Розробка бесід з техніки безпеки життєдіяльності

БЕЗПЕКА НА ВОДІ І НА ЛЬОДУ

1.ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ НА ВОДІ І НА ЛЬОДУ ВЛІТКУ І ВЗИМКУ

 1.1. Не виконання правил поведінки на воді  може призвести до нещасних випадків і травматизму, тому під час купання  забороняється:

·        запливати за огороджувальні буї;

·        підпливати до моторних човнів, вітрильників, веслових човнів та інших плавзасобів;

·        залізати на технічні  та попереджувальні знаки, буї та інші предмети;

·        використовувати рятувальні засоби і спорядження не за призначенням;

·        стрибати у воду зі споруд, не пристосованих   для цього у місцях, де невідомі глибини та стан дна;

·        організовувати у воді ігри, пов’язані з пірнанням та захватом тих, хто купається ;

·        стрибати у воду з човнів, катерів, вітрильників та інших плавзасобів;

·        користуватися для плавання дошками, камерами від волейбольних м’ячів, рятувальними кругами, надувними матрацами;

·        купатися біля причалів;

·        купатися у вечірній час після заходу сонця;

·        стрибати у воду в незнайомих місцях;

·        купатися біля обривів, зарослих рослинністю берегів;

·        засмічувати воду та узбережжя, кидати пляшки та інші предмети.

Забороняється купання:

·        у затоплених кар’єрах, каналах, озерах, пожежних водоймах,  ставках,  морських акваторіях й інших водоймах, які не мають обладнаних пляжів сезонними рятувальними постами, не зареєстровані місцевою владою як місця масового відпочинку.

   Для попередження нещасних випадків при пірнанні треба виконувати наступні рекомендації:

·        познайомитись з місцем занурення – вивчити рельєф дна;

·        пірнати на глибину 8 – 11 м. і знаходитися  під водою не більше 40 сек.;

·        коли виникає бажання зробити вдих , потрібно випливати на поверхню;

·        пірнати тільки  тоді, коли є  страховий фал.

1.2.Під час купання не слід робити лишніх рухів, не треба тримати свої м’язи в постійній напрузі, не порушувати ритму дихання, не перевтомлювати себе, не приймати участі у великих запливах без необхідних тренувань та дозволу лікаря. Не можна заходити у воду спітнілим або після прийому сонячних ванн, жвавих ігор.

 1.3.Як тільки ви починаєте замерзати, треба негайно вийти з води, енергійно розтертися рушником і швидко одягнутися.

 1.4.Не можна купатися, якщо ви почуваєте себе хворим.

1.5.Забороняється виходити на недостатньо міцний лід.

1.6.Граючись снігом, треба бути дуже обережним. Кинута в людину сніжка може завдавати чималих травм. Обмерзла кригою сніжка не тільки травмуватиме людину, але й розіб’є вікно, а його відламки можуть травмувати людей, які знаходяться внизу.

1.7.Не грайте у хокей шайбами і клюшками, які зробили самі.

1.8.Дозволяється кататися на ковзанах тільки на міцному льоду, який не має розщілин.

 1.9.Під час сильних морозів треба слідкувати, щоб не було відмороження рук, ніг, вух. Після переохолодження, негайно знайти тепле приміщення.

2.  РЯТУВАННЯ ПОТОПАЮЧОГО.

  2.1. Щоб уникнути нещасних випадків на воді та попередити травматизм під час купання треба заздалегідь навчити дітей плавати.

2.2. Допомогу людині, яка тоне, може надати  будь – яка особа, яка вміє добре плавати. Якщо людина тоне подивіться, чи не маєте ви під рукою рятувальних засобів - рятувального кола, палки, дошки, м’яча, мотузки, які можна кинути. Рятувальник повинен швидко роздягнутися, визначити, де краще увійти у воду і пливти до особи, яка тоне.

  2.3. Якщо течія річки відносить постраждалого, треба спочатку пробігти берегом річки, а потім увійти у воду нижче за течією.

  2.4. До постраждалого треба пливти обережно, позаду. Якщо це не можна здійснити, то треба за 2-3м наблизитися до нього, пірнути, схопити за коліна і повернути до себе спиною.

2.5. Якщо постраждалий захопив рятувальника і той заважає рухам, необхідно зробити глибокий вдих і затримати його одним із засобів:

- для звільнення від захвату за руки, треба звільнитися одним махом своїх рук у бік великих пальців рук постраждалого;

- для того, щоб звільнитися від захвату двома руками, треба упертися ногами у груди  або плече постраждалого й сильно відштовхнутися;

- для звільнення від захвату за шию або торс рятувальник однією рукою впирається у підборіддя потопаючого, рукою відштовхує його голову назад, а другою рукою підтримує його за поперек.

2.6.Якщо потопаючий занурився під воду, необхідно впірнути, наблизитися до нього, схопити за волосся, витягнути на поверхню й транспортувати до берега.

2.7.Особі, яка провалилась під лід, необхідно подати мотузку, дошку, одяг, не підходячи близько до неї. Якщо лід крихкий, треба лягти на нього. Не поспішаючи, треба допомогти постраждалому вибратися з води.

3.  НАДАННЯ ДОПОМОГИ ВРЯТОВАНОМУ.

3.1.Витягнути постраждалого з води та негайно відправити кого – небудь за лікарем.

3.2.Чекати прибуття лікаря, прийняти міри для надання першої допомоги.

3.3.Якщо постраждалий не втратив свідомість, треба енергійно розтерти йому тіло, надіти суху білизну, напоїти гарячим чаєм чи кавою.

3.4.Якщо постраждалий втратив свідомість але є дихання та пульс, треба піднести до носа ватку з нашатирним спиртом, розтерти тіло.

3.5.Взимку або в холодну погоду треба постраждалого відправити у приміщення, палатку чи машину, зняти мокрий одяг, зробити компрес з одеколону, води або спирту, надіти сухий одяг, напоїти гарячим чаєм або кавою.

3.6.Якщо постраждалий знепритомнів, треба зробити штучне дихання або зовнішній масаж серця. Штучне дихання та зовнішній масаж серця треба робити послідовно, доки постраждалий почне дихати сам і негайно відправити у лікарню.

 

 

 

 

 

 

Правила поведінки на льоду

Зима - чудова пора відпочинку на льоду. Скільки радощів вона приносить! Забави на ковзанах, лижах, санчатах! Тому усі ми із задоволенням зустрічаємо цю пору року, іноді забуваючи про небезпеку, яку може приховувати лід, а саме тонкий лід.

Щоб ні з ким не трапилося лиха, потрібно обережно поводитись на льоду. Найбільш небезпечна крига – перша та остання, адже така крига ще надзвичайно тонка, неміцна і не витримує маси навіть маленької дитини .

Ця інформація досить цікава: лід блакитного кольору - найміцніший, а білого - значно слабший.

Для однієї людини безпечним вважається лід синюватого або зеленуватого відтінку, товщиною більшою за 7 см.

Для групи людей безпечним є лід товщиною не менше, ніж 15 см. При пересуванні декількох людей по льоду треба йти один за одним на відстані.

При масовому катанні на ковзанах лід має бути товщиною не менше, ніж 25 см.

Перш ніж ступити на лід водоймища, дізнайся про товщину льодового покриву за допомогою довгої загостреної палиці (плішні) чи іншого подібного предмета, але обов'язково легкого, який ти вільно можеш тримати в руці.

Ніколи не перевіряй товщину льоду ударами ніг!

Під час руху по льоду слідкуй за його поверхнею, обходь небезпечні місця та ділянки з кущами і травою. Особливу обережність проявляй у місцях зі швидкою течією, джерелами, струмками та теплими стічними водами підприємств. Якщо лід недостатньо міцний, негайно зупинися і повертайся назад тим же шляхом, роблячи перші кроки без відриву від його поверхні.

Спробуємо з’ясувати, що трапляється з людиною, яка опинилася в холодній воді

У людини в крижаній воді перехоплює дихання, голову ніби здавлює залізний обруч, серце скажено б'ється. Щоб захиститися від смертоносного холоду, організм включає захист – починається сильне тремтіння. За рахунок цього організм зігрівається, але через деякий час і цього тепла стає недостатньо. Коли температура шкіри знижується до 30 градусів, тремтіння припиняється і організм дуже швидко охолоджується. Дихання стає все рідше, пульс сповільнюється, тиск падає. Смерть людини, що несподівано опинилася в холодній воді, наступає найчастіше через шок, що розвивається протягом перших 5–15 хвилин після занурення у воду або порушення дихання.

 

У випадку, якщо ти все ж провалилися під лід:

•  не піддавайся паніці, утримуйся на плаву, уникаючи занурення з головою;
• клич на допомогу;

 

• намагайся вилізти на лід, широко розкинувши руки, наповзаючи на його край грудьми і почергово витягуючи на поверхню ноги;
•  намагайся якомога ефективніше використати своє тіло, збільшуючи ним опорну  площу;
• вибравшись на лід, перекотися і відповзай в той бік, звідки ти прийшов, де міцність льоду вже відома.

Далі тобі необхідно переодягнутися. Якщо сухого одягу під руками не виявилось, треба викрутити мокрий і знову одягнути його. Щоб зігрітися, виконуй будь-які фізичні вправи. Можна розтертися сухою вовняною тканиною, потім необхідно сховатися в захищеному від вітру місці, добре укутатися, по можливості випити чогось гарячого.

Звичайно, треба завжди намагатися врятувати людині життя почесно, але перш ніж кинутися до того, хто провалився, тобі необхідно:

• покликати (якщо це можливо) на допомогу дорослих;
• знайти предмет, який можна кинути потерпілому (міцну палицю, мотузку, власний пояс, шарф, сумку або рюкзак, якщо вони без речей і мають довгу, міцно пристрочену лямку);
• оцінити, наскільки далеко від берега опинився потерпілий, і чи є можливість без перешкод дістатися до нього.

 

Якщо ти впевнений, що зможеш (чи готовий) врятувати людину, то:

• крикни, що ти йдеш на допомогу;
• наближайся до ополонки поповзом, широко розкинувши руки;
• підклади під себе лижі, дошку, фанеру;
• обговори свої дії з постраждалим (домовся про команду, на яку потужним ривком ти будеш його тягнути, а він в цей час намагатиметься виштовхнути тіло на поверхню);
• не підповзаючи до самого краю ополонки, подай потерпілому палицю, жердину, лижу, шарф, мотузку, санки чи щось подібне і витягніть його на лід;
• витягнувши потерпілого на лід, разом із ним поповзом повертайся назад.

Звичайно, кожний нещасний випадок на льоду є індивідуальним, і розповісти про всі варіанти щодо дій під час порятунку неможливо, але, як показує досвід, найголовніше не панікувати і правильно оцінити обстановку. Отже, будь обережним, не ризикуй своїм життям! Не виходь на лід без дорослих!

 

 

 

 

 

БЕСІДА. Безпека руху велосипедиста

 

Велосипед завжди був і залишається одним із улюблених  засобів пересування, захоплюючим видом спорту і туризму. Він міцно увійшов у побуту людей, особливо молоді. Але, разом з тим, саме він - винуватець безлічі серйозних травм. Мабуть, кожному з  Вас доводилося бачити, як навздогін автомобілю чи автобусу мчить велосипедист ( і не завжди підліток, часто й доросла людина), не звертаючи уваги ні на швидкісний рух транспорту, ні на ожеледь узимку. Та й підлітки, які демонструють на тротуарі серед переляканих пішоходів «акробатичні етюди» на велосипедах, не таке вже рідкісне явище.

Можна тільки вітати прагнення молоді навчитися гарно їздити на цьому екологічному виді транспорту. Сучасний велосипед - це здоровий спосіб життя, можливість подорожувати та милуватися краєвидами, безліч цікавих друзів-велосипедистів і, що для підлітка теж важливо, престиж.

