Виховна година " Прагнемо миру"

 

РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО- ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ № 1 М. КРЕМЕНЧУКА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗРОБКА ВИХОВНОЇ  ГОДИНИ

« ПРАГНЕМО МИРУ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учитель1.

Доброго дня, дорогі діти, шановні батьки! Святково та урочисто розпочався сьогодні для вас новий навчальний рік. Нехай він буде плідним, радісним, цікавим для всіх учнів і принесе гарні досягнення в навчанні, сформує міцні знання.

Перший урок – незвичайний, бо він не стосується жодного з предметів. Це урок державності, людяності, а сьогодні – це ще й урок нашої з вами соціальної та національної свідомості. І я сподіваюся, ви не залишитеся байдужими до того, про що ми говоритимемо.

Ось небо блакитне і сонце в зеніті!
Моя Україна — найкраща у світі!
Моя Україна — це ліс і озерця,
Безмежні степи і чарівні джерельця.
Красиві пейзажі і гори високі,
Маленькі струмочки і ріки глибокі.
Міста старовинні і замки прекрасні,
Великі будови і дуже сучасні.
Сади чарівні, мальовничії села,
Моя Україна — це пісня весела.
Це щира, багата, як світ, її мова,
Крилата, така мелодійна, чудова!
Її обереги — верба і калина..
Вітчизно свята, дорога Україно,
Для кожного з нас ти у світі — єдина.

ТЕМА НАШОГО УРОКУ « ПРАГНЕМО МИРУ».

 

 

Моя Україна

На світі багато чудових країн,
Мені наймиліша, найкраща країна,
Яка піднялася, мов Фенікс, з руїн,
Безсмертна моя Україна.

Ти з давніх віків непокірна була 
І волю свою боронила невпинно. 
Нарешті збулося - її здобула 
Звитяжна моя Україна.

На землях твоїх неозорих степів
Живе працьовита і чесна родина,
Хвилюється колосом стиглих хлібів
Моя золота Україна.

В садах і дібровах в вечірні часи 
Чарує нас пісня дзвінка солов'їна 
І чути співочі дівчат голоси, -
Пісенна моя Україна.

Тепер ще не легко живеться тобі,
Є в тому, мабуть, особлива причина.
Та все подолає в тяжкій боротьбі
Незламна моя Україна.

Квітуй, мов калина, на плесами вод, 
Будь в дружбі і праці міцна та єдина. 
Хай буде щасливим твій вільний народ, 
Прекрасна моя Україно! 

 

Чи є ще на землі такий чарівний край, де тихі літні ночі пливуть на крилах  пташиних  пісень,  де  вранці  на  замріяній  річці  вмивається  чистою водою  біле  латаття,  де  в  барвистому  степу  вдихаєш  цілющі  пахощі різнотрав’я,  де,  розбивши  крильми  дзеркало  синього  плеса,  здіймається  і летить  прямо  на  сонце  лелека,  де  на  схилі,  зігрітому  сонцем,  долаючи полуденну дрімоту, дивиться на тебе разками намиста калина?.. Україна.  Наша  рідна  країна.  Це  та  земля,  де  ми  народилися,  де  живуть наші  батьки,  де  творили  славу  наші  предки.  Ми — українці!  Випестувані материнською піснею, виховані козацьким духом пращурів.Тихо прокидається ранок. Поступово згасають зорі, і на сході світліє, голубіє небо. Тиша навкруги. А в оселях засвічуються вогні. Це встають люди, щоб іти на роботу, прокидаються від солодкого сну діти, щоб іти до школи. А от і сонечко випливло з-за горизонту. Своїми теплими чистими промінцями воно пестить людям очі і всі мимоволі посміхаються, бо ж така краса навколо! Скільки радості і щастя на святій землі! Бо це мир! А земля вітає дорослих і малих, закликає до праці і навчання, приваблює дивовижними краєвидами. І це велике щастя — жити на мирній землі. Коли нікому не загрожують страшні вибухи і руйнування, коли не чекає на кожному кроці смерть. Велике щастя – мир! Люди йдуть вулицями і посміхаються один одному, чарівному сонечку. Цілому світові, своїй мрії, вітаються, зичать один одному здоров’я й щастя. Мир на землі, злагода поміж людьми-це і є та гармонія, до якої прагнуть люди з давніх-давен, щоб і в людському суспільстві було все мирно і злагоджено, спокійно і радісно, щасливо і прекрасно, як у великому симфонічному оркестрі, де звучать різні інструменти, кожен виконує свою партію, а всі разом звучать злагоджено і виконують чарівну дивовижну музику. От і ми сьогодні зібралися тут, щоб ще раз переконатися у тому, що  в  училищі, в групі всі учеі повинні жити мирно і дружно, зростати у мирі і злагоді.

