Виховна година "Подорож Україною"

     Подорож Україною

Мета. Поглибити знання учнів про нашу державу Україну, продовжити ознайомлення   учнів   з  національними символами України; формувати національну свідомість школярів; виховувати патріотів рідної держави, повагу до її символів; до рідної мови, розвивати пізнавальні інтереси.    

 Ведуча      Благословен той день і час,

  Коли прослалась килимами

  Земля, яку сходив Тарас

  Малими босими ногами.

 

  З моїх слів ви мабуть зрозуміли, що сьогодні наша розмова про Україну, яка має багату історію, має свої традиції, які споконвіку шанують і бережуть. Це – батьківська хата, материнська пісня, святий хліб, вишиваний рушник, червона калина, зажурена верба, дивовижна писанка, вірний своєму краю лелека, дівочий вінок.

1. Буває часом сліпну від краси,

Спиняюся, не тямлю, що за диво -

Оці степи, це небо, ці ліси -

Усе так гарно, чисто,незрадливо.

Усе, як є – дорога, явори

Усе моє – все зветься Україна.

2. Мій край чудовий –

Україна тут народився ти і я .

Тут над ставком верба й калина,

Чарівна пісня солов’я.

3. Хоч ми маленькі, ми ще діти

Такі дрібненькі, як весняні квіти,

Та хочем величати у цю днину

Нашу матір - Україну.

4. Багато держав є, людей і мов різних,

Та кожному мила одна лиш єдина.

Найкраща з усіх, то рідна країна,

Мені ж наймиліша – моя Україна.

Пісня « Добрий день, матусю Україно»

Ведуча Україна – це наш рідний край, наша дорога і мила Вітчизна, земля, де ми народилися,побачили і пізнали світ,почули колискову пісню,рідну мову – це  найдорожча у світі Батьківщина. Я хочу вам розповісти казку, а ви уважно прослухайте її і дайте відповідь на запитання: « Про яку жінку йдеться мова у ній?»

 

« Давним – давно жила одна жінка. І було у неї три сини. Росли вони чесними, сміливими і дуже любили свою матір,готові були віддати за неї життя.

Підросли вони і вирішили піти в люди і прославити матір.

Першим пішов старший син. Мати, щоб він про неї пам’ятав, подарувала йому золоту корону з трьома промінчиками. Пішов син, і за корону, яка зігрівала його і показувала дорогу до кращого життя, дали ім’я – Тризуб.

Середньому - подарувала жовто – блакитний одяг. Своїми хорошими справами прославив він свою матір. Дали йому ім’я – Прапор. А там, де був молодший брат, завжди звучала дзвінкоголоса пісня, тому що мати подарувала йому солов’я.І дали йому ім’я -  Гімн.

З того часу ідуть завжди разом – Тризуб, Прапор і Гімн,прославляючи рідну матір.

- То хто ж ця матір? ( Україна)                                                                      

 

5. Подивись уважно на свій герб

Ти прочитаєш в ньому слово « воля» ,

  Важливіших нема з усіх людських потреб,

  Як воля  й гарна людська доля.

                                  

6. Жовто-блакитний прапор

 Це також символ  нашої Вітчизни,

Які чудові, світлі кольори!

Діставсь цей прапор нам від сивої дідизни.

                                                    

7. Ще не вмерла Україна!

    І не вмре повік.

  Її гори, її доли, і ліси, і ріки!

   Звучить Гімн наш український

   І любо серденьку

 Україно, рідна моя, моя люба ненько.

 

8. Є багато пташок голосних

Любі – милі нам співи пташині,

Та завжди наймилішими з них

Будуть ті,що у рідній країні.

  І тому найдорожчою нам

  Є і буде у кожну хвилину

  Серед інших країн лиш одна –

 Дорога нам усім Україна.

         

Багатством щедро налита украй -          

 Чи знаєш : земля рідна наша

  На світі - це справжній освячений рай!

 

10. Краю мій коханий, щире твоє слово ,

                                    Небо твоє ніжно – голубе

                                    Рідна Україно, земле колискова,

                                    Обіймаю піснею тебе

Звучить пісня 

Ведуча Народна мудрість говорить: « Рідна мова дорога людині, як саме життя». Бо без мови не може існувати народ, його культура. Ми українці горді тим, що маємо свою державу,свою мову.

МОВА - ЦЕ ЗБРОЯ .

МОВА -  ЦЕ ДЗЕРКАЛО ДУШІ ЛЮДИНИ.

МОВА – ЦЕ ПРАВДИВИЙ СВІДОК ІСТОРІЇ.

МОВА – ЦЕ ЧАС, ЦЕ МИНУЛЕ Й СУЧАСНЕ НАРОДУ.

А  ВКРАЇНИ МОВА – МОВ ТЕ СОНЦЕ ДЗВІНКОТЮЧЕ, МОВ ТЕ ЗОЛОТО КОТЮЧЕ.

