Виховна година. Презентація." День Гідності та Свободи".

День гідності та свободи

В Україні 21 листопада відзначається День Гідності та Свободи. Його встановлено згідно з Указом Президента від 13 листопада 2014 року на честь початку цього дня двох знаменних подій у новітній українській історії - Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року

Українське національне свято, що відзначається щорічно 21 листопада, починаючи з 2017 року. Дата є знаменною для кожного українця і почала святкуватися замість Дня Свободи (22 листопада), проголошеного у 2005 році та скасованого у 2011 році. Свято покликане затвердити прагнення українських громадян до демократії, свободи та справедливості і схвалити рух до європейського майбутнього. Хоча День гідності і свободи отримав статус державного свята, він залишається робочим днем.

ЯК ВИНИКЛА ІДЕЯ ВІДЗНАЧАТИ ДЕНЬ ГІДНОСТІ ТА СВОБОДИ?Свято проголошене 30 вересня 2017 року Указом Президента України №300/2017 «Про відзначення у 2017 році Дня Гідності та Свободи». Цей день – символ творення новітньої історії держави та пам’ятна дата, що вшановує мужність та патріотизм громадян, які відстоювали цінності свободи, демократії та вибір народу щодо європейського розвитку держави. Свято вказує на дві доленосні для українського народу події: Помаранчеву революцію, що відбулася в 2004 р. та Революцію гідності – 2013-14 років.

ПІД ПОМАРАНЧЕВИМИ СТЯГАМИАкції протесту, відомі пересічному українцю під назвою «Помаранчева революція», почалися у відповідь на грубі порушення під час виборчого процесу та фальсифікацію результатів президентських виборів у листопаді 2004-го року. Саме 21-го листопада ЦВК оголосила попередні результати 2-го туру голосування, згідно з якими переможцем перегонів став Віктор Янукович. Українське суспільство було невдоволене та обурене масовими фальсифікаціями та бажанням обманом захопити владу, що здійснювалися провладними силами. Прибічники Віктора Ющенка – кандидата від опозиції – почали виходити на мітинги.

Протести проходили одночасно по всіх містах України. Найбільший мітинг відбувся в столиці, на Майдані Незалежності. Акції мали виключно мирний характер та дозволили домогтися повторного туру голосування, що призвів до перемоги Віктора Ющенка. Рік по тому на честь цих подій новообраним президентом було оголошено свято під гучною назвою «День свободи». Проте воно проіснувало недовго та було скасоване через 6 років наступним президентом – Віктором Януковичем. Зроблено це було під приводом об’єднати свято з «Днем Соборності України», що святкувався 22 січня.

ІСТОРІЯ ПОВТОРЮЄТЬСЯРівно через 9 років після Помаранчевої революції Майдан Незалежності у Києві знову заполонили десятки тисяч протестувальників. Цього разу невдоволення громадян було зумовлено діями Кабінету Міністрів України, а саме тим, що уряд Азарова несподівано зупинив підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС, яка анонсувалася протягом усього року.21-го листопада на центральні вулиці Києва почали виходити протестувальники, що підтримували курс євроінтеграції. За кілька днів невелика акція переросла в багатотисячний мітинг. А 24 листопада на вулиці Києва вийшли десятки тисяч людей.

29 листопада на Майдані Незалежності активісти почали вимагати розпуск уряду та проведення дострокових виборів до Верховної Ради. У відповідь на це влада застосувала силу. Така поведінка викликала ще більше обурення громадян. Адже на ваги встали принципи демократії, на зміну яким намагалися насадити авторитаризм, зневагу, свавілля та репресії. Початок Помаранчевої революції на Майдані Незалежності, 22 листопада 2004

Протести заполонили всі обласні центри країни та вимагали негайної відставки чинного Президента та уряду. Майже всю зиму 2013-14 року протестувальники не покидали Майдан та не здавали своїх позицій навіть попри намагання влади силою придушити протести. Однак 18, 19 та 20 лютого 2014 року назавжди позначились в українському календарі кривавими подіями. Внаслідок сутичок в урядовому кварталі, пожежі в Будинку профспілок у Києві та снайперських пострілів загинули десятки євромайданівців, які пізніше були проголошені Небесною сотнею.

Засновано 13 листопада 2014 Дата 21 листопада

Громадяни України вкотре довели, що здатні на захист своїх прав, свобод та європейського вибору, навіть ціною свого життя. В листопаді 2017 року був встановлений пам’ятний, який об’єднав в собі дві битви українського народу за свободу, гідність та справедливість.