 

 

Учитель 2.

Діти, сьогодні ми звернемося до вічної теми - теми дружби і любові, злагоди та миру поміж людьми. Дуже добре жити там, де панують доброта і любов, взаєморозуміння та терпимість, де між усіма налагоджені добрі стосунки. Там линуть пісня і жарти, квітне радість та щастя. 
Там не тільки добре спілкуватись, розповідати й слухати про все на світі, 
а приємно просто мовчати, бо знаєш, що тебе оточують доброзичливі 
люди, твої друзі, які ніколи не зрадять і завжди прийдуть на допомогу, порадять, добрим слово розвіють усі негаразди. Найбільше щастя-це те, 
що ми живемо на рідній землі, на якій розквітають чарівні квіти, а люди 
живуть спокійно, земля не здригається від страшних вибухів, діти вчаться, 
здобувають знання, щоб зробити наш край ще прекраснішим. Мир на землі — це найбільше багатство, адже так багато цікавого у світі. 

 

(вірші про мир)

1-й учень 
Мир на землі — це затишок і тиша, 
Це сміх дитячий і душі політ! 
Коли поет чарівні вірші пише 
Про незвичайний, дивовижний світ. 
2-й учень 
Мир на землі — це росяні світанки, 
Краса і творчість, пісня у гаях. 
Мир на землі — це вечори і ранки 
Із радістю і щастям у серцях. 
3-й учень 
Це дні роботи, сповнені натхнення, 
Щасливі сім'ї, здійснення надій. 
Й нас не лякають вибухи страшні, 
Й солдати не кидаються у бій. 
4-й учень 
Мир на землі — це дім, і мама, й тато, 
Й любові стільки — що аж через край! 
Це та земля, де щастя є багато 
І в кожнім домі — хліба коровай! 

5-й учень 
Це та земля, де сміх і пісня лине, 
І дітий дуть до школи знов і знов. 
Й ніколи у боях ніхто не гине, 
Бо там господар — щастя і любов! 

 

 

Учні проголошують гасла:

Я – українець і сьогодні пишаюся цим.

Мова моя – українська, і вона найкраща з усіх мов.

Місто, в якому я живу, найкраще з усіх на землі.

Земля, на якій я живу, найродючіша та найщедріша з усіх!

Я щасливий, що живу в центрі Європи!

Я щаслива, що народилася в Україні!

Учитель.1

 Про мир і щастя мріють люди з давніх-давен. Скільки існує людство, стільки й живе в серцях людей мрія про мир. Тільки мир дає можливість кожній людині здійснити всі найзаповітніші прекрасні мрії, реалізувати себе повністю, розвинути таланти, розкрити свої здібності.

Чому виникають війни? Ви замислювались над цим? Звичайно, замислювались. Мабуть, тому що існують між людьми розлад, заздрість, помста.

Учень

Прийми, Святий Отче, молитву від доньки.
Складаю до неба свої я долоньки,
І слізно прошу, Тебе Боже, й благаю
Пошли миру й щастя для нашого краю.
Молюся я щиро за долю Вкраїни,
Щоб більше не впала вона у руїни,
Щоб радісно жили усі твої діти
Й цвіли наче квіти кожного літа.
Й молюся, за те щоб не було війни,
Шоб більше не билися твої сини.
Даруй же нам нині, Боже Єдиний
Любов й благодать по усій Україні.