Але, придбавши собі «двоколісного друга», підлітки одразу ж забувають, що велосипед – учасник дорожнього руху. Хай не такий швидкісний, як автомобіль, але все ж – транспортний засіб. Немає сумніву, що водій автомобіля, який не знає або ігнорує правила дорожнього руху, може накоїти багато лиха на дорозі. А велосипедист? Права на керування велосипедом не потрібні, навіщо ж правила вчити? «Я не по дорозі їжджу, а тротуаром» - інколи чуєш від велосипедистів. І знов, кидаються у бік з тротуару пішоходи, коли раптом за спиною роздається велосипедний сигнал. Ще гірше, коли група молодих людей влаштовує тротуаром  перегони.

Не задумуючись над небезпекою, яку несе велосипед для інших учасників дорожнього руху, велосипедисти не дуже дбають і про власну. Кошти на сучасний яскравий велосипед знаходяться, а на велосипедний шолом, засоби захисту рук та ніг – ні. А падіння з велосипеду справа майже звичайна і дуже травмонебезпечна.

 

Чи легка справа винайти велосипед?

У перекладі з латинської велосипед означає "швидкі ноги". Його винахідником, як свідчать архівні документи, був російський кріпосний Юхим Артамонов. 1800 року у день святого Іллі Ю.Артамонов "був битий різками" за те, що їздив по місту Катеринбургу на "дивовижному самокаті" і лякав коней. Одужавши від побоїв, Артамонов відправився на своєму самокаті з Нижнього Тагілу до Петербургу. Двоколісна машина важила близько двох пудів, стільки ж важила скринька, в якій було припасене все необхідне в дорогу.

Шосейних доріг тоді не було. Відстань від Нижнього Тагілу до Пермі, рівна 510 кілометрам, які Артамонов подолав за чотири доби, проїжджаючи у день понад 127 кілометрів. До Петербургу він прибув, залишивши за спиною понад 3000 кілометрів. Потім попрямував до Москви, проїхавши ще близько 700 кілометрів. У Москві в ці дні проходили свята з приводу коронації Олександра I. Самокат Артамонова помітили. Винахіднику подарували 25 рублів і дали вольну. Події ці відбулися задовго до того, як подібні машини з'явилися в Європі.

У Європі відомим винахідником велосипеда з'явився німецький лісничий Драйс. У 1813 році Драйс удосконалив самокат. Роздвоєну дощечку, або вилку, в якій оберталося переднє колесо, Драйс не став прибивати до рами нерухомо. Він прикріпив її на болті з гайкою, щоб вилка з колесом могла вільно повертатися. Від вилки йшли вгору дві палички, які на висоті рук сідока з'єднувалися поперечиною. Це було перше велосипедне кермо.

Наступним удосконалювачем велосипеда став робочий, мідник Дальзель. Відштовхуватися ногами від землі незручно, вирішив він і придумав передачу на вісь переднього колеса. Сідок гойдав руками два важелі. Але руки виявилися дуже слабкими для такої роботи: "ходити на руках" було дуже незручно. І тоді Дальзель викинув важелі для рук і замінив їх педалями для ніг. Так у велосипеда з'явилися педалі.

У 1865 році в Європі з'явився залізний велосипед. Його створили французькі механіки Мішо і Лальман. Правда, колеса їх велосипеда були ще дерев'яними, обтягнутими товстими залізними шинами. Зате рама була цілком кована з квадратного залізного бруса. Такий велосипед важив в два рази більше сучасного. Щоб велосипедиста менше трясло, сідло було закріплено не прямо до рами, а до зігнутої залізної пластини на зразок ресори. Але це мало допомагало. Велосипед одержав невтішне прізвисько "кісткотряс".

Цей недолік допоміг усунути ветеринарний лікар Данлоп, що жив в Шотландії: він увів гумовий обід на колеса, який накачувався повітрям. Це були перші у світі повітряні шини.

Дуже важливе удосконалення вніс англієць Каупер. Він застосував кулькові підшипники. Хід велосипеда різко полегшився.

У 1884 році з'явилися перші велосипеди з однаковими низькими колесами, довгою рамою і ланцюговою передачею на задню вісь. І незабаром всі велосипеди стали випускати за цим типом.

У 1892 році було зроблено по суті останній важливий винахід, пов'язаний з велосипедом: французький інженер Моро придумав втулку з вільним ходом. Тепер уже не треба було весь час крутити ногами. Розігнавшись або спускаючись з гори, велосипедист міг зупинити педалі і відпочити. Їздити на велосипеді стало ще легше.

Проте шлях до визнання велосипеда був нелегким. Над велосипедистами сміялися, їм забороняли їздити по вулицях. Поліція теж прагнула перешкодити розповсюдженню велосипедів, вважаючи, що вони заважають вуличному руху. Та все ж число велосипедистів швидко збільшувалося. Велосипед став найпоширенішою дорожньою машиною в світі.

Правила руху на велосипеді (мопеді)

Сьогодні у світі випускається величезна кількість велосипедів для дорослих і дітей. Наявність такої великої кількості велосипедів на дорогах і вулицях міст набагато ускладнює рух механічних транспортних засобів, навіть при ідеальному виконанні велосипедистами правил дорожнього руху.

Велосипед, як транспортний засіб, має свої особливості - він дуже маневрений і недостатньо стійкий, особливо при поворотах. До того ж, швидкість руху велосипедистів значно відрізняється від швидкості руху мотоциклів, автомобілів, тролейбусів, автобусів.

Як не дивись, велосипед є транспортним засобом, а велосипедист – його водієм, тому йому необхідно знати правила дорожнього руху так само, як водію автомобіля або мотоцикла. До водіїв велосипеда пред'являються вимоги, викладені в тих пунктах Правил, в яких міститься формулювання "водій транспортного засобу" без конкретизації виду транспортного засобу (механічний, загального користування тощо). У правилах дорожнього руху для велосипедистів виділений спеціальний розділ. Наводимо його зміст:

 

Вимоги до водіїв мопедів і велосипедів

ü    Рухатися по дорозі на мопедах дозволяється особам, які досягли 16-річного, на велосипедах - 14-річного віку.

ü    Для водіїв мопедів і велосипедів місцевими органами виконавчої влади може бути встановлена картка, в яку заноситься інформація про водія і яку водії мопедів чи велосипедів у такому разі повинні мати при собі.

ü    Мопеди і велосипеди повинні бути обладнані звуковим сигналом та світлоповертачами: спереду - білого кольору, по боках - оранжевого, ззаду - червоного. Для руху в темну пору доби та в умовах недостатньої видимості на мопеді необхідно увімкнути освітлення, на велосипеді - ліхтар (фару).

ü    Водії мопедів і велосипедів, рухаючись групами, повинні їхати один за одним, щоб не заважати іншим учасникам дорожнього руху.

ü    Колона велосипедистів, що рухається по проїзній частині, повинна бути розділена на групи (до 10 велосипедистів у групі) з дистанцією руху між групами 80-100 м.

ü    Водії мопедів і велосипедів можуть перевозити лише такі вантажі, які не заважають керувати транспортним засобом і не створюють перешкод іншим учасникам дорожнього руху.

ü    Якщо велосипедна доріжка перетинає дорогу поза перехрестям, водії мопедів і велосипедів зобов'язані дати дорогу іншим транспортним засобам, що рухаються по дорозі.

 

Водіям мопедів і велосипедів забороняється:

·       а) керувати мопедом або велосипедом з несправним гальмом, звуковим сигналом, а в темну пору доби і в умовах недостатньої видимості - з не увімкненою фарою і заднім ліхтарем на мопеді чи без світлоповертачів на велосипеді;

·       б) рухатися по автомагістралях і дорогах для автомобілів, а також по проїзній частині, коли поряд є велосипедна доріжка;

·       в) рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей до 7 років на дитячих велосипедах під наглядом дорослих);

·       г) під час руху триматися за інший транспортний засіб;

·       д) їздити не тримаючись за руль та знімати ноги з педалей (підніжок);

·       і) перевозити пасажирів на велосипеді, за винятком дітей до 7 років, на додатковому сидінні, обладнаному надійно закріпленими підніжками;

·       е) буксирування мопедів і велосипедів;

·       є) буксирування причепа, не передбаченого для експлуатації з цими транспортними засобами.

Водії мопедів і велосипедів повинні виконувати вимоги інших пунктів Правил дорожнього руху, що стосуються водіїв або пішоходів і не суперечать вимогам цього розділу.

На жаль, не всі водії велосипедів знають і виконують правила дорожнього руху, а дехто вважає їх занадто суворими. Можна навести немало прикладів, коли  невмілі дії велосипедистів приводили до ДТП з важкими наслідками.

Спробуємо прокоментувати та роз’яснити деякі пункти Правил та додаткові вимоги до руху велосипедів і мопедів:

·       На вулицях міст і автомобільних дорогах навчання їзді на велосипеді або мопеді забороняється. Заборона розповсюджується не тільки на підлітків і дітей, але й на дорослих. Людина, що навчається їзді на велосипеді, відчуває себе невпевнено, при русі велосипед виляє з боку у бік. Цілком можливе падіння. При необхідності велосипедист не зможе швидко і своєчасно зупинити велосипед. В результаті може відбутися дорожньо-транспортна подія, пов'язана з наїздом транспортного засобу на велосипедиста, або, навпаки, велосипедиста на транспортні засоби. У реальному житті навіть цей заборонений Правилами пункт порушується. Наприклад: десятикласник в перший же день покупки спортивного велосипеда виїхав на автомобільну дорогу. Рухався за автомобілем "Жигулі", майже не відстаючи. Коли водій "Жигулів" загальмував перед вибоїною, то велосипедист ударився об задню частину автомобіля і був серйозно травмований.

·       Наближаючись до пішоходів, велосипедист повинен попередити їх сигналом, для чого велосипед забезпечують дзвінком. Слідуючи в потоці транспортних засобів, велосипедист повинен, відповідно до ритму руху, вчасно уповільнити швидкість або зупинитися. Для цього необхідні справні гальма.

·       Їздити з настанням темряви можна лише маючи освітлення. Звідси вимога Правил дорожнього руху -       мати в темну пору доби увімкнений ліхтар спереду. Світло ліхтаря допомагає розрізнити нерівності дороги,  перешкоди, що зустрічаються, та необхідний для позначення свого місцезнаходження водіям інших транспортних засобів і пішоходам. Велосипед має малі габаритні розміри, тому в темний час доби зливається з дорожнім покриттям, а це – небезпечно. Також запам'ятай, що ти убезпечиш себе, якщо в темну пору доби на тобі буде одяг із світловідбиваючими стрічками.

·       Рух на велосипедах (при відсутності спеціальних велосипедних доріжок) дозволяється лише по крайній правій смузі в один ряд  якомога правіше. Короткочасний виїзд за ці межі допускається лише для обгону або об'їзду з попередньою подачею сигналу повороту наліво та дотриманням обережності. Але пам’ятайте, що поворот наліво транспортних засобів дозволяється з крайнього лівого ряду. Отже, для повороту наліво на дорогах з багаторядним рухом велосипедисту необхідно потрапити з крайнього правого в крайній лівий ряд, а він такого права не має. Це не дозволено тому, що в потоці автомобілів, які рухаються з більш великою швидкістю ніж велосипедист, подібні «маневри» перешкоджають руху і становлять серйозну небезпеку для велосипедиста.

·       Допускається рух по узбіччю, якщо це не створює перешкод пішоходам. За наявності велосипедних доріжок водії велосипедів зобов'язані рухатися тільки по ним, кількість велосипедистів, що рухаються у ряд, визначається шириною доріжки.

·       Для обгону іншого велосипедиста або об'їзду транспорту необхідно виїхати на смугу, по якій рухаються інші транспортні засоби. Перед таким маневром велосипедисту необхідно подати попереджувальний сигнал повороту. Сигнал повороту необхідно подавати незалежно від того, є чи ні позаду нього транспортні засоби.

·       Попереджувальні сигнали велосипедист повинен подавати рукою. Сигналу лівого повороту відповідає витягнута убік ліва рука або права, витягнута убік і зігнута в лікті під прямим кутом (мал.1.) Сигналу правого повороту відповідає права рука, витягнута убік, або ліва, витягнута убік і зігнута в лікті під прямим кутом (мал.2). Сигнал гальмування подається піднятою вгору лівою або правою рукою (мал.3).

