Виховна година "Небесна Сотня Білих Журавлів"

Тема: Небесна Сотня Білих Журавлів

 

Мета: вшанувати пам'ять героїв Небесної сотні, прищеплювати любов до Батьківщини, виховати патріотичну свідомість,  розвивати бажання стати гідними громадянами України.

 

Обладнання: Стіна пам’яті Небесної Сотні (Прапор України, надписи  «Герої не вмирають»…»), свічка, квіти з чорною стрічкою. Відео «Небесна Сотня. Герої не вмирають», «Пам'яті Героїв Небесної сотні», «Мамо не плач», «Хвилина мовчання».

 

Хід виховного заходу

 

Слайд 1. Вихователь.  Доброго дня, шановні учні, гості! Тема нашої виховної години «Небесна Сотня Білих Журавлів», на якій ми будемо говорити про Небесну Сотню, тому що 20 лютого День Героїв Небесної Сотні.

Слайд 2. Ми з вами вшановуємо пам’ять героїв різних історичних подій: Битви під Крутами, Голодомору 1932-33рр, Бабиного Яру. Тепер ми стали свіджками ще однієї масової трагедії нашої країни.

Слайд 3. За  3 місяці Україна прожила цілу історичну епоху. 21 листопада 2013р. розпочалася Революція гідності. Народ України виступив за свої права. На майдан Незалежності вийшли спочатку десятки, сотні, а потім  тисячі звичайних українців, для того, щоб відстоювати свободи незалежної держави.  Після двох місяців протестів опір українського народу не слабшав.

Слайд 4.  Майдан не вдалося розігнати. Оскільки не можна розігнати – можна розстріляти. 19-20 лютого 2014р. пролунали перші постріли.

День 20 лютого 2014 року став найчорнішим днем в історії незалежної України. А сто загиблих назавжди увійшли в історію, як Небесна сотня.

Слайд 5. Чому Небесна Сотня? На Майдані був прийнятий розподіл на сотні, аналогічно розподілу на військові загони часів Запорізької Січі. Сотні мали свої назви від регіонів, звідки приїхали люди, наприклад: Львівська сотня, Сумська сотня, Чернігівська сотня та ін.

Загиблих назвали НЕБЕСНОЮ СОТНЕЮ. Вважають, що їхні душі потрапили до раю, і з неба Сотня продовжує охороняти Україну. Сотні історій, сотні людських життів, сотні героїв!  Сьогодні ми їх згадуємо, бо не маємо права забути!

Слайд 6. Учень 1.

Небесна сотня

Небесна сотня – це Господні діти
Послало небо в допомогу нам.
Це дуже важко – ніде правду діти
Протистояти нашим ворогам.

Небесна сотня – це посланці Бога
За нас віддали всі своє життя.
І в них була лише одна дорога –
Пішли навіки в майбуття!

 

Слайд 7. Вихователь. Постріл, другий, розірвалася тиша і нестерпний біль… Кров, вогонь, стрілянина… Знову смерті, поранені. Це були страшні події. Їх назвали Небесною сотнею-українців, які загинули у Києві на Майдані, вул. Грушевського та Інституцькій. Герої Небесної сотні мають стати прикладом для кожного свідомого українця. Власне заради оновлення країни та нас усіх і віддали свої життя герої, котрих вшановує Україна.

Слайд 8. А хто ж був перший із Небесної сотні…

Борітеся-поборете!

Вам бог помагає!

За вас правда, за вас слава

І воля святая!

Ці слова, які пролунали із вуст молодого хлопця вірменської зовнішності водночас облетіли весь світ. Щира українська мова, палаючий погляд, незвичайна зовнішність викликали ряд запитань.

• Хто він цей хлопець?
• Звідки так добре знає укр.мову?
• Що відстоює на барикадах київського Майдану?

Та на жаль, ніхто не отримає відповіді на ці запитання від самого активіста Євромайдану, адже він став першим із Небесної сотні – Сергій Нігоян.

 

Слайд 9. Відео «Сергій Нігоян. Уровок поеми «Кавказ»»

Слайд 10. Вихователь. Ті події розділили українців по обидва боки барикад: з одного –мітингувальники, з іншого спецпідрозділ «Беркут», внутрішні війська.

В один день тисячі мирних людей стали солдатами свого народу.
Тисячі поранених і майже 100 людей було вбито. Серед них – науковці, викладачі, студенти, вчителі, художники, архітектори, театральні режисери, громадські активісти. Ця Небесна Сотня своїм життям викупила свободу для мільйонів українців. Кожен із цієї Небесної сотні, як і ми з вами, мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну. Ось вони перед вами.

 

Слайд 11. Відео «Пам'яті Героїв Небесної сотні»

Слайд 12. Учень 2

Небесна Сотня-

То в серцях вогонь.

Він гаряче палав за Україну.

Віднині тихим співом заспокой

Ти,земле рідная,

Свою дитину.

 

Пташиним співом,

 Шелестом трави.

Блакитним небом,

Золотим колоссям.

Останній раз,

Як мати, пригорни

Чоло високе

В обрамку волосся.

 

Небесній Сотні

Шана й молитви,

За чисті душі,

Що злетіли в небо.

