Виховна година

«ШАНУЙМО МОВУ НАД УСІ БОГИ, ЯКЩО МИ ХОЧЕМ ЗВАТИСЯ НАРОДОМ!»

Мета: Виховання любові до рідної землі, до рідної мови, до її носія – українського народу, до

держави Україна,      до      народних    традицій; формувати переконаність у нетлінності духовних скарбів       народу,        прагнення   своєю          працею примножувати здобутки українського народу;

формувати розуміння того, що  мова ‒ скарб, без якого не може існувати ні народ, ні держава.  

Ведуча 1. Сьогодні ми відзначаємо велике свято ‒ Свято рідної  мови.

Звучить пісня  «Мова єднання»

Ведуча 1. Рідний край, рідна земля, Батьківщина, Україна... Які це прості і разом з тим прекрасні та святі для нас слова! Рідний край починається для нас не лише з хрещатого барвінку, верби та калини, без яких, як кажуть, нема України, а й із рідної, калинової, солов’їної мови!

Ведуча 2. Україна – золота, чарівна сторона. Земля рясно вквітчана врожаями, закосичена лісами й   ріками і має чудових людей, що народилися в Україні й живуть тут.

Ведуча 1. Бути українцем – значить пишатися своєю Вітчизною. І нам є чим пишатися! Ми милуємось красою рідної природи, пишаємось давніми традиціями і мудрістю предків, зберігаємо найбагатшу культурну спадщину. Ведуча 2. Бути українцем – значить щиро вірити в Україну, як вірив у неї геній народу Тарас Шевченко.

Ведуча       1.       Скільки       ніжних,       ласкавих     слів придумали люди, щоб висловити гарячу любов до свого рідного краю. Пізнаємо  історію свого народу з книг. Чим більше проходить часу, тим  яскравішою ми її уявляємо. Пізнати все нам допомагають книги і самобутня творчість нашого народу. Хай же сьогодні свято відкриє перед вами розум, мудрість, творчість нашого народу.  

1   учень: Із ніжності слова беру насолоду: 

 Воно – ідеал мій, для злету -  крило.   Мова моя дана Богом народу,  Мова моя – це душі джерело.

2   учень: Вона – моя доля, незмінні вітрила.

 Наснагу вона для творіння дає.

 Мова моя – це безсмертя і сила,

Мова – найбільше багатство моє.

3   учень: Ця мова в граніті, в Дніпровому плесі...

 Найкращі у світі лунають пісні.

 В них вічність Шевченка і лагідність Лесі,  І дух тих героїв, що впали в борні. 4 учень: Вона і покрова, вона і порука,  Початок дороги, початок життя.

 Мова моя – це найвища наука,

 Це – згусток любові, це – серця биття.

5 учень: Вона в материнстві і в стиглім колоссі,  І клич до геройства в пекельнім бою. Вона і надія, і біль, і тривога, Освячена вірою вічна зоря.

Мова мені дана від Бога,

Вона – то мій корінь і гордість моя.

2 ведуча:  Рідна мова ‒ це мова, що першою засвоюється дитиною і

залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом,з попередніми поколіннями, їхніми          духовними           надбаннями.  

1          ведуча:  

Горіли хроніки, храми і святі книги, а слово вийшло з вогню як заповіт. Гнане, принижене й занапащене, воно ніколи не відчувало себе як у

полоні. Воно начебто чекало великої пори, і вона прийшла: волика пора формування нації –XVI-XVII століття. Усе прийшло в досі нечуваний і небачений рух – розвивалася освіта, ширилася наука, збагачувалася культура. Народні братства творили єдиний національний фронт. Слово стало демократичним і непоборним, як республіка Запорозька Січ, і прекрасним, як козацьке бароко. Відео «Козацький марш»

2          ведуча:Вперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної наприкінці ХVШ століття з виходом у 1798 році першого видання "Енеїди" Івана Котляревського, який вважається зачинателем нової української літературної мови.

1   ведуча:

Так Котляревський у щасливий час

Вкраїнським словом розпочав співати,

І спів той виглядав на жарт не раз,  Та був у нім завдаток сил багатий. І огник, ним засвічений, не згас, А розгорівсь, щоб всіх нас огрівати.

2   ведуча: Будеш, батьку, панувати.  

Доки    живуть     люди,    Доки    сонце    в    небі    сяє,     тебе    не    забудуть.

1 ведуча: Так оцінить Т. Шевченко творчість нашого земляка, родоначальника української мови. Адже знаменита поема стала першим друкованим твором, написаним живою народною мовою, всупереч тогочасній традиції використання в книгодрукуванні книжної української мови, хоч її функціонування поступово ущільнювалося й зводилося нанівець царськими заборонами на українське слово.

Послухайте, як чудово звучить рідна мова з уст Наталки з п’єси                               І. П.

Котляревського «Наталка Полтавка».

Уривок з фільму  «Наталка Полтавка»

(5.50-13 хв.)

2 ведуча: Щасливі ми, що народилися  на такій чудовій, багатій, мальовничій  землі – в  нашій  славній  Україні. Тут жили  наші  прадіди, діди, живуть  наші батьки – тут коріння  роду  українського. І де б ми  не  були, скрізь  відчуваємо  поклик  рідної землі, хвилюємося  аж  до  сліз, зачувши  рідне слово.