·       Подачі сигналу рукою повинні проводитися завчасно до початку виконання маневру і закінчуватися безпосередньо перед виконанням маневру. Попереджувальний сигнал перед поворотом наліво або розворотом повинен подаватися тільки після того, як водій переконається, що жодному з водіїв, які рухаються за ним, не буде створена перешкода. Подача сигналу не дає велосипедисту переваги в русі та не звільняє його від вживання необхідних заходів обережності.

·       Їзда на велосипедах забороняється по тротуарах і пішохідних доріжках. Тротуар - це дорога для пішоходів. Для пішоходів призначені також доріжки садів, парків, бульварів. Рухаючись по ним, пішоходи повинні відчувати себе в цілковитій безпеці, яка не може бути забезпечена при русі велосипедистів.

Дорослі люди використовують велосипед як транспортний засіб, а підліток в більшості випадків як розвагу і спорт. Бажаючи показати свою майстерність, юні велосипедисти відпускають кермо і їдуть, схрестивши руки на грудях, захоплюючись своїм вчинком. Щонайменша нерівність дорожнього покриття або пляма на ньому від мастильних матеріалів створює незручність в русі та може призвести до втрати рівноваги. В результаті - падіння на полотно дороги. Велосипедист, що впав, займе на проїжджій частині дороги велике місце, це створює серйозну небезпеку наїзду на нього інших транспортних засобів, водії яких не чекають такої перешкоди .

Покарання заслуговують велосипедисти, які чіпляються за транспортні засоби, що рухаються. Автотранспортний засіб може рухатися з великою швидкістю - до 100 км в час. На велосипеді можна безпечно їхати із швидкістю 30-40 км в час. Водій автомобіля не бачить велосипедиста, що причепився до нього, і не думає про його безпеку. Коли велосипедист відчепиться, його за інерцією відносить на узбіччя, в результаті - втрачається стійкість і велосипедист падає. Якщо ж велосипедист причепився з лівого боку вантажного автомобіля, то, відчепившись і втративши стійкість, він може виїхати на смугу зустрічного руху. Небезпечність такої ситуації зрозуміла кожному.

Давайте спробуємо проаналізувати, чому деякі дії водіям велосипеда заборонені:

·       відпускати кермо велосипеду навіть однією рукою. Велосипед – нестійкий транспортний засіб і будь-яка несподіванка на дорозі (навіть собака, який раптово вискочив перед колесами) можуть стати причиною падіння або виїзду на зустрічну смугу руху;

·       перевозити на велосипеді пасажирів (окрім дітей до 7 років, на додатковому сидінні, обладнаному надійними підніжками). При перевезенні пасажирів на рамі або багажнику виникає нестійке положення велосипеда і вірогідність падіння зростає. Ця небезпека не виникає при перевезенні дітей на спеціально обладнаному сидінні з підніжками;

·       перевозити вантаж, який виступає більш ніж на 0,5 м по довжині або ширині за габарити велосипеду, або вантаж, що заважає управлінню. При русі велосипеда, предмети, що виступають на значну відстань по довжині і ширині, можуть порушувати його стійкість, особливо на поворотах. До того ж, їх можуть зачепити інші транспортні засоби, особливо у темряві або в тумані.  Ось приклад: хлопець повертався вночі з рибалки. До рами велосипеда було прив'язане чотириметрове вудилище. Із зустрічної смуги наліво повертав автомобіль "Жигулі". Водій "Жигулів" пропустив велосипедиста, але вудилища не помітив. В результаті, велосипед втратив стійкість і разом з велосипедистом впав на проїжджу частину дороги. Велосипедист одержав травму голови.

·       водію велосипеда забороняється повертати ліворуч або розвертатися на дорогах з трамвайною лінією посередині та на дорогах, що мають більше однієї смуги для руху в даному напрямку. В цьому випадку велосипедист зобов'язаний зійти з велосипеда і вести його руками, дотримуючись правил, руху для пішоходів.

·       також забороняється їздити на велосипеді по пішохідних доріжках парків, на території шкіл, дитячих садів і ясел, інших дитячих установ.

Правила для велосипедистів повністю розповсюджуються на водіїв мопедів з робочим об'ємом двигуна менше 50 см і максимальною конструктивною швидкістю 40 км/год., а також на водіїв всіх транспортних засобів, обладнаних велосипедним двигуном.

Велосипеди, забезпечені двигуном, і мопеди можуть розвивати значно вищі швидкості в порівнянні з велосипедами без двигуна. Тим часом вони залишаються нестійкими при русі, а водій - абсолютно незахищеним від травм при аваріях. Ці обставини необхідно враховувати водіям мопедів і велосипедів з двигуном.

На жаль, із тих, хто виїжджає на дорогу,  вимоги  правил дорожнього руху в необхідному об'ємі знають (і то не завжди) лише водії механічних транспортних засобів. Пішоходи, пасажири і велосипедисти, якщо вони за фахом не пов'язані з дорожнім рухом, в переважній більшості цих правил не знають і, що найсумніше, не мають бажання підвищувати свою обізнаність з цього питання. Така неосвіченість (а, за великим рахунком, - байдужість до власного здоров’я та життя) -  одна з причин постійного зростання рівня дорожнього травматизму.

 

Якби знав, де впаду…

Через нестійкість велосипеду, як транспортного засобу, вірогідність отримати травму при їзді на ньому доволі висока. Як правило, більшість травм велосипедистів пов'язана із падінням з велосипеда або зіткненням велосипедиста із автомобілем, іншими велосипедистами, пішоходами, а також з деревами, стовпами, будівлями тощо.

Ось їх перелік:

· Забій різних частин тіла, струс мозку (при падінні, а також зіткненні з перешкодою - пішоходом, іншим велосипедистом тощо).

· Травми внутрішніх органів (при різкому вивертанні керма на 90 градусів і, через це, ударі животом об ручку керма).

· Травми колін (при падінні на землю або зіткненні).

· Травми голови і хребта при перекиданні через голову. (Такі травми виникають при різкому гальмуванні переднім колесом, попаданні колеса у яму, наїзді на камінь або дерево, а також при попаданні в колесо ноги пасажира, який  сидить на рамі або якого-небудь предмету - палиці, гілки, металевого прута випадково або при пустощах. Це особливо небезпечно при їзді по схилу вниз.)

· Вивих плечового суглоба, перелом ключиці. (Відбувається, коли велосипедист виставляє руку, намагаючись самортизувати своє падіння.)

· Забій яєчка при ударі промежиною об сидіння велосипеда. (Ця травма характерна для екстремалів, які люблять пострибати через перешкоди на своїх велосипедах.)

· Різноманітні травми через падіння, пов'язані з попаданням штанини в ланцюг. Тому, перш ніж сісти на велосипед, потурбуйтеся про свою безпеку і з цього боку: або встановіть на ланцюг захисний щиток, або загорніть штанину до коліна.

Слід пам'ятати, що велосипедист може травмувати не тільки себе, але і пішоходів, якщо він їде по тротуару та до того ж на великій швидкості.

Підлітки нерідко проносяться на велосипедах через дитячий майданчик, не замислюючись, що на шляху у них може опинитися маленька дитина. Це одна з причин травматизму серед малюків.

Катаємося без травм

Щоб уникнути травм та інших неприємностей, пов'язаних з їздою на велосипеді, перш ніж вскочити в сідло «двоколісного друга», необхідно перевірити свою екіпіровку та справність велосипеда . А саме:

·        бажано їздити на велосипеді, надівши на голову захисний шолом, - він убереже голову від травм;

·        обов'язково взуйтеся - босі ноги зісковзують з педалей, а це може привести до падіння з велосипеда;

·        якщо на вас широкі брюки, зробіть все, щоб штанина не змогла потрапити до ланцюга велосипеда (заверніть штанину або закріпіть її, встановіть захисний щиток на ланцюг);

·        перевірте, чи добре затягнуті всі болти та гайки велосипеда;

·        при необхідності, змажте деталі, що труться;

·        переконайтеся, чи надійно закріплене кермо, чи не провертається воно;

·        перевірте надійність кріплення педалей; переконайтеся, що вони вільно обертаються (якщо педаль не обертається, то при їзді через деякий час вона може мимоволі вивернутися);

·        перевірте натягнення ланцюга, бо ослаблений ланцюг може зіскочити в самий незручний момент (наприклад, при спуску з гори або на перехресті). Це може стати причиною не лише травми, а серйозної аварії;

·        перевірте, чи надійно закріплено сидіння;

·        обов’язкова наявність велосипедного дзвінка, оскільки вчасно поданий сигнал дозволить уникнути зіткнень з іншими велосипедистами або пішоходами;

·        велосипед неодмінно повинен бути укомплектований насосом і набором ключів, щоб завжди можна було підтягти ослаблені кріплення;

·        якщо ви збираєтеся на велосипеді в далеку дорогу, то неодмінно треба взяти з собою ремонтний комплект - набір ніпелів, клей, гумові накладки для заклеювання камери, яка може порватися або проколотися (ще краще взяти з собою запасну камеру).

Слід враховувати ще одну небезпеку — пересування ґрунтовим дорогам або за межами міста. На таких дорогах, як відомо, немає ні велосипедних доріжок, ні тротуарів. Та і узбіччя часто теж немає, зате є багато машин, які нерідко мчать

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вікторина зі знання Правил дорожнього руху

 

 

·         Чи допускається буксирування велосипеда? (Ні)

 

·         Як найчастіше називають водія? (Шофер)

 

·         3 якого віку дозволено пересуватися на велосипеді дорогами загального користування? (З 14 років)

 

·         Чи дозволяється водієві мопеда їздити пішохідними доріжками? (Ні)

 

·         Кого ми називаємо учасниками дорожнього руху? (Пішоходів, водіїв, пасажирів)

 

·         Чи є у велосипедиста шлях гальмування? (Так)

 

·         Чи можна велосипедистові їхати по дорозі, якщо неподалік є велосипедна доріжка? (Ні)

 

·         Який дорожній знак установлюють поблизу шкіл? («Діти»)

 

·         Який поворот більш небезпечний — лівий чи правий? (Лівий, тому що рух правосторонній)

 

·         Як називається «зебра» на дорозі? (Пішохідний перехід)

 

·         Чи є пішоходами особи, що виконують роботу на дорозі? (НІ)

 

·         Які сигнали подає світлофор? (Червоний, жовтий, зелений)

 

·         Який сигнал світлофора включається одночасно для всіх сторін перехрестя? (Жовтий) Яке перехрестя називають регульованим? (Те, де є світлофор або регулювальник)

 

·         Кому мають підкорятися пішоходи й водії, якщо на перехресті працюють одночасно й світлофор, і регулювальник? (Регулювальнику)

 

·         Навіщо потрібні стоп-сигнали па автомобілі? (Щоб інші учасники дорожнього руху могли бачити наміри водія зупинитися або пригальмувати)

 

·         Якої сторони слід дотримуватися, крокуючи тротуаром? (Правої)

 

·         Зі скількох років дітям дозволено їздити на передньому сидінні автомобіля? (3.12 років)

 

·         Чи завжди пасажирам потрібно пристібатися ременями безпеки? (Гак:, завжди)

 

·         Скільки сигналів має пішохідний світлофор? (Два": червоний і зелений)

 

·         Чи потрібно велосипедистові надягати шолом під час руху заміською дорогою? (Ні)

 

·         Як велосипедист повинен інформувати інших учасників руху про намір зупинитися? (Підняти руку вгору)

 

·         Чому на заміських дорогах пішоходи повинні рухатися назустріч руху? (Рухаючись узбіччям назустріч руху, пішоходи завжди бачать транспорт, що наближається)

 

·         Як слід переходити дорогу, якщо ви вийшли з автобуса? (Не можна обходити транспорт ні попереду, ні позаду, потрібно зачекати, коли він від'їде й дорогі/ буде видно в обидва боки, ще краще — відійти на безпечну відстань від автобуса. А якщо є пішохідний перехід, то переходити через дорогу слід ним)

 

·         Чи можна перевозити на велосипеді пасажира віком 9 років? (Ні, лише до 7років — на спеціально обладнаному сидінні з підніжками)

 

·         Де та які катафоти встановлюються на велосипеді? (Спереду — білий, ззаду — червоний. Можливі катафоти на колесах)

 

·         3 якого віку можна навчатися управління автомобілем? (316 років)

 

·         Чи можна пішоходу користуватися транспортним світлофором, якщо немає пішохідного? (Так)

 

·         Чи можна переходити дорогу навскоси? (Ні, тому що, по-перше, шлях стає довшим,а по-друге, складніше побачити транспорт, що рухається з боку спини)

 

·         У якому віці можна отримати права на управління автомобілем? (З 18 років)

 

·         Яке положення регулювальника забороняє рух усім учасникам руху? (Рука піднята догори)

 

·         Назвіть причини дорожньо-транспортних випадків з пішоходами. (Перехід у невстановленому місці, на заборонний сигнал світлофора, несподіваний вихід на проїжджу частину з-за перешкоди або транспорту, який стоїть, гра на проїжджій частині, рух уздовж проїжджої частини, а не тротуаром)       

 

·         Які групи дорожніх знаків ви знаєте? (Сім груп: попереджувальні, пропозиції, заборонні, знаки пріоритету, інформаційно-вказівні, сервісу, знаки додаткової інформації)

 

·         3 якою максимальною швидкістю повинен рухатися транспорт у населеному^пункті? (РІе більш ніж 60 км'/год)

Запобігання отруєнь

3.1 Поширення отруєння грибами, рослинами та їх насінням.