Хай буде мир віднині і довіку!

Хай буде мир й замовкнуть війни злі.

І сльози щастя на своїх обличчях

Відчують всміхнені усюди матері.

Мати

Хай буде мир. Веселі будуть діти,

Спокійними скрізь стануть всі жінки

І перестануть думати ночами,

Що десь коханий гине на війні.

Хай буде мир й замовкнуть всі гармати.

Доволі крові, сліз, нещастя й бід…

Хай відпочине змучений боями

До праці звичний чоловічий рід.

«Хай буде мир!»- звертаються до Бога,

Чоло зросивши потом трударі,

Бо хочуть, щоб сміялись дзвінко діти

На нашій древній галицькій землі.

Хай буде мир віднині і довіку!

Хай буде мир й замовкнуть війни злі!

Хай у міцних обіймах всі народи

Ідуть у майбуття через віки.

 

 

 

 

 

 

Учитель1.

Наша Україна – це держава, яка ніколи не нападала на інших.

Вона  сіяла хліб,  вирощувала  квіти,  посилала  в  космос  своїх  посланців.  Ми ніколи не думали, що на початку ХХІ століття нам доведеться воювати і не з ким -небудь, а з тими, хто називав себе нашими братами.

Було  мирне  небо,  яскраво  світило  сонце  і  ніщо  не  передбачало біди,  коли  на мирну  акцію  протесту  на  Майдан  Незалежності  прийшли  небайдужі  до  долі України  люди.  Але  те,  що  довелося  їм  пережити,  не  вкладається  в  просте поняття - «мирне життя». Більше сотні з них навіки залишилися в пам’яті як вірні сини народу, що віддали своє життя в мирний час, так вони стали героями Небесної сотні.

Учитель2

А сотню вже зустріли небеса…

Летіли легко, хоч Майдан ридав…

І з кров´ю перемішана сльоза….

А батько сина ще не відпускав.

Й заплакав Бог, побачивши загін:

Спереду – сотник, молодий, вродливий,

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній- сивий-сивий…

І рани їхні вже не їм болять.

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло.

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла…

 

Відеоролик « Реквієм»

Учитель1.

 Ще  не  висохли  сльози  матерів  і  дружин,  ще  не  забули  люди кривавих подій на Майдані, а вже нова звістка сколихнула не тільки Україну, а й  увесь  світ  –  поява  «зелених  чоловічків»  на  Кримському  півострові, захоплення східних територій України російськими військами і утворення ЛНР та  ДНР.  Це  були  акти  наруги  і  насильства  над  нашою  рідною  землею  та  її населенням. На території Донбасу рвуться снаряди, свистять кулі, гине мирне населення.  Коли  почалися  перші  спроби  завоювати  нашу  територію,  багато кращих  синів  і  дочок  України,  не  вагаючись,  пішли  на  Схід  захищати  мир  і спокій  України.  Багато  з  них  віддали  свої  життя,  щоб  ми  жили  і  працювали, щоб сміялися діти і ніколи матері не віддавали війні своїх синів.

 

Двадцять перше століття, буяє весна.

Що несе Україні на крилах вона?

Щастя радісних днів, а чи горе здаля?

Бо у вирі війни ще палає земля.

Плаче в тихому смутку мати ще молода,

Та синочка свого кожну мить вигляда.

Стала біла, як сніг, в одну мить голова,

Чорна скорбна хустина їй плечі вкрива.

Двадцять років йому, та забрала зима,

Двадцять років було – а його вже нема.

Був один в неї він, та землі віддала,

Бо від кулі ворожої не вберегла.

Одружить його мріяла, внуків діждати

І щасливо із дітьми віка доживати.

Ніби грудочка, серце горить – не згора,

А матуся – журавка, а у серці жура.

За що нам це горе, кого запитати?

За що умирають у битвах солдати?

Я питаю в «братів», що прийшли не здаля:

«Чого зараз у тузі моя рідна земля?»

Кліп «  Україна-   незалежна держава»

Учитель2.

Мир- це надійне майбутнє, світло радості, сповнення мрій.

