22 квітня о 18:00Вебінар: Інтегроване навчання – вимога сучасності

Виховна година "Плаче серце, як дитина

Про матеріал
Виховний захід присвячений міграційним процесам в Україні.Завдання показати негативні наслідки еміграційних процесів в Україні, висловити власне ставлення до еміграційних процесів, виховувати у підростаючого покоління почуття патріотизму
Перегляд файлу

Тема. Плаче серце, як дитина

Мета: показати негативні наслідки еміграційних процесів в Україні, висловити власне ставлення до еміграційних процесів, виховувати у підростаючого покоління почуття патріотизму.

Звучить пісня про Україну. На сцену виходять учні. Як фон звучить музика.

1 учень

Не совсем здоровая нация,

Коль ей присуща эммиграция.

Тот, кто уехал, - враг, предатель,

Иль просто лучших дней искатель?

Иуда, Каин, ренегат –

2 учень

Иль настоящий демократ?

Кто волен родину покинуть,

Где мог безвестно кануть, сгинуть?

Свободен кто, коль выбирать,

Тот, может, мачеху – не мать?

Проверить хочется слова:

Какая истина права?

3 учень

 Коль все уедут на чужбину,

То кто поднимет Украину?

4 учень

Но кто – то возразит ретиво:

Ведь есть ещё альтернатива –

Рыба, ведь там, где глубже, ищет,

Человек, где лучше рыщет.

1 учень.

    Українська еміграція ХХ століття – явище практично не вивчене. Дотепер у нас на Батьківщині немає не тільки її об’єктивного історичного огляду, але навіть елементарного вивчення цієї теми.

2 учень.

     До еміграції ставляться по-різному. Одні розуміють і навіть заздрять емігрантам. Інші – сприймають це різко негативно і навіть ставляться з презирством до них.

3 учень.

     Нашим спектаклем ми хочемо висвітлити обидві ці думки, а вам вирішувати: правда на боці перших чи других.

Ідуть зі сцени, на зміну їм виходять шестеро учнів, стають парами спиною один до одного.

1 учень.

      Безглуздо питати сьогодні, хто зробив краще:ті, хто емігрував, чи ті, хто залишився.

2 учень.

      Наші брати і сестри в зарубіжних країнах живуть тепер краще за нас, у всякому випадку в матеріальному відношенні. Але не будемо забувати, що за право жити у вільному та відкритому світі вони заплатили дуже дорого.

3 учень.

      Вони заплатили розірваними родинами, ностальгією, здоров’ям, психологічною несумісністю, приниженнями, дискримінацією.

1 учень.

      Про те, як нелегко було їм утвердитися в чужому для них оточенні, зберегти національне обличчя, реалізувати своє історичне призначення, свідчать їх життєві й творчі долі.

Звучить українська мелодія

4 учень

Я шляхи всі забув,

Скільки часу блукав по світах.

Я приїхав з далекого краю,

Де могили в високих степах.

5 учень

Я все мріяв про дивні країни,

Ті краї, де ніхто не бував.

Коли їхав в далеку чужину,

Мені щастя ніхто не бажав.

6 учень

Я побачив краї ті безкрайні,

Довго, довго тягнувся мій шлях,

Я приїхав з далекого краю,

 Але серце залишив в степах.

1 учень.

     Еміграція – то завжди біда.

2 учень.

     Ностальгія – хвороба слов’янських народів.

3 учень.

     Швед чи німець, який живе у Франції, сприймає це спокійно.

1 учень.

     Розповідають, як китайці, завезені під час Другої світової війни до США, так сумували за батьківщиною, що часто вмирали у ві сні від розриву серця.

2 учень.

     Нашу ж загадкову слов’янську душу важко зрозуміти  й холодним європейцям, і по-дитячому наївним азіатам. І ніде вона не знаходить спокою, і мучиться вдалині від Батьківщини, як дитина, відірвана від матері.

3 учень.

     Існує право кожного громадянина на самовизначення та, відповідно, на еміграцію. І, мабуть, нема нічого дивного в тому, що саме цим правом скористалося багато громадян.

4 учень.

      Хто ж ці емігранти?

Звучить музика Шостаковича.

5 учень.

     Більш сильної та вражаючої музики, ніж Сьома симфонія Шостаковича, написаної ним у блокадному Ленінграді, немає. Тут присутні музикальні прийоми, що зображують важку ходу фашистів і тріумфальні ноти переможних маршів радянських солдат. Так геніально написати музику рідної землі(саме рідної землі, а не про рідну землю) могла лише людина, що до нестями любить, знає й розуміє свою Батьківщину, свій народ. А його син – емігрував.