Профілактика харчових отруєнь.

Гриби людина споживає у їжу з давніх часів. До їстівних відносяться білі гриби, красноголовці, маслюки, опеньки, грузді та ін.

На жаль, не всі знають, які гриби можна їсти, а які — ні. Отруєння грибами виникають при вживанні не тільки неїстівних, але й їстівних грибів — при неправильній їх обробці та консервуванні.

Отруєння грибами досить часто закінчуються смертю.

Щоб запобігти отруєнню, необхідно додержуватись таких правил:

— збирати гриби тільки з дорослими;

— збирати гриби потрібно тільки ті, які ви добре знаєте;

— ніколи не збирайте і не вживайте гриби, в яких біля основи ніжки є стовщення (як, наприклад, у червоного мухомора), і не куштуйте їх;

— намагайтеся брати гриби тільки з ніжкою, особливо це стосується сироїжок, тільки так можна запобігти зустрічі з блідою поганкою;

— не збирайте «печериці», в яких на нижній поверхні шляпки є пластинки білого кольору;

— пам'ятайте про хибні опеньки: не беріть гриби з яскраво пофарбованим капелюшком;

— ніколи не вживайте сирі, червиві, ослизлі, вялі й зіпсовані гриби;

— будьте також уважними при збиранні ягід і рослин, не збирайте й не вживайте рослини та ягоди, які вам не відомі.

Здоров'я і навіть життя людини, що отруїлася грибами, залежить від того, наскільки своєчасно їй нададуть медичну допомогу.

При будь-якому отруєнні грибами, навіть на перший погляд нетяжкому, слід негайно звернутися до лікаря.

Симптоми отруєння: нудота, блювота, біль у животі, проноси, судоми, посилене потовиділення, мимовільне сечовиділення. До приходу лікаря необхідно перш за все постаратися будь-якими засобами вивести отруйну речовину з організму. Для цього необхідно звернутися до дорослих, щоб допомогли промити шлунок і спорожнити кишечник. Шлунок промивають теплою водою, содовим розчином або слабким розчином марганцевокислого калію.

Постраждалому не можна самому йти в лікарню, а також бігти або їхати на велосипеді. Це може сприяти швидкій дії отрути. Тому хворий до госпіталізації і в період перебування у лікарні повинен дотримуватися строгого постільного режиму.

Пам'ятайте — без грибів можна прожити!

 

3.2 Запобігання отруєнню хімічними речовинами

Отруйними речовинами, що найчастіше зустрічаються в побуті, є хлор, ртуть, аміак та ін. Існують правила, які допоможуть вам уникнути хімічних отруєнь:

•            не можна брати в руки та вживати невідомі речовини;
•            Ш якщо ви випадково розбили склянку з хімічною речовиною, негайно одягніть вологу марлеву пов'язку, провітріть приміщення, сповістіть про цей випадок дорослих;
•            якщо ви відчули незнайомий запах або побачили розлиту рідину, негайно залиште це місце, сповістіть дорослих.

 

4.1 Загальні відомості про природний та зріджений газ.

Умовно гази можна розділити на природній газ (болотний, водяний, коксовий, нафтовий і чадний) і зріджений газ, який знаходиться під тиском у балонах (етан, пропан, бутан).

Зріджені гази не мають запаху, тому при використанні у побуті до них додають речовини із запахом для швидкого виявлення їх витоку із газових приладів.

4.2 Правила безпечного користування побутовими газовими

приладами.

Гази, і особливо продукти їх згоряння, спричиняють отруйну дію, тому треба дотримуватися особливої обережності. Необхідно провітрювати приміщення, де є газові прилади. Забороняється:

— користуватися газовими колонками при відсутності тяги;

— відкривати кран газопроводу, не перевіривши, чи закриті всі крани газової плити;

— стукати по кранах, пальниках твердими предметами;

— сушити речі над газовою плитою.

Почувши запах газу, перекрийте кран газопроводу і зателефонуйте 04.

4.3 Дії населення при виявленні запаху газу.

Якщо ви виявили запах газу в приміщенні, то дотримуйтесь наступних правил:

— не вмикайте електрику;

— не запалюйте сірники;

— не паліть;

— провітріть приміщення;

— перекрийте крани газоподачі;

— викличте аварійну бригаду за номером 04.

    Будьте обережні: запобігайте утворенню іскор у будь-який спосіб, адже це може призвести до загоряння газу та його вибуху.

4.4 Ознаки отруєння. Запобігання отруєнню чадним газом.

Домедична допомога при отруєннях.

При отруєнні чадним димом або газом спочатку з'являється головний біль, потім запаморочення, загальна слабкість, сонливість, нудота, починається блювота. Потерпілий може знепритомніти, можливі зупинка дихання і навіть — летальний кінець. Необхідно негайно:

•            сповістити дорослих про випадок, викликати лікаря;
•            винести постраждалого на повітря;

•            прикласти до носа потерпілого ватку з нашатирним спиртом.

Забороняється постраждалому давати пити (можна тільки змочити губи та обличчя), будь-які ліки.

Перша допомога в екстремальних умовах.

Послідовність дій при наданні першої допомоги.

      Нижче я описую тільки такі прийоми першої допомоги, що можуть бути застосовані (і були випробувані на практиці) в умовах екстремальної ситуації, сполученої з боротьбою за існування, у який виявляється людина удалечині від цивілізації. Як і завжди в надзвичайній ситуації, варто оцінити необхідність першої допомоги, установити першочергові задачі, а потім скласти план дій і виконувати його. Зрозуміло, ваші рішення можуть сильно залежати від конкретної ситуації, але, незалежно від обставин, дотримуйте наступних правил:

* Зберігайте спокій. Яка би серйозної ні була чи травма небезпечної ситуація, паніка тільки послабить вашу здатність думати і знизить ефективність ваших дій. Крім того, при цьому ви втратите час - а в кризовій ситуації час може вирішити на користь чи життя смерті.

* Уникайте непотрібного ризику. Це не боягузтво. Ви не зможете нікому допомогти, якщо самі постраждаєте.  

* Перед тим як діяти, подумайте ретельно і спокійно, але, по можливості, швидко.

* Постарайтеся заспокоїти й утішити потерпілих.

* З'ясуєте, немає чи інших  людей, що могли б допомогти вам справитися із ситуацією. Зокрема, пошукайте, немає чи серед них чи медика людей, більш досвідчених, чим ви.

* При оцінці наслідків нещасливого випадку максимально використовуйте свої органи почуттів. Запитуйте. Дивитеся. Слухайте. Нюхайте. Потім подумайте і дійте.

      Попросите потерпілого описати свої симптоми, сказати вам, що, на його думку, відбулося, і що, відповідно до його відчуттів, у нього не в порядку.

Обмороження і переохолодження

ОБМОРОЖЕННЯ

      Вплив на організм негативних температур, особливо якщо погода вітряна і волога, сполучено з постійним ризиком переохолодження й обмороження. Вітер

підвищує імовірність і того, і іншого, тому що охолодне дія повітря підсилюється. Охолодна здатність повітря, що рухається при температурі -20 С

зі швидкістю 48 км/година, така ж, як у повітря при -40 С, у якого швидкість всьго 8 км/година. Вологість також підвищує небезпека, оскільки теплопровідність вологого і холодного повітря більше, ніж у сухого і теплих; тому він може більш інтенсивно відводити тепло від тіла.

      Особливої уваги вимагають руки і ноги. Вони знаходяться на периферії кровообігу, а тому можуть дуже швидко прохолоджуватися. Зробіть усе можливе, щоб застібки на зап'ястях, щиколотках, шиї і талії були ефективні, але не перешкоджали кровообігу.  У морозну погоду потрібно частіше перевіряти ноги, немає чи симптомів обмороження. При обмороженні ноги зніміть з потерпілого взуття і сховайте ногу в тепле місце на своєму тілі — у пахву, у чи пах на груди. Зберігайте руки по можливості захищеними, у разі потреби зігрівайте їх під пахвами чи між стегнами. Якщо ви відчуєте, що мороз "кусає" пальці ніг, зігрійте їх, якщо можливо, об тіло свого супутника. Якщо ви один, постарайтеся зігріти пальці, ворушачи ними, рухаючи чи ногою за допомогою масажу.

Ризик обмороження вимагає особливої пильності, оскільки, по-перше, воно може відбутися непомітно для вас, і, по-друге, будучи досить серйозним фактором саме по собі, воно може привести до гангрени. У постраждалій частині тіла може виникнути як відчуття поколювання, так і оніміння. Слідом за цим шкіра може чи побіліти придбати сіруватий відтінок. Важливо частіше перевіряти стан відкритих частин тіла, особливо обличчя, включаючи ніс. Якщо ви знайдете обморожені ділянки, їх випливає повільно і природним образом відігріти. Кращий метод відігрівання — притисненням "шкіри до шкіри" (наприклад, сховавши руки пахви).

       Для акуратного відігрівання може бути використана тепла вода, температуру якої можна перевірити як при купанні дитини у ванночці, тоб-то ліктем. Сховайте потерпілого в укриття якомога швидше; у будь-якому випадку захистите його від подальшої втрати тепла за допомогою ковдр, додаткового одягу чи інших матеріалів. По можливості, скоріше забезпечте його гарячою чи водою питвом.

Якщо виявлене обмороження:

* не тріть і не масажуйте постраждалий ділянку;

* не прикладайте чи сніг лід — це небезпечно;

* не використовуйте для відігрівання гарячі чи камені вогонь;

* не давайте пити алкогольні напої;

* не дозволяйте потерпіл ходити, спираючи на недавно відморожену ногу;

* не розкривайте пухирів, що можуть з'явитися.

Людина виглядає безглуздо, якщо він корчить пики, але в умовах Арктики це може допомогти уникнути обмороження. Ніколи не тріть і не масажуйте відкритих ділянок шкіри.

"Окопні ноги"

      Якщо ноги довгостроково знаходяться в холодній воді, результатом цього найчастіше може з'явитися те, що іноді називають "окопні ноги ". Кінцівка при цьому німіє, стає білої і нечуттєвою; шкіра може лопатив і покриватися виразками. Варто знати, що такий стан може виникнути не тільки в граничній холодній воді. Для цього може виявитися достатнім 15 С, що істотно вище крапки замерзання. Тому, якщо у вас мокрі ноги, частіше перевіряйте їхній стан. Для профілактики варто намагатися не допускати контакту ніг з водою. Якщо є, користайтеся рибацькими чоботями. Якщо ви промочили ноги, зніміть взуття, вилийте з її воду і якомога швидше відіжміть і переодягніть носки. Періодично по 5-10 хвилин розтирайте ноги, намагайтеся постійно ворушити ступнями і пальцями.

      Якщо ж переохолодження ніг усе-таки відбулося, варто надійти в такий спосіб:

1. Дуже акуратно осушите ноги, не розтираючи шкіри.

