Виховна година "Права маленької дитини"

 ПРАВА МАЛЕНЬКОЇ ДИТИНИ

(виховна година з елементами тренінгу)

Мета: ознайомити учнів з їх основними правами та обов’язками, закріпити їх в пам’яті учнів, навчити дітей вмінню захищати себе при порушенні прав дитини, розвивати культуру дітей, акторські здібності, формувати правову свідомість; розвивати активну життєву позицію, пам’ять, мову, вміння класифікувати й узагальнювати, довести учням, що в основі документів про права людини мають лежати основні потреби всіх людей; виховувати почуття власної гідності, пошану до законів України, уміння користуватися своїми правами, впевненості в собі.

Обладнання: чарівна скринька, ножиці, кольоровий папір, нитки.

Хід виховної години

І. Організаційний момент.

Гра ,,Передай по колу посмішку” (для досягнення згуртованості, для позитивного настрою на роботу).

Діти повертаються обличчям один до одного і ,,передають” посмішку.

ІІ. Повідомлення теми і мети виховної години.

Вправа ,,Вузлики”

- На дошці ви бачите вузлики. Сьогодні на уроці ми спробуємо розв’язати їх і прочитати, що за слова там зашифровані.

ва  пра  ти  ни  ди

Країн  на світі є чимало –

Великі, дружні і малі.

Ми ж вирушаємо у Право —

Країну мрій людей всіх на Землі.

Хоч не знайдеш її на карті.

Вона порадник добрий у житті.

Дає знання громадянина

Заради спільної мети:

Щоб розквітала ненька Україна

Велика, рідна, мила Батьківщина.  

 

ІІІ. Основна частина.

 

1. Вступне слово вчителя.

- У мене в руках чарівна скринька, у ній – найцінніший скарб планети Земля. Хто з вас хоче його побачити, може зазирнути, але поки що не розповідати, кого він там побачив, аж доти, доки всі найцікавіші й найсміливіші не зазирнуть на дно скриньки. (Діти по черзі заглядають у скриньку і посміхаються).

- То кого ви побачили в чарівній скриньці? (Діти називають себе, бо на дні скриньки - дзеркало).

- Так, ви побачили в чарівному дзеркалі кожен себе. Людина найцінніший скарб. Кожен з нас – особистість, і саме такої людини, як ви, більше на цій землі немає і не буде. Пройде не одне тисячоліття, поки людство зрозуміє цю істину.

- А зараз уявіть, що ми опинилися на острові, де ніхто не живе. Чого вам буде не вистачати над усе? (Відповіді дітей).

- Більшості з вас не вистачає друзів, спілкування. Це тому, що ми з вами – люди і не уявляємо життя без людського оточення. Людей багато і всі вони такі різні та не схожі.

- Щоб жити в мирі і злагоді один з одним, існують правила, які визначають стосунки між людьми. Життя змусило людей встановити багато різних правил. І ми зустрічаємося з ними на кожному кроці. Згадаємо, де, в яких місцях встановлені правила поведінки: (у громадських місцях, у транспорті, у школі, на природі, на воді, дорожнього руху і т.д.)

- Але є й такі правила, що обов’язкові для всіх громадян країни, хто б вони не були – дорослі чи діти, вчителі чи учні, президент чи депутати. Це такі правила, що встановлюють порядок у всій державі. Ці правила називаються державними законами. Головний закон нашої країни – Конституція (Розгляд Конституції).

- Кожен з вас – маленька людина, яка має свої права. Права дитини ви можете знайти саме у цьому спеціальному документі, який називається Конвенція про права дитини.

- Конвенція з прав дитини є першим і основним міжнародно-правовим документом обов'язкового характеру, що складається з 54 статей, в яких детально розглянуто права дитини.

Конвенція – це просто

Оголошення всіх прав,

Є права й в дітей, звичайно,

Треба, щоб усяк їх знав.

Знайте ж, що усі  ви – рівні,

Від народження в правах,

І людина – змалку вільна,

Наче в небі синій птах…

Знайте ж, змалечку, всіх діток

Треба вчити, оберігати,

І ніхто в усьому світі

Їх не сміє ображати!

Треба діткам всього світу

Не сваритись, а дружити,

І по правилах хороших,

По закону треба жити.

- Конвенція є доволі складним документом, тому ми коротко ознайомимося з його основними тезами.

- Ми говоримо: права дитини. А хто така дитина?

- Отже, відкриваємо першу сторінку:

ДИТИНОЮ ВВАЖАЄТЬСЯ ЛЮДИНА ВІКОМ ДО 18 РОКІВ

Якщо тобі не виповнилося 18 років, ти вважаєшся дитиною. Ти ще ростеш, ходиш до школи, одним словом – формуєшся фізично та духовно.

2. Технологія ,,Нитки”.