Війна все руйнує, несе смерть та скорботу. Особливо це відчувається тепер,коли на нашій рідній землі лунають вибухи та гинуть невинні люди. Діти залишаються сиротами, самотніми без батьків. Руйнуються будівлі. Люди позбавлені рідних осель, даху над головою.

Сьогодні ворожий чобіт топче нашу прекрасну землю. «Хай буде мир» - найзаповітніше бажання усіх українців.

Учень.

 Потрібен мир – тобі й мені

І всім на світі дітям!

Не тільки вранці навесні

Нехай нам сонце світить.

Потрібен мир, трава в росі,

Усміхнений нащадок.

Потрібен мир усім-усім.

Отриманий у спадок.

 

Учитель1.

 Для того щоб якнайкраще зрозуміти що таке мир, давайте створимо спільну картину миру, світ без війни.

(На фоні пісні «Я бажаю вам миру» на слова та музику Ірини Балабай учні спільно починають малювати: синє небо, осіннє листя, колосся хліба, яскраве сонце,…)

 

Я також хочу щоб ви усвідомили не тільки що таке мир, а й величезну

роль тих, хто боронив і боронить зараз цей мир.

Ми — діти України — прагнемо жити в мирі й злагоді. Мир —це життя, це благополуччя та благоденство в кожній сім'ї. Всі ми живемо

надією на краще.

Нехай на світі спокій буде

Сьогодні! Завтра! Назавжди!

Ми за те, щоб мир був на землі

Для всіх дітей на цілім світі.

 

Учитель2.

Скільки прекрасних людей загинуло на війні, скільки згоріло міст, скільки полів розтоптали гусениці ворожих танків. В кожній родині, в

кожному домі пам’ятають тих, хто боронив нашу землю.

Солдатські  душі…  Вони  очима-зорями  дивляться  на  нас  з  небес,

журавлями пролітають над нами, сумно курличучи в небесній далині.

Давайте хвилиною мовчання вшануємо пам'ять тих людей, які воювали

за мир, хто віддав своє життя в ім’я світлого майбутнього.

(хвилина мовчання)

Вічна пам'ять

Тим, хто загинув!!!

Вічна слава

Тим, хто живий!!!

Світ величезний. Кожен з нас є невеликою частинкою земної

кулі. А якщо кожна частинка буде доброю і миролюбною, то на землі завжди

буде мир.

 

Учитель1.

Діти, шануйте і любіть свою  прекрасну, рідну неньку-Україну, шануйте славні традиції, звичаї нашого народу, пам’ятайте завжди і

скрізь, що ви – діти козацького роду, онуки славних пращурів великих, що не корились ні мечу, ні кулеметному вогню, а свято вірили у світле майбутнє

своєї держави.

Нехай у XXI столітті на морі, на суші, під водою і в

космічних просторах лунає радісний, невгамовний сміх, а сльози виступають

на очах тільки від радості.

Учитель2. Мир на землі – це безцінний дар, завойований кров’ю наших

предків,  і  ми  маємо  берегти  його  для  нащадків.  Хіба  так  багато  потрібно людині для щастя? Безпечна діяльність, впевненість у майбутньому. Кожен прагне  реалізувати  свої  здібності,  жити  у  мирі  і  злагоді,  бачити  навколо себе щасливих, добрих людей.

Щоб тільки неба очі голубі

Цю землю бачили в цвітінні.

Щоб ці ліси не вимерли, як тур,

Щоб ці слова не вичахли, як руди…

Ось і добігає до кінця наш перший урок. Почнуться навчальні будні, але те, про що ми сьогодні говорили, запам’ятайте на все життя. Бо немає нічого святішого і ріднішого на білому світі, ніж своя рідна сторона, мила Вітчизна, світла і дорога серцю кожного українця наша ненька Україна. Наша Батьківщина – рідна Україна. Завжди пам’ятайте це і гордо пронесіть усвідомлення цього через усе життя. Несіть у світ добро і радість, як справжні українці, бо кожен із нас приходить у світ для добра!

Наш урок закінчено,  дякуємо за співпрацю!