Виховна година "Подорож по Україні"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виховна година

у 2 класі

 

 

 

 

 

Підготувала

 вчитель початкових класів

Бахмутського НВК № 11

Савченко Наталія Петрівна

 

 

 

 

 

Мета:    

•    формувати у школярів ціннісне ставлення до Батьківщини; 
•    розвивати в учнів почуття національної самосвідомості та громадянської активності, прагнення примножувати своєю працею здобутки українського народу;
•    виховувати патріота, який знає і поважає традиції свого народу,  трудівника, люблячого свою землю, справжнього громадянина.
 

Обладнання  відео кліп про красу України, малюнки тварин,картки з прислів*ями ( для парної роботи) , рукавичка, сопілка, пір*ячко, перстень,колосок,ілюстрації до казок «Сірко», « Лисичка-кума», «Кирило Кожум’яко», «Котигорошок»,аудіо записи для виконання пісень.  

Література збірка українських народних приказок та прислів’їв,загадок; Н. Красоткіна «Мій рідний край»; інтернет.

Хід заходу

Дівчина:

Добрий день вам, добрі люди

Хай вам щастя – доля буде,

Не на день і не на рік,

А на довгий – довгий вік.

 

Хлопчик:

Гостей дорогих вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом, любов’ю  і миром

Для людей відкрита наша хата біла,

Тільки б жодна кривда в неї не забігла.

 

Учитель:

Сьогодні, люба дітвора

У нас цікава буде гра

Уявить, що ми, малята

Вирушаємо мандрувати.

Вирушаємо ми нині

В подорож по Україні.

А що таке Україна?

 

Дівчина:

Україна – рідний край,

Поле, річка, зелений гай

Любо стежкою іти

Тут живемо я і ти.

 

Вчитель:

   Подорожувати ми будемо пішки, так, як ходили діди-прадіди.   Згодні ?

    Ну тоді в путь-дорогу. А з собою в дорогу візьмемо пісні. Заспіваємо  пісню «Ой є в лісі калина» . ( На екрані  відео кліп « Краса української природи»)

 

 ( Діти співають пісню)

 

Молодці ! Ой, подивиться куди ми потрапили. Це чарівний ліс. Ліс – загадок. Щоб його пройти, треба відгадати загадки:

 

Діти загадують загадки:

       * * *

Хоч  у нього шуба є,

Та як холод настає,

Він не їсть і не гуляє,

А у лігво спати лягає.

(Ведмідь)

 

       * * *

В мене шубка з колючок

В мене – сіра спинка,

Ніс, як чорний п’ятачок

Очі намистинки.

 (Їжачок)

       * * *

 

Взимку – біленький, влітку сіренький

Довгі вуха має, швидко в ліс стрибає

(Зайчик)

           * * *

 

Хоч сама мала на зріст,

Та великий має хвіст.

Як намисто оченятка, хто це?

Спробуй відгадати

( Білочка)

       * * *

 

 

 

 

 

В темнім лісі проживає,

Довгий хвіст пухнастий має

Їй на місці не сидиться,

а зовуть  її …..  

(Лисиця)

       * * *

Вчитель:

    Молодці. Ви відгадали всіх мешканців чарівного лісу. Всі ці тварини проживають в  лісах нашої України.

 

Вчитель:       В*ється стежка-побережка

                      Повз ріку по бережку.

                      Обережно в*ється стежка,

                      Побережка-обережка,

                       Щоб не впасти у ріку.

 

Скажіть, а куди завела нас стежка?

 

Діти :        До скоромовок.

 

Вчитель:   А які ви знаєте скоромовки?

 

Діти:       

 Гава гаву запитала:

 Ти на ганок не літала?

 Не літала я на ганок,

 То прогавила сніданок.

 

Обережний хитрий лис

До нори вечерю ніс.

Біг додому лісом лис,

шелестів над лисом ліс.

 

Сів шпак на шпаківню,

Заспівав шпак півню:

Так як ти не вмію я,

ти не вмієш так як я.

 

Лис малий і більший лис

По гриби ходили в ліс.

Заздрить білка в лісі лису-

Лис лисички ніс із лісу.

 

Хитру сороку

Спіймати морока.

А на сорок сорок

Сорок морок.

 

Вчитель:

                   Молодці. Та, нам треба далі в дорогу. А щоб було веселіше,      заспіваємо пісеньку про Лисичку «Я лисичка, я сестричка»

( Діти співають пісню)

 

Вчитель:         За піснями  та пригодами ми не помітили , як дійшли до            села«Народна мудрість».

