Виховна година "Подорож до країни Писемності та Мови"

Тема. ПОДОРОЖ ДО КРАЇНИ ПИСЕМНОСТІ ТА МОВИ

Мета: донести до учнів красу і багатство української мови; збагатити

знання про рідну Україну, словниковий запас дітей; розвивати зв'язне

мовлення; виховувати  почуття любові до рідної мови, рідного краю,його традицій, бути патріотами своєї держави.

Обладнання: відео-казка про мову, презентація «З якої це казки», таблиця деформованих речень (прислів'я про мову).

Хід заняття

Ведуча. Як нема зірок небозводу,

              Як блакиті без сонця нема,

              Так і мови нема без народу

               І народу без мови нема.

Ведучий. Україна – золота чарівна сторона. Скільки ніжних, ласкавих слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до краю, де народилися і живуть.

Ведуча. Сьогодні ми зібралися, щоб сказати теплі і ніжні слова про нашу рідну мову.

9 листопада наша країна відзначає День української писемності та мови.

 На сьогоднішньому занятті ми поговоримо про нашу рідну мову – багату та милозвучну, співучу і мелодійну та рідну для всіх нас, яку по праву вважають однією з найкращих мов світу.

Отож, мандруємо з вами у чарівний світ писемності.

Учень. Мово рідне, слово рідне!

            Хто вас забуває,

            Той у грудях не серденько,

            А лиш камінь має.

Учень. Як ту мову можна забути,

            Котрою учила

            Нас всіх ненька говорити,

            Ненька наша мила?

Учень. От тому плекайте,діти,

            Рідненькую мову

            І учіться говорити

            Своїм рідним словом.

            Доню, моя доню,

            Синьоока зірко,

            У житті буває

            Солодко і гірко.

            Як би не манили

            Твої очі зваби,

            Не посмій вчинити

            Батьківщині зради.

Учень. Не посмій забути

             Маминої мови.

             Нею квітне поле,

             І гудуть діброви.

             Можеш призабути,

             Запах рути-м'яти,

             Але рідну мову,

             Мусиш пам'ятати.

Вчитель. А чи знаєте ви,діти, як виникла мова?

І зупинка – «Історична»

(Пропонуємо вам послухати казку про мову).

Учень. Яка ж багата рідна мова!

             Увесь чарівний світ у ній!

             Вона барвиста і чудова,

             І нищити її не смій!

Учень. Вона про все тобі розкаже,

            Чарівних слів тебе навчить,

            Усе розкриє покаже

            Як правильно у світі жить.

Учень. То ж мову вчи і прислухайся

            До того, як вона звучить,

            І розмовляти так старайся,

            Щоб всім її хотілось вчить.

Учень. Вона ж у нас така багата.

            Така чарівна, як весна!

            І нею можна все сказати,

            І найрідніша нам вона!

Учень. В ній стільки слів, що й не збагнути!

             І приказок, і порівнянь.

            А мову знаючи, здобути

            Ти зможеш просто безліч знань.

ІІ зупинка – « З'єднай прислів'я»

*Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.

*Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.

     *Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.

*Більше діла — менше слів.

Учні. Ніжна , мила, світанкова,

          Ясна, чиста, колискова,

          Мелодійна, дзвінкотюча,

          Дивна, радісна, співуча,

          Лагідна, жива, казкова,

          Красна, чарівна, шовкова,

          Найдорожча, добра, власна,

          Мудра, сонячна, прекрасна,

          Солов'їна, барвінкова,

          Українська мова!  

ІІІ зупинка – «Казкова»

Учень. Ще колись давним-давно, люди не читали,

            А казки із вуст в уста переповідали.

            Бо народ наш український – мудрий і завзятий.

            Бо з життя прийшли казки, і їх так багато!

( Перегляд презентації. Діти відгадують з якої це казки)

Учень. Можеш не впізнати

            Голосу діброви,

            Та не смій зректися

            Маминої мови.

            Бо як відречешся,

            Кине тебе пісня,

            Будеш ти без неї

            Наче вишня пізня.

Учень. Любіть свою мову й ніколи

             Її не забудьте в житті.

            А хто свою мову забуде,

            Той серце забуде своє.

Учень. Вона, як зоря пурпурова,

            Що сяє з небесних висот,

            І там, де звучить рідна мова,

            Живе український народ.

Учень. Солов'їну, барвінкову,

             Колосисту на віки

             Українську рідну мову

             В дар дали мені батьки.

             Берегти її, плекати

             Буду всюди й повсякчас,-

             Бо єдина, так як мати,-

             Мова в кожного із нас!

ІV зупинка – «Ігрова»

Віднайти відповіді, які заховалися у словах.

*Що їв касир під час обіду?

*Як називалась водойма, де купалась Марічка?

*Що побачив мотоцикліст попереду?

*Що побачив Карлсон, що спав на даху?

*Яку страву любить тракторист?

Учень. Ну де ще є така чарівна пісня?

            Серед яких на світі мов?

            То серце від журби неначе стисне,

            А то повіє радість і любов.

Учень. Пісня українська!

            Хто не був зачарований нею?

           Вона натхненна, мелодійна,

           Безмежна широтою і красою образів.

           Пісні лунають над широкими ланами

           І високими горами.

V зупинка - «Пісенна»

(Пісня «Батьківська Мова»)

Учень. Мова – краса спілкування,

            Мова, як сонце ясне

            Мова, то предків надбання

            Мова – багатство моє.

Учень. Мова – державна перлина,

            Нею завжди дорожіть:

            Без мови немає країни-

            Мову, як матір любіть!

Учень. В нас українська мова промениста,

            Доступна й лагідна, весела і дзвінка.

            Багата, як земля, джерельно-чиста

            І тепла, наче мамина рука.

Учень. Я вчуся нею гарно розмовляти,

            Читаю вірші і пишу слова.

            Бо рідну мову треба добре знати.

            Вона чудова, ніжна і жива.

VII зупинка – «Віднови речення»

VIII зупинка – «Поетична»

Вчитель.А зараз настав час усім нам разом бути поетами.

Останнє слово другого рядочка будете добирати за змістом в риму.

             Щоб розумним й мудрим стати,

             Треба рідну мову … (знати).

             А щоб вміти говорити,

             Треба рідну мову…(вчити).

             Знає кожен з нас чудово –

             Не прожити нам без…(мови).

            Рідна ж мова пелюсткова,

            Мудра, світла,…(світанкова).

            І дзвенить щодня і в свято,

            Бо вона така…(багата).

             І така джерельно-чиста

            Наша мова…(промениста).

            Чарівна і калинова

            Наша мова…(веселкова).

            В ній такі слова чудові,

            Хліб і сіль на…(рушникові).

            В ній в віках батьки і діти,

            Як без мови в світі…(жити)?

            Понад світом хай лунає,

            Хай ніхто не…(забуває).

            Рідну мову українську,

            Мудру, щедру…(материнську).

Ведуча. Діти ми завзяті

              Крім читати і писати

              Вмієм гарно танцювати.

(Танець)

Вчитель. Ось і підійшло наше заняття до завершення.

Ви молодці, ви такі ще маленькі, а вже так багато знаєте.

Запам'ятайте діти

До гарного слова вам треба звикати,

Щоб мова була як дзвінке джерело.

Подумайте сім раз, перед тим як сказати,

Щоб слово ваше людям радість несло,

Щоб чарами ніжними слово дзвеніло,

Напоєне ласкою завжди було.

З добром і любов'ю від серця летіло

Й до іншого серця зі щирістю йшло.