Виховна година у 1 класі «Секрети ввічливої людини»
Мета: розширювати і поглиблювати уявлення про правила ввічливості, дати дітям можливість відчути « чарівну» силу слів ввічливості, сприяти формуванню доброти, делікатності, чуйності, виховувати пошану до оточуючих.
Хід заходу
1. Організація класу
Сядьте, дітки, всі рівнесенько.
Усміхніться всі гарнесенько.
Настрій на виховний захід взяли
І працювати почали.
- Згадаємо, які слова ми використовуємо під час розмови? Який висновок зробимо?
Цієї ясної зимової днини
Прийшли до нас в гості
секрети ввічливої людини.
тож ви, малята, їх запам’ятайте
І все життя в своєму серці тримайте.
Ми помандруємо незвичним, казковим містом вихованості. Нашим екскурсоводом буде Фея Вихованості.
- Де ж наша Фея?
- Бачу трапилась біда. Зла відьма Грубість не випускає Фею Вихованості із вежі. Як же нам допомогти?
Ви поясните, як ви розумієте слова: ввічливий, чемний, вихований, привітний? ( діти пояснюють)
З’являється Фея і веде нас вулицею Привітних. На зустріч нашому екскурсоводу виходить учениця.
Учениця:
Ти прокинься рано-рано
Лиш над містом сонце встане
Привітайся з ластівками
З кожним променем ласкавим
Сам гарнесенько умийся
Сам швиденько одягнися
Підійди до тата й мами
І скажи їм « Добрий ранок!» А Костецький.
- Хто ж прогулюється вулицею Привітних? ( Хто вітається)
- Які ви знаєте слова привітання? ( Добрий день, Здрастуйте, Здоровенькі були, Доброго здоров’я, Дай, Боже, вам здоров’я)
- Як необхідно вітатися?
- Є слова прощання? Коли ми їх вживаємо? Назвіть слова прощання. ( До побачення, До завтра, Всього найкращого, До зустрічі, Пока)
Інформація про те, як треба вітатися:
- Прийнято, що діти вітаються із дорослими, а чоловіки – із жінками.
- Вихована людина вітається першою із знайомими, даруючи привітне слово і сердечну усмішку.
- Не заважайте перехожим, відійдіть убік. Не розмовляйте у дверях, вузьких переходах.
- У громадських місцях вітаються тихо, щоб не заважати іншим людям.
Закріплення:
- При зустрічі молодшого із старшим – хто вітається першим?( молодший)
- При зустрічі людей одного віку ( Хто вихованіший)
- Як вітатися при зустрічі у лікарні? (Тихо)
Оголошується перший секрет:
Вітайся і прощайся зі знайомими людьми.
- Вулицею Привітних прогулюються діти, які знають, що таке комплімент?
Що таке комплімент?
- Кожній людині приємно, коли їй говорять приємні слова, компліменти.
- Пограємо в гру « Впізнай комплімент»,почувши його плескайте в долоні.
Які у тебе гарні руки.
У тебе довгі вуха ,як у віслюка.
Ти працьовита, як твоя мама.
Які у тебе погані звички
Ти маєш гарне довге волосся.
Робота в парах. Скажіть один одному комплімент. Кому дуже сподобався комплімент? Озвучте для всього класу.
Це був другий секрет.
Говори компліменти.
Фея Вихованості запрошує нас до Вежі уважних. Демонстрація мультфільму «Закоханий їжак».
- Яких помилок допустилася рибка? ( Вона не дякувала за подарунки їжачкові.)
Дякую
Дрімучим лісом йшли два подорожні – дід і онук. Була велика спека, подорожнім хотілося пити. Нарешті вони підійшли до струмка. Тихо дзюрчала холодна вода. Подорожні нахилилися, напилися. Дідусь сказав
- Дякую, тобі, струмочку.
Дідусь дістав із сумки ложку і почав чистити струмок, викинувши кілька жмень мулу. Онук посміхнувся і запитав:
- Навіщо ви, дідусю, сказали струмочку « Дякую» Він же належить до неживої природи, не почує ваших слів, не відчує вашої подяки.
- Це так. Струмок нічого не почує. Коли б води напився вовк, він не подякував би. Ми ж не вовки, а люди. Людина говорить « Дякую», щоб не стати вовком.
Робота над оповіданням.
- Хто йшов лісом?
- Що зробили подорожні?
- Чи вірно зробив дідусь, що подякував струмочку?
- Коли ми говоримо слова подяки? ( коли хтось зробить вам послугу).
- Чому ми говоримо « Дякую»?
Які слова подяки ви знаєте?
(Дякую, спасибі, щиро вдячний)
Третій закон ввічливої людини:
Вживай слова подяки.
Фея вихованості чекає нас на площі Здоров’я.
Фізкультхвилинка.
Ми дійшли до гори Грубості. В нашій мові є і образливі слова, які ранять душу і серце. Я не буду запитувати вас, чи використовуєте ви злі образливі слова в своїй мові. Запам’ятайте: від злих слів, нам стає зле.
« Образливе слово»
Одного разу Син розсердився і згарячу сказав матері образливе слово. Заплакала мати. Схаменувсь син, жаль йому Матері. Ночей не спить – мучить його совість, адже він образив Матір. Та пройшли роки. Син став дорослим. Настав йому час їхати в другий край вчитися. Вклонився син Матері і говорить:
- Простіть мені, мамо, за образливе слово.
- Прощаю, - сказала Мати і зітхнула.
- Забудьте, що вас образив.
Задумалась мати, посмутніла. На її очах з’явилися сльози і каже вона:
- Хочу забути, синку, а не можу. Рана від колючки загоїться, й сліду не лишиться. А рана від слова заживає, проте слід глибокий зостається.
- Який висновок зробите з розповіді?
Закон вихованої людини :
Не вживай образливих слів.
Ось і закінчилася наша мандрівка містом Вихованості. Ми стали мудрішими і розумнішими. Що ми зрозуміли?
Якщо хочеш, друже,
Щоб тебе любили,
Чемним і привітним
Добрим вихованим будь!
Не роби другому
Що тобі не миле!
Правило це мудре
Друже не забудь.
Секрет останній – Не роби другому, що тобі не миле.
А Фея вихованості чекатиме на зустріч з нами.