- Зараз я розповім вам історію, складену на підставі фактів, що мали місце в дійсності. Отже, жила-була дівчинка. Вона росла дуже щасливою дитиною. У неї були мама й батько, бабуся й дідусь і навіть старший брат. У дівчинки була РОДИНА. (Вчитель виводить учасника, якому була віддана картка ,,РОДИНА”, і з'єднує його ниткою з ,,ДИТИНОЮ”.)

Усі члени родини дівчинку дуже любили та піклувались про неї, вона знала тоді, що таке дійсна ЛЮБОВ. (Виводиться учасник із карткою ,,ЛЮБОВ”. Протягується друга ниточка.)

Родина дівчинки була досить забезпеченою й жила у великому та світлому будинку. (Виходить учасник із карткою ,,ДІМ”; протягується ниточка.)

Дівчинка училась у школі-гімназії, одній із кращих у їхньому місті, вона одержувала ОСВІТУ. (Вихід наступного учасника з карткою ,,ОСВІТА”, протягується ниточка.)

У такий спосіб дотримувались ПРАВА маленької людини. (Вихід учасника з карткою ,,ПРАВА”; протягується ниточка.)

Дівчинка з НАДІЄЮ дивилась у майбутнє. (Вихід учасника з карткою ,,НАДІЯ”; протягується ниточка.)

Але так уже сталось, що майже в один рік батько та старший брат дівчинки загинули в автокатастрофі. Мама, не справившись із таким горем, почала сильно пити, а бабуся й дідусь, не перенісши лиха, що прийшло, вмерли один за одним.

Так у дівчинки не стало РОДИНИ. (Вчитель входить у коло й перерізає ножицями ниточку ,,ДИТИНА” – ,,РОДИНА”.)

А разом з рідними пішла й ЛЮБОВ. (Вчитель розрізає нитку ,,ДИТИНА” –,,ЛЮБОВ”.)

У дівчинки не стало й ДОМУ. (Вчитель ріже нитку ,,ДИТИНА” – ,,ДІМ”), тому що мама продала його за борги. Дівчинка разом з мамою опинилась на вулиці. Вона перестала ходити до школи. (Вчитель обриває нитку ,,ДИТИНА” –,,ОСВІТА”). Права дівчинки не дотримувались, тому що з нею поруч не було дорослих, які би про неї піклувались. (Вчитель розрізає нитку ,,ДИТИНА”-,,ПРАВА”.) Лише світле проміннячко НАДІЇ ледь жевріло в її душі (єдина нитка, що залишається нерозрізаною).

Час спливав, і одного разу дівчинку небайдужі люди привели в сімейний дитячий будинок. Тепер вона вважає, що їй дуже поталанило. З нею поруч з'явились чоловік і жінка, яких вона вже називає мамою й батьком, у неї є брати та сестри (вчитель зв'язує нитку ,,ДИТИНА” – ,,РОДИНА”). Дівчинка відчуває, що її люблять (вчитель зав'язує нитку ,,ДИТИНА” – ,,РОДИНА”). У неї знову з'явився ДІМ, де вона почуває себе затишно й комфортно (вчитель зв'язує нитку ,,ДИТИНА” – ,,ДІМ”). Дівчинка знову почала ВЧИТИСЬ (вчитель зв'язує нитку ,,ДИТИНА” – ,,ОСВІТА”). Як добре, що є добрі люди, і як важливо не розєднатися з НАДІЄЮ. Дівчинка знову могла сказати: ,,Я – людина, нехай поки маленька, але я маю ПРАВА (вчитель зв'язує нитку ,,ДИТИНА” – ,,ПРАВА”).

Дитина:

Не меркнуть зорі,

Йдуть у небуття,

Бо мають право вік світити.

Я ж маю право на життя,

Я гідно мушу жити.

- Про яке право йде мова?

- Право на життя.

- Правильно! Життя кожної дитини є найціннішим. І ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Отже, перше найголовніше, невід'ємне право на життя.

- Перегортаємо сторінку.

НЕВІД'ЄМНЕ ПРАВО ДИТИНИ НА ЖИТТЯ

- Життя кожної дитини є найціннішим не тільки для батьків. Кожна країна має забезпечувати вживання та здоровий розвиток дітей – своїх маленьких громадян.

- Народившись, кожна дитина отримує ім’я. Гомер казав: ,,Немає між живих людей та й не може бути безіменних”. Тобто кожна дитина після народження має бути зареєстрована в державному органі з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові. Ім'я має велике значення в житті кожного з нас, воно супроводить усіх, мов вірний друг.

Як маленьке немовля

У світ двері відчиня –

То дарують йому слово

Слово це – його ім'я.

Підростає немовлятко.

Чи дівчатко, чи хлоп'я

Разом з ним іде це слово,

Слово це – його ім'я.

- Дуже важливо гарно назвати дитину, але ще важливіше любити її та вміти показати цю любов. А показати її можна словом і ділом, і вживанням пестливих форм імен. Ось зараз пограймо в цікаву гру: ,,Звернись пестливо”.

Дитина читає лічилку.

Раз, два, три, чотири, п'ять –

Став я друзів рахувать!