2. Ті місця, де шкіра тріснула, змажте антисептичним кремом.

3. Забинтуйте ноги (не туго!).

4. Тримаєте тіло в теплі, але постарайтеся, щоб ступні відігрівалися так повільно, як тільки можливо; ноги підніміть.

5. Не дозволяйте потерпілому ходити.

 

ПЕРЕОХОЛОДЖЕННЯ

      Якщо тіло втрачає тепло швидше, ніж організм у стані його компенсувати, виникає переохолодження. Серед умов, що сприяють цьому, варто виділити холодну, вологу погоду, мокрий одяг, занурення в холодну воду, виснаження, недостатній одяг і недостачу їжі і питва. Переохолодження не завжди легке діагностувати. Тому важливо стежити, чи не проявилися у вас наступні симптоми:

* блідість і сильне, некероване тремтіння;

* ненормально низька температура тіла (перевіряється на   ощупь);

* слабість і утома м'язів;

* сонливість і ослаблення зору;

* скорочення частоти серцебиття і подихи;

* непритомність, утрата свідомості (особливо небезпечно!).              

      На додаток до цих ознак, мабуть, найбільш разючою вказівкою на початок переохолодження є помітні зміни психічного складу потерпілого. Экстраверт здатний стати інтровертом, агресивність перемінитися покірністю, чи навпаки. Причому не підлягає сумніву, що переохолодження, якщо не прийняти невідкладних мір, здатно виявитися смертельно небезпечним. Холод і вогкість може швидко убити хворої чи травмованої людини. У таких умовах постарайтеся скористатися найближчим укриттям — за скелею, чи стінкою в якому-небудь природному поглибленні. Не слід намагатися відігріти такої людини гарячою водою, чи вогнем тертям. Найкраще лягти з ним в один спальний мішок і зігріти своїм тілом. Так само можна бороти з переохолодженням здорової людини.

      Згадані вище міри повинні бути спрямовані на припинення втрат тепла тілом і заповнення загубленого. З цією метою необхідно:

1. Якомога швидше забезпечити укриття від вітру і холоду.

2. Якщо маються сухий чи одяг які-небудь покривала, заміните ними мокрий одяг. Заміна повинна відбуватися поетапно, відкриваючи на кожнім етапі мінімальну поверхню тіла і на мінімальний час.

3. Якщо немає сухого одягу, залишіть вологий одяг на потерпілому, але закрийте її зверху додатковою ізоляцією від холоду, а зовсім зверху — вологонепроникним покриттям, що різко знижує тепловіддачу.

4. Підведіть тепло до тіла потерпілого; гарним джерелом може бути його супутник.

5. Якщо потерпілий знаходиться у свідомості, дайте йому гарячу їжу і питво.

У випадку переохолодження майте на увазі також наступні обставини:

* продовжуйте процедури, навіть якщо подих і серцебиття не виявляються. У цьому випадку буде потрібно штучне дихання і непрямий масах серця. Не можна вважати, що людина, умер від переохолодження, за винятком ситуації, коли відновлена нормальна температура тіла, а потерпілий не оживає;

* звертайтеся з постраждалим обережно, що змерзнула шкіру і плоть легко зашкодити;

* не допускається чи терти масажувати постраждалий ділянка, щоб стимулювати кровообіг;

* не відігрівайте постраждалого занадто швидко;

* не дозволяйте потерпіл напружуватися;

* не давайте потерпілому алкоголю.

ВИВИХ ТРАВМАТИЧНИЙ

Завдання (після вправлення вивиха і імобілізації суглоба: плечово-гіпсовою лончеткою на протязі 3 тиж., ліктьово-гіпсовою лончеткою під кутом 90⁰ 5-10 днів, колінно-гіпсовою гільзою в положенні легкого згинання пер. кутом 5⁰ на протязі 5-6 тиж.). попередити розвиток запальних явищ в суглобі, прискорити розсмоктування крововиливів, відновити об‘єм рухів, укріпити м‘язи і зв‘язки:

1. ДДТ ділянки суглоба після вправлення вивиху
2. Солюкс інфраруж на ділянку суглоба
3. Новокаїн – електрофорез на ділянку суглоба поперечно
4. Парафінозокеритові аплікації на ділянки суглоба (крім ліктьового, де можлива оссифікація плечового м‘яза). Після зняття фіксуючої пов‘язки (t=48-52⁰С) 20-30 хв.
5. ЛФК обережно збільшуючи кількість рухів від 10 до 50.
6. Масаж легкий в перші 2-3 дня масують ділянку вище суглоба не викликаючи посилення болю 10 хв. 1-2 раза в день. 3-4 дня масаж суглоба (за виключенням ліктьового), масаж якого починають до кінця 2-ої декади після травми.

 

 

 

 

 

 

 

 

Пам'ятка «Безпечні зимові канікули»

Розпочинаються зимові канікули — пора відпочинку, свят та розваг. Але для того, щоб канікули були веселими й корисними, необхідно пам 'ятати про безпечну поведінку

Правила поведінки на водоймах, вкритих кригою.

•                 Не можна з'їжджати на лижах із крутого берега на кригу: у разі різкого
  навантаження він може провалитися.
•                 Категорично забороняється дітям грати на тонкій кризі.
•                 Небезпечно бути біля берегів, де найчастіше виникають промоїни,
  тріщини й розриви льоду.
•                 На льоду  краще  мати при  собі  знаряддя  безпеки  (лижі,  мотузку,
  палицю).
•                 Обходь місця, вкриті товстим шаром снігу: під снігом лід завжди
  тонший; тонкий лід і там, де розливаються джерела, де швидка течія або струмок
  впадає в річку.
•                 Переходь річку тільки у встановлених місцях, товщина льоду має бути
  не менше за 15—20 см.
•                 Катайся на ковзанах лише в перевірених та обладнаних для цього
  місцях.
•                 Якщо лід почав тріщати та з'явилися характерні тріщини, негайно
  повертайся на берег. Не біжи, відходь повільно, не відриваючи ніг від льоду.

Обережно: бурульки!

•                  Нестійкі погодні умови — відлига вдень і заморозки вночі — сприяють
  активному утворенню бурульок на покрівлях споруд (особливо старих будинків із
  похилим дахом) та великих деревах.
•                  Будь особливо уважним, проходячи біля будинків або високих дерев.
  Спершу впевнись у відсутності загрози падіння льодових наростів.
•                  Якщо це можливо, тримайся на відстані від будинків та інших споруд,
  обираючи найбільш безпечний маршрут руху.
•                  У жодному разі не заходь за спеціальні огорожі поблизу будинків або
  дерев.

Правила поведінки під час ожеледиці

•                  Ходи не поспішаючи, ноги злегка розслаб у колінах, ступай на всю
  підошву. Руки мають бути вільні. Пам'ятай, що поспіх збільшує небезпеку під час
  ожеледиці, тому виходь із будинку заздалегідь.
•                  У разі порушення рівноваги швидко присядь — це найбільш реальний
  шанс утриматися на ногах.

 

 

 

•                  Падай   із мінімальною шкодою для свого здоров'я. Відразу присядь,
  щоб знизити висоту. У момент падіння зберись, напруж м'язи, а доторкнувшись до
  землі, обов'язково перекотися — удар, спрямований на тебе, зменшиться.
•                  Не тримай руки в кишенях: це збільшує можливість не тільки падіння,
  а й важких травм, особливо переломів.
•                  Обходь люки: як правило, вони покриті льодом. Крім того, люки
  можуть бути погано закріплені, що збільшує ризик  травмування.
•                  Ідучи тротуаром, не проходь близько до проїжджої частини дороги. Це
  небезпечно,  адже є ризик підковзнутися і впасти по, колеса автомобіля, що
  проїжджає.
•                  Не перебігай проїжджу частину дороги під час снігопаду та ожеледиці.
  Пам'ятай, що через ожеледицю значно збільшаться відстань гальмівного шляху.
•                  Якщо ти впадеш і через деякий час відчуєш біль у голові й суглобах,
  нудоту - терміново звернися до лікаря.

Правила пожежної безпеки під час святкування Нового року

Щоб   свято  не  затьмарилось   пожежею,   необхідно  дотримуватись  таких правил:

•                  Ялинка має стояти на стійкій основі.
•                  При виявленні несправності святкової ілюмінації (блимання лампочок,
  іскріння) слід одразу її вимкнути.

 

•                  Не можна прикрашати ялинку целулоїдними іграшками.
•                  Дітям забороняється купувати та використовувати піротехнічні засоби: феєрверки, петарди, ракети!

 

•                  Пам'ятай! Щороку збільшується кількість людей, які отримали травми
  через недотримання правил користування піротехнікою.

Правила протипожежної безпеки

•                  Не грайся із сірниками та запальничками.
•                  Не запалюй свічки та бенгальські вогні без нагляду.
•                  Не залишай іграшки, книжки, одяг біля увімкнених обігрівачів.
•                  Не суши речі над газовою плитою.
•                  Не пали багать у сараях, підвалах, на горищах.
•                  Не вмикай багато електроприладів одночасно: електромережа може
  згоріти.
•                  Обов'язково вимикай електроприлади, коли виходиш із дому. Не тягни
  за дріт руками, обережно вийми штепсель із розетки.
•                  На дачі або в селі не відкривай грубку: від маленької вуглинки, що
  випаде з неї, може статися пожежа.

 

 

Правила поводження з піротехнічними виробами

Найбільш очікуваними святами в році є Новий Рік та Різдво Христове. І, як правило‚ вони не обходяться без піротехнічних виробів.
Адже, часто, хлопавки, петарди‚ салюти, ракети, феєрверки та інших піротехнічні засоби громадяни купують не у спеціалізованих магазинах, а, здебільшого, у непристосованих закладах торгівлі, на ринках, тощо – у місцях, де продавці не несуть відповідальності за якість товару. Тож придбавши в них піротехніку, зазвичай несертифіковану, люди наражають на небезпеку життя та здоров’я своє й оточуючих!

Потрібно пам’ятати: під час придбання у торговельній мережі піротехнічної продукції необхідно:

• вимагати у продавця представлення копії сертифіката якості даного товару;
• перевіряти наявність на піротехнічному виробі інформації про термін придатності виробу або його гарантійний термін;
• до кожного піротехнічного виробу в обов’язковому порядку має бути інструкція із застосування (експлуатації), що містить інформацію про небезпеку піротехнічного виробу та обмеження за віком щодо його застосування.

Основними небезпечними факторами при використанні піротехнічних засобів є:

Полум’я або високотемпературний струмінь продуктів згоряння. Цей фактор характерний для феєрверків і небезпечний можливістю загоряння легкозаймистих речовин та предметів, які знаходяться поряд з працюючим виробом.

Палаючі елементи таких виробів, як салюти, ефект яких досягається розкиданням на висоті палаючих різнокольорових зірок. Час горіння зірок підбирається таким чином, щоб вони встигали згоріти раніше, ніж досягнуть поверхні землі. Тому при неправильному розташуванні виробу ці палаючі зірки можуть упасти на землю. У неякісних бенгальських вогнів іноді відпадають палаючі частки, що є небезпечним у домашніх умовах.

Небезпечний склад продуктів горіння. При горінні піротехнічних продуктів у великій кількості утворюються речовини, шкідливі для здоров’я людини.

Звуковий вплив. Велика гучність при розриві піротехнічних виробів може викликати у глядачів відчуття дискомфорту або травмування органів слуху.

До найбільш небезпечної піротехнічної продукції слід віднести ракети.Стабілізатори, які виконують у них роль направляючої частини, виготовлені з дерева. Через погодні умови, а іноді неякісну, не просушену деревину, яка деформується, виникає загроза травмування під час застосування виробу. Окрім того, при неправильному зберіганні або простроченому терміні використання ракет є небезпека, що вони можуть змінити напрямок польоту.

