рухи під музику, постійно прискорюючи темп.

 Всі заплескали в долоні

 Дружно, веселіше.

 Ніжки, ніжки тупотять

 Швидше, голосніше.

 По колінцям поплескали

 Тихше, тихше, тихше.

 Ручки, ручки підіймаймо

 Вище, вище, вище.

 Закружляли, завертілись,

 Зупинились, відпочили!

 

ВЕДУЧИЙ: Діти, а як же називаються будиночки в яких живуть пташки. А чи знаєте, як правильно їх будувати.

 

Запам’ятайте! Не можна майструвати пташині будиночки з фанери, бо в них холодно і неспокійно – фанера звукопроникна.

 Дошки вистругують рубанком тільки з однієї сторони, всередині будиночків вони повинні залишатись не виструганими, щоб пташки могли чіплятись за них лапками.

 Кришки будиночків краще зробити не плоскими, а випуклими, щоб з них краще стікала дощова вода.

 Птахи не поселяться в будиночку, якщо вхідний отвір або льоток буде занадто вузьким або занадто широким.

 Пташиний будинок треба збити так, щоб в ньому ніде не було щілин.

 Здавна, люди спостерігали за живою природою і помічали найцікавіше, важливе для життя людини.

 Помітили, що після першого крику півня – сонце сходить, починається ранок. Ось і стали говорити: “Півні ранок кличуть!” Так і склались народні різні прикмети.

 

 Сова кричить – на холод.

 Граки рано прилетіли – до теплої погоди.

 Синичка зранку починає пищати – чекати морозу.

 Стало тепло – прилетів журавка.

 Горобці в пилюці купаються – на дощ.

 Качки розігрались – на дощ.

 В полі перепілки сильно кричать – перед дощем.

 Лебідь летить восени – на сніг, а гуси – на дощ.

 Галки збираються невеликими стадами і сильно кричать – до ясної погоди, зимою – до морозів.

 

Учень. Любі друзі! Ми з вами – частинка природи, і нас єднає спільний дім – Земля. Матінка – Земля. Діти і прадіди довірили нам чисті ріки й джерела, буйні діброви та гаї з усякою звіриною, птахами, жайворонкові степи і квітограйні луки. Наша природа багата, добра і мудра. Вона дарує свої скарби і нічогісінько не просить від нас. Будьмо ж і ми, люди, уважними та добрими до неї!