Галя, Валя, Ігорьок,

Дві Тетянки, Васильок,

В мене друзів стільки всіх,

Що злічити годі їх.

Дитина, обрана лічилкою, виходить на середину, всі по черзі звертаються до неї пестливо.

- Перегортаємо сторінку.

ВСІ ДІТИ МАЮТЬ ПРАВО НА ЛЮБОВ ТА ПІКЛУВАННЯ

Дитина має право на піклування батьків, родичів, громади та держави. Інтереси дітей є першочерговими.

- Що це означає?

- Хто про вас піклується?

- Чи про всіх дітей так піклуються?

- Хто піклується про дітей у дитячих будинках, інтернатах, лікарнях?

Діти читають вірші.

Вчитель підбиває підсумок, що всіх дітей батьки дуже люблять.

3. Вправа "Послухай себе".

- Покладіть праву долоньку на своє серце. Про що воно вам говорить? Давайте подаруємо наше любляче серце тим, хто цього потребує!

- Для цього кожен з вас виріже із кольорового паперу серце того кольору, який подобається найбільше і на ньому напише своє побажання усім таким діткам. Потім усі серця із побажаннями наклеюються на дошку.

- Перегортаємо сторінку.

КОЖНА ДИТИНА МАЄ ПРАВО НА ОСВІТУ

Бесіда з учнями.

- Знову перегортаємо сторінку.

КОЖНА ДИТИНА МАЄ ПРАВО НА ВІДПОЧИНОК

Діти мають право на відпочинок, дозвілля.

4. Гра «Допоможемо дитині відпочити».

1. Відібрати предмети для відпочинку.

2. За допомогою міміки, жестів, пантоміми кожна дитина зображує свій варіант відпочинку відповідно до обраного предмету. Інші діти відгадують.

- Перегортаємо ще одну сторінку.

КОЖНА ДИТИНА МАЄ ПРАВО НА МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ

Діти мають право на медичну допомогу за найвищими стандартами, які реально може забезпечити держава. Жодна дитина не може бути позбавлена доступу до ефективної охорони здоров`я.

Невеличкий медогляд.

Всі дихайте.

Не дихайте.

Дуже добре.

Станьте прямо, усміхніться,

Один на одного подивіться,

Очима поморгайте,

Тихесенько сідайте.

Я оглядом задоволена,

Бо ніхто з дітей не хворий,

Всі веселі, всі здорові,

Далі вчитись всі готові.

- Ваше здоров’я певною мірою залежить і від вас самих. Давайте перевіримо, чи знаєте ви правила  збереження та зміцнення здоров'я і пограємо у гру. Я буду говорити фрази, а ви – відповідати ,,корисно” і плескати долоні, або ,,шкідливо” і тупотіти ногами. Тільки не помиліться!

– Робити зарядку.

– Умиватися й чистити зуби.

– Смоктати пальці.

– Гризти нігті.

– Обтиратися вранці.

– Сутулитися за столом.

– Човгати ногами.

– Провітрювати приміщення.

IV. Підсумок.

1. Гра ,,Спіймай правило”.

Повторили всі права,

А тепер в нас буде гра.

Якщо право є в законі –

Дружно плеснемо в долоні.

А якщо його нема –

Буде в класі тишина.

Усі діти мають право на любов і турботу.

Кожна дитина має право їсти тільки чіпси і хот-доги.

Діти, які добре ставляться до своїх батьків, повинні одержувати від них особливу увагу.

Кожна дитина може вживати погані слова, якщо вона того захоче.

Діти мають право вільно висловлювати свої думки.

Усі діти мають право на ім’я.

Усі діти мають право їсти руками і діставати до стелі ногами.

Жодна дитина не повинна бути скривджена і принижена.

Кожна дитина має право читати чужі листи, розглядати зміст чужого портфеля.

Усі діти мають право на вільне спілкування.

Кожна дитина має право одержувати в ліжко їжу.

2. Виконання пісні ,,Вчать у школі”

3. Заключне слово вчителя.

Життєвий досвід не тільки свідчить, але й учить, що не буде дітей – не існуватиме й держави. Діти – дзеркало будь-якої держави, її майбутнє. Кожна держава любить дітей і піклується про них.

Права дитини – це певні можливості, що надаються вам, дітям, для того, щоб жити і дорослішати. Інакше кажучи те, що ви можете робити і в чому вам не можуть відмовити, щоб повноцінно жити.

Але не слід забувати, що в кожного з вас ще є й певні обов’язки. Тож не забувайте їх дотримуватися щодня. Вони допоможуть вам бути доброзичливими, охайними, ввічливими, мати багато друзів, гарно вчитися. Зроблять ваше дитинство яскравим і незабутнім!

Дитя моє, права дитини

Ти мусиш вивчити сумлінно.

Це так потрібно, так важливо

Напевне знати в наші дні:

Коли з тобою справедливо

Вчиняють, а коли і ні.

Тож прочитай, завчи напам'ять

Порадь і друзям почитать.

С. Виклюк