Категорично забороняється:

розбирати, ремонтувати піротехнічні вироби, а також використовувати їх не за призначенням або в умовах, непередбачених експлуатаційною документацією;

запускати піротехнічні вироби з рук (крім хлопавок);

нахилятися над виробом під час запуску;

находитися після підпалу вогнепровідного шнуру (сповільнювача) у небезпечній зоні;

направляти або кидати піротехнічний виріб у бік людей, ударяти по них будь-якими предметами;

кидати приведені в дію піротехнічні вироби під ноги перехожих з вікон та балконів, запускати феєрверки з дахів будинків та проводити інші дії, від яких можуть постраждати люди або майно;

носити піротехнічні вироби у кишенях одягу;

запускати піротехнічні вироби з видимими механічними пошкодженнями;

залишати побутові піротехнічні вироби без нагляду та у місцях вільного доступу до них неповнолітніх дітей;

використовувати побутові піротехнічні вироби особам, які знаходяться у нетверезому стані;

використовувати піротехнічні вироби, які створюють світлові та шумові ефекти, на відстані ближче 100 м від будинків, лікарень, дитячих закладів тощо;

проводити запуск виробів при сильному вітрі.Також, необхідно уникати можливості випадкового спрацювання піротехнічних виробів унаслідок використання відкритого вогню, куріння, дії нагрівальних приладів тощо.

Правила поводження із найбільш популярними піротехнічними виробами:

Хлопавки. Це одна з найулюбленіших новорічних забавок. Але варто пам`ятати, що не можна направляти хлопавку в обличчя або освітлювальні прилади, застосовувати її поблизу полум`я свічок або розпечених спіралей. Дітям можна користуватися хлопавками тільки в присутності дорослих.

Петарди. Категорично забороняється носити їх у кишенях і без упаковки, не можна розбирати їх, затримувати в руках після підпалу. Слід одразу кинути запалену петарду від себе на відстань 5-6 метрів.

Бенгальські вогні рекомендується використовувати тільки у великих приміщеннях з вентиляцією або на вулиці. При використанні цих і багатьох інших феєрверків необхідно пам`ятати, що неправильне поводження з ними може спричинити пожежу або завдати шкоди здоров`ю.

Нагадуємо, що дотримуючись цих правил, ви уникнете багатьох неприємностей, вбережете своє здоров`я та не наражатимете на небезпеку оточуючих, а свята неодмінно принесуть задоволення та багато приємних вражень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7.1 Поняття про джерела струму, їх небезпечність для життя та

здоров'я людини.

Нещасні випадки від дії електричного струму трапляються через пошкодження ізоляції електроприладів, обриви електропроводів, несправні розетки.

Важкість ураження електричним струмом визначається схемою включення людини в ланцюг. Найбільш небезпечним є дотикання людини до двох проводів або провідників струму. Життя людини буде залежати від того, наскільки швидко їй удасться звільнитися від контакту з джерелом струму.

7.2 Правила користування побутовими електроприладами.

Щоб запобігти ураженню електричним струмом, не можна:

— залишати електроприлади ввімкненими без догляду;

— користуватися несправними приладами, саморобними побутовими приладами, особливо великої напруги;

— вмикати в одну розетку одночасно декілька приладів;

— торкатися оголених ділянок у місцях з'єднання приладів з клемами, вилкою, між собою;

— використовувати електричні прилади не за призначенням та не ознайомившись попередньо з інструкцією.

7.3 Правила поведінки при виявленні обірваного електричного

проводу.

Небезпечно наближатися до обірваного електричного проводу. Якщо провід не покрито ізоляцією, то він становить загрозу для життя людини. Доторкнувшись до нього, можна отримати ураження внутрішніх органів. Відкинути провід можна лише за допомогою сухої деревини чи гуми.

Якщо ви побачили обірваний електричний провід, не торкайтеся його та не намагайтеся прибрати. Негайно повідомте дорослим про місцезнаходження обриву.

7.4 Правила поведінки поблизу електрощитової, лінії електропередач.

Небезпечно знаходитись поблизу електричних щитків і лінії електропередач. Не можна торкатися проводів під напругою. Необачний рух може призвести до ураження електрострумом.

 

Правила безпечної поведінки в громадському транспорті

Ми з вами кожен день користуємось громадським транспортом: автобусом, маршрутним таксі, тролейбусом чи трамваєм. І мало хто замислювався над тим, що скупчення людей у замкнутому просторі, який пересувається з великою швидкістю, означає ситуацію підвищеного ризику. Досвід користування громадським транспортом допоміг створити звід правил, які допомагають людині співіснувати з машинами. У повсякденному житті слід дотримуватися таких правил.

У пізній час уникайте малолюдних зупинок. Очікуючи транспорт, стійте на добре освітленому місці поряд із людьми.

На зупинках не повертайтеся спиною до транспорту, що рухається; а коли машина наближається до зупинки, не намагайтеся стати в першому ряду нетерплячого натовпу — вас можуть виштовхнути під колеса.

Автобус і тролейбус обходьте позаду, трамвай — попереду, будь-який транспорт може закрити собою інший, який рухається позаду ще з більшою швидкістю.

Не спіть, коли транспорт рухається: небезпечно не стільки проґавити потрібну зупинку, скільки травмуватися при різкому гальмуванні або маневруванні.

Не притуляйтеся до дверей, уникайте їздити на сходинах і в проході. Якщо є можливість, користуйтеся проїзними квитками, це позбавить вас додаткового пересування салоном і не відволікатиме вашу увагу.

Не забувайте про кримінальну безпеку!

Не задивляйтеся у вікно, якщо на підлозі стоїть ваша сумка, тримайте її при собі; притуліть речі до стінки, якщо ви стоїте. Пам'ятайте, що в громадському транспорті часто діють кишенькові злодії, а їх улюблені місця — у проході та біля дверей.

Намагайтеся не сідати в порожні автобуси, тролейбуси, трамваї. А якщо ви єдиний пасажир і їдете пізно, то сідайте ближче до водія, не біля вікна, а біля проходу, тоді до вас незручно буде підсісти. Якщо у вагоні з'явився агресивний або розв'язний пасажир, відверніться від нього і не зустрічайтеся з ним поглядом.

У громадському транспорті не виключені випадки пожеж.

Якщо в салоні виникла пожежа, негайно повідомте про це водія та пасажирів; попросіть зупинитися і відчинити двері або натисніть кнопку аварійного відкриття дверей. Постарайтеся застосувати для гасіння вогнища вогнегасник у салоні або інші підручні засоби.

При блокуванні дверей для евакуації застосовуйте аварійні люки вгорі та виходи через бокове скло. При евакуації будьте обережні, бо металеві частини трамваїв і тролейбусів можуть виявитися під напругою через порушення захисної ізоляції.

При горінні резини та пластику виділяються отруйні гази, тому салон залишайте швидко, закривши ніс та рот мокрою хустиною або рукавом.

 

Пам’ятка безпечної поведінки вдома та на вулиці.

Якщо ви залишилися вдома без дорослих, нікому чужому не відчиняйте двері. На питання незнайомих людей, чи є тато та мама, краще відповісти, що батьки зараз відпочивають. На телефонні дзвінки з питанням, чи є батьки вдома або коли вони повернуться з роботи, треба відповідати, що вони зараз зайняті й запитати, коли й кому зателефонувати.

Ніколи не запрошуйте додому малознайомих хлопців і дівчат.

Не хваліться перед людьми тим, що у вашій квартирі є дорогі речі, такі як відеоапаратура тощо.

Не носіть із собою великі суми грошей, а якщо таке станеться — не хваліться цим.

Знайомте своїх друзів із батьками.

Не лякайтеся, коли, знаходячись у квартирі, почуєте, що хтось намагається відчинити вхідні двері, голосно запитайте: «Хто там?». Якщо двері продовжуватимуть відчиняти, зателефонувавши 02, викличте міліцію та вкажіть точно адресу. Потім з балкону чи вікна голосно покличте на допомогу.

Виходячи з дому, не забувайте зачинити балкон, кватирки, особливо якщо живете на нижніх поверхах.

Не залишайте у дверях записок, бо це привертає увагу

сторонніх людей.

Будьте уважними із ключами від квартири, не залишайте їх у поштовій скриньці та в інших місцях. У випадку пропажі ключів відразу сповістіть батьків, щоб замінити дверні замки.

На вулиці будьте уважним. Переходьте проїзну частину тільки на зелений сигнал світлофора або по пішохідному переходу. Пам'ятайте, що водій не завжди може попередити біду, якщо ви порушили правила вуличного руху. Не стійте близько біля автомобіля, який зупинився.

Не сідайте до незнайомих в автомобіль, щоб покататися, якщо навіть дуже хочете або запізнюєтеся.

Якщо незнайомці запросили вас послухати музику, подивитися фільм, погратися із собакою (може бути будь-яка інша пропозиція) — не поспішайте погоджуватися, перш ніж це зробити, спитайте у батьків або вчителів.

Не заходьте в ліфт з незнайомими людьми без батьків.

Якщо у дворі або біля школи хлопці вимагають гроші, негайно зверніться до дорослих і по можливості до міліції.

Не розмовляйте на вулиці з п'яними, навіть знайомими людьми, бо п'яна людина сильно змінюється, її вчинки можуть бути непередбачуваними та жорстокими.

Якщо відчуваєте, що вас переслідують, зайдіть до магазину або іншої установи. Можна попросити працівника цієї установи провести вас додому.

Необхідно знати, що все нове, незнайоме може нести в собі небезпеку. Незнайомі предмети, пакети, банки та інше не можна відкривати, нюхати, брати в руки, кидати у вогонь, бо в них можуть бути отруйні речовини.

Не грайтеся сірниками, петардами, бенгальськими вогнями, свічками, не розпалюйте багаття, не вмикайте незнайомі електроприлади, не проводьте самостійно досліди у відсутності батьків, бо це може стати причиною пожежі.

У випадку необхідності телефонуйте:

01 — пожежна безпека

02 — міліція

03 — «Швидка допомога»

04 — газова служба

Будьте уважними! Бережіть себе!

За допомогою звертайтеся до батьків та вчителів — вони ваші перші помічники та порадники.

 

6.1 Уміння триматися на воді — запорука безпеки. Купання у морі,

річці, ставку.

Вода є не тільки джерелом життя, здоров'я та задоволення, але й джерелом небезпеки для життя людини. Зазвичай гинуть ті, хто порушує правила безпеки на воді. Уміння триматися на ній — запорука безпеки. У морі на воді триматися легше, бо густина солоної води вища за густину прісної.

    Пам'ятайте, що на річці є течія. Дно річки може бути замуленим. Вода у ставках стояча, тобто більш забруднена, ніж у річках, і це може спричинити зараження при купанні.

 

6.2 Допомога потопаючому. Надання першої долікарської допомоги

потерпілому.

Щоб допомогти потопаючому, слід дотримуватись правил:

— якщо поблизу вас є який-небудь плавучий предмет (найкраще — рятувальний круг), киньте його так, щоб потопаючий міг за нього вхопитися; краще, якщо прив'яжете до нього вірьовку, за яку потім можна підтягнути потопаючого до берега;

— якщо нещастя трапилося на мілководді, спробуйте підійти до потерпілого вбрід, щоб подати рятувальний засіб, але тримайте його так, щоб він був між вами і потерпілим;

— якщо ви спробуєте підпливти до потопаючого, краще коли у вас в руках буде рятувальний засіб, щоб потопаючий хапався за нього, а не за вас, розмовляйте з потерпілим, заспокоюйте його;

— опинившись на березі, викличте «швидку допомогу».

У разі надання першої долікарняної допомоги потерпілому після витягнення з води необхідно:

— очистити верхні дихальні шляхи від піску, мулу та водоростей;

— викликати блювання через подразнення язика;

— покласти під шию валик з одежі;

— зробити штучне дихання «з рота в рот», якщо відсутнє дихання;

— зробити непрямий масаж серця, якщо немає пульсу;

— розтирати тіло, щоб воно нагрілося.

Допомогу постраждалому слід надавати залежно від його стану і якнайшвидше. Якщо постраждалий не подає ознак життя, це не повинно зупиняти надання першої допомоги. Поки є найменший шанс врятувати людину, треба проводити заходи щодо її рятування.

 

6.3 Правила поведінки на кризі. Надання допомоги потерпілому на

воді взимку.