 

                  Скажіть, а в чому передається мудрість, знання народу?

 

Діти:            В прислів’ях та приказках.

 

Вчитель:      Давайте згадаємо, які ми знаємо прислів’я  про нашу рідну         землю?

 

Діти :

• Кожному мила своя сторона.

 

• Рідний край – земний рай.

 

• Рідна земля і жмені мила.

 

• Рідна земля – мов колиска золота.

 

• Всюди добре, а дома краще.

 

 

Вчитель:

  Молодці. А чи зможете ви скласти прислів’я, зібрати до купи всі слова.

( Без Батьківщини нема України)

 

 

Вчитель:  Скажіть, а в чому ще передається мудрість народу?

 

Діти :       В народних прикметах.

 

Вчитель:  А які народні прикмети ви знаєте?

 

Діти :  

• Грім у жовтні-на безсніжну зиму.
• Якщо земля вкриється сніжком,то через місяць бути справжній зимі.
• В жовтні вітер зі сходу-холодна зима.
• Довго шпаки не відлітають – осінь буде суха.
• Грак відлетів – чекай снігу.
• Сова кричить – до холоду.
• Пізно зацвіла горобина-осінь буде тривалою.
• Яка погода на покрову, такою буде і зима.
• Білка до Покрови змінила шубку – зима буде добра.

 

Вчитель:      Молодці. Вирушаємо далі в нашу чудову подорож. 

(Звучить пісня «Гопачок» )

 

Вчитель:          Подивиться, на дорозі лежить торба. Подивимося, що в ній? А в ній загублені речі, їх багато. На торбі написано «Казки». Тож всі ці речі з казок. Треба їх повернути до своїх казок. Отож, які це предмети і я якої вони казки?

 

1. Рукавичка !  І більш нічого.

 

2. Цей перстень знайшла царева дочка. А коли довелося віддавати його, то вона вирішила так: «Ні тобі, ні мені». Та й кинула його на землю.

 

 

3. Цей колосок знайшов півень та двоє мишенят. Ви, певно відразу здогадалися?

 

4. Ці пір'ячка знайшли дід та баба замість качечки.

 

 

5. Як на цій сопілочці заграєш, то сповниться все, що захочеш.

 

Вчитель:

   Молодці. Ви повернули всі речі до своїх казок. А які ще ви знаєте народні казки?

( «Сірко», « Лисичка-кума», «Кирило Кожум’яко», «Котигорошок» )

 

 

Вчитель:

  Ну, що ж, ми покидаємо чарівне місто Казок. І вирушаємо в далекий путь. 

( Діти співають «Дударики» )

 

 

Вчитель:

  За веселою піснею й не помітили як дійшли до поля «Дитячі ігри». Які ви знаєте дитячі народні ігри?

(«Подоляночка», «Панас», «Грушка», «Горобейко»).

  Я пропоную вам зараз пограти в  одну з дитячих ігор «Грицю, Грицю до роботи».

  Діти грають в гру.

 

Вчитель:

      Ми й не помітили як минув час і наша подорож підійшла до кінця. Ми побували в багатьох куточках нашої країни. Нашої рідної України.  Ми ще не раз будемо мандрувати по нашій Батьківщині, будемо пізнавати про неї дуже багато цікавого. Любіть Україну, бо це земля, де ви з’явилися на світ, де перше довкілля, і зрозуміли, що ви у ньому – людина. А тепер ви зрозуміли, що дуже любите свою Україну, землю ваших батьків, дідів, що тут ваше коріння, без якого не можна у світі жити. І знайте, що ви не просто населення, а патріоти і громадяни України, які все зроблять для того, щоб Україна була квітучою і багатою, щоб всі тут жили в любові, мирі і злагоді, бо ви любите свою рідну і милу Україну і життя свого не пошкодуєте, як що треба буде стати на її захист.

 

(Діти читають вірші)

 

Мій край чудовий – Україна

Тут народились ти і я.

Тут над ставком верба й калина.

Чарівна пісня солов’я .

Все найдорожче і цілім світі,

Бо тут почався наш політ

Цвітуть волошки сині в житі

Звідсіль веде дорога в світ.

І найдорожче рідна мова

Джерельцем радісно дзвенить.

І мила пісня колискова,

чумацький шлях кудись зорить….

Усе найкраще і єдине

І радощі всі, і жалі….

Мій рідний краю, Україно!

Найкраще місце на Землі!