Їм шлях високий

Боже, освяти.

Слайд 13. І в мирі, господи,

                  Прийми до себе.

 

Слайд 14.  Вихователь.  Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у 2013-2014 рр.

Вихователь: Герої не вмирають. Вони завжди будуть у наших серцях. По країні уже зявляються перші вулиці та площі, названі на честь героїв майдану. Тож нехай вони залишаються у нашій пам'яті назавжди.

 

Слайд 16. Учень 4. А сотню вже зустріли небеса…

Летіли легко, хоч Майдан ридав.

Із кров'ю перемішана сльоза …

А батько сина ще не відпускав.

Й заплакав Бог, побачивши загін –

Спереду сотник, молодий, вродливий,

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній – сивий-сивий.

І рани їхні вже їм не болять…

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло …

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла …
 

Слайд17. Вихователь. Низький уклін матерям і батькам, що виховали таких синів і дочок. Вшановуємо хвилиною мовчання всіх, хто поклав життя за долю, за волю, за незалежність і свободу нашої з вами єдиної України!

 

Слайд 18. (Хвилина мовчання)

 

Слайд 19. Учень 5. Декламування вірша «Я дякую Вам, хлопці, за життя»

Я дякую Вам, хлопці, за життя,
Я дякую Вам, хлопці, за свободу.
Пробачте нас. Пішли ви в небуття,
І більше не повернетесь додому.
Ви йдете в бій, йдете на вірну смерть,
Ви не лякаєтесь нікого і нічого.
Ви захищаєте своїх жінок й дітей,
Ви знаєте що робите й для чого.
Вас пам’ятати будемо завжди,
І з вами боремось за рідну країну.
За ту країну, де нема війни,
За нашу й вашу вільну Україну!

 

Слайд 20. Вихователь. Безсмертні душі вбитих відійшли у небеса, але вони вічно житимуть в народній па'мяті, бо «Герої не вмирають!»

 

РАЗОМ. Герої не вмирають!

Учень 6. Вони йдутьу небо.

РАЗОМ. Герої не вмирають!

Учень 7. Вони стають янголами-охоронцями.

РАЗОМ. Герої не вмирають!

Учень 6. Вони залишаються у наших серцях.

РАЗОМ. Герої не вмирають!

Учень 7. Вони є у пам'яті народу.

РАЗОМ. Герої не вмирають!

РАЗОМ. Їх подвиг та слава житиме вічно!

 

Слайд 21. Вихователь. Загиблі хлопці віддали свої  життя за всіх нас. Це має пам’ятати кожен! Сьогодні, завтра, завжди! Без цього ми не зможемо відбудувати свою країну!

Слайд 22. Ми вам бажаємо всім світлих днів, мирного неба  і нехай вам щастить. Дякуємо за увагу!

— громадський діяч, учасник Євромайдану, герой «Небесної Сотні». Герой України.

Олексій Братушка народився у Сумах.

Закінчив Сумський університет. Займався приватною підприємницькою діяльністю, був перевізником. Любив подорожувати наодинці, на вихідні брав наплічник та вирушав у піші походи на десятки кілометрів, ходив не дорогами, а тільки за компасом, знав усі пам'ятні місця Сумщини.

Брав активну участь у Помаранчевій революції 2004 року.

У Сумах залишилися його хворі батьки, дружина і діти: дочка і син.

У січні, як усе почалося на Грушевського, я відчував, що маю його втримати… Бо не повернеться... В лютому не послухався, сказав: «Батя, не роби з мене пацюка. Я буду через два дні». Обіцянку виконав… Через два дні його й привезли… У труні...» — згадує батько  Олексія  Братушки  Сергій  Федорович.

Олексій не раз їздив до Києва, але був там тільки в найгарячіші періоди. Коли ситуація заспокоювалася, повертався.  Коли  Олексій  побачив  у  новинах побоїще 18 лютого, одразу почав збиратися  до  Києва.  

Маршрутки  довго  не  випускали  з Сум, в Лубнах їх довго перевіряло ДАІ, але  мовчазного  Олексія  без  речей  ні в чому не запідозрили.

 Весело відповідав він  на дзвінки батька: «Все добре, я під годинником. Не переживай». Востаннє батько і син поговорили о 8:25. Більше його телефон не відповідав...

Далі  був  дзвінок  слідчого:  «Ваш син  загинув,  звертайтесь  в  інформаційний  центр».  І  два  дні  пошуків.

22  лютого  сестра  героя  Небесної  сотні  Ольга  знайшла  його  тіло у Київському морзі. Наскрізне поранення в груди  навиліт.  Загинув  на  Інститутській.  Лікарі  сказали,  що  він  навіть не  зрозумів,  що  сталося,  —  миттєва смерть...

Поховали Олексія 24 лютого на Центральному цвинтарі на Алеї почесних громадян міста Суми.

Олексію Братушці присвоєно звання «Почесний громадянин міста Суми» (посмертно), відкрито меморіальну дошку в школі № 11, де він навчався і школі присвоєно ім'я Олексія Братушки., вулицю Куйбишева було перейменовано на Вулицю Олексія Братушки.

Посмертно присвоєно  звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка»,  Медалі «За жертовність і любов до України».