Звучить запис пісні у виконанні Федора Шаляпіна.

6 учень.

     Федір Шаляпін – бас століття. Російська народна пісня «вдоль по Питерской» - його візитна картка. Був закоханий у Росію, емігрував.

4 учень.

      Нурієв, Баришніков – кияни, гордість світового балету, емігрували.

1учень.

     Неповторний Вертинський, божественний Рахманінов….

2 учень.

      Прекрасний Бунін, вибухонебезпечний Солженіцин….

3 учень.

     «Віолончельний» Растропович, нобелівський Бродський…

4 учень.

Лопоухий щенок любит вкус молока,

А не крови, бегущей из порванных жил.

Если вздыблена шерсть, если страшен оскал,

Расспроси-ка сначала меня, как я жил.

Одинокая птица над морем кружит.

Догоревшее сонце уходит с небес.

Если шкура сера и клыки, что ножи,

Не чести меня волком, стремящимся в лес.

5 учень.

      Так у чому їхня провина? На них наклали тавро ганьби, забороняли згадувати імена ренегатів – зрадників, а самі ренегати вмирали від туги за батьківщиною, від ностальгії.

6 учень.

      Багато з них повернулися. .. Але не повернулися всесвітньо визнані генії й таланти.

1 учень.

     Пам’ятаєте в Пушкіна: «Гений и злодійство – не совместны». А геній і Батьківщина? Невже також?

2 учень.

Так пусть же Бог нас всех рассудит,

Уехавших пусть не осудит,

Коль не нажива их вела –

Признанье жажды и тепла.

Но блудный сын когда-нибудь

Вернётся к матери – вот суть.

Закон исполнит бытия –

Вернётся на круги своя.

Ведучі йдуть зі сцени, з’являються перші четверо учнів.

1 учень. У США – понад 2 млн українців.

2 учень. У Канаді – майже 1 млн.

3 учень. У Росії – 10 млн.

1 учень. В Аргентині – 30 тисяч.

2 учень. У Бразилії – 200 тисяч.

3 учень. У Франції – 50 тисяч.

1 учень.

     Де ж ви, сини і дочки своєї країни? Чому ви там, а не тут? Адже виїжджають найкращі.

2 учень.

     Якщо кращі кидають країну, то на кого вони її полишають?

3 учень.

     На що чекають вони, потерпаючи від ностальгії? Мають надію, що стане вона кращою і більш справедливою, щоб можна було пишатися нею.

4 учень.

     А хто ж зробить її кращою? Хто? Адже ви, чесні і справедливі,будете спостерігати здалеку.

1 учень.

      І якщо Батьківщина, всупереч усьому, стане такою про, яку ви мріяли, то чи не буде вам соромно, що у важку хвилину, лиху годину ви покинули її? За своє дезертирство, за те, що ви, як щурі з корабля,що тон, збігли першими, не подумавши про тих, хто цьому кораблі залишається?

2 учень.

     Чому декабристи – дворяни, для яких шлях за кордон був відкритим з дня народження, а поневіряння селян взагалі не мали турбувати їх, чому вони не залишили батьківщину, а боролися за кращу долю для неї.

3 учень.

     Чи сакраментальна фраза Верещагіна «За державу обидно» у світлі теперішнього цинізму здається неактуальною й далекою.

4 учень.

     Ви скажете: багатим легше бути благородним,а бідним ще пожити хочеться.

1 учень

      На жаль не видно, що багатство й злидні вимірюються не грошима, а шляхетність і чесність – не особняками та машинами.

2 учень.

      Так, наша Батьківщина не така, якою хотілося б її бачити. Але це наша Батьківщина.

3 учень.

     І це наша справа – щоб піднялася вона з пилу і бруду, брехні й корупції, відсталості й злиднів храмом, назустріч майбутнім поколінням.

4 учень.

      Ніцше колись сказав: «Нехай правда не на боці моєї країни, але це моя країна».

1 учень

Свою Україну любіть,

Любіть її…

Во врем’я люте,

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

2 учень.

Мы говорили в назиданье,

Мы говорили в оправданье,

Мы все свои слова сказали.

Кто лучше может с мыслью далее,

Пусть не молчит он в этом зале.

 

 

 

 

 

docx
Додано
24 лютого
Переглядів
36
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку