Рушники, що промовляють, на щастя долю закликають!
Всеукраїнський конкурс «Моральний вчинок»
(напрям культурологічний)
Групова робота учнів 3 класу
Барвінківської філії Барвінківського ліцею № 1
Керівник: Пасталака Олена Вікторівна
Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
Ти водила мене у поля край села.
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.
Вишитий рушник на Україні з давніх-давен вважався неодмінним атрибутом традиційних народних свят. Жодна важлива подія в житті народу не обходилась без цього національного символу. Він завжди був знаком гостинності, на ньому підносили дорогим гостям хліб-сіль. На рушниках приймали новонароджених, а також проводжали людину в останню путь. Під час будівництва нового дому рушниками піднімали сволок, а потім дарували їх будівельникам. Рушник дарувала мати сину в дорогу на щастя в новому житті. Його берегли як пам'ять про рідний дім, про дитинство.
Без рушників не обходилось і весілля. Рушник, на який ставали молодята, був запорукою вірності. Ним зв'язували руки молодим, бажаючи їм щасливої, міцної сім'ї. Кожна молода дівчина готувала собі придане, вишивала багато рушників, сорочок, бо за їх кількістю, красою і складністю узору оцінювали працьовитість нареченої.
Та головний символ України – це не просто чудовий витвір мистецтва. Кожен стібок, покладений в основу візерунку, несе в собі магію. Це закодоване бажання жінки на щастя, достаток, добробут, продовження роду. Рушник – це неймовірна життєдайна книга життя, читаючи яку можна дізнатися дуже багато цікавого.
Готуючи цей матеріал, ми, учні третього класу, і не сподівалися на те, скільки корисного, незвіданого, цікавого дізнаємося про символіку рушників. Зовсім по-іншому збагнули цінність тих сімейних реліквій, які оточують нас в оселях бабусь та прабабусь. Тому маємо велике бажання поділитися цією інформацією з вами, нашими ровесниками.
Півні – це символ нового дня, нового життя. Отже, це побажання продовження роду