ТАК, ПРО МОВУ ГОВОРИЛИ ДУЖЕ БАГАТО. УКРАЇНСЬКА МОВА – ЦЕ БЕЗМЕЖНИЙ ОКЕАН.ВОНА МЕЛОДІЙНА, ЯК ПІСНЯ СОЛОВ’Я. НАША МОВА ПРЕКРАСНА І БАРВИСТА, НАЧЕ ДОЩОВА ВЕСЕЛКА. НЕ МОЖНА ХОДИТИ ПО ЗЕМЛІ І НЕ ЛЮБИТИ СВОЮ МОВУ.

ЛЮБІТЬ  НАШУ РІДНУ МОВУ,

      БЕРІТЬ ДО ЗБРОЇ РІДНЕ СЛОВО,

      НІ! НЕ ЗАБУЛИ ЩЕ СЛОВ’ЯНИ

      ШЕВЧЕНКА ГОЛОС ПОЛУМ’ЯНИЙ!

      БО ВОНА Ж ТАКА БАГАТА , УКРАЇНСЬКА МОВА!

       НЕПОВТОРНА І КРИЛАТА, І ТАКА ЧУДОВА.

  

                     МИНАЮТЬ ДНІ, ЛІТА, ВІКИ МИНАЮТЬ:

                     ЇМ ТАК  ПРИЗНАЧЕНО -  МИНАТЬ,

                     ЩОСЬ НА ЗЕМЛІ ЖИВЕМ ,ЩОСЬ ВІДМИРАЄ,

                     ТИ Ж НЕ  ПОВИННА ВІДМИРАТЬ!

                    

                     СПІВУЧА, СОЛОВ’ЇНА МОВО – МАМО,

                      ПЕРЕД ТОБОЮ – СОНЯЧНІ МОСТИ!

                       Я ВІРЮ , ЩО В СЕРЦЯХ ЛЮДСЬКИХ САДАМИ

                       БЕЗКРАЇМИ ТИ БУДЕШ ЗНОВ ЦВІСТИ.

                     

 

                        МОВО МОЯ , НАЙЧИСТІША  КРИНИЦЯ,

                         Є І КРАСА, І БАГАТСТВО В ТОБІ.

                         КОЖЕН ПРИХОДИТЬ ДО ТЕБЕ НАПИТЬСЯ

                         В РАДОСТІ, в щасті, у тихій журбі.

                        

                         Серце слова твої вміють зігріти

                          Приголубити, втішити можеш одна.

                          Мово рідна, ну як тебе не любити?

                          Ти весела і ніжна, неначе весна.

                                                           

                          Не цурайтесь мови – мови мами й тата

                          Мови діда Й баби , предків наших всіх.

                          Бо її цуратись -  сором непошани,

                           Бо її цуратись – перед Богом гріх.

 

ЗВУЧИТЬ ПІСНЯ

 

 ВЕДУЧА   Коли ми говоримо про нашу державу, ми не можемо  не згадати про столицю її – Київ.

 

17.Київ місто історичне,

     Йому вже багато літ!

    А воно красиве, вічне

     Серед зелені і квіт.

                                 

18.Київ – серце України.

Хоч пройшли усякі зміни.

І найкраще місто в світі                                                       

  Гарний все ж в зимі і літі.

 

19.Молодій,красуйся променисто,

     Височій, злітай під небеса,

     Києве – чудове наше місто,

     України гордість і краса,

 

 Ведуча Рідна хата. Оспівана в піснях, оповита легендами, переказами, вона завжди буде символом добра і надії . Її вогник світитиме теплом материнської любові, вірою в добро.

2 Якби тобі , доню, в світі не було

Не скупись ніколи людям на добро.

 Бо так доволі хтось насіяв зла

І холонуть душі наші без тепла.

Доню, моя доню,синьоока зірко,

У  житті буває солодко і гірко,

 Щоб в житті твоєму не прийшлось пізнати,

 Не забудь ніколи маминої

 Хата моя, біла хата,

  Казко тепла й доброти

  Стежка від тебе хрещата

  В’ється в далекі св

Дайте тепло ваших рук.

  В хаті на згадку лишились

 Болі  й тривоги розлук.

Найкраща у світі - моя Україна!

Її обереги верба і калина!

Бо нам найрідніші Вітчизна і мати,

То як же нам, дітям, її не кохати.

 Моя Україно - козацькая слава.

Така волелюбна і мирна держава,

Вона дорога нам , і рідна, і мила,

 Вітчизна свята дорога Україна,

   Для кожного з нас ти у світі єдина!

      ВЕДУЧИЙ   

 БАТЬКІВЩИНА – це рідний край!

  Батьківщина – це ліс і гай!

Батьківщина – це рідна земля

Батьківщина – це школа моя !

 Розквітай, прекрасна Україно

 Рідна земле, матінко моя.

Хай лунає мова солов’їна,