Правила поведінки на кризі:

— категорично забороняється перевіряти міцність льоду ударами палки та ніг;

— обходьте небезпечні місця та ділянки криги, вкриті снігом;

— вантаж перевозьте на санях;

— кататися на ковзанах можна лише тоді, коли товщина криги досягає 25 см;

— не можна стрибати й бігати по льоду, скупчуватись у великі групи.

Надання допомоги потерпілому на воді взимку:

— будьте якомога далі від ополонки;

— протягніть потерпілому довгу жердину, дошку або палицю, можна лижу, мотузку;

— витягаючи потерпілого, попросіть його працювати ногами; якщо вдалося потерпілого витягти, не піднімайтеся на ноги, рухайтеся до берега повзко/Л;

— на березі викличте «швидку медичну допомогу», загорніть потерпілого у ковдри або в сухий одяг;

— не занурюйте потерпілого в теплу воду, можуть виникнути серцеві проблеми;

— по можливості прикладіть до тіла пляшку з гарячою водою або грілку;

— дайте попити теплої води, якщо є — чаю.

 

6.4 Правила безпечної поведінки на воді та біля води.

Щоб приємно провести біля води вільний час, слід дотримуватися таких правил:

•            діти повинні купатися обов'язково під наглядом дорослих; учитися плавати потрібно під керівництвом інструктора або батьків;
•            не купайтеся і не пірнайте у незнайомих місцях, це можна робити у спеціально обладнаних місцях;
•            не можна запливати за обмежувальні знаки;
•            слід дуже обережно поводитися на надувних матрацах та іграшках, особливо, коли є вітер або велика течія;
•            якщо течія вас підхопила, не панікуйте, треба пливти за течією, поступово і плавно повертаючи до берега;
•            не купайтеся у холодній воді, щоб не сталося переохолодження;
•            не треба купатися довго, краще купатися декілька разів по 20—30 хв;
•            не можна гратися на воді у такі ігри, які можуть спричинити шкоду;
•            не подавайте навмисних сигналів про допомогу;
•            не пірнайте під людей, не хапайте їх за ноги.

 

6.5 Дія води на організм людини. Як правильно купатися

Вода є найціннішим даром природи. Без їжі людина може прожити понад місяць, а без води — декілька днів. Наявність води відіграє вирішальну роль у збереженні життя та здоров'я людини. Джерельна вода — найбезпечніша та найсмачніша. Воду з проточних водойм слід кип'ятити.

Приємно відпочивати біля води, але пам'ятайте, як слід правильно купатися:

•            купатися рекомендовано вранці і ввечері;
•            не слід купатися наодинці;

•            не підпливайте до коловоротів, пароплавів і катерів;
•            не стрибайте головою униз, де невідома глибина.

Не забувайте, що вода несе й небезпеку! Шторм у морі, повінь, сильна злива можуть завдати шкоди не тільки природі, але й людині!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Правила дорожнього руху

1.1. Організація дорожнього руху. Правила безпеки при переході

вулиці

Існує правосторонній, лівосторонній, односторонній і двосторонній дорожній рух. У нашій країні транспорт рухається з правого боку або в одному напрямку. Пішоходи, щоб не створювати аварійної ситуації на дорогах, мають переходити проїзну частину по переходах -- підземних, надземних або наземних. При наземному переході необхідно подивитися ліворуч, а дійшовши до середини дороги,--праворуч.

1.2 Типи перехресть. Правила переходу дороги на перехрестях

Перехрестям називається місце перетину вулиць. Воно є регульованим і нерегульованим. На регульованому перехресті рух транспорту упорядковується за допомогою регулювальника або світлофора. Переходити дорогу необхідно тільки на зелене світло світлофора. Якщо перехрестя регулюється регулювальником, то слід підкорятися його сигналам. Пішоходи не повинні затримуватися чи зупинятися на дорозі, переходити перехрестя по діагоналі. За відсутності і світлофора, і регулювальника перехрестя є нерегульованим. Переходити його слід біля знаку «Пішохідний перехід» або по дорожній розмітці «зебра».

1.3 Правила переходу вулиці після висадки з міського транспорту

Після висадки з транспорту автобус і тролейбус обходять позаду, а трамвай попереду.

1.4 Дорожні знаки

Існує кілька груп дорожніх знаків: попереджуючі, пріоритетні, забороняючі, наказові, інформаційно-вказівні та знаки сервісу. За допомогою дорожніх знаків учасники дорожнього руху розуміють одне одного.

1.5 Дорожня розмітка

Для зменшення можливості дорожньо-транспортних пригод на дороги наносять дорожню розмітку, яка уточнює або підкреслює вимоги дорожніх знаків.

Дорожня розмітка може бути горизонтальною (наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді стріл, ліній, написів) або вертикальною (наноситься на дорожніх спорудах, елементах обладнання доріг у вигляді смуг білого і чорного кольору). Вона допомагає водію вибрати правильне положення транспорту на проїзній частині дороги.

1.6 Рух за сигналами регулювальника

Регулювання транспортного руху і пішоходів у необхідних випадках здійснюється регулювальниками. Всі учасники дорожнього руху зобов'язані керуватися сигналами регулювальника, навіть якщо вони суперечать сигналам світлофора, дорожнім знакам і розмітці на дорозі.

1.7 Правила поведінки пасажира в автомобілі.

Пасажир в автомобілі має поводитися так:

-- посадку та висадку з легкового автомобіля слід здійснювати не на проїзній частині, а в спеціально відведених місцях або біля бордюру і лише після повної зупинки транспорту; |найголовніше -- не зі сторони руху транспорту;

-- під час руху автомобіля не можна відволікати водія; чіпати ручки дверей; гратися гострими предметами; висовувати руки і голову у вікна автомобіля;

-- треба обов'язково користуватися ременями безпеки.

1.8 Основні види дорожньо-транспортних пригод (ДТП). Поведінка при ДТП.

Найбільш розповсюджені види ДТП -- це наїзд на пішохода, зіткнення, перекидання автотранспорту.

Існує декілька правил для тих, хто виявився свідком або учасником ДТП:

-- за будь-яких обставин не залишати постраждалого без допомоги;

-- негайно сповістити про пригоду в ДАІ (це не обов'язково у разі відсутності жертв, а в учасників -- претензій одне до одного);

— намагатися максимально зберегти всі сліди пригоди;

— свідкам наїзду або аварії, після якої водій покинув місце пригоди, запам'ятати та записати номер, марку, колір і прикмети машини та водія, викликати «швидку допомогу», сповістити дорослих та працівників ДАІ.

1.9 Безпека руху велосипедиста

Велосипед є транспортним засобом пересування, і на нього також поширюються правила дорожнього руху.

Правила користування велосипедом:

— кататися на дитячому велосипеді може навіть малюк, але тільки на закритих для руху машин майданчиках, стадіонах та інших безпечних місцях;

— їздити на велосипеді по дорогах дозволяється з 14 років;

— велосипед має бути обладнаний світловідбивачами -- спереду білого кольору, з боків -- оранжевого, ззаду -- червоного;

Велосипедистові забороняється:

— рухатися по проїзній частині, коли поряд є велосипедна доріжка;

— рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей на дитячих велосипедах під наглядом дорослих);

— під час руху триматися за інший транспортний засіб;

— буксирувати велосипед;

— їздити, не тримаючись за кермо та знімати ноги з педалей;

— керувати велосипедом із несправним гальмом і звуковим сигналом, а також без освітлення у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості.

1.10 Підсумкове заняття. Самозахист від ДТП.

Кращим засобом самозахисту від ДТП є виконання правил дорожнього руху. Досягти цього можна, завжди дотримуючись пішохідної дисципліни, а саме:

-- не переходити дорогу на червоне світло незалежно від наявності на ній автомобілів;

-- не вибігати на проїзну частину з тротуару, можна лише спокійно зійти, попередньо оцінивши ситуацію;

-- ходити лише тротуарами, а якщо вони відсутні -- по узбіччю, обов'язково повернувшись обличчям до транспорту, що рухається,-- тоді не тільки водій бачитиме пішохода, а й пішохід -- водія;

-- зібравшись переходити вулицю, спочатку подивитися ліворуч, а, дійшовши до середини,-- праворуч;

-- на дорозі відстань до автомобіля залежить від швидкості, з якою той рухається, отже, навчіться розраховувати, коли до авто далеко, а коли -- близько; при цьому пам'ятайте, що навіть при швидкості 60 км/год гальмовий шлях автомобіля буде довшим за 15 метрів.

Пам'ятайте, що причиною ДТП може стати не тільки наїзд автомобіля або мотоцикла, але й велосипеда. Нерідко саме велосипедисти є джерелом напруженості на вулицях, у дворах. Чітко визначте для себе межі території для прогулянок, вулиці переходьте тільки в групі з іншими пішоходами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.1 Види боєприпасів, методи їх розпізнання. Небезпечні предмети

(знахідки) та дії при їх виявленні.

Час від часу в землі знаходять небезпечні знахідки — вибухові предмети, що й до сьогодні являють велику загрозу життю і здоров'ю людей. Це різні види боєприпасів: артилерійські снаряди, артилерійські та реактивні міни, авіаційні бомби, інженерні міни, ручні гранати. Зовні небезпечні предмети нагадують безформні шматки металу. Роздивлятися їх та кидати у вогонь не можна, адже це може призвести до нещасного випадку. Знайшовши небезпечний предмет, сповістіть про це дорослих.

Знайшовши небезпечний предмет, сповістіть про це дорослих.

 

5.2 Правила поводження з ВНП, невизначеними предметами та

речовинами.

Щоб уникнути нещасних випадків, треба твердо запам'ятати, що доторкатися до вибухових або невизначених предметів неможна, бо це небезпечно для життя.

Виявивши вибухонебезпечні предмети далеко від населених пунктів, треба добре запам'ятати дорогу до того місця, де їх виявлено, поставити біля них пам'ятну вішку.

Про знайдені вибухонебезпечні предмети треба негайно сповістити працівників місцевого самоврядування, міліції, найближчого підприємства, школи або просто дорослих, які є поблизу. До жодних самостійних дій вдаватися не можна!

 

5.3 Запобігання дитячому травматизму від ВНП побутового

призначення.

Не можна користуватися без нагляду дорослих піротехнічними засобами: хлопавками, петардами, феєрверками. Більш того,

не можна зберігати їх удома, адже вони належать до вибухонебезпечних предметів.

Міра небезпеки зростає у випадку із саморобними піротехнічними іграшками: можна отримати важкі опіки, втратити зір, скалічитися та навіть загинути.

Так само існує висока ймовірність спричинити пожежу, якщо бавитися з вогнем біля горючих і легкозаймистих речовин та матеріалів,

 

5.4 Вогнепальна зброя — не забава. Небезпечність користування

мисливськими рушницями, виготовлення та випробування

вибухових пакетів.

Вогнепальна зброя — не забава. Якщо в домі є мисливська рушниця або якась інша зброя, вона повинна зберігатися у спеціальному сейфі або дерев'яному ящику, які не дають можливості доступу стороннім особам.

Неповнолітнім та особам без спеціального дозволу зброю вдома тримати не можна.

Необережне поводження з предметами, призначення яких ви не знаєте, та вибухонебезпечними речовинами може призвести до нещасного випадку. Тим більше дітям не можна виготовляти вибухові чи вогненебезпечні предмети, перевіряти їх на міцність.

Вкрай Небезпечно кидати їх у вогонь, бавитися поблизу них сірниками чи запальничками. Вибухова речовина, що знаходиться всередині, може вибухнути та завдати великої шкоди.

Балони зі стисненим газом при ушкодженні чи перегріванні на сонці також можуть вибухнути.

 

5.5 Заходи з безпеки під час збирання металевого брухту.

Правильні дії під час виявлення ВНП.

Особливо уважними треба бути при збиранні металевого брухту. При виявленні незнайомих предметів негайно сповістити про це класного керівника або когось із дорослих. Вибухові предмети являють високу загрозу здоров'ю і життю людей, отже, не можна ризикувати через власну недбалість або необережність.

 

5.6 Підсумкова бесіда. Обережність дітей – запорука життя та

здоров'я під час літніх канікул.

Не забувайте про правила безпеки під час канікул.