1                   ведуча: Світ захоплюється українською мовою, яка належить до першої трійки наймилозвучніших мов земної кулі. У 1934 році на конкурсі мов у Парижі українська мова була визнана поряд з французькою і перською як найкраща, найбагатша мова світу. За мелодійністю українська мова займає друге місце серед мов світу, поступаючись лише італійській.

2                   ведуча: Вишукана у розмові інтелектуалів, строга і регламентована у діловодстві, легка і гнучка у бесіді друзів, образно багата, лексично наповнена в літературних творах…  Такою постає українська мова перед нами сьогодні.

1                   ведуча: Будьте допитливими і натхненними – і перед вами відкриються неозорі виднокола української мови. 

2                   ведуча: Мова – це душа мільйонів українців, загартована історією й відточена творчістю найталановитіших письменників.  

1   ведуча: А ми з вами на білому рушникові історії золотими нитками вишиємо найкращі слова любові до рідної мови.  Чому люблю я українське слово, Співучіше за пісню солов’я?  

Чому люблю я українську мову?

Люблю тому, що мова ця – моя!

Де є іще такі слова привіту, Такі красиві, сонячні пісні? Вкраїнська серед мов усього світу Здається найбагатшою мені.

2   ведуча: 

І зайвих слів для вислову не треба – Є речення короткі  і ясні. Вона подібна зорепаду з неба,  Польоту птаха у височині.  

…Уста виводять ніжну колискову,

А за віконцем зіронька сія…

Чому люблю я українську мову? Люблю тому, що мова ця - моя!   1 ведуча: Рідною мовою говорить серце й  душа української землі. Не з примусу, а лише за покликом власного сумління та гідності плекаймо в душі любов до рідної мови.

2 ведуча:                             

Торкніться сонячного слова На струнах серця і душі.

І старанно вивчайте мову,

І трепетно любіте мову, І все життя шануйте мову, Мов рідну матір бережіть!

1                   ведуча:  Рідне наше слово! Не раз розіп'яте на історичних Голгофах, ніби навмисне було обране для мук і випробувань. На захист рідного слова поставали Іван Франко, Леся Українка, Борис Грінченко, Микола Куліш, Олександр Олесь... Тих, хто зберіг рідну мову в страшні часи лихоліть, було набагато більше, ніж тих, які своєю байдужістю мовчки відправляли її у вічне небуття.

2                   ведуча: Мова — де показник культури людини. Недаремно кажуть: «Заговори, щоб я тебе побачив». На жаль, не так багато сьогодні людей, які досконало володіють рідною мовою. Причиною цієї прикрості є суржик, який засмічує й поганить одну з найкрасивіших мов світу. 1 ведуча:Справді, приємно слухати ніжну, витончену, зі смаком, з душею скомпоновану гру

слів. Тут і мовне багатство, і з граматикою все гаразд. Але, на жаль, не завжди так буває. Дехто забуває, що чистота мови, її багатство – така ж необхідна річ, як і чистота тіла, охайність одежі. А недбале ставлення до власного мовлення викликає не лише зневагу, але й огиду.Не вірите? Ми спробуємо вас переконати. До вашої уваги сценка «На дискотеці».

2  ведуча: Ви сьогодні  почули вірші про мову різних письменників, а зараз самі спробуєте побути в ролі поетів. Я буду читати, а ви доберіть слова-рими, щоб вийшов вірш.

Щоб розумним і мудрим стати, треба рідну мову…………………….(знати).

А щоб вміти говорити, треба рідну мову………………………………(вчити).

Знає кожен з нас чудово – не прожити нам без ………………………..(мови).

Рідна ж мова пелюсткова, мудра, світла………………………….(світанкова). І дзвенить щодня і в свята, бо вона така……………………………….(багата).

І така джерельно чиста, наша мова………………………………(промениста).

Чарівна і калинова, наша мова …………………………………….(веселкова).

В ній такі слова чудові, хліб і сіль на …………………………….(рушникові).

В ній в віках батьки і діти, як без мови в світі ………………………. .(жити)?

Понад світом хай лунає  і  ніхто не ……………………………………(забуває).

Рідну мову українську, мудру, щедру, ………………………….(материнську).

1   ведуча: Своєї мови не цурайтесь, ні в грізні ні в щасливі дні. Любіть її завжди, пишайтесь, хай долі будуть у вас ясні!

2   ведуча: Ой яка чудова українська мова!

Де береться все це, звідкіля і як?

 Є в ній ліс — лісок — лісочок, пуща, гай, діброва,  

Бір, перелісок, чорноліс. Є іще й барак.  

1 така розкішна, і гнучка, як мрія,

 Можна «звідкіля» і «звідки», можна і «звідкіль»,

 Є у ній хурделиця, віхола, завія,    Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль.

Та не в тому справа, що така багата  

Помагало слово нам у боротьбі,

 Кликало на битву проти супостата,  То звучало сміхом на полях плаката,   І за все це, мово, дякуєм тобі.  

Скрізь одне жадання, і мета і ясність  

Живемо, працюємо, як одна сім’я,  1 краса новітня окриля сучасність,  Цю красу звеличує мова і моя! Нас далеко чути, нас далеко видно  Дмуть вітри історії в наші паруси.  Розвивайся й далі, мово наша рідна,   1 про нас нащадкам звістку донеси.

    1 ведуча: Будемо гідні Тарасового заповіту:   

    І чужому научайтесь, і свого не цурайтесь та розмовлятимемо солов’їною, милозвучною мовою, яка у нас одна, як і одна Батьківщина ‒ рідна Україна. 

   Звучить пісня «Україна – це ти».