ІСТОРИЧНІ ФАКТИВсі загиблі протестувальники отримали посмертне звання Героя України або Лицаря Ордена Героїв Небесної Сотні. Згодом після Революції гідності почалася російська збройна агресія проти нашої держави. В лютому-березні відбулася анексія Криму, а 12 квітня 2014 року почалися бойові дії на Донбасі, які продовжуються досі. В результаті розслідування трагічних подій 448 фігурантів справи отримали повідомлення про підозру, 298 обвинувачуваних актів було передано до суду, 57 вироків було винесено судом.

Імпровізований меморіал на вулиці Інститутській у Києві, де було масово розстріляно беззбройних учасників Революції гідності.

ЦІКАВІ ФАКТИКореспонденти каналу ICTV зняли фільм «Чорні тіні Майдану». У стрічці вони спробували розкрити таємницю розстрілу Небесної сотні, коли лише протягом однієї доби було вбито 49 мирних людей. Більше ніж за п’ять років замовників цього злочину не було встановлено, а слідство продовжує тривати. У ніч з 30 листопада на Майдані Незалежності силовики розігнали групу студентів, які вийшли на мітинг проти розпорядження тодішнього президента Януковича про припинення переговорів про вступ України до ЄС. Уже першого грудня на Всеукраїнське віче зібралося півмільйона українців, під натиском яких правоохоронці змушені були відступити. Починаючи з 2014 року, головною традицією Дня Гідності та Свободи є поминальний молебень біля меморіалу Героїв Небесної Сотні. Також у цей день тисячі людей покладають сюди квіти, щоб виказати своє вшанування їх подвигу. Перша хвиля протесту 21 листопада 2013 року мала вигляд постів у соціальних мережах. Тодішній журналіст Мустафа Найєм, який згодом став заступником голови «Укроборонпрому», відкрито закликав людей вийти на Майдан з метою організації демонстрації.21 листопада о 22:00 акції протесту проти влади пройшли у Львові, Харкові, Луцьку та деяких інших містах України.

ЯК ВІДЗНАЧАТИ ДЕНЬ ГІДНОСТІ ТА СВОБОДИ?В цей день в Україні проводиться безліч патріотичних заходів. Вшановується пам’ять героїв Небесної сотні та тих, хто пожертвував і продовжує жертвувати своїм життям за незалежність країни, її мир та спокій. Щороку 21 листопада до меморіалу трагічно загиблих героїв організовується хода з покладанням квітів. На цей день призначають відкриття меморіальних дошок загиблим в АТО/ООС. Організовуються численні виставки та акції. ЧОМУ ВАЖЛИВА ЦЯ ПОДІЯ? Свято об’єднує в собі згадки про дві важливі події українського державотворення, що стали для кожного українця символом відстоювання прав та свобод кожного громадянина. Ці події назавжди змінили хід історії нашої держави.

День свободи та гідності дає поживу для роздумів, адже за ці природні людські цінності треба боротися як на особистому, так і на загальнонаціональному рівні.І хоча боротьба за свободу та гідність коштувала Україні численними втратами та агресією, посяганням на територіальну цілісність, наші громадяни довели усьому світові, що будуть продовжуватися боротися за свою незалежність.

За 94 дні зимової революції через Майдан пройшов безкінечний потік людей. В перший день 21 листопада - півтори тисячі. Далі - десятки, сотні тисяч. Найбільші акції протесту збирали до мільйона людей. Загальна кількість учасників Євромайдану коливається від 3 до 4 мільйонів.

Середній учасник революції - україномовна людина з вищою освітою до п’ятдесяти років. Більшість на майдані - це дорослі чоловіки та жінки з більшості регіонів. Статистика каже, що людей за 50 було вдвічі більше, ніж студентів, що збиралися на акції на самому початку. Перші сотні самооборони майдану були створені 30 листопада, після першого побиття студентів. В результаті було сформовано 39 сотень самооборони, кожна з яких налічувала від 70 до 150 людей. За 94 дні майданівці встановили на каменях 84 намети і 8 барикад. Вони випили 6 мільйонів склянок чаю і 470 тисяч пакетів кави. Вони з’їли 7520 каструль каші, 188 тисяч буханок хліба. В 700 діжках учасники протестів спалили 57 вагонів деревини.