Пам'ятайте — випадково виявлені боєприпаси несуть у собі велику небезпеку! Знищувати небезпечні предмети можуть тільки спеціальні команди підривників.

Не можна гратися з вогнем, це може привести до трагічних наслідків.

Відпочиваючи влітку біля водоймищ, не забувайте про правила поведінки на воді.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Правила пожежної безпеки

2.1 Вогонь -- друг, вогонь -- ворог. Причини виникнення пожеж

Вогонь здавна став надійним помічником у житті людей. Разом 13 тим необережне поводження з ним може призвести до виникнення пожежі.

Пожежі часто виникають через такі причини:

— несправність або неправильна експлуатація електрообладнання, газових плит, електричних побутових приладів;

— увімкнення в одну розетку декількох побутових приладів великої потужності;

— несправність електропроводки;

— сушіння речей над газовою плитою;

— користування саморобними електричними гірляндами для ялинки, запалювання хлопавок і бенгальських вогнів поблизу хвої;

— використання легкозаймистих маскарадних костюмів із паперу та вати;

— несправна або залишена без догляду побутова електротехніка;

— необережне поводження з вогнем; ігри з вогнем;

— удари блискавки;

— збереження легкозаймистих матеріалів та речовин на балконі та вдома;

— витік газу;

— використання піротехніки.

2.2 Дії під час виникнення пожеж у багатоповерховому,

приватному будинку. Способи захисту органів дихання від чадного газу.

Правила поведінки при пожежі:

— подзвонити до служби 01 (якщо це можливо); повідомити

— повну домашню адресу, що горить, свій телефон, прізвище, ім'я та по батькові, скільки поверхів у будинку, якщо ви знаєте -- як до нього під'їхати;

— вікна відкривати не можна, адже кисень посилить полум'я;

— негайно вийти з приміщення, покликати дорослих;

— під час пожежі заборонено користуватися ліфтами; з висотного будинку не біжіть сходами вниз, якщо зайнялося внизу, а рятуйтеся на даху, використовуйте пожежну драбину.

Щоб уберегти органи дихання від чадного газу, слід пробуватися до виходу поповзом, бо внизу менше диму, накрити голову шматком мокрої тканини або пальтом.

2.3 Правила експлуатації побутових електричних і нагрівальних приладів

При користуванні електричними приладами не можна:

— залишати без догляду ввімкнені прилади;

— ставити під розеткою електронагрівальні прилади, бо контакти розетки можуть перегрітися;

— вмикати у розетку декілька приладів одночасно;

— торкатися оголених місць при порушенні електропроводки або оголенні електричного проводу, поломці розетки;

— вмикати несправні електричні праски, самовари тощо;

— стукати по екрану телевізора, що згас, він може зайнятися або вибухнути; телевізор необхідно негайно вимкнути. При користуванні нагрівальними приладами не можна:

— вмикати їх через трійник та розміщати під розетками;

— накривати, адже прилад перегрівається;

— використовувати у тривалому режимі.

2.4 Пожежнонебезпечні речовини та матеріали. Пожежна безпека при поводженні з горючими, легкозаймистими матеріалами та речовинами.

До пожежнонебезпечних речовин належать лаки, фарби, горючі й мастильні речовини, розчинники, аерозолі, газ тощо

Пожежнонебезпечними матеріалами є меблі, речі, газети, журнали, книжки, картон, дерев'яні споруди, пластмасові вироби і покриття, дрова, вугілля, обпилювання, стружка, прищеп.

Поблизу цих матеріалів категорично забороняється курити, користуватися відкритим вогнем. Якщо необхідно розігріти пожежнонебезпечну рідину, це роблять за допомогою гарячої води.

При виникненні загоряння можна застосувати аерозольний хладоновий вогнегасник «ОАХ» разового користування.

Горіння може розпочатися, коли є займиста речовина, кисень і джерело запалювання (відкритий вогонь). Горючі матеріали горять і після зникнення джерела запалювання. Особливо обережними треба бути з легкозаймистими матеріалами і речовинами (бензин, ацетон, спирт).

Синтетичні і пластикові вироби під час горіння виділяють отруйні гази.

2.5 Пожежнонебезпечні об'єкти. Пожежна безпека під час новорічних свят

До пожежнонебезпечних об'єктів належить приміщення будівль, у яких скупчується велика кількість людей, наприклад, актова зала школи. Існують нескладні правила, які допоможуть влаштувати і провести новорічне свято без ускладнень:

-- не користуватися відкритими джерелами вогню;

-- використовувати лише справні гірлянди заводського виробництва;

-- не прикрашати ялинку легкозаймистими іграшками.

2.6 Правила пожежної безпеки у вашому домі. Гасіння пожежі в квартирі на початковій стадії загоряння. Правила поведінки під час пожежі.

Пам'ятайте, що не можна вдома:

-- користуватися несправними електричними побутовими приладами;

-- захаращувати балкони і підвали;

-- гратися з вогнем;

-- зберігати на балконах і в гаражах легкозаймисті матеріали;

-- сушити речі над плитою.

Правила гасіння пожежі в квартирі на початковій стадії загоряння:

-- слід вимкнути джерела струму, перекрити крани газоподачі, джерело вогню накрити простирадлом;

-- якщо пожежа виникла через несправність електропроводки, нічого не можна заливати водою, можна взяти пісок, повстину, вогнегасники,"

-- вікна відкривати не можна, бо кисень посилить вогонь.

Якщо вогонь відразу загасити не вдалося, необхідно якомога швидше покинути приміщення і покликати на допомогу дорослих. Якщо є можливість, закрити по дорозі всі двері.

Не можна ховатися у шафах, під ліжком чи столом, у туалеті чи ванній кімнаті. Необхідно зателефонувати за номером 01.

2.7 Запобігання виникненню пожеж від електричного струму та правила гасіння таких пожеж. Дії учнів при пожежі.

Для запобігання ушкодженню ізоляції і виникненню коротких замикань (і як наслідок -- пожежі) не дозволяється:

-- зафарбовувати й білити шнури і проводи; вішати на них будь-що;

-- допускати зіткнення електричних проводів з телефонними, з теле- і радіоантенами, гілками дерев і покрівлями споруд;

-- використовувати як провідник електричного струму телефонні і радіопроводи;

-- довільно вбивати в стіни гвіздки, це може призвести до ушкодження скритої ізоляції;

-- самостійно проводити ремонт електророзеток, переносити електропроводку.

Під час виникнення пожежі у приміщенні школи учні мають виконувати накази і розпорядження вчителів. План евакуації школярів має знаходитися у рамці під склом на видному місці. На ньому позначено також аварійні та запасні виходи.

Не можна ховатися у кабінетах, підсобних приміщеннях, туалетах тощо.

Під час евакуації треба поводитися організовано та не піддаватися паніці.

2.8 Домедична допомога постраждалим від пожежі

Швидкість і якість надання домедичної допомоги визначається підготовленістю осіб, які знаходяться поруч.

Якщо хтось постраждав від пожежі, слід:

— заспокоїти постраждалого, покликати дорослих;

— якщо під рукою немає води, накинути на постраждалого

— цупку тканину;

— як тільки вогонь згасне, зняти тканину, щоб не травмувати

— обгорілу шкіру;

— не зривати одяг з обгорілого тіла, акуратно розрізати його

— ножицями і зняти те, що знімається;

— до приїзду лікарів накласти на опік суху й чисту тканину.

2.9 Основні правила пожежної безпеки під час відпочинку в лісі.

Причинами пожежі в лісі можуть стати блискавка або засуха, але основною причиною виникнення пожеж у лісі є необережність людини. Пам'ятайте, що украй небезпечно:

— кидати палаючі сірники, недокурки;

— палити суху траву;

— розводити вогнища;

— залишати в лісі промаслені або просочені іншою горючою речовиною шматки тканини.

2.10 Підсумкова бесіда. Пожежна безпека.

Якщо виникла пожежа -- облік часу йде на секунди. Не треба панікувати. Пам'ятайте, що необхідно остерігатися задимленості, високої температури, загазованості, обвалу конструкцій та споруд, вибухів технічного обладнання, падіння дерев (якщо пожежа в лісі). Найбільш небезпечними точками виникнення пожеж зазвичай стають частини квартири, де знаходяться електричні прилади та опалювальні пристрої, а також місця для зберігання вугілля, дров, бензину (підвал, горища, балкони, гаражі).

 

 

 

БЕЗПЕКА ПІД ЧАС КОРИСТУВАННЯ ЗАСОБАМИ ПОБУТОВОЇ ХІМІЇ

 

 БЕЗПЕКА В ПОБУТІ І НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ БЕЗПЕКА В ПОБУТІ БЕЗПЕКА ПІД ЧАС КОРИСТУВАННЯ ЗАСОБАМИ ПОБУТОВОЇ ХІМІЇ

Дізнаєшся про різні засоби побутової хімії, їх застосування і зберігання Пригадай

Які засоби використовують у тебе вдома для миття посуду та прибирання оселі?

Майже в кожній оселі є засоби побутової хімії, що допомагають підтримувати чистоту. За рівнем безпеки їх умовно поділяють на групи.

❖ Відносно безпечні (без застережних написів на етикетках).

Це мило, пральні порошки, пасти, косметичні засоби тощо. Можуть спричинити отруєння при потраплянні в організм.

♦ Небезпечні при потраплянні на шкіру та в очі (із застережним написом “Уникати потрапляння в очі та на шкіру!”). Це відбілювальні та дезінфікуючі засоби, засоби для чищення каналізаційних труб тощо. Спричиняють опіки, подразнення шкіри, очей, дихальних шляхів.

Їдка речовина

❖ Вогненебезпечні (з написами й умовними позначками “Вогненебезпечно!”, “Не розпилювати біля відкритого вогню!”). Це препарати в аерозольній упаковці,

лаки, фарби, розчинники, засоби для обробки рослин. Порушення правил користування ними може спричинити пожежу. Вдихати пари фарб, лаків, розчинників – небезпечно для здоров’я.

Вогненебезпечна речовина

♦ Отруйні (з написом “Отрута” чи спеціальними позначками). Це сильнодіючі засоби для боротьби з комахами, гризунами, для виведення плям.

Отрута

Отож, вибираючи засоби, обов’язково слід звертати увагу на маркування упаковок і читати інструкції щодо застосування.

Мабуть, у кожній оселі є аптечка. Там зберігаються термометр, ножиці, вата, бинт, пластир, дезінфікуючі засоби – розчин йоду, брильянтовий зелений, перекис водню, серцеві засоби, засоби для зняття болю.

Обираючи місце для зберігання аптечки, слід пам’ятати, що всі лікарські засоби, вата, бинти, пластирі під дією вологи та прямих сонячних променів стають непридатними для використання. Усі ці засоби треба правильно й безпечно зберігати.

Запам’ятай правила безпечного використання ліків.

Висновок

У разі порушення правил використання засобів побутової хімії та ліків вони стають небезпечними для здоров’я. Слід додержуватися правил їх безпечного зберігання і використання. Ліки слід застосовувати за призначенням і відповідно до інструкції.

Завдання

1. На що слід звертати увагу, купуючи засоби побутової хімії?

2. Якими засобами побутової хімії користуєшся для прибирання, прання? До якої групи за рівнем безпеки вони належать?

3. Назви поради щодо безпечного вживання ліків.

4. Для чого необхідно знати, як безпечно користуватися засобами побутової хімії?

5. Назви поради щодо безпечного зберігання ліків.

6. Розглянь фотоілюстрації. Чи правильно зберігаються ліки?

Моделюй – набувай життєвих навичок

1. За допомогою дорослих дізнайся, якими засобами побутової хімії за рівнем безпеки користуються вдома для прибирання оселі, прання, миття посуду. Чи правильно зберігаються в помешканні засоби побутової хімії? Скористайся порадами параграфа.

2. Разом з дорослими знайди інформацію про екологічно чисті засоби для прибирання оселі, прання білизни, миття посуду.

3. Обговори з дорослими правила безпечного зберігання ліків у домашній аптечці. Разом складіть список лікарських засобів, які зберігаються або мають зберігатися в домашній аптечці. Поміркуй, де в помешканні найкраще розмістити аптечку